Antoshka

Путь к Файлу: /АКАДЕМИЯ / 5 курс / БелевцоваСтатья / Article.doc

Ознакомиться или скачать весь учебный материал данного пользователя
Скачиваний:   0
Пользователь:   Antoshka
Добавлен:   20.12.2014
Размер:   74.5 КБ
СКАЧАТЬ

Перекладацька скарбниця Миколи Лукаша

Бєлєвцова Ю.В.

Керівник: канд. філол. наук, доц. Івахненко А.О.

Ключові слова: Микола Лукаш, переклад, новотвір, синонім, українська мова.

Об’єкт дослідження даної статті – перекладацький стиль Миколи Лукаша. Предметом є передача образних художніх засобів у перекладах М. Лукаша з англійської та німецької мов. Метою даної статті є визначення перекладацьких прийомів, що їх використовував М. Лукаш. Матеріалом слугують вірші Р. Бернса “John Barleycorn”, “John Anderson, My Jo”, “Sweet Afton”, Ф. Шиллера “Das Lied von der Glocke” та твір Л. Керрола “Alice in Wonderland” в оригіналах і перекладах М. Лукаша. Актуальність дослідження визначається необхідністю включення перекладів творів світової літератури у контекст україномовного літературного простору. Наукова новизна роботи полягає в порівняльному аналізі вищезазначених текстів за наявністю стилістично забарвлених слів, фразеологічних одиниць та інших стилістичних прийомів. Перспективою може стати аналіз відтворення емоційного забарвлення оригіналів у роботах М. Лукаша.

Автори монографічного дослідження Лукашевих праць зазначають таке: «Адекватна оцінка художньої вартості перекладу можлива лише за умови звернення до мовної особистості творця перекладу, конкретного носія національно-мовного матеріалу, в якому відтворюється перекладений твір» [3, с. 279]. Адже саме такий підхід дозволяє не тільки розкрити змістовні збіги з оригіналом, а й виявити, «який вклад в структуру художнього образу першотвору вносить мовна особистість перекладача». Лукашеві ж переклади характеризуються яскравою «поетичною індивідуальністю» [там само].

М. Лукаш «занурювався» у твори, які були матеріалом для його подальших перекладів, при чому перед ним було завдання не лише прочитати незнайомий твір, а й зрозуміти, що автор хотів передати читачу, знайти цікаве слово чи фразеологізм, який став би новотвором, або, взагалі, новим, незнайомим, але цікавим для українського читача виразом. Як справедливо зазначають дослідники, «для М. Лукаша оригінал не просто об’єкт для перекладу, для нього це своєрідний співрозмовник. Його діалог, художнє спілкування з першотвором спирається на відкритість, уміння слухати, готовність надати йому слова, щоб історичний зміст, закладений у творі, «заговорив» [3, с. 279]. Саме тут розкривається уміння перекладача осягнути замисел твору, актуалізувати чужу мову як свою, як художню єдність діалогу двох культур.

Творам М. Лукаша притаманна свобода і вільність володіння мистецтвом слова. Славетного перекладача приваблювали влучні авторські новотвори, рідкісні, призабуті слова й колоритні вислови, цікаві образи. Він невтомно фіксував їх упродовж усього життя, укладаючи багатотисячну картотеку – основу для майбутніх, за його задумом, лексикографічних праць, а при нагоді вводив їх у свої переклади, даруючи їм нове життя. Аналіз Лукашевих перекладів свідчить, що таке засвоєння лексичних та образних знахідок не було прямолінійним: він «не розчинявся у запозичених образах, а використовував їх широкі інтерпретаційні можливості для творення власної поетичної системи» [3, с. 251]. Він творив на рівні оригінального поета, шліфуючи свою унікальну манеру на багатих традиціях українського красного письменства. М. Лукаш був переконаний, що лексичним багатством українська мова не поступається жодній із найрозвиненіших мов світу, і намагався це повсякчас доводити своїми перекладами. Особливо він захоплювався синонімічними можливостями української мови. Ось приклад, коли М. Лукаш утворює два синоніми з одного словосполучення:

There was three kings unto the east,            Зійшлись колись три королі

Three kings both great and high,      Суміжних володінь

And they have sworn a solemn oath І поклялись, заприсяглись,

John Barleycorn should die.   Що згине Джон Ячмінь.                                                      

                        (Poem 222) [5]                                               [1, с. 152]

 

Або взагалі з несинонімічних слів утворює синоніми:

Prasselnd in die dürre Frucht            Шквал нестримний огневий

Fällt sie, in des Speichers Räume,     Вже залив сухі амбари,

In der Sparren dürre Bäume.            Затопив хліви й кошари.

[4]                                                      [1, с. 144]

Хотілося б наголосити на тому, що як першокласний перекладач         М. Лукаш, звісно, не перекладав слово в слово. Наведемо декілька прикладів, де він «шліфував» свій переклад під українського читача:


 John Anderson, my jo John,

When we were first acquent

Your locks were like the raven,

Your bonnie brow was brent.                                               (Poem 221) [5]

 

Джон Андерсон, мій друже!

Як я тебе спізнав,

Твій чуб був чорний, як смола,

В очах огонь ще грав.                                             [1, с. 166]


Слід наголосити на тому, що точний переклад був би тут чорний як ворон, але українці так не кажуть.

У вірші «Sweet Afton» Роберта Бернса Микола Лукаш також «змінив» птахів, використавши вираз «голубе сизий», що є звичним для українського читача. Коли б він дослівно переклав «lapwing» як «чайка», це, без сумніву, «різало» б слух.

           


Thou stock-dove, whose echo resounds thro' the glen,

Ye wild whistling blackbirds in yon thorny den,

Thou green-crested lapwing, thy screaming forbear,

I charge you disturb not my slumbering fair.                                               (Poem 395) [5]

 

Ти, вутко, плинь хутко, мовчи, не ячи,

Ти, дрозде, сядь осьде, не так щебечи,

Ти, голубе сизий, не вельми гуди -

Хай спить моя Мері, не знає біди.                                                                       [1, с. 168]


 

У деяких випадках М. Лукаш уникав перекладу власних назв, наприклад, у «Alice in wonderland»:

               

“You are old, Father William,” the young man said.                                                          [6]

 

-  Ти старий, любий діду,  – сказав молодик.                                                      [1, с. 216]



”How doth the little crocodile                                  Хороший крокодилонько,

Improve his shining tail                                             Скачавшися в піску,

And pour the waters of the Nile                               Пірнає в чисту хвиленьку,

On every golden scale!”                                            Споліскує луску.                                                                   [6]                                                                                    [1, с. 215]

До речі, в останньому з наведених віршів Лукаш переклав «little crocodile» не як «маленький крокодил», а передав цей вираз зменшувально-пестливим словом «крокодилонько», зберігши такий стиль і нижче, замінивши «waters of the Nile» на «хвиленьку».

Як було зазначено вище, М. Лукаш дуже часто вдавався до «прикрашань» оригіналів під час перекладу, і одним із методів цих «прикрас» були новотвори. Найбільш багатим на новотвори є Лукашевий переклад «Alice in wonderland» Льюїса Керрола, де особливу увагу привертає вірш «Jabberwocky». Наведемо приклад декількох рядків з новотворами:

Був смажень, і швимкі яски

Спіралили в кружві,

І марамульки йшли в псашки,

Як трулі долові.

«Мій сину, бійсь Курзу-Верзу,

То зубий дряполап!

Не знайся з птицею Зу-зу

І велезнем Хап-Хап!»                                                                                                         [1, с. 219]

Слід зазначити, що саме в цьому вірші новотвори – не особливість стилю Лукаша, а особливість оригіналу, яку Лукашеві вдалося блискуче зберегти в своєму перекладі. В той час як, наприклад, перекладаючи вірш “Tweedledum and Tweedledee” [6] того ж Льюїса Керрола, Микола Олексійович переклав звичайне словосполучення «nice new rattle» стилістично забарвленим словом «торохтілка».

Хотілося б навести декілька прикладів фразеологізмів, які найчастіше зустрічаються в працях М. Лукаша: «мимо вух пускав» [1, с. 224], «ото хай дурня не валя, до перцю привикає» [1, с. 217], «то він все одно не страчає надій» [1, с. 219]. А якщо взяти, наприклад, поняття смерті, то у Лукашевих перекладах налічується близько 100 фразеологізмів із ним: «випустити духа», «вивалити язика», «бути на останній дорозі», «брести до домовини», «бути під землею», «заснути непробудно» [2, с. 55].

Таким чином, можна зробити висновок, що творчий доробок               М. Лукаша багатогранний, включає серйозні напрацювання в галузі художнього перекладу, перекладознавства, мовознавства, зокрема, лексикографії. Високомайстерні переклади М. Лукаша з більш ніж двох десятків мов та понад ста авторів репрезентують найкращі зразки світового епосу, лірики і драми, засвідчуючи якісно новий етап розвитку українського художнього перекладу. Збереження ритмомелодики оригіналу, майстерне відтворення звукопису, багатство рим; максимальне використання морфологічних, синтаксичних та пунктуаційних засобів експресії; проникнення крізь твір оригіналу в універсальну глибину й віднайдення того, що об’єднує різні культури; пошук відповідних мотивів та образів в українській літературній традиції; оновлення, поглиблення, розвиток традиційних образів української літератури / фольклору – ось характерні ознаки Лукашевого перекладу.

Список літератури

1. Лукаш М. Від Бокаччо до Аполлінера / М. Лукаш. – К.: Дніпро, 1990. –

510 с.

2. Лукаш М. Перекладацькі студії / М. Лукаш //Всесвіт. – 1997. – №2. – С. 131-160.

3. Черноватий Л.М., Карабан В.І. Микола Лукаш: Моцарт українського перекладу: Біографічно-бібліографічний та мистецький нарис / Л.М. Черноватий, В.І. Карабан та ін. – Вінниця: Нова Книга, 2009. – 445 с.

4. Friedrich Schiller. Gedichte. – [Електронний ресурс] – Режим доступу –  http://www.derweg.org/personen/werke/glocke.html. – Загол.. з екрану

5. Robert Burns. Poems. – [Електронний ресурс] – Режим доступу –  http://www.robertburns.org/works. – Загол.. з екрану

6. Lewis Carroll. Fiction. –  [Електронний ресурс] – Режим доступу –  http://www.hoboes.com/FireBlade/Fiction/Carroll/Alice. – Загол. з екрану

 

Резюме

У статті робиться аналіз перекладацького стилю Миколи Лукаша. Здійснюється порівняння оригінальних текстів таких письменників, як Ф. Шиллер, Л. Керрол, Р. Бернс з перекладами М. Лукаша. Автор дослідження доходить висновку про високу майстерність українського перекладача та його вміння розкривати потенціал української мови.

 

Summary

The article analyzes the translation style of Mykola Lukash’s works. The comparison of original texts of such writers as F. Schiller, L. Carroll, R. Burns with translations of M. Lukash is realized. The author of the research comes to the conclusion as for the great mastery of the Ukrainian translator and his ability to disclose the potential of Ukrainian language.

 

 

Наверх страницы

Внимание! Не забудьте ознакомиться с остальными документами данного пользователя!

Соседние файлы в текущем каталоге:

    На сайте уже 21970 файлов общим размером 9.9 ГБ.

    Наш сайт представляет собой Сервис, где студенты самых различных специальностей могут делиться своей учебой. Для удобства организован онлайн просмотр содержимого самых разных форматов файлов с возможностью их скачивания. У нас можно найти курсовые и лабораторные работы, дипломные работы и диссертации, лекции и шпаргалки, учебники, чертежи, инструкции, пособия и методички - можно найти любые учебные материалы. Наш полезный сервис предназначен прежде всего для помощи студентам в учёбе, ведь разобраться с любым предметом всегда быстрее когда можно посмотреть примеры, ознакомится более углубленно по той или иной теме. Все материалы на сайте представлены для ознакомления и загружены самими пользователями. Учитесь с нами, учитесь на пятерки и становитесь самыми грамотными специалистами своей профессии.

    Не нашли нужный документ? Воспользуйтесь поиском по содержимому всех файлов сайта:



    Каждый день, проснувшись по утру, заходи на obmendoc.ru

    Товарищ, не ленись - делись файлами и новому учись!

    Яндекс.Метрика