andrey

Путь к Файлу: /Analiz investuciynuh proektiv / 2_Конспект Лекций / 2006-2007 / Конспект лекцій 2006-2007 / ТЕМА 8 / Питання 2.doc

Ознакомиться или скачать весь учебный материал данного пользователя
Скачиваний:   0
Пользователь:   andrey
Добавлен:   23.10.2014
Размер:   99.0 КБ
СКАЧАТЬ

8.3.  Базові фінансові моделі бізнес-процесів

Питання 2Розробка прогнозних моделей фінансового стану підприємства необхідна для створення генеральної фінансової стратегії по забезпеченню підприємства фінансовими ресурсами, для оцінки його можливостей у перспективі. Вона повинна будуватися на основі вивчення реальних фінансових можливостей підприємства, внутрішніх і зовнішніх факторів й охоплювати такі питання, як оптимізація основних й оборотних активів, власного капіталу, розподіл прибутку, інвестиційна й цінова політика. Основна увага при цьому приділяється виявленню й мобілізації внутрішніх резервів збільшення грошових доходів, максимальному зниженню собівартості продукції й послуг, виробленню правильної політики розподілу прибутку, ефективному використанню капіталу підприємства на всіх стадіях його кругообігу.

Результатом прикладного аналізу фінансово-господарської діяльності є економічна модель, що узагальнює всю сукупність існуючих бізнес-процесів (реалізація товарів і послуг, ринки збуту, витрати й ресурси, ціноутворення, норма й маса прибутку, фінансові потоки, оборотні- кошти, дебітори й кредитори й т.п.). Економічна модель і ті результати, які вона показує, є фактичним відображенням структури керування бізнес-процесами й існуючої технології.

Фінансова модель являє собою відтворення бізнес-плану компанії в електронному вигляді. Фінансова модель дуже вигідна тим, що всі її параметри можна змінювати й аналізувати, наприклад, яким чином зміни впливають на фінансове становище компанії й на її вартість.

Що виявляє в процесі дослідження діяльності підприємства інформація здебільшого не структурована й вимагає формалізації. Така формалізація досягається шляхом побудови моделей.

Моделлю прийнято називати символічний опис системи, що дозволяє одержати інформацію й відповісти на всі питання щодо системи. Процес побудови моделей називають моделюванням.

Можна виділити різні види моделей залежно від їхнього призначення. З погляду обліку часового фактору виділяють статичні, імітаційні й динамічні моделі.

Статичні моделі описують змістовну сторону системи. Вони можуть бути:

- :  функціональними - описувати принципи функціонування системи;

- : інформаційними - описувати структуру інформації, на основі якої функціонує система;

-  структурними - описувати структуру системи.

- Імітаційні моделі дозволяють моделювати поведінку системи залежно від введеної вихідної інформації.

- Динамічні моделі дозволяють моделювати поведінку системи в часі, з огляду на фактор її розвитку.

Модель є спрощеним відображенням дійсності. Отже, фінансову модель можна визначити як «спрощене математичне відображення реальної сторони діяльності підприємства».

Це визначення означає, що фінансова модель являє собою спробу керівництва показати комплексний характер певної фінансової ситуації або ряду фінансових відносин у формі спрощених (у порівнянні з дійсністю) математичних рівнянь.

Метою створення й використання фінансової моделі є допомога, яку такі моделі можуть надати керівництву підприємства в процесі ухвалення рішення.

Кращим способом розуміння сутності фінансових моделей є дослідження кількох простих прикладів таких моделей, як:

: кошторис;

: аналіз величини витрат, обсягу виробництва й прибутку (CVP);

: лінійне програмування.

Щорічні фінансові кошториси, що складають більшість компаній, являють приклад фінансової моделі. Процес складання кошторису являє собою спробу показу майбутніх планів керівництва відносно результатів діяльності підприємства. Для цього керівництву необхідно насамперед установити й оцінити різні фінансові співвідношення, що існують у рамках їхньої організації (наприклад, надходження одного виробу на склад є результатом виникнення витрат на сировину в розмірі J10). Потім ці відносини виражаються в математичній формі й поряд з усією іншою необхідною інформацією створюють кошторисну модель підприємства. Загальний, або повний, фінансовий кошторис компанії є, по суті, математичним відображенням фінансових розрахунків цього підприємства в цілому.

Весь аналіз CVP ґрунтується на наступній формулі калькуляції по граничних витратах:

                                     Сумарні          Сумарні

Прибуток=Виручка  -    змінні    -     постійні,

                                     витрати      витрати

Дана формула калькуляції по граничних витратах є спрощеним математичним відображенням відносин між сумарними витратами, доходами й, отже, прибутком підприємства й рівнем його ділової активності, а звідси, по визначенню, фінансовою моделлю цього зв'язку.

Лінійне програмування - математичний метод, розроблений для надання допомоги керівництву в розподілі обмежених ресурсів компанії, що виробляє для продажу більше однієї одиниці витрат і функціонує в умовах двох або більше лімітуючих факторів.            

Однак перед тим як застосувати метод лінійного програмування, керівництво повинне оцінити ступінь взаємозв'язку факторів, що лімітують, у рішенні про розподіл з різними одиницями витрат підприємства. Потім ця інформація представляється у вигляді спрощених математичних формул, використовуваних у методі лінійного програмування для надання допомоги в процесі ухвалення рішення.

Аналіз всіх істотних сторін діяльності компанії, що є перспективним об'єктом інвестицій, представляється у вигляді бізнес-плану або техніко-економічного обґрунтування й відображає такі аспекти, як історія компанії, правовий статус, фінансовий стан, стан контрактів, стан виробничої сфери, що випускає продукція, структура керування, стан соціальної сфери, маркетингова політика.

Аналіз інвестиційного проекту містить у собі перевірку вихідних даних, аналіз організаційно-правової форми реалізації проекту, побудова фінансової моделі й оцінку проекту відповідно до обраного критерію. Якщо проект відповідає обраному критерію, то отримана інформація утворить основу для складання бізнес-плану.

Причина того, чому моделі не представляють у повному обсязі складні відносини й взаємозв'язки, що існують усередині й між фактичними витратами й доходами підприємства (і всіма іншими факторами, що відносяться до будь-якого рішення), полягає в тому, що витрати на побудову набагато перевищать вигоди, отримані від використання цієї «зробленої» моделі. Це відбувається тому, що умови функціонування підприємств у цей час постійно змінюються, і коли б не було закінчене створення ідеальної моделі, вона виявиться застарілою. Все це, звичайно, допускає можливість побудови «зробленої» фінансової моделі, що, найімовірніше, так не є. Отже, для підприємства більшою мірою реальним виявиться створення й використання спрощеної фінансової моделі, що допоможе в процесі ухвалення рішення, ніж факт значних витрат по побудові «ідеальної» моделі, що так і не дасть певної відповіді на будь-яке рішення.

Інший момент заключається в тому, що фінансові моделі враховують тільки кількісні фактори рішення. Якісні фактори рішення не включаються у фінансову модель, і, отже, облік цих факторів при ухваленні остаточного рішення є функцією самих керівників. Необхідно пам'ятати, що якісні фактори так само важливі, як і кількісні, і що керівництво повинне розглядати їх рівною мірою, якщо воно хоче приймати правильні й зважені рішення.

Теорія побудови фінансової моделі досить проста. Спочатку необхідно виявити той фінансовий аспект компанії (придатний для кількісного аналізу), що виграє від такого аналізу. Прикладом такого аспекту буде рішення про встановлення ціни відносно нового виду продукції, для якого керівництво могло б використати фінансову модель, щоб проаналізувати вплив різних продажних цін, рівнів попиту, структур витрат і так далі на загальну ефективність продукції.

Після визначення фінансового аспекту, що повинен бути представлений моделлю, у завдання керівництва входить оцінка або встановлення сутності й ступеня всіх відносин і взаємозв'язків між різними компонентами, що складають фінансову сторону. Ці відносини оцінюються або встановлюються, головним чином, на основі судження й досвіду керівництва у відповідній області, а також за допомогою аналізу минулих результатів у цій області, якщо такі є, і будь-яких інших статистичних даних, що є в наявності (наприклад, дослідження ринку, прогнози, нормативи по галузі й т.д.).

Після того як ці відносини будуть остаточно погоджені, вони повинні бути виражені у вигляді математичних формул й або уведені до проведення аналізу в пакет програм по комп'ютерному моделюванню, або використані безпосередньо при виконанні аналізу без застосування автоматизованих коштів, що зустрічається в цей час украй рідко.

Однак побудова такої моделі на практиці набагато складніша, ніж у теорії. Причин цьому декілька:

- висока вартість робіт моделювання;

-  ускладнення задач (проблем) фінансового керування;

- необхідна оперативна і якісна інформаційна база.

Перед створенням фінансової моделі керівництво повинне зіставити витрати на побудову моделі й доходи, які будуть отримані від цього. Чим простіша модель, тим нижче витрати на її створення, але тем менш точними будуть результати аналізу, проведеного на основі цієї моделі. Для багатьох компаній цей момент може бути одним із найважливіших.

Практична оцінка або встановлення відношення «витрати - доходи», які повинні бути представлені в моделі, можуть викликати значні ускладнення. Якщо необхідне відношення не представлене в моделі або в неї уведене неіснуюче відношення, аналіз може привести керівництво до ухвалення неправильного рішення.

Доти, поки підприємство не почне застосовувати для побудови й використання моделі сучасну інформаційну технологію, весь процес може виявитися обтяжливим і буде віднімати велику кількість часу.

Базова фінансова модель складається із трьох взаємозалежних компонентів, таких, як ФМ1 - модель фінансового стану на розглянутий момент, ФМ2 — модель руху ресурсів і прав власності в розглянутому періоді, ФМЗ - модель ефективності продажів у розглянутому періоді (мал. 8.3.).

Пояснимо суть цієї моделі. Якщо провадити вимір параметрів бізнес-процесу в деякому періоді, то результати цих вимірів у фінансовому аспекті можна представити як піраміду великої кількості фінансових параметрів (мал. 8.4).

 

 

 

 

 

 

 

 

Питання 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 8.3. Базова фінансова модель бізнес-процесу й три її складові

Питання 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 8.4. Піраміда фінансових параметрів бізнес-процесу в певному періоді

 

Інформація збирається на кожному з локальних рівнів (окремих підрозділів, взаємин з окремими контрагентами в процесі обміну ресурсами, окремих видів продукції, окремих сховищ кожного виду ресурсів) і в підсумку може бути послідовно агрегована до максимально «згорнутого» (нульового ієрархічного) рівня. Базова фінансова модель бізнес-процесу являє собою фінансову модель бізнес-процесу на нульовому ієрархічному рівні. Модель ФМ1 є в принципі статичною - визначає стан бізнес-процесу у фінансовому аспекті в будь-який розглянутий момент. Такий стан об'єктивно існує в кожний момент незалежно від того, визначається він чи ні в цей момент методами фінансового або управлінського обліку. Моделі ФМ2 і ФМЗ можна розглядати як у динамічному (аж до моніторингу в режимі реального часу), так й у квазістатистичному (за розглянутий період у цілому або в окремих інтервалах часу цього періоду) змісті.

Представлена в «згорнутій» формі (див. мал. 8.3), інформація завжди може бути «розгорнута» до рівня окремих операцій, окремих контрагентів, окремих видів продукції, окремих сховищ окремих видів активів, станів на окремий момент і так далі в міру необхідності. Так, якщо ми в першому рівнянні моделі ФМ2 у складі активів виділимо грошову складову (Д), то одержимо рівняння:

Дк =Дн +Надходження Днк -Витрати Днк,

де н - початок періоду;к  - кінець періоду;

нк - в інтервалі часу «початок - кінець». Це рівняння, розглянуте у квазістатистичному змісті за період у цілому, збігається з рівнянням руху води в елементарній водопровідній системі (мал. 8.5.).

Питання 2                                         Надходження (Днк)

(200)

 

 

 

               Витрати (Днк)

                                                        (150)

 

 

Рис. 8.5. Фінансово-водопровідна аналогія руху коштів у системі

Якщо певному обсягу води поставити відповідно певну кількість коштів, можна одержати фінансово-водопровідну аналогію. На мал. 5.3 чітко видно чистий грошовий потік (ЧДП) за розглянутий період;

ЧДП=Надходження Днк- Витрати ДНКК  Н,

50 = 200 - 150 = 100 - 50.

Рівняння визначає квазістатистичну модель руху грошових коштів будь-якої фірми в періоді. Його можна «розгорнути» до опису будь-яких необхідних подробиць у різних необхідних аспектах: можна виділити рух грошей на будь-якому певному рахунку або в будь-якій певній касі; сумарні потоки грошей за період можна розділити на потоки-«порції»; якими гроші надходили й витрачалися в реальному часі; можна виділити рух грошей, що відповідає відносинам фірми з певними її контрагентами; можна виділити операції, зроблені окремими підрозділами фірми й т.д.

Поняття позитивних і негативних грошових потоків й їх результативної ознаки - чистого грошового потоку (ЧДП) -виявилися досить конструктивними. Саме на їхній основі будується концепція приведеної вартості, використовуваної при оцінці інвестиційних проектів. Узагальнимо ці поняття на активи, зобов'язання й капітал (чисті потоки активів, зобов'язань і капіталу позначимо, відповідно, як ЧПА, ЧПО, ЧПК):

ЧПА= Надходження А нк~ Витрати Анк;

ЧПО = Надходження Онк- Витрати Онк;

ЧПК = Надходження Кнк - Витрати Кнк

Розглядаючи базову фінансову модель бізнес-процесу в статичному змісті, з рівняння моделі ФМ1 одержимо співвідношення активів, зобов'язань і капіталу на початковий і кінцевий моменти періоду;

Ці два співвідношення зведемо до одного рівняння:

АК-АН = ОКН+КК-КН.

З урахуванням уведених визначень чистих потоків активів (зобов'язань, капіталу) рівняння моделі ФМ2 приведемо до виду:

АК-АН = ЧПА;

ОКН=ЧПО;

Вирішуючи отриману систему чотирьох рівнянь спільно, дійдемо висновку, що

НП = ЧПА - (ЧПО + ЧПК).

Чистий прибуток дорівнює різниці чистого потоку активів і суми чистих потоків зобов'язань і капіталу.

При цьому в чистому потоці зобов'язань не враховуються зобов'язання по нарахованих платежах із чистого прибутку, а чистий прибуток варто розуміти в алгебраїчному змісті.

Звідси витікає важливий висновок: чистий прибуток можна визначити двома різними способами: а) з використанням моделей ФМ1 і ФМ2 опосередковано й б) з використанням моделі ФМЗ прямо.

Базова фінансова модель бізнес-процесу (мал. 8.6.) є підставою для класифікації завдань фінансового аналізу бізнес-процесу. Класифікатор на мал. 5.4 виділяє чотири основних класи завдань.

Прокоментуємо коротко класи  завдань 1, 2 й 4.

Підставою класу завдань 1 є модель ФМ1. Цей клас завдань виник, очевидно, історично першим і розглядається найбільш докладно в літературі по бухгалтерському обліку.

До класу завдань 2 відносяться багато завдань, розглянуті в управлінському обліку, інвестиційному проектуванні, фінансовому менеджменті, теорії корпоративних фінансів і логістиці. Основою цього класу завдань є моделі ФМ1 і ФМ2. До них відносяться завдання бюджетування (бюджет руху грошових коштів) і завдання оцінки привабливості інвестиційних проектів по планованих грошових потоках між фірмою-інвестором й об'єктом інвестицій. Вартість грошових потоків майбутніх періодів приводиться до вартості грошей у дійсному періоді на основі концепції приведеної вартості.

У класі завдань 4 найбільш відомі моделі так званих Z-рахунків типу моделі Альтмана.

Основою для класу завдань 3 є моделі ФМ1 і ФМЗ, розглянуті у квазістатистичному змісті:

ФМ1: Активиср= Зобов’язанняср — Капіталср;

ФМЗ: Виручка — Повні витрати = Чисmий прибуток.

Сучасні інформаційні технології дозволяють побудувати адекватну модель компанії, представивши весь бізнес у вигляді грошових потоків при заданій структурі керування фінансовими результатами. Модель дозволить обіграти різні сценарії розвитку й одержати прогнозну оцінку фінансових наслідків різних управлінських рішень ще на етапі їхнього планування.

Питання 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 8.6. Класифікатор завдань фінансового аналізу бізнес-процесу на основі його базової фінансової моделі

 

Отже, розробка прогнозних моделей фінансового стану підприємства необхідна для створення генеральної фінансової стратегії по забезпеченню підприємства фінансовими ресурсами, для оцінки його можливостей у перспективі. Вона повинна будуватися на основі вивчення реальних фінансових можливостей підприємства, внутрішніх і зовнішніх факторів й охоплювати такі питання, як оптимізація основних й оборотних активів, власного капіталу, розподіл прибутку, інвестиційна й цінова політика.

Щодо моделі, то вона є спрощеним відображенням дійсності. Отже, фінансову модель можна визначити як «спрощене математичне відображення реальної сторони діяльності підприємства».

Питання 2

Наверх страницы

Внимание! Не забудьте ознакомиться с остальными документами данного пользователя!

Соседние файлы в текущем каталоге:

На сайте уже 21970 файлов общим размером 9.9 ГБ.

Наш сайт представляет собой Сервис, где студенты самых различных специальностей могут делиться своей учебой. Для удобства организован онлайн просмотр содержимого самых разных форматов файлов с возможностью их скачивания. У нас можно найти курсовые и лабораторные работы, дипломные работы и диссертации, лекции и шпаргалки, учебники, чертежи, инструкции, пособия и методички - можно найти любые учебные материалы. Наш полезный сервис предназначен прежде всего для помощи студентам в учёбе, ведь разобраться с любым предметом всегда быстрее когда можно посмотреть примеры, ознакомится более углубленно по той или иной теме. Все материалы на сайте представлены для ознакомления и загружены самими пользователями. Учитесь с нами, учитесь на пятерки и становитесь самыми грамотными специалистами своей профессии.

Не нашли нужный документ? Воспользуйтесь поиском по содержимому всех файлов сайта:



Каждый день, проснувшись по утру, заходи на obmendoc.ru

Товарищ, не ленись - делись файлами и новому учись!

Яндекс.Метрика