andrey

Путь к Файлу: /Budgetnii menedgment / Budjet Systems / 03-Лекции / Презентации / Тема 9.ppt

Ознакомиться или скачать весь учебный материал данного пользователя
Скачиваний:   6
Пользователь:   andrey
Добавлен:   23.10.2014
Размер:   842.5 КБ
СКАЧАТЬ

Наверх страницы

Содержимое презентации:

Слайд 1

Тема 9. КОШТОРИСИ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ ТА АНАЛІЗ ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТУ План : 1. Планування видатків з місцевих бюджетів 2. Сутність кошторисів бюджетних установ. 3. Касове виконання бюджетів. 4. Контроль, аналіз, аудит та експертиза бюджету. Література: Пасічник Ю.В., с.260-367, 384-392, 393-398.

Слайд 2

Питання 1. Планування видатків з місцевих бюджетів Специфічність напрямів видатків залежить від таких чинників: 1) рівня місцевого бюджету; 2) особливостей інфраструктури; 3) фінансових можливостей адміністративно- територіальної одиниці; 4) участі адміністративно-територіальної одиниці в загальнодержавних, регіональних програмах; 5) необхідності вирішення актуальних місцевих проблем; 6) інші (природоохоронні, зайнятість населення тощо).

Слайд 3

• З 2001 року застосовується формульний підхід при розмежуванні видатків і визначенні трансфертів для міст обласного підпорядкування і районів. • Розрахунковий обсяг видатків загального фонду бюджету адміністративно-територіальної одиниці (Vі), що враховується для визначення трансфертів, береться як сума розрахункових показників за основними функціями цих бюджетів:

Слайд 4

де розрахункові обсяги видатків на: Vyi — утримання органів управління; Vzi — охорону здоров'я; Voi — на освіту; Vsi — соціальний захист та соціальне забезпечення; Vki — на культуру і мистецтво; Vpri — утримання засобів масової інформації; Vfi — фізичну культуру і спорт; Vbi — капітальний ремонт житлового фонду та благоустрій; Vwi — утримання об'єктів соціальної сфери підприємств, що передаються до комунальної власності; Vpi — правоохоронну діяльність; Vkvi — капітальні вкладення; Vrvi — організацію рятування на водах; Vdi — інші заходи; Vzabi — погашення заборгованості із заробітної плати та інших соціальних виплат; Vhi — нерозподілений резерв коштів місцевих бюджетів.

Слайд 5

Обсяг видатків бюджету АРК та обласних бюджетів на освіту: Voi = Н0 • (U0 • Kob + Uf •Kf + Ut•Kt + Uz + Us •Ks + Ud •Kd + + Uc •Kc+Up •Кр ) + VARK де Н0 — розрахунковий норматив видатків на освіту на одного учня. Н0 = 508,25 грн; U0 — кількість учнів загальноосвітніх шкіл; Kob — коефіцієнт коригування загальнообласних (загальнореспубліканських в АРК) видатків на підвищення кваліфікації та підготовку кадрів (крім робітничих кадрів АРК) та інші заходи загальнообласного (загальнореспубліканського в АРК) значення на загальну освіту. Kob = 0,072; Uf — учні загальноосвітніх шкіл-інтернатів з посиленою військово-фізичною підготовкою; Kf — коефіцієнт приведення учнів загальноосвітніх шкіл-інтернатів з посиленою військово-фізичною підготовкою до учнів загальноосвітніх шкіл. Kf = 6,5; Ut — вихованці загальноосвітніх шкіл-інтернатів без вихованців шкіл-інтернатів з посиленою військово- фізичною підготовкою; Кt — коефіцієнт приведення вихованців загальноосвітніх шкіл-інтернатів до учнів загальноосвітніх шкіл. Кt=5,0; Uz — учні загальноосвітніх шкіл-інтернатів, що приходять на навчання; Us — вихованці спеціальних шкіл-інтернатів для дітей з вадами розумового і фізичного розвитку; Ks — коефіцієнт приведення вихованців спеціальних шкіл-інтернатів для дітей з вадами розумового і фізичного розвитку до учнів загальноосвітніх шкіл. Кs= 6,6; Ud — учні спеціальних шкіл-інтернатів для дітей з вадами розумового і фізичного розвитку, до учнів, що приходять на навчання; Kd — коефіцієнт приведення учнів, що приходять на навчання до спеціальних шкіл-інтернатів для дітей з вадами розумового і фізичного розвитку до учнів загальноосвітніх шкіл. Kd=2,5; Uc — вихованці дитячих будинків; Кс — коефіцієнт приведення вихованців дитячих будинків до учнів загальноосвітньої школи. Кс =10,0; Uр — вихованці шкіл-інтернатів для дітей-сиріт; Кр — коефіцієнт приведення вихованців шкіл-інтернатів для дітей-сиріт до учнів загальноосвітніх шкіл. Кр=9,0; vark — видатки на підготовку робітничих кадрів та утримання вищих навчальних закладів.

Слайд 6

Обсяг видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення: Vs = Vs1i + Vs2i + Vs3i + Vs4i + Vs5i + Vs6i + Vs7l + Vs8i + + Vs9i + Vs10i + Vs11i + Vs12i + Vs13i , де Vs1i — розрахунковий обсяг видатків на додаткові виплати населенню на покриття витрат з оплати твердого палива (субсидії); Vs2i — розрахунковий обсяг видатків на пільги ветеранам війни та праці; Vs3i — розрахунковий обсяг видатків на допомогу сім'ям з дітьми; Vs4i — розрахунковий обсяг видатків на утримання будинків-інтернатів для людей похилого віку та інвалідів, будинків-інтернатів для дітей-інвалідів, а також на навчання і трудове влаштування інвалідів; Vs5i — розрахунковий обсяг видатків на утримання притулків для неповнолітніх; Vs6i — розрахунковий обсяг видатків на утримання територіальних центрів та відділень соціальної допомоги на дому; Vs7i — розрахунковий обсяг видатків на адресну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям; Vs8i — розрахунковий обсяг видатків на реалізацію програм і заходів, що стосуються сім'ї, жінок, молоді та дітей; Vs9i — розрахунковий обсяг видатків на обробку інформації з нарахування та виплати пенсій і допомог; Vs10i — розрахунковий обсяг видатків на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян; Vs11i — розрахунковий обсяг видатків на допомогу по догляду за інвалідом І чи II групи внаслідок психічного розладу; Vs12i — розрахунковий обсяг видатків на виплати реабілітованим громадянам; Vs13i — розрахунковий обсяг видатків на інші державні програми соціального захисту населення.

Слайд 7

Обсяг видатків на фінансування культури і мистецтва (Vki) визначається виходячи з чисельності наявного населення адміністративно-територіальної одиниці та норми (середнього розміру) видатків на одного жителя. Для бюджету АРК та обласного бюджету розрахунковий обсяг видатків на фінансування культури і мистецтва визначається за формулою Vki = Hkob • Ni, де Hkob — норма видатків на фінансування культури і мистецтва бюджету АРК та обласного бюджету в розрахунку на одного жителя; Ni — чисельність наявного населення адміністративно- територіальної одиниці на 1 січня.

Слайд 8

Обсяг видатків на фінансування фізичної культури і спорту бюджету АРК, обласного бюджету, бюджету міст Києва і Севастополя: Vfi = Vf u • Кf / Nu • Ni + Vf p i, де Vf u — прогнозний обсяг видатків на фінансування фізичної культури і спорту усіх місцевих бюджетів на рік, тис. грн; Кf — частка видатків бюджету АРК та обласних бюджетів від загального обсягу видатків на ці цілі усіх місцевих бюджетів. Kf = 0,4. Для бюджетів міст Києва і Севастополя Kf = 1; Nu — чисельність наявного населення України на 1 січня; Ni — чисельність наявного населення адміністративно- територіальної одиниці на 1 січня; Vf pi — обсяг видатків на фінансування дитячо-юнацьких спортивних шкіл.

Слайд 9

Обсяг видатків на правоохоронну діяльність (Vp i) визначається для зведеного бюджету АРК, бюджету області, міст Києва і Севастополя Vp i = Vp i1+ Vp i2 + Vp i3 , де Vpi1 — розрахунковий обсяг видатків на утримання підрозділів дорожньо-патрульної служби та дорожнього нагляду, приймальників-розподільників для неповнолітніх, спеціальних приймальників- розподільників та адресно-довідкових бюро; Vpi2 — розрахунковий обсяг видатків на утримання професійної пожежної охорони; Vpi3 — розрахунковий обсяг видатків на утримання спеціальних монтажно-експлуатаційних підрозділів.

Слайд 10

Питання 2. Сутність кошторисів бюджетних установ Для запровадження ефективного державного контролю за витрачанням бюджетних коштів державними установами, що фінансуються з Державного і місцевих бюджетів із 1997 р. було здійснено перехід їх фінансування на основі кошторису. Кошторис - це основний плановий документ бюджетної установи, який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на бюджетний період (ст. 51 БКУ).

Слайд 11

У кошторисі визначається загальний обсяг, цільове надходження, використання за статтями з поквартальною регламентацією. Форми кошторису та супровідні документи розробляються і затверджуються Міністерством фінансів та Державним казначейством України. Затвердженню кошторисів передує процес формування лімітів і витрат у підпорядкованих установах. Вищі організації мають враховувати об'єктивну потребу в коштах кожної установи, виходячи з основних її виробничих показників, обсягу виконаної роботи, штатної чисельності та намічених заходів щодо скорочення витрат у плановий період. Кошторис складається всіма бюджетними установами на календарний рік і затверджується в установленому порядку.

Слайд 12

Принципи кошторисного фінансування. Складання і виконання кошторисів базується на таких принципах

Слайд 13

Питання 3. Касове виконання бюджетів Механізм касового виконання Державного бюджету за видатками регламентується наказами Державного казначейства. Згідно з цим механізмом розпорядникам І та II ступеня відкриваються зведені особові рахунки для зарахування коштів без зазначення кодів функціональної класифікації видатків, що підлягають подальшому перерахуванню на особові та реєстраційні рахунки.

Слайд 14

Види казначейських рахунків 1) Особові рахунки — рахунки, які відкриваються в органах Державного казначейства розпорядникам бюджетних коштів (крім розпорядників III ступеня) для зарахування коштів, що підлягають подальшому розподілу та перерахуванню конкретному розпорядникові (одержувачу) бюджетних коштів. 2) Реєстраційні рахунки — рахунки, які відкриваються в органах Державного казначейства розпорядникам та одержувачам коштів Державного бюджету, для обліку операцій за коштами загального фонду бюджету. 3) Спеціальні реєстраційні рахунки — рахунки, які відкриваються розпорядникам коштів Державного бюджету всіх ступенів та одержувачам коштів Державного бюджету для обліку доходів і видатків, передбачених їх кошторисами в частині спеціального фонду.

Слайд 15

Розпорядники бюджетних коштів 1. Головні розпорядники бюджетних коштів: • міністри і керівники центральних органів виконавчої влади — по Державному бюджету; • керівники відділів обласних, міських, районних держадміністрацій — по місцевим бюджетам; • голови сільських і селищних рад — по сільським і селищним бюджетам. • Головним розпорядникам надано право розподіляти бюджетні кошти між розпорядниками нижчого рівня, а також витрачати їх на централізовані та інші заходи, на утримання апарату управління. 2. Розпорядники коштів II ступеня — бюджетні установи в особі їх керівників, які уповноважені на отримання асигнувань, прийняття зобов'язань та здійснення виплат з бюджету на виконання функцій установи, яку вони очолюють, і на розподіл коштів для переказу розпорядникам III ступеня та безпосередньо підпорядкованим їм одержувачам. 3. Розпорядники коштів III ступеня — бюджетні установи в особі їх керівників, які уповноважені на отримання асигнувань, прийняття зобов'язань та здійснення виплат з бюджету на виконання функцій самої установи, яку вони очолюють, і на розподіл безпосередньо підпорядкованим їм одержувачам.

Слайд 16

Визначення мережі розпорядників • Головні розпорядники коштів Державного бюджету до початку бюджетного року визначають мережу розпорядників коштів нижчого рівня на відповідній території (обласний рівень). • Розпорядники коштів III ступеня та одержувачі повинні включатися до мережі головних розпорядників коштів, якщо вони отримуватимуть кошти безпосередньо від нього. • Не пізніше ніж за 15 днів до початку бюджетного року головні розпорядники коштів подають Державному казначейству України на паперових та електронних носіях підготовлену мережу за визначеною формою. • Розпорядники коштів II ступеня подають управлінням на паперових та електронних носіях дані про мережу розпорядників коштів III ступеня та одержувачів у територіальному розрізі. Управління звіряють отримані дані з інформацією, що надійшла від Державного казначейства, узагальнюють отримані дані, групують за територіями (місто, район) та доводять на електронних носіях до відповідних відділень Державного казначейства. • На нижчому рівні органи Державного казначейства перевіряють відповідність даних, отриманих від вищого органу казначейства, переліку розпорядників бюджетних коштів та отримувачів, що безпосередньо обслуговуються у відповідному органі Державного казначейства.

Слайд 17

Здійснення видатків. • Згідно з отриманими реєстрами та наявними коштами управління зараховує кошти на особові рахунки розпорядників II ступеня для подальшого їх розподілу (для зарахування на реєстраційні рахунки самого розпорядника коштів та/або зарахування на реєстраційні рахунки розпорядника коштів III ступеня, або безпосередньо на реєстраційні рахунки одержувачів). • Орган Державного казначейства надає клієнтам виписки з рахунків за результатами попереднього операційного дня або за запитом клієнта. • Розпорядники коштів II ступеня протягом одного робочого дня після отримання виписок з особових рахунків, що підтверджують зарахування коштів, готують розподіл коштів та/або платіжне доручення на перерахування коштів. Відповідальність за несвоєчасний розподіл та надання платіжних доручень несуть відповідні розпорядники бюджетних коштів та одержувачі. • Органи Державного казначейства перевіряють відповідність указаних в отриманому розподілі коштів та/або в платіжному дорученні сум бюджетним призначенням та планам асигнувань, залишкам невикористаних розпорядниками коштів, наявності зареєстрованих зобов'язань та даним про розташування мережі

Слайд 18

Порядок виплати готівки. • Для оформлення документів на отримання заробітної плати, стипендії, допомоги, видатків на службові відрядження та інших коштів, які не можуть бути проведені безготівковою оплатою, розпорядники бюджетних коштів подають до органів Державного казначейства України заявку на видачу готівки. • Заявки на видачу готівки виписуються розпорядниками бюджетних коштів на осіб, з якими в них укладені договори про повну матеріальну відповідальність і які мають право отримувати і видавати кошти. У заявках на видачу готівки вказуються суми прибуткового податку з громадян, суми нарахувань до Фонду соціального страхування України, інші податки й обов'язкові платежі, які утримані та нараховані на фонд заробітної плати. • При отриманні заробітної плати та прирівняних до неї платежів разом із заявкою на видачу готівки подаються платіжні доручення на перерахування сум прибуткового податку з громадян, сум нарахувань до Фонду соціального страхування України та сум страхових внесків до Пенсійного фонду України, інших податків і обов'язкових платежів, пов'язаних з виплатою заробітної плати та інших соціальних виплат. • У заявках на видачу готівки розпорядники бюджетних коштів відмічають наявність чи відсутність заборгованості зі сплати податків.

Слайд 19

• Грошові чекові книжки на отримання готівки в установах банків органами Державного казначейства України можуть передаватися розпорядникам бюджетних коштів за умови попередньої їх реєстрації в журналі реєстрації виданих чекових книжок із зазначенням номерів чеків та підпису особи, яка отримала чекову книжку. • З метою своєчасного отримання готівки в установах банків органи Державного казначейства України готують касові заявки для отримання готівки. Для цього за 55 днів до початку кварталу, що планується, розпорядники бюджетних коштів подають до органів Державного казначейства України, у яких їм відкриті реєстраційні (спеціальні реєстраційні) рахунки, касові заявки на отримання готівки, де вони звіряються з кошторисами доходів і видатків установ та узагальнюються. Зведена касова заявка передається до установ уповноважених банків не пізніше як за 45 днів до початку кварталу або в строки, установлені за угодою між органами казначейства та установами банків. • Органи Державного казначейства України визначають ліміти залишку готівки в касі для установ та організацій, які ними обслуговуються. • При перерахуванні коштів на вкладні рахунки до органів Державного казначейства України подаються заявки на видачу готівки, платіжні доручення та реєстри.

Слайд 20

Питання 4. Контроль, аналіз, аудит та експертиза бюджету "Контроль за використанням коштів Державного бюджету України від імені Верховної Ради України здійснює Рахункова палата“ (ст. 98 Конституції України). Рахункова палата є незалежним органом фінансового контролю в державі, який свою діяльність здійснює на засадах законності, плановості, об'єктивності та гласності. Рахункова палата : • здійснює аналіз і контроль бюджетного процесу через систему контрольних, контрольно-аналітичних заходів, пов'язаних з оцінкою і аналізом найважливіших макроекономічних та бюджетоутворюючих показників доходних і витратних статей держбюджету. • впроваджує сучасні методи проведення аудиту ефективності у поточну контрольну та експертну діяльність.

Слайд 21

Рахункова палата України http://www.ac-rada.gov.ua/achamber/

Слайд 22

Планування роботи Рахункової плати План роботи Рахункової палати формується з урахуванням: • тематики контрольно-аналітичних та експертних заходів базується на моніторингу та аналізі перебігу бюджетного процесу за окремими напрямами, а саме: соціально-економічних процесів; використання бюджетних коштів; змін законодавчої та нормативної бази виконання бюджетів; соціальної значущості питання тощо. • звернень не менш як однієї третини складу ВР України, поданих у порядку, встановленому Реґламентом Верховної Ради України; • звернень та пропозицій Президента України. Проведення всіх контрольних, контрольно-аналітичних та експертних заходів здійснюється на підставі: • річного та поточного планів роботи Рахункової палати, які формуються, виходячи з наявних, актуальних проблем бюджетного процесу, фінансових проблем в економіці, соціальній сфері, культурі тощо; • обґрунтованих пропозицій головних контролерів, заступників Голови та Голови Рахункової палати з урахуванням усіх видів і напрямів діяльності Рахункової палати, передбачених статтею 23 Закону України "Про Рахункову палату“; • доручень Верховної Ради України, її комітетів.

Слайд 23

В процесі виконання завдань, функцій та повноважень Рахункова палата взаємодіє з державними органами, установами та об'єктами контролю.

Слайд 24

Результати проведення аудиторами Рахункової палати контрольно-аналітичних та експертних заходів За кожною перевіркою робляться конкретні, принципові, узагальнені висновки щодо: • ефективності, доцільності, законності та економності прийняття управлінських рішень, • використання бюджетних коштів, • системи та механізму фінансування бюджетних програм.

Слайд 25

Структура бюджетних правопорушень ()


Внимание! Не забудьте ознакомиться с остальными документами данного пользователя!

Соседние файлы в текущем каталоге:

На сайте уже 21970 файлов общим размером 9.9 ГБ.

Наш сайт представляет собой Сервис, где студенты самых различных специальностей могут делиться своей учебой. Для удобства организован онлайн просмотр содержимого самых разных форматов файлов с возможностью их скачивания. У нас можно найти курсовые и лабораторные работы, дипломные работы и диссертации, лекции и шпаргалки, учебники, чертежи, инструкции, пособия и методички - можно найти любые учебные материалы. Наш полезный сервис предназначен прежде всего для помощи студентам в учёбе, ведь разобраться с любым предметом всегда быстрее когда можно посмотреть примеры, ознакомится более углубленно по той или иной теме. Все материалы на сайте представлены для ознакомления и загружены самими пользователями. Учитесь с нами, учитесь на пятерки и становитесь самыми грамотными специалистами своей профессии.

Не нашли нужный документ? Воспользуйтесь поиском по содержимому всех файлов сайта:



Каждый день, проснувшись по утру, заходи на obmendoc.ru

Товарищ, не ленись - делись файлами и новому учись!

Яндекс.Метрика