Скачиваний:   0
Пользователь:   andrey
Добавлен:   15.11.2014
Размер:   73.0 КБ
СКАЧАТЬ

Лекція № 5

Тема:  ШКОЛА ЯК СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА СИСТЕМА

Питання:

1. Роль школи в процесі соціалізації особистості.

2. Моделі школи як відкритої соціальної системи:

– общинна школа;

– Вальдорфська школа;

– відкрита школа як форма соціальної допомоги;

– соціально-педагогічний центр (Овчарова Р.В.);

– соціально-педагогічний комплекс (НВК №59, м. Ярославля).

3. Робота соціального педагога в школі.

Теми рефератів:

1. Вплив сучасних соціальних процесів на школу й процес соціального виховання молоді.

2. Вплив типу навчально-виховної установи на процес соціалізації дитини.

3. Школа XXI століття очами соціального педагога.

4. Школа як відкрита соціальна система (історико-логічний аналіз різно-манітних моделей школи.

Додаткова література:

1. Гуров В., Шинкаренко Н. «Открытая» школа и соц.-пед. работа с детьми // Воспитание школьника. 1994. № 2.

2. Закатова И.Н. Социальная педагогика в школе. – М., 1996.

3. Вульфов Б.З. Социальный педагог в школе общественного воспитания // Педагогика. 1992. № 5, 6.

Відомий американський фахівець в галузі освіти У. Глассер у роботі «Школи без невдах» пише:

«Якщо особистісні потреби дітей не реалізовуються вдома, вони повинні реалізовуватися в школі. Щоб продовжити шлях до успіху, діти мають одержувати в школі те, чого їм бракує: добрі взаємини як з однолітками, так і з дорослими. Самотня, надана сама собі людина, будь то дитина чи дорослий, ніколи не буде відчувати почуття душевного задоволення…Школи мають унікальну можливість звільнити дітей від самітності чи принаймні значно пом’якшити цей негативний фактор особистісного розвитку. Школа може забезпечити головні складові для знаходження впевненості в собі і відчуття власної значимості: знання й уміння мислити. Навчальний процес може бути організований таким чином, щоб спонукати дітей до самостійного розв’зання проблем як академічного, так і соціального характеру».

Джон Дьюі (1859–1952) філософ, педагог, США

Школа і суспільство.

«Якщо ми подивимося на площадку для ігор, то побачимо, що там завжди виникає мимовільно і неминуче вільна громадська організація... природне співробітництво.

У класі ж немає умов, що викликають вільну громадську організацію, взаємодопомогу, – у цьому трагізм положення нашої школи: вона задається метою виховувати майбутніх членів суспільства в середовищі, що позбавлене суспільного ладу і духу».

Вихід – ввести в школі продуктивну працю.

Вильгем Лай (1862–1926), педагог, Німеччина.

Школа дій.

Блонський Павло Петрович (1884–1941)

«Любіть не школу, а дітей, що приходять до школи; любіть не книги про дійсність, а саму дійсність; не життя звужуйте до навчання, а навчання розширюйте до життя!».

 

1. Роль школи в процесі соціалізації особистості

Підкреслюючи винятково важливу роль освіти в сучасному світі, відомий англійський фахівець з питань педагогіки і психології Б. Сайман у книзі «Суспільство й освіта» стверджує:

«У тім ступені, у якому людина змінює навколишній її зовнішній світ, весь історичний процес варто розглядати як освітній, а освіту – як спосіб формування людини усередині суспільства». Одночасно, з огляду на значення людського фактора, автор відзначає, що необхідно як можна більш повно враховувати суб’єктивний досвід вихованця.

Основні функції освіти як фактора соціалізації:

· покликана допомогти в придбанні особистістю наукових понять;

· сприяти з’єднанню безпосередньо буття людини з культурою;

· здійснення інтеграції суспільства, гарантія його цілісності і стабільно-сті, гарантія прав окремої особистості;

· розвиток виробництва кваліфікованих робочих сил суспільства;

· освіта – необхідна передумова демократії.

Один з родоначальників демократії в Америці Т. Джефферсон писав: «Джерело вищої влади над суспільством є саме суспільство. Якщо ми думаємо, що суспільство недостатньо освічене, щоб здійснювати свою владу з повною відповідальністю і компетентністю, то вихід з положення полягає не в позбавленні суспільства влади, а у викритті його цією владою за допомогою освіти».

Різні види освітніх установ, розповсюджених останнім часом: гімназія, школа з гімназичними класами, ліцей, академія тощо, – покликані сприяти здійсненню спеціальної системної соціальної програми захисту, підтримуванню і розвитку таланту.

Гімназія – загальноосвітній навчальний заклад з поглибленим вивченням предметів за профілем (гуманітарним, природничонауковомим, естетичним та ін.), обраним учнями. У складі гімназії виділяють прогімназичні (I–VII), гімназичні (VIII–XI) класи й абітура (XII клас, 1 рік за бажанням).

Ліцей – освітній навчальний заклад з поглибленим вивченням дисципліни за визначеним профілем, на відміну від широкого гімназичного, це освіта з більш вузькою диференціацією (техніко-математичний ліцей, біолого-химичний)… Ліцей може існувати як школа 2-ої і 3-ої ступіні або як школа старшокласників (3-х річне навчання).


Сучасна загальноосвітня школа як інститут виховання :

1) освітньо-виховна установа, що реалізує функції виховання через навчання учнів;

2) організація (загальношкільна + сітка первинних), що здійснює вплив на школярів у процесі їхньої життєдіяльності, яку організують педагоги та поза навчальним процесом;

3) соціально-психологічна група, вплив якої на учнів відбувається в процесі вільного спілкування.

· Процес навчання в школі створює можливості для реалізації школярами активності в сферах пізнання і частково предметно-практичної діяльності (трудового навчання) і спорту (на уроках фізкультури). Міра реалізації цих можливостей пов’язана з формами взаємодії, що використовують педагоги в навчальному процесі (групові – кращі для реалізації активності), тому що в теорії навчання не розглядається клас, – як колектив, а в теорії виховання не розглядається пізнавальна діяльність як основа для створення колективу. У результаті процес навчання не стає сферою реалізації активності в сфері пізнання для більшості школярів, що приводить до появи агресивної поведінки стосовно навчання, відповідно зменшується вплив школи як освітньо-виховної установи на процес соціалізації людини.

· Зміст і форми життєдіяльності учнів у школі як організації визначаються педагогами на основі різних рекомендаційних розробок, що також об’єктивно створюють можливості для реалізації школярами активності, головним чином у перерахованих сферах. Міра реалізації цих можливостей також пов’язана з формами взаємодії, що використовуються (у практиці переважають масові форми, тобто об’єктивно що не припускають установлення зв’язків між учасниками життєдіяльності, незважаючи на суб’єктивні наміри педагогів). У результаті й у цьому випадку можна констатувати наявність фактів агресивної поведінки учнів.

· Школа як соціально-психологічна група, будучи соціальним простором контактів школярів, створює можливості для реалізації ними активності в сферах спілкування, гри тощо. Міра реалізації цих можливостей пов’язана з тим, як інтенсивно і з ким взаємодіє школяр. Спрямованість реалізації активності в школі як групі, визначається нормами і цінностями, прийнятими в ній, може бути як соціально цінною, так і асоціальною, що визначають вплив цього виду взаємодії на соціалізацію. З віком число школярів, що реалізують агресивну поведінку стосовно школи як групи, зростає.

Пошуки нових форм навчання і виховання пов’язані сьогодні з процесом перетворення в багатьох країнах традиційних замкнених шкіл у відкриті навчальні заклади, поєднані різноманітними зв’язками з різними середови-щами. Розробка принципу «відкритості» у теорії і практиці шкільного навчання і виховання відбиває глобальну тенденцію. Процес цей різноманітний і неоднорідний, нерідко пов’язаний з історичними і національними формами буття, соціальною організацією суспільства.

 

2. Моделі школи як відкритої соціальної системи

У самому загальному вигляді школа як відкрита соціальна система означає:

– розширення соціальних контактів школи з сім’єю;

– взаємодія школи з установами додаткової освіти, культури, з іншими соціальними інститутами;

– інтеграцію зусиль педагогів із широким колом громадських працівни-ків: випускниками школи, ветеранами, працівниками культури, спорту;

– співробітництво педагогічного і дитячого колективів з різними творчими колективами;

– винесення уроків, позаурочних занять за межі школи: у майстерні, лабораторії, на природу.

 

L-5-ukr
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


У системі соціального виховання можна виділити три основні взаємо-залежні напрями діяльності школи й інших інститутів суспільства:

1) передача (організація) соціального досвіду і створення умов для повноцінної самореалізації, саморозвитку конкретної особистості;

2) створення середовища, що виховує, у сім’ї і її найближчому оточенні;

3) процеси ресоціалізації і соціальної реабілітації (комплекс заходів подолан-ня асоціальних відхилень і профілактики правопорушень дітей і підлітків, забезпе-чення соціальної допомоги і захисту з метою подолання соціальної дезадаптації.

У сучасних умовах розроблені й успішно діють різні моделі школи як відкритої соціальної системи.

1) Общинна школа (Великобританія і США в 20-х р. XX ст.)

– уведення системи неформального «відкритого» навчання;

– замість класів площадки, зали для групових занять і куточки для індивідуальної роботи;

– гнучкий розклад без дзвоників і уроків;

– відсутність заздалегідь установлених навчальних планів і програм;

– спільне планування навчальної діяльності вчителями й учнями;

– основний метод – метод «відкриттів»;

– обстановка – сімейна.

Позитивна сторона – перетворення школи в освітній, культурний і дозвіллєвий центр громади.

а) 1924 школа Г. Моррисона – багатофункціональний общинний центр.

б) 60-і роки, 1960 – Э. Мідвинтер – общинне виховання – шлях до самореалізації і вираження інтересу для соціально захищених.

Зараз а + б – зближення.

в) 1982 р. в Англії створений Центр розвитку общинного виховання, що видає спеціальний журнал з метою систематичного вивчення і висвітлення проблем общинної освіти.

У США багато загального, але є свої особливості:

–       на відміну від англійської моделі, американці схильні розрізняти «общинну школу» і «общинне виховання»:

– у кожного учня є свій «порадник» (діє не прямо, а поволі, наближаючи дитину);

– у суспільні школи залучаються письменники, танцюристи, митці – елемент художньої творчості в процесі навчання і виховання (Дитячий театр);

– різноманітні ігри.

2) Вальдорфська школа

Заснована в 1919 р. Рудольфом Штейнером (1861–1925) для дітей робітників та службовців тютюнової фабрики «Асторія» у Вальдорфі (біля Штутгарта);

– акцент на особистості дитини, її природі, створення сприятливих умов для розвитку всіх його здібностей;

– демократизацію процесу навчання і виховання, розширення дитячого самоврядування, партнерський стиль спілкування;

– культурологічний підхід до освіти, вивчення людини як носія культури свого часу;

– трудове навчання і виховання, підготовка учня до ролі хазяїна;

– турбота про моральне, естетичне виховання, фізичний розвиток і здоровий спосіб життя;

– виховання в дусі співдружності і загальнолюдських ідеалів (правди, добра, краси і волі);

– організація виховної роботи на принципах єдності прав і обов’язків.

Теоретико-методологічна основа – розроблені Р. Штейнером антропо-софічні принципи, що визначають його педагогічну концепцію.

Р. Штейнер: митець і скульптор, архітектор і поет, біолог і теоретик.

Грец.: antropos – людина, Sophia – мудрість).

· Зрозуміти сутність людини можна інтуїтивно, а не раціонально.

· Людина – внеісторичне, позачасове і постійне явище, єдність духу, душі і тіла.

· Фазам фізичного розвитку людини підлеглий розвиток мислення і моралі.

· Школа – частина «вільного духовного життя», що автономне від державного тиску.

3) Відкрита школа як форма соціальної допомоги

70-і рр. XX ст. Філадельфія, Нью-Йорк – перші «Школи без стін»

80-і рр. Німеччина «Місто як школа – Берлін».

· Основна ідея: велику частину часу вчителя й учні проводять поза шкільними стінами:

– вивчають мову – у редакції газет;

– вивчають математику –у комп’ютерному центрі;

– історію – у музеї;

– фізику, хімію – у лабораторіях підприємств;

– суспільні науки – у політклубах.

· навчають: професійні вчителі і соціальні педагоги (наставники);

· 9–10 класи;

· можна поєднувати навчання в експериментальній школі зі звичайною;

· прийом до школи на основі співбесід;

· навчальний рік з 3-х триместрів;

· після 9 класу – свідоцтво про закінчення 9 класу;

· через 1 рік видають свідоцтво (за 9 чи 10 клас).

· Основні риси методики в «Місто як школа – Берлін»:

1) опора на дію;

2) опора на індивідуальність;

3) опора на культуру;

4) опора на предмет;

5) принцип дослідження;

6) завдання, що передбачають практичну діяльність.

 

3. Робота соціального педагога в школі

2 підходи до роботи соціального педагога в школі:

·        співробітництво зі школою;

·        у штаті школи.

Задачі соціального педагога в школі:

1) виявлення дітей, які потребують соціальної допомоги ;

2) організація позанавчального часу школярів;

3) координування роботи педагогічного колективу з важкими дітьми, сім’ями, оточуючим мікросередовищем;

4) допомога дітям, яких виключили зі школи;

5) виявлення школярів, незаконно зайнятих на роботі в навчальний час;

6) контроль безкоштовних сніданків, транспортні витрати, ін.

Діяльність соціального педагога здійснюється в соціально-педагогічних комплексах і соціально-педагогічних центрах.


Ірина Миколаївна Закатова, СШ № 59 Ярославля

Структура соціально-педагогічного комплексу

¯

Піклувальна рада

¯

Робота в мікрорайоні

¯

Центр «Дозвілля»

Центр «Родина»

Центр «Здоров’я»

Медико-психолого-юридична консультація

¯

Система диференцііюємого навчання

Система соціального виховання і творчої діяльності

Медико-психолого- педагогічна служба сім’ї

Служба захисту прав дитини

Служба соціального захисту молоді

Служба психологічного здоров’я і корекції спілкування

Служба соціальної і профілактичної орієнтації

Служба зв’язку з НДІ

¯

Педагогічна рада

¯

Робота в школі

¯

Соціальні педагоги в класах

¯

Освітній центр у позанавчальний час

Центр спортивно-оздоровчої роботи

Центр «Довіри» для дітей

 

Педагогічний колектив – 170 фахівців і 8 заступників директора, 25 – соціальних педагогів, 17 – педагогів  додаткової освіти, 3 – психолога, 3 – педагога-організатора.

У 1984 р. у складі НВК було – 1600–1800 учнів, 50–60 класів (2 зміни).

Наверх страницы

Внимание! Не забудьте ознакомиться с остальными документами данного пользователя!

Соседние файлы в текущем каталоге:

На сайте уже 21970 файлов общим размером 9.9 ГБ.

Наш сайт представляет собой Сервис, где студенты самых различных специальностей могут делиться своей учебой. Для удобства организован онлайн просмотр содержимого самых разных форматов файлов с возможностью их скачивания. У нас можно найти курсовые и лабораторные работы, дипломные работы и диссертации, лекции и шпаргалки, учебники, чертежи, инструкции, пособия и методички - можно найти любые учебные материалы. Наш полезный сервис предназначен прежде всего для помощи студентам в учёбе, ведь разобраться с любым предметом всегда быстрее когда можно посмотреть примеры, ознакомится более углубленно по той или иной теме. Все материалы на сайте представлены для ознакомления и загружены самими пользователями. Учитесь с нами, учитесь на пятерки и становитесь самыми грамотными специалистами своей профессии.

Не нашли нужный документ? Воспользуйтесь поиском по содержимому всех файлов сайта:



Каждый день, проснувшись по утру, заходи на obmendoc.ru

Товарищ, не ленись - делись файлами и новому учись!

Яндекс.Метрика