andrey

Путь к Файлу: /ИНДИВИДУАЛКА / Велигодська 2 / стаття.doc

Ознакомиться или скачать весь учебный материал данного пользователя
Скачиваний:   0
Пользователь:   andrey
Добавлен:   15.11.2014
Размер:   75.0 КБ
СКАЧАТЬ

Пов’якель Надія Іванівна,

кандидат психологічних наук, доцент,

докторант кафедри педагогіки та психології

Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова, м.Київ

Улькіна Тетяна Володимирівна

аспірант

Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова, м. Київ

ІГРОВІ ПСИХОТЕХНОЛОГІЇ В СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ СПЕЦІАЛІСТІВ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ ДО

ПСИХОЛОГІЧНОЇ РОБОТИ З ПІЗНАВАЛЬНИМИ ЗДІБНОСТЯМИ ДІТЕЙ

Практика психолого-педагогічної діяльності спеціалістів початкової освіти в умовах реформування системи освіти і

особливо в умовах фундації і становлення базових основ пізнавального, особистісного, емоційно-вольового та

валеологічного розвитку дітей, що закладаються насамперед в дошкільній та початковій освіті, ставить суворі вимоги до

рівня кваліфікації, особистісних і професійних якостей фахівців-освітян.

Одне з провідних і базових місць в цьому контексті займають психологічні знання, уміння та навички фахівців

початкової освіти, особливо фахівців спеціалізації «Психологія» і «Початкова школа та практична психологія».

Необхідно відзначити, що специфіка роботи психолога початкової школи вимагає від нього поряд з базовими

професійними уміннями та навичками, які неодноразово відзначалися фахівцями [1; 2], комплекс базових професійних

умінь та навичок, серед яких на одне з перших місць виходять уміння та навички ігротерапевта, практично орієнтовані

знання гнучких ігрових форм та прийомів організації процесу навчання та виховання дитини.

У цьому контексті на перше місце виходять базові професійні якості фахівця, що базуються на системному підході до

проектування професійної діяльності спеціаліста та поєднанні психодинамічного, гуманістичного, поведінкового та

когнітивного підходів до відбору та підготовки майбутніх спеціалістів у системі їх фахової підготовки. На наш погляд,

розвиток і цілеспрямоване формування у майбутніх фахівців освітянського профілю різноманітних умінь і навичок

використання ігор в навчально-виховному процесі сучасної школи тісно пов’язані з розвитком у них ряду професійно-

важливих якостей, які формуються в процесі професійної підготовки саме засобами ігрових психотехнік та технологій,

застосування активних форм навчання типу ділових та організаційних ігор, рефлексивних ігор, тренінгових та семінарських

форм, тощо [1].

Підвищена цікавість до ігрової діяльності фахівців різних галузей знань як надзвичайно важливої сторони життя

людини, і, особливо, дитини що, завжди привертала увагу фахівців, останні десятиріччя відзначаються особливою і

підвищеною увагою до ігрових психотехнологій вже як ефективних технологій психодіагностики, психотерапії та

психокорекції [3; 4; 5].

Протягом досить тривалого часу гра розглядалася в основному або як засіб зайнятості і виходу енергії дитини, або як

інструмент передавання релігійного та культурного досвіду. Лише на межі XIX та XX століть психологія почала

усвідомлювати розвиваючі, гармонізуючи та терапевтичні можливості ігор. Ігри визнаються за Л.С. Виготським та

Д.Б.Ельконіним як засіб засвоєння дитиною соціальних ролей і розкриття її внутрішнього світу [5].

Включення ігор в арсенал психотерапевтичних засобів пов’язано в значній мірі з роботами З.Фрейда, М.Клейн, Г.

Фрейд, М.Мілнер, Д.Винікота, Ж.Піаже, М.Ловенфельда, Е.Еріксона, В. Екслайн, К.Роджерса, Г. Лендрета та ін. До

використання гри безпосередньо у психокорекційних та розвиваючих цілях зверталися Л.Абрамян, О.Варга, І.Виготська,

О.Захаров, А.Співаковська та ін. Визначені автори обґрунтували використання ігрових методів у психотерапевтичній та

розвиваючо-психокорекційній роботі. І вже в сьогоденні не викликає сумнівів, що методи ігрової розвиваючої психокорекції

та психотерапії є надзвичайно цінним інструментом, що дозволяє вивчати різні аспекти внутрішнього світу дитини, рівень

його психічної зрілості, соціальні навички, пізнавальні та емоційні процеси, когнітивні стилі та засоби психологічного

захисту.

Ігрова психотерапія та психокорекція – це насамперед активний метод і технологія психологічного та регулятивного

впливу на дітей з використанням гри та її різноманітного психотерапевтичного і розвиваючого потенціалу.

В сучасній психокорекції гра використовується в груповій психотерапії і соціально-психологічних тренінгах у вигляді

різноманітних ігрових психотехнік, спеціальних ігрових вправ, завдань на невербальні комунікації, розігрування

різноманітних ситуацій та ін. [4]. Характерна особливість гри як методу так званої розвивальної психокорекції – це її

двоплановість, що обумовлює інтенсивний і (в умовах адекватного психологічного застосування) практично завжди

позитивний розвиваючий ефект.

Психокорекційний ефект ігрових занять у дітей досягається завдяки встановленню позитивного емоційного контакту

між дітьми та дорослими. Гра коригує притиснуті і затамовані негативні емоції, страхи, невпевненість у собі, розширює

здатність дітей до спілкування, підвищує діапазон підсильних дитині дій з предметами та завданнями, підвищує самооцінку

дитини, і, нарешті, розвиває пізнавальні здібності дитини.Page 2

 

При всій різноманітності різних технік ігрової розвивальної психокорекції і психотерапії, і завдань, що вирішуються за

допомогою гри, існують деякі загальні особливості дитячої психіки, що роблять використання ігрових методів найбільш

придатних для роботи з дітьми. Одна з цих особливостей полягає в тому, що діти дошкільного і молодшого шкільного віку у

багатьох випадках відчувають ускладнення у вербальному описі своїх переживань. Невербальна експресія з використанням

різноманітних предметів ігрової діяльності, а також конструктивних та пластичних матеріалів для них найбільш природна,

яка стає найбільш значуща при наявності у дитини визначених мовних порушень. Крім того, діти більш спонтанні та в

меншій мірі здатні до рефлексії своїх почуттів та дій, ніж дорослі. Їх переживання мають прояв і в ігровій діяльності,

безпосередньо не проходячи “цензуру” свідомості.

Мислення дитини більш образне і конкретне, ніж мислення дорослого, тому він використовує гру, малювання і

маніпуляцію з різноманітними матеріалами як засіб осмислення дійсності за цими матеріалами можна судити про рівень

інтелектуального розвитку та ступінь психічної зрілості дитини. Важлива і рольова пластичність дитини, її природна

схильність до ігор та розвиненість такої природної схильності дітей.

 

 

Всім цим можна користуватися, створюючи на прийомі

у психолога особливу атмосферу гри та творчості та підбираючи разом з дітьми відповідні сюжети та вправи як основу для

індивідуальної і групової роботи.

Важливим є те, що зображувальні і конструктивні матеріали, а також предмети ігрової діяльності найчастіше є для

дитини більш важливими «партнерами» комунікації, ніж психолог чи педагог. Дитина проявляє по відношенню до них

найбільш характерні для себе і пов’язані зі своїм досвідом засоби роботи та відповідні емоційні реакції.

 

Така дитяча

особливість була визначена психологами та використовувалася при розробці різних технік, що дозволяють налагодити

контакт з дитиною за допомогою предметів та матеріалів ігрової діяльності. Значне місце у ігрових психотехніках займають

і, безумовно, арттерапевтичні методи.

 

Суто арттерапевтичні методи, що займають сьогодні одне з провідних місць у професійному інструментарії

практичного психолога, базуються на використанні мистецтва, як символічної діяльності і засновані на стимулюванні

творчого потенціалу особистості. Арттерапевтичні методи базуються і використовують насамперед ігрові методи

психотерапії. Основна мета арттерапії - гармонізація розвитку особистості шляхом стимулювання здібностей самовиразу і

самопізнання особистості. Саме тому ми вважаємо ігрові психотехніки та методи арттерапії одним з найефективніших

напрямів серед психотехнічних методів розвитку та корекції творчих, особливо пізнавальних (когнітивних) здібностей дітей

різного віку, і найбільшою мірою, дітей дошкільного і молодшого шкільного віку.

Здібності ми розглядаємо як властивість, за В.Д.Шадриковим, деякої психічної реальності, що виявляє себе в ситуації

виконання визначених завдань, і яка фіксується у вигляді показників ефективності визначеного типу діяльності [6].

Пізнавальні (когнітивні) здібності особистості в цьому контексті виявляють себе у здібності до пізнавальної діяльності, до

продуктивного розв’язання пізнавальних завдань, що є умовою їх успішного виконання.

Пізнавальні (когнітивні) здібності ми відносимо слідом за В.Н. Дружиніним до інтелектуальних здібностей [7], а з

урахуванням особливостей структури і вікових особливостей їх проявів і діагностики, до загальних здібностей. У межах

визначеної теорії загальних здібностей, пізнавальні здібності включають:

- здібність дитини до вирішування завдань на основі знань та сформованих умінь;

- навчання як здібність до набуття знань;

- креативність як здібність до набуття знань з участю уяви та фантазії.

Крім того, особливостями пізнавальних здібностей у дітей, які водночас можуть виступати і критеріями визначеного типу

здібностей, є схильність дитини до активної пізнавальної діяльності, пізнавальні інтереси, пізнавальна активність,

включаючи і ініціативність дитини, і, безумовно, успішність і креативність у вирішенні творчо-пізнавальних завдань.

Саме в цьому контексті ігрові та арттерапевтичні психотехніки, які відрізняються доступністю, легкістю оволодіння,

природністю для дитини, можливістю творчих проявів, природністю стимулювання пізнавального розвитку - виступають як

перспективні і ефективні методи розвиваючої і психотерапевтичної діяльності практичного психолога та педагога і

практичного психолога в галузі ранньої психодіагностики і розвитку пізнавальних здібностей дітей.

Крім того, ігрові та арттерапевтичні методи, особливо в зв’язку з подвійним психологічним ефектом, як засоби

пізнавального розвитку дитини та, водночас, як засоби психотерапії, мають і подвійний психотерапевтичний і

психокорекційний вплив на дитину - розслаблюючий та знімаючий напругу та, водночас, стимулюючий, підкріплюючий і

виявляючий.

У залежності від специфіки творчої діяльності і її продукту найбільш ефективними методами арттерапії та ігрової терапії,

що стимулюють розвиток пізнавальних здібностей у дітей, виступають:

- сюжетно-рольова психотерапія, що базується на ігрових психотехніках;

- драмтерапія з розігруванням сюжетів та ігрових тем;

- спортивні та рухові тематичні ігри;

- малюнкова арттерапія, що базується на зображувальній діяльності з використанням ігрових психотехнік;

- бібліотерапія, що включає як написання, так і творче прочитання і тлумачення літературних образів та творів, в тому

числі і казкотерапія;

- лялькотерапія з підготовкою та розігруванням сюжетів;

- драмтерапія;Page 3

 

- музикотерапія як супроводжуючий вид психотерапії та психокорекції психічних станів дитини тощо.

З точки зору відомого представника гуманістичного напряму психотерапії Лендрета Г., ігрова терапія надає дитині

практично необмежені можливості для самовираження і самореалізації в продуктах творчості, сприяє утвердженню і

пізнанню свого «Я», стимулює прояв і розвиток пізнавальних здібностей дитини [3].

Ця думка, на наш погляд, стає ще більш влучною, враховуючи специфічні особливості обдарованих дітей - дітей, які

відрізняються високим рівнем загальних, і, що є особливим, спеціальних здібностей. До таких специфічних особливостей,

що неодноразово відмічалося фахівцями, насамперед відносяться: сенситивність, чутливість, підвищена схильність до

переживань, ускладнення у спілкуванні, замкненість чи слабка орієнтованість на однолітків, підвищена нервовість, яка

нерідко супроводжується і психосоматичними розладами, підвищеною втомлюваністю тощо.

Саме тому ігрові та арттерапевтичні методи, технології та психотехніки, що поєднують в собі, з одного боку, можливості

інтенсивного природного розвитку дитини, самовираження і самореалізації її в продуктах творчості, а з іншого, полегшують

процеси емоційної реакції, надають агресивним, конфліктним проявам соціально допустимі форми, відкривають можливості

перетворення негативних емоцій і переживань у позитивні, створюють умови для розвитку довільності поведінки і здатності

до саморегулювання, сприяють формуванню позитивної Я-концепції і підвищенню впевненості у собі тощо. Іншими

словами, створюються особливі умови для прояву і, відповідно, для психодіагностики та психологічної підтримки

пізнавальних здібностей, а також для їх розвитку і в разі необхідності - психокорекції.

У залежності від психолого-педагогічних завдань, що реалізуються на різних етапах ігрової психотерапії, визначаються

основні стадії психотерапевтичного та розвивально-психокорекційного процесу розвитку пізнавальних здібностей у дітей:

♦ орієнтовний етап – коли дитина досліджує обставини, зображувальні матеріали, вивчає обмеження у їх використанні;

♦ вибір теми гри, емоційне включення у процес спілкування, реалізації теми гри, відображення теми та самовиразу;

♦ пошук адекватної форми відображення, що має прояв у емоційній зацікавленості, пошуковій активності дитини,

активному експериментуванні і активному спілкуванні у грі;

♦ розвиток форми реалізації у відображеннях та у спілкуванні в напрямі все більш повного і глибокого самовираження

та ін.

Ігрова терапія та арттерапевтичні методи представляють собою взаємодію дорослого з дитиною на власних умовах

останнього, коли йому надається можливість вільного самовиразу з одночасним прийняттям його почуттів дорослими. Все

сказане є свідоцтвом почуттів дорослих, а також удосконалення методів ігрових психотехнік, підвищення вимог до

використання в подальшому диференціювання ігрових технік з врахуванням показань до використання, умов ігрової роботи

та особливостей клієнтів психолога.

Основні функції психолога, що проводить ігрові заняття з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку містять:

◊ створення атмосфери прийняття дитини;

◊ емоційне співпереживання дитині;

◊ відображення і вербалізація почуттів і переживань дитини в максимально точній та зрозумілій дитині формі;

◊ забезпечення в процесі ігрових занять умов, що актуалізують переживання дитиною почуття власної гідності і

самоповаги.

Виділяються такі провідні психологічні, психотерапевтичні та психолого-педагогічні принципи проектування та

ефективного використання ігрових технологій та психотехнік у навчально-виховному процесі та в процесі цілеспрямованої

психологічної роботи психолога з дитиною:

§

комунікація з дитиною на умовах її безумовного прийняття (партнерські або дружні стосунки з

дитиною, прийняття дитини такою, яка вона є, дитина – хазяїн положення, дитина визначає сюжет, теми ігрових занять,

на боці дитини - ініціатива вибору і прийняття рішення, дитина приймає та, можливо, і задає правила гри);

§

недирективність в управлінні корекційним процесом: відмова психолога від спроб прискорити або

уповільнити ігровий процес, нав’язати ритм гри;

§

встановлення фокусу психокорекційного та розвиваючого процесу на почуттях і переживаннях

дитини: домогтися відкритого вербального вираження дитиною своїх почуттів; робити спроби у найкоротший час

зрозуміти почуття дитини і повернути її дослідження на саму себе; стати для дитини своєрідним дзеркалом, в якому

вона може побачити себе;

§

пізнавальний процес не є самоціллю у грі, дитина отримає задоволення у вирішенні ігрових

розвиваючих завдань, вона отримає задоволення і психотерапевтичне підкріплення від успіхів у вирішенні

пізнавальних, в тому числі і тестових, завдань.

Ігровий спеціаліст (ігротерапевт), що спеціалізується на дошкільному та молодшому шкільному віці дітей – це унікальний

дорослий в житті дитини. Звертаючись до особистості дитини, він не втручається, не вчить, а замість цього реагує таким

чином, щоб звільнити природне прагнення дитини до управління власною діяльністю. Виходячи з вищеназваного, фахівець

початкової школи, який може виступати в позиції ігрового терапевта, повинен:

q

бути досить об’єктивним, щоб дозволити дитині бути самостійною особистістю;Page 4

 

бути досить гнучкою людиною (в поведінці, в мисленні, прийнятті рішень та їх зміні в разі необхідності),

щоб прийняти будь-які випадковості в ігровій поведінці дитини та адаптуватися до них;

 

орієнтуватися на те, щоб залюбки сприймати все нове;

 

визнавати досвід дитини безумовною цінністю;

 

не оцінювати дитину, бути відкритою людино, а не замкненою та підозрілою;

 

вміти відключатися від світу власної реальності і включатися в реальність дитини;

 

ніколи не згадувати про минулі невдачі дитини, оскільки дитина знаходиться уже в іншому часовому вимірі.

Фахівцю початкової школи, що може і хоче ефективно використовувати ігрові технології і психотехніки у своїй професійній

діяльності необхідна особистісна мужність для того, щоб визнавати помилки, іноді дозволити собі бути слабким, якби

«уязвимым», знаходити помилки у власному сприйнятті або поведінці.

Особистісна мужність потрібна фахівцю для того, щоб дозволити собі ризики спонтанної реакції на творче

самовираження у кожний визначений момент. Відповідальність фахівця полягає в тому, щоб активно проробляти власну

особистість, що допоможе їй розібратися у самій собі з тим, щоб звести до мінімуму можливі впливи на дитину своїх

мотивів і потреб і, нарешті, фахівець, що використовує ігрові технології в своїй професійній діяльності, повинен бути такою

людиною, з якою дитина буде почувати себе в безпеці, він повинен бути людиною, яка видається дітям небайдужим та

заслуговує довіри.

В цьому контексті в систему підготовки фахівців початкової школи, в особливості фахівців подвоєних спеціальностей

(насамперед, «Вчитель початкової школи та практичний психолог») продуктивним є включення ігрових технологій і

різноманітних активних форм навчання як в базові психологічні курси типу «Дитяча психологія», так і в комплекс

спеціальних або фахових курсів з практичної психології, причому з необхідністю орієнтованих за своїм змістом і методами

на початкову школу типу курсів «Основи психоконсультування і психокорекції», «Основи психотерапії», «Практична

психологія конфліктів» тощо.

Орієнтація змісту і форми викладання означених вище курсів дозволяє, як показує наш досвід, формувати необхідні

професійні уміння та навички майбутніх фахівців, які, стимулюючи в подальшому розвиток пізнавальних здібностей у дітей,

водночас сприяють розвитку у майбутніх фахівців творчості і ініціативності мислення, відкритості і схильності до

співробітництва, гнучкості і альтернативності поведінки, сприяють формуванню професійної рефлексії та професійної

саморегуляції, стимулюють подальший розвиток емпатії майбутніх фахівців і, в цілому, їх професіоналізм.

Література:

1. Пов’якель Н.І. Когнітивна обдарованість особистості та особливості формування професійної рефлексії.// Обдарована особистість: пошук, розвиток,

допомога. – К., 1998. – С. 440 – 444.

2. Чепелєва Н.В., Пов’якель Н.І. Теоретичне обгрунтування моделі особистості практичного психолога. // Зб. наукових праць “Психологія”. Вип. Ш. – Київ:

НПУ ім. М. Драгоманова, 1998.

3. Лэндрет Г.Л. Игровая терапия: искусство отношений. – М.: МПА, 1994. – 365 с.

4. Карабанова О.А. Игра в коррекции психического развития ребенка: Учебное пособие. – М.: РПА, 1997. – 190 с.

5. Эльконин Д.Б. Психология игры. – М.: Педагогика, 1978. – 302 с.

6. Шадриков В.Д. Деятельность и способности. – М.:Логос, 1994.

7. Дружинин В.Н. Психодиагностика общих способностей. – М.: ИЦ «Академия», 1996. – 224 с

Наверх страницы

Внимание! Не забудьте ознакомиться с остальными документами данного пользователя!

Соседние файлы в текущем каталоге:

    На сайте уже 21970 файлов общим размером 9.9 ГБ.

    Наш сайт представляет собой Сервис, где студенты самых различных специальностей могут делиться своей учебой. Для удобства организован онлайн просмотр содержимого самых разных форматов файлов с возможностью их скачивания. У нас можно найти курсовые и лабораторные работы, дипломные работы и диссертации, лекции и шпаргалки, учебники, чертежи, инструкции, пособия и методички - можно найти любые учебные материалы. Наш полезный сервис предназначен прежде всего для помощи студентам в учёбе, ведь разобраться с любым предметом всегда быстрее когда можно посмотреть примеры, ознакомится более углубленно по той или иной теме. Все материалы на сайте представлены для ознакомления и загружены самими пользователями. Учитесь с нами, учитесь на пятерки и становитесь самыми грамотными специалистами своей профессии.

    Не нашли нужный документ? Воспользуйтесь поиском по содержимому всех файлов сайта:



    Каждый день, проснувшись по утру, заходи на obmendoc.ru

    Товарищ, не ленись - делись файлами и новому учись!

    Яндекс.Метрика