andrey

Путь к Файлу: /Разное / Автодело / Пальна суміш і її вплив на потужність та економічність двигуна.doc

Ознакомиться или скачать весь учебный материал данного пользователя
Скачиваний:   1
Пользователь:   andrey
Добавлен:   31.01.2015
Размер:   397.5 КБ
СКАЧАТЬ

Навчальний матеріал

 

1. Пальна суміш і її вплив на потужність та економічність двигуна

В залежності від типу і конструкції двигуна для їх живлення можуть застосовуватися різні види палива: рідкі, газоподібні і тверді. Найбільше поширення здобули рідкі палива, і насамперед бензин – для карбюраторних двигунів та дизельне паливо – для дизельних.

Бензин – отримують з нафти шляхом прямої перегонки. В його склад входить водень, вуглець, а також невелика кількість домішок. У чистому вигляді бензин – безколірна або легко підфарбована рідина із специфічним запахом та щільністю 0,7 – 0,76 г/см3. Бензин швидко випаровується, практично не розчиняється у воді.

Для того, щоб двигун працював надійно, економічно, добре пускався, не перегрівався та завчасно не руйнувався, потрібно застосовувати лише передбачені для даної марки двигуна бензини.

Якість бензину оцінюються за такими основними показниками:

1). Детонаційна стійкість – характеризує здатність бензину швидко та повільно згорати без виникнення детонації.

2). Карбюраційні якості – характеризують здатність бензину забезпечувати легкий пуск, повноту випаровування і згорання палива, Якості бензину по їх фракційному змісту: температурі, початку кипіння, температурі перегонки 10, 50 та 90%, а також по величині тиску збагачення парів.

3). Антикорозійні якості – характеризують ступінь корозійної дії на деталі паливної системи і на знос двигуна.

4). Стабільність бензину (хімічна) характеризує його здатність до засмолення при довготривалому зберіганні, а також до виникнення смолистих відкладень у пусковому тракті двигуна і нагару в камерах спалення. Стабільність оцінюється величиною індукційного періоду,  складом фактичних смол і нестабільних продуктів другорядної переробки нафти. Фактично стабільність бензину характеризується складом легких фракцій, випаруваних при зберіганні.

5). Забрудненість бензину – механічними домішками чи водою. Довготривале зберігання бензину (кілька місяців) погано впливає на його якість – знижується октанове число. При використанні такого бензину псуються пускові якості, значно підвищується поява нагару.

 

1.1 Детонаційна стійкість автомобільних бензинів

Найважливіша якість бензинів є їхня детонаційна стійкість.

Детонація – це занадто швидке згоряння робочої суміші у вигляді вибуху. Швидкість спалення робочої суміші при детонації складає 1500…2500 м/с, а швидкість її нормального горіння – 20…40 м/с.

Детонація супроводжується різкими металічними стуками, димним випуском, зниженням потужності і економічності двигуна.

Детонаційна стійкість бензину оцінюється ОКТАНОВИМ ЧИСЛОМ.

Октановим числом називається умовна одиниця, яка чисельно рівна відсотковій кількості ізооктану в суміші його з нормальним гептаном, яка за детонаційною стійкістю еквівалентна бензину, який випробується.

Для нормальної роботи двигуна без детонації для кожного значення ступеню стиснення підбирається відповідне значення октанового числа бензину. Чим вище це число, тим більшу ступінь стиснення витримує бензин без детонації (табл.. 1).

 Таблиця 1

Показники

Ступень стиснення ε

6

7

8

10

Октанові числа, які потрібні для роботи двигуна без детонації

66…70

76…80

90…92

95…98

Витрата бензину на 100 км, л (для умовного двигуна однакової потужності)

1,00

0,86

0,77

0,68

Детонаційне згорання суміші інколи помилково путають із самозагорянням або жарним запаленням, яке може наступати в циліндрах перегрітого двигуна в ту мить, коли електрична іскра ще не поступила у циліндр, а при запаленні від розжарених часток нагару або електродів свічки. При цьому в обох випадках суміш горить з нормальною швидкістю. Найчастіше це трапляється після увімкнення запалення, коли, невважаючи на це, двигун продовжує ще працювати.

Для підвищення октанового числа, до бензину додають спеціальні домішки – антидетонатори. Одним із найбільш поширених антидетонаторів є етилова рідина (Р-9), яка має в своєму складі дуже отруйну речовину – тетраетилсвинець.

Таким чином, етилований бензин дуже отруйний. Щоб відрізнити його від неетилованого бензину його підкрашують. При цьому, у залежності від марки, він набуває жовтого (А-76), червоно-жовтогарячого (АИ-93) або синього кольору (АИ-98).

Етилова рідина добре розчинна, має підвищену летючість і здатна проникати крізь шкіру тіла. Попадання етилового бензину в організм людини, викликає дуже тяжке отруєння, тому необхідно здійснювати наступні правила техніки безпеки:

- зберігати бензин тільки в закритій тарі з надписом «Етилований бензин – отрута!».

- для прибирання пролитого бензину застосовувати тирсу, пісок, хлороване вапно або теплу воду;

- при розбиранні двигуна, який працював на етилованому бензині, деталі необхідно помістити на кілька годин в ванну з керосином;

- у випадку попадання етилованого бензину на шкіру, його потрібно відразу змити керосином, а далі – теплою водою з милом.

- робочий одяг після роботі з етиловим бензином забороняється проносити в приміщення, де знаходиться особовий склад.

1.2 Маркірування бензинів.

Державним стандартом ГОСТ-2084-77 передбачається випуск бензинів п’яти марок: А-72, А-76, АИ-93, АИ-95, АИ-98.

Маркірування означає:

- А – автомобільний;

- И – метод визначення октанового числа;

- 72, 76, 93, 95, 98 – величина октанового числа.

Всі бензини (крім АИ-98), випускаються в літніх і зимових варіантах. В залежності від ступеню стиснення в різних двигунах використовується відповідний бензин.

Бензин А-66 призначений для двигуна із ступеню стискання до 6,2 (ГАЗ-69, ГАЗ-63, ЗІЛ-157 та інші), бензин А-72 для двигунів із ступенем стискання 6,2…7,0 (УАЗ-467, УАЗ-451, ГАЗ-53Ф та інші), бензин А-76 для двигунів із ступенем стискання 7,0…8,2 (ГАЗ-66, ЗІЛ-131), бензин АИ-93 для двигунів із ступенем стискання 8,2…9,0 (УРАЛ-375, ГАЗ-2410 та інші), бензин АИ-98 для двигунів із ступенем стиснення більше 9,0 (ЗІЛ-111, ЗІЛ-117), бензин «Екстра» для автомобілів «Чайка».

1.3 Перспективні замінники бензину.

На думку спеціалістів перспективними замінниками бензину можуть стати спирти, наприклад - метиловий спирт (метанол). Його без особливих труднощів виробляють із природних сланців, вугілля, газів, відходів лісного господарства і навіть із побутових відходів.

Окрім інших переваг метанол має високе октанове число, тобто йому не потрібні антидетонатори. Добавка 14…17% метанолу до низькооктанового бензину значно підвищує його якість. Так, випробування на ЗІЛ-130 бензометанолової суміші виявили значне збільшення  економічності двигуна, зменшення токсичності вихлопних газів на 10…20% і підвищення ходових якостей автомобіля.

2. Призначення,  загальна будова приладів системи живлення

Система живлення автомобіля ЗІЛ-131 призначена для зберігання, очищення і подання палива до циліндрів двигуна у вигляді горючої суміші, яка приготована відповідно до режиму його роботи. Паливом для двигуна є бензин марки А-76.

2.1 Загальна будова системи живлення

Складовими частинами системи живлення (рис. 1) є:

- 2 паливні баки (основний – лівий і додатковий – правий;

- кран переключення баків (попереду лівого баку);

- фільтр-відстійник (попереду лівого баку);

- паливний насос Б-10 (зверху у передній частині двигуна);

- фільтр тонкого очищення палива (зверху у передній частині двигуна між насосом Б-10 і карбюратором);

- карбюратор К-88А (зверху двигуна на кришці впускного колектору);

- пнемовідцентровий обмежувач максимальної частоти обертання колінчастого валу (на передньої кришці блоку циліндрів);

- трубопроводи.

2.2 Призначення й будова складових частин системи

2.2.1 Паливні баки

На машині установлені два баки ємністю по 170 л. Підключення баку (лівого або правого) до системи і відключення баків здійснюється трипозиційним краном.

Баки мають заправні горловини, які герметично закриваються кришками. Сполучення з атмосферою здійснюється через повітряну трубку. Зливний отвір з низу баку закрито пробкою. Усередині баків установлені:

-  забірні трубки з сітчастими фільтрами, через які паливо забирається із баку:

- поплавкові датчики вимірювачу рівня палива в баках.

Правий бак має клапанну коробку з впускним і випускним клапанами. Впускний клапан відкривається при розрідженні у баку 0,016…0,034 кгс/см2, а випускний – при збільшенні тиску в баку 0,11…0,18 кгс/см2. Клапан з’єднаний з повітряною трубкою, яка виведена вище рівня заданого броду і закріплена на задній стінці кабіни (1,4 м).

2.2.2 Паливний насос Б-10

Паливний насос – діафрагменого тип, герметизований, з подвійним приводом (від ексцентрика розподільчого валу і ручним).

Насос має продуктивність180 л/хв. при 1300…1400 об/хв. колінчастого валу; він створює тиск на виході 225 мм рт. ст.

В головці насосу 7 (рис. 1) розташовані три впускних 6 і три випускних 16 клапани, яки почергове відкриваються і закриваються при переміщенні діафрагми насосу 8 (рукою – за допомогою важіля 11 або від двигуна – від ексцентрика розподільчого валу через товкач, який упирається у коромисло 10), чим забезпечують перекачування бензину із баків у поплавкову камеру карбюратора.

Пальна суміш і її вплив на потужність та економічність двигуна

Рис. 1. Паливний насос Б-10

1 – отвір для штуцера вентиляційної трубки; 2 – штуцер для підведення палива; 3 –  штуцер для відведення палива; 5 – сітчастий фільтр;  6 – впускний клапан;  7 – головка насосу; 8 – діафрагма; 9 – повертаюча пружина; 10 – важіль приводу (коромисло); 11 – важіль ручної підкачки; 12 – шайба; 13 – товкач (шток); 14 – пружина діафрагми; 15 – корпус; 16 – випускний клапан; 17 – прокладка 

2.2.3 Пальна суміш і її вплив на потужність та економічність двигунаФільтр-відстійник

Фільтр-відстійник (рис. 2) – щілинний, очищує паливо від води і крупних (більш як 0,05 мм.) механічних домішок. Він установлений на передньому кронштейні основного паливного баку та складається із:

- корпусу 2 (стакана);

- кришки 8;

- фільтруючого елементу 6;

- центрального стержня стакана 4;

- бовта кріплення кришки 9;

- зливної пробки 1.

Пальна суміш і її вплив на потужність та економічність двигунаФільтруючий елемент складається із великої кількості алюмінієвих пластин 10 товщиною 0,14 мм., які мають виступи висотою 0,05 мм. Механічні частинки, які крупніші ніж 0,05 мм., залишаються ззовні фільтруючого елементу та осідають у відстійнику. В нижній частині стакану збирається також вода, бо вона має щільність більшу, ніж бензин, і практично в ньому не розчиняється.

Пальна суміш і її вплив на потужність та економічність двигунаВ процесі експлуатації при ТО-1 з корпусу фільтра через пробку зливається відстій, а при ТО-2 проводиться розбирання фільтру і промивання відстійника і фільтруючого елементу бензином.

2.2.4 Фільтр тонкого очищення палива

Фільтр тонкого очищення палива установлений перед карбюратором. Він має керамічний фільтруючий елемент 6 (рис. 3) і пластмасовий стакан-відстійник 5, які знизу підтискується до ущільнюючої прокладки 4 відповідно пружиною 7 і вінтом 10. Бензин  очищується від механічних частинок при проходженні його через пори керамічного фільтру із зовнішньої порожнини фільтра у внутрішню.  

Керамічний фільтруючий елемент при ТО-2 продувається стисненим повітрям із внутрішній порожнини фільтру, а стакан-відстійник – промивається.

Рис. 3. Фільтр тонкого очищення палива

1 – отвір для підведення палива; 2 – вихідний отвір; 3 – корпус; 4 – прокладка;  5 – стакан-відстійник; 6 – керамічний фільтрувальний елемент;  7 – пружина; 8 – втулка; 9 – гайка; 10 – затискуючий вінт; 11 - скоба

 
 

 

 

 


3. Будова і принцип дії карбюратора

3.1 Пальне-повітряна суміш і її вплив на потужність та економічність двигуна.

Як відомо, горіння – це процес хімічного з’єднання елементів палива з киснем,  який супроводжується виділенням тепла. Суміш парів бензину з повітрям називається горючою сумішшю.

Суміш, яка утворюється в циліндрі в результаті підмішування до горючої суміші залишкових газів називається  робочою сумішшю.

3.1.1 Види горючої суміші

В середньому для повного згорання 1 кг бензину теоретично потрібно 15 кг повітря. При роботі двигуна кількість повітря в суміші може бути більше або менше теоретично необхідного (розрахованого).

Склад горючої суміші характеризується співвідношенням кількості повітря і бензину в неї та оцінюється коефіцієнтом надлишку повітряα α, який повинен бути різним  для різних режимів роботи двигуна.

α = Li/L0,

де Li – істинна кількість повітря в горючої суміші, яка приходиться на 1 кг бензину;

L0 = 15 кг – кількість повітря, яка теоретично потрібна для повного згорання 1 кг бензину.

В залежності від коефіцієнту α розподіляють наступні види суміші:

- бідну (α >> 1);

- збіднену (α > 1);

- нормальну (α = 1);

- збагачену (α < 1);

- багату (α << 1).

В бідній суміші великий надлишок повітря (α = 1,2…1,25).

В збідненій суміші знаходиться невеликий надлишок повітря (α = 1,05…1,15).

Нормальною називається суміш в якій на 1 кг. палива приходиться 15 кг повітря.

Збагаченою називається суміш, яка має невеликий недолік повітря (α = 0,8…0,95).

Багатою називається суміш, яка має значний недолік повітря (α = 0,4…0,8).

3.1.2 Вимоги до складу горючої суміші при роботі двигуна на різних режимах.

Робочий процес в циліндрах карбюраторного двигуна тече дуже швидко, кожен такт в двигуні, який працює з частотою обертів колінчатого валу 2000 об./с, здійснюється за 0,0025 с. Для нормальної роботи необхідно, щоб згорання палива в циліндрах проходило за більш короткий час, чим здійснюється будь-який такт.

Підвищити швидкість згорання до 25…30 м/с можливо лише при умовах, коли рідке паливо буде роздрібнене на найдрібніші крапельки, а далі буде випарене. Виникнення найдрібніших крапельок здобувається розпиленням і випаровуванням, а швидке згорання проходить завдяки ретельному перемішуванню цих фракцій з повітрям. При цьому на кожному режимі роботи двигуна потребується свій оптимальний склад горючої суміші.

3.1.3 Основні режими роботи двигуна

Виділяють п’ять основних режимів роботи двигуна:

1). Пуск холостого двигуна.

2). Робота на малих обертах (холостий хід).

3). Робота при часткових навантаженнях (середні навантаження).

4). Робота при повних навантаженнях.

5). Робота при різкому збільшенні навантаження або числа обертів (режим прискорення).

3.1.3.1 Режим пуску холодного двигуна

Характеризується тим, що потребує багату суміш при α = 0,4…0,6. Це необхідно тому, що значна частина палива в циліндр не потрапляє, а залишається у виді конденсату на стінках впускного трубопроводу. Потрапивши в холодний циліндр бензин погано випаровується, тому що вона має відносно невисоку температуру.

3.1.3.2 Режим холостого ходу

Холостим ходом називається режим роботи двигуна при мінімально сталій частоті обертання колінчатого валу. Для реалізації цього режиму  внаслідок недостатньої очистки циліндрів від відпрацьованих газів потрібна багата суміш з коефіцієнтом α = 0,6…0,8.

3.1.3.3 Режим часткових (середніх) навантажень

На режимі часткових навантажень для економії палива суміш повинна бути такою, яка повністю згорить, тому суміш потрібна бути збіднена (економічна) з α = 1,05…1,15.

3.1.3.4 Режим повних навантажень

В режимі повних навантажень потрібна збагачена (потужністна) горюча суміш з α = 0,8…0,95. Це викликається тим, що така суміш має найбільшу швидкість згоряння.

Для створення такої горючої суміші в камеру для сумішоутворення карбюратора потрібно подати більше палива. Дана функція забезпечується відкриттям клапана економайзеру.

3.1.3.5 Режим прискорення

Режим прискорення виникає під час різкого збільшенні навантаження на двигун, наприклад, при вирушанні  навантаженої машини з місця на підйомі. Горюча суміш в цьому випадку повинна бути багатою (α = 0,7…0,8), що необхідно для підвищення приємності двигуна з метою швидкого збільшення частоти обертання колінчатого валу двигуна і збільшення його потужності. Дана функція забезпечується прискорювальним насосом карбюратору при різкому натисканні педалі керування його дросельною заслінкою.

3.2 Процес карбюрації. Найпростіший карбюратор, його схема та принцип дії.

Пальна суміш і її вплив на потужність та економічність двигунаНайпростіший карбюратор складається із:

- поплавкової камери 3 з поплавком  2 та голковим клапаном 1;

- жиклеру  4 з розпилювачем 5;

- камери для сумішоутворення 9, в котрій розташований   дифузор 8;

- дросельної заслінки 6;

- повітряної заслінки 10.

Паливо із баку потрапляє в поплавкову камеру. Рівень палива в камері підтримується  постійним за допомогою поплавка і голчастого клапана. Поплавкова камера через отвір 11 з’єднується з атмосферою, а крізь  жиклер 4 – із розпилювачем.

Жиклер являє собою пробку або трубку з каліброваним отвором, який перепускає через себе певну кількість палива.

Пальна суміш і її вплив на потужність та економічність двигунаРозпилювач  має вид тонкої трубки. При  непрацюючому двигуні паливо 3 в розпилювачі і поплавковій камері установлюється на одному рівні, який на 1,0…1,5 мм нижче верхнього кінця розпилювача.

При такті впуску, коли поршень в циліндрі рухається вниз, а впускний клапан відкритий, у впускному трубопроводі 7 створюється розрідження. За рахунок цього розрідження потік повітря потрапляє в камеру для сумішоутворення  карбюратора 9.

Дифузор, маючи звуження, збільшує швидкість повітряного потоку і, тим самим, – розрідження навколо верхнього кінця розпилювача. Із-за різності тиску в поплавковій камері і дифузорі паливо витікає із розпилювача, розпилюється повітрям, випаровується  і змішується з ним, утворюючи горючу суміш.

Кількість горючої суміші, яка потрапляє в циліндри двигуна, залежить від положення дросельної заслінки, якою керує водій із кабіни педальним  або іншим приводом.

У вхідному патрубку карбюратора розташована повітряна заслінка 10, з якою можливо змінювати прохідне січення вхідного патрубка для проходження повітря і, таким чином, збільшити розрідження в камері для сумішоутворення. Повітряною заслінкою водій користується під час пуску холодного двигуна.

В процесі карбюрації для різних режимів роботи двигуна повинна виготовлятися горюча суміш, яка відповідає певному режиму. Основним недоліком найпростішого карбюратора є те, що він не забезпечує приготування горючої суміші тієї якості, що вимагається, у широкому діапазоні режимів роботи двигуна.

Так, при пуску двигуна такий карбюратор виготовлює бідну суміш, а не багату, як це потрібне. Це стається внаслідок повільного обертання колінчастого валу і, як слід, недостатнього розрідження  у дифузорі, яке викликає недостатнє надходження бензину із розпилювача.

4. Робота карбюратора на всіх режимах

4.1 Загальна будова карбюратору К-88А

Двигун автомобіля ЗІЛ-131 оснащений карбюратором К-88А. Карбюратор К-88А – вертикальний, з унизходячим (падаючим) потоком горючої суміші, із балансованою поплавковою камерою, двокамерний, Кожна камера має два дифузори.

Недоліки найпростішого карбюратора усовуються тим, що карбюратор К-88А  має додаткові пристрої і системи.

До таких пристроїв і систем відносяться:

- головний дозуючий пристрій,

- система холостого ходу,

- економайзер,

- прискорювальний насос,

- пусковий пристрій (повітряна заслінка із приводом).

Поплавкова камера, прискорювальний насос, економайзер і повітряна заслінка загальні для обох камер. Система холостого ходу – роздільна для кожної камери і живиться від головного паливного каналу.

Пальна суміш і її вплив на потужність та економічність двигунаПальна суміш і її вплив на потужність та економічність двигуна

Рис. 5. Принципова схема карбюратору К-88А

1 – корпус повітряної горловини; 2 – голковий клапан поплавкової камери; 3 – сітчастий фільтр; 4 – пробка; 5 – канал для балансування поплавкової камери; 6 – блок жиклерів холостого ходу; 7 – виріз; 8 – повітряний жиклер; 9 – жиклер повної потужності;  10 – малий дифузор; 11 – кільцева щілка; 12 – розпилювач прискорюю чого насосу; 13 – повітряний простір; 14 – полий гвинт; 15 – повітряна заслінка; 16 – автоматичний клапан; 17 – товкач клапану економайзера; 18, 25 – пружини; 19, 21 – штоки прискорювального насосу; 20 – планка; 22 – ущільнююча прокладка; 23 – корпус поплавкової камери;  24 – манжета; 26 – втулка штоку; 27 – отвір; 28 – проміжній товкач; 29 – кульковий впускний клапан; 30 – сідло; 31 – клапан економайзеру; 32 – тяга; 33 – сідло клапану економайзера; 34 -  пружина клапану; 35 – головний паливний канал; 36 – пробка; 37 – важіль; 38 – прокладка; 39 – канал; 40 – голковий клапан; 41 – регулювальні гвинти холостого ходу; 42 – прямокутний отвір холостого ходу; 43 – круглий отвір холостого ходу; 44 – канал; 45 – дросельна заслінка; 46 – корпус камери змішування; 47 – головний паливний жиклер; 48 – поплавок; 49 – пружина поплавка

4.2 Робота карбюратора К-88А на всіх режимах

4.2.1 Головний дозуючий пристрій (робота карбюратора при часткових навантаженнях двигуна)

Головний дозуючий пристрій – забезпечує постійне збільшення (компенсацію) суміші при переході від малих навантажень двигуна до середніх. Компенсація суміші може здійснюватись різними засобами. Так, в карбюраторних двигунах вітчизняного виробництва використовують засіб пневматичного гальмування палива.

Карбюратор К-88А має головний дозуючий пристрій з пневматичним гальмуванням палива. По мірі відкриття дросельних  заслінок  45 (рис. 5) водієм збільшується розрідження в дифузорах 10. Під його впливом кількість палива, яке поступає крізь головні паливні жиклери  47, жиклери повної потужності 9, емульсійні трубки та кільцеві щілки 11 (виконують роль розпилювачів), як і в найпростішому карбюраторі, збільшується в більшій мірі, ніж збільшується кількість повітря, в результаті чого створюються умови для збагачення горючої суміші. Однак збагачення суміші не здійснюється, бо цьому перешкоджає зустрічний руху палива рух повітря крізь повітряні жиклери 8 в емульсійні трубки і у кільцеві щілки розпилювачів.

Потрапляння повітря в головні дозуючі пристрої зменшує розрідження, що діє під головними жиклерами 47. Внаслідок цього витікання палива із головних паливних жиклерів здійснюється під дією того розрідження, яке виникає в емульсійних колодязях, а не на вузьких зрізах дифузорів 10.

Економічний (збіднений) склад горючої суміші забезпечується підбором каліброваних отворів головних паливних 47 і повітряних 8 жиклерів на при роботі двигуна на середніх навантаженнях.

4.2.2 Пусковий пристрій

Пусковий пристрій  виконано у вигляді повітряної заслінки 15.

Він призначений для збагачення суміші при пуску і прогріванні холодного двигуна.

Для отримання багатої суміші при пуску і прогріванні холодного двигуна заслінка закривається. Одночасно за допомогою важелів і тяг трохи відкриваються дросельні заслінки 45. При такому положенні заслінок під час обертання колінчатого валу стартером забезпечується розрідження в камерах для сумішоутворення, внаслідок чого в обидві камери із поплавкової камери  через головні паливні жиклери 47,  жиклери повної потужності 9, емульсійні трубки та кільцеві щілки 11 буде подаватися велика кількість палива.

Одночасно буде створюватися розрідження біля кромок дросельних заслінок 45. Під дією цього розрідження через повітряні (вертикальні) жиклери 6 системи холостого ходу почне проходити повітря, що створить розрідження на паливних (нахилених) жиклерах 6 системи  холостого ходу, а через них – на  головних жиклерах.  Під дією розрідження паливо із поплавкової камери через головні жиклери 47 почне поступати до паливних жиклерів холостого ходу і на виході із них буде змішуватися з повітрям, яке проходить через повітряні жиклери 6, утворюючи повітряно-паливну емульсію. Ця емульсія через отвори 42 і 43 буде виходити в задросельні простори камер і додатково збагачувати горючу суміш.

Для попередження надлишкового збагачення суміші у повітряній заслінці передбачено клапан 16, який відкривається під тиском повітря при значному збільшенні розрідження в камері для сумішоутворення підчас початку роботи двигуна.

Вісь повітряної заслінки монтується у вхідному патрубку ексцентрично, щоб під дією різності тисків потоку повітря на обидві частини заслінки вона прагнула закриватися.

4.2.3 Система холостого ходу

Система холостого ходу призначена для підготовки горючої суміші при малій частоті обертів колінчатого валу двигуна. На цьому режимі в циліндрах залишається велика кількість відпрацьованих газів, швидкість горіння зменшується тому потрібна багата горюча суміш.

 Система холостого ходу має паливні (нахилені) і повітряні  (вертикальні) жиклери, об’єднані у два блоки жиклерів 6, а також по два вихідних отвори в кожній камері, одні з яких 42 розміщені трохи вище краю закритих дросельних заслінок 45, а другі 43 знаходяться в задросельних просторах камер.

Найбільше розрідження створюється біля кромок дросельних заслінок. Під дією цього розрідження через повітряні (вертикальні) жиклери 6 системи холостого ходу почне проходити повітря, що створить розрідження на паливних (нахилених) жиклерах  6 системи  холостого ходу, а через них – на  головних жиклерах.  Під дією розрідження паливо із поплавкової камери через головні жиклери 47 почне поступати до паливних жиклерів холостого ходу і на виході із них буде змішуватися з повітрям, яке проходить через повітряні жиклери 6, утворюючи повітряно-паливну емульсію. При малій частоті обертів ця емульсія подається в задросельні простори камер крізь нижні отвори 43, а крізь верхні 42 подається  повітря. Якщо водій почне відкривати дросельні заслінки, частота обертів почне підвищуватися і емульсія буде поступати крізь обидва пари отворів. Цим забезпечується плавний перехід від режиму холостого ходу до режиму малих навантажень.

Прохідні січення отворів, які знаходяться в задросельних просторах камер, можуть змінюватися регулювальними гвинтами 41, що надає можливість установити мінімально стійку частоту обертання колінчатого валу при роботі двигуна на холостому ході.

4.2.4 Економайзер

Економайзер – служить для збагачення горючої суміші при повних навантаженнях (при значному відкритті дросельних заслінок). Якщо дросельні заслінки будуть відкриті водієм з проміжком між ними і стінками камер 9 мм, з’єднаний приводом з педаллю шток 17, відкриває кульковий клапан 31 економайзеру. Тим самим паралельно головному паливному жиклеру 47 через клапан економайзеру відкривається ще один прохід паливу. Внаслідок цього збільшується подача палива до головної дозуючої системи  і через  кільцеву щілку дифузору збільшиться подання палива в камеру сумішоутворення.

 

Таким чином, економайзер забезпечить збагачену горючу суміш, необхідну для отримання найбільшої потужності двигуна.

4.2.5 Прискорювальний насос

Прискорювальний насос служить для збагачення горючої суміші при необхідності короткочасного збільшення потужності двигуна. При необхідності реалізації даного режиму водій повинен різко натиснути на педаль керування дросельних заслінок карбюратору. При цьому у прискорювальному насосі  шток 19  пересуне поршень насосу  вниз. Тиск палива у колодязі насосу збільшиться, завдяки чому закриється зворотній клапан 29, що перешкоджає витіканню палива у поплавкову камеру, а крізь голковий клапан 40 та жиклер  в розпилювач 12 прискорювального насосу і із нього – в камеру для сумішоутворення додатково буде уприснуто  бензин. Горюча суміш при цьому короткочасно збагачується.

Пружина 18 запобігає перевантаженню насосу при дуже різкому переміщенні педалі і декілька розтягує процес збагачення суміші за часом.  Слід помітити, що при повільному переміщенні педалі горюча суміш не збагачується, бо тиску палива на вистачає для відкриття голкового клапану 40, а паливо встигає просочитися в зазори між поршнем і стаканом прискорювального насосу.

При зворотному ході поршню завдяки розрідженню під поршнем відкривається клапан 29 і через нього в порожнину насосу засмоктується нова порція палива. 

4.3 Відцентровий обмежувач частоти обертання колінчатого валу

Обмежувач частоти обертання не допускає перевищення визначеної частоти обертання колінчатого валу, що попереджує прискорене зношування і можливе руйнування деталей двигуна і трансмісії. Він складається із датчика і виконуючого діафрагменого механізму, який діє на дросельні заслінки карбюратора.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відцентровий датчик закріплюється на кришці шестерень приводу розподільчого валу і приводиться від нього валиком 11 (рис. 6), хвостовик якого входить в паз валика 10 ротора датчика .

Обмежувач спрацьовує при частоті обертання колінчатого валу 3100+100 об/хв..

Датчик з’єднаний трубопроводами 16 та 17 і отворами 18 та 20 з виконуючим діафрагменим механізмом і вхідним патрубком карбюратора. При працюючому обмежувачі зусиллям пружини  8 клапан 14 відтягнутий від отвору сідла 15, а пружина 2, діючи через важіль 28, тримає дроселі 32 у відкритому положенні. При роботі обмежувача вильчасте з’єднання 35 дозволяє дроселям карбюратора закриватися незалежно від положення важеля 36.

Під час роботи двигуна ротор 5 датчика увесь час обертається і клапан 14 під дією відцентрової сили намагається переміститися  від центру обертання. Якщо частота обертання колінчатого валу не перевищує максимальної величини, клапан 14 не закриває отвір сідла 15 і наддіафрагмена порожнина 23 виконавчого механізму залишається сполученою з вхідним патрубком карбюратора. піддіафрагмена порожнина 24 виконавчого механізму каналом 33 і отвором 20 також сполучена із вхідним патрубком карбюратора. В цей же час тиск повітря знизу і зверху діафрагми 22 однакове і виконуючий механізм ніякої дії на дроселі карбюратора не здійснюють. Зусиллям пружини 26 дроселі 32 встановлюються у відкрите положення.

Якщо частота обертів колінчатого валу двигуна досягає 3000 об./хв., завдяки збільшенню відцентрової сили клапан 14 перекриє отвір сідла 15 і тим самим зупинить доступ повітря за каналом 4 валика ротора у  наддіафрагмену порожнину 23. В цьому випадку порожнина 23 сполучується каналом 21 і жиклерами 30 і31 із камерою змішування, тому у неї буде створено велике розрідження. Піддіафрагмена порожнина 24 в цей час сполучається каналом 33 і отвором 20 із вхідним  патрубком 19 карбюратора. Слід, тиск у порожнині 24 стане вище, ніж у порожнині 23, і під дією різниці тисків діафрагма переміститься уверх, долаючи силу натягнення пружини 26. Сумісно з діафрагмою переміститься уверх і шток 29, який через важіль 28 поверне валик 34, і дроселі 32 прикриються. Поступлення горючої суміші у циліндри двигуна зменшиться, тому максимальна частота обертання колінчатого валу буде обмежуватися.

 

 

 

 

Наверх страницы

Внимание! Не забудьте ознакомиться с остальными документами данного пользователя!

Соседние файлы в текущем каталоге:

На сайте уже 21970 файлов общим размером 9.9 ГБ.

Наш сайт представляет собой Сервис, где студенты самых различных специальностей могут делиться своей учебой. Для удобства организован онлайн просмотр содержимого самых разных форматов файлов с возможностью их скачивания. У нас можно найти курсовые и лабораторные работы, дипломные работы и диссертации, лекции и шпаргалки, учебники, чертежи, инструкции, пособия и методички - можно найти любые учебные материалы. Наш полезный сервис предназначен прежде всего для помощи студентам в учёбе, ведь разобраться с любым предметом всегда быстрее когда можно посмотреть примеры, ознакомится более углубленно по той или иной теме. Все материалы на сайте представлены для ознакомления и загружены самими пользователями. Учитесь с нами, учитесь на пятерки и становитесь самыми грамотными специалистами своей профессии.

Не нашли нужный документ? Воспользуйтесь поиском по содержимому всех файлов сайта:



Каждый день, проснувшись по утру, заходи на obmendoc.ru

Товарищ, не ленись - делись файлами и новому учись!

Яндекс.Метрика