andrey

Путь к Файлу: /Разное / Автодело / Призначення та загальна будова рами, ходової частини і тягово-зчіпного пристрою автомобіля.doc

Ознакомиться или скачать весь учебный материал данного пользователя
Скачиваний:   5
Пользователь:   andrey
Добавлен:   31.01.2015
Размер:   2.5 МБ
СКАЧАТЬ

                                              Навчальний матеріал

1. Призначення та загальна будова рами, ходової частини і тягово-зчіпного пристрою автомобіля

1.1 Рама автомобіля

Рама автомобіля є підґрунтям для кріплення агрегатів, механізмів, кабіни і кузова автомобіля.

Призначення та загальна будова рами, ходової частини і тягово-зчіпного пристрою автомобіля
Рама (рис. 1) – клепана, продовжні балки 19 (лонжерони) рами швелерного січення, з’єднані між собою штампованими поперечинами. Лонжерони за своєю довжиною мають різне січення: у середній і задній частині січення більше.

У передній частині рами до лонжеронів кріпляться буфер 1 і буксирні гаки 2, на буфері  встановлена підніжка для полегшення доступу до підкапотного простору, яка відкидається.

На задній поперечині рами  14  для з’єднання з буксирною петлею дишла причепу установлено тягово-зчіпний пристрій 16 (розраховане на тягове зусилля 16 тс). Він складається із гаку з відкидним  стопором, який утримується у закритому і відкритому положенні собачкою. Для запобігання самовільного розчеплення з причепом у отвори відкидного стопору і собачки вставляється шплінт, прикріплений до гаку на ланцюжку. Демпфірування жорстких ударів при буксируванні причепу здійснюється гумовим пружнім елементом з двохбічною амортизацією, зусилля на який  передаються через опорні шайби. Змащування поверхонь тертя зчіпного пристрою здійснюється через прес-маслянку мастилом для двигуна при ТО-2.

На задній поперечині установлені також два рим-бовта 15 для закріплення аварійних ланцюгів причепу, а також два пружні буфери, які при буксируванні причепу знімаються.

1.2 Ходова частина автомобіля

Ходова частина забезпечує поступальний рух автомобіля, пом’якшує і поглинає товчки і удари, що виникають при русі по нерівній дорозі.

До ходової частини відносяться балки мостів, підвіска і колеса.

1.2.1 Балки мостів

Балки мостів призначені для прийняття вертикальних, прокольних і поперечних зусиль, які діють на колеса. Вони пустотілі, усередині них установлені головні передачи, диференціали і півосі. Балки виготовлені із двох штампованих половин (рис. 2), які з’єднані електрозварюванням. У середній частині балки кріпиться картер головної передачи.

На балках середнього і заднього мостів приварені кронштейні для встановлення ресор і кріплення реактивних штанг підвіски, а на торцях – фланці, до яких шпильками кріпляться цапфи 27 і опорні диски 26 тормозних механізмів.

 

Призначення та загальна будова рами, ходової частини і тягово-зчіпного пристрою автомобіля

 

 

 

До фланців балок переднього мосту кріпляться шарові опори поворотних кулаків, які забезпечують можливість повороту передніх коліс рульовим механізмом. Кожний поворотний кулак складається із:

- кульової опори 5 (рис. 3) із двома шворнями 3 і підшипниками;

- поворотної цапфи 7;

- ущільнення.

Призначення та загальна будова рами, ходової частини і тягово-зчіпного пристрою автомобіляПризначення та загальна будова рами, ходової частини і тягово-зчіпного пристрою автомобіля
Зовнішні кільця конусних підшипників шворнів кульової опори розташовані у розточках корпусу 1 кулака. Підшипники закриваються кришками, під які підкладені металеві прокладки. Змащування верхнього підшипника здійснюється через прес-маслянку, що встановлена у верхню кришку. Контроль заповнення порожнин опори змазкою  здійснюється через контрольний отвір, який закривається пробкою.

Цапфа кріпиться до корпусу поворотного кулаку із серединної сторони, а ущільнення – з боку кульової опори. 

Шворні установлені у кульовій опорі із нахилом у поперечній і у продовжній площинах (рис. 4), що підвищує стійкість автомобіля і полегшує керування ним у русі.   Для автомобіля ЗІЛ-131 дані кути складають відповідно 50 і 3030′.

Конструкція поворотних кулаків забезпечує також розвал передніх коліс на кут 10. Розвал зменшує зусилля, необхідне для повороту автомобіля, зменшує навантаження на маточини коліс при повороті, сприяє рівномірному зношуванню шин. Кути розвалу і нахилу шворнів в експлуатації не регулюються.

Призначення та загальна будова рами, ходової частини і тягово-зчіпного пристрою автомобіляПередні колеса, які установлені із розвалом, намагаються котитися за колами, що розходяться, що привело би до їхнього проковзування відносно дороги і швидкому зношуванню шин.   Щоб не допустити цього, передні колеса установлюються зі сходженням.

Сходження коліс – це різниця відстаней між ободами лівого і правого коліс ззаду і спереду балки мосту. Вимірюється спеціальною лінійкою і повинне бути 2…5 мм.

Конусні підшипники шворнів 3 (рис. 3) поворотного кулаку переднього мосту регулюються з попереднім натягом (0,5…0,8 кгс.м) і змащуються змазкою АМ при ТО-2. При зношуванні підшипників і появі осевих переміщень шворню натяг відновлюється шляхом зняття частини прокладок із-під кришок підшипників (однакову кількість із-під верхньої і нижньої кришок).

2. Призначення та загальна будова підвіски автомобіля

Підвіска призначена для пом’якшення і поглинання товчків і ударів, які виникають при русі машини по нерівній дорозі. На автомобілі ЗІЛ-131 окремо виконані передня підвіска, яка пов’язує  з рамою передній міст, і задня підвіска, яка пов’язує  з рамою одночасно середній і задній міст.

2.1 Передня підвіска

Передня підвіска – залежна, ресорна. Вона складається із:

- двох продовжних півеліпсних ресор 2 (рис. 5) з деталями кріплення;

Призначення та загальна будова рами, ходової частини і тягово-зчіпного пристрою автомобіля

чотирьох гумових буферів 3 і 5;

- двох амортизаторів 4.

Автомобілі з лебідкою мають у кожній ресорі по 17, а автомобілі без лебідки – по 15 листів.

Від продовжного зміщення листи ресори тримаються тим, що наверху у кожного листу є виступ, який входить в поглиблення на нижній стороні верхнього листу. Від попереднього зміщення листи тримаються листами.

В середній частині ресора двома стрем’янками 13 кріпиться до балки мосту. На передньому кінці до двох верхніх листів кріпиться вушко 18, в яке запресоване втулка 16. За допомогою пальця 15 передній кінець ресори закріплений у кронштейні 1, який прикріплений до рами. Поверхні тертя втулки і пальця змащуються через прес-маслянку 14.

На задній кінець ресори спирається сухар 8, який установлений в кронштейні 6. На пальці 9 сухарю кріпляться вкладиші 10 , які запобігають стінки кронштейна від зношування. Вкладиші закріплюються стяжним бовтом 11, на який надіта втулка 12. Другий лист ресори зогнутий, тим самим від утримує ресору від випадання із кронштейна. При наїзді на перешкоду задній кінець ресори переміщується по сухарю 8. Товкаючи зусилля на раму передаються через переднє кріплення ресор.

2.2 Амортизатори

Призначення та загальна будова рами, ходової частини і тягово-зчіпного пристрою автомобіляАмортизатори служать для швидкого гасіння коливань автомобіля, яки виникають при русі його по нерівностям дороги.

2.2.1 Будова амортизатора

На автомобілі ЗІЛ-131 встановлені гідравлічні телескопічні амортизатори двобічної дії.

Амортизатори верхніми провушинами за допомогою гумових втулок 8 і 9 (рис. 6) кріпляться до кронштейну рами, а нижньою провушиною – до кронштейну балки мосту.

Основними частинами амортизатору є:

- корпус 5;

- робочий циліндр 6;

- кожух 11;

- поршень 9 із штоком 19;

- клапан стиску 4;

- клапан віддачі 8;

- два перепускні клапани 7 і 17.

Робочий циліндр розміщений усередині корпусу, знизу до нього приварена підвалина 3, а зверху він закривається прямуючою 20 штоку.

Усередині циліндру знаходиться поршень, який з’єднаний зі штоком. Поршень 9 ущільнюється двома чавунними кільцями. У ньому є два ряду отворів, які розташовані за колом. Отвір на більшому діаметрі зверху закриваються перепускним пластинчастим клапаном 17, отвори на меншому діаметрі перекриті знизу тарілкою клапану віддачі. Між цим клапаном і втулкою 21, яка вільно надіта на шток, є один ряд отворів за колом, які зверху закриваються перепускним клапаном. У центрі підвалини розташований клапан стиску.

Вихід штоку ущільнюється гумовим кільцем, двома гумовими 13 і фетровим 15 сальниками. Сальники поміщені в обоймі 10. Корпус зверху закривається гайкою 14. Між гайкою і обоймою сальників, а також між обоймою і прямуючою штоку  розташовані гумові кільця 16.

Простір між циліндром і поршнем називається резервною порожниною. Вона сумісно з робочим циліндром заповнена рідиною.

2.2.2 Робота амортизатора

При повільному переміщенні балки мосту уверх із ним переміщується робочий циліндр 6, завдяки чому під поршнем створюється тиск, під його дією відкривається клапан 17 на поршні і рідина перетікає у простір над поршнем. Уся рідина із-під поршню на може перетекти у простір над поршнем, бо частину простору вище поршню займає шток, тому частина рідини через клапан стиску, який відкривається, перетікає у резервну порожнину.

При різкому переміщенні балки мосту уверх тиск створюється у просторі над поршнем. Рідина перетікає через отвори на малому діаметрі поршню і через дросельну щілину між втулкою 21 і клапаном 8 – у простір під поршнем. Одночасно частина рідини із резервної порожнини через клапан 7 у підвалині заповнює підпоршневий простір.

У всіх випадках при перетіканні рідини через вузькі отвори клапанів і дросельну щілину створюється тертя рідини по стінках отворів і між її шарами. За рахунок цього тертя і гасяться коливання рами. При терті виділяється тепло, тому справно працюючий амортизатор повинен бути нагрітим. Найбільший опір, який створює амортизатор, має місце при його розтягненні (віддачі), коли підресорена частина автомобіля віддаляється від непідресореної його частини (коліс з мостом).

2.3 Задня підвіска

Задня підвіска – залежна, ресорна,балансирна, зв’язує із рамою два мости – середній і задній.

Вона складається із:

- двох продовжних ресор 1 (рис.7);

- вісі 10 із кронштейнами;

- шості реактивних штанг;

- чотирьох гумових буферів 16.

В             ісь підвіски через кронштейні кріпиться до рами. На кінцях осі, на двох втулках кожна, встановлюються маточини, які закриті кришками. Від осевих зміщень маточина фіксується  розрізною гайкою 9, яка стягнута бовтом 7. Змащування підшипників здійснюється трансмісійним мастилом, яке заливається через пробку. Маточина ущільнюється сальником і гумовими кільцями.

Ресори мають по п’ятнадцять листів. У середній частині ресора кріпиться двома  стрем’янками 4, кінці ресор установлюються вільно у кронштейнах балок мостів.

Гумові буфери, що прикріплені до лонжеронів рами, обмежують хід мостів уверх і пом’якшують  удари балок по рамі. Ресори сприймають бокові зусилля між рамою і підвіскою.

Реактивні штанги призначені для передачи товкаючих і гальмуючих зусиль від балок мостів  на раму. Вони також приймають від мостів реактивні моменти, які виникають при вирушанні з місця або гальмуванні. Кожен міст має по три однакові штанги: одну ведучу і дві нижні. Штанга складається із стержня і двох головок. У головці встановлений кульовий палець і обойма із вкладишем. Вкладиш виготовлений із тканої стрічки, яка промочена спеціальним складом. Шарнір ущільнюється гумовим чохлом. В процесі експлуатації шарніри реактивних штанг змащування не потрібують.

2.4 Характерні несправності підвіски

Характерними несправностями підвіски можуть бути:

- втрата пружності або поломка листів ресори;

- підтікання рідини із амортизаторів;

- підтікання мастила із маточин балансирної підвіски;

- послаблення кріплень пальців реактивних штанг;

- наявність осевого зазору у маточинах балансирної підвіски.

Несправності виявляються зовнішнім оглядом, за стуками у вузлах підвіски і за тривалому розкачуванню автомобіля під час руху.

Причинами поломки або залишкового прогинання листів ресор можуть бути перевантаження автомобіля або перевищення швидкості руху на поганих дорогах.

Зношування пальців і втулок ресор може статися із-за несвоєчасного або неякісного їх змащування, підтікання – із-за зношування ущільнень. Зношені деталі – замінюють. В амортизаторі слід також підтягнути гайки корпусу.

 

Призначення та загальна будова рами, ходової частини і тягово-зчіпного пристрою автомобіля

 

 

Причинами надмірного розкачування автомобіля під час руху можуть бути недолік кількості рідини в амортизаторах або їхня несправність. Несправність усовується ремонтом амортизатору і заміною рідини, доливати в амортизатор рідину не дозволяється.

Рідина замінюється при знятому амортизаторі. Перед заливкою необхідне поставити амортизатор вертикально, закріпити нижню провушину, підняти шток у верхнє положення, відвернути гайку резервуару і витягнути шток з поршнем; підготувати 0,45 л рідини і заповнити робочий циліндр доверху. Рідину, що залишилася, злити в резервну порожнину 17 (рис. 6), після цього зібрати амортизатор і поставити його на автомобіль. Як робоча рідина в амортизаторі можуть застосовуватися таки рідини:

- мастило веретенне АУ;

- суміш 50% трансформаторного мастила і 50% турбінного мастила 22-турбинне «Л»;

- амортизаційна рідина АЖ-12Т.

Заміна рідини здійснюється через 35…50 тис. км, або не ріже одного разу на рік.

3. Призначення та загальна будова колеса і шини, система регулювання тиску повітря в шинах автомобіля

3.1 Колеса і шини автомобіля

3.1.1 Колеса

Автомобільне колесо складається із:

- маточини;

- диску;

- пневматичної шини;

- деталей кріплення шини. 

Призначення та загальна будова рами, ходової частини і тягово-зчіпного пристрою автомобіляМаточина 24 (рис. 2) обертається на цапфі на двох конічних підшипниках, які фіксуються гайкою 22, замковою шайбою 18 і контргайкою 19. Змазка, що закладається в підшипники, утримується сальниками 16 і 17.

Диск 2 (рис. 8) і обід 6 виготовлюються штампуванням і зварені між собою. Диск закріплюється до шпильок 25 (рис. 2) маточини колеса гайками, які мають конусну поверхню; гайки коліс лівої сторони – з лівою різьбою, а правої – із правою різьбою.

Колеса сумісно із шинами підлягають балансуванню за допомогою балансувальних вантажів 7 (рис. 8). У випадку розбирання і послідовного збирання  балансувальні вантажі і інші  деталі необхідно установити на ті ж самі місця, яки вони займали до розбирання за помітками, нанесеними до розбирання.

Регулювання підшипників маточини колеса здійснюється гайкою 22 (рис. 2). При наявності зазору або тугому обертанні колеса (перевіряється при знятій півосі) обертанням гайки досягають тугого обертання колеса і потім відпустити її на 1/8…1/6 оберту, поставити замкову шайбу і контргайку. При правильному затягуванні колесо повинне вільно обертатися без осевого люфту.

3.1.2 Пневматичні шини

Пневматичні шини призначені для поглинання невеликих товчків і пом’якшення ударів, які виникають при наїзді коліс на дорожні перешкоди; вони зберігають ходову частину автомобіля від ударних навантажень і підвищують плавність ходу.

За величиною серединного тиску шини класифікуються на:

- шини високого тиску (більш 5 кгс/см2);

- шини низького тиску (1,5…5,0 кгс/см2);

- шини наднизького тиску (менше 1,5 кгс/см2);

- шини з тиском повітря, який регулюється.

За формою профілю шини можуть бути:

- тороідальні (звичайні), у яких форма профілю близька до кола;

- широко профільні, які мають профіль овальної форми;

- арочні, з профілем у вигляді арки;

- пневмокатки, у яких профіль має П-подібну форму.

За здібністю працювати із змінним тиском повітря розрізняють шини з тиском, що не регулюється, і з тиском, який регулюється. 

За способом герметизації серединної порожнини шини поділяються на камерні і безкамерні. На автомобілі ЗІЛ-131 встановлені тороідальні камерні шини з тиском повітря, який регулюється. Тиск в них при навантаженні  у кузові до 3,5 тс установлюється 0,5…3,0 кгс/см2, а при навантаженні 5 тс, що може бути тільки на дорогах з твердим покриттям, – 4,2 кгс/см2 і знижувати його заборонено.

Призначення та загальна будова рами, ходової частини і тягово-зчіпного пристрою автомобіляКамерна шина складається із: 

- покришки 3 (рис. 9);

- камери 4 з вентилем;

- ободової стрічки.

Покришка тримає камеру на ободі, захищає її від пошкоджень, забезпечує зчеплення коліс з дорогою. Вона складається із каркасу 3 (рис. 10), двох бортів 5 з металевими кільцями 6, подушкового шару, протектору 1 і двох боковин 4.

Камера являє собою замкнену еластичну кільцеву трубу, яка заповнена стислим повітрям. Для впуску повітря на камері закріплений вентиль, до якого приєднаний шланг системи регулювання тиску повітря в шинах.

Ободова стрічка запобігає камеру від стирання об обід і защемлення її бортами покришки. Вона розташована між камерою і ободом.

 Позначення тороідальних шин наноситься на покришках і камерах при їх виробництві. Вони включають два числа, які приблизно визначають основні розміри шин в міліметрах, дюймах або в у міліметрах і дюймах. Перші числа позначають розмір ширини профілю В, а другі – розмір посадочного діаметру шини на обід d. На автомобілі ЗІЛ-131 установлені шини з позначенням 12.00–20 (В = 12 дюймів, d = 20 дюймів; 1 дюйм = 25,4 мм). Маркірування наноситься на бокових поверхнях шин і включає також:

- позначення типу каркасу покришки (Р – радіальне розташування ниток корду, РС – те ж, але з наявністю замінних протекторних кілець);

- товарний знак виробника;

- рік і місяць виготовлення;

- серійний номер;

- знак напрямку обертання (у випадку направленого рисунку протектору);

- норма шаріння (для вантажних шин);

- номер стандарту тощо.

Рік, місяць виготовлення і серійний номер шини заноситься в паспорт автомобіля. Амортизаційний термін служби шини з тиском, що регулюється, складає 36000 км.

Для забезпечення довготривалої експлуатації шин необхідне додержуватися деяких правил:

- підтримувати в шинах необхідний тиск повітря (при недостатньому тиску швидко руйнується протектор шини, а при збитковому – шина погано поглинає товчки);

- запобігати шини від попадання на них нафтопродуктів, бо вони викликають руйнування гуми шин;

- не можна встановлювати на машину шини зрізним рисунком протектору;

- для збігання підвищеного зношування не слід без необхідності різко гальмувати і допускати буксування при рушанні  машини з місця;

- не допускати стоянку машини із спущеними шинами, для чого перед тим, як поставити автомобіль на стоянку, потрібне закрити шинні крани;

- не можна встановлювати колеса з правої сторони на ліву сторону і навпаки.

- для рівномірного зношування шин слід переустановлювати їх сумісно з ободами відповідно рис. 10.                                   Рис. 10

Призначення та загальна будова рами, ходової частини і тягово-зчіпного пристрою автомобіляСтан шин впливає на безпеку руху.

Підвищений тиск повітря в шинах:

- збільшує гальмівний шлях;

- може привести до розірвання камери і втрати керує мості.

- може бути причиною нестійкості руху автомобіля;

Знижений тиск повітря в шинах приводить до перегрівання шин.

Глибина рисунку протектору у середині бігової доріжки повинна бути не менше 1,0 мм. Зношені шини:

- збільшують гальмівний шлях;

- на слизьких дорогах приво-дять до втрати бокової стійкості руху;

- при установлюванні зношених шин тільки з одного борту спостерігається заніс автомобіля при його гальмуванні.

3.1.3 Запасне колесо

Запасне колесо (рис. 11) установлюється за кабіною у спеціальному кронштейні, який має пристрій для механічного піднімання і опущення колеса.

3.2 Система регулювання тиску повітря в шинах автомобіля

3.2.1 Призначення, будова і робота системи

Централізована система регулювання тиску в шинах дозволяє:

- підвищити прохідність автомобіля на важкепрохідних ділянках шляху завдяки зменшенню питомого тиску на ґрунт змінюванням тиску в шинах;

- продовжувати  рух у випадку проколу камери колеса;

- спостерігати за тиском повітря в шинах і підтримувати його в межах норми підчас руху.

На автомобілі ЗІЛ-131 повітря для накачування шин застосовується із пневматичного приводу робочої тормозної системи і сполучається з нею через клапан-обмежувач падіння тиску у гальмівній системі, який установлений на крані управління тиском повітря 1 (рис. 12), розташованому в кабіні.

Клапан-обмежувач запобігає від застосування стислого повітря гальмівної системи для накачування шин у випадку, якщо тиск у гальмівній системі менше 5,5 кгс/см2.

Система регулювання тиску повітря в шинах складається із:

- крану управління тиском 1 із клапаном-обмежувачем;

- головок  11 підведення повітря до шин (див. 8 на рис. 14);

- запірних шинних кранів 13(див. 14 на рис. 14);

- повітряного манометру 6;

- трубопроводів.

Рис. 12. Схема системи регулювання тиску повітря в шинах автомобіля ЗІЛ-131

1 – кран управління тиском із клапаном-обмежувачем; 2 – трубки від хрестовини до передніх коліс; 3 – гнучкий шланг переднього колеса; 4 – трубка від трійника крану управління до хрестовини; 5 – шланг від трійника крану управління до манометру;  6 – манометр перевірки тиску повітря в шинах; 7 – трубки до середніх коліс; 8 – трубка від роздавальної хрестовини до коліс середнього і заднього мостів;  9 – гнучкий шланг задніх коліс; 10 – трубки до задніх коліс; 11 – головка підведення повітря; 12 – канал для підведення повітря через піввісь; 13 – шинний кран; 14 – шланг підведення повітря до шини; 15 – шина;

16 – трубка від гальмівного крану до системи підкачування; 17 – трубка випуску повітря в атмосферу

 
Призначення та загальна будова рами, ходової частини і тягово-зчіпного пристрою автомобіля

 

Призначення та загальна будова рами, ходової частини і тягово-зчіпного пристрою автомобіляСтисле повітря до колеса від крану управління тиском повітря підводиться через трубки, які закріплені на цапфах коліс,  і отвори в цапфах. Через ці отвори повітря підводиться в порожнину між сальниками блоку сальників 2 (рис. 14), а далі, через радіальний і осевий отвори в півосі, і шинні крани 14 і трубки – у камеру шини.

Призначення та загальна будова рами, ходової частини і тягово-зчіпного пристрою автомобіляКран управління тиском призначений для подавання стислого повітря із повітряних балонів в камери шин і випуску стисненого повітря із них в атмосферу.

Він складається із:

- корпусу 9 (рис.13) з гайкою13;

- золотника 14;

- двох втулок 10;

- двох гумових манжет 11 з розпірними кільцями і опорними шайбами.

Призначення та загальна будова рами, ходової частини і тягово-зчіпного пристрою автомобіляСерединний простір корпусу манжетами поділений на три порожнини:

- передня порожнина з’єднана з повітряними балонами;

- середня – з камерами коліс;

- задня – з атмосферою.

При середньому положенні золотника повітря не може пройти до камер або вийти з них.

При переміщенні золотника усередину корпусу стисле повітря проходить через зазор між передньої манжетою і шийкою золотника у камери.

При висуванні золотника із корпусу повітря через зазор між манжетою і шийкою золотника виходить в атмосферу.

      Важіль крану управління займає три фіксовані положення:

- праве – відповідає накачуванню шин;

- середнє – нейтралі;

- ліве – випуску повітря в атмосферу.

Блок сальників 2 (рис. 14) підведення повітря створює перехідну порожнину між нерухомою цапфою і піввіссю, яка обертається. Блок складається із корпусу, двох сальників і двох стопорних кілець. Кромки сальників притискуються кільцевими пружинами до шийки півосі, запобігаючи тим самим витікання повітря із порожнини між сальниками.

Шинні крани 8 пробкового типу, розміщені на дисках коліс, служать для відключення кожної шини від системи регулювання тиску повітря в шинах.

3.2.2 Правила користування системою регулювання тиску повітря в шинах

Під час руху шинні крани повинні бути відкриті. Закривати їх потрібне тільки  на тривалих зупинках для запобігання великої втечи повітря із шин. Перед початком руху шинні крани необхідне відкрити і підкачати шини до нормального тиску.

Переводити кран управління тиском в положення «НАКАЧКА» слід плавним рухом, щоб не пошкодити манометр. З а б о р о н я є т ь с я  ставити кран у положення «НАКАЧКА» при закритих шинних кранах, а також, користуючись системою, відключати від неї одно або декілька коліс

Не можна зменшувати тиск в шинах менше 0,5 кгс/см2. Під час підкачки шин після подолання важких ділянок шляху швидкість руху повинна бути не більше 10 км/год. при тиску в шинах до 1,0 кгс/см2  і 20 км/год. – при піднятті тиску в межах 1,0…3,0 кгс/см2.

При значних пошкодженнях системи шинні крани слід закрити, а клапан управління поставити у середнє положення. При пошкодженні шинних кранів необхідне від’єднати  шланги, які з’єднують їх з вентилями коліс, а у вентилі встановити золотники і закрити їх ковпачками. Підкачувати шини у даному випадку слід звичайним шлангом від крану відбірання повітря,а перевіряти тиск шинним манометром.

3.2.3 Несправності системи регулювання тиску повітря в шинах

Основними несправностями системи регулювання повітря в шинах можуть бути:

- втеча повітря при нейтральному положенні крану управління тиском і відкритих шинних кранах;

- відсутність можливості накачати шини до норми або нерівномірна накачка шин.

Падіння тиску повітря в шинах знаходиться за манометром. Причинами цього може бути зношування блоків сальників підведення повітря, пропуск повітря через шинні крани або з’єднання трубопроводів. Несправність усовується заміною негодних деталей або підтяжкою кріплень.

Відсутність можливості накачати шини до норми може бути із-за великої втечи повітря або несправності компресора. У зимовий час нерівномірна накачка шин може бути внаслідок замерзання конденсату. В даному випадку потрібне розігріти місце закупорки ганчіркою, змоченою водою.

3.2.4 Технічне обслуговування системи регулювання тиску повітря в шинах

При контрольному огляді  перед виїздом відкривають шинні крани і перевіряють на слух наявність витікання повітря із системи.

При ЕТО зливають конденсат із балонів, очищують трубопроводи, повітряні балони, шинні крани від снігу, бруду.

При ТО-1 підтягують кріплення приладів системи, перевіряють їхню герметичність.

При ТО-2, крім того, продувають усі трубопроводи і шланги, промивають блоки сальників і закладають в них свіжу змазку (через два ТО-2) марки Літол-24.

 

Наверх страницы

Внимание! Не забудьте ознакомиться с остальными документами данного пользователя!

Соседние файлы в текущем каталоге:

На сайте уже 21970 файлов общим размером 9.9 ГБ.

Наш сайт представляет собой Сервис, где студенты самых различных специальностей могут делиться своей учебой. Для удобства организован онлайн просмотр содержимого самых разных форматов файлов с возможностью их скачивания. У нас можно найти курсовые и лабораторные работы, дипломные работы и диссертации, лекции и шпаргалки, учебники, чертежи, инструкции, пособия и методички - можно найти любые учебные материалы. Наш полезный сервис предназначен прежде всего для помощи студентам в учёбе, ведь разобраться с любым предметом всегда быстрее когда можно посмотреть примеры, ознакомится более углубленно по той или иной теме. Все материалы на сайте представлены для ознакомления и загружены самими пользователями. Учитесь с нами, учитесь на пятерки и становитесь самыми грамотными специалистами своей профессии.

Не нашли нужный документ? Воспользуйтесь поиском по содержимому всех файлов сайта:



Каждый день, проснувшись по утру, заходи на obmendoc.ru

Товарищ, не ленись - делись файлами и новому учись!

Яндекс.Метрика