Скачиваний:   3
Пользователь:   andrey
Добавлен:   31.01.2015
Размер:   740.0 КБ
СКАЧАТЬ

ГВАРДІЙСЬКИЙ ордена ЧЕРВОНОЇ ЗІРКИ ФАКУЛЬТЕТ ВІЙСЬКОВОЇ ПІДГОТОВКИ

імені ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

“ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”

 

 

 

Тема_2

 

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

для проведення занять з предмету “ТАКТИКА”

 

Тема 2: Бойове застосування приданих та підтримуючих підрозділів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Харків

 


 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 КАФЕДРА ВІЙСЬКОВОЇ ПІДГОТОВКИ ОФІЦЕРІВ ЗАПАСУ

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач  кафедрою військової

підготовки офіцерів запасу

к.т.н.                             О.В.СТАХОВСЬКИЙ

“____” __________________________200_ р.

 

 

 

 

Прим. №____

       (Тільки для викладачів)

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

для проведення занять з студентами 3 курсу зі спеціальності:

“Бойове застосування танкових з’єднань, військових частин і підрозділів ”.

 

Тема 2: Бойове застосування приданих та підтримуючих підрозділів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Обговорено на засіданні ПМК №1

протокол №___

від “____”________________ 200__ р.

 

 

 

 

 

 

 


 

з/п

ЗМІСТ

Сторінка

1.

Загальні організаційно-методичні вказівки щодо відпрацювання          теми №2 “Бойове застосування приданих та підтримуючих підрозділів”.

5

2.

Розрахунок часу за видами занять.

6

3.

Навчально-методичні матеріали для проведення заняття №1 “Бойове застосування артилерійських підрозділів” (групове заняття).

7

4.

Навчально-методичні матеріали для проведення заняття №2:  “Структура артилерійських підрозділів ЗС України” (самостійне заняття).

26

5.

Навчально-методичні матеріали для проведення заняття №3:                   “Бойове застосування підрозділів ППО СВ ЗС України”    (групове заняття)

29

Додатки:

 

1.

Завдання на самостійне заняття.

37

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І. ЗАГАЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО

ВІДПРАЦЮВАННЯ ТЕМИ 2: “БОЙОВЕ ЗАСТОСУВАННЯ ПРИДАНИХ ТА ПІДТРИМУЮЧИХ ПІДРОЗДІЛІВ”

 

            1. Комплекс навчальних занять з теми №2: “Бойове застосування приданих та підтримуючих підрозділів” спрямована на подальше удосконалення знань студентів з питань бойового застосування артилерійських підрозділів і підрозділів ППО СВ ЗС Україния.

2. Навчально-виховна мета теми досягається застосуванням активних прийомів і методів навчання. Основним з них є: постановка проблемних питань, щодо основ бойового застосування артилерійських підрозділів, вогневого ураження противника в обороні та наступі, вивчення  видів вогню та їх характеристики, ТТХ основного озброєння артилерії, основ протиповітряної оборони, вивчення підрозділів ППО бригади, їх задач та бойових можливостей по прикриттю підрозділів, видів та родів авіації, їх призначення, а також ТТХ засобів ППО.

3. Навчальні питання теми відпрацьовуються на трьох заняттях у наступній послідовності:

- заняття  №1: «Бойове застосування артилерійських підрозділів». (групове заняття)

- заняття №2:  «Структура артилерійських підрозділів ЗС України» (самостійне заняття).

- заняття №3: «Бойове застосування підрозділів ППО СВ ЗС України». (групове заняття)

4. Заняття №1 і №3, групові заняття, складають теоретичну основу підготовки студентів з питань основ бойового застосування артилерійських підрозділів і підрозділів ППО СВ ЗС України.

Починати заняття необхідно з чіткого, неквапливого оголошення теми, мети, питань заняття та необхідної літератури, ці данні доцільно висвітлити на слайді.

Матеріали занять  необхідно викладати вільно, звертатися до аудиторії по питанням, які вони вивчали по попереднім темам предмету "Тактика". Важливо при викладанні змісту занять менше звертатися до тексту, викладати матеріал дивлячись в аудиторію, спостерігати за реакцією студентів, це дозволить в залежності від уваги студентів міняти темп і інтонацію, підтримувати увагу аудиторії.

В ході викладання матеріалу, викладач повинен широко застосовувати ілюстраційний матеріал .

Після вивчення матеріалу даної теми студенти повинні отримати знання, які в подальшому допоможуть їм більш глибоко розібратися в питаннях, щодо застосування приданих та підтримуючих підрозділів в основних видах бою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

ІІ. РОЗРАХУНОК ЧАСУ ЗА ВИДАМИ ЗАНЯТЬ:

 

№ заняття

Назва заняття

Вид заняття

Кількість годин

Заняття №1

“Бойове застосування артилерійських підрозділів”

групове заняття

2 години

Заняття №2

“Структура артилерійських підрозділів ЗС України ”

самостійне заняття

2 години

Заняття №3

“ Бойове застосування підрозділів ППО СВ ЗС України ”

групове заняття

2 години

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                 


ІІІ. НАВЧАЛЬНО  – МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ

 

ЗАНЯТТЯ №1

“Бойове застосування артилерійських підрозділів”

ГРУПОВЕ ЗАНЯТТЯ

2 години

 

Навчальна та виховна мета:      

- ознайомити студентів з роллю і задачами артилерії у сучасному загальновійськовому бою, структурою артилерійських підрозділів ЗС України.

- довести до тих хто навчається основні положення щодо вогневого ураження противника в обороні та наступі, види вогню та їх характеристика, ТТХ основних артилерійських систем.

- виховувати у студентів почуття відповідальності за якісне надбання нових знань та умінь.

Навчально-матеріальне забезпечення :

1. Література:

- Бойовий статут Сухопутних військ. Частина 2. – К.: Варта, 1998.

- Бойовий статут Сухопутних військ. Частина 3. – К.: Варта, 1995.

- Правила стрільби і управління вогнем артилерії (група, дивізіон, батарея, взвод, гармата). – К.: Варта, 1995.

- Боевой устав артиллерии. Часть 2.- М.: ВИ, 1985.

- Артиллерийский дивизион в бою. Г.Е. Передельский. - М.: ВИ, 1989.

- Словарь ракетных и артиллерийських терминов.- М.: ВИ, 1989.

 

2. Наочні посібники:  

- слайди за темою

3. Технічні засоби навчання :

- проектор “Acer”, слайдпроектор  “Київ”

 

 

 

НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ ТА РОЗРАХУНОК ЧАСУ

 

з/п

Навчальні питання

Час (хв)

1.

Вступна частина

5

2.

Основна частина

80

 

Навчальні питання:

 

2.1.

Роль і задачі артилерії у сучасному загальновійськовому бою. Структура артилерійських підрозділів ЗС України.

40

2.2.

Вогневе ураження противника в обороні та наступі, види вогню та їх характеристика.

30

2.3

ТТХ основних артилерійських систем

10

3.

Заключна частина

5

 

       

 

 

 

 

 

 

1. Загальні організаційно-методичні вказівки

 

Дане заняття проводиться пояснювально-лекційним методом Заняття проводиться з навчальною групою у навчальному класі. На цьому занятті викладач поетапно подає навчальний матеріал, супроводжує його демонстрацією і показом різного виду плакатів, схем, слайдів. Потім організовується обговорення  цього матеріалу і здійснюється контроль рівня його засвоєння.

Групове заняття почати з оголошення викладачем теми, цілей і короткої характеристики плану його проведення. Перед тим, як приступити до викладання навчального матеріалу, необхідно вказати студентам на важливість заняття, на його роль в загальній військово-професійній підготовці, на його зв'язок з практикою.

Потім провести узагальнення науково-теоретичних положень лекційного матеріалу. Таке узагальнення роблять студенти в порядку обговорення навчального матеріалу. Питання для обговорення ставить викладач. Слідує практикувати відповіді студентів як за викликом викладача, так і за їх особистим бажанням.

Далі слідує основна частина заняття. В ході заняття повинні широко використовуватись плакати, схеми та слайди, навчальні кінофільми, діафільми.

Заняття доцільно проводити з використанням опорних конспектів, створенням проблемних ситуацій та інших методичних прийомів,  які стимулюють підвищену зацікавленість студентів до вивчення навчального матеріалу на занятті.

Основними з них є:

- виділення в навчальному матеріалі, який вивчається, головного та повтор найбільш важливих думок, положень;

- використання при викладанні навчального матеріалу аналогій;

- проблемні питання, які ставить викладач перед студентами;

- попередження студентів в процесі проведення заняття про наступні труднощі в засвоєнні навчального матеріалу;

- віра викладача в сили і можливості студентів, довіра до них в поєднанні з високою вимогливістю;

- виховання глибокої усвідомленої потреби і необхідності добре вчитися, самостійно набувати знання і творче використовувати їх для вирішення практичних завдань, постійно вдосконалювати свої знання і військово-професійні навички.

В заключній частині заняття підводяться підсумки, в яких в узагальненому вигляді нагадується розглянутий матеріал, робляться наукові висновки і узагальнення, дається оцінка підготовленості взводу і окремих студентів, відмічаються виявлені недоліки самостійної роботи і вказуються шляхи їх усунення, видається завдання на самостійну роботу тощо.

 

 

 

2. Методичні вказівки щодо вступної частини

 

Прийняти доповідь командира взводу про готовність взводу до заняття. Заняття розпочинається з перевірки наявності та готовності тих хто навчається до занять.

Потім викладач оголошує тему, навчальні та виховні цілі, доводить навчальні питання і послідовність їх відпрацювання, найменування теми доцільно записати на дошці. Перед тим, як приступити до викладання навчального матеріалу, необхідно вказати студентам на важливість заняття, на його роль в загальній військово-професійній підготовці, на його зв'язок з практикою. 

Оголосити вимоги Міністра Оборони, Командувача СВ ЗС України, щодо тактичної підготовки військ та порядок відпрацювання навчальних питань.

На початку заняття доцільно провести поточну перевірку знання студентами теоретичних загальних положень, що були розглянуті на попередніх заняттях.

 

 

Артилерія є одним  із найстаріших родів військ з тих, що існують на теперішній час. Протягом тривалого часу вона була тією силою, за допомогою якої Сухопутні війська досягали перемоги над противником.

Спочатку артилерія застосовувалась на полі бою тільки безпосередньо в бойових порядках піхоти і вела вогонь прямою наводкою. Основною організаційною одиницею на той час була батарея. У міру розвитку артилерійського озброєння змінюється і організаційно-штатна структура та порядок застосування артилерії на полі бою. Так, в 1882 році вперше в праці “Закрытая стрельба полевой артиллерии” було дано теоретичне обґрунтування ведення стрільби артилерії із закритих вогневих позицій. А в 1894-1896 роках в російській армії в артилерії вводиться нова організаційно-штатна структура – дивізіон (об’єднання декількох батарей в один підрозділ). До складу дивізіону входили батареї чотирьох або шестигарматного складу.

Досвід, який був накопичений в ході першої світової та громадянської війн, став фундаментом, на якому здійснювався подальший розвиток організаційно-штатної структури, органів управління артилерійських підрозділів. На озброєння артилерійського дивізіону надходять засоби розвідки та зв’язку, що  надає змогу йому виконувати завдання окремо.

Ще більш якісний розвиток отримали артилерійські підрозділи в тридцяті роки та в роки Великої Вітчизняної війни. В ці роки був зроблений рішучий крок у якісному розвитку артилерійських систем. Збільшилась кількість гармат різних калібрів у артилерійських підрозділах. З’явилися нові види артилерії: протитанкова, реактивна, зенітна. Артилерійські підрозділи, з переходом на механічну тягу, стають більш мобільними, спроможними діяти сумісно з танковими та механізованими частинами.

У післявоєнні роки було проведене чергове оновлення артилерійських систем. Збільшилась їх далекобійність і точність ведення вогню.

Сучасні артилерійські системи, які спроможні вести могутній та точний вогонь, спроможні уражати різноманітні відкриті та укриті, наземні та надводні цілі, безперервно підтримувати вогнем загальновійськові частини та підрозділи в бою.

Дослідження показують, а досвід війн i воєнних конфліктів підтверджує, що загальновійськові угруповання вже не можуть успішно виконувати бойові завдання, якщо не створено сприятливі умови для їхніх дій, а саме - необхідне співвідношення сил i засобів сторін, дезорганізація та подавлення систем розвідки, РЕБ, ППО тощо. Важливу роль у створенні саме цих умов відіграють ракетні війська та артилерія. Адже в бойових операціях на їхню долю припадаю до 70 відсотків загального обсягу завдань щодо вогневого ураження противника.

Враховуючи характер майбутніх операцій, способи їх ведення i перспективи розвитку озброєння, можна припустити, що обсяг вогневих завдань РВiА порівняно з нинішнім збільшиться в 1,5-2 рази, а їхня роль вийде за межі оперативно-тактичних завдань i перетвориться на фактор оперативно-тактичного значення. Це обумовлено насамперед тим, що ядерний паритет, який у попередні роки був стримуючим фактором й стабілізував воєнно-політичну ситуацію у світі, тепер порушено. Відмова України від ядерної зброї, та вимоги міжнародних Угод щодо скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь,  ліквідація ракет середньої, меншої дальності, потребують нових підходів до визначення шляхів підтримання оборонної достатності нашої держави. Тому, роль воєнного фактора стримування у майбутньому зможуть виконувати РВIА, застосовуючи високоточну зброю.

3. Методичні вказівки щодо відпрацювання навчальних питань

Перше навчальне питання: Роль і задачі артилерії у сучасному загальновійськовому бою. Структура артилерійських підрозділів ЗС України.

 

   Приступаючи до відпрацювання  питання викладач оголошує його,  роз’ясняє, відповідає на запитання студентів, добивається єдиного їх зрозуміння поставленої мети.

Викладаючи матеріал використовувати ілюстраційний матеріал. Доведення матеріалу навчального питання проводити з використанням опорних конспектів, створенням проблемних ситуацій та інших методичних прийомів,  які стимулюють підвищену зацікавленість студентів до вивчення навчального матеріалу.

В ході доведення питання основні положення дати під запис. Постійно підтримувати зв’язок з аудиторією.

Під час відпрацювання навчального питання особливу увагу приділити рисам взаємозв’язку завдань загальновійськових підрозділів і підрозділів артилерії. В результаті викладення питання у студентів повинні бути записані в зошиті задачі артилерії в сучасному бою, з чого вони складаються та в чому полягають, структура артилерійських підрозділів ЗС України..

По закінченню викладання матеріалу питання викликати 2-3 студентів для контролю засвоєння даного питання.

 

 

Артилерія – призначається для ураження засобів ядерного і хімічного нападу, систем високоточної зброї, артилерії, танків, бойових машин піхоти, протитанкових та інших вогневих засобів, живої сили, вертольотів на майданчиках, засобів протиповітряної оборони, пунктів управління,  радіоелектронних засобів, руйнування фортифікаційних споруд противника, дистанційного мінування місцевості, світлового забезпечення, поставлення аерозольних (димових) завіс і виконання інших завдань.

Виходячи з призначення артилерії можна визначити задачі, які вона вирішує у сучасному бою:

1. Знищує ядерні засоби, запаси ядерної зброї, елементи високоточної зброї артилерії та інших вогневих засобів;

2. Вражає РЕЗ, об’єкти ПУ, інші елементи системи управління військами і зброєю противника, наземні засоби розвідки і об’єкти РЕБ;

3. Вражає об’єкти ППО, ПРО, авіацію на аеродромах та площадках базування, тощо;

4. Вражає мотопіхотні та танкові війська, їх протитанкові засоби, руйнує фортифікаційні споруди противника;

5. Порушує систему постачання і дезорганізує роботу всіх ланок військового і оперативного тилу противника;

6. На приморському напрямку наносить ураження ударним угрупованням сил флоту, морським десантам, руйнує військово-морські бази;

7. Виконує задачі дистанційного мінування місцевості, світлове забезпечення бойових дій  та інше.

 

Під час виконання вогневих завдань з ураження різноманітних цілей артилерійські підрозділи здійснюють вогонь із закритих вогневих позицій або прямою наводкою.

Завданням ураження цілей в залежності від їх характеру, важливості і умов тактичної обстановки може бути знищення, зруйнування, подавлення і виснаження.

Знищення цілі полягає в нанесенні їй таких втрат (пошкоджень), маючи які, вона повністю втрачає свою боєздатність.

Зруйнування цілі полягає в доведенні її до непридатного стану для подальшого використання.

Подавлення цілі полягає в нанесенні їй втрат (пошкоджень) та в створенні таких умов, за яких вона тимчасово позбавляється боєздатності, обмежується її маневр або порушується управління.

Виснаження полягає в морально-психологічному тиску на живу силу противника, веденням турбуючого вогню обмеженою кількістю гармат і боєприпасів у визначений час.

Під час світлового забезпечення бойових дій загальновійськових підрозділів вночі завданнями стрільби можуть бути освітлення місцевості, засліплення спостережних пунктів (електронно-оптичних приладів) та вогневих засобів противника, створення світових орієнтирів (створів).

Під час задимлення противника завданнями стрільби можуть бути створення димових завіс, задимлення (засліплення) вогневих засобів противника, його командних і спостережних пунктів

Досвід показує, що в локальних війнах і збройних конфліктах артилерія відігравала головну роль у вогневому ураженні противника. Виходячи з “стандартів”, угрупування артилерії створювалися за операційними напрямками, з урахуванням ємності і приступності місцевості для здійснення загального (в інтересах війни чи операції), і безпосереднього ураження за напрямками дій військ у тактичній зоні. Як правило, артилерія використовувалася тільки для безпосереднього вогневого ураження. Навіть в Афганістані дивізіонні артилерійські групи створювалися рідко, переважно на початкових етапах великих операцій. У широкомасштабних операціях, коли військові (бойові) дії велися на розрізнених напрямках, але в рамках єдиного плану, артилерійські дивізіони розподілялися по батальйонах, а в підпорядкуванні керівника операції залишалася група загальної підтримки в складі одного-двох дивізіонів переважно реактивної артилерії.

Під час проведення спеціальної операції в Чечні (1994-1996) угрупування артилерії створювалися за операційними напрямками і включали від двох до восьми дивізіонів ствольної і до двох дивізіонів реактивної артилерії. У межах операційного напрямку велика частина артилерії діяла централізовано, розташовуючи в одному районі. Майже аналогічно використовувалася артилерія й у ході другої чеченської кампанії.

У цілому в локальних війнах і збройних конфліктах проти іррегулярних збройних формувань артилерія виступала як усе погодний вогневий засіб, здатний вести точний вогонь, забезпечуючи надійну, безупинну поразку противника вдень і вночі, підриваючи загальновійськові частини і підрозділи.

Щодо організаційної приналежності і миттєвого призначення артилерія Сухопутних військ поділяється на:

· військову;

· артилерію РГК..

Військова артилерія - це артилерія, яка організаційно входить до складу загальновійськових підрозділів, частин, з’єднань.

Вона включає:

· батальйонну;

· бригадну;

· корпусну;

· артилерію ОК.

Батальйонна артилерія, призначена для вирішення задач в інтересах батальйону, безпосередньої вогневої підтримки рот та взводів. До складу батальйонів на БТР входять мінометна батарея та протитанковий взвод, а до складу батальйонів на БМП – тільки мінометна батарея.

Мінометна батарея звичайно залишається у безпосередньому підпорядкуванні командира батальйону, в тих випадках коли батальйон посилюється артилерійським дивізіоном, мінометна батарея може придаватись однієї з рот першого ешелону.

 

Бригадна артилерія (схема 1) призначена для рішення завдань в інтересах бригади та для посилення батальйонів, діючих на головному напрямку.

Вона включає підрозділи гаубичної, реактивної і протитанкової артилерії, які знаходяться в безпосередньому підпорядкуванні командира бригади та складають бригадну артилерійську групу (БрАГ).

 

Схема 1


Організаційно-штатна структура

бригадної артилерійської групи

(БрАГ)

 

Тема_2

 

Основним вогневим і тактичним підрозділом артилерії є артилерійський дивізіон (схема 2) Він може діяти в складі артилерійської групи (частини), чи бути в безпосередньому підпорядкуванні командира загальновійськового з'єднання (частини). Він може придаватися батальйону, що діє в першому ешелоні, який вводиться в бій із другого ешелону чи резерву, що складає передовий і рейдовий загін, авангард або ар'єргард.

Артилерійський дивізіон, як організаційна одиниця артилерії складається з командування, штабу, декількох батарей, підрозділів бойового забезпечення й обслуговування. Організаційно він входить до складу БрАГ. Дивізіон зі складу артилерійської групи може призначатися для підтримки загальновійськової частини (підрозділу) або залишатися підручним у командира групи.

Артилерійські підрозділи дивізіону оснащені різноманітними приладами артилерійської розвідки, керування вогнем, топогеодезичної прив'язки, метеозабезпечення, радіаційної і хімічної розвідки і засобами зв'язку. У підрозділах також є засоби для самооборони, проведення інженерних робіт і маскування, а в дивізіоні - артилерійська балістична станція.

Дивізіон, володіючи могутнім і точним вогнем, здатний уражати різноманітні цілі - наземні і надводні, відкрито й укрито розташовані - і безупинно підтримувати вогнем загальновійськові підрозділи в бою.

 


Схема 2

Організаційно-штатна структура

гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону

 

Тема_2Тема_2

 

Артилерійська батарея - вогневий і тактичний підрозділ артилерії. Вона може одночасно уражати одну-дві цілі стрільбою з закритої вогневої позиції чи декілька цілей (по числу гармат у батареї) вогнем прямою наводкою.

Вогневий (протитанковий) взвод - вогневий підрозділ артилерії. Він виконує вогневі задачі в складі батареї чи самостійно.

Взвод управління артилерійського дивізіону (батареї) призначений для ведення розвідки, обслуговування стрільби артилерії і забезпечення зв'язку.

Гармата (міномет, бойова машина, установка ПТРК) виконує вогневі задачі і діє в бою, як правило, у складі  взводу чи самостійно. Особовий склад, що безпосередньо обслуговує його, називається гарматним (мінометним)  розрахунком чи розрахунком бойової машини (установки ПТРК).

Щодо  підпорядкованості артилерійські підрозділи поділяються на:

· придані артилерійські підрозділи;

· підтримуючі артилерійські підрозділи;

· штатні артилерійські підрозділи.

Придані артилерійські підрозділи поступають у повне підпорядкування командира загальновійськової частини та виконують поставленні їм завдання. За необхідністю вони можуть притягуватись до виконання завдань за рішенням старшого артилерійського командира.

Підтримуючі артилерійські підрозділи, залишаючись у підпорядкуванні старшого артилерійського командира, виконують також вогневі завдання, поставлені їм командиром загальновійськової частини, яку вони підтримують.

Штатні артилерійські підрозділи - це підрозділи які, входять до штату частини.

 

Артилерійська батарея, як правило, діє в складі дивізіону. Вона може призначатися для підтримки загальновійськового підрозділу, придаватися йому або залишатися підручною у командира дивізіону.

Підручний дивізіон (батарея) перебуває в безпосередньому підпорядкуванні командира групи (дивізіону) і призначається для виконання в найкоротший термін раптово виникаючих задач.

Штатний артилерійський підрозділ батальйону звичайно залишається в безпосередньому підпорядкуванні командира батальйону.

Протитанкові артилерійські підрозділи призначаються в протитанкові резерви або придаються механізованим підрозділам. Протитанковий взвод батальйону, як правило, залишається в безпосередньому підпорядкуванні командира батальйону, в окремих випадках він може придаватися механізованій роті. Вогневий (протитанковий) взвод може також діяти в засідці.

 

 

Друге навчальне питання: "Вогневе ураження противника в обороні та наступі. Види вогню та їх характеристика. "

           

Матеріал навчального питання доцільно розглядати за підпитаннями.

Приступаючи до відпрацювання  питання викладач оголошує його,  роз’ясняє, відповідає на запитання студентів, добивається єдиного їх зрозуміння поставленої мети.

Викладаючи матеріал використовувати ілюстраційний матеріал. Доведення матеріалу навчального питання проводити з використанням опорних конспектів, створенням проблемних ситуацій та інших методичних прийомів,  які стимулюють підвищену зацікавленість студентів до вивчення навчального матеріалу.

В ході доведення питання основні положення дати під запис. Постійно підтримувати зв’язок з аудиторією.

Під час відпрацювання навчального питання особливу увагу приділити роз’ясненню положень щодо вогневого ураження противника в різних видах бою, видів вогню що застосовуються артилерією.

По закінченню викладання матеріалу питання викликати 2-3 студентів для контролю засвоєння даного питання.

 

2.1 Задачі артилерії в обороні

Задачі, які виконує артилерія в обороні, потрібно поділити на тактичні і задачі вогневого ураження.

Під тактичною задачею розуміють сукупність вогневих задач, які виконує артилерія за підтримки дій загальновійськових частин та підрозділів на будь-якому етапі бою або з метою заборони визначених дій противника.

Тактичними задачами артилерії в обороні є:

· заборона висування і розгортання противника;

· підтримка підрозділів, які обороняють передову позицію;

· відбиття атаки противника на передній край;

· прикриття флангів та стиків;

· заборона розповсюдження противника, який вклинився;

· підтримка контратаки своїх військ;

· знищення тактичного повітряного десанту противника.

Під час вирішення тактичних задач в обороні, вогневе ураження противника артилерією буде здійснюватись за задачами вогневого ураження противника (ВУП). Які ж це задачі?

· артилерійська заборона висування та розгортання військ противника;

· артилерійська підтримка військ прикриття;

· артилерійське відбиття атаки противника;

· артилерійська підтримка військ, що обороняються.

Дивізіон (батарея), який залучений до артилерійської заборони висування та розгортання військ противника уражає засоби ядерного та хімічного нападу, артилерійські і мінометні батареї, колони військ противника, які висуваються, танкові і мотопіхотні підрозділи на рубежах розгортання, пункти управління.

Під час виконання задач з артилерійського відбиття атаки противника артилерія зосередженим вогнем, вогнем по окремим цілям, рухомим та нерухомим загороджувальним вогнем наносить ураження танкам і іншим броньованим машинам, з метою розладити бойові порядки підрозділів противника і скласти вигідні умови для знищення його вогнем протитанкових засобів.

З підходом противника до переднього краю, оборони вогонь підрозділів доводиться до максимального напруження. Перед переднім краєм оборони артилерійські підрозділи загороджувальними вогнями спільно із загальновійськовими підрозділами відсікають піхоту від танків, знищують її.

У випадку вклинення противника у першу позицію, артилерія зосередженим і загороджувальним вогнем забороняє подальше розповсюдження його.

Під час виконання задач з артилерійської підтримки військ, що обороняються артилерія зосередженим вогнем і вогнем по окремим цілям наносить ураження противнику; загороджувальним вогнем забороняє просування противника у глибину оборони, прикриває відкриті фланги, зосереджує основні зусилля на ураження танків противника.

Маневр в запасний район вогневих позицій дивізіон здійснює за командою (сигналом) або з дозволу старшого артилерійського командира (начальника), а дивізіон, приданий батальйону, - з дозволу командира батальйону.

Залежно від умов обстановки дивізіон переміщується всіма батареями одночасно або кожною батареєю окремо. В ході переміщення дивізіон (батарея) повинен бути готовий розвернутися в непідготовленому районі вогневих позицій.

 Під час проведення контратаки артилерійські підрозділи виконують задачі вогневого ураження противника за періодами:

· артилерійська підготовка контратаки;

· артилерійська підтримка контратаки.

У період артилерійської підготовки контратаки артилерія знищує і подавляє протитанкові та другі вогневі засоби, танки, живу силу противника на напрямку проведення контратаки, а також наново виявленні артилерійські та мінометні батареї.

Артилерійська підтримка контратаки здійснюється веденням зосередженого вогню та вогню по окремим цілям.

Після проведення контратаки і відновлення положення, артилерійський дивізіон виконує задачу із закріплення захопленого рубежу, здійснює зміну вогневих позицій і їх інженерне обладнання, а також поповнює батареї боєприпасами.

У ході оборонного бою артилерійський підрозділ може бути призначений для підтримки батальйону (роти), що становить протидесантний резерв. Одержавши задачу дивізіон (батарея) швидко висувається в район висадки (викидання) десанту, з маршу розгортається в бойовий порядок і відкриває вогонь по противнику з метою заборони маневру десанту і з'єднання його окремих груп, закріплення десанту на вигідному рубежі (позиції), ураження його вогневих засобів і живої сили на напрямку атаки загальновійськових підрозділів.

Після знищення повітряного десанту противника дивізіон (батарея) переміщується в район вогневих позицій, вказаний старшим, командиром (начальником).

Також артилерійський підрозділ може бути приданий батальйону, що бере участь в маневреній обороні бригади або діючому самостійно в смузі забезпечення як передовий загін.

Беручи участь у маневреній обороні бригади (обороні смуги забезпечення), артилерійський підрозділ підтримує бій батальйону на декількох рубежах, послідовно відходячи з одних вогневих позицій на інші за наказом командира батальйону. Більша частина батарей дивізіону, а також штатна мінометна батарея батальйону придаються ротам. Вогневі позиції артилерійських підрозділів на кожному рубежі розміщуються так, щоб мати змогу вести вогонь перед фронтом, починаючи з граничних дальностей, прострілювати проміжки між опорними пунктами, прикривати вогнем відхід рот першого ешелону.

З підходом противника дивізіон (батарея), починаючи з граничних дальностей, завдає йому ураження і вимушує розвернути головні сили для наступу в невигідному для нього напрямку. Коли противник намагається обійти район оборони (опорні пункти), командир дивізіону вогнем підручної батареї забороняє цей маневр.

Під час бою за утримання кожної позиції, опорного пункту дивізіон (батарея), маневруючи вогнем, не допускає захоплення противником з ходу опорних пунктів рот першого ешелону.

Перед відходом або під час його здійснення, дивізіон (батарея) підтримує вогнем контратаку резерву батальйону або підрозділів, перш за все танкових, знятих з позицій, які не атаковані, з метою зупинити просування противника на найбільш важливих напрямах.

Під час здійснення батальйоном маневру на наступний рубіж до складу тильної, а за необхідністю і бокової похідної застави може виділятися артилерійська батарея. Вогнем з місця у взаємодії з іншими вогневими засобами вона затримує просування противника до вказаного командиром батальйону часу. Вийшовши на наступний рубіж, дивізіон (батарея) негайно займає вогневі позиції і проводить заходи щодо відновлення боєздатності. Бойові дії на новому рубежі дивізіон (батарея) веде так само, як і на попередньому рубежі.

Під час оборони передової позиції дивізіон (батарея), приданий батальйону (роті), готує рухомий і нерухомий загороджувальний вогонь на самих вірогідних напрямах руху противника до передової позиції, а також зосереджений вогонь в проміжках і на флангах опорних пунктів

 

 

 

2.2 Задачі, які вирішує артилерія у наступі

В наступальному бою, для досягнення мети, артилерія вирішує наступні тактичні задачі:

1. Бере участь в дезорганізації управління військами і зброєю противника (участь в МВУ).

2. Здійснює прикриття розгортання в бойовий порядок і підтримку атаки танкових і механізованих підрозділив.

3. Бере участь у зриві контрпідготовки противника і відбиття його контратак.

4. Підтримує  ввід в бій ІІ-го ешелону (резервів).

5. Здійснює підтримку висадки і дій тактичного повітряного десанту.

6. Здійснює підтримку військ під час прориву оборонних рубежів противника і форсування водної перешкоди.

7. Бере участь у закріпленні важливих рубежів і об’єктів, уражає оточеного противника.

8. Виконує спеціальні завдання:

· світлове забезпечення;

· задимлення;

· створення пожеж та інші.

Під час розгортання, переходу в атаку, атаки переднього краю і ведення наступу механізованих (танкових) підрозділив вогневе ураження противника здійснюється за періодами:

· артилерійське забезпечення висування і розгортання військ;

· артилерійська підготовка атаки;

· артилерійська підтримка атаки;

· артилерійське супроводження наступу військ.

Артилерійське забезпечення висування і розгортання військ в залежності від обставин може починатись з початком або в ході їх висування та тривати до початку артилерійської підготовки атаки з метою виключення вогневої дії противника на висування військ.

Залучається, як правило, далекобійна та реактивна артилерія.

В цей період артилерія може уражати засоби ядерного і хімічного нападу, артилерійські батареї, які ведуть вогонь по військах, що висуваються, а також засоби розвідки і пункти управління противника.

Артилерійська підготовка атаки безпосередньо передує атаці механізованих і танкових підрозділів. Вона проводиться на глибину оборони з`єднання першого ешелону противника, а по найважливіших цілях (об`єктах) - і на найближчу оперативну глибину його оборони з метою вогневого ураження тактичних засобів ядерного і хімічного нападу, артилерії, живої сили і вогневих засобів (особливо протитанкових), радіоелектронних засобів противника, а також порушення його системи управління та протиповітряної оборони.

Тривалість і побудова артилерійської підготовки атаки визначаються рядом факторів.

Найважливішими з них є:

· задум загальновійськового командира, характер оборони противника;

· обсяг завдань, що вирішуються;

· необхідна щільність ураження;

· обсяг завдань, що вирішують інші роди військ на передньому краї оборони противника та в його тактичній глибині;

· наявність артилерії і боєприпасів у того, хто наступає.

Під час наступу з ходу тривалість артилерійської підготовки атаки, крім того, залежить від часу, необхідного підрозділам першого ешелону на висування і розгортання в бойовий порядок. В цьому випадку артилерійська підготовка атаки повинна починатися не пізніше виходу частин першого ешелону на рубіж розгортання в батальйонні колони і закінчуватись з виходом їх на рубіж переходу в атаку.

Артилерійська підготовка атаки звичайно складається з одного або декількох вогневих нальотів. Вона починається раптовим сильним вогневим нальотом всієї артилерії по засобах ядерного і хімічного нападу, артилерійських, мінометних і зенітних батареях, пунктах управління, радіоелектронних засобах, живій силі, протитанкових та інших засобах в опорних пунктах батальйонів першого ешелону та поза ними, вузлах зв’язку та засобах розвідки противника.

Наступні вогневі нальоти проводяться по об`єктах (цілях), розташованих як в глибині оборони противника, так і на передньому краї, і в першу чергу, по опорних пунктах, насичених протитанковими засобами.

Закінчується артилерійська підготовка атаки вогневим нальотом по опорних пунктах на передньому краї, протитанкових засобах поза опорними пунктами, артилерійських (мінометних) батареях та пунктах управління.

Останній (перекриваючий) вогневий наліт по артилерійських і мінометних батареях починається до закінчення артилерійської підготовки і перекриває час атаки переднього краю оборони противника.

Перехід від артилерійської підготовки атаки повинен здійснюватись непомітно для противника і без перерви у веденні вогню. Це необхідно для того, щоб противник не зміг визначити час початку атаки та чинити організований опір нашим атакуючим підрозділам.

Непомітний перехід від артилерійської підготовки до артилерійської підтримки атаки досягається:

· веденням вогню на початку артилерійської підтримки атаки по цілях, розташованих на передньому краї, з такою ж щільністю вогню, як і на останньому вогневому нальоті артилерійської підготовки атаки;

· проведенням перекриваючого вогневого нальоту по артилерійських і мінометних батареях противника;

· веденням вогню прямим наведенням по цілях на передньому краї з початком руху загальновійськових підрозділів в атаку;

· застосуванням таких видів вогню в період артилерійської підтримки атаки, які забезпечують створення глибокої зони ураження противника.

Артилерійська підтримка атаки в залежності від характеру оборони противника, щільності його протитанкових засобів, умов місцевості, наявності часу на підготовку до наступу та артилерії і боєприпасів може здійснюватися методами рухомої вогневої зони, вогневого валу, послідовного зосередження вогню, зосередженого вогню і вогню по окремим цілям, а також їх сполученням, коли вказані види вогню ведуться послідовно (по глибині) або одночасно (по напрямках).

Артилерійська підтримка атаки розпочинається із закінченням артилерійської підготовки атаки за сигналом командира бригади з виходом підрозділів, що атакують, на рубіж переходу в атаку і продовжується до оволодіння військами районами оборони на глибину бригад (бригадаів) першого ешелону противника (8-10 км, а іноді і більше) з зосередженням основних зусиль на ураженні противника на ділянці прориву в межах першої позиції.

З метою введення противника в оману про момент переходу наших військ в атаку, примусити його передчасно вивести живу силу та вогневі засоби з укриття для відбиття атаки в ході артилерійської підготовки атаки, може застосовуватися хибне перенесення вогню. Під час здійснення хибного перенесення вогню вся артилерія, яка веде вогонь по об’єктах атаки, переносить вогонь в глибину оборони противника. Після хибного перенесення вогонь знов відкривають по об’єктах атаки.

Артилерійська підтримка атаки зосередженим вогнем та вогнем по окремим цілям застосовується, як правило, між позиційному просторі та при введенні в бій других ешелонів (резервів), а також при прориві проміжних рубежів, які слабо підготовлені в інженерному відношенні, при наступі в лісі, вночі (в інших умовах обмеженої видимості).

Вона може здійснюватись, як по цілях, що заплановані так і по розвіданим в ході наступу. Об’єкти ураження обирають з урахуванням побудови оборони противника, розташування його опорних пунктів та вогневих засобів, а також умов місцевості та результатів артилерійської підготовки атаки. Зосереджений вогонь готується в першу чергу по цілях, які не уражалися в період артилерійської підготовки атаки.

Артилерійське супроводження наступу військ здійснюється з метою послідовного знищення і подавлення противника, який чинить опір. Воно починається після закінчення артилерійської підтримки атаки і продовжується на всю глибину бойового завдання бригади.

Артилерія уражає противника, який чинить опір підрозділам першого ешелону, резервам, які висуваються для нанесення контратак або заняття оборони на позиціях в глибині, підтримує ввід в бій других ешелонів (загальновійськових резервів), дії передових і рейдових загонів, забезпечує проліт тактичного повітряного десанту і підтримку його дій після висадки, підтримує дії загальновійськових підрозділів під час форсування водних перешкод і прориві проміжних позицій, прикриває вогнем проміжки і фланги своїх підрозділів, відбиває контратаки противника, а також бере участь в закріпленні захоплених рубежів і об’єктів.

Під час відбиття контратаки противника вогневе ураження здійснюється за задачами:

· артилерійська заборона висування і розгортання військ противника;

· артилерійське відбиття контратаки противника.

Під час вводу в бій другого ешелону (резерву)  вогневе ураження здійснюється за періодами:

· артилерійська підготовка атаки (вводу в бій);

· артилерійська підтримка атаки (вводу в бій).

Під час форсування водної перешкоди  вогневе ураження здійснюється також за періодами:

· артилерійська підготовка форсування і атаки;

· артилерійська підтримка форсування і атаки.

 

Головною задачею артилерії у наступі є завоювання вогневої переваги над противником і утримання її протягом усього бою.

 

Під час вогневого ураження противника артилерійські підрозділи самостійно застосовують такі види вогню:

Батарея (взвод, гармата):

· вогонь по окремій цілі;

Дивізіон:

· зосереджений вогонь (ЗВ);

· одинарний рухомий загороджувальний вогонь (РЗВ);

· одинарний нерухомий загороджувальний вогонь (НЗВ).

Крім того, дивізіон може брати участь у зосередженому і загороджувальному вогні артилерійської групи, масованому вогні (МВ) артилерії з’єднання, в рухомій вогневій зоні (РВЗ), вогневому валу (ВВ) і послідовному зосередженні вогню (ПЗВ).

Вогонь по окремій цілі (рис.1) –  вогонь батареї, взводу або гармати (міномета, бойової машини, установки ПТРК), який ведеться самостійно із закритої вогневої позиції або прямою наводкою, в тому числі високоточними боєприпасами (ВТБ).

 

Тема_2

Рис.1

 

 

 

Зосереджений вогонь (ЗВ) (рис.2)- вогонь, який ведеться одночасно декількома артилерійськими групами (дивізіонами, батареями) по одній цілі.

Кількість залучених до виконання вогневого завдання батарей (взводів) призначають залежно від характеру цілі, типу снаряда, потрібної витрати боєприпасів.

 

Тема_2

Рис.2

 

Нерухомий загороджувальний вогонь (НЗВ) (рис.3) – суцільна вогнева завіса, що створена на одному (одинарний НЗВ) або одночасно на декількох (глибокий НЗВ) рубежах перед фронтом противника, що атакує (контратакує).

Застосовують з метою відбити атаку (контратаку) піхоти і танків противника безпосередньо на передній край (передові підрозділи) наших військ, відсікти піхоту від танків, заборонити розповсюдження противника, що вклинився в глибину, прикрити проміжки, стики, фланги. При цьому одинарний НЗВ застосовують при неглибокому бойовому порядку противника, який атакує (контратакує), а глибокий НЗВ – при його глибокому бойовому порядку.

Фронт НЗВ призначають з розрахунку 50 метрів на гармату.

Відстань між рубежами глибокого НЗВ, по яких ведеться вогонь одночасно, призначають рівною 150-200 метрів.

Рубежі призначають на ділянках місцевості, що спостерігаються з наземних спостережних пунктів.

 

 

Тема_2

Рис.3

 

Рубежі НЗВ призначають не ближче 300-400 м від своїх військ. Їм. присвоюють умовні найменування за назвами листяних дерев, наприклад: “Дуб”, “Калина” та ін.

Вогонь відкривають під час виходу противника на рубіж відкриття вогню, який визначають командири дивізіонів на місцевості з розрахунку захопити піхоту і танки в зону розривів.

 

 

Рухомий загороджувальний вогонь (РЗВ) (рис.4) – суцільна вогнева завіса, яка створена на одному (одинарний РЗВ) або одночасно на двох (подвійний РЗВ) рубежах на шляху руху танків (БМП, БТР) противника, що атакують (контратакують), і яка послідовно переноситься на інші призначені рубежі у міру виходу основної маси танків (БМП, БТР) противника із зони вогню.

 

Тема_2

Рис.4

 

 

Застосовують для відбиття атаки (контратаки) танків, БМП, БТР противника, які рухаються до переднього краю (розташування передових підрозділів) наших військ. При цьому одинарний РЗВ застосовують під час неглибокого броньованого бойового порядку противника, що атакує, а подвійний РЗВ – під час глибокого броньованого бойового порядку. Фронт РЗВ призначають з розрахунку 25 метрів на гармату.

Перший (дальній) рубіж РЗВ призначають на відстані 1000-2000 метрів, а останній (ближній) на відстані 300-400 метрів від своїх військ. Відстань між рубежами одинарного РЗВ призначають 400-600 метрів, з урахуванням забезпечення спостереження і своєчасності відкриття вогню на наступних рубежах.

 

Системі рубежів на кожному танконебезпечному напрямку присвоюють загальне найменування назвами хижих звірів, а кожному рубежу, починаючи з дальнього, свій порядковий номер, наприклад:      “Вовк-1”, “Вовк-2”. Вогонь по рубежах РЗВ відкривають під час підходу головних танків (БМП, БТР) до рубежу відкриття вогню і ведуть до виходу основної маси танків (БМП, БТР) з зони розривів, після чого за командою командира групи вогонь переносять на наступний рубіж (групу рубежів).

Послідовне зосередження вогню (ПЗВ) (рис.5) - зосереджений вогонь по цілях, які знаходяться на одному рубежі перед фронтом і на флангах своїх військ, що атакують і який послідовно переноситься з рубежу на рубіж у міру їх просування вперед. ПЗВ може бути одинарним, подвійним та потрійним (коли вогонь ведеться відповідно на одному, двох або трьох рубежах).

Тема_2

Рис.5

 

Артилерія веде зосереджений вогонь по цілях перед фронтом і на флангах атакуючих військ, який послідовно переноситься з рубежу на рубіж у міру просування військ. Цілі для ПЗВ призначають з урахуванням побудови оборони противника: по зайнятим та підготовленим оборонним позиціям взводів, окремим важливим цілям і ділянкам місцевості, які противник може використовувати для оборони в ході бою, починаючи з переднього краю противника. Їх об’єднують у рубежі, кожному надають найменування за назвою хижих звірів, наприклад: “Тигр”, “Барс”, “Лев”. Цілі на рубежах нумеруються трьохзначними числами, які позначають: перша - номер рубежу, друга і третя - номер цілі на рубежі (справа наліво).

Масований вогонь (МВ) - вогонь всієї або більшої частини угруповання артилерії, що підготовлений централізовано і ведеться одночасно із задачею подавлення (знищення) в короткий термін однієї або декількох важливих цілей.

Застосовують для ураження пунктів управління військами і зброєю, підрозділів противника в районах зосередження та під час їх висування і розгортання, а також інших важливих об’єктів (цілей), коли необхідно їх уразити за короткий термін.

Районам масованого вогню надається умовне найменування (назвами планет), а ділянкам масованого вогню, крім того, порядковий номер (наприклад: “Марс-1”).

Рухома вогнева зона (РВЗ) - глибока суцільна зона розривів, яка створена одночасно на трьох - п’яти рубежах перед фронтом своїх військ, що атакують і яка послідовно переноситься в глибину у міру їх просування вперед.

Застосовується під час прориву підготовленої, розвиненої в інженерному відношенні оборони, яка насичена великою кількістю протитанкових засобів на відкритій місцевості та за наявності необхідної кількості артилерії і боєприпасів. Вона застосовується на напрямку головного удару, на глибину оборони батальйонів першого ешелону.

Вогневий вал (ВВ) - глибока суцільна завіса розривів, що створена на одному (одинарний ВВ) або одночасно на двох (подвійний ВВ) рубежах перед фронтом своїх військ, що атакують, і який послідовно переноситься в глибину у міру їх просування вперед.

Застосовується під час прориву підготовленої та розвиненої в інженерному відношенні оборони, коли противник має систему суцільних траншей, ешелонованих в глибину або, коли його оборона розвідана слабко і неможливо точно визначити положення опорних пунктів.

З досвіду Афганістану і Чечні, під час блокування базових районів бойовиків у важкодоступних районах, крім “класичних” видів вогню, використовувалось вогневе блокування, у ході якого артилерія вела загороджувальний вогонь на напрямках можливого прориву бойовиків, а також зосереджений вогонь по вузлах доріг, виходів з ущелин, перевалам...

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Третє  навчальне питання: "ТТХ основних артилерійських систем".

 

Приступаючи до відпрацювання  питання викладач оголошує його,  роз’ясняє, відповідає на запитання студентів, добивається єдиного їх зрозуміння поставленої мети.

Викладаючи матеріал використовувати ілюстраційний матеріал.

В ході доведення питання основні положення дати під запис. Постійно підтримувати зв’язок з аудиторією.

Порадити студентам додаткову літературу, нагадати що під час самостійної роботи вони повинні доповнити свої конспекти.

По закінченню викладання матеріалу питання викликати 2-3 студентів для контролю засвоєння даного питання.

           

 

 

Тема_2

 

 

 

 

Тема_2

 

 

 

Тема_2

 

Тема_2

 

 

 

Тема_2

 

 

 

Тема_2

 

 

 

 

 

4. Методичні вказівки щодо заключної частини.

 

- необхідно в кінці заняття нагадати тим хто навчається, тему, навчальні питання та ступінь їх досягнення.

- дати оцінку підготовленості взводу і окремих студентів;

- оголосити оцінки; якщо проводилось письмове опитування, то оголосити коли будуть готові результати опитування;

- відмітити позитивні та негативні моменти під час відповідей

- відмітити виявлені недоліки самостійної роботи і вказати шляхи їх усунення

- відповісти на питання

- поставити завдання на самостійну підготовку

- оголосити кінець заняття.

 

 

 

 

 

 

 

 


ЗАНЯТТЯ  №2

“Структура артилерійських підрозділів ЗС України ”

САМОСТІЙНЕ ЗАНЯТТЯ

2 години

Навчальна та виховна мета:

- самостійно вивчити структурою артилерійських підрозділів ЗС України;

- ознайомитися та записати в зошити ТТХ основних артилерійських систем;

- формувати у студентів навички та уміння самостійної роботи з навчальною, навчально-методичною, науковою і довідковою літературою, учити виділяти головне, аналізувати інформацію, робити висновки, проводити порівняння з іншими літературними джерелами;

Навчально-матеріальне забезпечення :

1. Література:

- Бойовий статут Сухопутних військ. Частина 2. – К.: Варта, 1998.

- Бойовий статут Сухопутних військ. Частина 3. – К.: Варта, 1995.

- Правила стрільби і управління вогнем артилерії (група, дивізіон, батарея, взвод, гармата). – К.: Варта, 1995.

- Боевой устав артиллерии. Часть 2.- М.: ВИ, 1985.

- Артиллерийский дивизион в бою. Г.Е. Передельский. - М.: ВИ, 1989.

- Словарь ракетных и артиллерийських терминов.- М.: ВИ, 1989.

 

2. Наочні посібники:  

- слайди за темою

3. Технічні засоби навчання :

- проектор “Acer”, слайдпроектор  “Київ” (за необхідністю)

 

НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ ТА РОЗРАХУНОК ЧАСУ

 

з/п

Навчальні питання

Час (хв)

1.

Структура артилерійських підрозділів ЗС України.

40

2.

Види вогню та їх характеристика.

20

3.

ТТХ основних артилерійських систем

20

 


ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ

 

з/п

Дії викладача

(командира взводу)

Час

(хв)

Дії студентів

1

2

3

4

I. Вступна частина

1.

Початок самостійної роботи:

- привести навчальну групу в клас, що запланований;

- перевірити готовність особового складу до роботи;

- віддати вказівки на отримання необхідної літератури.

5 хв.

 

Прибувають у клас,

готуються до роботи,

отримують літературу згідно отриманого завдання

 

II. Основна частина

2.

Проведення самостійної роботи:

- контролювати дії тих, хто навчається;

- перевірити, як виконано завдання, що було видано викладачем кафедри;

- за необхідністю запросити для консультації ведучого викладача навчальної групи.

80 хв.

Згідно з отриманим завданням вивчають зміст навчальних питань.

Роблять в зошитах необхідні записи.

III. Заключна частина

3.

Закінчення самостійної роботи:

- дати команду на закінчення самостійної роботи та здавання літератури;

- керує висуванням групи на місце шикування.

5 хв.

Завершують роботу, висуваються на місце шикування.

 

Методичні вказівки студентам щодо вивчення навчальних питань:

Вступна частина повинна орієнтувати, націлювати студентів на тривке засвоєння знань, відпрацювання вмінь, а то і навичок, якщо це передбачено завданням На цьому етапі з'ясовується і уточнюється, до якої літератури необхідно звернутися при виникненні труднощів, як і коли перевірити результати самостійної роботи, визначається раціональний, цілеспрямований спосіб (прийом) самостійної роботи студентів: колективний, груповий, парно-індивідуальний тощо.

Потім студентам надається можливість виконувати завдання самостійно. При цьому шляхи самостійної роботи студенти вибирають індивідуально:

визначаються з послідовністю вивчення і засвоєння навчально-методичного матеріалу, посібників, керівництв, настанов;

визначають головне з матеріалу, що вивчається, і який необхідно законспектувати;

Студенти повинні самостійно, згідно отриманого завдання, вивчити питання що стосуються ОШС дивізіону (батареї). Використовуючи рекомендовану літературу кожен студент повен викреслити в зошиті ОШС дивізіону 2С1 (2С3), мінометної батареї.

Кожен студент повинен з’ясувати призначення різних видів вогню артилерії та їх графічне відображення.

В ході вивчення питань кожен студент повинен провести аналіз, використовуючи знання , що отримані під час вивчення попереднього курсу з предмету "Тактика".

Контроль засвоєння навчального матеріалу доцільно проводити в ході його відпрацювання індивідуально та в кінці заняття в формі групового обговорення матеріалу, який вивчався, проведення контрольних летючок. Контрольні заходи при їх належній організації дозволяють не лише оцінити знання студентами матеріалу, що вивчався, але поглибити і закріпити його.

В заключній частині керівнику заняття необхідно підвести підсумки, повідомити навчальній взвод, як вони працювали, ступінь досягнення навчально-виховної мети заняття; по можливості заслухати деяких студентів за результатами самостійної роботи.

Основна мета підведення підсумків - навчити студентів аналізувати хід і результати своєї роботи, аргументовано оцінювати раціональність своєї навчальної діяльності.

Результатом роботи студентів на занятті повинно бути їх розуміння  структури артилерії ЗС України, вивчення основних ТТХ артилерійських систем. Студенти повинні вміти викреслювати схематично види вогню артилерії і вході наступних занять відповідати на питання викладача з вивченого матеріалу.

 

 

 

Питання для самоконтролю:

 

 

1. Структура артилерійського підрозділу.

2. В якому виді бою застосовується  НЗГ, ПЗВ.

3. Назвіть максимальну дальність стрільби 2С1 (2С3).

 

 


ЗАНЯТТЯ №3

“Бойове застосування підрозділів ППО СВ ЗС України”

ГРУПОВЕ ЗАНЯТТЯ

2 години

            Навчальна та виховна мета:

- ознайомити студентів з основами протиповітряної оборони, підрозділами ППО бригади, їхніми задачами та бойовими можливостями по прикриттю підрозділів.

- довести до тих хто навчається  основні ТТХ засобів ППО бригади.

- виховувати у студентів почуття відповідальності за якісне надбання нових знань та умінь.

           

            Навчально-матеріальне забезпечення :

1. Література:

- Бойовий статут Сухопутних військ , ч.ІІІ,вид.,Київ,1998р.;

- Тактика кн. ІІ (батальйон, рота).ВИ, М.1985 г.

- Мотострелковая (танковая) рота в бою, Москва, ВИ, 1988 г

- Штаб батальйона в бою,Москва, ВИ,1988 р.

 

2. Наочні посібники:  

- слайди за темою

3. Технічні засоби навчання :

- проектор “Acer”, слайдпроектор  “Київ”

 

НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ ТА РОЗРАХУНОК ЧАСУ:

 

пп

Навчальні питання

Час (хв.)

1.

Вступна частина

5 хв.

2.

Основна частина

80 хв.

 

Навчальні питання:

 

2.1

Основи протиповітряної оборони. Підрозділи ППО бригади, їх задачі та бойові можливості по прикриттю підрозділів.

35 хв.

2.2

ТТХ засобів ППО.

15 хв.

2.3

Перегляд навчального фільму

30 хв.

3.

Заключна частина

5 хв.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


1. Загальні організаційно-методичні вказівки

 

Дане заняття проводиться пояснювально-лекційним методом. Заняття проводиться з навчальною групою у навчальному класі. На цьому занятті викладач поетапно подає навчальний матеріал, супроводжує його демонстрацією і показом різного виду плакатів, схем, слайдів. Потім організовується обговорення  цього матеріалу і здійснюється контроль рівня його засвоєння.

Групове заняття почати з оголошення викладачем теми, цілей і короткої характеристики плану його проведення. Перед тим, як приступити до викладання навчального матеріалу, необхідно вказати студентам на важливість заняття, на його роль в загальній військово-професійній підготовці, на його зв'язок з практикою.

Потім провести узагальнення науково-теоретичних положень лекційного матеріалу. Таке узагальнення роблять студенти в порядку обговорення навчального матеріалу. Питання для обговорення ставить викладач. Слідує практикувати відповіді студентів як за викликом викладача, так і за їх особистим бажанням.

Далі слідує основна частина заняття. В ході заняття повинні широко використовуватись плакати, схеми та слайди, навчальні кінофільми, діафільми.

Заняття доцільно проводити з використанням опорних конспектів, створенням проблемних ситуацій та інших методичних прийомів,  які стимулюють підвищену зацікавленість студентів до вивчення навчального матеріалу на занятті.

Основними з них є:

- виділення в навчальному матеріалі, який вивчається, головного та повтор найбільш важливих думок, положень;

- використання при викладанні навчального матеріалу аналогій;

- проблемні питання, які ставить викладач перед студентами;

- попередження студентів в процесі проведення заняття про наступні труднощі в засвоєнні навчального матеріалу;

- віра викладача в сили і можливості студентів, довіра до них в поєднанні з високою вимогливістю;

- виховання глибокої усвідомленої потреби і необхідності добре вчитися, самостійно набувати знання і творче використовувати їх для вирішення практичних завдань, постійно вдосконалювати свої знання і військово-професійні навички.

В заключній частині заняття підводяться підсумки, в яких в узагальненому вигляді нагадується розглянутий матеріал, робляться наукові висновки і узагальнення, дається оцінка підготовленості взводу і окремих студентів, відмічаються виявлені недоліки самостійної роботи і вказуються шляхи їх усунення, видається завдання на самостійну роботу тощо.

 

 

 

2. Методичні вказівки щодо вступної частини

 

Прийняти доповідь командира взводу про готовність взводу до заняття. Групове заняття розпочинається з перевірки наявності та готовності тих хто навчається до занять.

Потім викладач оголошує тему, навчальні та виховні цілі, доводить навчальні питання і послідовність їх відпрацювання, найменування теми доцільно записати на дошці. Перед тим, як приступити до викладання навчального матеріалу, необхідно вказати студентам на важливість заняття, на його роль в загальній військово-професійній підготовці, на його зв'язок з практикою. 

Оголосити вимоги Міністра Оборони, Командувача СВ ЗС України, щодо тактичної підготовки військ та порядок відпрацювання навчальних питань

Сучасний загальновійськовий бій ведеться спільними зусиллями підрозділів і частин усіх родів військ Сухопутних військ та інших видів Збройних Сил для розгрому противника на землі і у повітрі.

Розвиток засобів ППО та способів їх бойового застосування пов’язано з виникненням та вдосконаленням засобів повітряного нападу. Перший апарат, який важче за повітря – аероплан в Росії з‘явився в 1902 році, його створив офіцер морського флоту А.М. Можайський.

Виникнення та розвиток військової авіації, як засобу повітряного нападу, обумовили створення нового типу зброї, яка здібна вести боротьбу з повітряним противником. Перша спеціальна трьохдюймова протилітакова гармата зразка 1914 року надійшла у війська Російської армії в березні 1915 року. Вона мала швидкострільність до 12 пострілів за хвилину і могла вести боротьбу з літаками на висотах до 5000 м і відстанях 9000 м. В 1915 році в Росії з¢явились перші літаки – винищувачі.

До початку Великої Вітчизняної війни на озброєнні Червоної Армії поступили 85 мм зенітна гармата і 37 мм автоматична зенітна гармата, інші прибори що дозволяли збільшити ефектність зенітного вогню. За роки Великої Вітчизняної війни засобами було збито 21645 літаків, в тому числі вогнем МЗА – 67,5%, СЗА – 18,5%, ЗЛП – 11,5%, стрілецькою зброєю – 2,5%. При цьому середні витрати набоїв на збитий літак склали: МЗА – 770, СЗА – 430, ЗЛП – 6175.

В дійсний час продовжується подальше удосконалення засобів повітряного нападу у напрямку збільшення швидкостей польоту літаків, збільшення діапазону висот (від 30 м до 26 км), підвищення маневреності, посилення літаків засобами протидії в системі ППО, посилення озброєння літаків і вертольотів щодо дальності дій, підвищення точності і ефективності.

Згідно з цим, основними тенденціями розвитку ППО є:

- підвищення автономності, надійності і ефективності вогню ЗРК;

- забезпечення стійкості їх роботи в умовах застосування противником різноманітних засобів протидії;

- розширення діапазону висот у боротьбі з мало висотним літаками, вертольотами, крилатими ракетами та безпілотними засобами повітряного нападу;

- подальше удосконалення засобів радіолокаційної розвідки та автоматизованих систем (пунктів управління);

 

 

 

3. Методичні вказівки щодо відпрацювання навчальних питань:

Перше навчальне питання: Основи протиповітряної оборони. Підрозділи ППО бригади, їх задачі та бойові можливості по прикриттю підрозділів.

 

Приступаючи до відпрацювання  питання викладач оголошує його,  роз’ясняє, відповідає на запитання студентів, добивається єдиного їх зрозуміння поставленої мети.

Викладаючи матеріал використовувати ілюстраційний матеріал. Доведення матеріалу навчального питання проводити з використанням опорних конспектів, створенням проблемних ситуацій та інших методичних прийомів,  які стимулюють підвищену зацікавленість студентів до вивчення навчального матеріалу.

В ході доведення питання основні положення дати під запис. Постійно підтримувати зв’язок з аудиторією.

Викладач повинен дати студентам науково обґрунтовані знання з питань основ ППО, підрозділів ППО бригади, їх задачі та бойові можливості по прикриттю підрозділів, розкрити більш повно найбільш складні питання навчального матеріалу.

По закінченню викладання матеріалу питання викликати 2-3 студентів для контролю засвоєння даного питання.

 

ППО - бойові дії сил і засобів ППО, щодо нанесення повітряному противнику ураження і відбиття його ударів по військах та об’єктах, що прикриваються, а також комплекс заходів, що вживаються для зменшення ефективності ударів повітряного противника.

Протиповітряна оборона у бою ведеться з метою нанесення ураження противнику, відбиття його ударів по військах та інших об’єктів, збереження боєздатності військ, що прикриваються. ППО організується та здійснюється у всіх видах бою, а також при здійсненні бригадою маршу  та у районах зосередження.

Мета протиповітряної оборони є:

- завдання повітряному противнику ураження у повітрі,

- відбиття його ударів по військам, що прикриваються,

- збереження їх боєздатності і створення умов для виконання ними поставлених завдань.

 Частини та пiдроздiли військ ППО Сухопутних вiйськ прикривають вiйська та об'єкти вiд ударів повітряного противника шляхом ведення бойових дiй, що являють собою сукупність протиповітряних боїв зенітних пiдроздiлiв i тактичних дiй радіолокаційних пiдроздiлiв ППО, об'єднаних єдиним замислом i планом.

ППО ведеться штатними силами та засобами ППО старших начальників. Крім того, для безпосереднього прикриття підрозділів бригади організовується вогонь механізованих, танкових та інших підрозділів для відбиття ударів вертольотів та літаків з гранично малих та малих висот, а також знищення парашутистів у повітрі.

Пiдроздiли ППО в залежності вiд бойового завдання, наявності сил та засобів, дій повітряного противника можуть застосовувати такі способи ведення протиповітряного бою:

- зосередження вогню по найбільш важливим цілям для їх надійного ураження;

- розосередження вогню для завдання повітряному противнику максимальних втрат;

- самостійне ураження противника батареями, установками та бойовими машинами.

Максимальне використання бойових можливостей частин та підрозділів ППО досягається створенням раціональних бойових порядків та ефективністю управління, своєчасним виявленням i знищенням повітряних цілей на максимальних відстанях, швидким перенесенням вогню, своєчасним переміщенням та маневром на нові позиції.

Маневр підрозділами, вогнем та ракетами (боєприпасами) здійснюється для створення в короткі строки найбільш вигідного бойового порядку, зосередження зусиль на прикритті частин, підрозділів, які вирішують в даний момент головні завдання, а також для відновлення порушеної системи вогню засобів протиповітряної оборони або виходу з-під можливих ударів противника.

Маневр пiдроздiлами (обслугами) здійснюється шляхом переміщення їх на iншi напрямки або перебудовою їх бойового порядку.

Маневр вогнем містить в собі: зосередження вогню по важливим цілям, розподіл вогню при одночасному або послідовному знищенню цілей та перенесенням вогню на нові цiлi.

Маневр ракетами (боєприпасами) здійснюється перерозподілом ракет (боєприпасів) мiж пiдроздiлами  (обслугами).

Маневр має бути простим за замислом, виконуватись швидко, приховано та несподівано для противника.

Завдання протиповітряної оборони бригади:

            загальні:

- ведення розвідки повітряного противника та сповіщення військ, що прикриваються;

- заборона ведення противником повітряної розвідки;

- знищення засобів повітряного нападу в польоті;

- боротьба з повітряними десантами, аеромобільним військами противника у польоті.

 

часткові:

в обороні

- прикриття батальйонів першого ешелону особливо у напрямку зосередження основних зусиль бригади;

- прикриття батальйонів другого ешелону бригади під час його висування і введення в бій;

- прикриття артилерії і КП бригади, а також підрозділів які діють в смузі забезпечення.

в наступі

- прикриття підрозділів бригади в вихідному районі, при висуванні, розгортанні, на рубежі переходу в атаку;

- батальйонів першого ешелону, які діють на НГУ, а також тих хто відбиває контратаки резервів противника;

- артилерію і КП бригади;

- батальйонів другого ешелону при введенні їх  в бій, а також тих хто має найбільший успіх.

 

         Підрозділи протиповітряної оборони призначаються для радіолокаційної розвідки повітряного противника й оповіщення про нього своїх військ, прикриття та захисту угруповань військ, пунктів управління, аеродромів, тилових та інших об'єктів від ударів противника з повітря, боротьби з його авіацією, крилатими, оперативно-тактичними і тактичними ракетами, повітряними десантами в польоті та повітряними елементами розвідувально-ударних комплексів.

 

ЗРАДН – тактико-вогневий підрозділ бригади призначений для прикриття головних сил бригади в різних видах бою від ударів літаків, вертольотів та інших засобів повітряного нападу противника з гранично малих, малих та середніх висот.

Зенітний ракетно-артилерійський

дивізіон

 
 

 

 

 

 

Тема_2
Тема_2
Тема_2

Можливості  ППО:

Зенітні підрозділи бригади спроможні прикрити на малих та середніх висотах: -  2-3 мб (тб) , БрАГ та ПУ бригади;

Засоби ППО бригади за один цикл стрільби спроможні знищити:

повітряних цілей – 3 од; при витраті 1 б/к – 4 од.

Засоби ППО мбр за умов витрати 1 бк та максимальних перешкод противника здатні уразити до 14 ЗПН. (Потенційні можливості без урахування втрат ЦК).

При ударі по бригаді групи до 20 бойових літаків ефективність ППО складає 15-20 %.

 
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 



Зенітна ракетно-артилерійська батарея, яка озброєна ЗСУ 2С6 (“Тунгуска”):

Тема_2
 

 

 

 

 

 

 

 

 


Зенітна ракетно-артилерійська батарея, яка озброєна ЗСУ 23-4 (“Шилка”)- БМ 9А35 (9А34) (“Стріла-10”)

Тема_2
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Зенітна артилерійська батарея, яка озброєна ЗУ-23-2

Тема_2
 

 

 

 

 

 

 

 

 



Зенітна ракетна батарея, яка озброєна ПЗРК 9К38 (“Ігла”)

Тема_2
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Дивізіон спроможний виявити засоби повітряного нападу на дальності до 45 км на малих висотах. Одночасно супроводжувати і вести вогонь по 15 – 17 повітряним цілям. Знищити під час витрати одного боєкомплекту ЗКР у складних умовах 2 - 4 засоби повітряного нападу, у звичайних умовах 6-8 засобів повітряного нападу. Дивізіон здатен вести ефективну боротьбу з крилатими ракетами, літаками, вертольотами, що летять на дальностях до 5 км ЗРК, 2,5 км ЗАК і зі швидкістю 300 – 500 м/с. Час розгортання у бойовий порядок батареї з похідного 3-5 хв.

Підрозділи ППО бригади мають високі розвідувальні можливості по своєчасному виявленню низько літаючих цілей противника, їх розпізнаванню та сповіщенню з використанням автоматизованих комплексів управління.

 Так, РЛС ППРУ–1 здатна виявити цілі з ймовірністю 0.5 з відстанню до 45 км, а його апаратуру об’єму, передачі та відображенню даних повітряної обстановки (АСПД-12) передати в зенітні підрозділи данні про 5-6 цілей за 10 с., пасивні радіопеленгатори виявляють повітряні цілі на відстані 10-15 км. Вказані відстані виявлення відповідають 0,5–2 хв підлітного часу повітряних цілей до кордонів зони ураження (вогню) зенітними засобами бригади.

Вогневі можливості зенітних підрозділів бригади характеризуються наступними даними.

 В смузі шириною 8-10 км вони мають можливість одночасно, як було сказано раніше, обстріляти 15-35 повітряних цілей на дальності 25-30 км, на висотах до 3,5 км та швидкості польоту до 500 м/с. Вогневі можливості ЗРК можуть змінюватись в залежності від умов і від часу доби (ПЗРК не все погодні).

Зенітні підрозділи мають можливість вести супроводжувальний та загороджувальний вогонь.

Супроводжувальний вогонь – при стрільбі по цілях що летять зі швидкістю до 150 м/с при дальності 800 – 1000 м.

Загороджувальний вогонь – в інших випадках з дальності 1000 – 1500 м.

Маневрові можливості зенітних підрозділів бригади забезпечують безперервну підтримку підрозділів бригади в різних видах бою та марші, так як вони здатні вести вогонь, як з місця так в русі. Маневр вогнем зенітні підрозділи можуть здійснювати в смузі 5-8 км, що забезпечує прикриття батальйону, як в наступі так і в обороні. При цьому забезпечується перенос вогневих зусиль зенітних підрозділів на любий напрямок з якого авіація противника буде наносити удар по батальйону. Час переносу вогню з одних цілей на інші складає 15-20 с, що відповідає ешелонуванню малих груп авіації противника по глибині пр зосередженому ударі.

 

Друге навчальне питання: ТТХ засобів ППО.

           

Приступаючи до відпрацювання  питання викладач оголошує його,  роз’ясняє, відповідає на запитання студентів, добивається єдиного їх зрозуміння поставленої мети.

Викладаючи матеріал використовувати ілюстраційний матеріал. Доведення матеріалу навчального питання проводити з використанням опорних конспектів, створенням проблемних ситуацій та інших методичних прийомів,  які стимулюють підвищену зацікавленість студентів до вивчення навчального матеріалу.

В ході доведення питання основні положення дати під запис. Постійно підтримувати зв’язок з аудиторією.

По закінченню викладання матеріалу питання викликати 2-3 студентів для контролю засвоєння даного питання.

Оголосити навчальне питання.

Викладаючи матеріал використовувати ілюстраційний матеріал.

 

Найменування,

характеристика

“Тунгуска”

“Шилка”

“Стріла –10”

“Ігла”

Ракетний

канал

Гарматний канал

Підрозділ

ЗРАВзв

ЗАВзв

ЗРвзв

ЗРВід

Вогневі

Dст км

мах

8

2,5

2,5

5

2,5

мін

4

0

0,2

0,8

0

Нц

мах

3500

3000

1500

3500

3500

мін

15

0

0

25

10

Vc мах, м/с

зустр

500

500

445

417

360

догон

500

500

445

306

320

час готовності

21 -30

21 – 30

24

24

18-20

Рпор 1-ю ЗРК

0,65

0,55

0,2

01-04

0,5-0,6

 

Трете навчальне питання: Перегляд навчального фільму «Засоби ППО СВ України».

 

4. Методичні вказівки щодо заключної частини.

 

            - необхідно в кінці заняття нагадати тим хто навчається, тему, навчальні питання та ступінь їх досягнення.

            - оголосити оцінки; якщо проводилось письмове опитування, то оголосити коли будуть готові результати опитування;

            - відмітити позитивні та негативні моменти під час відповідей

            - відповісти на питання

            - поставити завдання на самостійну підготовку

            - оголосити кінець заняття.

 

доцент  кафедри

 

                                   В.О.Аксьонов

Додаток №1

ЗАВДАННЯ

на самостійне заняття №2 з предмету

"ТАКТИКА"

Навчальна та виховна мета:

- самостійно вивчити структурою артилерійських підрозділів ЗС України;

- ознайомитися та записати в зошити ТТХ основних артилерійських систем;

- формувати у студентів навички та уміння самостійної роботи з навчальною, навчально-методичною, науковою і довідковою літературою, учити виділяти головне, аналізувати інформацію, робити висновки, проводити порівняння з іншими літературними джерелами;

Час: 2 години.

Місце: навчальний клас

Навчально-матеріальне забезпечення :

1. Література:

- Бойовий статут Сухопутних військ. Частина 2. – К.: Варта, 1998.

- Бойовий статут Сухопутних військ. Частина 3. – К.: Варта, 1995.

- Правила стрільби і управління вогнем артилерії (група, дивізіон, батарея, взвод, гармата). – К.: Варта, 1995.

- Боевой устав артиллерии. Часть 2.- М.: ВИ, 1985.

- Артиллерийский дивизион в бою. Г.Е. Передельский. - М.: ВИ, 1989.

- Словарь ракетных и артиллерийських терминов.- М.: ВИ, 1989.

 

2. Наочні посібники:  

- слайди за темою

3. Технічні засоби навчання :

проектор “Acer”, слайдпроектор  “Київ” (за необхідністю)

 

Самостійно вивчити питання:

1. Структура артилерійських підрозділів ЗС України.

2. Види вогню та їх характеристика.

3. ТТХ основних артилерійських систем

 

Методичні вказівки студентам щодо вивчення навчальних питань.

В ході вивчення питань кожен студент повинен провести аналіз, використовуючи знання , що отримані під час вивчення попереднього курсу з предмету "Тактика" щодо бойового застосування артилерійських  підрозділів в сучасному загальновійськовому бою.

Студенти повинні самостійно, згідно отриманого завдання, вивчити питання щодо структури артилерійських підрозділів ЗС України, види вогню артилерії та їх характеристика. Використовуючи рекомендовану літературу кожен студент повен записати в зошити  та вивчити основні тактико-технічні характеристики артилерійського озброєння, а саме: 2С1, 2С3, БМ-21, МТ-12, ПТРК «Конкурс», 120 мм міномет.

 

Перше навчальне питання: «Структура артилерійських підрозділів ЗС України»

        Використовуючи  рекомендовану літературу вивчити і знать склад бригадної артилерійської групи. Викреслити в зошитах:

- ОШС самохідно-артилерійського дивізіону;

- ОШС самохідно-артилерійської батареї;

 

Друге навчальне питання: «Види вогню та їх характеристика»

        Використовуючи  рекомендовану літературу вивчити і знать умовні позначки щодо накреслення огнів артилерії. Викреслити в зошитах.

 

Трете навчальне питання: «ТТХ основних артилерійських систем»

Використовуючи  рекомендовану літературу законспектувати в зошити та вивчити основні тактико-технічні характеристики артилерійського озброєння:

- 122 мм САУ 2С1 «Гвоздика»,

- 152 мм САУ 2С3 «Акація»,

- БМ-21 «Град»,

- Протитанкова пушка МТ-12,

- ПТРК «Конкурс»,

- 120 мм міномет.

 

Питання для самоконтролю:

1. Кількість артилерійських батарей в артилерійському дивізіоні.

2. Кількість САУ в артилерійської батареї

3. Дальність  прямого пострілу 2С1 (2С3)

4. Максимальна дальність стрільби БМ-21 (МТ-12)

5. Бронепробиваємість 9М111-М (9М113)

 

 

Наверх страницы

Внимание! Не забудьте ознакомиться с остальными документами данного пользователя!

Соседние файлы в текущем каталоге:

На сайте уже 21970 файлов общим размером 9.9 ГБ.

Наш сайт представляет собой Сервис, где студенты самых различных специальностей могут делиться своей учебой. Для удобства организован онлайн просмотр содержимого самых разных форматов файлов с возможностью их скачивания. У нас можно найти курсовые и лабораторные работы, дипломные работы и диссертации, лекции и шпаргалки, учебники, чертежи, инструкции, пособия и методички - можно найти любые учебные материалы. Наш полезный сервис предназначен прежде всего для помощи студентам в учёбе, ведь разобраться с любым предметом всегда быстрее когда можно посмотреть примеры, ознакомится более углубленно по той или иной теме. Все материалы на сайте представлены для ознакомления и загружены самими пользователями. Учитесь с нами, учитесь на пятерки и становитесь самыми грамотными специалистами своей профессии.

Не нашли нужный документ? Воспользуйтесь поиском по содержимому всех файлов сайта:



Каждый день, проснувшись по утру, заходи на obmendoc.ru

Товарищ, не ленись - делись файлами и новому учись!

Яндекс.Метрика