гуманізація інженерної освіти / институт. ОbmenDoc.ru - Сервис, где делятся учебой.

andrey

Путь к Файлу: /институт / гуманізація інженерної освіти.docx

Ознакомиться или скачать весь учебный материал данного пользователя
Скачиваний:   0
Пользователь:   andrey
Добавлен:   08.03.2015
Размер:   31.3 КБ
СКАЧАТЬ

Н.Є. Шиліна

ПРОЦЕС ГУМАНІЗАЦІЇ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ ЯК ФАКТОР РОЗВИТКУ СОЦІОКУЛЬТУРНОГО СВІТОГЛЯДУ МАЙБУТНЬОГО СПЕЦІАЛІСТА

 

 


Актуальність теми обумовлена процесом переходу суспільства до якісно нової епохи – інформаційного суспільства, основними рисами якого є його інформатизація, створення нових інтелектуальних технологій, прискорення темпів розвитку техніки, перетворення інформації у найважливіший глобальний ресурс людства. Науково-технічний прогрес, який іде паралельно інформатизації суспільства, є також найважливішим чинником, що впливає на розвиток вищої професійної освіти.

Прогресуюча технізація світу визначає переважно інженерну спрямованість спеціальної освіти.

Приблизно з початку 80-х років у розвинених країнах спостерігалось включення як обов'язкового компонента програми підготовки майбутніх інженерів дисциплін гуманітарного, загальнолюдського циклу.   Сьогодні у ВНЗ зарубіжних країн частина таких дисциплін у загальній навчальній програмі складає близько 25-30% навчального часу [4]. 

У 90-і роки в суспільній свідомості пострадянського індивіда намітився перелом: після довгих десятиріч, на протязі яких суспільство було орієнтовано на суто технократичні підходи,  виявилося,  що проблематика людини є пріоритетною.

Будь-який навчальний процес передбачає наявність вихідних положень, які лежать в основі відбору змісту, організації і здійснення процесу навчання. Це ті нормативні основи, які базуються на відомих закономірностях процесу навчання і відображають особливості організації процесів викладання й учіння з врахуванням психології учнів.

З прийняттям болонської конвенції та з переходом на принципово нову систему навчання Україна зустрілась з певними труднощами. Очевидними стали суперечності між переходом на якісно новий рівень освіти і традиційною системою підготовки фахівців, що продовжує функціонувати разом з нововведеннями. В сучасних умовах однієї з центральних задач, що стоять перед вищою технічною школою, є, як відомо, випуск фахівців з рівнем підготовки, що дозволяє витримувати жорстку конкуренцію на ринку праці. Переважно інженерна спрямованість спеціальної освіти перешкоджає об'єктивному процесу зростання ролі вищої освіти як механізму розвитку культури, що сформувавсь у результаті радикальних зрушень у взаємостосунках науки, суспільства і культури [1, 2].

Процес інформатизації освіти актуалізує розробку підходів до використання потенціалу інформаційних технологій навчання для розвитку особистості студентів, підвищення рівня креативності їхнього мислення, формування умінь розробляти стратегію пошуку вирішення як навчальних, так і практичних завдань, прогнозувати результати реалізації прийнятих рішень на основі моделювання досліджуваних об'єктів, явищ, процесів, взаємозв'язків між ними.

Тому при виборі пріоритетів у цьому відношенні необхідно концентрувати увагу насамперед не стільки на технології навчання, скільки на особистості студентів, на спрямованому у них творчому мисленні.

Орієнтація на активне, контекстне навчання стає одним із значущих компонентів стратегії перебудови професійної освіти у вищій школі (О.О. Вербицький, О.О. Тюков, С.Д. Неверкович, В.С. Лазарєв, О.С. Анісімов, Ю.В. Громико). Підготовка фахівців у ВНЗ проводиться на основі комунікативної спрямованості навчання, яка пов'язана з формуванням комунікативної компетенції з метою розвитку пізнавальних процесів, мовної активності, творчого мислення (О.О. Леонтьев, Є.І. Пассов, Г.А. Китайгородська, М.Н. Вятютнєв, В.Г. Костомаров, Д.І. Митрофанова). Професійно-орієнтована настанова навчання визначає інтеграцію мови в систему професійної підготовки учнів з метою досягнення реальних практичних завдань у професійній діяльності.

Отже, володіння не лише інформаційними, а й комунікативними технологіями, високий розвиток соціокультурної свідомості, вміння орієнтуватись у суспільних процесах – все це повинно стати невід'ємними рисами студента вищої інженерно-технічної школи.

Етимологія слова інженер (від латинського ingenium – здібність, винахідливість) припускає, що людина, яка оволоділа інженерною спеціальністю, володіє широким набором різних видів винахідливості, якої не можна досягнути без широкої загальнокультурної підготовки [3].

Підготовка інженерних кадрів повинна обов'язково виходити з подвійності природи техніки, тобто з її об'єктивного і суб'єктивного компонентів [4].

Об'єктивність техніки полягає у тому, що вона проектується, виробляється і експлуатується на основі законів природознавства; суб'єктивність – у тому, що людина на всіх стадіях життєвого циклу техніки активно взаємодіє з нею. Лише вона визначає потребу в новій техніці, ставить цілі, ухвалює рішення, виходячи зі своїх інтересів, свого розуміння довкілля.

Якість проектованих технічних систем, їх ефективність багато в чому визначаються особистісними характеристиками людей, оскільки саме люди враховують міру своєї активності, ступені напруги, оцінку успішності виконуваної роботи, опираючись на суб'єктивне розуміння значення  своєї діяльності.

Означені фактори ведуть до глибокої, багаторівневої зміни соціальної системи, зміни середовища, під впливом якого змінюється особистість. Розглядаючи інформаційне середовище освітньої установи як комплекс спеціально організованих компонентів, що забезпечують інтеграцію інформаційних технологій в освітній процес з метою підвищення його ефективності, виникає необхідність у формуванні разом з цим культурологічної, соціологічної, психологічної, наукової компетенції.

У зв'язку з цим у питаннях, пов'язаних з підготовкою інженерних кадрів, нам видається своєчасним і важливим підкреслити актуальність проблеми гуманізації інженерно-технічної освіти [1, 2].

Гуманізація є сукупністю філософських, гносеологічних, психологічних, соціокультурних, правових поглядів, які обумовлюють цілі і завдання вищої школи з метою підготовки і виховання майбутнього фахівця як творчої особи. Гуманізація освіти – це, передусім, орієнтація освітньої системи і всього освітнього процесу на розвиток і становлення відносин взаємної поваги учнів і педагогів, заснованої на повазі прав кожної людини; на збереження і зміцнення їхнього здоров'я, відчуття власної гідності і розвитку особистісного потенціалу. [7]. Саме така освіта гарантує учням право вибору індивідуального шляху розвитку. Формування зрілого фахівця на основі гуманізації вищої освіти є складним процесом, у ході якого реалізується внутрішня чуйність людини, її ділові якості, інтелектуальні можливості і особисті цілі.

У широкому аспекті гуманізація вищої освіти виступає як прояв загальної тенденції зростання ролі людського фактора у всіх видах діяльності. Посилення ролі науки у здійсненні переходу людства на новий рівень науково-технічного прогресу висунуло на перший план питання про соціальну цінність науки, співвідношення її розвитку із значенням людського буття.

Гуманізація освіти передбачає єдність загальнокультурного, соціально етичного і професійного розвитку особистості. Цей соціально-педагогічний принцип вимагає перегляду цілей, змісту і технології освіти.

Найважливішими методологічними аспектами гуманізації вищої освіти є:

– забезпечення здатності вищої освіти формувати інтелектуальний потенціал нації з урахуванням змін у виробництві, науці, техніці, інформаційній і комп'ютерній технології;

– створення системи освіти, відповідної потребам XXI століття;

– формування і стимулювання попиту на інтелектуальний товар з урахуванням багаторівневої форми підготовки бакалаврів, фахівців, магістрів;

– формування нового економічного і політичного мислення, затвердження нового соціального статусу особистості, усвідомлення того, що інтелектуальний капітал є головним стратегічним ресурсом нації [7].

Парадигма вищої інженерно-технічної освіти включає формування особистості, яка володіє когнітивною ментальністю, культурними значеннями і цінностями, культурними нормами і орієнтирами (культура праці, дозвілля, побуту, спілкування і т. ін.); орієнтацію на соціокультурне середовище; формування іміджу студента і ВНЗ. У центрі гуманітарної парадигми завжди знаходиться індивід, особистість, індивідуальність. Формування культури в контексті гуманізації пов'язано з перспективними інформаційними технологіями і інтелектуальними системами викладання, сферою культурної освіти, перетворенням інженерної діяльності у вищий зразок людської культури.

Необхідне нове бачення цілісного і багатозначного світу, подолання порушення гармонії між культурою, наукою і технічною діяльністю, тому на сучасному етапі гуманізація інженерної освіти проходить через культуру і духовне начало.

Людина орієнтується на гуманітарні моделі пізнання, які включають такі аспекти як: мистецтво, естетичні, етичні, метафізичні, політичні і соціологічні знання.

Іншими словами інженерна освіта на сучасному етапі разом з фундаментальними знаннями за обраною спеціальністю повинна містити також знання за так званих "людськими" дисциплінами: психолого-соціологіч-ними  дисциплінами, філософії, етиці, історії культури.

Розглянемо роль означених дисциплін у системі інженерно-технічної освіти.

Загальновідомо, що інженер – це професія соціотехнічна: 50% його роботи припадає на техніку, 50% – на взаємодію з іншими людьми.

Соціо-психологічна культура інженера включає розуміння і врахування закономірностей і особливостей функціонування людини в соціо-психологічній системі. Адже, передусім від інженерно-конструкторських розробок залежать умови праці, параметри робочого місця, зміст і організація праці. Звідси, зрозуміла необхідність формування социо-психологічної культури інженера, що включає відповідальність, обачність у ставленні як до людини, так і до природи, частиною якої є сама людина.

Без  психологічних  і  соціальних  знань  також  неможливе професійне самовдосконалення інженера, як невід'ємного компонента підготовки фахівців.

Психолого-педагогічні дослідження у різних системах праці свідчать, що професійне самовдосконалення завжди є результатом усвідомленої взаємодії фахівця з конкретним соціальним середовищем, у ході якого він реалізує потреби виробити в себе такі особистісні якості, які дають успіх у професійній діяльності і в житті взагалі [6].

Отже, самовдосконалення – явище особистісно-соціальне, джерела якого знаходяться у соціальному оточенні індивіда. Самовдосконалення як соціальний процес базується на вимогах суспільства і професії до особистості інженера, таких як: уміння прийняти систему ціннісних орієнтації, яка існує у колективі, розкрити свої здібності і ефективно взаємодіяти у професійному середовищі, знати і враховувати в роботі соціально-психологічні особливості особистості колег, успішно вирішувати конфліктні ситуації, сприяти створенню сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі. У цьому випадку молодому фахівцю потрібні знання соціальної психології, які дозволять молодому інженеру орієнтуватись у складній сучасній обстановці, сприятимуть оволодінню арсеналом основних дослідницьких методик і практичних навичок, які допоможуть йому в організації інженерної діяльності.

Надзвичайно великий вплив філософії на процес етичного виховання студентів, їхньої соціальної відповідальності.

Філософською основою гуманізації вищої освіти є вчення про людину і гуманізм як прогресивний напрям світової думки, що має загальнолюдський характер.

Гуманізм як ідейно ціннісний комплекс включає всі вищі цінності, винайдені людством на довгому і суперечливому шляху свого розвитку і які одержали назву загальнолюдських; людинолюбство, свобода і справедливість, гідність людської особистості, працьовитість, рівність і братство, колективізм та інтернаціоналізм і т. ін.

Гуманістичний світогляд як узагальнена система поглядів, переконань, ідеалів будується навколо одного центру - людини. Якщо гуманізм - це система певних поглядів на світ, то саме людина виявляється системотворчим фактором, ядром гуманістичного світогляду. При цьому її відношення містить не тільки оцінку світу, але і оцінку свого місця в довкіллі. Отже, в гуманістичному світогляді якраз і знаходять своє відображення багатоманітне ставлення людини, до суспільства,  духовних цінностей, діяльності, тобто, по суті, до всього світу в цілому.

Найважливішим завданням гуманітарної підготовки студентів є розвиток світогляду молодих фахівців.

У процесі становлення світогляду відбувається послідовне формування таких якостей особистості, як відчуття новизни, реалізму і сміливості в постановці і вирішенні різних питань, тобто відбувається процес розвитку культури мислення, найважливішого змісту культури в цілому [4].

У процесі освіти майбутніх фахівців необхідно враховувати три взаємозв'язані аспекти філософського світогляду: власне світоглядний, методологічний і етичний [4].

Власне світоглядний аспект передбачає освоєння студентами суми знань, які відображають як загальну сучасну картину світу, так і соціальну дійсність.

Водночас із сумою знань студент повинен освоїти і основні закони наукового мислення, його творчий характер. Проте, найголовніше, знанням може називатися тільки те знання, яке пройшло через емпіричний досвід – відчуття і волю людини.

Розглянемо роль етики, в центрі уваги якої людина і її взаємостосунки з іншими людьми, становлення сучасного інженера. У процесі навчання етика впливає не тільки на раціональну сферу свідомості студентів, але і на емоційну, не тільки формує етичні настанови, але і сприяє розвитку, вихованню культури відчуттів.

Інженерна етика ґрунтується на комплексній праці ученого. Вона передбачає спрямованість на формування таких етичних якостей, як наукова сумлінність, особиста чесність і відповідальність за результати випробувань і експлуатації технічних конструкцій. Інженерна етика покликана також створювати сприятливу атмосферу взаєморозуміння у трудовому колективі [8].

Таким чином, етична освіта в навчальному процесі покликана формувати професійну мораль фахівця і певною мірою підвищити етичну культуру майбутнього інженера.

Щодо історії культури, то необхідність її вивчення обумовлюється тим, що вся людська історія – це і є історія культури. Який би прогрес не спостерігався, які б відкриття не здійснювала наука, – все це насамперед зростання різних галузей людського знання або людської діяльності.

Культура, якщо її розуміти широко, знаходиться у тісному зв'язку з професійною діяльністю, виступає як найважливіший детермінант поведінки індивіда. У процесі історичного розвитку кожний народ створює власну систему культурних цінностей, яка використовуються його членами для вираження своєї національної приналежності. Прийнята особистістю система цінностей дозволяє їй не тільки визначити своє місце в соціумі, але і підтримувати відчуття самоототожненості з певною етнічною  культурою. На цій підставі система гуманітарних знань повинна бути орієнтована  на вивчення соціально-етичного досвіду власного етносу.

Все, що відбувається у житті людей, регулюється культурною традицією, чи то політична, чи правова культура, культура виробництва чи управління. Звідси важливість залучення майбутніх інженерів до спадщини світової і вітчизняної культури, формування і розвиток у них культурних навичок.

На сучасному етапі розвитку науки на передній план виходить інтенсивний розвиток технократичного мислення, що часто руйнівно впливає на духовні загальнолюдські цінності. Саме тому професійна підготовка фахівців інженерно-технічного профілю, не підкріплена гуманітарними знаннями, може привести до того, що результати інженерної  діяльності суперечитимуть інтересам формування соціокультурного середовища XXI століття.

Тобто гуманізація інженерно-технічної освіти здійснюється передусім шляхом забезпечення навчально-освітнього процесу викладанням дисциплін гуманітарного циклу, загальнонаукового циклу, а також соціально-економічних дисциплін, у контексті яких у людини як об’єкта виховного впливу долаються особистісні бар’єри спілкування у системі суспільних відносин, відчужені формальні відносини між людьми, формується здатність до правильної розстановки цінностей, уявлення про культуру як про вираження загальнолюдського інтересу з метою створення стимулів до самовдосконалення і самоосвіти, глибока система політичних поглядів і оцінок. Це, у свою чергу сприяє формуванню спеціалістів як інтелектуальних, творчих особистостей, готових вирішувати складні науково-технічні проблеми, усвідомлювати соціальне значення цієї діяльності і брати відповідальність перед суспільством за прийняті рішення.

Таким чином, у ході наукових і методологічних досліджень поступово формується гуманістичний образ науки, і становлення наукового світогляду є основою процесу гуманізації сучасної вищої інженерної освіти, що сприяє формуванню нової моделі сучасного інженера, адекватного умовам переходу до інформаційного суспільства.


 

ЛІТЕРАТУРА


1. Вербицкая Л.А., Касевич В.Б.. О месте гуманитарных наук в системе знаний/ Высшее образование в России. – 2003. – №1. – С. 21-30.

2. Воронкова В.Г. Гуманитарный дискурс инженерного образования в XXI веке/ Высшее образование в России. – 2001. – №3.– С. 32-39.

3. Дмитриева М.А. Психология труда и инженерная психология. – Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1979. – 220 с.

4. Инженер и культура. Сборник трудов научной конференции. – Минск, 1994.  168 с.

5. Материалы Всероссийской научно-практической конференции "Философские и психолого-педагогичес-кие проблемы высшего образования", 2001 г. Северокавказский государственный технический университет.

6. Психология и педагогика // Под ред. К.А. Абульхановой. – М.: Совершенство, 1998. – 410 с.

7. Реан А.А., Бордовская Н.В., Розум С.И. Психология и педагогика. – СПб.: Питер, 2002. – 432 с.

8. Хаккер В. Инженерная психология и психология труда. – М.: Машиностроение, 1985. – 345 с.

 

Наверх страницы

Внимание! Не забудьте ознакомиться с остальными документами данного пользователя!

Соседние файлы в текущем каталоге:

На сайте уже 21970 файлов общим размером 9.9 ГБ.

Наш сайт представляет собой Сервис, где студенты самых различных специальностей могут делиться своей учебой. Для удобства организован онлайн просмотр содержимого самых разных форматов файлов с возможностью их скачивания. У нас можно найти курсовые и лабораторные работы, дипломные работы и диссертации, лекции и шпаргалки, учебники, чертежи, инструкции, пособия и методички - можно найти любые учебные материалы. Наш полезный сервис предназначен прежде всего для помощи студентам в учёбе, ведь разобраться с любым предметом всегда быстрее когда можно посмотреть примеры, ознакомится более углубленно по той или иной теме. Все материалы на сайте представлены для ознакомления и загружены самими пользователями. Учитесь с нами, учитесь на пятерки и становитесь самыми грамотными специалистами своей профессии.

Не нашли нужный документ? Воспользуйтесь поиском по содержимому всех файлов сайта:



Каждый день, проснувшись по утру, заходи на obmendoc.ru

Товарищ, не ленись - делись файлами и новому учись!

Яндекс.Метрика