Диплом / институт. ОbmenDoc.ru - Сервис, где делятся учебой.

Скачиваний:   0
Пользователь:   andrey
Добавлен:   08.03.2015
Размер:   1.3 МБ
СКАЧАТЬ

Реферат

Магістерська кваліфікаційна роботавключає в себе пояснювальну записку на 93 с., 19 табл., 6 рисунків, 2 додатки, 22 джерел.

На сьогодні вирішення питання гармонізації вимог українського законодавства в сфері управління навколишнім середовищем з вимогами міжнародного законодавства в данній сфері є актуальною науково-практичною проблемою.

В роботі вирішено науково-практичне завдання з розробки методу оцінюваннявідповідності вимог національних і Європейських нормативних документів в сфері управління якістю довкіллям.

Метою роботи є удосконалення вітчизняного нормативного забезпечення оцінювання якості компонентів довкілля шляхом розробки методу оцінювання відповідності вимог національних і Європейських нормативних документів в сфері управління якістю довкіллям на основі кваліметричного підходу.

Об'єкт дослідження – процес управління якістю компонентів навколишнього середовища.

Предмет дослідження – нормативне забезпечення процесу управління якістю компонентів навколишнього середовища.

 

Якість, Навколишнє середовище, нормативний документ, відповідність, метод оцінювання

 


Зміст

Вступ  4

Розділ 1 Сучасний стан та проблеми розвитку нормативного забезпечення оцінювання якості комплнентів довкілля  8

1.1 Стан навколишнього природного середовища України та прогноз його змін  8

1.2 Класифікація нормативів якості навколишнього середовища і принципи їх визначення  13

1.3 Порівняння екологічного законодавства України з чинним законодавством ЄС   16

Висновок  22

Розділ 2 Дослідження вимог нормативного забезпечення управління якістю компонентів навколишнього середовища  24

2.1 Аналіз нормативного забезпечення оцінювання якості повітря  24

2.1.1 Показники оцінки якості повітряного середовища  26

2.1.2 Аналіз нормативів оцінювання якості повітря в Україні і країнах ЄС   28

2.2 Аналіз нормативного забезпечення оцінки якості води  34

2.2.1 Показники оцінки якості води  34

2.2.2 Аналіз нормативів оцінки якості води в Україні і країнах ЄС   35

2.3 Аналіз нормативного забезпечення оцінки якості ґрунтів  44

2.3.1 Показники оцінки якості ґрунтів  46

2.3.2 Аналіз нормативів оцінки якості ґрунтів в Україні і країнах ЄС   46

2.4 Розробка методу оцінюваннявідповідності вимог національних і Європейських нормативних документів  51

Висновок  55

Розділ 3 Розрахунок відповідності вимог національних і Європейських нормативних документів  57

3.1 Розрахунок співвідношення вимог українських нормативних документів до Європейських  57

3.2 Розрахунок співвідношення вимог Європейських нормативних документів до українських  60

Висновок  62

Розділ 4 Прикладні інформаційні технології 64

4.1 Середовище проектування  64

4.2 Інструменти проектування  65

4.3 Комп’ютерна реалізація  67

4.4 Програмний код  69

Загальні висновки  76

Cписок використаних джерел  77

Додаток А Графічна інтерпритація розрахунку відповідності нормативного забезпечення України щодо оцінювання якості компонентів довкілля та країн ЄС   79

Додаток Б Комп’ютерна реалізація HTML-сторінки  82


Вступ

Актуальність проблеми. Охорона довкілля і раціональне використання його ресурсів в умовах бурхливого зростання промислового виробництва стала однією з актуальних проблем сучасності. Результати дії людини на природу необхідно розглядати не лише в світлі розвитку технічного прогресу і зростання населення, але і залежно від соціальних умов, в яких вони виявляються. Відношення до природного середовища є мірою соціальних і технічних досягнень людського суспільства, характеристикою рівня цивілізації. Співпраця між країнами в області охорони природи здійснюється через такі організації як Європейський економічний союз (ЄЕС), Організація об'єднаних націй (ООН) в рамках «Програми ООН по довкіллю» (ЮНЕП).

Українська держава з перших днів незалежності бере активну участь в міжнародних природоохоронних заходах і реалізації екологічних програм і проектів. Міжнародна співпраця у галузі природного довкілля займає одне з найважливіших місць в зовнішньополітичному курсі України.

Україна є членом та бере участь у роботі провідних міжурядових організацій, діяльність яких пов'язана з вирішенням проблем охорони довкілля та ядерної безпеки. У 1995 році Україну було прийнято до Ради Європи. Започатковано співпрацю у природоохоронній галузі з ЄвропейськимСоюзом.

Україна, як європейська держава, приєдналася до процесу державного та правового регулювання збереження якості природного середовища. У 1991році було створено Міністерство охорони навколишнього природного середовища України. За його ініціативою в 1991 році був прийнятий Закон про охорону навколишнього середовища та розпочата розробка пакету законів та законодавчих актів з екологічних проблем, включаючи охорону атмосфери, води, рослинного та тваринного світу.

Об’єктивна необхідність міжнародного співробітництва в галузі охорони природи на міждержавному рівні випливає з глобального характеру екологічної кризи. Сьогодні розпочався процес формування нової системи цінностей соціального, економічного та етичного характеру, що включає в себе екологічний імператив. Сьогодення ознаменувалося усвідомленням взаємної відповідальності держав за стан навколишнього середовища. Стали нормою міжнародного спілкування співробітництво в галузі вирішення екологічних проблем, взаємні консультації та обмін інформацією. Головною метою є вироблення системи світової екологічної безпеки.

Таким чином, сьогодні вирішення питання гармонізації вимог українського законодавства в сфері управління навколишнім середовищем з вимогами міжнародного законодавства в данній сфері є актуальною науково-практичною проблемою.

В роботі вирішено науково – практичне завдання з розробки методу оцінюваннявідповідності вимог національних і Європейських нормативних документів в сфері управління якістю довкіллям.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Кваліфікаійна робота магістра виконана на відповідність

1   Указу президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 16 травня 2008 року «Про стан функціонування єдиної державної системи запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру» N 590/2008 від 26.06.2008;

2   Рішення Ради Національної безпеки і оборони України «Про стан функціонування єдиної державної системи запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру»(Рішення введено в дію Указом Президента N 590/2008 від 26.06.2008);

3   Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної цільової соціальної програми розвитку цивільного захисту на 2009 – 2013 роки» від 25 лютого 2009 р. N 156.

Мета і завдання роботи. Метою роботи є удосконалення вітчизняного нормативного забезпечення оцінювання якості компонентів довкілля шляхом розробки методу оцінювання відповідності вимог національних і Європейських нормативних документів в сфері управління якістю довкіллям на основі кваліметричного підходу.

Для досягнення мети в роботі були поставлені та вирішені наступні завдання:

1   Провести дослідження сучасного стану вимог нормативних документів щодо управління якістю компонентів навколишнього середовища: повітря, води, ґрунту:

–   дослідження стану навколишнього середовища України та прогноз його змін;

–   класифікація нормативів якості навколишнього середовища і принципи їх визначення;

–   Порівняння екологічного законодавства України з чинним законодавством ЄС;

2   Розробити метод оцінювання відповідності вимог національних і Європейських нормативних документів в сфері управління якістю довкіллям;

3   Провести кваліметричний розрахунок відповідності вимог національних і Європейських нормативних документів

–   Провести розрахунок співвідношення вимог українських нормативних документів до Європейських;

–   Провести розрахунок співвідношення вимог Європейських нормативних документів до українських.

Об'єкт дослідження – процес управління якістю компонентів навколишнього середовища.

Предмет дослідження – нормативне забезпечення процес управління якістю компонентів навколишнього середовища.

Наукова новизна роботи. В роботі вперше запропоновано комплексний підхід щодо проведення порівняльного аналізу вимог нормативних документів різних країн на основі кваліметричних розрахунків.

Практичне значення одержаних результатів. В роботі запропоновано метод проведення порівняльного аналізу вимог нормативних документів, на основі якого було проведено порівняльний аналіз вимог нормативного забезпечення України щодо оцінювання якості компонентів навколишнього середовища та країн ЄС, що дозволило запропонувати математично обґрунтовані рекомендації стосовно удосконалення вітчизняного нормативного забезпечення.

Методи досліджень. Теоретичні дослідження базуються на використанні системного підходу. Для вирішення наукових завдань були використані фундаментальні положення основ теорії управління якістю, теорії ухвалення рішень, стандартизації, кваліметрії.

Достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій підтверджена розрахунковими дослідженнями, які виконувалися з використанням теорії кваліметрії та сучасного програмного забезпечення.

 


Розділ 1 Сучасний стан та проблеми розвитку нормативного забезпечення оцінювання якості комплнентів довкілля

1.1 Стан навколишнього природного середовища України та прогноз його змін

Відомо, що для нормального життя і діяльності людина, як і інші живі організми, потребує певної сукупності природних умов і факторів. Тобто необхідна відповідна якість навколишнього середовища.

Під якістю навколишнього середовища розуміють: ступінь відповідності природних і створених людською діяльністю умов потребам людей та інших живих організмів.

Розвиток цивілізації, індустріалізація та урбанізація значною мірою змінили умови існування людини і продовжують чинити на навколишнє природне середовище певний вплив. Цей вплив не завжди сприятливий, внаслідок чого і виникає ряд проблем, що викликають стурбованість і тривогу всього людства. Ці проблеми називають одним узагальнюючим словом – екологічні. Однією з найважливіших серед них є проблема погіршення якості навколишнього середовища. Вона пов'язана, перш за все, з наростаючим антропогенним забрудненням навколишнього середовища і нераціональним використанням природних ресурсів. Забруднення навколишнього середовища стало особливо помітним в середині XX століття, коли його негативні наслідки вже були очевидні не тільки фахівцям, але й широкому загалу населення [1].

Надмірна концентрація промислових об’єктів та автотранспорту на території України призвела до надзвичайного антропогенного навантаження на довкілля. Слід відзначити, що 1998 – 2006 рр. характеризувалися постійним нарощуванням обсягів автотранспортних перевезень, що призвело до зростання до 50 – 70% внеску відпрацьованих газів у забруднення атмосферного повітря великих міст України. Нині автотранспорт є одним з найбільших забруднювачів атмосферного повітря України, та спостерігається стала тенденція до збільшення викидів в атмосферне повітря від пересувних джерел по країні. Так, за період з 2000 по 2006 рік кількість викидів зросла на 147,8 тис.т. У 2006 році обсяги викидів забруднюючих речовин від пересувних джерел автомобільного, залізничного, авіаційного та водного транспорту збільшились на 2,5%, в основному за рахунок використання автотранспорту індивідуальних власників та залізничного транспорту. Викиди шкідливих видів речовин в атмосферу автотранспортом від використання окремих видів палива, зокрема бензину, у загальних обсягах викидів становить 88,6%, у тому числі від автомобілів індивідуальних власників.

Прогнозоване зростання виробництва промислової продукції (робіт, послуг) у 2020 р порівняно з 2000 р. (у цінах 2000 р.) у 2,8 – 3,2 рази ймовірно призведе до збільшення загального обсягу викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Ця тенденція збережеться попре уповільнення середньорічних темпів зростання до 6,2 – 7,4% у 2006 – 2010 рр. та 4,5 – 5,3% у 2011 – 2020 рр.

За прогнозними даними фахівців РВПС України в період до 2020 року споживання ПЕР зросте на 32,4 – 39,0%, а нарощування ресурсів енергоносіїв становитиме 27,0 – 32,8% порівняно із 2000 роком. При цьому темпи приросту імпорту дефіцитних енергоносіїв у цей період становитимуть 16,7 – 18,0%. У прогнозному періоді в паливно-енергетичному комплексі країни найбільшими темпами очікується нарощування виробництва переробної промисловості за рахунок прискореного зростання обсягів переробки нафти завдяки більш повного використання потужностей, підвищення глибини переробки нафти та розширення асортименту якісних видів нафтопродуктів. Розширення виробництва коксу, продуктів нафтопереробки та ядерного палива в цілому призведе до зростання викидів у атмосферне повітря, проте застосування новітніх технологій та впровадження очисних технологій може мінімізувати зростання обсягів викидів.

Дослідження транспортної забезпеченості регіонів (областей) України в розрахунку на 1000 км2, 1 млн. жителів і 1 млрд. грн. ВВП дозволяють зробити висновок, що в подальшому буде відбуватися розвиток транспорту по економічних районах відповідно до потреби в перевезеннях, що призведе до постійного зростання обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря навіть за умов використання якісного пального та автомобільного транспорту нового покоління.

Одне з перших місць серед екологічних проблем України належать проблемі забруднення води. Водні об'єкти України забруднені переважно нафтопродуктами, фенолами, органічними речовинами, сполуками азоту та важкими металами. За даними Мінводгоспу середньорічний вміст основних забруднюючих речовин у воді багатьох річок перевищує гранично допустимі концентрації (ГДК).

Головними чинниками забруднення поверхневих і підземних вод на більшій частині території України є негативний вплив діяльності потужних промислових і сільськогосподарських комплексів. Практично всі поверхневі джерела водопостачання України інтенсивно забруднюються через низьку якість очищення стічних вод. У 2006 році в поверхневі водні об’єкти скинуто 8484 млн. м3 води, у тому числі 3891 – забрудненої, 1304 – нормативно-очищеної, тобто майже половина стоків скидається неочищеними. Фактично в 2006 р. спостерігалося збільшення забору води порівняно з 2005 р., але сучасний водозабір становить 45 % від аналогічних показників 1990 р. Загальний забір зріс на 244 млн. м3 (або 1,6 %) порівняно з 2005 р.

Створений в Україні багатогалузевий господарський комплекс у процесі виробництва споживає значні обсяги водних ресурсів, хоча за останні десять років валові потреби у воді зменшилися на 20%. Проте на перспективу потужними водокористувачами країни залишаються підприємства електроенергетики, житлово-комунального та сільського господарств, а також металургії. Динаміка та прогноз використання води основними галузями економіки України наведені в табл. 1.1.

На кінець 2006 р. розвідано та підготовлено до промислового використання 1021 ділянку родовищ підземних вод, зосереджених на 405 родовищах питних та технічних підземних вод. Експлуатаційні запаси розвіданих родовищ становлять 14913,2 тис. м3/добу, або 24 % від загальних прогнозних ресурсів підземних вод.

 

Таблиця 1.1 – Динаміка використання води основними галузями економіки України (без урахування морської води), млн. м3

Сектори економіки

Роки

середнє за 1991-1994

середнє за 1995-1999

середнє за 2000-2005

2006

Прогноз*

2012

2020

Промисловість

11256

7104

5268

4475

4299

3157

Сільське господарство

9661

4617

2375

2395

2366

2384

Житлово-комунальне господарство

3740

3363

2879

2294

2050

1830

Інші

260

159

78

171

95

55

Всього

24917

15243

10600

9335

8810

7426

*Згідно розрахунків Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України

 

Приріст розвіданих запасів підземних вод протягом 2006 р. становив 20,158 тис. м3/добу. Було затверджено 11 нових ділянок родовищ підземних вод: в Івано-Франківській – 4, Харківській – 3, Донецькій, Сумській, Херсонській областях та Автономній Республіці Крим по одній.

Середньорічний об‘єм видобутку питних та технічних підземних вод на території України у 2006 р. становив 6818,5 тис. м3/добу (11 % від суми прогнозних ресурсів підземних вод). Видобуток з розвіданих родовищ становив 2742,0 тис. м3/добу (17 % від їх кількості і 40 % від загального водовідбору).

Видобуток експлуатаційних запасів регресує і змінився від 5329,0 тис. м3/добу у 1993 році до 3224,69 у 2003 році, і 2742,04 тис. м3/добу у 2006 році. Тенденція до постійного зменшення видобутку підземних вод в останнє десятиліття зумовлена економічним станом держави: зменшенням кількості об’єктів-споживачів.

Враховуючи сучасні тенденції до скорочення водовідбору по більшості водозаборів до 2020 року стабілізовуватиметься гідродинамічний та гідрохімічний режим, відповідно створюватимуться умови для природного відтворення якісного та кількісного стану підземних водних ресурсів.

При інтенсивній експлуатації продовжуватимуться процеси виснаження підземних вод (Дніпропетровська область, Автономна Республіка Крим), де відбуватиметься зниження рівня, підтягування солоних вод із нижчезалягаючих водоносних горизонтів і у результаті – збільшення мінералізації та загальної жорсткості підземних вод.

Одними із головних чинників деградації земель в Україні у 2006 р., як і у попередні роки, залишається ерозія ґрунтів. Середня еродованість сільгоспугідь сягає більш 40% (13,6 млн. га), в т.ч. 5 млн. га належать до середньо - і сильно-еродованих земель. Найбільш еродовані ґрунти в Донецькій (на 70,6% площі земель), Луганській (61,6%) та Одеській (55,8%) областях.

На початок 2006 р. нараховувалось біля 19 млн. га дефляційно небезпечних сільськогосподарських угідь, у тому числі 16 млн. га ріллі. З них вже дефльовано 5,9 млн. га. Досить інтенсивно розвиваються процеси лінійного розмиву та яроутворення. Площа ярів становить 141,1 тис. гектарів, а їх кількість перевищує 500 тисяч. Окремі яружно – балкові системи мають інтенсивність ерозії, що перевищує середні показники у 10 – 20 разів.

В контексті змін в земельному фонді країни, проектом Загальнодержавної програми використання та охорони земель передбачено необхідність удосконалення структури земельних угідь та проведення комплексу заходів з охорони земель, відтворення родючості ґрунтів. Зокрема, зниження рівня сільськогосподарської освоєності території на 3 млн. гектарів ріллі та зниження розораності шляхом виведення деградованих, малопродуктивних і техногенно-забруднених земель з інтенсивного сільськогосподарського використання та переведення їх у природні угіддя шляхом консервації до 2017 року. У цьому зв’язку, площа сільськогосподарських угідь орієнтовно зменшиться на 2,5 млн. гектарів, або на 6 відсотків, і становитиме 39,3 млн. гектарів, або 65,1 відсотка території країни, площа ріллі – 29,3 млн. гектарів, або 48,5 відсотка. Безумовно, така структура використання земельного фонду України поліпшить екологічну ситуацію; зменшить загальні витрати, що сприятиме підвищенню продуктивності сільськогосподарських угідь. Разом з тим, слід відмітити, що в разі відсутності фінансового забезпечення заходів з охорони земель зміна структури земельного фонду відбуватиметься інерційно безвідносно до запланованої динаміки земельних угідь, передбаченої в проекті Загальнодержавної програми використання та охорони земель [2].

1.2 Класифікація нормативів якості навколишнього середовища і принципи їх визначення

Оцінка якості навколишнього середовища здійснюється диференційовано по наступних напрямах: якість повітряного басейну, водного басейну, ґрунтового шару, продуктів харчування і ін. Для оцінки використовують нормативи, що обмежують дію шкідливих чинників, в основі обґрунтування яких лежить загальний принцип: природна адаптаційна можливість організму. При дії шкідливої речовини на організм спочатку виникає адаптація, потім передхвороба і надалі при збереженні тієї ж інтенсивності дії розвиваються різні патологічні хворобливі ефекти, що включають токсичні, канцерогенні, мутагенні, алергенні, гонадотропні і ембріотропні. Ці хворобливі ефекти можуть викликати хвороби і навіть приводити до летального результату.

Нормативи якості навколишнього середовища підрозділяються на санітарно-гігієнічні, екологічні, виробничо-господарські і тимчасові.

До санітарно-гігієнічних нормативів відносяться гігієнічні і санітарно-захисні нормативи.

Під гігієнічними нормативами розуміють гранично допустимі концентрації (ГДК) забруднюючих речовин в атмосфері, водоймищах і ґрунті, рівні допустимих фізичних дій – вібрації, шуму, електромагнітне і радіоактивне випромінювання, що не надають якої-небудь шкідливої дії на організм людини в даний час і у віддалені проміжки часу, а також що не впливають на здоров'ї подальших поколінь.

Якщо речовина надає шкідливу дію довкіллю в менших концентраціях, чим на організм людини, то при нормуванні виходять з порогу дії цієї речовини на навколишнє середовище.

До гігієнічних нормативів відносять також токсикометричні показники, що є концентраціями, дозами шкідливих речовин або фізичними чинниками, які викликають реакції організму, що фіксуються.

Ці нормативи найбільш поширені і єдині по всій території колишнього СРСР. Разом з ними в необхідних випадках встановлюють жорсткіші нормативи допустимих дій для окремих районів.

Санітарно-захисні нормативи призначені для захисту здоров'я населення і забезпечення достатньої чистоти пунктів водокористування при несприятливій шкідливій дії джерел забруднення. Їх використовують при утворенні санітарних зон джерел водопостачання, пунктів водокористування, санітарно-захисних зон підприємств.

Екологічні нормативи визначають межу антропогенної дії на навколишнє середовище, перевищення якої може створити загрозу збереженню оптимальних умов сумісного існування людини і його зовнішнього оточення. Вони включають еколого-гігієнічні і еколого-захиснінормативи, а також гранично допустимі нормативні навантаження на навколишнє середовище. При встановленні еколого-гігієнічних нормативів слід враховувати, що багато живих організмів чутливіші до забруднень, чим людина, для якої встановлені існуючі нормативи, і тому доцільно визначити їх на рівні, що забезпечує нормальну життєдіяльність живих організмів.

Еколого-захисні нормативи направлені на збереження генофонду Землі, відновлення екосистем, збереження пам'ятників усесвітньої культурної і природної спадщини і тому подібне. Вони використовуються при організації охоронних зон заповідників, природних національних парків, біосферних заповідників, зелених зон міст і тому подібне.

Застосування системи показників гранично допустимих нормативів навантаження на навколишнє середовище спрямовано на запобігання виснаженню природного середовища і руйнування її екологічних зв'язків, забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів. Ці нормативи являють собою науково обґрунтовані гранично допустимі антропогенні дії на певний природно-територіальний комплекс.

Виробничо-господарські нормативи призначені для обмеження параметрів виробничо-господарської діяльності конкретного підприємства з погляду екологічного захисту природного середовища. До них відносяться технологічні, містобудівні, рекреаційні та інші нормативи господарської діяльності.

Технологічні нормативи включають: гранично допустимі викиди (ГДВ) шкідливих речовин в атмосферу, гранично допустимі скидання (ГДС) забруднюючих речовин у водоймища, гранично допустиму кількість спалюваного палива (ГДП). Ці нормативи встановлюються для кожного джерела надходження забруднень у навколишнє середовище і тісно пов'язані з профілем роботи, об'ємом і характером забруднень конкретного гірського підприємства, цеху, агрегату. У зв'язку з цим вони можуть бути різними навіть у рамках одного гірського підприємства (об'єднання). Область регламентованої дії ГДВ, ГДС і ГДП на якість навколишнього середовища вельми широка. За допомогою цих нормативів лімітують відходи і викиди в результаті здійснення гірських робіт, шумове забруднення повітряного середовища, витрата палива і ін. В той же час дані нормативи, характеризуючи гранично допустиму кількість забруднень, що поступають в біосферу в зоні розташування джерел, обладнаних системами знешкодження, не дозволяють дати оцінку самим системам знешкодження.

Містобудівні нормативи розробляють для забезпечення екологічної безпеки при плануванні і забудові міст і інших населених пунктів.

Рекреаційні нормативи визначають правила користування природними комплексами в цілях забезпечення умов для повноцінного відпочинку і туризму.

У разі, коли по тих або інших об'єктивних причинах не представляється можливим розробити гігієнічні або технологічні нормативи, встановлюють тимчасові нормативи. У міру зростання наукових знань, розвитку і вдосконалення техніки і технології їх регулярно переглядають у бік посилювання, з тим, щоб дія на природу була мінімальною.

При оцінці якості компонентів біосфери застосовуються різні модифікації розглянутих нормативів [3].

1.3 Порівняння екологічного законодавства України з чинним законодавством ЄС

Порівняльний аналіз правових документів ЄС і України у сфері регламентації використання й охорони природних ресурсів є складним і трудомістким завданням. Процес наближення національного законодавства до чинного в ЄС передбачає проведення ретельного порівняльного аналізу всіх без винятку статей директив (Directives), поданих у спеціальному переліку, який дістав назву «екологічне надбання»(environmentalacquis),із статтями національного екологічного законодавства і внесення до нього відповідних змін і доповнень, а також виконання підготовчих робіт для забезпечення імплементації регуляцій (Regulations). Тобто за основу слід брати перелік конкретних директив і регуляцій, що входять до складу «acquis». При цьому необхідно проаналізувати рівень їх актуальності для України на даний час і дати пропозиції щодо перенесення положень менш важливих актів на більш віддалений час. Робота щодо гармонізації екологічного законодавства України може проводитися відповідно до програми, проект якої вже розроблений. Також слід зауважити, що Указом Президента України від 30 серпня 2000 року з метою забезпечення входження України в європейський правовий простір, гармонізації законодавства України з нормами і стандартами Європейського Союзу створено Національну раду з питань адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Саме ця Рада визначатиме пріоритетні напрямки адаптації законодавства, здійснюватиме його моніторинг, аналіз і узгодження проектів законів та інших нормативно-правових актів.

Значне різноманіття географічних, історичних, політичних, соціально-економічних, національних і культурних особливостей різних країн накладає відбиток на структуру і зміст документів, що регулюють відносини у сфері охорони навколишнього середовища в ЄС. Ці особливості не дають змоги подати чинні правові системи ЄС і Україні в єдиному форматі, який систематизував би всі відомі правові норми. З метою порівняльного аналізу покажемо лише головні подібності і відмінності, що наведені в табл. 1.2.

 

Таблиця 1.2 – Порівняльний аналіз правових екологічних норм України і ЄС.

Характеристика елементів законодавства

Оцінка стану

В Україні

В ЄС

1

2

3

1 Обсяг екологічного законодавства

Прийнято близько 80 актів законодавства (законів України, постанов Верховної Ради України), які лише частково охоплюють питання, що входять в обсяг екологічного законодавства ЄС. Обсяг кожного із законів України в середньому істотно не відрізняється від законів ЄС

Прийнято більше 300 законодавчих актів, з яких першочерговому обов'язковому перенесенню в національне законодавство підлягають 86 директив; стосовно ж 33 регуляцій мають бути підготовлені умови для їх подальшої імплементації

2 Наявність у законах норм прямої дії

Норми законів переважно не є нормами прямої дії, через що прийняття значної частини законодавчих норм делегується органам виконавчої влади, яка приймає підзаконні акти, що фактично мають силу закону

Норми всіх законів є переважно нормами прямої дії; є посилання на норми прямої дії в інших законах

3 Спрямованість на досягнення конкретних цілей

У законах цілі і терміни їх досягнення відсутні, тобто це статичні закони

У законах чітко формулюються цілі і терміни їх досягнення, це динамічні закони

4 Ступінь деталізації законодавства

Невисокий. Як правило, додатки до законів відсутні. Значна частина статей законів має декларативний характер

Висока. У більшості випадків закон супроводжується значною кількістю додатків, що коментують і доповнюють статті закону, дають кількісні характеристики норм, указують методи вимірів, їх частоту, вимоги до моніторингу досягнення цілей закону та ін.

 

 

 

Продовження табл.1.2

1

2

3

5 Наявність детально розробленого інструмента забезпечення балансу інтересів, гласності і широкого охоплення учасників прийняття рішень

Питання процедур у законах звичайно не висвітлюються. Традиційно вони розглядаються в підзаконних актах

Значну увагу приділено забезпеченню балансу інтересів, прозорості законотворчої діяльності, визначенню в законах питань процедури імплементації законів

6 Підхід до встановлення екологічних стандартів і цілей

Конкретні величини показників, що приймаються як стандарти і мета, у законах відсутні

Стандарти і мета іноді наводяться в підзаконних актах, що затверджуються на рівні міністерств. Такий підхід не може бути гнучким і реалістичним, тому що він звичайно відображає лише відомчі інтереси

Досить гнучкий і реалістичний; прагнення враховувати конкретні соціальні, економічні та екологічні умови при визначенні числових значень нормативних показників

7 Використання принципу управління ризиком

Не використовується

Використовується в зростаючому обсязі

8 Інтегрований підхід до зменшення забруднення навколишнього середовища на основі принципу найкращих доступних технологій

Законом не передбачений

Вводиться директивою з 1996 р.

9 Моніторинг результатів застосування законів

Не передбачається

 

Передбачається з чітким визначенням процедур

 

Характеризуючи асортиментну, структурну і змістовну відповідність українського екологічного законодавства прийнятому в ЄС, слід зауважити, що за жодним із цих компонентів навіть близька відповідність не спостерігається.

Як видно з табл. 1.2, кількість законодавчих актів у ЄС майже в 4 рази перевищує кількість таких в Україні. До того ж більшість таких актів у ЄС має значну кількість додатків, дотримання вимог яких є обов'язковим.

Зіставлення структур законодавств зручно провести з використанням табл. 1.3. Як можна бачити, ці структури мають подібні складові частини (загальні положення, вода, атмосферне повітря, природні території), інші частини є різними.

 

Таблиця 1.3 – Зіставлення структур екологічного законодавства України і ЄС

Складові частини структури екологічного законодавства

України

Європейського Союзу

1

2

1 Розділ I

Екологічне законодавство: загальні положення і принципи.

Містить два екологічних закони, 19 витягів із правових актів інших галузей законодавства, більше 30 положень та інших підзаконних актів

А. Загальні положення

Містить 3 директиви і 2 регуляції, усього 5 законодавчих актів

2 Розділ II

Природоресурсне законодавство

Законодавство ЄС такого розділу не має

3 Підрозділ 1.

Земельне законодавство

Містить Земельний кодекс України, Закон Україні "Про плату за землю" і три витяги із законів інших галузей законодавства. Крім того, прийнято понад 30 підзаконних актів, що здебільшого не мають екологічної спрямованості (про земельну реформу, приватизацію землі, об'єктів незавершеного будівництва, автозаправних станцій та ін.)

Законодавство ЄС розділу щодо земель не має. Екологічне регулювання земельних відносин у ЄС здійснюється на рівні національних законодавств і до сфери міждержавного регулювання не належить

4 Підрозділ 2.

Водне законодавство

Містить Водний кодекс України і близько 15 підзаконних актів

D. Якість води Містить 19 директив

5 Підрозділ 3.

Лісове законодавство

Містить Лісовий кодекс України і 20 підзаконних актів

Законодавство ЄС окремого розділу щодо лісів не має. Регуляції щодо захисту лісів входять у розділ Е. Захист природи

6 Підрозділ 4.

Гірське законодавство

Містить Кодекс України про надра і 25 підзаконних актів

Законодавство ЄС такого розділу не має. Гірські відносини регулюються національними законодавствами

7 Підрозділ 5.

Фауністичне законодавство

Містить Закон України "Про тваринний світ" і 14 підзаконних актів

Е. Захист природи

Містить 3 директиви і 6 регуляцій, усього 9 документів

8 Підрозділ 6.

Законодавство проатмосферне повітря

Містить Закон України "Про охорону атмосферного повітря" і 10 підзаконних актів

В. Якість повітря Містить 12 директив

9 Розділ III

Законодавство про природні території та об'єкти особливої охорони (природоохоронне законодавство) Містить два закони і 13 підзаконних актів

Законодавство ЄС такого розділу не має. Директиви щодо захисту середовища проживання містяться в розділі Е. Захист природи

 

Продовження табл. 1.3

1

2

10  Розділ IV

Законодавство про екологічну безпеку

Містить 6 законів і 17 підзаконних актів, що виходять за рамки лише ядерної безпеки

І. Ядерна безпека і радіаційний захист. Містить 7 директив і 3 регуляції, усього 10 документів

11 Розділ V

Міжнародні конвенції

Містить 48 конвенцій, прийнятих Україною

Законодавство ЄС розділу "Міжнародні конвенції" не має

12 Законодавство України такого розділу не має

С. Управління відходами

Містить 14 директив і одну регуляцію, усього 15 документів

13 Законодавство України такого розділу не має

Р. Контроль промислового забруднення і управління ризиком

Містить 4 директиви, 2 регуляції і 12 рішень, усього 18 документів

14 Законодавство України такого розділу не має

G. Хімічні речовини і генетично модифіковані організми

Містить 10 директив і 7 регуляцій, усього 17 документів

15 Н. Шум від машин і механізмів Містить 14 директив

15 Н. Шум від машин і механізмів Містить 14 директив

 

Як видно з табл. 1.3, структури екологічного законодавства України та ЄС мають певну відмінність. їх порівняння показує певні недоліки структури українського законодавства, уякому відсутні розділи: управління відходами, контроль промислового забруднення та управління ризиком, хімічні речовини і генетично модифіковані організми, шум від машин і механізмів, що є в структурі законодавства ЄС.

Слід визнати, що структура законодавства ЄС більш прийнятна для класифікації законодавчих актів, ніж структура законодавства України.

Наближення України до Європейського Союзу у сфері правового регулювання охорони навколишнього середовища, використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки здійснюватиметься шляхом створення адаптованої до європейської правової, нормативно-методичної та організаційної бази, що має відповідати вимогам національної і загальноєвропейської екологічної безпеки.

Адаптацію законодавства про охорону навколишнього природного середовища передбачається здійснювати в напрямку коректування існуючих, та розробки і затвердження нових (додаткових) екологічних норм природокористування (щодо води, повітря, рослинності та ін.), а також нормативно-правових актів щодо державного контролю за станом довкілля і діяльністю господарських структур.

До першочергових дійщодо гармонізації екологічного законодавства належать:

–   розроблення і затвердження нових законів, зокрема, про зони надзвичайних екологічних ситуацій, екологічне страхування, рибне господарство, рослинний світ, екологічну (природно-техногенну) безпеку; рекреаційні зони, курортні, лікувально-оздоровчі зони і зони з особливими умовами природокористування; Екологічного кодексу, законів про континентальний шельф, про екологічну інформацію, про екологічну освіту;

–   внесення змін і доповнень до ряду законів, таких, як Закон «Про охорону навколишнього природного середовища», Лісовий кодекс, Водний кодекс, Кодекс про надра, Земельний кодекс, Закон «Про тваринний світ», Закон «Про природно-заповідний фонд»;

–   підготовка нормативно-правових актів, що затверджує Кабінет Міністрів України, а саме: Правила відшкодування збитків, заподіяних порушеннями екологічного законодавства, Положення про екологічний контроль, Положення про екологічний аудит, Положення про екологічне ліцензування, Положення про сертифікацію екологічно небезпечної продукції, Порядок установлення лімітів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, рівнів шкідливого біологічного і фізичного впливу, Порядок ведення рибного господарства і здійснення рибальства, Порядок і нормативи плати за спеціальне використання лісових ресурсів і користування земельними ділянками лісового фонду та ряду інших;

–   розроблення і затвердження нормативно-правових актів спеціально уповноважених державних органів управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів, зокрема, Правил видобутку зникаючих видів і тих, що знаходяться під загрозою зникнення, тварин для розведення в спеціально створених умовах і в науково-дослідних цілях, Правил ввезення в Україну і вивезення за її межі об'єктів тваринного світу, Правил вилучення і реалізації незаконно добутих диких тварин, Правил відшкодування збитків, заподіяних порушеннями законодавства про охорону навколишнього природного середовища, інших актів відповідно до змін у законодавстві України;

–   внесення змін і доповнень до Кодексу про адміністративні правопорушення (розділ «Адміністративна відповідальність за екологічні правопорушення»), Кримінального кодексу (розділ «Екологічні злочини»), Цивільного кодексу України (розділ «Відшкодування збитків за екологічні правопорушення»);

–   внесення змін і доповнень до чинних законів, що визначають статус центральних і місцевих органів державної виконавчої влади у сфері охорони навколишнього середовища і використання природних ресурсів, регламентують здійснення підприємницької, інвестиційної, інноваційної, науково-технічної діяльності, проектування, містобудування, виробництво і реалізацію сільськогосподарської продукції, розвиток транспорту, зв'язку та інших видів діяльності, здатних негативно впливати на стан навколишнього середовища, а також законів про розмежування функцій спеціально уповноважених органів державного контролю в галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього середовища і забезпечення екологічної безпеки [1].

Висновок

В результаті проведених досліджень було встановлено, що важливість правового регулювання взаємин природи і суспільства дійсно дуже велика. На сьогоднішній день Українське законодавство з довкілля охорони вже містить ряд дуже важливих законів. Проте воно не позбавлене недоліків.

Серйозним недоліком сьогоднішнього природоохоронного законодавства є той факт, що формувалося воно по поресурсним ознакам, тобто окремому регулюванню підлягали земляні, водні, гірські, лісові, атмосферно-охоронні і інші ресурси. Такий підхід не забезпечує комплексності в регулюванні відносин, що стосуються природного середовища як єдиного організму. На сьогодні у нас в законодавстві немає спеціального розділу «Екологічні злочини», який би роздивлявся факти підвищеного і особливо небезпечного екологічного збитку.

У чинному законодавстві ще відсутні принципи і науково обґрунтовані способи визначення шкоди, нанесеної землям, надрам, рослинності, ландшафтам, атмосфері. Не встановлені юридичні нормативи на комплексніекологічні порушення, є недоліки в правовому регулюванні стосунків за комплексним визначенням збитку, нанесеного природі.

Проте, якщо врахувати, що наше законодавство продовжує розвиватися і отримується позитивний зарубіжний досвід, можна сподіватися на його поліпшення в майбутньому.

 


Розділ 2 Дослідження вимог нормативного забезпечення управління якістю компонентів навколишнього середовища

2.1 Аналіз нормативного забезпечення оцінювання якості повітря

Доступ чистого повітря необхідний для здоров'я людини і навколишнього середовища. Але з початку індустріальної революції якість повітря, яким дихає людина, значно знизилася, головним чином в результаті діяльності людини. Збільшення промислового виробництва і вироблення електроенергії, спалювання викопного палива, а також різко збільшену кількість автотранспорту викликає забруднення повітря в містах, що, у свою чергу, приводить до проблем із здоров'ям [4].

Загалом протягом останніх декількох років щорічні концентрації пилу, оксидів азоту, діоксиду сірки та оксиду вуглецю зменшилися разом із рівнем забруднення. Все ж вони часто перевищують граничне допустимі концентрації (ГДК), українські стандарти якості атмосферного повітря в 1,1 – 3,2 рази, залежно від речовини та міста. Перевищення діоксиду азоту спостерігалося майже у всіх великих містах; в Єнакієвому зафіксовано найбільше перевищення – у 3,2 рази більше від ГДК.

Ситуація щодо токсичних забруднювачів повітря значно гірша. Їх річна концентрація перевищує річні значення стандартів в декілька разів у більшості великих міст, зокрема для формальдегіду (максимуму 8,5 рази в Одесі), для бенз(а)пірену (7,2 рази в Донецьку), для фенолу (3,8 рази в Єнакієвому та Горлівці) та для аміаку (3,4 рази, також у Горлівці). Більшість короткострокових концентрацій важких металів також перевищують ГДК, наприклад, ГДК для міді перевищувалася в 11,6 разу у Дніпродзержинську. Загалом, із двох проведених щорічних вимірювань різних забруднювачів на території України принаймні одне з них перевищує ГДК. Головним чином це спостерігається для токсичних забруднювачів повітря [5].

Управління якістю повітря – термін, який використовується для опису функції, які включають правила управління, стратегію управління, припустимі повноваження для виконання стратегії управління, інвентаризацію викидів, мережі спостережень атмосфери, системи управління даними, укомплектування персоналом організації і фінансування, системи, для аналізу скарг і операції відбору проб. Управління якістю повітря включає розгляд різних стратегій управління, які повинні у кінцевому рахунку вести до захисту довкілля і загального здоров'я населення.

Розробка науково обґрунтованої системи регулювання якості довкілля, у т.ч. і атмосферного повітря, припускає, перш за все, встановлення таких рівнів антропогенного впливу на довкілля, які не завдавали би шкоди як людині, так і популяціям рослин та тварин, біогеоценозу в цілому. Відповідно визначенню ВООЗ, забруднення повітря має місце, коли одна із декількох забруднюючих речовин, або їх суміші містяться у повітрі у таких кількостях і так тривало, що складають небезпеку для людини, тварин, рослин або майна, сприяє нанесенню шкоди, або тим чи іншим чином негативно впливають на самопочуття людини та стан її майна [6].

Стандартизація і нормування в галузі охорони атмосферного повітря проводяться з метою встановлення комплексу обов'язкових норм, правил, вимог до охорони атмосферного повітря від забруднення та забезпечення екологічної безпеки.

Норматив якості атмосферного повітря – критерій якості атмосферного повітря, який відображає гранично допустимий максимальний вміст забруднюючих речовин в атмосферному повітрі і при якому відсутній негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища.

Законодавство і формат стандартів якості атмосферного повітря змінюються від країни до країни, проте можна виділити ряд аспектів, що беруться до уваги практично у всіх державах. Ці аспекти включають наступні позиції:

–   ідентифікація і вибір забруднюючих речовин, що підлягають нормуванню, включенню в програми моніторингу і т.д.;

–   процедури ухвалення рішень про введення відповідних стандартів;

–   чисельні рівні (величини) стандартів для різних забруднюючих речовин, вживані методи виявлення і методологія моніторингу;

–   дії, необхідні для забезпечення впровадження стандартів (визначення тимчасових рамок, узгодження з програмами скорочення викидів і ін.);

–   створення і забезпечення взаємодії органів державної влади, відповідальних за виконання програм по впровадженню стандартів якості повітря і по скороченню викидів шкідливих речовин в атмосферу.

Особливістю нормування якості атмосферного повітря є залежність дії забруднюючих речовин, присутніх в повітрі, на здоров'я населення не лише від значення їх концентрацій, але і від тривалості тимчасового інтервалу, протягом якого людина дихає даним повітрям.

У основі санітарно-гігієнічного нормування лежить поняття гранично допустимій концентрації. Гранично допустимі концентрації(ГДК) – нормативи, що встановлюють концентрації шкідливої речовини в одиниці об'єму (повітря, води), маси (харчових продуктів, ґрунту) або поверхні, які при дії за певний проміжок часу (час усереднення) практично не впливають на здоров'я людини і не викликають несприятливих наслідків у його потомства [7].

2.1.1 Показники оцінки якості повітряного середовища

Оцінка якості повітряного середовища здійснюється на основі наступних нормативів:

1   Гранично допустима концентрація шкідливої речовини у повітрі робочої зони (ГДКр.з), мг/м3. При щоденній восьмигодинній роботі (окрім вихідних днів) або при іншій тривалості робочого дня, але не більше 41 год. у тиждень, ця концентрація протягом всього робочого дня не повинна викликати захворювань або відхилень у стані здоров'я, які можна виявити сучасними методами досліджень в процесі роботи або у віддалені терміни життя людини.

2   Гранично допустима максимальна разова концентрація забруднюючої речовини в повітрі населених місць (ГДКр.з), мг/м3. При вдиханні протягом 20 хв. ця концентрація не повинна викликати рефлекторних (зокрема субсенсорних) реакцій в організмі людини.

3   Гранично допустима середньодобова концентрація шкідливої речовини в повітрі населених місць (ГДКс.р), мг/м3 яка не повинна викликати відхилень в стані здоров'я сьогодення і подальших поколінь при невизначено довгому (протягом декількох років) вдиханні.

4   Тимчасово допустима концентрація (орієнтовний безпечний рівень дії) забруднюючої речовини в повітрі робочої зони (ТДКр.з), мг/м3. Числові значення цього показника для різних речовин визначаються розрахунковим шляхом і діють протягом 2 років.

5   Тимчасово допустима концентрація (орієнтовний безпечний рівень дії) шкідливої речовини в атмосфері (ТДКш.р), мг/м3, розмір якої встановлюється розрахунковим шляхом і діє протягом 3 років.

6   Гранично допустимий викид забруднюючих речовин в атмосферу (ГДВ), кг/доб (або г/год). Цей показник повинен забезпечувати дотримання санітарно-гігієнічних нормативів в повітрі населених місць за найбільш несприятливих для розсіювання метеорологічних умов. Він визначається розрахунковим шляхом на 5 років.

7   Тимчасово узгоджений викид (ТУВ), кг/доб (або г/год). Термін дії цього нормативу не більше 5 років. Він встановлюється в тому випадку, якщо по об'єктивних причинах не можна визначити ГДВ для джерела викиду в даному населеному пункті.

8   Гранична допустима кількість спалюваного палива (ГДП), т/год. Цей показник повинен забезпечувати дотримання санітарно-гігієнічних нормативів по продуктах згорання палива в повітрі населених місць за несприятливих для розсіювання метеорологічних умов. ГДП встановлюється розрахунковим шляхом на термін не більше 5 років [3].

2.1.2 Аналіз нормативів оцінювання якості повітря в Україні і країнах ЄС

Поняття «Гранично допустимі концентрації» має декілька різний зміст для атмосферного повітря в законодавстві України і ЄС.

У європейському законодавстві по захисту довкілля існує визначення ГДК: «Максимальна дія фізичної і хімічної речовини, допустима протягом 8 – годинного робочого дня, в цілях запобігання захворюванням і травмам», близька до нашого поняття ГДК в повітрі робочої зони. Крім того, в європейському законодавстві використовується поняття «максимальна концентрація забруднень в приземному шарі атмосфери» – максимальна концентрація речовин, що забруднюють повітря у вільному довкіллі, дія яких з певною тривалістю і частотою не є небажаними для людини, фауни і флори.

В Україні у відповідності до Закону «Про охорону атмосферного повітря» [7] та Закону «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» [8] якість атмосферного повітря регулюється гігієнічними стандартами – гранично допустимими концентраціями (ГДК).

Державні стандарти в цій сфері є обов'язковими і визначають поняття і терміни, режим використання і охорони атмосферного повітря, методи контролю над його станом, вимоги для уникнення шкідливої дії на атмосферне повітря і т. п. Встановлюються нормативи: екологічної безпеки атмосферного повітря; обмежено допустимих викидів забруднюючих речовин і шкідливої дії фізичних і біологічних чинників стаціонарнимиджерелами; обмежені нормативи утворення забруднюючих речовин, які виводяться в атмосферне повітря; використання атмосферного повітря – як сировини; концентрації забруднюючих речовин у відпрацьованих газах [7].

Система європейських критеріїв для оцінки якості атмосферного повітря грунтується на Директивах ЄС, які визначають принципи управління і нормативи якості повітря, обов'язкові для виконання країнами, членами ЄС. Показники якості атмосферного повітря, встановлені директивами, є мінімальними вимогами, що дозволяють, якщо це необхідно, країнам – членам ЄС встановлювати строгіші національні (місцеві) нормативи.

Нормування якості атмосферного повітря в Європі здійснюється шляхом встановлення стандартів якості (граничних величин або цільових показників, досягнення яких має бути забезпечене до певного часу).

У травні 2008 р. була прийнята Директива 2008/50/ЄС «Про якість атмосферного повітря і про чистіше повітря для Європи» [9]. Цей документ направлений на забезпечення охорони здоров'я населення на місцевому рівні, в країнах – членах ЄС і в Євросоюзі в цілому шляхом боротьби з викидами забруднюючих речовин в джерелах їх освіти.

Директива 2008/50/ЄС охоплює наступні питання:

–   встановлення цільових показників якості атмосферного повітря, направлених на запобігання або скорочення шкідливої дії забруднюючих речовин на здоров'ї людини і на довкілля в цілому;

–   оцінка якості атмосферного повітря в країнах-членах ЄС на основі загальних методів і критеріїв;

–   здобуття інформації про якість атмосферного повітря, необхідною для боротьби із забрудненням і неприємними ефектами, і для моніторингу довгострокових трендів і поліпшень, досягнутих в результаті заходів, прийнятих на рівні країн або Співтовариства в цілому;

–   забезпечення доступу населення до інформації про якість атмосферного повітря;

–   підтримка якості повітря на високому рівні там, де такий рівень досягнутий (існує), і поліпшення якості в інших місцях;

–   посилення співпраці між країнами – членами ЄС в області зниження забруднення атмосферного повітря.

У Директиві приведені значення граничних рівнів (концентрацій) таких забруднюючих речовин: діоксид сірки, діоксид азоту, бензол, монооксид вуглецю, свинець, озон та зважені частки розміром < 10 мкм. Ці цільові нормативи  встановлені на основі наукової інформації з метою запобігання або скорочення негативної дії на здоров'я людини і (або) на стан довкілля в цілому. Вони підлягають досягненню в певні періоди часу; потім слід підтримувати якість атмосферного повітря на досягнутому рівні [4].

У країнах ЄС система нормування передбачає диференціацію забруднюючих речовин за ступенем небезпеки та масштабів виробництва і в залежності від цього визначається 2 групи речовин для фонового (речовини яскравої лінії) і технологічного нормування. В Україні система нормування таку диференціацію не передбачає.

З іншого боку в Україні обґрунтування гранично допустимих стандартів для усіх речовин ведеться з застосуванням єдиної методичної схеми з визначенням в експериментальних умовах залежності “доза – час – ефект” реакцій організму на дію речовин, а в країнах ЄС ці показники визначається на основі співставлення комплексу даних щодо оцінки експериментальних та епідеміологічних досліджень. Тому оцінка небезпеки нормованої речовини визначається показником ризику для здоров’я людей, в той час як в Україні показники ризику не використовуються.

Набір речовин, забруднюючих повітря, дуже широкий, це: газоподібні неорганічні речовини (SO2, Н2S, NO2, С12, СО, SіF4); мінеральні кислоти (НС1, НF, Н2SO4, НNO3); радіонукліди (стронцій – 90, цезій – 137, йод – 129, плутоній – 240, радій – 226, америцій – 241); прості органічні речовини (альдегіди, ефіри, вуглеводні, кетони, феноли, крезоли тощо); речовини з сильним запахом (наприклад, меркаптани і аміни); поліциклічні вуглеводні (наприклад 3,4 – бенз(а)пірен і 1,12 – бензперілен); пилоподібні речовини і суміші речовин (сажа, летюча зола, вуглевий пил, цементний пил, збагачений оксидами металів, свинцем, миш'яком).

До числа найбільш важливих забруднюючих атмосферне повітря речовин в Україні віднесено: пил, SO2, NO2, СО, свинець, формальдегід, бенз(а)пірен, озон. Під час проведення моніторингу атмосферного повітря в обов'язковому порядку визначається наявність в атмосферному повітрі загальнопоширених забруднюючих речовин, показників та інгредієнтів атмосферних опадів. За рішенням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, з урахуванням екологічної ситуації в регіоні, населеному пункті може додатково визначатися наявність в атмосферному повітрі деяких забруднюючих речовин.

В Україні розроблено нормативи для майже 600 хімічних речовин, які забруднюють атмосферне повітря, тому важливо порівняти нормативи лише тих речовин, які контролюються у більшості країн: пил, диоксид сірки, диоксид азоту, оксид вуглецю, бенз(а)пірен, формальдегід, свинець. Вказані речовини, які характеризують якість атмосферного повітря в Україні, співпадають з основними речовинами, прийнятими в країнах ЄС, однак перелік основних забруднюючих речовин в Україні дещо ширший.

Для усіх зазначених сполук в Україні розроблені нормативи ГДК для двох періодів усереднення: середньодобові за 24 години і максимально разові за 20 хвилин.У ЄС максимальна концентрація нормується при усередненні за 24 години, 8 годин і 365 днів (рік). У більшості країн ЄС використовується середньорічна концентрація, яка регламентується стандартами міжнародних організацій, але в Україні саме цього нормативу немає (табл.2.1).

 

Таблиця 2.1 – Нормативи забруднення атмосфери в Україні

Найменування забруднюючої речовини

Забруднення за час усереднення, мг/м3

24 години

20 хвилин

Азоту діоксид

0,085

0,04

Азоту оксид (NO2)

0,4

0,06

Диоксид сірки

0,5

0,05

Аміак(NH3)

0,2

0,04

Бенз(а)пірен

-

0,0001

Зважені речовини

0,5

0,15

Ртуть металічна(Hg)

-

0,0003

Свинець

0,001

0,0003

Вуглецю оксид (CO)

5

3

Вугільна зола

0,05

0,02

Формальдегід

0,35

0,003

Хлор

0,1

0,3

Пил

0,15

0,5

 

Не дивлячись на різницю в усередненні або визначеннях, ми можемо порівняти кількісні дані основних забрудників повітря в Україні і  країнах ЄС (табл. 2.2) [6].

 

Таблиця 2.2 – Стандарти забруднення атмосфери

Речовина

Стандарти забруднення за час усереднення, мг/м

Україна

ЄС

річне

24 год.

20 хв.

річне

24 год.

1 год.

Пил

0,15

0,50

0,04-0,06

0,10-0,15

Сажа

0,05

0,150

Діоксид сірки

0,05

0,5

0,08-0,12

0,25-0,35

Діоксид азоту

0,04

0,085

0,135

Оксид вуглецю

3,0

5,0

30

10(8 год.)

Бенз(а)пирен

0,0001

0,0001

Формальдегід

0,003

0,035

Свинець

0,0003

0,001

0,0005

 

При порівнянні нормативів України з стандартами ЄС спостерігаються залежності: для України притаманні нормативи 20 – хвилинного усереднення та середньодобові, в той час як для країн ЄС пріоритет віддається середньодобовим та середньорічним нормативам. Тому для співставлення отриманих даних щодо забруднення повітря, стандарти України доцільно доповнити середньорічним нормативом.

У той же час середньодобові ГДК для бенз/а/пирену, діоксиду сірки і свинцю в Україні близькі до середньорічних стандартів, що прийняті в  країнах ЄС. Нормативи ж для діоксиду азоту й оксиду вуглецю, прийняті в Україні, за часом осереднення збігаються з зарубіжними стандартами (максимально разові і середньодобові), однак їх значення в 3 – 6 разів нижче останніх. Це обумовлено розходженнями в методології розробки стандартів (терміни проведення експерименту, критерії оцінки біоефектів, що спостерігаються, підходи до екстраполяції експериментальних даних з тварин на людину).

Спеціальні вторинні стандарти якості атмосферного повітря в Україні відсутні. Зважаючи на те, що при обґрунтуванні ГДК оцінювався можливий негативний вплив на стан навколишнього середовища (прозорість повітря, вплив на рослинність і ін.), первинні нормативи якості атмосферного повітря виконують і загальні природозахисні функції.

Не дивлячись на різні підходи до встановлення нормативів якості атмосферного повітря, для багатьох речовин чисельні значення показників досить близькі. В той же час, існують значні розбіжності в частині встановлення вимог до вмісту в повітрі дрібних часток.

Нормування якості атмосферного повітря як в Україні, так і в зарубіжних країнах, направлено, перш за все, на забезпечення охорони здоров'я і сприятливих умов для населення, а також на охорону довкілля.

Практично у всіх країнах ЄС при нормуванні якості атмосферного повітря (і відповідно, викидів шкідливих речовин) прийнято зосереджувати  увагу на пріоритетних забруднюючих речовинах. У списки таких речовин оксид вуглецю, діоксид сірки, оксиди азоту, свинець, зважені речовини. В той же час, в Україні, відповідно до існуючих вимог, нормуванню підлягають всі речовини, що залучаються до виробничих процесів або утворюються в їх ході.Про пріоритетні забруднюючі речовини говорять в контексті програм моніторингу і оцінки стану атмосфери в містах і промислових центрах.

Дотримання нормативів якості і досягнення цільових показників атмосферного повітря у всіх країнах забезпечується шляхом розробки і впровадження програм, направлених на скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. При цьому в країнах – членах Європейського Союзу так само, як і у ряді інших держав, встановлені граничні річні значення викидів пріоритетних забруднюючих речовин. При цьому держави відповідають за проведення інвентаризації викидів, моніторинг джерел і стану атмосферного повітря, а також звітують в досягненні поставлених в цій області цілей.

2.2 Аналіз нормативного забезпечення оцінки якості води

Вода, як і повітря, є найважливішим чинником навколишнього середовища, що має величезний вплив на процеси життєдіяльності організму людини, його працездатність і захворюваність, тому постійно потрібно піклуватися про її якість.

Оцінка якості води – оцінка умов, які притаманні для водного об'єкта з використанням біологічних досліджень, хімічних аналізів забруднюючих речовин у воді водного об'єкта, а також проведенням тестів на токсичність.

Стандартом якості водиє концентрація речовини або значення інших показників якості води, які не можна перевищувати заради охорони здоров'я населення та живих організмів. Екологічний норматив якості води – це сукупність показників якості води, у разі не перевищення яких водний об'єкт має багату, збалансовану та стійку екосистему. Нормовані (забруднюючі) речовини – речовини та групи речовин, для яких законодавством встановлені стандарти чи нормативи концентрацій; забруднення – шкідливі для здоров'я людей та живих організмів зміни складу і властивостей води водного об'єкту в результаті надходження до нього забруднюючих речовин [6].

2.2.1 Показники оцінки якості води

Оцінка якості водного басейну здійснюється за допомогою системи основних показників:

1   Гранично допустима концентрація забруднюючих речовин у воді водоймища (ГДКв), мг/л, при якій не повинно виявлятися прямої або непрямої шкідливої дії на організм людини протягом всього його життя, а також на здоров'ї подальших поколінь і не повинні погіршуватися гігієнічні умови водокористування.

2   Гранично допустима концентрація забруднюючих речовин у воді водоймищ, використовуваних для рибогосподарських цілей, (ГДКв.р), мг/л. Величина останньої для переважної більшості нормованих речовин завжди значно менше ГДКв. Це пояснюється тим, що токсичні з'єднання можуть накопичуватися в організмі риб у вельми значних кількостях без впливу на їх життєдіяльність.

3   Тимчасово допустима концентрація (орієнтовно – безпечний рівень дії) забруднюючих речовин у воді водоймищ (ТДКв), мг/л. Нормативи, визначувані цим показником, встановлюються розрахунковим шляхом на термін – 3 роки.

4   Гранично допустиме скидання (ГДС), г/год (кг/доб), що регламентує масу забруднюючої речовини в стічних водах, що скидаються у водоймище. Застосування цього нормативу повинне забезпечувати дотримання санітарно-гігієнічних норм, встановлених для водних об'єктів. Величина ГДС визначається розрахунковим шляхом на період, встановлений органами по регулюванню використання і охороні вод. Після цього вона підлягає перегляду у бік зменшення аж до припинення скидання забруднюючих речовин у водоймища [3].

2.2.2 Аналіз нормативів оцінки якості води в Україні і країнах ЄС

Води – це усі води, що входять до складу природних ланок кругообігу води, і поділяються на: поверхневі – води різних водних об'єктів, що знаходяться на земній поверхні; підземні – води, що знаходяться нижче рівня земної поверхні в товщах гірських порід верхньої частини земної кори в усіх фізичних станах і морські. Водним об'єктомє сформований природою або створений штучно об'єкт ландшафту чи геологічна структура, де зосереджуються води (річка, озеро, море, водосховище, болото, струмок).

Кожен із водних об'єктів зв'язаний із своїм оточенням багатосторонніми зв'язками. Води, близькі до природних, – основа наших ландшафтів, дуже позитивно впливають на оточення і є важливою умовою існування видового різноманіття та елементом формування ландшафтної картини. Так, наприклад, річковий мікроклімат (температура, вологість повітря, випаровування) впливає і на віддалені частини річкової долини. Під час використання вод і проведення охоронних заходів слід звертати увагу на необхідність збереження та розвитку біологічного потенціалу вод та їх різноманіття та ландшафту, до якого вони належать.

Превентивна політика охорони довкілля вимагає не тільки попередження безпосередньої загрози та ліквідації завданої шкоди, але в першу чергу охорони та розумного використання природних ресурсів. Відповідальність за водні об'єкти не закінчується на кордонах держави, тому у ЄС ведеться значна робота із встановлення загальних суворих вимог до охорони вод.

У ЄС розроблено ряд важливих вказівок щодо охорони вод. Існує загальна водоохоронна директива по скидах речовин у водні об'єкти, з наведенням узгоджених єдиних ГДС, а у багатьох додаткових правилах введені обмеження на скид ряду пріоритетних речовин. Впроваджені правила з водокористування, які обумовлюють якість поверхневих вод, що використовуються для питного водопостачання, води для плавання, рибогосподарських вод, вод для вирощування молюсків. Правила, що визначають вимоги до якості питної води, встановлюють суворі обмеження, наприклад, на концентрацію пестицидів і нітратів [6].

Рада Європейського Союзу (ЄС) ще в 1998 р. надала Директиву 98/83/ЄС про якість води, призначеної для споживання людиною [10]. Метою цієї Директиви є захист людського здоров’я від шкідливих впливів будь-якого забруднення води, призначеної для споживання людиною, шляхом забезпечення її безпечності та чистоти. Згідно зі ст.4 Директиви безпечність та чистота питної води забезпечуються відсутністю в ній будь – яких мікроорганізмів та паразитів, будь – яких речовин, які, у сукупності або концентрації, становлять потенційну загрозу здоров’ю людини, та відповідає мінімальним вимогам стандартів якості питної води, що наведені в ст.5 Директиви. Параметричні значення цих стандартів повинні дотримуватися, зокрема, у випадках, коли вода постачається з цистерн, у пункті, в якому вона з’являється з цистерни (ст.6). Директивою (ст.7) передбачається здійснення постійного моніторингу якості питної води з метою перевірки її відповідності параметрам стандарту. Стандарти якості води включають мікробіологічні і хімічні параметри, їхні параметричні значення та одиниці виміру, індикатори параметрів (кольоровість, запах, присмак, каламутність, водневий показник (рН) та ін.). Параметри радіоактивності включають концентрацію тритію і загальну дозу іонізуючого опромінювання та їхні параметричні значення.

ЄС з 2002 р. почав здійснювати Глобальну водну ініціативу «Вода для життя – здоров’я, благополуччя, економічний розвиток та безпека». Вона передбачала завершення у 2005 р. підготовку в державах ЄС планів управління водними ресурсами та їх ефективного використання і скорочення до 2015 р. удвічі частки населення, що не має можливості використовувати безпечну питну воду.

У 2008 році була прийнята Директива Європейського Парламенту та Ради 2008/1/ЄС від 18 січня 2008 року [11] щодо комплексного запобігання та контролю за забрудненням, метою якої є досягнення комплексного запобігання та контролю забруднення, спричиненого видами діяльності, включеними до Додатку І Директиви. Вона встановлює заходи, розроблені для запобігання, або, коли це неможливо, зменшення викидів у повітря, воду та ґрунт, спричинених вищевказаними видами діяльності, включаючи заходи щодо відходів, з метою досягнення високого рівня захисту навколишнього природного середовища в цілому [4].

Найважливіші правові норми для використання та збереження природних вод містяться в різних країнах у Водних кодексах та законі про охорону довкілля, а основними завданнями водоохоронної політики є превентивна охорона вод як складової природоохоронної рівноваги, а також забезпечення суспільного водопостачання. Однією з основних проблем є забруднення шкідливими речовинами, такими як токсичні сполуки, стійка органіка, важкі метали. З метою охорони здоров'я людей, тварин та рослин поверхневих вод шкідливі речовини слід усувати до мінімуму, який піддається досягненню.

Стандартні параметри якості води встановлюються на основі одного чи декількох факторів: досвіду і певних критеріїв; технічної та економічної досяжності; результатів біологічних експериментів (наприклад, визначення біологічної активності); здатності надійного вимірювання параметрів; прикладної програми математичних моделей (наприклад, моделювання ризиків здоров'я) тощо. При цьому враховується, що стандарти повинні бути динамічними за характером [6].

За запасами водних ресурсів у розрахунку на одиницю площі і на одного жителя Україна займає одне з останніх місць серед країн Європи, водночас, по рівню споживання та рівню забруднення водоймищ Україна займає одне з перших місць. Всі наші великі ріки за міжнародними стандартами вважаються забрудненими і «дуже забрудненими». Те ж саме стосується і більшої частини довжини їх основних приток.

Наявність високоякісної питної води в кількості, що задовольняє основні потреби людини, є однією з умов зміцнення здоров'я людей і стійкого розвитку держави. Будь – яке недотримання стандарту якості питної води може привести до несприятливих як короткострокових, так і довгострокових наслідків для здоров'я і благополуччя населення. В Україні проблема забезпечення населення доброякісною питною водою в достатній кількості в даний час залишається гострою.

В даний час в Україні якість води централізованого питного водопостачання регламентується ГОСТ 2874-82 [12].По цьому нормативному документу якість питної води оцінюється по 28 санітарно-хімічним і бактеріологічним показникам.

Одночасно Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.12.1996 р. №383 затверджені Державні санітарні норми і правила (ДСанПіН) [13]. Він включає 54 показники якості і контролю за якістю питної води. У цьому документі значно розширений спектр показників, нормативні рівні деяких з них стали жорсткішими.

Якість води природних джерел визначають по наявності в ній речовин неорганічного і органічного походження, а також мікроорганізмів і характеризують різними фізичними, хімічними, бактеріологічними і біологічними показниками.

До фізичних показників відносяться температура, запах, смак, каламутність, кольоровість, електропровідність. Запах обумовлений здатністю хімічних речовин природного і техногенного походження, що містяться у воді, випаровуватися і викликати роздратування нюхових рецепторів слизистих оболонок носа, викликаючи відповідне відчуття. Смак і присмак обумовлені здатністю хімічних речовин, що містяться у воді, викликати роздратування смакових рецепторів поверхні язика і викликати відповідне відчуття.

Згідно з опублікованими відомостями, з метою характеристики інтенсивності запахів води в США ще в 1914 р. запропонували п'ятибальну шкалу: 0 – без запаху; 1 – дуже слабкий, який споживач не виявляє, але відчуває досвідчений фахівець; 2 – слабкий, споживач відчуває лише у випадку, якщо звернути його увагу; 3 – помітний, споживач легко виявляє і негативно реагує; 4 – чіткий, вода непридатна для вживання; 5 – дуже сильний, вода непридатна для вживання. Вказана шкала в даний час застосовується в Україні, Росії і багатьох інших країнах.

Якісною вважається вода, що не має смаку і присмаку. Згідно з вимогами ГОСТ 2874-82 і ДСанПіН, інтенсивність цих показників для питної водопровідної води не повинна перевищувати 2 балів.

Кольоровість – природна якість води, яка залежить від кількості гумінових органічних речовин, що знаходяться в ній, поступають у воду з ґрунту.

Каламутність води – вміст зважених речовин в одиниці об'єму суміші води і цих речовин. Природна каламутність води обумовлена вмістом зважених речовин органічного і неорганічного походження (глини, мула, органічних колоїдів, планктону і так далі). Згідно з вимогами ГОСТ 2874-82, каламутність питної води не повинна перевищувати 1,5 мл/л, в той же час, за узгодженням з органами санітарно – епідеміологічної служби (у паводковий період) допускається каламутність до 2,0 мл/л. ДСанПіН встановленийнорматив каламутності 0,5 мл/л, проте з врахуванням конкретної ситуації допускається каламутність до 1,5 мл/л.

Хімічними показниками якості води є загальна кількість розчинених речовин або сухий залишок, прожарений залишок, активна реакція, або рН води, окислюваність, лужність, вміст газів, наявність азотовмісних з'єднань, хлоридів, сульфатів, заліза, марганцю, кальцію, магнію, деяких отруйних і радіоактивних речовин. Згідно з вимогами ГОСТ 2874-82 і ДСанПіН, до цих показників відносять водневий показник (рН), концентрацію заліза, жорсткість загальну, вміст сульфатів, сухого залишку (загальну мінералізацію), хлоридів, міді, марганцю. У ДСанПіН з нормативів якості води виключені, передбачені ГОСТ 2874-82 поліфосфати залишкові і цинк, проте додані хлорфеноли.

Бактеріологічні або санітарні показники характеризують загальну бактерійну забрудненість води, а також вміст в ній бактерій кишкової палички (бактерій coli). Згідно з ГОСТ 2874-82, в Україні безпеку води в епідемічному відношенні визначають загальним числом мікроорганізмів і числом бактерій групи кишкових паличок. Проте це непрямі санітарно – мікробіологічні показники.

Біологічні показники визначають наявність водних організмів, що знаходяться на поверхні (планктон) і в товщі (нейстон) води або розташованих на дні водоймища, біля берегів і на поверхні підводних предметів (бентос).

В Україні ГОСТ 2874-82 і ДСанПіН в питній воді нормується всього 60 показників. З них органолептичних ‑ 4, впливаючих на органолептичні властивості води (фізико-хімічні) – 6, токсикологічних показників нешкідливості хімічного складу – 28 показників радіаційної безпеки – 2, показників фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води – 5, показників залишкових кількостей знезаражувальних засобів – 3 і показників епідемічної безпеки води – 7 (у тому числі мікробіологічних – 5 і паразитологіях – 2).

У табл. 2.3 наведені норми забруднення води за стандартами ЄС і України.

 

Таблиця 2.3 – Норми забруднення водиза стандартами ЄС і України

 

 

Показники

Одиниці

вимірювання

ЕС

ДСАНПІН України

ГОСТ

2874-82

1

2

3

4

5

6

Фізико-хімічні показники води

1

Рівень pH

рН

6,5 - 8,5

6,5 - 8,5

6 - 9

2

Загальна

мінералізація

мг/дм

1500

100 - 1000 (1500)

1000

 

3

Жосткість

мг-экв/дм3

1,2

1,5 - 7,0

7,0

4

Окислюваність

мг О2 /дм3

5,0

4,0

-

5

Температура

град С

25

-

-

6

Лужність

мг НСО3 / дм3

30

0,5 - 6,5

-

Органолептичні показники

1

Запах

балл

-

2

2

2

Присмак

балл

*

2

2

Продовження табл. 2.3

1

2

3

4

5

6

3

Кольоровість

градус

20

20 (35)

2

4

Каламутність 

мг/дм3

-

0,5 (1,5)

1,5

Мікробіологічні показники безпеки питної води

1

Загальне мікробне число

CFU*

10 при 22 град по С 100 при 37 град по С

100

100

2

Загальні коліформні бактерії

кіл-ть в 100 мл

відсутні.

3

3

Радіологічні показники

1

Загальна

 а-радіоактивність

бк/л

-

0,1

-

2

Загальна

 в-радіоактивність

бк/л

-

1,0

-

Гранично допустимі концентрації вмісту основних неорганічних речовин в питній воді

1

Алюміній (Al)

мг/дм3

0,2

0,2-0,5

0,5

2

Азот аммонійний (NH3)

мг/дм3

0,5

-

-

3

Барій (Ва)

мг/дм3

0,1

0,1

-

4

Бор (В)

мг/дм3

1,0

-

-

5

Залізо (Fe)

мг/дм3

0,2

0,3

0,3

6

Кадмій (Cd)

мг/дм3

0,005

відсутні

відсутні

7

Калій (К)

мг/дм3

12,0

-

-

8

Кальцій (Са)

мг/дм3

100,0

-

-

9

Марганець (Mn)

мг/дм3

0,05

0,1

0,1

10

Мідь (Cu)

мг/дм3

2,0

1,0

1,0

11

Миш’як (As)

мг/дм3

0,01

0,01

0,05

12

Натрій (Na)

мг/дм3

200,0

-

-

13

Нікель (Ni)

мг/дм3

0,02

0,1

-

14

Нітрати (NO3)

мг/дм3

50

45

10

15

Нітрити (NO2)

мг/дм3

0,5

відсутні

відсутні

16

Ртуть (Hg)

мг/дм3

0,001

відсутні

відсутні

17

Свинець (Pb)

мг/дм3

0,01

0,01

0,01

18

Селен (Se)

мг/дм3

0,01

0,01

0,001

19

Срібло (Ag)

мг/дм3

0,01

-

0,05

20

Сульфати (SO4)

мг/дм3

250

250-500

500

21

Фториди (F)

мг/дм3

1,5

1,5

1,5

22

Хлор, у тому числі: залишковий

вільний

мг/дм3

-

0,3 - 0,5

0,8 - 1,2

-

23

Хлориди (Cl)

мг/дм3

250

250-350

-

24

Цинк (Zn)

мг/дм3

5,0

-

5,0

25

Магній (Mg)

мг/дм3

50

10-80

-

26

Сурьма (Sb)

мг/дм3

0,005

-

-

 

Стандарти ЄС застосовуються в 25 країнах у складі національних законодавств, а також використовуються в тій або іншій вільній формі в деяких інших державах. В Україні розроблені і діють лише обов'язкові і єдині для всієї країни нормативи (стандарти) якості питної води і відсутні регіональні, окремі для різних областей норми.

В Україні і ЄС розрізняється ділення на групи нормованих в питній воді показників. В українському законодавстві приведені таблиці з наступними показниками:  мікробіологічні, токсикологічні, радіологічні, органолептичні, а також фізико – хімічні. Ці показники є обов'язковими на всій території України.

У Директиві нормуються 66 параметрів якості питної води, розбиті на декілька груп: органолептичні показники; фізико-хімічні параметри; речовини, присутність яких у воді у великих кількостях небажано; токсичні речовини, мікробіологічні показники і параметри зм'якшеної води, призначеної для вжитку.

В Україні, згідно ДСанПіН, з вживаних для знезараження засобів нормуються залишкові – хлор и озон, а в країнах ЄС ці показники не нормуються. Також не нормуються запах, каламутність.

Обов'язковими показниками радіаційної безпеки питної води в Україні є α – и β – випромінювання, які не нормуються в ЄС,але існують нормативи для радіоактивних показників: тритій – 100 бк/л і загальна доза іонізуючого опромінення – 0,10 mSv/рік.Проте в Україні діють з 1.01.1998 р. ДР – 97 «Допустімі рівні вмісту радіонуклідів 137Сs i 90Sr в продуктах харчування i пітній воді» [14], якими нормується в питній воді вміст радіонуклідів цезію 137Cs і стронцію 90Sr, які не повинні перевищувати 2 Бк/л. Таким чином, в ЄС і в Україні в питній воді нормуються різні радіоактивні ізотопи.

В українських стандартах якості питної води, на відміну від стандартів ЄС, не нормуються неорганічні речовини: азот аммонійний, бор, калій, кальцій, магній, натрій, кадмій, нітрити, ртуть і сурьма. В той же час в ЄС, на відміну від України, в питній воді не нормуються метали: молібден, стронцій і фосфор, які вказані в ГОСТ 2874-82.

За деякими показниками стандарти питної води країн ЄС жорсткіші, ніж українські. Так, в ЄС жорсткість води, що рекомендується, не повинно перевищувати 1,2 мг-екв/дм3, в той же час в Україні допускається 1,5 – 7 мг-екв/дм3. В ЄС концентрація заліза складає 0,2 мг/дм3 , марганцю – 0,05 мг/дм3, нікелю – 0,02 мг/дм3 , срібла – 0,01 мг/дм3 , а в українському законодавстві передбачені такі нормативи: залізо – 0,3 мг/дм3 , марганець і нікель – 0,1 мг/дм3, срібло – 0,05 мг/дм3.

У ЄС рекомендуються концентрації сульфатів і хлоридів в питній воді не більше ніж по 250 мл/л, а в Україні за узгодженням з санітарно-епідеміологічною службою допускається концентрація сульфатів до 500 мл/л і хлоридів – до 350 мл/л.

Для багатьох речовин чисельні значення показників досить близькі. В той же час, існують значні розбіжності у встановлення вимог до гранично допустимих концентрацій вмісту основних неорганічних речовин в питній воді.

В українських стандартах якості питної води для більшості показників встановлений лише один кількісний норматив (наприклад вміст міді не повинен перевищувати 1,0 мл/л). ЄС встановлює для більшості параметрів два рівні гранично допустимій концентрації. Рівень G – це довготривала мета, яку країнам-членам ЄС бажано досягти в перспективі. Рівень I – це обов'язковий для виконання всіма країнами порядок величин, що визначають якість води. У Директиві ці норми закріплені у вигляді величин MAC (MaximumAdmissibleConcentration) для кожного параметра. Законодавство країн-членів ЄС повинне встановлювати норми якості води не гірше, ніж величина МАС.

Слід зазначити, що функціонування в Україні одночасно двох обов'язкових нормативів якості питної води централізованого водопостачання – ГОСТ 2874-82 і ДСанПіН, що певною мірою суперечать один одному, слід вважати нераціональним, оскільки це ускладнює організацію лабораторного контролю питної води і нагляду за дотриманням її якості.

Для поліпшення якості питної води слід реалізувати низку заходів. В першу чергу це стосується розробки і впровадження державних стандартів на питну воду. На початку 2002 р. вступив в дію Закон України «Про питну воду та питне водопостачання» [15], який визначає правові, економічні і організаційні положення функціонування системи питного водопостачання, направлені на гарантоване забезпечення населення якісною і безпечною для здоров'я людини водою.

Проблема забруднення поверхневих джерел водопостачання і якості питної води актуальна для всього світу. У світовій практиці стандарти якості питної води постійно переглядаються. Стандарти ВООЗ 1970 р. мали 9, 1984 р. – 27, 1993 р. – вже 95 показників. Вказані стандарти покладені в основу Директиви 90/778/ЄС і для багатьох країн світу є основоположними.

Гігієнічні нормативи якості питної води, представлені в новому нормативному документі ДСанПіНі «Вода питна», є жорсткішими, ніж в ГОСТ 2874-82 «Вода питна», і наближенішими до стандартів якості ВООЗ і ЄС, в деяких випадках жорсткіше за них (органолептичні показники, каламутність, барій, фтор, хлорфеноли, хлороформ, чотирихлористий вуглець).

Наближення вітчизняних гігієнічних нормативів якості питної води до рівня стандартів ЄС є одним з елементів входження України в Європейське Співтовариство.

2.3 Аналіз нормативного забезпечення оцінки якості ґрунтів

Ґрунти забруднюються різними хімічними речовинами, пестицидами, відходами сільського господарства, промислового виробництва і комунально-побутових підприємств.

Хімічні сполуки, що поступають в грунт, накопичуються і приводять до поступової зміни хімічних і фізичних властивостей ґрунту, знижують чисельність живих організмів, погіршують її родючість.

Забруднення ґрунтів і порушення нормального круговороту речовин відбувається в результаті не дозованого вживання мінеральних добрив  і пестицидів. У ряді галузей сільського господарства пестициди застосовують у великих кількостях для захисту рослин і боротьби з бур'янами. Щорічне їх вживання, часто по кілька разів в сезон, приводить до їх накопичення в ґрунті і отруєння.

Забруднення ґрунтів пов'язане із забрудненням атмосфери і води. У грунт потрапляють різні тверді і рідкі відходи промислового виробництва, сільського господарства і комунально-побутових підприємств. Основними речовинами, що забруднюють грунт, є метали і їх з'єднання, радіоактивні речовини, добрива і пестициди.

Земельні угіддя – це землі, які систематично використовуються, або можуть використовуватися для конкретних господарських цілей. До основних земельних угідь, з яких складаються земельні ресурси України, та від стану яких в значній мірі залежить екологічна ситуація в країні, відносяться сільськогосподарські, лісові та природоохоронні землі.

Існує велика кількість критеріїв для об'єктивної якісної та кількісної оцінки земельних угідь, зокрема: структура угідь і ґрунтового покриву, екологічна стійкість земельних ресурсів (співвідношення стабільних та нестабільних в екологічному відношенні угідь), родючість ґрунтів (вміст гумусу, основних елементів живлення рослин тощо), продуктивність орних земель (урожайність основних сільськогосподарських культур), продуктивність кормових угідь (урожайність сіна) тощо – землі сільськогосподарського призначення;структура лісових земель, продуктивність земель лісового фонду (лісистість, бонітети лісів, повнота насаджень, запаси головних лісоутворюючих порід, середній приріст деревини на 1 га вкритої лісом площі) – землі лісового фонду; структура земель природно – заповідного фонду (ПЗФ) за категоріями, розміщення та кількість об'єктів ПЗФ в областях, доля земель ПЗФ в структурі земельних ресурсів кожної області – землі природно-заповідного фонду [16].

Вибір і обґрунтування критеріїв оцінки стану земельних ресурсів відносно забруднення є складовою більш глобальної проблеми – проблеми нормування антропогенних навантажень на екосистеми. За об'єктивними еколого –токсикологічними критеріями можна не тільки визначати екологічну ситуацію на конкретній території, але і оцінювати характер антропогенного впливу на довкілля. Наприклад, екологічно чисті території можна розглядати як еталон розумного впливу людини на ґрунтовий покрив, у той час як забруднені сільськогосподарські угіддя – наслідок незбалансованого антропогенного впливу на довкілля [6].

2.3.1 Показники оцінки якості ґрунтів

Оцінка якості ґрунтового шару проводиться по нормативах, встановлених відповідно до наступних основних показників.

1   Гранично допустима концентрація забруднюючої речовини в орному шарі ґрунту (ГДКп), мг/кг. При цьому значенні концентрації не повинно виявлятися прямої або непрямої негативної дії на тих, що контактують з ґрунтом воду, повітря і, отже, здоров'я людини, а також на самовідновлюючу здатність ґрунту.

2   Тимчасово допустима концентрація (орієнтовно допустима концентрація) шкідливої речовини в орному шарі ґрунту (ВДКп), міліграмі/кг. Встановлюється розрахунком і діє протягом 3 років [3].

2.3.2 Аналіз нормативів оцінки якості ґрунтів в Україні і країнах ЄС

Згідно статті 95 «Земельного кодексу України» [17]моніторинг земель є системою спостереження за станом земельного фонду, в т. ч. земель, розташованих у зонах радіоактивного забруднення, з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів. Структура, зміст і порядок здійснення моніторингу земель встановлюються постановою КМУ від 20.08.93 р. №661, якою затверджене «Положення про моніторинг земель» [18]. Об'єктом моніторингу земель є весь земельний фонд незалежно від форм власності на землю.

Існують такі основні критерії оцінки екологічного стану земельних ресурсів: вміст залишкової кількості пестицидів у ґрунтах і рослинній масі, валових форм важких металів у ґрунтах і рослинній масі, рухомих форм важких металів у ґрунтах у мг/кг і щільність забруднення ґрунтів цезієм (Сs – 137) і стронцієм (Sr – 90) у Кі/км2.

Межу нетоксичної дії на рослини конкретного забруднювача встановити важко, оскільки у реальних умовах майже завжди має місце поліелементне забруднення ґрунтів, що ускладнює прогноз реакції різних сільськогосподарських культур на забруднення ґрунтів важкими металами. Неадекватно по відношенню до рослин оцінюють токсичність ґрунтів, що забруднені важкими металами, біохімічні та мікробіологічні показники, однак існують факти негативного і навіть летального впливу важких металів на рослини, тобто такого впливу, при якому захисний механізм рослин деформується або руйнується.

Основою негативного впливу на рослину того чи іншого елементу є не сам елемент, а його кількість: в природі немає токсичних елементів, але є їх токсичні концентрації. При поліелементному забрудненні ґрунтів найбільшу небезпеку для рослин викликає елемент, концентрація якого в ґрунтовому розчині найвища.

Цілком придатну оцінку екологічного стану земельможна отримати за допомогою даних, що характеризують рівень пестицидного навантаження, однак для більшої об'єктивності необхідно мати інформацію про залишкові кількості пестицидів у ґрунтах і рослинах. Рівень забруднення ґрунтів і рослинної маси залишками пестицидів визначають шляхом порівняння фактичного вмісту пестицидів у ґрунті або у сільськогосподарській продукції з ГДК. Перевищення фактичного вмісту залишкової кількості пестицидів відносно ГДК є показником небезпечної екологічної ситуації.

У табл. 2.4 наведено нормативи оцінок пестицидногозабруднення ґрунтів; у табл. 2.5 – параметри радіаційного фону, за якими визначають типи екологічних ситуацій відносно радіоактивного забруднення. В системі оцінок агроекологічних умов стосовно елементів-забруднювачів використано такі показники як кларки і ГДК важких металів (табл. 2.6, 2.7).

 

Таблиця 2.4 – Показники пестицидного забруднення ґрунтів

Типи екологічної ситуації

Нормативи оцінок пестицидного навантаження

Залишкові кількості пестицидів, кг/га

у ґрунті

у рослинах

Благополучна

<3

не виявляються

не виявлються

Задовільна

3-4

< ГДК

<ГДК

Передкризова

4-5

< ГДК

<ГДК

Кризова

5-6

1,1-1,5 ГДК

1,1-1,5 ГДК

Катастрофічна

>6

1,6-10 ГДК

1,6-10 ГДК

Таблиця 2.5 – Параметри радіаційного фону

Типи екологічної ситуації

Нормативи оцінок щільності радіоактивного забруднення земель, Кі/км2

Cs-137

Sr-90

Благополучна

на рівні природного фону

на рівні природного фону

Задовільна

0,1-1,0

< 0,02

Передкризова

1-5

0,02-1,0

Кризова

5-15

1-3

Катастрофічна

>15

>3

 

В країнах ЄС розвивається регіональна стандартизація в області контролю якості ґрунту. Вміст хімічних речовин в ґрунті нормується, як правило, в національних стандартах. На міжнародному рівні нормативів вмісту забруднюючих речовин в ґрунті немає.

 

Таблиця 2.6 – Нормативи забруднення ґрунтів важкими металами

Елемент

Валовий фоновий вміст і ГДК важких металів у ґрунтах, мг/кт

кларк

ГДК, мг/кг

Ванадій

100

150

Марганець

850

1500

Хром

75

100

Кобальт

8

50

Нікель

40

85

Мідь

20

55

Цинк

50

100

Селен

0,01

10

Кадмій

0,5

3

Ртуть

Свинець

0,02

10

2,1

32

Стронцій

300

1000

 

У Німецькому Федеральному Законі про Захист ґрунтів, прийнятому 12 липня 1999 року, використовуються стандарти вмісту забруднюючих речовин, які різняться по категоріях об'єктів і характері використання земель. Всі ґрунти міста розділяються на 4 категорії:

1  Дитячі майданчики, які використовуються для ігор.

2  Житлові зони (включаючи внутрішні садки).

3  Парки і рекреаційні місця, зокрема суспільні і приватні зелені площі, а також доступні площі, що регулярно використовуються, з відкритим ґрунтом.

4  Промислові об'єкти і комерційна нерухомість.

У таблиці 2.7 приводяться допустимі значення забруднюючих речовин в ґрунтах міських ландшафтів.

 

Таблиця 2.7 – Стандарти вмісту забруднюючих речовин у Німеччини

Елемент

ГДК, мг/кг

Дитячі майданчики

Житлові зони

Парки і рекреаційні місця

Промислові об'єкти

Миш’як

25

50

125

140

Свинець

200

400

1000

2000

Кадмій

10

20

50

60

Ціанід

50

50

50

100

Хром

200

400

1000

1000

Нікель

70

140

350

900

Ртуть

10

20

50

80

Бенз(а)пірен

2

4

10

12

Діоксини

100

1000

1000

10000

 

У Нідерландах нормування забруднюючих речовин в ґрунтах здійснюється для трьох рівнів забруднення їх хімічними речовинами: А-wert – норматив, відповідний природному фону; В-Wert – норматив, перевищення якого не рекомендується; С-wert – норматив, за перевищення якого слідує штраф, розмір якого зазвичай розоряє фірму.

 

Таблиця 2.8 – Нормативи вмісту забруднюючих речовин в ґрунті, встановлені в Нідерландах.

Метал

ГДК, мг/кг

А-wert

В-Wert

С-wert

Барій

200

400

2000

Кадмій

0,8

5

20

Кобальт

20

50

300

Мідь

36

100

500

Молібден

10

40

200

Миш’як

29

30

50

Нікель

35

100

500

Олово

20

50

300

Ртуть

0,3

2

10

Свинець

85

150

600

Хром

100

250

800

Цинк

140

500

3000

 

Таблиця 2.9 – Порівняльні дані по нормах вмісту забруднюючих речовин в ґрунтах України і країн ЄС, мг/кг

Метал

Стандарти забруднюючих речовин, мг/кг

Німеччина

Нідерланди

Україна

Миш’як

25-140

29-50

2-10

Свинець

200-2000

85-600

32

Кадмій

10-60

0,8-20

0,7-3

Хром

200-1000

100-800

100

Нікель

70-900

35-500

85

Ртуть

10-80

0,3-10

2,1

Цинк

140-3000

100

Мідь

36-500

55

Кобальт

20-300

50

Молібден

10-200

Олово

20-300

Ціаніди

50-100

Бенз(а)пірен

2-12

0,02

 

Критичні рівні вмісту забруднюючих речовин в країнах ЄС перевищують гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин ґрунтів України в десятки і сотні разів. Більш близькими за значеннями є нормативи вмісту забруднюючих речовин в ґрунтах України і Нідерландів, але стандарти забруднення ґрунтів України значно жорсткіші ніж у країн ЄС.

В нашій країні для санітарно-гігієнічної оцінки ґрунтів зазвичай використовують гранично допустимі і орієнтування допустимі концентрації (ГДК і ОДК) забруднюючих речовин. Рівень забруднення прийнято оцінювати по кратності перевищення ГДК, класу небезпеки речовин, допустимій повторюваності концентрацій заданого рівня.

На сьогодні в Україні затверджені найбільш жорсткі в порівнянні із зарубіжними країнами гранично допустимі концентрації, які практично неможливо витримати в умовах крупних промислових міст.

В Україні нормування якості ґрунтів історично направлене, в першу чергу, на охорону ґрунтів сільськогосподарських угідь і, тим самим, на забезпечення охорони здоров'я і населення, що споживає вирощені в країні продукти харчування.

Оцінка забруднення ґрунтів в Україні проводиться переважно на основі визначення сумарного показника забруднення, який визначається як сума відношень фактичних концентрацій шкідливих речовин в ґрунті до регіональних фонових концентрацій цих речовин. Сумарний показник забруднення нормований; залежно від його величини ґрунти відносять до однієї з категорій (від допустимої до надзвичайно небезпечної міри забруднення). Хоча оцінка стану ґрунтів, заснована на цьому показнику, є поширеною, але її не можна визнати досконалою.

У країнах-членах Європейського Союзу, поряд з нормативами якості ґрунтів сільськогосподарських угідь, встановлені критерії оцінки забрудненості ґрунтів майданчиків, які використовуються або використовувалися як виробничі. Критерії, встановлені в різних державах, досить близькі; таблиці показників включають пріоритетні неорганічні і органічні забруднюючі речовини.

Широке використання у вітчизняній практиці критеріїв оцінки забруднення ґрунтів і ґрунтів промислових майданчиків, поширених в країнах-членах ЄС, можна розглядати як реалізацію принципу гармонізації екологічних стандартів. Оновлення і уточнення критеріїв (відповідно до останніх даних і офіційних документів, прийнятих в ЄС), а також розробка і прийняття зведення правив (або іншого нормативного акту), що закріплює правомірність вживання обговорюваних показників, сприяли б впорядкуванню підходів до нормування і оцінки якості ґрунтів.

2.4 Розробка методу оцінюваннявідповідності вимог національних і Європейських нормативних документів

При проведенні оцінки відповідності вимог нормативних документів, запропоновано використовувати комплексний метод оцінки, який складається з різних груп оцінюваних показників і заснований на вживанні узагальненого показника відповідності вимог.

Використання такого узагальненого показника дозволяє визначити показники відповідності для різних вимог компонентів довкілля.

Для оцінки відповідності вимог НД в даній роботі рекомендовано використовувати метод Харрінгтона (метод «бажаної функції») [19, 20], який був запропонований для оцінки якості продукції по одному ключовому показнику, що характеризує якість оцінюваної продукції.

 

         Диплом,  (2.1)

 

де      Диплом – безрозмірна величина;

         Диплом – основа натуральних логарифмів;

Диплом – еквівалент натурального значення оцінюваного показника якості.

Перевага даного методу полягає в тому, що натуральні значення показників з різною розмірністю математично перетворяться в безрозмірні величини, що мають якісний вміст і що дають кількісну оцінку рівня показника відносно гранично допустимих його значень. Користуючись величинами Диплом, розрахованими для кожного показника, можна виконувати будь-які математичні операції для комплексної оцінки якості продукції, процесу, системи [21].

Цей метод має і певні недоліки: а) суб'єктивне встановлення номінального і кращого граничних значень рівня якості; б) неприйняття до уваги всієї сукупності натуральних значень показника, властивих даному класу продукції, що приводить до спотворення оцінки комплексного показника. Критерії оцінки значень комплексних показників відповідності представлені в таблиці. 2.10.

 

Таблиця 2.10 – Критерії оцінки узагальнених показників відповідності вимог нормативних документів

Оцінка

Діапазон зміни значень комплексного показника

Дуже добре

1 ‑ 0,80

Добре

0,80 – 0,63

Задовільно

0,63 – 0,37

Погано

0,37 – 0,20

Дуже погано

0,20 и нижче

 

Для оцінки комплексного (узагальненого) показника якості продукції було запропоновано розраховувати узагальнену бажаність (Диплом) по наступному методу [22]:

 

         Диплом,          (2.2)

 

де      Диплом – параметр вагомостіДиплом-тоїбажаності;

         Диплом – загальнакількістьпоказників, щохарактеризуютьякістьпродукції.

У виразі (2.2) для обчислення комплексного показника оцінки відповідності вимог НД входить параметр вагомостіДиплом, який характеризує вклад Диплом-го показника якості в загальну сумісність вимог НД.

Для розрахунків коефіцієнт вагомості приймаємо рівнозначним і його величина розраховується за формулою:

 

         Диплом

де      N – загальнакількістьпоказників якості компоненту.

При розрахунку комплексного показника оцінки відповідності вимог НД ( Диплом) як Диплом-тої бажаності (Диплом) рекомендовано використовувати показник відповідностіДиплом-ої вимоги до компонентів довкілля, вказаного в національних і Європейських стандартах .

Параметр відповідності Диплом-ої вимоги (Диплом ) (див. пояснення до формули (2.1)) рекомендується характеризувати за допомогою величини нормативного значення показника якості компонентів довкілля вказаного в стандартах.

При розрахунках показника відповідності Диплом- ої вимоги – безрозмірної величини рівня бажаності (Диплом )використовується еквівалент натурального значення оцінюваного параметра результативності Диплом- ої вимоги до компонента довкілля Диплом Дану величину рекомендовано визначати по методу раціональних і номінальних значень.

         Диплом       (2.3)

 

 

де      rн і rрац – номінальне і раціональне значення показника відповідності Диплом- ої вимоги НД.

Тоді Диплом  =0,0057 і Диплом=0,772.

Записуємо систему лінійних перетворюючих рівнянь:

 

         Диплом (2.4)

 

Звідки визначаємо константи

 

         Диплом         (2.5)

 

З системи рівнянь (2.4) отримаємо загальне перетворююче рівняння

 

         Диплом. (2.6)

Аналіз виразу (2.5) показує, що при виборі значень номінального і раціонального параметрів сумісності Диплом-го показника, необхідно, щоб виконувалися наступні умови:

Диплом>0, Диплом>0

 

Після виконання розрахунків, отриманий  комплексний показник оцінки відповідності вимог  національних і Європейських стандартів, порівнюємо із значеннями заданими в таблиці. 2.1 і визначаємо міру відповідності вимог.

Висновок

Таким чином, зусилля України щодо адаптації екологічного законодавства до права навколишнього середовища ЄС останніми роками зумовили перегляд ряду підходів до правового регулювання охорони навколишнього середовища та раціонального природокористування, зокрема, до організації моніторингу, стандартизації, оцінки впливу на навколишнє середовище, організації екологічного аудиту, створення екологічної мережі. Внесено чимало інших змін до законодавства України під кутом зору наближення його до Європейських стандартів. Поліпшилось інформаційне та організаційне забезпечення даного процесу. Є тут, звичайно, й чимало недоліків. Але в цілому є позитивною тенденція до гармонізації української еколого-правової системи з європейською.

Одним з найважливіших напрямів ефективної участі нашої країни в роботах по міжнародній стандартизації є своєчасне і якнайповніше використання міжнародних, регіональних і національних стандартів інших країн в галузях народного господарства. Вживання міжнародних стандартів у вітчизняних стандартах називається гармонізацією стандартів. Результатом цієї діяльності є розробка гармонізованих стандартів.

Гармонізовані стандарти – стандарти, які прийняті уповноваженими на діяльність по стандартизації органами, поширюються на один і той же об'єкт стандартизації і забезпечують взаємозамінюваність продукції, процесів або послуг і (або) взаємне розуміння результатів випробувань або інформації, що представляється відповідно до цих стандартів.

Гармонізація розділів природоохоронного законодавства України з відповідними законодавчими актами ЄС необхіднадля підтримки спільного економічного простору, наприклад, для ведення міжнародної комерційної діяльності. Гармонізація є важливою для українських виробників, які прагнуть того, щоб їх продукція відповідала екологічним стандартам.

.


Розділ 3 Розрахунок відповідності вимог національних і Європейських нормативних документів

Для оцінки відповідності вимог національних і Європейських нормативних документів необхідно виконати два розрахунки:

1)   Співвідношення вимог українських нормативних документів до Європейських.

2)   Співвідношення вимог Європейських нормативних документів до українських.

3.1 Розрахунок співвідношення вимог українських нормативних документів до Європейських

Розрахунок виконуємо за формулами 2.1, 2.5, 2.6 за допомогою програми MicrosoftExcel.

Для проведення розрахунку приймаємо наступні припущення:

pрац, pн – значення нормативу в Європейських стандартах;

p – максимальне значення нормативу в стандартах України;

pрац – мінімальне значення інтервалу вмісту забруднюючих речовин;

pн – максимальне  значення інтервалу вмісту забруднюючих речовин;

p = 0, якщо показник не нормується;

d = 1, якщо значення pрац і pн не нормуються;

Якщо значення вмісту забруднюючих речовин нормується не інтервалом, тоді pн – задане значення показника, а pрац приймаємо рівним

 

Диплом.

 

 

 

Таблиця 3.1 – Данні розрахунку сумісності вимог нормативних документів України та Європи щодо якості води

Показник

Диплом

Диплом

Диплом

Диплом

Диплом

Диплом

d

1

2

3

4

5

6

7

8

РівеньpH

8,5

6,5

8,5

-0,38315

3,262475

0,0057

0,369976342647554

Мінералізація

1500

150

1000

-0,00057

0,857144

0,289515

0,473015698386672

Жосткість

1,2

0,12

7

-0,70954

0,857144

-4,10961

0,3478·10-26

Окислюваність

5

0,5

4

-0,17029

0,857144

0,175989

0,432303538797262

Температура

25

2,5

0

-0,03406

0,857144

0,857144

0,654180368935381

Лужність

30

3

6,5

-0,02838

0,857144

0,672665

0,600287372382514

Алюміній (Al)

0,2

0,02

0,5

-4,25722

0,857144

-1,27147

0,0282664701283944

Азот  (NH3)

0,5

0,05

0

-1,70289

0,857144

0,857144

0,654180368935381

Барій (Ва)

0,1

0,01

0,1

-8,51444

0,857144

0,0057

0,369976342647554

Бор (В)

1

0,1

0

-0,85144

0,857144

0,857144

0,654180368935381

Залізо (Fe)

0,2

0,02

0,3

-4,25722

0,857144

-0,42002

0,218275909318722

Кадмій (Cd)

0,005

0,0005

0

-170,289

0,857144

0,857144

0,654180368935381

Калій (К)

12

1,2

0

-0,07095

0,857144

0,857144

0,654180368935381

Кальцій (Са)

100

10

0

-0,00851

0,857144

0,857144

0,654180368935381

Марганець

0,05

0,005

0,1

-17,0289

0,857144

-0,84574

0,0973238199925904

Мідь (Cu)

2

0,2

1

-0,42572

0,857144

0,431422

0,522262688075096

Миш’як (As)

0,01

0,001

0,01

-85,1444

0,857144

0,0057

0,369976342647554

Натрій (Na)

200

20

0

-0,00426

0,857144

0,857144

0,654180368935381

Нікель (Ni)

0,02

0,002

0,1

-42,5722

0,857144

-3,40008

0, 967708406·10-13

Нітрати (NO3)

50

5

45

-0,01703

0,857144

0,090844

0,401254356641443

Нітрити (NO2)

0,5

0,05

0

-1,70289

0,857144

0,857144

0,654180368935381

Ртуть (Hg)

0,001

0,0001

0

-851,444

0,857144

0,857144

0,654180368935381

Свинець (Pb)

0,01

0,001

0,01

-85,1444

0,857144

0,0057

0,369976342647554

Селен (Se)

0,01

0,001

0,01

-85,1444

0,857144

0,0057

0,369976342647554

Срібло (Ag)

0,01

0,001

0

-85,1444

0,857144

0,857144

0,654180368935381

Сульфати

250

25

500

-0,00341

0,857144

-0,84574

0,0973238199925904

Фториди (F)

1,5

0,15

1,5

-0,56763

0,857144

0,0057

0,369976342647554

Хлориди (Cl)

250

25

350

-0,00341

0,857144

-0,33488

0,247147603384758

Цинк (Zn)

5

0,5

0

-0,17029

0,857144

0,857144

0,654180368935381

Магній (Mg)

50

5

80

-0,01703

0,857144

-0,50517

0,190660349706505

Сурьма (Sb)

0,005

0,0005

0

-170,289

0,857144

0,857144

0,654180368935381

 

За формулою 2.2 розраховуємо значеннякомплексного показника сумісностівимог нормативних документів України та Європи щодо якості води:

D = 0,02193

Порівнявши одержане значення показника D з критеріями зазначеними в табл. 2.1 можна сказати, що ступінь сумісностівимог нормативних документів України та Європи щодо якості води визначається як «дуже погана».

Отже, як бачимо вимоги щодо якості води в Україні значно відрізняються від Європейських. Наближення вітчизняних гігієнічних нормативів якості питної води до рівня стандартів ЄС є одним з елементів входження України в Європейське Співтовариство.

Аналогічно виконуємо розрахунки сумісності вимог нормативних документів щодо якості атмосферного повітря та ґрунтів.

 

Таблиця 3.2 – Данні розрахунку сумісності вимог нормативних документів України та Європи щодо якості атмосферного повітря

Показник

Диплом

Диплом

Диплом

Диплом

Диплом

Диплом

d

Пил

0,15

0,1

0,15

-15,326

2,3046

0,0057

0,37

Сажа

-

-

0,05

-

-

-

1

Діоксидсірки

0,35

0,25

0,05

-7,663

2,68775

2,3046

0,9050

Діоксид азоту

0,135

0,1215

0,04

-56,762962

7,6687

5,398181

0,9955

Оксид вуглецю

30

27

3

-0,25543

7,6687

6,9024

0,999

Бенз(а)пирен

-

-

0,0001

-

-

-

1

Формальдегід

-

-

0,003

-

-

-

1

Свинець

-

-

0,0003

-

-

-

1

 

Порівнюючи отримане значення D = 0,98297 з табличним можна сказати, що ступінь сумісностівимог нормативних документів України та Європи щодо якості атмосферного повітря  визначається як «дуже добра».

 

Таблиця 3.3 – Данні розрахунку сумісності вимог нормативних документів України та Європи щодо якості ґрунтів

Показник

Диплом

Диплом

Диплом

Диплом

Диплом

Диплом

d

Миш’як

50

29

10

-0,03649

1,83022381

1,465319

0,79373607

Свинець

600

85

32

-0,00149

0,8984767

0,850862

0,652433093

Кадмій

20

0,8

3

-0,03991

0,80392917

0,684195

0,603809643

Хром

800

100

100

-0,00109

0,88147143

0,772

0,629966921

Нікель

500

35

85

-0,00165

0,82967849

0,689602

0,605454623

Ртуть

10

0,3

2,1

-0,079

0,7957

0,6298

0,58701886

Цинк

3000

140

100

-0,00027

0,80951119

0,782717

0,633077778

Мідь

500

36

55

-0,00165

0,83145431

0,740621

0,62075577

Кобальт

300

20

50

-0,00274

0,82673571

0,689896

0,605544019

Бенз(а)пірен

12

2

0,02

-0,07663

0,92526

0,923727

0,672309576

Молібден

200

10

0

-0,00403

0,81233158

0,812332

0,641579578

Олово

300

20

0

-0,00274

0,82673571

0,826736

0,645664667

Ціаніди

100

50

0

-0,01533

1,5383

1,5383

0,806746441

Порівнюючи отримане значення D = 0,96748з табличним можна сказати, що ступінь сумісностівимог нормативних документів України та Європи щодо якості ґрунтів визначається як «дуже добра».

3.2 Розрахунок співвідношення вимог Європейських нормативних документів до українських

Для проведення розрахунку приймаємо наступні припущення:

pрац, pн – значення нормативу в стандартах України;

p – максимальне значення нормативу вЄвропейських стандартах;

pрац – мінімальне значення інтервалу вмісту забруднюючих речовин;

pн – максимальне  значення інтервалу вмісту забруднюючих речовин;

p = 0, якщо показник не нормується;

d = 1, якщо значення pрац і pн не нормуються;

Якщо значення вмісту забруднюючих речовин нормується не інтервалом, тоді pн – задане значення показника, а pрац приймаємо рівним Диплом.

 

Таблиця 3.4 – Данні розрахунку сумісності вимог нормативних документів Європи та України щодо якості води

Показник

Диплом

Диплом

Диплом

Диплом

Диплом

Диплом

d

1

2

3

4

5

6

7

8

РівеньpH

8,5

6,5

8,5

-0,38315

3,262475

0,0057

0,369976343

Мінералізація

1000

100

1000

-0,00085

0,857144

0,0057

0,369976343

Жосткість

7

1,5

7

-0,13933

0,980991

0,0057

0,369976343

Окислюваність

4

0,4

4

-0,21286

0,857144

0,0057

0,369976343

Температура

-

-

0

-

-

-

1

Лужність

6,5

0,5

6,5

-0,12772

0,835858

0,0057

0,369976343

Алюміній (Al)

0,5

0,2

0,5

-2,55433

1,282867

0,0057

0,369976343

Азот  (NH3)

-

-

0

-

-

-

1

Барій (Ва)

0,1

0,01

0,1

-8,51444

0,857144

0,0057

0,369976343

Бор (В)

-

-

0

-

-

-

1

Залізо (Fe)

0,3

0,03

0,3

-2,83815

0,857144

0,0057

0,369976343

Кадмій (Cd)

-

-

0

-

-

-

1

Калій (К)

-

-

0

-

-

-

1

Кальцій (Са)

-

-

0

-

-

-

1

Марганець

0,1

0,01

0,1

-8,51444

0,857144

0,0057

0,369976343

 

Продовження табл. 3.4

1

2

3

4

5

6

7

8

Мідь (Cu)

1

0,1

1

-0,85144

0,857144

0,0057

0,369976343

Миш’як (As)

0,01

0,001

0,01

-85,1444

0,857144

0,0057

0,369976343

Натрій (Na)

-

-

0

-

-

-

1

Нікель (Ni)

0,1

0,01

0,1

-8,51444

0,857144

0,0057

0,369976343

Нітрати (NO3)

45

4,5

45

-0,01892

0,857144

0,0057

0,369976343

Нітрити (NO2)

-

-

0

-

-

-

1

Ртуть (Hg)

-

-

0

-

-

-

1

Свинець (Pb)

0,01

0,001

0,01

-85,1444

0,857144

0,0057

0,369976343

Селен (Se)

0,01

0,001

0,01

-85,1444

0,857144

0,0057

0,369976343

Срібло (Ag)

-

-

0

-

-

-

1

Сульфати

500

250

500

-0,00307

1,5383

0,0057

0,369976343

Фториди (F)

1,5

0,15

1,5

-0,56763

0,857144

0,0057

0,369976343

Хлориди (Cl)

350

250

350

-0,00766

2,68775

0,0057

0,369976343

Цинк (Zn)

-

-

0

-

-

-

1

Магній (Mg)

80

10

80

-0,01095

0,881471

0,0057

0,369976343

Сурьма (Sb)

-

-

0

-

-

-

1

 

Розраховуємо значеннякомплексного показника сумісностівимог нормативних документів Європи таУкраїни щодо якості води:

D = 0,54367

Порівнявши одержане значення показника D з критеріями зазначеними в табл. 3.1 можна сказати, що ступінь сумісностівимог нормативних документів Європи та України щодо якості води визначається як «задовільна». Отже, для повної відповідності вимог необхідна гармонізація Європейських і національних стандартів.

 

Таблиця 3.5 – Данні розрахунку сумісності вимог нормативних документів Європи та України щодо якості атмосферного повітря

Показник

Диплом

Диплом

Диплом

Диплом

Диплом

Диплом

d

Пил

0,15

0,015

0,15

-5,6762962

0,857144

0,0057

0,3699763426476

Сажа

0,05

0,005

0

-17,028889

0,857144

0,857144

0,6541803689353

Діоксидсірки

0,05

0,005

0,35

-17,028889

0,857144

-5,10297

0,000000001·10-10

Діоксид азоту

0,04

0,004

0,135

-21,286111

0,857144

-2,01648

0,0005465740014

Оксид вуглецю

3

0,3

30

-0,2838148

0,857144

-7,6573

0,000000001·10-10

Бенз(а)пирен

0,0001

0,00001

0

-8514,4444

0,857144

0,857144

0,6541803689353

Формальдегід

0,003

0,0003

0

-283,81481

0,857144

0,857144

0,6541803689353

Свинець

0,0003

0,00003

0

-2838,1481

0,857144

0,857144

0,6541803689353

 

Порівнюючи отримане значення D = 0,23349з табличним можна сказати, що ступінь сумісностівимог нормативних документів Європи та України щодо якості атмосферного повітря  визначається як «поганий». Отже, нормативи національних стандартівщодо якості атмосферного повітря потребують значного перегляду для повної відповідності європейським нормативним документам.

 

Таблиця 3.6 – Данні розрахунку сумісності вимог нормативних документів Європи та України щодо якості ґрунтів

Показник

Диплом

Диплом

Диплом

Диплом

Диплом

Диплом

d

Миш’як

10

2

50

-0,09579

0,963575

-3,8258

0,000000001·10-10

Свинець

32

3,2

600

-0,02661

0,857144444

-15,1074

1

Кадмій

0,7

3

20

0,333174

-0,227521739

6,435957

0,998398409

Хром

100

10

800

-0,00851

0,857144444

-5,95441

0,000000001·10-10

Нікель

85

8,5

500

-0,01002

0,857144444

-4,15135

0,000000001·10-10

Ртуть

2,1

0,21

10

-0,40545

0,857144444

-3,19735

0, 23649568·10-10

Цинк

100

10

3000

-0,00851

0,857144444

-24,6862

1

Мідь

55

5,5

500

-0,01548

0,857144444

-6,88326

1

Кобальт

50

5

300

-0,01703

0,857144444

-4,25152

0,000000001·10-10

Бенз(а)пірен

0,02

0,002

200

-42,5722

0,857144444

-8513,59

0,000000001·10-10

Молібден

-

-

300

-

-

-

1

Олово

-

-

100

-

-

-

1

Ціаніди

-

-

12

-

-

-

1

 

Порівнюючи отримане значення D = 0,25385з табличним можна сказати, що ступінь сумісностівимог нормативних документів Європи та України щодо якості ґрунтів  визначається як «поганий», що свідчить про необхідність гармонізації національних стандартів.

Ступінь відповідності вимог національних і Європейських нормативних документів можна відобразити графічно за допомогою діаграм (додаток А).

Висновок

Отже, як бачимо з розрахунків ступінь сумісностівимог нормативних документів Європи та України дуже низький, що свідчить про значні розбіжності між нормативними значеннями показників якості компонентів навколишнього середовища. Тому для визнання Європою українських стандартів необхідно їх доповнювати, переглядати і розробляти нові – гармонізовані.

Таким чином, вимоги національних стандартів щодо якості компонентів навколишнього середовища для повної відповідності вимогам європейських нормативних документів потребують значного перегляду.

 

 


Розділ 4 Прикладні інформаційні технології

4.1 Середовище проектування

Даний розділ дипломної роботи було виконано за допомогою редактора «Блокнот».

Текстовий редактор «Блокнот» – це відносно простий редактор, що використовується для створення, перегляду і редагування текстових файлів. Крім того, його часто використовують для проектування HTML-сторінок. Редактор «Блокнот» входить до складу стандартного постачання всіх версій операційної системи Windows.

Середовище проектування редактора має текстову область, призначену для створення тексту, і командне меню, через яке можна звернутися до команд редактора.

Командне меню містить наступні основні команди, використовувані при створенні HTML-страниц:

1) «Правка» – «Відмінити». Відміняє останню команду редагування;

2) «Правка» – «Найти». Дозволяєзнайти фрагмент тексту по шаблону, який заданийудіалоговомувікні команди;

3) «Правка» – «Замінити». Дає можливість замінити один або декілька однакових фрагментів тексту по всій сторінці відповідно до шаблонів для пошуку і заміни, які задані в діалоговому вікні команди;

4) «Файл – «Створити». Створює нову сторінку;

5)«Файл» – «Відкрити». Відкриває існуючу сторінку для редагування;

6)«Файл» – «Зберегти». Зберігає результаты редагуваннясторінок в файл. При створенні HTML-сторінок, крімвласногоім’я файла, необхідновказуватиійого розширення (післяім’я файлу htm);

7) «Файл» – «Зберегти як.». Дія команди аналогічно команді «Файл» – «Зберегти», і, крім того, є можливість зберегти сторінку у файлі з новим ім'ям.

8) «Формат» – «Шрифт» – змінює зображення і розміршрифта.

9) «Справка» – команда звернення досправочної системи редактора.

4.2 Інструменти проектування

Для створення HTML-сторінки були використані наступні теги:

<HTML> – є контейнером, який містить у собі весь вміст веб-сторінки, включаючи теги <HEAD> і <BODY>.

<HEAD> – тег, в якому поміщений заголовок сторінки.

<TITLE> – тег, в якому задається ім'я сторінки і записується усередині заголовка;

<BODY> – тег, який охоплює змістовну частину сторінки;

<BR> – виділення рядка без розділення на абзаци;

<P> – виділення абзацу;

<HR> – вставляє горизонтальну розділову лінію, що проходить через всю сторінку;

<B> – напівжирне написання;

<I> – курсивне написання;

<CENTER> – центрування HTML-елементів відносно сторінки;

<OL> – перетворює рядки тексту, помічені тегами;

<LI> – служить для позначення елементу (рядка) списку;

bgColor – колір фону сторінки або елементу;

color – колір тексту або переднього плану елементу;

<TABLE> – виділяє частину сторінки під побудову таблиці;

<CAPTION> – задає текст заголовка;

<TR> – визначає рядок таблиці;

<TD> – визначає елемент таблиці;

<TH> – визначає рядок заголовка (вирівняну по центру і написану напівжирним шрифтом);

<NOFRAMES> – тег служить для альтернативного відображення сторінки з фреймами в браузерах, які їх не підтримують;

<FRAMESET> – тег виділяє в загальній сторінці розділи (розміри розділів задаються властивостями cols – колонки або rows – рядки);

<FRAME> – тег уточнює зміст виділених розділів (SRC- вказується назва файлу, який розташовуватиметься в тому або іншому фреймі; NAME – цей атрибут важливий для вказівки на один файл з іншого; NORESIZE – забороняє зміну розмірів фреймів користувачем за допомогою миші; SCROLLING – задає смуги прокрутки у фреймах, він має аргумент NO – смуга прокрутки не буде видна);

<А> – тег визначає гіперпосилання на елемент, розташований на даній або іншій сторінці;

<MARQUEE> – вставка рухомих рядків;

<IMG> – використовується для приміщення на сторінку графічного зображення;

<INPUT> – тег, який, завдяки можливості конкретизувати вид упроваджуваного елементу зміною значень властивості «type», дозволяє упроваджувати об'єкти типу кнопка (type="button"), перемикач (type="radio"), текстове поле (type="text"), а також спеціалізовані поля для відправки (type="submit") або очищення (type="reset") форми;

<SCRIPT> – тег, який обмежує процедуру обробки події (onmousemove і onmouseout – процедури для динамічної зміни розміру і кольору шрифту; onmousemove – мишка підведена до елементу і onmouseout – мишка відведена від елементу);

<STYLE> – застосовується для визначення стилів елементів веб-сторінки.

<DІV> – є блоковим елементом і призначений для виділення фрагмента документа з метою зміни виду вмісту.

4.3 Комп’ютерна реалізація

У дипломній роботі сторінка формується згіднозі схемою, приведеною на рис. 4.1. При цьому двома тегами <FRAMESET> сторінка розбивається спочатку на два вертикальні розділи I і II, а потім розділ II ділиться горизонтально на додаткові розділи 2 і 3, утворюючи, таким чином, в цілому три розділи I, 2 і 3. У ці розділи тегами <FRAME> підставляються відповідні сторінки.

 

 

 

Ι

ki_left.htm

 

2

ki_top.htm

 

3

ki_button.htm

 

Рисунок 4.1 – Схема розташування фреймів на сторінці main_ki

 

Диплом

 

Рисунок 4.2 – Запускаючий файл index.htm

 

Диплом

 

Рисунок 4.3 – Багатофреймова сторінка main_ki.htm

 

4.4 Програмний код

Файл index.htm

<HTML><HEAD>

<TITLE></TITLE>

<meta http-equiv=Content-Type content="text/html; charset=windows-1251">

</HEAD>

<BODY text="000080" background="nebo.jpg">

<h2 align=center>Міністерство освіти і науки України<br>Сумський державний університет <br>Кафедра технології машинобудування,

верстатів і інструментів</h2>

<h3 align=center>&nbsp;</h3>

<MARQUEE behavior=altermate width=747 height="78" scroollamount="9">

<P align=center><FONT color="0080ff" 

size=16><B>Магістерська кваліфікаційнаробота </B></FONT></P></MARQUEE>

<h2><p align=center>на тему:</p></h2>

<h1><p align=center>Дослідження вимог нормативних документів щодо якості компонентів довкілля в Україні та країнах ЄС </p></h1>

<p><font face=System></font>&nbsp;</p>

<p align=center><font size=4><em></em></font></p>

<p align=center><IMG src="kolota.jpg" ></p>

<p align=center><font size=5><strong>Виконала студентка

гр.СТ-51&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;    

<p align=center><strong>Колота Марина Миколаївна</strong></font></p>

<p align=right><INPUT id=Button2 type=button value=Диплом name=buttonki></p>

<p align=center><font size=4><strong>&nbsp;Суми 2010</strong></font></p>

<SCRIPT language=vbscript><!--

sub buttonki_onclick

location.assign ("main_ki.html")

 end sub

 --></SCRIPT>

</BODY></HTML>

Файл main_ki.html

<FRAMESET framespacing="0" border="0" cols="25%,*" frameborder="0">

<FRAME name="frmkileft" src="ki_left.htm">

<FRAMESET rows="70,*">

<FRAME name="frmkitop" src="ki_top.htm" scrolling="no">

<FRAME name="frmkibutton" src="ki_button.htm">

</FRAMESET>

<NOFRAMES>

<body>

</body>

</NOFRAMES></FRAMESET>

Файлki_left.htm

<HTML>

<HEAD>

<META NAME="GENERATOR" Content="Microsoft Visual Studio 6.0">

<meta http-equiv=Content-Type content="text/html; charset=windows-1251">

<TITLE>ПогребнаяМ.М.</TITLE>

</HEAD>

<BODY bgcolor="#9900ff">

<p><h2>ЗМІСТ</h2></p>

<p><A id="IDPKI1" HREF="ki_button.htm#Label1" TARGET="frmkibutton"title="Вступ">Вступ</A><BR>

<p><A id="IDPKI2" HREF="ki_button.htm#Label2" TARGET="frmkibutton"title="Україна">1 Сучасний стан та проблеми розвитку нормативного забезпечення оцінювання якості комплнентів довкілля</A><BR>

<p><Aid="IDPKI3" HREF="ki_button.htm#Label3" TARGET="frmkibutton"title="Вимоги">2 Дослідження вимог нормативного забезпечення управління якістю компонентів навколишнього середовища</A><BR>

<p><Aid="IDPKI4" HREF="ki_button.htm#Label4" TARGET="frmkibutton"title="Розрахунок">3Розрахунок відповідності вимог національних і Європейських нормативних документів</A><BR>

<p><A id="IDPKI5" HREF="ki_button.htm#Label5" TARGET="frmkibutton"title="Висновок">Висновок</A><BR>

<p><INPUT id=BUTTON1 type=button value=Література name=ButtonKI></p>

<script language=vbscript><!--

Sub Buttonki_onclick

x=window.showmodaldialog("ki_model.htm", " ", "center:yes;dialogheight=370px")

end sub

--></script>

</BODY>

<SCRIPT LANGUAGE="JavaScript">

temp_date = new Date();

day = temp_date.getDate();

month = temp_date.getMonth() + 1;

year = temp_date.getYear();

if (day < 10) {

day = "0" + day;}

if (month <10) {

month = "0" + month;}

document.write("Сегодня " + " " + day + "." + month + "." + year + ".");</SCRIPT>

<SCRIPT language=vbscript><!--

Sub IDPKI1_onmousemove

IDPKI1.style.fontSize="large"

IDPKI1.style.color=red

End Sub

Sub IDPKI1_onmouseout

IDPKI1.style.fontSize="medium"

IDPKI1.style.color="black"

End Sub

Sub IDPKI2_onmousemove

IDPKI2.style.fontSize="large"

IDPKI2.style.color="red"

End Sub

Sub IDPKI2_onmouseout

IDPKI2.style.fontSize="medium"

IDPKI2.style.color="black"

End Sub

Sub IDPKI3_onmousemove

IDPKI3.style.fontSize="large"

IDPKI3.style.color="red"

End Sub

Sub IDPKI3_onmouseout

IDPKI3.style.fontSize="medium"

IDPKI3.style.color="black"

End Sub

Sub IDPKI4_onmousemove

IDPKI4.style.fontSize="large"

IDPKI4.style.color="red"

End Sub

Sub IDPKI4_onmouseout

IDPKI4.style.fontSize="medium"

IDPKI4.style.color="black"

End Sub

Sub IDPKI5_onmousemove

IDPKI5.style.fontSize="large"

IDPKI5.style.color="red"

End Sub

Sub IDPKI5_onmouseout

IDPKI5.style.fontSize="medium"

IDPKI5.style.color="black"

End Sub

--></SCRIPT>

</HTML>

Файлki_top.htm

<HTML>

<HEAD>

<TITLE>Колота</TITLE>

</HEAD>

<BODY bgcolor="#C2B0F7" >

<DIV id=div1 style="FILTER: revealtrans(50); LEFT: 15px; WIDTH: 700px; POSITION: absolute; TOP: 15px; heigth: 700px">

<DIV id=filterfpk1 style="LEFT: 0px; POSITION: absolute; TOP: 0px">

<CENTER>

<H2 align="center"><FONT color="#330066">Дослідження вимог нормативних документів щодо якості компонентів довкілля в Україні та країнах ЄС </FONT></H2></CENTER>

</DIV>

<DIV id=filterfpk2 style="position:absolute; top:0; left:0">

<CENTER>

<H1 align="center"><FONT color="#3333ff">Магістерська кваліфікаційнаробота </FONT></H1>

</CENTER>

</DIV></DIV></BODY>

<SCRIPT language=vbscript><!--

dim i

i=0

sub window_onload()

filterfpk1.style.visibility="hidden"

call div1.filters(0).apply()

div1.filters(0).transition=i

if filterfpk1.style.visibility="" then

filterfpk1.style.visibility="hidden"

filterfpk2.style.visibility=""

else

filterfpk1.style.visibility=""

filterfpk2.style.visibility="hidden"

end if

div1.filters(0).play(10.0)

i=i+1

if 1>23 then i=0

end sub

--></SCRIPT>

<SCRIPT LANGUAGE="JavaScript">

<!-- Begin

var no = 100;

var speed = 3;

var ns4up = (document.layers) ? 1 : 0;

var ie4up = (document.all) ? 1 : 0;

var s, x, y, sn, cs;

var a, r, cx, cy;

var i, doc_width = 900, doc_height = 1200;

if (ns4up)

{doc_width = self.innerWidth; doc_height = self.innerHeight;}

else

if (ie4up) {doc_width = document.body.clientWidth; doc_height = document.body.clientHeight;}

x = new Array();

y = new Array();

r = new Array();

cx = new Array();

cy = new Array();

s = 8;

for (i = 0; i < no; ++ i) {

initRain();

if (ns4up) {

if (i == 0) {

document.write("<layer name=\"dot"+ i +"\" left=\"1\" ");

document.write("top=\"1\" visibility=\"show\"><font color=\"blue\">");

document.write(",</font></layer>");}

else {

document.write("<layer name=\"dot"+ i +"\" left=\"1\" ");

document.write("top=\"1\" visibility=\"show\"><font color=\"blue\">");

document.write(",</font></layer>");}}

else

if (ie4up) {

if (i == 0) {

document.write("<div id=\"dot"+ i +"\" style=\"POSITION: ");

document.write("absolute; Z-INDEX: "+ i +"; VISIBILITY: ");

document.write("visible; TOP: 15px; LEFT: 15px;\"><font color=\"blue\">");

document.write(",</font></div>");}

else {

document.write("<div id=\"dot"+ i +"\" style=\"POSITION: ");

document.write("absolute; Z-INDEX: "+ i +"; VISIBILITY: ");

document.write("visible; TOP: 15px; LEFT: 15px;\"><font color=\"blue\">");

document.write(",</font></div>");}}}

function initRain() {

a = 6;

r[i] = 1;

sn = Math.sin(a);

cs = Math.cos(a);

cx[i] = Math.random() * doc_width + 1;

cy[i] = Math.random() * doc_height + 1;

x[i] = r[i] * sn + cx[i];

y[i] = cy[i];}

function makeRain() {

r[i] = 1;

cx[i] = Math.random() * doc_width + 1;

cy[i] = 1;

x[i] = r[i] * sn + cx[i];

y[i] = r[i] * cs + cy[i];}

function updateRain() {

r[i] += s;

x[i] = r[i] * sn + cx[i];

y[i] = r[i] * cs + cy[i];}

function raindropNS() {

for (i = 0; i < no; ++ i) {

updateRain();

if ((x[i] <= 1) || (x[i] >= (doc_width - 20)) || (y[i] >= (doc_height - 20))) {

makeRain();

doc_width = self.innerWidth;

doc_height = self.innerHeight;}

document.layers["dot"+i].top = y[i];

document.layers["dot"+i].left = x[i];}

setTimeout("raindropNS()", speed);}

function raindropIE() {

for (i = 0; i < no; ++ i) {

updateRain();

if ((x[i] <= 1) || (x[i] >= (doc_width - 20)) || (y[i] >= (doc_height - 20))) {

makeRain();

doc_width = document.body.clientWidth;

doc_height = document.body.clientHeight;}

document.all["dot"+i].style.pixelTop = y[i];

document.all["dot"+i].style.pixelLeft = x[i];}

setTimeout("raindropIE()", speed);}

if (ns4up) {raindropNS();}

else

if (ie4up) {

raindropIE();}

// End -->

</script>

</HTML>

Зміст файлуki_button.htm відображений у додатку Б.

 


 

Загальні висновки

Адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу розглядається нашою державою як поетапне прийняття та впровадження нормативно-правових актів України, розроблених з урахуванням законодавства Європейського Союзу.

Державна політика України щодо адаптації законодавства формується як складова частина правової реформи в Україні та спрямовується на забезпечення єдиних підходів до обов’язкового врахування вимог законодавства Європейського Союзу при нормопроектуванні, підготовки кваліфікованих спеціалістів, створення належних умов для інституційного, науково-освітнього, технічного, фінансового забезпечення процесу адаптації законодавства.

Обсяг законодавства ЄС, з яким слід привести у відповідність еколого-правові системи держав, що готуються до вступу до ЄС, – це 70 директив та 21 регламент. Серед них 36 директив та 11 регламентів (трохи більше половини) пов’язані з екологічною якістю продукції, її маркуванням, етикетуванням тощо, тобто такі, що впливають на функціонування спільного ринку ЄС. Слід зазначити, що саме формальне перенесення в національне законодавство вимог доробку співдружності визнається недостатнім для позитивного висновку про те, що та чи інша держава гармонізувала свою правову систему з європейською. Потрібно, щоб відповідні правові норми були впроваджені на практиці. Необхідно продемонструвати, що держава має управлінські та юридичні можливості для застосування доробку співдружності. Таким чином, механізм гармонізації екологічного законодавства з правом навколишнього середовища ЄС має слідувати за такою схемою: розробка та прийняття національних законодавчих актів, адаптованих до вимог доробку співдружності; їх практичне впровадження; примусові заходи до виконання встановлених вимог; можливість оцінки досягнутих результатів (ефективність законодавства).

Cписок використаних джерел

1 Екологічна економіка та управління природокористуванням: Підручник / За заг.ред. д.е.н., проф. Л.Г. Мельника та к.е.н., проф. М.К. Шапочки. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2005. – 759 с.

2 Проект Стратегії національної екологічної політики на період до 2020 року [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://menr.gov.ua/documents/ProektStrategy.doc.

3 «Бакалавр Экономики». Хрестоматия в 3 томах. Российская экономическая академия им. Г.В. Плеханова, Центр кадрового развития. Том 1./под общ. ред. В.И. Видяпина. - Информационно-издательская фирма "Триада", М., 1999 год, 696 стр.

4 «Гармонизация экологических стандартов (ГЭС) II [Электронный ресурс] – Режим доступа:http://www.ippc-russia.org.

5 Якість навколишнього середовища – Правове регулювання в Україні [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.lawgroup.com.ua.

6 Зеркалов Д.В. Екологічна безпека: управління, моніторинг, контроль. Посібник / Зеркалов Д.В. – К.: Дакор, Основа, 2007. – 412 с. (Серія: Міжнародна і національна безпека).

7 ЗаконУкраїни «Про охорону атмосферного повітря».

8 Закон України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення».

9 Директива 2008/50/ЄC «О качестве атмосферного воздуха и о более чистом воздухе для Европы» (Directive 2008/50/EC of the European Parliament and of the Council of 21 May 2008 on ambient air quality and cleaner air for Europe).

10 Директива 98/83/ЄС«Про якість води, призначеної для споживання людиною» від 3 листопада 1998 року.

11 Директива Європейського Парламенту та Ради 2008/1/ЄС «Про комплексне запобігання і контроль забруднення» від 18 січня 2008 року.

12 ГОСТ 2874-82 «Вода питна. Гігієнічні вимоги і контроль за якістю».

13 ДСанПіН№383від 23.12.1996 р «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання».

14 ДР-97 «Допустімі рівні вмісту радіонуклідів 137Сs i 90Sr в продуктах харчування i пітній воді»від 1.01.1998 р.

15 Закон України «Про питну воду та питне водопостачання».

16 ДСТУ 4976:2008«Охорона навколишнього природного середовища. Комплекс стандартів у сфері охорони ґрунтів. Основні положення».

17 «Земельний кодекс України».

18 Постанова КМУ від 20.08.93 р. №661 про затвердження«Положення про моніторинг земель».

19 Жарков Ю. Системы управления качеством: мониторинг работы органов оценки соответствия с использованием метода Харингтона / Ю. Жарков, О. Цицилиано // Стандартизація, сертифікація, якість. ‑ 2005. ‑ № 1. ‑ C. 24‑27.

20 Harington E.C. The Desirability Function / E.C. Harington // «Industrial Quality Control». ‑ 1965. ‑ V. 21. ‑ № 10. ‑ C. 494‑498.

21 Евко Л.С. Оценка уровня показателей качества компрессоров: Обзорная информация/ Л.С. Евко. ‑М.: ЦИНТИХИМНЕФТЕМАШ, 1981. ‑25 c.

22 Івченко О.В. Управління якістю інструментальної підготовки виробництва багатономенклатурного машинобудівного підприємства: дис. … канд. техн. наук: спец. 05.01.02 / Івченко Олександр Володимирович. – Суми, 2008. – 278 с.

 

 


Додаток А Графічна інтерпритація розрахунку відповідності нормативного забезпечення України щодо оцінювання якості компонентів довкілля та країн ЄС


Диплом

Рисунок А.1 – Відповідність вимог національних та Європейських нормативних документів щодо якості води

 


Диплом

Рисунок А.2 – Відповідність вимог національних та Європейських нормативних документів щодо якості атмосферного повітря

Диплом

Рисунок А.3 – Відповідність вимог національних та Європейських нормативних документів щодо якості ґрунтів

 


Додаток Б Комп’ютерна реалізація HTML-сторінки

Файл ki_button.htm

<HTML><HEAD><TITLE>ПогрібнаМ.М.</TITLE><META http-equiv=Content-Type content="text/html; charset=utf-8"></HEAD><BODY  bgColor=FF80FF><STYLE>h3{color:black}</STYLE><H3 align=center><A name=Label1>ВСТУП</H3><p></p><p>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Охоронадовкілляіраціональневикористанняйогоресурсіввумовахбурхливогозростанняпромисловоговиробництвасталаоднієюзактуальнихпроблемсучасності. Результати дії людини на природу необхідно розглядати не лише в світлі розвитку технічного прогресу і зростання населення, але і залежно від соціальних умов, в яких вони виявляються. Відношення до природного середовища є мірою соціальних і технічних досягнень людського суспільства, характеристикою рівня цивілізації. Співпраця між країнами в області охорони природи здійснюється через такі організації як Європейський економічний союз (ЄЕС), Організація об'єднаних націй (ООН) в рамках “Програми ООН по довкіллю” (ЮНЕП).<br>

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Українська держава з перших днів незалежності бере активну участь в міжнародних природоохоронних заходах і реалізації екологічних програм і проектів. Міжнародна співпраця у галузі природного довкілля займає одне з найважливіших місць в зовнішньополітичному курсі України.<br>

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Україна є членом та бере участь у роботі провідних міжурядових організацій, діяльність яких пов'язана з вирішенням проблем охорони довкілля та ядерної безпеки. У 1995 році Україну було прийнято до Ради Європи. Започатковано співпрацю у природоохоронній галузі з Європейським Союзом.<br>

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Україна, як європейська держава, приєдналася до процесу державного та правового регулювання збереження якості природного середовища. У 1991 році було створено Міністерство охорони навколишнього природного середовища України. За його ініціативою в 1991 році був прийнятий Закон про охорону навколишнього середовища та розпочата розробка пакету законів та законодавчих актів з екологічних проблем, включаючи охорону атмосфери, води, рослинного та тваринного світу.<br>

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Об’єктивна необхідність міжнародного співробітництва в галузі охорони природи на міждержавному рівні випливає з глобального характеру екологічної кризи. Сьогодні розпочався процес формування нової системи цінностей соціального, економічного та етичного характеру, що включає в себе екологічний імператив. Сьогодення ознаменувалося усвідомленням взаємної відповідальності держав за стан навколишнього середовища. Стали нормою міжнародного спілкування співробітництво в галузі вирішення екологічних проблем, взаємні консультації та обмін інформацією. Головною метою є вироблення системи світової екологічної безпеки.<br>

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;<b>Мета роботи</b> – провести аналіз нормативного забезпечення управління якістю компонентів навколишнього середовища: повітря, води, ґрунту; зробити порівняльну характеристику вимог нормативних документів при оцінці якості компонентів навколишнього середовища в Україні і країнах Європейського Союзу.<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;<b>Завдання:</b><ol><li> проаналізувати вимоги нормативних документів при оцінці якості повітря;<li> проаналізувати вимоги нормативних документів при оцінці якості води;<li> проаналізувати вимоги нормативних документів при оцінці якості ґрунтів.</ol><p><A href="ki_button.htm#Label1">Довступу</A></p><HR color=red  SIZE=2><p></p>

<H3 align=center><A name=Label2>РОЗДІЛ 1 <br>АНАЛІЗ НОРМАТИВНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОЦІНКИ ЯКОСТІ ПОВІТРЯ</H3>

<p></p>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Доступ чистого повітря необхідний для здоров'я людини і навколишнього середовища. Але з початку індустріальної революції якість повітря, яким дихає людина, значно знизилася, головним чином врезультаті діяльності людини. Збільшення промислового виробництва і вироблення електроенергії, спалювання викопного палива, а також різко збільшену кількість автотранспорту викликає забруднення повітря в містах, що, усвою чергу, приводить до проблем зі здоров'ям.<br>

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Загалом протягом останніх декількох років щорічні концентрації пилу, оксидів азоту, діоксиду сірки та оксиду вуглецю зменшилися разом із рівнем забруднення. Все ж вони часто перевищують граничне допустимі концентрації (ГДК), українські стандарти якості атмосферного повітря в 1,1-3,2 рази, залежно від речовини та міста. Перевищення діоксиду азоту спостерігалося майже у всіх великих містах; в Єнакієвому зафіксовано найбільше перевищення – у 3,2 рази більше від ГДК.<br>

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Управління якістю повітря – термін, який використовується для опису функції, які включають правила управління, стратегію управління, припустимі повноваження для виконання стратегії управління, інвентаризацію викидів, мережі спостережень атмосфери, системи управління даними, укомплектування персоналом організації і фінансування, системи, для аналізу скарг і операції відбору проб. Управління якістю повітря включає розгляд різних стратегій управління, які повинні у кінцевому рахунку вести до захисту довкілля і загального здоров'я населення.<br>

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Стандартизація і нормування в галузі охорони атмосферного повітря проводяться з метою встановлення комплексу обов'язкових норм, правил, вимог до охорони атмосферного повітря від забруднення та забезпечення екологічної безпеки. Норматив якості атмосферного повітря – критерій якості атмосферного повітря, який відображає гранично допустимий максимальний вміст забруднюючих речовин в атмосферному повітрі і при якому відсутній негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища.<br>

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Особливістю нормування якості атмосферного повітря є залежність дії забруднюючих речовин, присутніх в повітрі, на здоров'я населення не лише від значення їх концентрацій, але і від тривалості тимчасового інтервалу, протягом якого людина дихає даним повітрям.<br>

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;<I>Оцінка якості повітряного середовища здійснюється на основі наступних нормативів:</I>

<ol><li>Гранично допустима концентрація шкідливої речовини у повітрі робочої зони (ГДКр.з), мг/м3. При щоденній восьмигодинній роботі (окрім вихідних днів) або при іншій тривалості робочого дня, але не більше 41 год. у тиждень, ця концентрація протягом всього робочого дня не повинна викликати захворювань або відхилень у стані здоров'я, які можна виявити сучасними методами досліджень в процесі роботи або у віддалені терміни життя людини.

<li>Гранично допустима максимальна разова концентрація забруднюючої речовини в повітрі населених місць (ГДКр.з), мг/м3. При вдиханні протягом 20 хв. ця концентрація не повинна викликати рефлекторних (зокрема субсенсорних) реакцій в організмі людини.

<li>Гранично допустима середньодобова концентрація шкідливої речовини в повітрі населених місць (ГДКс.р), мг/м3 яка не повинна викликати відхилень в стані здоров'я сьогодення і подальших поколінь при невизначено довгому (протягом декількох років) вдиханні.

<li>Тимчасово допустима концентрація (орієнтовний безпечний рівень дії) забруднюючої речовини в повітрі робочої зони (ТДКр.з), мг/м3. Числові значення цього показника для різних речовин визначаються розрахунковим шляхом і діють протягом 2 років.

<li>Тимчасово допустима концентрація (орієнтовний безпечний рівень дії) шкідливої речовини в атмосфері (ТДКш.р), мг/м3, розмір якої встановлюється розрахунковим шляхом і діє протягом 3 років.

<li>Гранично допустимий викид забруднюючих речовин в атмосферу (ГДВ), кг/доб (або г/год). Цей показник повинен забезпечувати дотримання санітарно-гігієнічних нормативів в повітрі населених місць за найбільш несприятливих для розсіювання метеорологічних умов. Він визначається розрахунковим шляхом на 5 років.

<li>Тимчасово узгоджений викид (ТУВ), кг/доб (або г/год). Термін дії цього нормативу не більше 5 років. Він встановлюється в тому випадку, якщо по об'єктивних причинах не можна визначити ГДВ для джерела викиду в даному населеному пункті.

<li>Гранична допустима кількість спалюваного палива (ГДП), т/год. Цей показник повинен забезпечувати дотримання санітарно-гігієнічних нормативів по продуктах згорання палива в повітрі населених місць за несприятливих для розсіювання метеорологічних умов. ГДП встановлюється розрахунковим шляхом на термін не більше 5 років.</ol>

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Поняття «Гранично допустимі концентрації» має декілька різний зміст для атмосферного повітря в законодавстві України і ЄС.<br>

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;У європейському законодавстві  по захисту довкілля існує визначення ГДК : «Максимальна дія фізичної і хімічної речовини, допустима протягом 8-годинного робочого дня, в цілях запобігання захворюванням і травмам», близька до нашого поняття ГДК в повітрі робочої зони. Крім того, в європейському законодавстві використовується поняття  «максимальна концентрація забруднень в приземному шарі атмосфери» – максимальна концентрація речовин, що забруднюють повітря у вільному довкіллі, дія яких з певною тривалістю і частотою не є небажаними для людини, фауни і флори. <br>

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;В Україні у відповідності до Закону “Про охорону атмосферного повітря” та Закону “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення” якість атмосферного повітря регулюється гігієнічними стандартами – гранично допустимими концентраціями (ГДК).<br>

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Державні стандарти в цій сфері є обов'язковими і визначають поняття і терміни, режим використання і охорони атмосферного повітря, методи контролю над його станом, вимоги для уникнення шкідливої дії на атмосферне повітря і т. п. Встановлюються нормативи: екологічної безпеки атмосферного повітря; обмежено допустимих викидів забруднюючих речовин і шкідливої дії фізичних і біологічних чинників стаціонарними джерелами; обмежені нормативи утворення забруднюючих речовин, які виводяться в атмосферне повітря; використання атмосферного повітря – як сировини; концентрації забруднюючих речовин у відпрацьованих газах.<br>

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;У травні 2008 р. була прийнята Директива 2008/50/ЄС «Про якість атмосферного повітря і про чистіше повітря для Європи». Цей документ направлений на забезпечення охорони здоров'я населення на місцевому рівні, в країнах-членах ЄС і в Євросоюзі в цілому шляхом боротьби з викидами забруднюючих речовин в джерелах їх освіти.  У Директиві приведені значення граничних рівнів (концентрацій) таких забруднюючих речовин: діоксид сірки, діоксид азоту, бензол, монооксид вуглецю, свинець, озон та зважені частки розміром < 10 мкм. Ці цільові нормативи  встановлені на основі наукової інформації з метою запобігання або скорочення негативної дії на здоров'я людини і (або) на стан довкілля в цілому. Вони підлягають досягненню в певні періоди часу; потім слід підтримувати якість атмосферного повітря на досягнутому рівні.У країнах ЄС система нормування передбачає диференціацію забруднюючих речовин за ступенем небезпеки та масштабів виробництва і в залежності від цього визначається 2 групи речовин для фонового (речовини яскравої лінії) і технологічного нормування. В Україні система нормування таку диференціацію не передбачає.<br>

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;До числа найбільш важливих забруднюючих атмосферне повітря речовин в Україні віднесено: пил, SO2, NO2, СО, свинець, формальдегід, бенз(а)пірен, озон. Під час проведення моніторингу атмосферного повітря в обов'язковому порядку визначається наявність в атмосферному повітрі загальнопоширених забруднюючих речовин, показників та інгредієнтів атмосферних опадів. За рішенням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, з урахуванням екологічної ситуації в регіоні, населеному пункті може додатково визначатися наявність в атмосферному повітрі деяких забруднюючих речовин.<br>

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;В Україні розроблено нормативи для майже 600 хімічних речовин, які забруднюють атмосферне повітря, тому важливо порівняти нормативи лише тих речовин, які контролюються у більшості країн: пил, диоксид сірки, диоксид азоту, оксид вуглецю, бенз(а)пірен, формальдегід, свинець. Вказані речовини, які характеризують якість атмосферного повітря в Україні, співпадають з основними речовинами, прийнятими в країнах ЕС, однак перелік основних забруднюючих речовин в Україні дещо ширший.<br>

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Таблиця 1. Стандартизабрудненняатмосфери

<p><table id=TABLE1 cellSpacing=1 cellPadding=1 width=100% align=center border=2><tr>

<th rowSpan=3><p align=center><em><strong><font size=4>Речовина</font></strong></em></p></th>

<th colSpan=6><p align=center><em><strong><font size=4>Стандартизабрудненнязачасусереднення, мг/м</font></strong></em></p></th><tr>

<td colSpan=3><p align=center><em><strong><font size=4>Україна</font></strong></em></p></td>

<td colSpan=3><p align=center><em><strong ><font size=4>ЄС</font></strong></em></p></td></tr><tr>

<td><p align=center><em><strong><font size=4>річне</font></strong></em></p></td>

<td><p align=center><em><strong><font size=4>24 год.</font></strong></em></p></td>

<td><p align=center><em><strong><font size=4>20 хв.</font></strong></em></p></td>

<td><p align=center><em><strong><font size=4>річне</font></strong></em></p></td>

<td><p align=center><em><strong><font size=4>24 год.</font></strong></em></p></td>

<td><p align=center><em><strong><font size=4>1 год.</font></strong></em></p></td></tr><tr>

<td>Пил</td><td><p align=center>-</p></td><td><p align=center>0,15</p></td><td><p align=center>0,5</p></td><td><p align=center>0,04-0,06</p></td><td><p align=center>0,1-0,15</p></td><td><p align=center>-</p></td></tr><tr>

<td>Сажа</td><td><p align=center>-</p></td><td><p align=center>0,05</p></td><td><p align=center>0,15</p></td><td><p align=center>-</p></td><td><p align=center>-</p></td><td><p align=center></p></td></tr><tr>

<td>Діоксидсірки</td><td><p align=center>-</p></td><td><p align=center>0,05</p></td><td><p align=center>0,5</p></td><td><p align=center>0,08-0,15</p></td><td><p align=center>0,25-0,35</p></td><td><p align=center>-</p></td></tr><tr>

<td>Діоксидазоту</td><td><p align=center>-</p></td><td><p align=center>0,04</p></td><td><p align=center>0,085</p></td><td><p align=center>-</p></td><td><p align=center>0,135</p></td><td><p align=center>-</p></td></tr><tr>

<td>Оксидвуглецю</td><td><p align=center>-</p></td><td><p align=center>3</p></td><td><p align=center>5</p></td><td><p align=center>-</p></td><td><p align=center>30</p></td><td><p align=center>10(8 год.)</p></td></tr><tr>

<td>Бенз(а)пирен</td><td><p align=center>-</p></td><td><p align=center>0,0001</p></td><td><p align=center>-</p></td><td><p align=center>0,0001</p></td><td><p align=center>-</p></td><td><p align=center>-</p></td></tr><tr>

<td>Формальдегід</td><td><p align=center>-</p></td><td><p align=center>0,003</p></td><td><p align=center>0,035</p></td><td><p align=center>-</p></td><td><p align=center>-</p></td><td><p align=center>-</p></td></tr><tr>

<td>Свинець</td><td><p align=center>-</p></td><td><p align=center>0,0003</p></td><td><p align=center>0,001</p></td><td><p align=center>0,0005</p></td><td><p align=center>-</p></td><td><p align=center>-</p></td></tr></table>

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;ПрипорівняннінормативівУкраїнизстандартамиЄСспостерігаютьсязалежності: для Українипритаманнінормативи 20-хвилинногоусередненнятасередньодобові, втойчасякдлякраїнЄСпріоритетвіддаєтьсясередньодобовимтасередньорічнимнормативам. Тому для співставлення отриманих даних щодо забруднення повітря, стандарти України доцільно доповнити середньорічним нормативом.<br><p><A href="ki_button.htm#Label1">Довступу</A></p><HR color=red  SIZE=2><p></p>

<H3 align=center><A name=Label3>РОЗДІЛ 2 <br>АНАЛІЗ НОРМАТИВНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОЦІНКИ ЯКОСТІ ВОДИ</H3>

<p></p>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Вода, якіповітря, єнайважливішимчинникомнавколишньогосередовища, щомаєвеличезнийвпливнапроцесижиттєдіяльностіорганізмулюдини, йогопрацездатністьізахворюваність, томупостійнопотрібнопіклуватисяпроїїякість.<br>

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Оцінкаякостіводи – оцінкаумов, якіпритаманнідляводногооб'єктазвикористаннямбіологічнихдосліджень, хімічниханалізівзабруднюючихречовинуводіводногооб'єкта, атакожпроведеннямтестівнатоксичність. Стандартом якості води є концентрація речовини або значення інших показників якості води, які не можна перевищувати заради охорони здоров'я населення та живих організмів. Екологічний норматив якості води – це сукупність показників якості води, у разі не перевищення яких водний об'єкт має багату, збалансовану та стійку екосистему. Нормовані (забруднюючі) речовини – речовини та групи речовин, для яких законодавством встановлені стандарти чи нормативи концентрацій; забруднення – шкідливі для здоров'я людей та живих організмів зміни складу і властивостей води водного об'єкту в результаті надходження до нього забруднюючих речовин.<br>

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;<I>Оцінка якості водного басейну здійснюється за допомогою системи основних показників:</I><br>

<ol><li>Гранично допустима концентрація забруднюючих речовин у воді водоймища (ГДКв), мг/л, при якій не повинно виявлятися прямої або непрямої шкідливої дії на організм людини протягом всього його життя, а також на здоров'ї подальших поколінь і не повинні погіршуватися гігієнічні умови водокористування.

<li>Гранично допустима концентрація забруднюючих речовин у воді водоймищ, використовуваних для рибогосподарських цілей, (ГДКв.р), мг/л. Величина останньої для переважної більшості нормованих речовин завжди значно менше ГДКв. Це пояснюється тим, що токсичні з'єднання можуть накопичуватися в організмі риб у вельми значних кількостях без впливу на їх життєдіяльність.

<li>Тимчасово допустима концентрація (орієнтовно – безпечний рівень дії) забруднюючих речовин у воді водоймищ (ТДКв), мг/л. Нормативи, визначувані цим показником, встановлюються розрахунковим шляхом на термін – 3 роки.

<li>Гранично допустиме скидання (ГДС), г/год (кг/доб), що регламентує масу забруднюючої речовини в стічних водах, що скидаються у водоймище. Застосування цього нормативу повинне забезпечувати дотримання санітарно-гігієнічних норм, встановлених для водних об'єктів. Величина ГДС визначається розрахунковим шляхом на період, встановлений органами по регулюванню використання і охороні вод. Після цього вона підлягає перегляду у бік зменшення аж до припинення скидання забруднюючих речовин у водоймища.</ol>

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;У ЄС розроблено ряд важливих вказівок щодо охорони вод. Існує загальна водоохоронна директива по скидах речовин у водні об'єкти, з наведенням узгоджених єдиних ГДС, а у багатьох додаткових правилах введені обмеження на скид ряду пріоритетних речовин. Впроваджені правила з водокористування, які обумовлюють якість поверхневих вод, що використовуються для питного водопостачання, води для плавання, рибогосподарських вод, вод для вирощування молюсків. Правила, що визначають вимоги до якості питної води, встановлюють суворі обмежен-ня, наприклад, на концентрацію пестицидів і нітратів.<br>

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Рада Європейського Союзу (ЄС) ще в 1998 р. надала Директиву 98/83/ЄС про якість води, призначеної для споживання людиною. Метою цієї Директиви є захист людського здоров’я від шкідливих впливів будь-якого забруднення води, призначеної для споживання людиною, шляхом забезпечення її безпечності та чистоти. Згідно зі ст.4 Директиви безпечність та чистота питної води забезпечуються відсутністю в ній будь-яких мікроорганізмів та паразитів, будь-яких речовин, які, у сукупності або концентрації, становлять потенційну загрозу здоров’ю людини, та відповідає мінімальним вимогам стандартів якості питної води, що наведені в ст.5 Директиви. Параметричні значення цих стандартів повинні дотримуватися, зокрема, у випадках, коли вода постачається з цистерн, у пункті, в якому вона з’являється з цистерни (ст.6). Директивою (ст.7) передбачається здійснення постійного моніторингу якості питної води з метою перевірки її відповідності параметрам стандарту. Стандарти якості води включають мікробіологічні і хімічні параметри, їхні параметричні значення та одиниці виміру, індикатори параметрів (кольоровість, запах, присмак, каламутність, водневий показник (рН) та ін.). Параметри радіоактивності включають концентрацію тритію і загальну дозу іонізуючого опромінювання та їхні параметричні значення.<br>

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;В даний час в Україні якість води централізованого питного водопостачання регламентується ГОСТ 2874-82 «Вода питна. Гігієнічні вимоги і контроль за якістю». По цьому нормативному документу якість питної води оцінюється по 28 санітарно-хімічним і бактеріологічним показникам. Одночасно Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.12.1996 р. №383 затверджені Державні санітарні норми і правила «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання» (ДСанПіН). Він включає 54 показники якості і контролю за якістю питної води. У цьому документі значно розширений спектр показників, нормативні рівні деяких з них стали жорсткішими.<br>

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Якість води природних джерел визначають по наявності в ній речовин неорганічного і органічного походження, а також мікроорганізмів і характеризують різними фізичними, хімічними, бактеріологічними і біологічними показниками.<br>

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;В Україні і ЄС розрізняється ділення на групи нормованих в питній воді показників. В українському законодавстві приведені таблиці з наступними показниками:  мікробіологічні, токсикологічні, радіологічні, органолептичні, а також фізико-хімічні. Ці показники є обов'язковими на всій території України.<br>

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;У Директиві нормуються 66 параметрів якості питної води, розбиті на декілька груп: органолептичні показники; фізико-хімічні параметри; речовини, присутність яких у воді у великих кількостях небажано; токсичні речовини, мікробіологічні показники і параметри зм'якшеної води, призначеної для вжитку.<br>

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Обов'язковими показниками радіаційної безпеки питної води в Україні є α- и β-випромінювання, які не нормуються в ЄС, але існують нормативи для радіоактивних показників: тритій – 100 бк/л і загальна доза іонізуючого опромінення – 0,10 mSv/рік. Проте в Україні діють з 1.01.1998 р. ДР-97 «Допустімі рівні вмісту радіонуклідів 137Сs i 90Sr в продуктах харчування i пітній воді», якими нормується в питній воді вміст радіонуклідів цезію 137Cs і стронцію 90Sr, які не повинні перевищувати 2 Бк/л. Таким чином, в ЄС і в Україні в питній воді нормуються різні радіоактивні ізотопи. В українських стандартах якості питної води, на відміну від стандартів ЄС, не нормируются неорганічні речовини: азот аммонійний, бор, калій, кальцій, магній, натрій, кадмій, нітрити, ртуть і сурьма. В той же час в ЄС, на відміну від України, в питній воді не нормуються метали: молібден, стронцій і фосфор, які вказані в ГОСТ 2874-82. За деякими показниками стандарти питної води країн ЄС жорсткіші, ніж українські. Так, в ЄС жорсткість води, що рекомендується, не повинно перевищувати 1,2 мг-екв/дм3, в той же час в Україні допускається 1,5 –7 мг-екв/дм3. В ЄС концентрація заліза складає 0,2 мг/дм3 , марганцю – 0,05 мг/дм3, нікелю – 0,02 мг/дм3 , срібла – 0,01 мг/дм3 , а в українському законодавстві передбачені такі нормативи: залізо – 0,3 мг/дм3 , марганець і нікель – 0,1 мг/дм3, срібло – 0,05 мг/дм3. У ЄС рекомендуються концентрації сульфатів і хлоридів в питній воді не більше ніж по 250 мл/л, а в Україні за узгодженням з санітарно-епідеміологічною службою допускається концентрація сульфатів до 500 мл/л і хлоридів — до 350 мл/л.<br>

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Для багатьох речовин чисельні значення показників досить близькі. В той же час, існують значні розбіжності у встановлення вимог до гранично допустимих концентрацій вмісту основних неорганічних речовин в питній воді.<br><p><A href="ki_button.htm#Label1">Довступу</A></p><HR color=red  SIZE=2><p></p><H3 align=center><A name=Label4>РОЗДІЛ 3 <br>АНАЛІЗНОРМАТИВНОГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯОЦІНКИЯКОСТІҐРУНТІВ</H3>

<p></p>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Забрудненнягрунтівіпорушеннянормальногокруговоротуречовинвідбуваєтьсяврезультатінедозованоговживаннямінеральнихдобривіпестицидів. У ряді галузей сільського господарства пестициди застосовують у великих кількостях для захисту рослин і боротьби з бур'янами. Щорічне їх вживання, часто по кілька разів в сезон, приводить до їх накопичення в грунті і отруєння.<br>

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Забруднення ґрунтів пов'язане із забрудненням атмосфери і води. У грунт потрапляють різні тверді і рідкі відходи  промислового виробництва, сільського господарства і комунально-побутових підприємств. Основними речовинами, що забруднюють грунт, є метали і їх з'єднання, радіоактивні речовини, добрива і пестициди.<br>

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Існує велика кількість критеріїв для об'єктивної якісної та кількісної оцінки земельних угідь, зокрема: структура угідь і ґрунтового покриву, екологічна стійкість земельних ресурсів (співвідношення стабільних та нестабільних в екологічному відношенні угідь), родючість ґрунтів (вміст гумусу, основних елементів живлення рослин тощо), продуктивність орних земель (урожайність основних сільськогосподарських культур), продуктивність кормових угідь (урожайність сіна) тощо – землі сільськогосподарського призначення; структура лісових земель, продуктивність земель лісового фонду (лісистість, бонітети лісів, повнота насаджень, запаси головних лісоутворюючих порід, середній приріст деревини на 1 га вкритої лісом площі) – землі лісового фонду; структура земель природно-заповідного фонду (ПЗФ) за категоріями, розміщення та кількість об'єктів ПЗФ в областях, доля земель ПЗФ в структурі земельних ресурсів кожної області – землі природно-заповідного фонду.<br>

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;<I>Оцінка якості ґрунтового шару проводиться по нормативах, встановлених відповідно до наступних основних показників.</I><br>

<ol><li>Гранично допустима концентрація забруднюючої речовини в орному шарі ґрунту (ГДКп), мг/кг. При цьому значенні концентрації не повинно виявлятися прямої або непрямої негативної дії на тих, що контактують з ґрунтом воду, повітря і, отже, здоров'я людини, а також на самовідновлюючу здатність ґрунту.

<li>Тимчасово допустима концентрація (орієнтовно допустима концентрація) шкідливої речовини в орному шарі ґрунту (ВДКп), міліграмі/кг. Встановлюється розрахунком і діє протягом 3 років.</ol>

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Згідно статті 95 Земельного кодексі України моніторинг земель є системою спостереження за станом земельного фонду, в т. ч. земель, розташованих у зонах радіоактивного забруднення, з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів. Структура, зміст і порядок здійснення моніторингу земель встановлюються постановою КМУ від 20.08.93 р. №661, якою затверджене Положення про моніторинг земель. Об'єктом моніторингу земель є весь земельний фонд незалежно від форм власності на землю.<br>

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Існують такі основні критерії оцінки екологічного стану земельних ресурсів: вміст залишкової кількості пестицидів у ґрунтах і рослинній масі, валових форм важких металів у ґрунтах і рослинній масі, рухомих форм важких металів у ґрунтах у мг/кг і щільність забруднення ґрунтів цезієм (Сs-137) і стронцієм (Sr-90) у Кі/км2.<br>

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;В країнах ЄС розвивається регіональна стандартизація в області контролю якості ґрунту. Вміст хімічних речовин в ґрунті нормується, як правило, в національних стандартах. На міжнародному рівні нормативів вмісту забруднюючих речовин в ґрунті немає.<br>

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;У Німецькому Федеральному Законі про Захист ґрунтів, прийнятому 12 липня 1999 року, використовуються стандарти вмісту забруднюючих речовин, які різняться по категоріях об'єктів і характері використання земель. У Нідерландах нормування забруднюючих речовин в ґрунтах здійснюється для трьох рівнів забруднення їх хімічними речовинами: А-wert – норматив, відповідний природному фону; В- Wert – норматив, перевищення якого не рекомендується; С-wert – норматив, за перевищення якого слідує штраф, розмір якого зазвичай розоряє фірму. <br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Таблиця 2. Порівняльні дані по нормах вмісту забруднюючих речовин в ґрунтах України і країн ЄС, мг/кг <p><table id=TABLE1 cellSpacing=1 cellPadding=1 width=100% align=center border=4><tr><th rowSpan=2><p align=center><em><strong><font size=4>Речовина</font></strong></em></p></th><th colSpan=3><p align=center><em><strong><font size=4>Стандартизабруднюючихречовин, мг/м</font></strong></em></p></th><tr><td><p align=center><em><strong><font size=4>Німеччина</font></strong></em></p></td>

<td><p align=center><em><strong><font size=4>Нідерланди</font></strong></em></p></td>

<td><p align=center><em><strong><font size=4>Україна</font></strong></em></p></td><tr>

<td>Миш’як</td><td><p align=center>25-140</p></td><td><p align=center>29-50</p></td><td><p align=center>2-10</p></td></tr><tr><td>Свинець</td><td><p align=center>200-2000</p></td><td><p align=center>85-60</p></td><td><p align=center>32</p></td></tr><tr><td>Кадмій</td><td><p align=center>10-60</p></td><td><p align=center>0,8-20</p></td><td><p align=center>0,7-3</p></td></tr><tr><td>Хром</td><td><p align=center>200-1000</p></td><td><p align=center>100-800</p></td><td><p align=center>100</p></td></tr><tr><td>Нікель</td><td><p align=center>70-900</p></td><td><p align=center>35-50</p></td><td><p align=center>85</p></td></tr><tr> <td>Ртуть</td><td><p align=center>10-80</p></td><td><p align=center>0,3-10</p></td><td><p align=center>2,1</p></td></tr><tr><td>Цинк</td><td><p align=center>-</p></td><td><p align=center>140-3000</p></td><td><p align=center>100</p></td></tr><tr><td>Мідь</td><td><p align=center>-</p></td><td><p align=center>36-500</p></td><td><p align=center>55</p></td><</tr><tr><td>Кобальт</td><td><p align=center>-</p></td><td><p align=center>20-300</p></td><td><p align=center>50</p></td></tr><tr><td>Молібден</td><td><p align=center>-</p></td><td><p align=center>10-200</p></td><td><p align=center>-</p></td></tr><tr><td>Олово</td><td><p align=center>-</p></td><td><p align=center>20-300</p></td><td><p align=center>-</p></td></tr><tr><td>Ціаніди</td><td><p align=center>50-100</p></td><td><p align=center>-</p></td><td><p align=center>-</p></td></tr><tr><td>Бенз(а)пірен</td><td><p align=center>2-12</p></td><td><p align=center>-</p></td><td><p align=center>0,02</p></td></tr></table>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Критичні рівні вмісту забруднюючих речовин в країнах ЄС перевищують гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин ґрунтів України в десятки і сотні разів.   Більш близькими за значеннями є нормативи вмісту забруднюючих речовин в ґрунтах України і Нідерландів, але стандарти  забруднення ґрунтів України значно жорсткіші ніж у країн ЄС. <br>

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;В нашій країні для санітарно-гігієнічної оцінки ґрунтів зазвичай використовують гранично допустимі і орієнтування допустимі концентрації (ГДКіОДК) забруднюючих речовин. Рівень забруднення прийнято оцінювати по кратності перевищення ГДК, класу небезпеки речовин, допустимій повторюваності концентрацій заданого рівня. На сьогодні в Україні затверджені найбільш жорсткі в порівнянні із зарубіжними країнами гранично допустимі концентрації, які практично неможливо витримати в умовах крупних промислових міст.<br><p><A href="ki_button.htm#Label1">Довступу</A></p>

<HR color=red  SIZE=2><p></p><H3 align=center><A name=Label5>ВИСНОВОК</H3>

<p></p>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Отже, ми бачимо, що важливість правового регулювання взаємин природи і суспільства дійсно дуже велика. На сьогоднішній день Українське законодавство з довкілля охорони вже містить ряд дуже важливих законів. Проте воно не позбавлене недоліків.Серйозним недоліком сьогоднішнього природоохоронного законодавства є той факт, що формувалося воно по поресурсним ознакам, тобто окремому регулюванню підлягали земляні, водні, гірські, лісові, атмосферно-охоронні і інші ресурси. Такий підхід не забезпечує комплексності в регулюванні відносин, що стосуються природного середовища як єдиного організму. На сьогодні у нас в законодавстві немає спеціального розділу «Екологічні злочини», який би роздивлявся факти підвищеного і особливо небезпечного екологічного збитку.<br>

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;У чинному законодавстві ще відсутні принципи і науково обґрунтовані способи визначення шкоди, нанесеної землям, надрам, рослинності, ландшафтам, атмосфері. Не встановлені юридичні нормативи на комплексні екологічні порушення, є недоліки в правовому регулюванні стосунків за комплексним визначенням збитку, нанесеного природі.<br>

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Проте, якщо врахувати, що наше законодавство продовжує розвиватися і отримується позитивний зарубіжний досвід, можна сподіватися на його поліпшення в майбутньому.<br>

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Навколишнє середовище є одним з найважливіших питань політики Європейського Союзу. Очевидно, що угода про Асоціацію між Україною та ЄС буде включати зобов’язання України встановити стандарти чистого навколишнього середовища, адаптувати національне законодавство до європейського екологічного права, а також забезпечити механізми ефективної реалізації таких положень. Гармонізація законодавства відповідно до норм ЄС, орієнтована на подолання перешкод на шляху вільного пересування людей, товарів, послуг та капіталів між Україною та ЄС.<br><h5></h5></a></BODY></HTML>

Наверх страницы

Внимание! Не забудьте ознакомиться с остальными документами данного пользователя!

Соседние файлы в текущем каталоге:

На сайте уже 21970 файлов общим размером 9.9 ГБ.

Наш сайт представляет собой Сервис, где студенты самых различных специальностей могут делиться своей учебой. Для удобства организован онлайн просмотр содержимого самых разных форматов файлов с возможностью их скачивания. У нас можно найти курсовые и лабораторные работы, дипломные работы и диссертации, лекции и шпаргалки, учебники, чертежи, инструкции, пособия и методички - можно найти любые учебные материалы. Наш полезный сервис предназначен прежде всего для помощи студентам в учёбе, ведь разобраться с любым предметом всегда быстрее когда можно посмотреть примеры, ознакомится более углубленно по той или иной теме. Все материалы на сайте представлены для ознакомления и загружены самими пользователями. Учитесь с нами, учитесь на пятерки и становитесь самыми грамотными специалистами своей профессии.

Не нашли нужный документ? Воспользуйтесь поиском по содержимому всех файлов сайта:



Каждый день, проснувшись по утру, заходи на obmendoc.ru

Товарищ, не ленись - делись файлами и новому учись!

Яндекс.Метрика