andrey

Путь к Файлу: /институт / Сводная работа июль 2008 / 2.doc

Ознакомиться или скачать весь учебный материал данного пользователя
Скачиваний:   0
Пользователь:   andrey
Добавлен:   08.03.2015
Размер:   43.0 КБ
СКАЧАТЬ

Тема 2. Психодіагностика у вищій школі

Методологія й методи психологічних досліджень у Вузі

Успіх розв'язку завдань, що поставлені перед психологією вищої школи, залежить від методології й методики проведених і організованих психологічних досліджень.

Методологія в широкому змісті слова — шлях пізнання, одержання й пояснення необхідних фактів і розкриття закономірностей досліджуваних явищ. Розрізняють: а) філософську методологію, яка являє собою систему найбільш загальних принципів і методів наукового пізнання; б) загальнонаукову методологію — вчення про структуру, логічну організацію, висновки й засоби пізнавальної діяльності в області теорії й практики; в) приватну, або спеціальну, методологію — сукупність принципів і методів пізнання в конкретній науці. У свою чергу, методологія психології досліджує структуру, засоби й методи її пізнання, способи обґрунтування й розвитку психологічних знань. У сучасній методології психології потребують розв'язку наступні проблеми: аналіз психологічних теорій і концепцій; поняття про закономірності в психології; процедури перевірки, підтвердження й спростування тих або інших теорій, законів, гіпотез; методи науково-психологічних досліджень; реконструкція розвитку наукових знань в області психології.

Як загальнотеоретичне вчення про сутність психіки, шляхи та методи її дослідження, методологія психології будується на основі багатьох наук.

Сучасна психологія вищої школи керується положеннями про те, що психічні процеси — це суб'єктивні образи об'єктивної реальності; особистість і діяльність людини перебувають у єдності, її психіка проявляється й формується в діяльності. Найважливіші сторони особистості людини соціально обумовлені її життям у суспільстві, вихованням, навчанням і т.д.

Методологія психології вищої школи — вчення про шляхи, підходи, принципи, логіку побудови психологічної теорії вищої освіти.

Діалектика як мистецтво аргументації, наука логіки служить для всіх наук ефективним інструментом пізнання дійсності. Діалектика як метод, центральна ланка методології конкретизується за допомогою загальнонаукових і спеціальних принципів і методів дослідження.

Методологія психології вищої школи дозволяє результативно досліджувати особливості професійної діяльності, особистість фахівця з вищою освітою, закономірності навчально-виховного процесу, діалектично аналізувати результати експериментів і інші факти. При цьому важливо керуватися такими принципами пізнання, як об'єктивність, науковість, детермінізм, історизм, єдність теорії й практики. Особистість і діяльність студента, викладача, увесь навчальний процес повинні вивчатися з погляду сучасних вимог суспільства, його потреб у фахівцях з певними якостями професійної підготовки, демократичної спрямованості освіти. Це повною мірою відповідає здійсненню системного підходу в психологічних дослідженнях. Розчленовуючи процес підготовки фахівця на складові (профорієнтація, професійне виховання й навчання, діяльність студентів, викладачів, їх колективів, керівництво вузами й ін..), розкриваючи характер їх взаємозв'язку, не можна випускати з уваги функції фахівця, соціальні й професійні вимоги до нього.

Необхідно розрізняти об'єкт і предмет дослідження.

Об'єкт дослідження — це частина об'єктивної реальності, тобто існуючої незалежно від нашої волі, нашої свідомості, яку слід досліджувати.

Предмет дослідження — звичайно яка-небудь частина, властивість об'єкта дослідження.

«Об'єкт дослідження» — поняття більш широке, ніж «предмет дослідження». Наприклад, об'єктом дослідження може бути студент, а конкретним предметом дослідження - його успішність, інтереси, характер, здатності, коло спілкування й т.п..

Для цілей психологічного дослідження необхідно знайти об'єктивні показники психічних явищ. Звичайно це характеристики дій (їх темп, точність і т.п..), результати розв'язку завдань, тестів, величини фізіологічних зрушень (частота пульсу, подиху, рівень кров'яного тиску і т.д.). Але якщо обмежитися реєстрацією тільки об'єктивних показників (наприклад, часу, витраченого на виконання завдання, числа помилок і т.п.), власне психологічні закономірності можуть залишитися невивченими.

Потрібно правильно співвідносити об'єктивні показники із психологічними явищами, знати, який з них якому явищу відповідає. Наприклад, такі об'єктивні показники, як точне виконання студентом навчальних завдань, дотримання порядку на заняттях, акуратність у всьому, характеризують і відповідні психічні (суб'єктивні) явища — дотримання студентом норм поведінки, його вміння управляти собою в різних ситуаціях, навички й звички до дисципліни.

Деякі показники досліджуваного явища, процесу можуть носити непрямий характер. Наприклад, навчальна працездатність студента з достатнім ступенем точності співвідноситься із середнім балом оцінок в атестаті про середню освіту. Або інший факт: установлена залежність між рівнем сформованості в студентів інтелектуальних умінь і мотивацією навчальної діяльності.

Відомо, що сучасна система викладання у вищій школі припускає формування в студентів інтелектуальних умінь, пов'язаних із самостійним освоєнням навчальної дисципліни й роботою над першоджерелами. Предметом дослідження були інтелектуальні вміння, що проявляються в роботі над соціально-економічними дисциплінами (в експерименті брали участь 900 студентів 1-5 курсів різних факультетів ЛДУ й 90 викладачів, що працюють із ними). Дослідження проводилося комплексним методом (анкетування, інтерв'ю, самооцінка, рейтинг).

Результати показали, що емоційне відношення до досліджуваного залежить насамперед від самооцінки отриманих знань і вміння самостійно працювати. По самооцінці знань можна ранжувати відношення до досліджуваних дисциплін. Контакт учня з викладачем у вищій школі в основному формується на діловій основі: якщо самооцінка знань і вмінь досить низька, то, незважаючи на наявність контакту з викладачем, студенти без особливого бажання йдуть на заняття.

 Таким чином, методологія психологічних досліджень у вищій школі  складається з положень про сутність психіки, про єдність свідомості й діяльності, про принципи наукового пізнання, про сучасні вимоги до фахівця, його якості і рівень підготовки, узагальнених в підходах до процесу дослідження психічних явищ у специфічних умовах навчання й виховання у вузі.

Методи психології вищої школи - це способи дослідження психічних особливостей діяльності студентів, викладачів, керівників вузів, викладацьких і студентських колективів. Для наукового вирішення якої-небудь проблеми зазвичай необхідний комплекс методів, розробка й реалізація певної методики (сукупності методів у дії).

Вибір методів залежить від методології. Так, прагматична біхевіористська методологія рекомендує метод реєстрації реакцій на певні стимули й тим самим зводить дослідження психіки людини до вивчення його зовнішньої поведінки.

Ідеалістична методологія, що випливає з розуміння свідомості як замкненого в самому собі особливого явища, що ніяк зовні не проявляється, затверджує метод самоспостереження (інтроспекції) у якості головного методу психології.

На відміну від інтроспективної психології, 3. Фрейд, виходячи з методологічного припущення про витиснення з області свідомості в область несвідомих комплексів (породжуваних несублімованими сексуальними й агресивними потягами), запропонував такі способи їх виявлення, як метод вільних асоціацій, аналіз сновидінь, обмовок, друкарських помилок, описок і т.п.

На основі єдності свідомості й діяльності людину можна зробити висновок, що найважливіші методи психологічних досліджень — спостереження й експеримент.

У методі спостереження об'єктами дослідження є дії й вчинки студентів, викладачів. За допомогою спостереження можна вивчати почуття, вольові, моральні й інші якості людини. Спостереження результативне, якщо зовнішню картину поведінки й внутрішній мир людину співвідносять на основі наукових знань. Спостереження повинне мати ясну мету, план, проводитися систематично, у різних умовах діяльності досліджуваних людей.

Метод експерименту більш активний, ніж метод спостереження. Він дає дані, необхідні й для опису, і для пояснення психічних явищ. В експерименті (констатуючому й формуючому) створюються й змінюються особливі умови, для того щоб викликати досліджуваний процес і впливати на його плин. Це дає можливість одержати кількісні і якісні характеристики досліджуваного явища.

Лабораторний експеримент здійснюється в спеціально створених умовах, зазвичай із застосуванням приладів, апаратури й інших технічних пристосувань. Випробувана особа знає, що є об'єктом дослідження.

Природній експеримент ведеться у звичайних умовах (на лекції, семінарі, іспиті й т.п.). Він може бути спрямований на формування навичок мислення, почуття колективізму, дисциплінованості, виявлення ступеня ефективності педагогічної праці і т.д. При цьому випробувана особа не знає про проведене дослідження.

Загальні риси лабораторного і природного експерименту полягають в тому, що під час їх здійснення досліджуване явище викликається до життя з волі експериментатора, причому стільки раз, скільки необхідно для його всебічного наукового вивчення.

Бесіда доповнює спостереження й експеримент. Людина здатна помітити й пояснити іншим людям особливості своєї поведінки й психічного стану в тієї або іншій ситуації. Умовою успіху є довіра до дослідника, створення для випробуваного сприятливої психологічної атмосфери. Деяку інформацію дає зовнішня поведінка випробуваного, інтонація його мови. У бесіді з відомим ступенем вірогідності можуть бути виявлені мотиви дій і вчинків людину, рівень його мислення й т.п. Наприклад, пізнавальна бесіда досвідченого викладача з абітурієнтом може дати корисні відомості про його особистість.

Метод аналізу діяльності студентів, викладачів дає багато корисних відомостей про організацію навчально-виховної роботи в цілому. Діяльність студентів може бути різноманітною: навчальною, суспільною, науковою. Навчальна робота, практика, стажування пропонують студентам не умовні, а реальні випробування й труднощі, ступінь подолання яких дозволяє судити точніше й більш об’єктивно про становлення їх особистості, цивільні і професійні якості.

Метод тестування реалізується за допомогою завдань, співбесід і т.д. Тести можуть бути апаратурними, бланковими, усними, індивідуальними, груповими. Їхнє використання дозволяє вивчити рівень мотивації студентів, їх психічні процеси, здатності й інші особливості особистості. У ряді вузів тести використовуються поряд з іншими методами при психологічному відборі для визначення професійної придатності вступників.

Метод опитування й анкетування застосовується при вивченні думок, відношення студентів до різних подій. Цей метод реалізується як шляхом вільних відповідей на ті або інші питання, так і за допомогою вибору готової відповіді з декількох запропонованих в анкеті.

Опитування й анкетування використовуються в соціально-психологічних дослідженнях взаємин, спілкування, лідерства, наслідування й інших явищ у групах і колективах. Так, наприклад, при вивченні типу мотивації вступу у вуз під час зборів абітурієнтів і приймання студентів, проводили анкетування й інтерв'ю. Були отримані дані про відсівання студентів по групах залежно від характеру мотивів їх професійного самовизначення. Найнижче відсівання — у групах з високою професійною й предметною спрямованістю, найвище — у групі студентів без такої спрямованості (вступають до вузу, щоб отримати вищу освіту).

Що стосується області застосування методу опитування, то вона досить велика. Крім діагностичного інтерв'ю, спрямованого на вивчення особливостей особистості, є так зване клінічне інтерв'ю, призначене для проведення терапевтичної роботи, що допомагає людині усвідомити свої переживання, страхи, тривоги, сховані мотиви поведінки.

У психології вищої школи використовуються свого роду експертні оцінки — думки-оцінки досвідчених викладачів про розвиток особистості студента, про переваги або недоліки тих або інших методів викладання, про вимоги до лекції, семінару. Це припускає кількісно-якісний аналіз різних документів, публікованої або переданої по радіо, телебаченню інформації ( контент-аналіз), моделювання різних ситуацій.

У психологічних дослідженнях використовується метод електроенцефалографії (реєстрації біострумів мозку) для об'єктивного вивчення психічних процесів і станів.

 Заслуговує на увагу біографічний метод — збір і аналіз відомостей про життєвий шлях особистості, її переживаннях, відносини з людьми, зміні поглядів, рис характеру і т.д. Більшу цінність тут мають відомості про головні події в біографії людини: події у зовнішньому середовищі, які відбуваються незалежно від даного суб'єкта, впливаючи на його психіку й багато в чому визначаючи його особисте життя; події, пов'язані з поведінкою й діяльністю (у них проявляється власна активність особистості, що допомагає долати обставини різного роду); події-враження (це моменти внутрішньому життя, пов'язані зі змінами в сфері цінностей, світогляду, відносини до дійсності). Аналізуючи біографічні дані, важливо мати на увазі, що завдяки роботі над собою особистість може змінюватися, стати зовсім іншої.

У цілому ж основними функціями психодіагностики в системі сучасної вищої освіти є здійснення контролю над формуванням необхідних знань і професійно важливих якостей, оцінка особливостей розумового й особистісного розвитку студентів у процесі навчання, оцінка якості самої освіти. Усе більше поширюється застосування психодіагностичних методик для відбору абітурієнтів у ті або інші навчальні заклади.

Психодіагностика — область психологічної науки, що розробляє методи виявлення й оцінки індивідуально-психологічних особливостей особистості. Вона спрямована на визначення того місця, яке займає випробуваний серед інших по виразності досліджуваних особливостей.

Передбачається, що отримані результати будуть співвідноситися з якимось  початком відліку або рівнятися між собою. У зв'язку із цим можна говорити про два типи діагнозу.

Перший: діагноз на основі констатації наявності або відсутності якої-небудь ознаки. У цьому випадку одержувані при діагностуванні дані про індивідуальні особливості психіки випробуваного співвідносяться, наприклад, з нормою ( при визначенні патології розвитку) або з яким-небудь критерієм (наприклад, соціально-психологічним нормативом) для виявлення ступеня наближення до нього й формулювання висновку про ступінь виразності досліджуваного якості.

Другий: діагноз, що дозволяє знаходити місце випробуваного або групи випробуваних на «осі континууму» по виразності тих або інших якостей. Для цього потрібне порівняння одержуваних при діагностуванні даних усередині досліджуваної вибірки, ранжування випробуваних по ступеню представленості тих або інших показників, введення критерію виділення високого, середнього й низького рівнів розвитку досліджуваних особливостей. Психодіагностичні методики покликані досить швидко й надійно забезпечувати збір даних про випробуваного для формулювання психологічного діагнозу.

Діагностика припускає обов'язкове порівняння, зіставлення одержуваних даних, на основі яких і може бути сформульований висновок про окремого випробуваного або групу осіб відносно виразності тих або інших індивідуально-психологічних і індивідуально-психофізіологічних їхніх особливостей.

Протягом декількох десятиліть одержувані в психодіагностичних дослідженнях результати використовувалися для класифікації й ранжування людей по виділених ознаках. В останні десятиліття помітна гуманізація робіт із психодіагностики (як дослідницьких, так і практичних). Тепер головною метою психодіагностики є забезпечення повноцінного психічного й особистісного розвитку людини. Зрозуміло, психодіагностика робить це доступними їй способами, прагне розробляти й відповідні методи, що сприяють розвитку особистості. Головною метою психодіагностики стає створення умов для проведення конкретної корекційно-розвиваючої роботи, вироблення рекомендацій, здійснення психотерапевтичних досліджень і т.д. Результати психодіагностичних випробувань повинні бути основою для розв'язку питань про доцільність професійного відбору й напрямок подальшого психологічного втручання в процеси розвитку й навчання студентів.

Психодіагностика пропонує й відповідну систему аналізу й оцінки результатів дослідження, їх оформлення. Якщо говорити лише мовою чисел, коротких формул, то ігнорується багато важливого, і числова точність нерідко стає умовною.

Чим складніше досліджувана реальність, тем менш придатні формалізовані мови, придумані для опису, скажемо, щодо простих технічних об'єктів. Можна, звичайно, Ромео позначити як А, Джульєтту — В, Монтеккі-З, Капулетті-Б, конфлікт між ними — К і т.д., можна вивести й величезну формулу відповідного конфлікту з варіантами кінцівок, і не виключено, що вона виразить щось важливе для багатьох міжособистісних конфліктів. Але, погодьтеся, тут є небезпека того, що у формулі штучної мови упускається саме те, заради чого люди прагнуть дивитися або читати п'єси Шекспіра.

Таким чином, психологія вищої школи використовує різні методи, які комплексно застосовуються на основі діалектичної методології й конкретного обліку особливостей діяльності студентів, викладачів, керівників вузів, цілей і завдань формування особистості сучасного фахівця з вищою освітою.

 

 

 

Наверх страницы

Внимание! Не забудьте ознакомиться с остальными документами данного пользователя!

Соседние файлы в текущем каталоге:

На сайте уже 21970 файлов общим размером 9.9 ГБ.

Наш сайт представляет собой Сервис, где студенты самых различных специальностей могут делиться своей учебой. Для удобства организован онлайн просмотр содержимого самых разных форматов файлов с возможностью их скачивания. У нас можно найти курсовые и лабораторные работы, дипломные работы и диссертации, лекции и шпаргалки, учебники, чертежи, инструкции, пособия и методички - можно найти любые учебные материалы. Наш полезный сервис предназначен прежде всего для помощи студентам в учёбе, ведь разобраться с любым предметом всегда быстрее когда можно посмотреть примеры, ознакомится более углубленно по той или иной теме. Все материалы на сайте представлены для ознакомления и загружены самими пользователями. Учитесь с нами, учитесь на пятерки и становитесь самыми грамотными специалистами своей профессии.

Не нашли нужный документ? Воспользуйтесь поиском по содержимому всех файлов сайта:



Каждый день, проснувшись по утру, заходи на obmendoc.ru

Товарищ, не ленись - делись файлами и новому учись!

Яндекс.Метрика