andrey

Путь к Файлу: /Гуманитарный университет / Філ Просвітництва.doc

Ознакомиться или скачать весь учебный материал данного пользователя
Скачиваний:   0
Пользователь:   andrey
Добавлен:   18.03.2015
Размер:   51.5 КБ
СКАЧАТЬ

Тема: Філософія епохи Просвітництва (на прикладі Франції).

 

 

План.

1. Основний зміст ідеології Просвітництва

2.  Різні напрямки у просвітницькому русі.

 

 

1.  У філософії 17 ст. центральною тезою проходить думка про "розумність" світу. У 18 ст. ця думка трансформується в ідею Просвітництва, як головну рушійну силу історії, джерело і головний засіб досягнення людством рівності, братерства і свободи. Сам термін "Просвітництво" був висунутий  Вольтером і І. Гердером.   Причиною   виникнення   цього   руху   у   Франції   було   незадоволення абсолютизмом серед широких верств населення. Філософи виступили з критикою всіх сфер суспільного життя, його політичних та ідеологічних інституцій. Не всі вони прямо закликали до революції, але об'єктивно своєю діяльністю готували її.

За своєю соціальною базою французьке Просвітництво вирізнялося неоднорідністю, тому існувала велика кількість різних соціально-політичних поглядів. Серед них були помірковано налаштовані представники великої буржуазії, які ідеалом вважали "просвічену монархію" та правову рівність всіх перед законом; були й революційне налаштовані представники низів, які мріяли про республіку та соціально-економічну рівність її громадян.

2.   Справжніми родоначальниками французького Просвітництва були Вольтер і Монтеск’є. Вони належали до правого, поміркованого крила просвітницького руху.

Головні роботи Шарля Луї Монтеск’є: "Перські листи" (1721) та "Про дух законів" (1748). Філософ критично ставився до релігії і церкви. Він переконував, що існуючий політичний лад та релігія руйнівні для суспільства. Люди мають піклуватися не про життя потойбічне, а про земне. Найважливішу роль в житті суспільства відіграє законодавство. Монтеск’є виділяв два види законів: природні, які об'єктивно випливають з самої природи, і громадські, що встановлюються людьми. Громадські закони розробляються розумними законодавцями і мають враховувати умови життя народів, їхні звичаї, географічні та кліматичні особливості регіонів, де вони живуть. Він ставив державний устрій та закони кожної держави у залежність від певних географічних умов. Велике практичне значення мала вимога філософа врегулювати взаємини між державною владою та народом за допомогою законів, а також Монтеск’є першим в історії запропонував теорію поділу державної влади на три гілки: законодавчу, виконавчу та судову.

Класичним філософом епохи Просвітництва, з іменем якого прийнято асоціювати її початок, був Вольтер. Він схилявся до реформаційного шляху перетворення суспільних порядків. Його просвітницька діяльність була направлена на боротьбу проти абсолютизму та католицької церкви, на гостру критику деспотизму, віронетерпимості, та клерикалізму. Філософ протестує проти релігійного фанатизму та насильницького нав'язування якоїсь віри, проти об'єднання церкви з державою. Однак, французький просвітник уважав необхідним визнати Бога задля суспільного блага. Він висуває вимогу поставити церкву в залежність від держави і уряду. При цьому урядовці мають бути людьми освіченими, тому саме філософську просвіту Вольтер вважав головним засобом утвердження миру і справедливості в державі. Отже, основу його філософії становить концепція "просвіченого правління", своєрідного союзу філософів і державців. Вольтер наголошував на важливості забезпечення природних прав людини у державі. Найголовнішими з них вважав свободу, рівність усіх перед законом, право власності на продукти своєї праці. Політичним ідеалом для Вольтера була конституційна монархія, а її взірцем - політичний устрій Англії.

Жан Жак Руссо - ідеолог революційно-демократичного крила просвітницького руху. Він вбачав найбільшу ваду сучасного суспільства у нерівності людей, проголошував свободу і рівність невід'ємними правами людини. Тогочасне суспільство має бути ліквідоване і натомість збудоване нове на основі нового суспільного договору. Нове суспільство відчужує майже все на користь держави, а вона забезпечує за кожним рівне користування цим майном. Найкращою політичною формою суспільства є республіка (демократія, аристократія або монархія), змістом її має стати справжнє народовладдя. Єдиним носієм суверенітету Руссо вважав націю, народ. За Руссо, релігія слугує фундаментом держави, але на противагу існуючим релігіям він висунув ідею "громадянської релігії", яка б змушувала всіх громадян любити свої обов'язки.

Серед просвітників 18 ст. своєю радикальністю й послідовністю вирізняються французькі матеріалісти: Ж. Ламетрі, К. Гельвецій, Д. Дідро, П. Гольбах. їхня відверто матеріалістична та атеїстична позиція стала безпосередньою філософсько-світоглядною увертюрою до революції.

П. Гольбах багато зробив для розвитку матеріалістичної філософії. Для нього людина цілком підпорядкована природі, її законам, вона включена в систему причинно-наслідкових зв'язків і не здатна вийти за межі природної необхідності. Людина трактується ним як машина, яка, в свою чергу, лише невелика пружина у великому механізмі природи, де панує вічний, необхідний і неминучий порядок. Будучи природною істотою, людина цілком підпорядкована природі, а тому розмови про її свободу, на думку Гольбаха, абсолютно не мають сенсу. Як просвітник він виступав проти деспотизму й церкви, проти насильства і постійних воєн. Матеріалізм Гольбаха нерозривно пов'язаний з атеїзмом, який стає у нього розробленою концепцією, що включає в себе розуміння природи й людського буття в ній, свідомості, політики і моралі. Головними причинами релігійності Гольбах вважав неуцтво, страх перед невідомими явищами природи й самообман. Схожі концепції були у Ламетрі і Гельвеція.

Однак справжнім лідером матеріалістів 18 ст. був Дені Дідро. Матеріалізм Дідро - цілісний світогляд, систематичне пояснення всіх явищ природи на основі тогочасного природознавства. Дідро здійснює переорієнтацію від механістичної моделі пояснення світу до органічної. Органічні властивості природи він розглядає як більш фундаментальні, ніж механічні. Цей крок був важливий і для розв'язання іншої, не менш вагомої проблеми зв'язку матерії і свідомості, матеріального тіла й властивої йому чуттєвості. Дідро застосовує в більшості своїх творів не традиційно-натуралістичну форму трактату, а діалог, який відкриває ширші можливості для відображення багатомірних структур людського існування.

Отже, проголошуючи розумність світу й прагнучи до розумного устрою суспільно-політичного життя людини, просвітники мають на увазі передусім закони природи. Саме в них вони намагаються знайти підстави для політичного реформування суспільства й обґрунтування моралі. Які саме оригінальні ідеї французьких мислителів 18 ст. вам відомі? Які погляди, на вашу думку, не втратили своєї значущості і в наш час?

Наверх страницы

Внимание! Не забудьте ознакомиться с остальными документами данного пользователя!

Соседние файлы в текущем каталоге:

На сайте уже 21970 файлов общим размером 9.9 ГБ.

Наш сайт представляет собой Сервис, где студенты самых различных специальностей могут делиться своей учебой. Для удобства организован онлайн просмотр содержимого самых разных форматов файлов с возможностью их скачивания. У нас можно найти курсовые и лабораторные работы, дипломные работы и диссертации, лекции и шпаргалки, учебники, чертежи, инструкции, пособия и методички - можно найти любые учебные материалы. Наш полезный сервис предназначен прежде всего для помощи студентам в учёбе, ведь разобраться с любым предметом всегда быстрее когда можно посмотреть примеры, ознакомится более углубленно по той или иной теме. Все материалы на сайте представлены для ознакомления и загружены самими пользователями. Учитесь с нами, учитесь на пятерки и становитесь самыми грамотными специалистами своей профессии.

Не нашли нужный документ? Воспользуйтесь поиском по содержимому всех файлов сайта:



Каждый день, проснувшись по утру, заходи на obmendoc.ru

Товарищ, не ленись - делись файлами и новому учись!

Яндекс.Метрика