andrey

Путь к Файлу: /Гуманитарный университет / Становлення державності в Україні.doc

Ознакомиться или скачать весь учебный материал данного пользователя
Скачиваний:   0
Пользователь:   andrey
Добавлен:   18.03.2015
Размер:   39.0 КБ
СКАЧАТЬ

Становлення державності в Україні проходних умовах. Невизначенність і нестабільність у політичній, економічній, фінансовій, ідеологічній, правовій, культурній, духовній та інших сферах зумовило виникнення і загострення негативних процесів і тенденцій соціальної дійсності. Народ України зітктнувся з раніше невідомими соціальними явищами: економічною кризою, масовими страйками, постійним падінням обємів виробництва. Девальвацією національної грошової одиниці, невиправданим ростом цін на товари першої необхідності, неспроможність широких верств населення забезпечити себе мінімальним прожитковим мінімумом, безробіттям тощо.

Це водночас позначається і на соціально-психологічному станні населення. Як ніколи, набули поширення прояви зневіри в спроможність державних структур забезпечити захист особи; байдужого ставлення до дотримання законім, правового нігілізму.

На цьому тлі різко згострюєься криміногенна ситуація, розширюются масштаби злочинності, все більше громадян втягууться в коло протиправних відносин.

Особливо незахищеними від соціальних потрясінь і вразливими до впливу криміногенних факторів є молодь.

Ставлення до молоді – це моральний показник здоровя суспільства. Багато в чому місце держави на міжнародній арені визначається ставленням до наймолодих, забезпеченістю і охороною  їх прав.

Ще за часів перебудови, на прикінці 80-х років, був розвіяний міф про радянських дітей як єдинний привілейований клас суспільства. Проголошуване десятиліттями гасло – все найраще дітям – швидко спливл в небуття.

На жаль, слід констатувати, що наявне соціальне середовище в якому народжуються. Ростуть і виховуються наші діти, щороку все віддаляється від позначки відносного благополуччя. Стандарти, закріплені в міжнародно – правових актах і рекомендаціях щодо забезпечення прав дітей та їх належного виховання, лишаються тільки поюбажанням.

Безумовно, основною причиною такого стану є деформована соціально – економічна система нашого ссуспільства.

Із проголошенням 1991 року незалежності в Україні почалось будівництво нової держави і нового суспільства. Як основні цілі декларувалися побудова демократичних принципів у політиці й ринкових – в економіці. Ці зхасадові принципи побудови нової держави підтримувала більшість населення: близько 80% підтримували демократичні перетворення в політиці (свободу слова, багатопартійність тощо), майже 60% висловились за розвиток підприємництваі приватної власності; 56% населення вважали, що нацкращий шлях розвитку – на зразок західних країн.

Та оскільки декларовані принципи не забезпечувались ззаконами і політичними рішеннями вони не ставали реальними регуляторами соціального життя і домінуючими цінностіми та нормами поведінки. За умов аномії численні дані соціологічних  опитувань фіксували зростання песимістьичних настроїв, негативних оцінок, песимізм стосовно прогнозування сого стаеовища в майбутьноьому За данами проведеного нами репрезентативного опитування дорослого населення України (вибірка охопила 1752 респонденти в усіх областях України) вже в квітні 1992 року аномія сприсинила доволі високу міру деморалізованості пратично всіх верств населення України. Пвна міра аномічної деморалізованості була властива 85% населлення (82% молоді).

Порівняльний аналіз соціальної затребуваності різних соціально – демографічних груп доводив, що практично всім контингентам населення України притаманна соціальна вітчуженність.  І якщо апріорно можна було припустити, що для старших генерацій соціальна вічуженість виявилась більш зарактерною, ніж для молоді або  середнього покоління, то отриманні дані спростовували цю гіпотезу – саме серед молоді фіксується найнижчий відсоток задоволених тим, що вони дають суспільству (близбко 19%), тьоді як серед інших вікоих категорій питома вага “ соціально затребуваних” становила майже 28%. Таким чином у перший рік незалежності Україхни саме молодь найгостріше відчувала стан соціальної нестабільності.

Застосування від 1995 року в щорічному загальнонаціональному моніторінгу  Інституту соціології НАН України тесту ІІСС-44 дає змогу проаналізувати які саме соціальні потреби молоді не ззадовольняються суспільством, їх співвідносну структуру, динаміку, а також встановити звязо з психологічним станом і формуванням орієнтацій та побудову або того типу суспільства. З результатів моніторінгу випливає, що загальний рівень мсоціальгного самопочуття молоді у січні 2000 року, як4 і 5 років тому, залишався на попередньому – досить низькому – ріні, кількісне значення якого свічить про переважання негативних оцінок достатньості основних соціальних благ.

Але якщо загальний рівень соуціального самопочуття молоді не зазнав суттєвих змін, (зафісованих, наприклад, у людей старшого віку),  то профіл ціннісних орієнтацій свічить про певні  структурні зміни.

Найсуттєвіші зміни порівяно з 1995 роком спостерігаються  у молоді  в сфері ставлення до праці: зросли актуальні птреби у задовільній роботі, можливості підробляти і працювати з повною вітдачею. Цей процес може стати однією з найважливіших умов поступового подолання економічної кризи, бо поряд із цією тенденцією визначається  і деякий процес підвищеня “споживчої дисципліни” – зменьшення “субєктивної недостатності”  окремих матеріальних благ:  предметів тривалого користування і нерухоості.  Якщо ця тенденція збережеться, існуватимуть пістави для конкретних висновків щодо формуванн співвідносного балансу орієнтацій у сферах праці та споживання,  що має вагоме значення для формування нової  ціннісно- нормативної системи, яка відповіає вимогам побудови  декларованої ринкової економіки. Втім, про позитивну оцінку цього процесу впевнено можна буде говорити лише в оому разі, якщо зростуть не тільки актуальні потреби в цій сфері, а й задоволенність забезпечнням їх. А поки ми бачими, що загальний рівень соціального самопочуття молоді доволі низький. Аналіз цінніснх профілів дає змогу зясувати конкретні соціальні потреби молоді, недостатнє забезпечення яих з боку ссупільства може призводити до загального зниження соціальногь самопочуття.

Зіставлення особливостей структури цінностей молоді з іншими віковими групами діє змогу виявити загальні тенденції формування ціносей системи, характерні для населення країни загалом, і зясувати особливості цінностих структур, властивих різним генераціям. У табл 2 містяться дані стосовно різних вікових категорій населення України. Перелік цінностей у таблиці  прранжований за мірою напруженості відповідної потреби  у соціальній групі молоді (тобто за питомою вагою молодих людей, котрі відзначили,  що цього соціально блаа їм бракує).

Порівняння структур ціностей у різних вікових контингентів показує, що існують “спільні цінності” , які зумовлюють високе “напруження”  в усіх груп населення; є цінності напруження за якими більшою мірою притаманне певним віковим контингентам.

До загальних цінностей, які створюють напруженість у суспільстві, передусім належать : “ державних захист від падіння рівня життя”, стпабільність у державі та суспільстві”, “екологічна безпека”, “впевненість в тому, що ситуацція в країни поліпшуватиметься”, “можливість зхарчуватися відповідно до своїх смаків”, “керівники, здатні управляти державою”. Слід наголосити, що в усіх вікових категорій населенні України “держєавний захист від падіння рівня житя” як соціальне благо,Є якого бракує, за рівнем напруженності виходить на перше місце: незнстачу цього блага відзначили 81% молоді, 88% людей, як середнього, так і старшого віку.

Загальна тенденція полягає в оому, що кожне поеоління має свої проблеми і задоволення соціальних проблем у найзначущеших для них царинах: молодь у сфері професійного самовизначення її зовнішнього вигляду, люди середнього віку – у забезпеченні можливостей для повноцінної праці та відпочинку. Люди похилого віку – у підтримці здоровя, нормаьному харчуваня, збережння морального духу за умов суспільства, ьщо трансформуєься.

Хоча кожне покоління відчуває борак матерівальних благ в найвагоміших для себе сферах, утім, перебувають за напружністю в усіх вікових категоріях спільні ціннгості, повязаня з проблемою в соціальній стабільності.Недостатність соціальної стабільності н може не позначитись на загальному морально – психологічному стані людей, який визначає суубєктивниі передумови формування ціннісно – нормативної системи суспільства.

 

 

 

 

 

ІІ

Що стосуєтьс картини морально – психологічного стану молоді, то слід, загалом відзначити несприятливі показники морального здоровя (рівень аномічної деморалізованості, авторитаризму, цинізму і національно – етнічного ізоляціонізму), тодя як її психологічне і психічне здоовя перебуває на відносно на відносно прийнятному рівні ( на відмцну від середнього і старшого поколінь).

Вже в 1992 році в молоді України був заівксований високий рівень аномії. До 2000 року він практично не зменшився: тілько 12,9% характеризуються низьким рівнем аномії, 28,8% середнім і 58,3 – високим; тобто різну міру деморалізованості відчувають понад 87% молодих респондентів. І хоча рівень аномічної деморалізовангості у молоді дещо нижчий за інші вікові категорії, його абсолютне значення, світчить про те, що в українському суспільстві аномічна деморалізованість є переважаючим тлом масових настоїв у всіх вікових категоріях.

Розгляд змісту тих суджень, згода з якими дає змогу ствержувати про високий рівень аномії, показує наступне: 82% молодих людей упевнені, що “проблема зараз у тому, що більшість людей взагалі ні в що не вірить”; 73% “зараз усе таке непевне, то ж здається, що може статися будь що”; 72% “тепер усе так швидко змінюється, що не збагнеш, яким законам слідувати”; 71% “за теперішнього безладдя і неясн6ості важко зрозуміти у що вірити” і т.н.

Психологічне здоовя молоді значими краще, ніж у середнього і старшого поколінь: індекс задоволенням життям у молоді знаходиться у межах позитивних значень шкали, тоді як у середньоо покоління він розташований у межах умовного нуля між позитивними і негативними осями координат, а в старшого в межах негативних (відмінності є статистично значимими за р/ 0,1. Більш високий рівень психологічного здоовямолоді передусім зумовлений тим, що вони куди оптимістичніше оцінють своє майбутнє життя, зокрема особисті плани і перспективи..

Показники психічного здоровя в молоді також більш благополучні, ніж в інших груп населення, так, індекс тривожності молоді істотно нижчий за представників решт генерацій р/ 0,1, оскільки на рівнь тривожності, як доводить аналіз даних, крім соціальних і особистих чинників, суттєво впливає фізичне здоровя

 

 

Наверх страницы

Внимание! Не забудьте ознакомиться с остальными документами данного пользователя!

Соседние файлы в текущем каталоге:

На сайте уже 21970 файлов общим размером 9.9 ГБ.

Наш сайт представляет собой Сервис, где студенты самых различных специальностей могут делиться своей учебой. Для удобства организован онлайн просмотр содержимого самых разных форматов файлов с возможностью их скачивания. У нас можно найти курсовые и лабораторные работы, дипломные работы и диссертации, лекции и шпаргалки, учебники, чертежи, инструкции, пособия и методички - можно найти любые учебные материалы. Наш полезный сервис предназначен прежде всего для помощи студентам в учёбе, ведь разобраться с любым предметом всегда быстрее когда можно посмотреть примеры, ознакомится более углубленно по той или иной теме. Все материалы на сайте представлены для ознакомления и загружены самими пользователями. Учитесь с нами, учитесь на пятерки и становитесь самыми грамотными специалистами своей профессии.

Не нашли нужный документ? Воспользуйтесь поиском по содержимому всех файлов сайта:



Каждый день, проснувшись по утру, заходи на obmendoc.ru

Товарищ, не ленись - делись файлами и новому учись!

Яндекс.Метрика