andrey

Путь к Файлу: /Гуманитарный университет / На украинском.doc

Ознакомиться или скачать весь учебный материал данного пользователя
Скачиваний:   0
Пользователь:   andrey
Добавлен:   18.03.2015
Размер:   56.0 КБ
СКАЧАТЬ

В соціології здійснюються комплексні дослідження вітальних, економічних, соціальних, політичних, гуманістичних і інших ціннісних орієнтації росіян, у яких головний  акцент робиться на вивчення еволюції загальної ієрархії цінностей населення. У соціально-політичній сфері люди виходять з конкретного, досить обмеженого набору орієнтації, пропонованих їм на політичному й ідеологічному ринках. Саме вони  реалізуються через електоральну поведінку і вираження довіри до політичних лідерів у ході опитувань суспільної думки. “Разумеется, феномен политического доверия крайне сложен.  Тем не менее при решении прикладных прогностических задач достаточно знать, каким лидерам доверяет население России. Рейтинги авторитетности ведущих политических деятелей являются довольно адекватным показателем реальных политических предпочтений населения в каждый конкретный период времени.”[с.57]

Обмірюваний за допомогою моніторингів рейтинг довіри політичному діячеві (що набрав більш 1 % голосів) — це показник довіри не тільки до особистості, але і до декларуємої нею системи цінностей. У роботі автор  виходив з того, що кожний політичний лідер уособлює собою досить стійку систему політичних і інших орієнтації визначеної частини населення і більш надійною є динаміка рейтингу довіри, отримана в декількох часових відрізках, за тривалий період часу.  “Такие динамические рейтинги доверия можно представить в виде графиков, которые дадут наглядную картину расстановки политических сил как между лидерами, так и между   олицетворяемыми ими ценностными ориентациями в обществе в целом за длительный период времени.”[с.58]

Емпіричною базою  дослідження послужили дані моніторингу довіри політичним діячам. Конкретні виміри суспільної думки здійснювалися в такий спосіб: інтерв'юери просили респондентів назвати 5-6 політичних діячів Росії, що викликають у них найбільшу довіру, тому сумарна довіра всім названим політикам могла перевищувати 100% так можна обчислити середній рейтинг довіри, що накопичується і припадає на одного політичного діяча. Наприклад, усі респонденти називають одне число лідерів (наприклад, три лідера), накопичена ними середня для всієї сукупності лідерів сума довіри виявиться нормативною. Якщо ж частина респондентів виражає довіру більшому числу лідерів, то накопичена сума є супернормативною щодо середнього значення (що свідчило б про наявність якогось типу цілісності, або політичного блоку), якщо меншому — то, субнормативною (що свідчило б про порушення цілісності, або про розпад політичного блоку). Виходячи з цього можна припустити,  що респонденти вибирають діячів однакової або близької політичної орієнтації. “Поэтому, если бы мы захотели (например, для вычисления рейтинга доверия какого-то политического направления) просуммировать временные ряды рейтингов доверия нескольких политиков действительно близкой ориентации, то суммарный рейтинг был бы, с большой вероятностью, не нормативным, а супернормативным. Таким образом, супернормативную сумму доверия можно считать показателем того, что политическому направлению присуще свойство интегративности.” [с.59]

Під часовими рядами розуміється сукупність послідовних вимірів процесу, здійснених  через визначені, найчастіше рівні, інтервали часу. При діахронічному підході явища розглядаються послідовно, відповідно до розгортання в часі, а при синхронічному — без врахування часової послідовності, розглядаються як такі, що відбулися в один момент.

У ситуації, коли число лідерів однакової або близької політичної орієнтації, яким респонденти одночасно виражають довіру, перевищує середнє, коефіцієнт кореляції між часовими рядами рейтингів довіри даних лідерів збільшується і починає перевищувати якесь середнє значення. Якщо  число обраних лідерів менше середнього, то коефіцієнт кореляції між часовими рядами їхніх рейтингів довіри зменшується і виявляється нижче середнього значення.

Ґрунтуючись на викладеному наборі гіпотез, автор виходить з того, що позитивна кореляція тимчасових рядів рейтингу довіри лідерів близької політичної орієнтації свідчить про супернормативність, або інтегративність, їх політичних сил, тоді як негативна — про субнормативність, або дезінтегративність. Наявність цих властивостей характерна саме для систем.“Разрабатывая подобную систему, я отталкивался от общеметодологической идеи  Э.Г. Юдина  о переходе к объяснениям в науке, опирающимся на различного рода универсально-абстрактные конструкции (схемы), в роли которых выступают либо универсальные свойства, либо отношения, либо механизмы преобразования, либо комбинация этих трех составляющих. В данном случае я использовал универсальные схемы антитетичности и отношений взаимозависимости.” [с.59]

Уявлення про політичну систему як про своєрідну політичну арену протиборчих сил і їх взаємодій має давню традицію. На політичній арені в ролі сил виступають політичні партії, рухи і їх лідери, що мають як близькі, так і протилежні політичні орієнтації, значить можуть бути союзниками або супротивниками. У момент опитування респонденти знаходяться в позиції глядачів, що дивляться на цю боротьбу, по їх відповідях дослідник повинен визначити, що ж відбувається на політичній арені, змоделювати ту узагальнену картину боротьби, що розвертається перед глядачами, з їхньої суб'єктивної точки зору. Якась невелика частка політиків на політичній арені має настільки специфічну або безлику програму дій, що не має прямих конкурентів і супротивників (центристи, які ще не визначились або граючі в політику оригінали “партії любителів пива”).  Супротивники і союзники можуть мати позитивні і негативні кореляції тимчасових рядів рейтингу довіри. На перетинанні союзників і супротивників з позитивними і негативними кореляційними зв'язками виходить схема, формальна картина чотирьох типів взаємодії політичних діячів на політичній арені. Даним типам відповідають чотири типи інтерпретації системної взаємодії між часовими рядами довіри різним політичним лідерам. Також це можна представити у виді схеми з наступних чотирьох пунктів.

1. Позитивні кореляції часових рядів довіри в політичних союзників означають їх взаємне доповнення і зближення (конвергенцію) довіри до них респондентів, тобто інтегративність.

2. Позитивні кореляції часових рядів довіри в політичних супротивників свідчать про розбіжність (дивергенції) довіри до них респондентів, кожний з опонентів спирається на свою особливу групу і “набирає” довіру за рахунок когось третього або політично інертних груп населення, так що перемога одного і поразка іншого в завоюванні довіри населення виявляються відносними і ведуть до поглиблення дезінтегрованості системи довіри в цілому.

3. Негативні кореляції часових рядів довіри в політичних союзників указують на конкуренцію і дивергенцію довіри до них респондентів. В результаті відбувається  зменшення суми довіри союзникам, що приводить до дезінтегрованості.

4. Негативні кореляції часових рядів довіри в політичних супротивників говорять про їх конкуренцію за довіру респондентів (незважаючи на слабку політичну конкуренцію унаслідок певної нерівності сил), що веде до явної перемоги одного і поразки іншого, тобто до збільшення інтегративності системи довіри. “В результате у победителя происходит увеличение суммы доверия по “закону Матфея” (“Ибо всякому имеющему дастся и приумножится, а у неимеющего отнимется и то, что имеет”). Своими просчетами побежденный невольно помогает победителю (что позволяет обнаружить неожиданного помощника среди противников).” [с.60]

Запропонована  типологічна схема з чотирьох пунктів була використана як формальний методичний засіб при інтерпретації характеру емпіричної взаємодії  між лідерами, а також для визначення способу збільшення їхніх сил за принципом інтегративності або дезінтегративності.

Методика графічного аналізу спрямована на виявлення візуально фіксуємих відносин між кривими, презентуючими часові ряди довіри політичним діячам. За даними графіків можна стверджувати, що з виходом на політичну арену Лебедя рейтинг довіри багатьох політиків пішов на спад. Під час війни в Чечні найбільш актуальною цінністю було мирне життя і “забезпечивший його” Лебідь здобув у серпні-вересні 1996 р. найвищий рейтинг довіри. Після закінчення воєнних дій більш важливими почали ставати інші цінності, але довіра до Лебедя як політичного діяча харизматичного типу, здатному зробити “диво”, хоча і понизилась, але зберігається на високому рівні. По графіках легко визначити, яка акція політика підвищила або понизила його рейтинг довіри, однак візуальне сприйняття  може привести до помилкових висновків, також при інтерпретації графіків досить висока роль суб'єктивного фактора,   графічний метод аналізу має і  низьку точність, що також обмежує його застосовність.

Для визначення характеру взаємодії часових рядів довіри, що належать різним політичним діячам, проведений кореляційний аналіз тимчасових рядів. Коефіцієнти кореляції розраховувалися по методу Пірсона. Ці коефіцієнти показують стан суспільної думки за тривалий проміжок часу як системи складних взаємодій політичних орієнтації населення Росії, виражених у довірі до політичних лідерів. Значимі позитивні і негативні кореляції з рівнем статистичної значимості, що не перевищує 0,05. Аналіз  спирається на знак кореляції і її статистичну значимість, враховуються типи взаємодії між політиками за принципом союзник-супротивник і інтерпретації характеру їхніх системних взаємодій.

Кореляційний аналіз показав, що часовий ряд довіри Жириновського не корелює з часовими рядами нікого з політичних діячів, це означає, що Жириновський дійсно досить незалежний і оригінальний. У його  випадку  метод кореляційного аналізу і схема інтерпретації адекватно описують минулу реальність, оригінальний характер програми цього політика і його непоступливість. Подібне підтвердилося відповідно Єльцина, Лужкова, Черномирдіна, Зюганова й інших.

“Подводя итог, можно констатировать, что установленная методом корреляционного анализа Пирсона взаимосвязь между временными рядами доверия политических лидеров и предложенная мною схема интерпретации полученных корреляций не противоречит прошлой реальности и помогает выявить особенности восприятия общественным сознанием взаимодействия между лидерами” [с. 65]

Подібна взаємна адекватність методу кореляційного аналізу і схеми інтерпретації дозволяє використовувати їх при моделюванні майбутніх рейтингів довіри окремих політиків або політичних блоків, наприклад, при визначенні того, як позначиться на рейтингу довіри блоку приєднання до нього (або вихід з нього) конкретних лідерів.

Використовуючи синхронічний підхід до аналізу даних, автор одержав діаграму типу “скринька і вуси”, що показує середні значення рейтингів довіри, їх середні квадратичні відхилення (“скриньки”) і максимальний розмах варіювання рейтингів у часі (“вуси”). Виявилося, що перші п’ять місць займають наступні лідери (у порядку зниження їхнього середнього рейтингу): Явлінський, Зюганов, Лебідь, Черномирдін і Єльцин, причому середні рейтинги кожного з перших трьох належать до специфічних генеральних сукупностей, йдуть з великим відривом один від одного.

Застосування коефіцієнта варіації (частка від розподілу середнього квадратичного відхилення на середнє значення рейтингу), що дозволяє порівнювати варіативності сукупностей, що мають різну масштабність або розмірність. Найвищі значення коефіцієнта варіації — у Лебедя (у нього розмах рейтингу від нуля до 40% ), Лужкова і Б.Федорова, що, свідчить про нестійкість їхній ціннісних орієнтації і про відсутність у них стійких груп довіри. Найменші показники варіативності — у Жириновського, Явлінського і Гайдара, що може свідчити про стійкість їхній ціннісних орієнтації і про наявність у них стійких груп довіри. “Полученные данные позволяют предположить, что устойчивость ценностных ориентации лидера не только не гарантирует ему победу в политической борьбе, но и,                по-видимому, даже препятствует будущим успехам.”[с.66]

 Таким чином, структуру розподілу ціннісних орієнтації варто аналізувати багатомірно, багатоаспектно й у динаміці, на основі послідовних вимірів процесу, здійснених через рівні інтервали часу. І все-таки навіть такий аналіз не дає відповідь на питання, чому в період між виборами більшість росіян виражала (і виражає) найбільшу довіру одним лідерам, а в ході виборів владу одержали зовсім інші. Виявлення джерел даного феномена також вимагає подальших досліджень, зокрема, розробки обґрунтованих гіпотез про фактори і механізми мобілізації довіри і політичної активності населення.

“Научное прогнозирование в социально-политической сфере находится в сложной взаимосвязи с целеполаганием, планированием, программированием, проектированием, управлением и формированием общественного мнения (в частности, с помощью СМИ). При разработке т.н. поисковых краткосрочных прогнозов (т.е. оценке вероятных состояний неких социальных явлений при сохранении действующих тенденций) следует учитывать, что указанные виды деятельности, осуществленные в прошлом, во многом детерминируют будущее состояние общества”[с.67] Значить, минула політична діяльність (за два-три останніх років) ще не стала в повному змісті минулим, а залишається свого роду актуальним сьогоденням, що здійснюбє визначальний вплив на найближче майбутнє. Подібна особливість минулої політичної діяльності й обумовлює правомірність здійснення короткострокового прогнозування методом екстраполяції.

Важливість пошукових прогнозів, які показують, що відбудеться, якщо не будуть прикладені спеціальні зусилля, спрямовані на те, щоб ці прогнози не збулися, полягає в їх можливому попереджувальному і мотивуючому впливі. Саме таким, наприклад, був вплив відомого прогнозу Римського клуба про вичерпання продовольчих і енергетичних ресурсів на нашій планеті і “глобальну катастрофу” у першій половині XXI в. при збереженні існуючого рівня народжуваності і темпів витрати природних запасів.

По наявних емпіричних часових рядах довіри окремих політичних лідерів (із квітня        1994 р. по листопад-грудень 1996 р.) можна визначити тренд як основну тенденцію, або складову, або стійкий систематичний рух рейтингу довіри, що характеризують цей ряд, і продовжити (екстраполювати) виявлені тенденції на два роки в майбутнє. Подібну задачу прийнято називати вирівнюванням рядів і їх екстраполяцією, на першій стадії аналізу буде проводитися як би вирівнювання (приведення до одного рівня) дії різноманітних факторів. Таке вирівнювання рядів можна здійснити графічно, але аналітичний метод тут необхідний, щоб одержати більш точний результат і одночасно уникнути сваволі, що неминуче супроводжує ручне графічне вирівнювання.Цей пошуковий прогноз рейтингу довіри провідних політичних діячів здійснений методом екстраполяції.

Загальний соціальний фон політичної активності населення Росії можна визначити по наступних чотирьох показниках:

а)  по тренду сумарної довіри найбільш відомим політичним діячам (більш 1% респондентів,що довіряють);

б)  по тренду сумарної довіри відносно маловідомим політичним діячам (менш 1 % осіб,що довіряють);

в)  по тренду сумарної недовіри до всіх політичних діячів;

г)  по тренду числа тих, хто утруднився  з відповіддю на дане питання.

Моменти спостережень і прогнозування на осі абсцис дані з інтервалами в два місяці, момент спостереження “16” позначає кінець 1996р. момент прогнозування “22” — кінець 1997 р.,а момент прогнозування “28” — кінець 1998 .

Отримані дані свідчать про те, що значна частина політично активного населення буде схильна довіряти одночасно декільком політичним лідерами,  вітати їхнє об'єднання в союзи, а політичні діячі, не схильні до коаліцій і компромісів, будуть утрачати довіру.

Наявність синхронної тенденції всіх чотирьох ліній трендів дозволяє прогнозувати майбутню високу політичну активність, причому більшості населення Росії (за винятком приблизно 20%), а не тільки його меншої, найбільш активної частини, як у даний момент.

Автор розглядає тренди довіри окремим політичним діячам. Час, що відкладається на осі X - складний соціальний час, насичений подіями. Кожен часовий етап можна представити у виді своєрідного сортувального сита, що утримує на своїй поверхні осіб, що викликають довіру населення, і відсіює  всіх інших. “Посредством такого “сита”отбираются наиболее известные — ведущие — политические деятели, у которых есть шанс внести заметный вклад в политическую жизнь. В основном это лидеры, имеющие реальное организационное и финансовое обеспечение, а также накопленный политический потенциал, демонстрирующие личностную зрелость, отстаивающие пользующиеся поддержкой населения ценностные ориентации и выдвигающие притягательные для него программы экономического роста и развития страны.” [с.70]

Політики у порядку зниження нахилу лінії тренда довіри до них з боку населення  дані відповідні рівняння лінійної регресії виду (у=а+bх):Лебідь, у = -7,63 + 2,42Т ;  Зюганов, у =1,31 + 1,13Т ;  Черномирдін, у = 3,44 + 0,64Т

 Константа — “а”позначає рівень довіри (у відсотках) політичному діячеві на початковий момент моніторингу, тобто в квітні 1994 р. (найвище значення константи “а” — у Гайдара, найменше — у Лебедя), Коефіцієнт — “b” характеризує темпи зміни рівня довіри політичному діячеві за кожні два місяці (при позитивному знаку — темпи росту, при негативному — спаду)

При формуванні відносин довіри діють зовсім інші критерії і мотиви вибору, ніж при електоральній поведінці.

Прогноз сценарію демократичного блоку на виборах може вглядати наступним чином:  існуюча номенклатурна демократія в небезпеці, і для її збереження демократи готові піти на об'єднання з будь-якими потенційними союзниками. У таку коаліцію могли б увійти Черномирдін, Єльцин, Гайдар, Лужков, Памфілова, Св.Федоров, Б.Федоров і — за певних умов — Явлінський. На основі аналізу автор приходиь до висновку, що при участі Явлінського демократична коаліція може (при збереженні існуючих тенденцій) розраховувати на рейтинг довіри близько 93% до кінця 1998 р., то без нього — 70% .

Таким чином, коаліції різко підвищують довіру населення до політичних діячів, однак можливості політичних лідерів вступати в коаліцію з іншими, які мають особливо великі рейтинги, часом дуже обмежені. Крім таких факторів, як вплив апарата, взаємини між партіями, інерція сприйняття суспільною думкою, чималу роль тут відіграють політичні позиції сторін. У цілому різного роду господарники і фахівці, будучи людьми, як правило, контактними й універсальними, більш схильні до коаліційної взаємодії, ніж мало контактні ідеологічно орієнтовані політичні діячі.

“В заключение хотелось бы подчеркнуть, что проведенный анализ недвусмысленно свидетельствует о начавшейся переориентации россиян в сторону доверия сильной, энергичной, прагматичной (дееспособной и здоровой) авторитарной власти специалистов и хозяйственников.” [с.76]

Наверх страницы

Внимание! Не забудьте ознакомиться с остальными документами данного пользователя!

Соседние файлы в текущем каталоге:

На сайте уже 21970 файлов общим размером 9.9 ГБ.

Наш сайт представляет собой Сервис, где студенты самых различных специальностей могут делиться своей учебой. Для удобства организован онлайн просмотр содержимого самых разных форматов файлов с возможностью их скачивания. У нас можно найти курсовые и лабораторные работы, дипломные работы и диссертации, лекции и шпаргалки, учебники, чертежи, инструкции, пособия и методички - можно найти любые учебные материалы. Наш полезный сервис предназначен прежде всего для помощи студентам в учёбе, ведь разобраться с любым предметом всегда быстрее когда можно посмотреть примеры, ознакомится более углубленно по той или иной теме. Все материалы на сайте представлены для ознакомления и загружены самими пользователями. Учитесь с нами, учитесь на пятерки и становитесь самыми грамотными специалистами своей профессии.

Не нашли нужный документ? Воспользуйтесь поиском по содержимому всех файлов сайта:



Каждый день, проснувшись по утру, заходи на obmendoc.ru

Товарищ, не ленись - делись файлами и новому учись!

Яндекс.Метрика