andrey

Путь к Файлу: /Гуманитарный университет / Геполитика / Финансова глобализ.doc

Ознакомиться или скачать весь учебный материал данного пользователя
Скачиваний:   1
Пользователь:   andrey
Добавлен:   18.03.2015
Размер:   587.0 КБ
СКАЧАТЬ

 

1. Фінансова глобалізація

 

 

 

 

Процеси глобалізації економіки набули надзвичайно високого темпу з 90-х років минулого століття. У зв'язку з цим практично перед усіма країнами світу виникли численні проблеми. Як скоригувати свою національну стратегію розвитку для найповнішого використання переваг глобалізації і мінімізації значної шкоди, що з нею пов'язана. Проблеми мають комплексний характер і, якщо їх не розв'язувати, це може призвести у будь-якій країні, у тому числі іі Україні, до стратегічних втрат.

Глобалізація означає, що:

-  під впливом революції у галузі інформатизації, комунікації та розвитку інформаційних технологій виникли якісно нові можливості для здійснення економічної діяльності, в якій фактор географічного розташування суб'єктів такої діяльності, а також ресурсів для ЇЇ здійснення вже не має домінуючого або навіть істотного значення;

-  головним рушієм розвитку економічних зв'язків у світовому господарстві стає створення транснаціональних виробничих і фінансових структур; обсяги іноземного інвестування збільшуються швидше, ніж світова торгівля товарами; дедалі більша частина (на сьогодні третина) світової торгівлі перетворюється на потоки товарів між філіями транснаціональних корпорацій (ТИК) або є результатом їхньої комерційної діяльності на відкритому ринку (на сьогодні це ще третина обсягу світової торгівлі);

-  внаслідок потужного розвитку процесів транснаціоналізації національні економічні кордони у подальшому зникають, потоки ресурсів (факторів виробництва) стають дедалі лібералізованішими, їхня концентрація збільшується під впливом не вузьконаціональних, а глобальних критеріїв ефективності;

-  піч впливом транснаціоналізації і глобальної економічної лібералізації відбувається становлення глобальної системи регулювання основних економічних процесів із покладенням відповідних функцій на провідні міжнародні організації (СОТ, МВФ, Світовий банк, ОЕСР, Всесвітню організацію інтелектуальної власності тощо), різко зростає потреба у нових інститутах глобального управління й міжнародних регулювальних нормах.

У цьому контексті дехто з учених наголошує на тому, що виникла об'єктивна необхідність створення системи глобального управління, яка, зокрема, передбачає розробку глобальних стратегій, програм і рішень, координацію роботи зі створення міждержавних управлінських структур і розробку міждержавних управлінських технологій, виконання наднаціональних і наддержавних функцій1. На рівні ООН у зв'язку з цим сформульовані пропозиції щодо формування нових інститутів глобального управління.

На превеликий жаль, нині в Україні питанням вироблення раціональної стратегії і поточної політики в умовах поглиблення процесу глобалізації не приділяється належної уваги. Останніми роками з цієї проблематики видано лише декілька фундаментальних досліджені», здебільшого загальнотеоретичного плану. За браком таких досліджень у суспільно-політичних дискусіях із цього приполу переважають досить поверхові, а інколи популістські висновки, які є підґрунтям для формування неправильних політичних рішень.

На сьогодні нагальною є потреба у виробленні й проведенні такої стратегії економічного розвитку, котра б грунтувалася на послідовній адаптації до економічної глобалізації. Звичайно, ие потребує корекції практично всіх складових економічної політики країни, зокрема зовнішньоекономічної стратегії і політики та одного з її базових елементів — експортно-імпортної політики.

Вплив глобалізації на національну економіку досить складний і суперечливий

Нині стало вже очевидним, що радикальне й стратегічно ефективне розв'язання проблем глобалізації не може відбуватися у вузьких рамках суто національного підходу. Воно лежить у площині послідовного впровадження загальносвітових принципів зовнішньоекономічної політики, що базуються на накопиченому за останні десятиліття міжнародному досвіді розвитку зовнішніх економічних зв'язків, адаптованому до національної специфіки економіки України.

 

 

 

Досягнення НТП (особливо у II половині минулого сторіччя) внесли радикальні зміни у засоби праці, основні засоби виробництва. Вони є настільки значущими, що їх кваліфікують як початок нової епохи. Під впливом подальшого розвитку засобів праці, нових технологій удосконалюються економічні відносини, відбуваються радикальні зміни у відносинах власності {особливо це стосується країн з перехідною економікою), посилюється взаємозалежність країн різних континентів.

Глобалізація економіки набула вирішального значення для багатьох країн світу, і тому в недалекому майбутньому вона визначатиме стан світової економіки, впливатиме на фінансову політику, перш за все - слаборозвинутих держав, стане пріоритетною у зовнішньоекономічній політиці багатьох країн. Глобалізація - це об'єктивний процес, який інтегрує значну частину капіталу різних країн, посилює їх взаємозалежність. Саме тому економічно розвинуті країни намагаються різними методами зміцнити своє монопольне становище на ринку капіталів. За цих умов жодна держава не може залишатись осторонь, тим більше Україна, яка прагне входження до системи нового світового порядку. Фінансову глобалізацію слід розглядати як особливий процес переміщення грошово-кредитних ресурсів між країнами з метою одержання прибутку.

Фінансову глобалізацію проводять країни, які мають високі технології та відповідну техніку, що, поряд з багатими природними ресурсами, забезпечує їм зростання ВВП, а також високий рівень життя, культури, духовності і світогляду народу. До того ж завдяки розвитку транснаціональної транспортної системи значна частина капіталу розвинутих країн протягом кількох годин перетинає кордони інших країн у вигляді прямих інвестицій, коротко- і довгострокових кредитів, товарів І послуг. У свою чергу, в бідних країнах активізувалося переміщення робочої сили, що використовується за відносно низької оплати праці переважно багатими країнами.

Процес глобалізації набирає нових обертів, "правила гри" змінюються на користь великих монополій, формуються і діють нові ринки: ринок нових технологій, ринок праці, фінансовий, валютний та іпотечний ринки, ринок позичкових капіталів, що свідчить про посилення фінансово-економічної взаємозалежності країн світу.

Глобалізація як процес не такий вже і новий у світовій економіці. Він давно перебуває у центрі уваги багатьох урядів, аналітиків, експертів розвинутих країн. Особливо активно він почав розгортатися у II половині минулого сторіччя, коли було відкрито електроніку, яка привела до дійсно революційного перевороту в засобах праці, розширила економічні зв'язки між країнами. Глобалізація - процес неминучий, і на світовому рівні визначається економічним взаємозв'язком між країнами, що посилюється і супроводжується адекватними потоками капіталу, послуг, ноу-хау.

У цей період розпочався бурхливий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій. Провісником глобалізації було й те, що при централізованій економіці називали імперіалізмом, який марксисти розглядали як останню стадію капіталізму. В недалекому минулому глобалізації протиставлялася ідея інтернаціоналізму, яка на практиці трансформувалася у спробу політичної, економічної та культурної гегемонії однієї країни - СРСР.

Ставлення до глобалізації у сучасній економічній літературі є неоднозначним. Відомі українські вчені вбачають у ній небезпеку для нашої країни. Так, академік НАН України Ю. Пахомов наголошує, що на грунті глобалізації відбувається загрозлива деформація фінансово-ринкових механізмів . Не менш категорично висловився з цього приводу і член-кореслондент НАН України О. Білорус. На його думку, глобальний капітал породжує потужні спекулятивні фінансові потоки, які руйнують економіку слабких держав і дестабілізують ринки навіть сильних країн . Голова міжвідомчої комісії Ради нацональної безпеки І оборони України, професор, доктор економічних наук Т. Ковальчук наголошує, що глобалізаційні процеси водночас створюють нові загрози, насамперед - у фінансовій сфері . Професор В. Клочко зазначає, що глобалізація фінансів стає причиною зростання спекуляції, підвищує ризик системних збоїв . Є й інші погляди на процес глобалізації, які, навпаки, оцінюють його більш позитивно і доводять, що без глобальних зв'язків, які об'єднують людей, бідні країни переживали б свої проблеми значно трагічніше, ніж в умовах глобалізації.

Проте з міркуваннями І попередженнями щодо наслідків глобалізації не можна не погодитися, враховуючи, що в європейських країнах, США та Японії грошово-кредитні потоки концентруються на збільшенні власного фізичного капіталу, і особливо -соціального. За підрахунками аналітиків, соціальний капітал тут перевищує фізичний у 2,4-2,6 раза. Частина капіталу направляється в інші регіони, і перш за все - в економічно розвинуті, що загострює конкуренцію у світовому масштабі. В результаті конкурентної боротьби "нагорі" залишаються, як правило, конкурентоспроможні країни, тобто ті, де за міжнародною методикою забезпечується економічне зростання протягом останніх п'яти років. Зазначимо, що Україна за рівнем конкурентоспроможності, за словами директора Центру міжнародного розвитку при Гарвардському університеті, професора Д, Сакса, в 2000 р. перебувала на 60-у місці, випередивши лише Сальвадор, Зімбабве, Нікарагуа і Гондурас. Крім того, вона відстає від європейських країн як за обсягом ВВП на душу населення, так І за якістю менеджменту на мікро- І, особливо, на макрорівнях.

Фінансова глобалізація не виправдала надій економічно відсталих країн. Численні матеріали свідчать, що багаті країни стають дедалі багатшими, а бідні - дедалі злиденнішими, іІ розрив між ними збільшується (якщо в 1960 р. це співвідношення дорівнювало 1 : ЗО, в 1990 р. - 1 : 60, то в 1999 р. - Т: 90). Відставання значно посилилося в останні роки, особливо після того як 29 розвинутих країн світу стали виробляти 95% світового сукупного продукту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Організаційною формою економічної та фінансової глобалізації виступають транснаціональні компанії (ТНК), які працюють у різних країнах і контролюються з єдиного центру. Сьогодні ними виробляється 40% світової продукції, на їх частку припадає 90% експорту капіталу, вони впливають на формування економічної політики своєї та інших країн, використовуючи при цьому різні методи конкурентної боротьби, у тому числі й демпінгову політику, ТНК завдяки сучасним засобам інформації та технологіям, які в останнє десятиріччя мають безпрецедентні досягнення, запровадили нові форми організації та збуту продукції. Крім нових ринків, почали діяти нові інформаційні системи, Інтернет, з'явилася Світова організація торгівлі (СОТ).

ТНК впливають на формування фінансової політики як власної держави, так й інших країн. Наприклад, французька компанія "Данон" монополізувала молочний ринок Угорщини, а компанії таких країн, як Німеччина, Італія і Франція, - винний ринок, чим завдали їй збитків на суму 60,5 млн. дол. Угорщина змушена була скоротити площі цієї культури. Серед компаній-"акул" слід назвати італійську компанію "ЕНI (ENI - Eute "Nationale idracarburi"), яка володіє підприємствами, розташованими у 31 країні світу. Щороку вона одержує 266 млн. дол. прибутку і здатна витримати будь-яку конкуренцію на міжнародному ринку капіталів. Не менш відомими є й Інші компанії. Так. значний вплив на економіку ряду країн справляють французька "Рено", італійська IPI", іспанська "ІНІ". Завдяки тому, що у 90-х роках оплата товарів і послуг у більшості країн здійснювалася у повністю конвертованій валюті, торговельно-фінансові потоки і ПІІ зросли до небувалих розмірів. Так, у 1997 р. вони сягнули 3 млн. дол., і це не межа. У майбутньому вони зростатимуть за рахунок подальшої лібералізації зовнішніх економічних зв'язків, розширення кількості учасників СОТ, зміцнення міжнародних ТНК.

В Україні формування ТНК тільки започатковується. Нині діють лише 6 українсько-російських компаній замість 40. передбачених угодою між нашими країнами. Серед українських покупців важливих підприємств ТНК немає. У 2001 р. майже в обхід останніх продано тендерів на суму 2 мпрд. грн., більшість яких стали приватними, що не сприяє зміцненню позицій нашої держави на світовому ринку і протистоянню тиску міжнародних ТНК на економіку України.

Рух фінансових ресурсів відбувається у вигляді переміщення Інвестиційного капіталу. Залучення іноземних капіталів до банківської системи України здійснюється повільно, їх питома вага становить лише 13-14%, тоді як, наприклад, у Чехи, Польщі та Болгарії-відповідно, 41%, 33 і 82%. Загальний обсяг таких інвестицій в економіку України дорівнює лише близько 3,9 млрд. дол. при потребі, за різними підрахунками, у 40-50 млрд. дол. Частка іноземних інвестицій у розрахунку на душу населення становить лише 9 дол., тоді як у постсоціалістичних країнах цей показник є у кілька разів вищим (так, в Угорщині він сягає 1882 дол.). За такої ситуації українським банкам досить важко закріпитися на міжнародних фінансових ринках.

В європейських країнах, США та Японії інвестиції надходять переважно від великих ТНК. Там їх найважливішим джерелом є амортизаційні відрахування, з яких формуються 60-70% капітальних вкладень. Вони є домінуючими у валових внутрішніх інвестиціях. За розрахунками експертів, 3/4 ПІІ за кордоном належать США. При цьому лише половина прибутку реінвестується на місці, друга ж половина переводиться до США. Що стосується доходів великих американських банків, то вони є сталим джерелом підтримання платіжного балансу США. За нинішніх умов міжнародний кредит трансформується у важливий інструмент політичного та економічного тиску США на слаборозвинуті та постсоціалістинні країни. Незважаючи на величезні збитки, яких зазнала Америка 11 вересня 2001 р., а також через її війну в Афганістані та грандіозні видатки на систему ПРО, податки не підвищують, а навпаки, знижують, що є свідченням стійкості американської економіки, здатної впливати на економіку інших країн.

На основі зробленого аналізу можна дійти висновку, що фінансова глобалізація призводить до негативних наслідків там, де ігноруються інтереси держави, її народу, де надто слухняно виконуються рекомендації зовнішніх кредиторів. Процес глобалізації вимагає виваженого підходу, особливо до ТНК, які направляють грошові й товарні ресурси далеко за межі своїх країн, використовуючи різні форми зрощування банківського і промислового капіталів. Світова фінансова глобалізація впливає на країни, що розвиваються, до яких належить і Україна, їх фінансові ресурси є вкрай обмеженими, І тому вони потребують зовнішніх надходжень, до того ж на пільгових умовах. Наявність достатнього грошового капіталу в розвинутих країнах, а також нестача фінансових ресурсів у країнах, що розвиваються, посилюють мотивацію і заохочують зовнішніх інвесторів до направлення грошових потоків у регіони з високою віддачею і дешевою робочою силою. Для цього такі країни розширюють експортно-імпортні операції, проводять їх без будь-яких обмежень для себе. У результаті значно активізувалося вивезення капіталу. Особливу роль у цьому процесі відіграють банки. Вони беруть активну участь у кредитуванні підприємств, торгівлі цінними паперами на фінансових ринках. Це приводить до конкурентної боротьби між компаніями і банками, частина яких не витримує і банкрутів, інша ж об'єднується з великими банками і на цій основі добивається монопольного становища на ринку капіталу.

Особливо активно на фінансовому ринку діють ТНК, капітал яких "відчув" необхідність виходу на міжнародний ринок. За рахунок поглинання економічно слабких компаній вони зміцнюють своє монопольне становище у світовій економічній системі.

Інформаційні технологи, НТП зумовили появу нових форм організації виробництва, розширили економічні зв'язки між країнами, що стало однією з умов розвитку національних економік. "Інформаційна технологія, нейтральна за своєю природою, - зазначає громадський діяч Японії Дайсаку Ікеда, - може бути використана як на зло, так і в ім'я добра. Все залежить від якості користувача" 6.

Економічна і фінансова глобалізація має тенденцію до розширення. Для цього використовуються різні форми об'єднань, фінансово-корпоративні структури, які сприяють проникненню передової технології в різні країни. Глобалізація особливо болісно відбивається на бідних країнах. За усунення недоліків глобалізації виступають, насамперед, представники малого і середнього бізнесу, фермери, громадські організації в галузі науки, освіти, культури. Проти виступають цілі країни. Вони - за послідовне, мирне усунення негативних сторін глобалізації, аналогічно тому, як це відбувалося в період розвитку антимонопольного законодавства в кожній державі.

Найпотужнішим фактором поглиблення фінансової глобалізації в сучасних умовах е експорт капіталу, здійснюваний у товарній та кредитній формах. У результаті зрощування банківського капіталу з промисловим утворюється фінансовий капітал, тобто капітал, який "перебуває у розпорядженні банків І використовується промисловцями. Таке визначення є прийнятним і для сучасного інвестиційного капіталу. Однак таких груп у нас дуже мало, до того ж їх формування відбувається з великими труднощами і перешкодами. Основна причина цього - недосконала і неповна правова база щодо злиття банківського і промислового капіталів.

 

 

 

 

 

 

 

2. Зміна механізмів державного управління  в умовах економічної глобалізації.

 

 

Государство по-прежнему играет важную роль в развивающихся странах, особенно когда приходится иметь дело с последствиями разрушительных финансовых кризисов. Опыт стран Латинской Америки, Тихоокеанского и других регионов, показывает, что в отсутствии надежной развитой финансовой системы и реформированной банковской сети всем правительствам этих стран приходилось вводить жесткие ограничения на приток и отток иностранного капитала с тем, чтобы справиться с возникшими трудностями и проводить разумную макроэкономическую политику. На некоторых ограничениях такого рода они настаивают и сегодня.

Государство сохраняет важную роль и в развитых странах, даже в таких объединениях, как Европейский союз. Чтобы произошла действительная девальвация государства, чтобы оно лишилось не только части политического, но и экономического суверенитета, должны исчезнуть не только основные его функции, определяющие самостоятельность государства как особого субъекта социально-экономической системы, но и основные инструменты проведения его макроэкономической политики, опирающейся на бюджет и центральный банк. И тем не менее в механизмах его вмешательства в экономику под влиянием глобализации многое меняется.

Важнейшим каналом влияния глобализации на экономическую деятельность правительств отдельных стран является все более углубляющаяся взаимозависимость. Глобализация, подчеркивается в уже упоминавшемся докладе Всемирного банка, сузила возможности для произвольного и волюнтаристского поведения: "Налоговая система, правила инвестиционной деятельности и экономическая политика должны еще более чутко реагировать на изменения параметров мировой экономики, преобретающей глобальный характер .

В современных условиях действия правительств отдельных стран оказываются в тесной зависимости от поведения правительств других стран, а также от действий, предпринимаемых международными организациями. Резко сокращается степень свободы и так же резко возрастает необходимость в унификации и согласовании регулирующих мероприятий в отдельных странах. Нередко это действительно требует определенного ограничения суверенных функций государства и передачи некоторых властных полномочий на уровень наднационального (регионального) регулирования, как это происходит сегодня в ЕС.

В том же докладе упоминается новая категория, связанная с глобализацией,- "международное общественное благо", создание которого является результатом скоординированных действий различных стран. "Государства,- говорится в докладе,- отказываются от командно-контролирующего подхода к управлению в пользу подхода, вовлекающего в управление институты гражданского общества, субъекты рынка и местные органы власти. На глобальном уровне этот представительный подход идет еще дальше, поскольку опирается на международное сотрудничество без использования механизмов принуждения. Сегодня ключевой механизм обеспечения международных общественных благ может базироваться исключительно на добровольных действиях   .

Более того, сама глобализация порождает новые проблемы, решение которых невозможно без участия государства. К примеру, возникают проблемы регулирования иммиграции, нелегального притока наркотиков, роста преступности, терроризма и отмывания грязных денег. Усиливается необходимость контроля за деятельностью финансовой сферы в целях смягчения воздействия на нее мировых финансовых кризисов. Появляются новые проблемы налогового регулирова-ния с тем, чтобы предотвратить утечку налоговых платежей от ТНК, стремящихся увести свои капиталы в страны с менее высоким налогообложением. Известный экономист В. Танци в статье "Глобализация и работа "фискальных термитов" сравнил эти действия с деятельностью термитов, подтачивающих налоговые системы развитых стран

Если подытожить все сказанное об институциональных изменениях последних лет, происходивших под влиянием глобализации, то можно сделать два основных вывода. Во-первых, всюду, где только можно, государство уходило от непосредственного участвия в качестве производителя или менеджера, передавая многие виды деятельности частному, рыночному сектору, но оставляя за собой на контрактной основе те виды деятельности, которые связаны с общей организацией, финансированием и контролем. Во-вторых, происходило сближение законодательных норм и правил, зачастую на основе международных соглашений. Но при этом усиливались механизмы их исполнения на уровне национальных государств. Поэтому, если и можно говорить о каком-то ограничении суверенитета государств, то лишь в смысле необходимости следовать общим нормам и правилам (что на самом деле вряд ли можно считать ограничением суверенитета). В то же время главное - реализация на деле этих общих норм и правил по-прежнему не может обойтись без соответствующих государственных институтов.

 

Наверх страницы

Внимание! Не забудьте ознакомиться с остальными документами данного пользователя!

Соседние файлы в текущем каталоге:

На сайте уже 21970 файлов общим размером 9.9 ГБ.

Наш сайт представляет собой Сервис, где студенты самых различных специальностей могут делиться своей учебой. Для удобства организован онлайн просмотр содержимого самых разных форматов файлов с возможностью их скачивания. У нас можно найти курсовые и лабораторные работы, дипломные работы и диссертации, лекции и шпаргалки, учебники, чертежи, инструкции, пособия и методички - можно найти любые учебные материалы. Наш полезный сервис предназначен прежде всего для помощи студентам в учёбе, ведь разобраться с любым предметом всегда быстрее когда можно посмотреть примеры, ознакомится более углубленно по той или иной теме. Все материалы на сайте представлены для ознакомления и загружены самими пользователями. Учитесь с нами, учитесь на пятерки и становитесь самыми грамотными специалистами своей профессии.

Не нашли нужный документ? Воспользуйтесь поиском по содержимому всех файлов сайта:



Каждый день, проснувшись по утру, заходи на obmendoc.ru

Товарищ, не ленись - делись файлами и новому учись!

Яндекс.Метрика