andrey

Путь к Файлу: /Гуманитарный университет / Статьи / ЭУ .doc

Ознакомиться или скачать весь учебный материал данного пользователя
Скачиваний:   0
Пользователь:   andrey
Добавлен:   18.03.2015
Размер:   61.0 КБ
СКАЧАТЬ

Еономыка Украины 2002 №9

ФІНАНСОВА ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ТА її МОЖЛИВІ НАСЛІДКИ

Д.  П О Л О З Е Н К О,

професор, доктор економічних наук

Досягнення НТП (особливо у II половині минулого сторіччя) внесли радикальні зміни у засоби праці, основні засоби виробництва. Вони є настільки значущими, що їх кваліфікують як початок нової епохи. Під впливом подальшого розвитку засобів праці, нових технологій удосконалюються економічні відносини, відбуваються радикальні зміни у відносинах власності {особливо це стосується країн з перехідною економікою), посилюється взаємозалежність країн різних континентів.

Глобалізація економіки та її складової - фінансів набула вирішального значення для багатьох країн світу, і тому в недалекому майбутньому вона визначатиме стан світової економіки, впливатиме на фінансову політику, перш за все - слаборозвинутих держав, стане пріоритетною у зовнішньоекономічній політиці багатьох країн. Глобалізація - це об'єктивний процес, який інтегрує значну частину капіталу різних країн, посилює їх взаємозалежність. Саме тому економічно розвинуті країни намагаються різними методами зміцнити своє монопольне становище на ринку капіталів. За цих умов жодна держава не може залишатись осторонь, тим більше Україна, яка прагне входження до системи нового світового порядку. Фінансову глобалізацію слід розглядати як особливий процес переміщення грошово-кредитних ресурсів між країнами з метою одержання прибутку.

^Фінансову глобалізацію проводять країни, які мають високі технології та відповідну техніку, що, поряд з багатими природними ресурсами, забезпечує їм зростання ВВП, а також високий рівень життя, культури, духовності і світогляду народу. До того ж завдяки розвитку транснаціональної транспортної системи значна частина капіталу розвинутих країн протягом кількох годин перетинає кордони інших країн у вигляді прямих інвестицій, коротко- і довгострокових кредитів, товарів І послуг. У свою чергу, в бідних країнах активізувалося переміщення робочої сили, що використовується за відносно низької оплати праці переважно багатими країнами.

Процес глобалізації набирає нових обертів, "правила гри" змінюються на користь великих монополій, формуються і діють нові ринки: ринок нових технологій, ринок праці, фінансовий, валютний та іпотечний ринки, ринок позичкових капіталів, що свідчить про посилення фінансово-економічної взаємозалежності країн світу.

Глобалізація як процес не такий вже і новий у світовій економіці. Він давно перебуває у центрі уваги багатьох урядів, аналітиків, експертів розвинутих країн. Особливо активно він почав розгортатися у II половині минулого сторіччя, коли було відкрито електроніку, яка привела до дійсно революційного перевороту в засобах праці, розширила економічні зв'язки між країнами. Глобалізація - процес неминучий, і на світовому рівні визначається економічним взаємозв'язком між країнами, що посилюється і супроводжується адекватними потоками капіталу, послуг, ноу-хау.

У цей період розпочався бурхливий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій. Провісником глобалізації було й те, що при централізованій економіці називали імперіалізмом, який марксисти розглядали як останню стадію капіталізму. В недалекому минулому глобалізації протиставлялася ідея інтернаціоналізму, яка на практиці трансформувалася у спробу політичної, економічної та культурної гегемонії однієї країни - СРСР.

У сучасній економічній літературі ставлення до глобалізації є неоднозначним. Відомі українські вчені вбачають у ній небезпеку для нашої країни. Так, академік НАН України Ю. Пахомов наголошує, що на грунті глобалізації відбувається загрозлива деформація фінансово-ринкових механізмів 1. Не менш категорично висловився з цього приводу і член-кореслондент НАН України О. Білорус. На його думку, глобальний капітал породжує потужні спекулятивні фінансові потоки, які руйнують економіку слабких держав і

дестабілізують ринки навіть сильних країн 2. Голова міжвідомчої комісії Ради нацональної безпеки І оборони України, професор, доктор економічних наук Т. Ковальчук наголошує, що глобалізаційні процеси водночас створюють нові загрози, насамперед - у фінансовій сфері 3. Професор В. Клочко зазначає, що глобалізація фінансів стає причиною зростання спекуляції, підвищує ризик системних збоїв 4. Є й інші погляди на процес глобалізації, які, навпаки, оцінюють його більш позитивно і доводять, що без глобальних зв'язків, які об'єднують людей, бідні країни переживали б свої проблеми значно трагічніше, ніж в умовах глобалізації5.

Проте з міркуваннями І попередженнями щодо наслідків глобалізації не можна не погодитися, враховуючи, що в європейських країнах, США та Японії грошово-кредитні потоки концентруються на збільшенні власного фізичного капіталу, і особливо -соціального. За підрахунками аналітиків, соціальний капітал тут перевищує фізичний у 2,4-2,6 раза. Частина капіталу направляється в інші регіони, і перш за все - в економічно розвинуті, що загострює конкуренцію у світовому масштабі. В результаті конкурентної боротьби "нагорі" залишаються, як правило, конкурентоспроможні країни, тобто ті, де за міжнародною методикою забезпечується економічне зростання протягом останніх п'яти років. Зазначимо, що Україна за рівнем конкурентоспроможності, за словами директора Центру міжнародного розвитку при Гарвардському університеті, професора Д, Сакса, в 2000 р. перебувала на 60-у місці, випередивши лише Сальвадор, Зімбабве, Нікарагуа і Гондурас. Крім того, вона відстає від європейських країн як за обсягом ВВП на душу населення, так І за якістю менеджменту на мікро- І, особливо, на макрорівнях.

Фінансова глобалізація не виправдала надій економічно відсталих країн. Численні матеріали свідчать, що багаті країни стають дедалі багатшими, а бідні - дедалі злиденнішими, іІ розрив між ними збільшується (якщо в 1960 р. це співвідношення дорівнювало 1 : ЗО, в 1990 р. - 1 : 60, то в 1999 р. - Т: 90). Відставання значно посилилося в останні роки, особливо після того як 29 розвинутих країн світу стали виробляти 95% світового сукупного продукту.

Організаційною формою економічної та фінансової глобалізації виступають транснаціональні компанії (ТНК), які працюють у різних країнах і контролюються з єдиного центру. Сьогодні ними виробляється 40% світової продукції, на їх частку припадає 90% експорту капіталу, вони впливають на формування економічної політики своєї та інших країн, використовуючи при цьому різні методи конкурентної боротьби, у тому числі й демпінгову політику, ТНК завдяки сучасним засобам інформації та технологіям, які в останнє десятиріччя мають безпрецедентні досягнення, запровадили нові форми організації та збуту продукції. Крім нових ринків, почали діяти нові інформаційні системи, Інтернет, з'явилася Світова організація торгівлі (СОТ).

ТНК впливають на формування фінансової політики як власної держави, так й інших країн. Наприклад, французька компанія "Данон" монополізувала молочний ринок Угорщини, а компанії таких країн, як Німеччина, Італія і Франція, - винний ринок, чим завдали їй збитків на суму 60,5 млн. дол. Угорщина змушена була скоротити площі цієї культури. Серед компаній-"акул" слід назвати італійську компанію "ЕНI (ENI - Eute "Nationale idracarburi"), яка володіє підприємствами, розташованими у 31 країні світу. Щороку вона одержує 266 млн. дол. прибутку і здатна витримати будь-яку конкуренцію на міжнародному ринку капіталів. Не менш відомими є й Інші компанії. Так. значний вплив на економіку ряду країн справляють французька "Рено", італійська IPI", іспанська "ІНІ". Завдяки тому, що у 90-х роках оплата товарів і послуг у більшості країн здійснювалася у повністю конвертованій валюті, торговельно-фінансові потоки і ПІІ зросли до небувалих розмірів. Так, у 1997 р. вони сягнули 3 млн. дол., і це не межа. У майбутньому вони зростатимуть за рахунок подальшої лібералізації зовнішніх економічних зв'язків, розширення кількості учасників СОТ, зміцнення міжнародних ТНК.

В Україні формування ТНК тільки започатковується. Нині діють лише 6 українсько-російських компаній замість 40. передбачених угодою між нашими країнами. Серед українських покупців важливих підприємств ТНК немає. У 2001 р. майже в обхід останніх продано тендерів на суму 2 мпрд. грн., більшість яких стали приватними, що не сприяє зміцненню позицій нашої держави на світовому ринку і протистоянню тиску міжнародних ТНК на економіку України.

У формуванні та подальшому розвитку ТНК велика роль належить комерційним банкам України, хоча їх інвестиційна діяльність є вкрай обмеженою. За сучасних умов банки не спроможні задовольнити потреби малих і середніх підприємств, не кажучи вже про великі підприємства із занадто слабкою МТБ.

Низька прибутковість суб'єктів господарювання впливала на структуру кредиту -банки змушені були надавати переважно короткострокові кредити. Щодо реінвесту-вання прибутку підприємств, то у половині господарств його не вистачає навіть на просте відтворення. Значна частина ресурсів підприємств компенсується кредиторською заборгованістю, питома вага якої в окремих галузях становить майже 80%. За цих умов важко розраховувати на фінансове оздоровлення підприємств, а тим більше - на успіхи на світових фінансових ринках. Постає питання про необхідність поповнення кредитних ресурсів комерційних банків у перехідний період за рахунок залучення коштів приватного сектора, заощаджень населення, капіталу тіньової економіки, розмір якого сягає понад 50% ВВП. Для цього має бути відновлена довіра до українських банків. Досить пасивно формуються банківські об'єднання таких типів, як банківські корпорації, банківська холдингова група, фінансова холдингова група тощо. Як показує досвід, саме такі банківські об'єднання є привабливими для іноземних інвесторів, але для цього слід мати усталене юридичне поле.

Рух фінансових ресурсів відбувається у вигляді переміщення Інвестиційного капіталу. Залучення іноземних капіталів до банківської системи України здійснюється повільно, їх питома вага становить лише 13-14%, тоді як, наприклад, у Чехи, Польщі та Болгарії-відповідно, 41%, 33 і 82%. Загальний обсяг таких інвестицій в економіку України дорівнює лише близько 3,9 млрд. дол. при потребі, за різними підрахунками, у 40-50 млрд. дол. Частка іноземних інвестицій у розрахунку на душу населення становить лише 9 дол., тоді як у постсоціалістичних країнах цей показник є у кілька разів вищим (так, в Угорщині він сягає 1882 дол.). За такої ситуації українським банкам досить важко закріпитися на міжнародних фінансових ринках.

В європейських країнах, США та Японії інвестиції надходять переважно від великих ТНК. Там їх найважливішим джерелом є амортизаційні відрахування, з яких формуються 60-70% капітальних вкладень. Вони є домінуючими у валових внутрішніх інвестиціях. За розрахунками експертів, 3/4 ПІІ за кордоном належать США. При цьому лише половина прибутку реінвестується на місці, друга ж половина переводиться до США. Що стосується доходів великих американських банків, то вони є сталим джерелом підтримання платіжного балансу США. За нинішніх умов міжнародний кредит трансформується у важливий інструмент політичного та економічного тиску США на слаборозвинуті та постсоціалістинні країни. Незважаючи на величезні збитки, яких зазнала Америка 11 вересня 2001 р., а також через її війну в Афганістані та грандіозні видатки на систему ПРО, податки не підвищують, а навпаки, знижують, що є свідченням стійкості американської економіки, здатної впливати на економіку інших країн.

На основі зробленого аналізу можна дійти висновку, що фінансова глобалізація призводить до негативних наслідків там, де ігноруються інтереси держави, її народу, де надто слухняно виконуються рекомендації зовнішніх кредиторів. Процес глобалізації вимагає виваженого підходу, особливо до ТНК, які направляють грошові й товарні ресурси далеко за межі своїх країн, використовуючи різні форми зрощування банківського і промислового капіталів. Світова фінансова глобалізація впливає на країни, що розвиваються, до яких належить і Україна, їх фінансові ресурси є вкрай обмеженими, І тому вони потребують зовнішніх надходжень, до того ж на пільгових умовах. Наявність достатнього грошового капіталу в розвинутих країнах, а також нестача фінансових ресурсів у країнах, що розвиваються, посилюють мотивацію і заохочують зовнішніх інвесторів до направлення грошових потоків у регіони з високою віддачею і дешевою робочою силою. Для цього такі країни розширюють експортно-імпортні операції, проводять їх без будь-яких обмежень для себе. У результаті значно активізувалося вивезення капіталу. Особливу роль у цьому процесі відіграють банки. Вони беруть активну участь у кредитуванні підприємств, торгівлі цінними паперами на фінансових ринках. Це приводить до конкурентної боротьби між компаніями і банками, частина яких не витримує і банкрутів, інша ж об'єднується з великими банками і на цій основі добивається монопольного становища на ринку капіталу.

Особливо активно на фінансовому ринку діють ТНК, капітал яких "відчув" необхідність виходу на міжнародний ринок. За рахунок поглинання економічно слабких компаній вони зміцнюють своє монопольне становище у світовій економічній системі.

Інформаційні технологи, НТП зумовили появу нових форм організації виробництва, розширили економічні зв'язки між країнами, що стало однією з умов розвитку національних економік. "Інформаційна технологія, нейтральна за своєю природою, - зазначає громадський діяч Японії Дайсаку Ікеда, - може бути використана як на зло, так і в ім'я добра. Все залежить від якості користувача" 6.

Давно доведено, що великий капітал разом з малим і середнім бізнесом становлять основу реальної національної економіки, Однак в Україні його формування відбувається повільно, що не дає можливості українським ТНК закріпитися на світових ринках. У міру концентрації та централізації виробництва відбуваються концентрація і централізація банківського капіталу, підвищується роль банків в економіці. Потребу в значних кредитах можуть задовольнити лише великі банки, яких в Україні практично немає. Серед комерційних банків великим можна назвати "Укрсімбанк", кредитний портфель якого сьогодні становить 1,6 млрд. грн., а також "Промінвестбанк", який направляє кредитні ресурси у промислові галузі, підприємства металургії, енергетики, машинобудування тощо. Однак міжнародна діяльність "Промінвестбанку" має обмежений характер і зводиться, в основному, до розрахунків з банками близького і далекого зарубіжжя. При цьому він сприяє формуванню в Україні ТНК, хоча сам не спроможний конкурувати з банківським капіталом розвинутих країн. Для формування в Україні банківських монополій потрібна фінансова підтримка як держави, так й іноземного капіталу, для чого його питому вагу у діяльності банківської системи слід збільшити з 5% до 35-40%. Саме такий рівень досягнуто у постсоціалістичних країнах, зокрема - в Чехії та Польщі.

Аналіз поточної ситуації свідчить, що вітчизняна економіка поступово інтегрується до світової економічної системи, налагоджується співпраця з ЄС в енергетичній і транспортній галузях, аграрному виробництві та у сфері телекомунікацій. Україна готується до вступу в СОТ з тим, щоб надати товаровиробникам можливість вільного доступу на світові ринки. Але без нових інформаційних технологій, підвищення продуктивності праці до середньоєвропейського рівня вкрай важко буде знайти там своє місце. Крім того, Україні слід прийняти ряд законопроектів, які мають привести вітчизняні закони про імпорт та експорт, митні правила у відповідність з стандартами СОТ. Також повинні бути задіяні внутрішні резерви, серед яких особливого значення набув би малий бізнес, розвиток якого вимагає підтримки держави. На сьогодні продукція МП становить лише 7-8% від ВВП, тоді як, наприклад, у Польщі - понад 40%.

Фінансову глобалізацію, як було зазначено, проводять економічно розвинуті країни, але є підстави вважати, що з часом до них приєднається і Україна з її багатим природним та інтелектуальним капіталом. Нинішня фінансова політика нашої держави, на відміну від попередніх років, коли соціально-економічні та фінансові проблеми намагалися вирішувати на макрорівні, спрямована на запровадження "мікродиктатури", тобто на зміцнення фінансів підприємств, корпорацій, об'єднань, фірм, асоціацій усіх форм власності. Отже, розпочався процес нагромадження капіталу, наповнення державного бюджету. Завдяки цьому Україна поступово знижуватиме свою залежність від міжнародних фінансових Інститутів, які інколи ставлять перед нею важковиконувані вимоги Лише відновлення національного виробництва перекриє шляхи для імпорту в Україну залежалих товарів, у яких, до того ж, порушено строки зберігання.

Переорієнтація фінансової політики нашої держави на зміцнення фінансів підприємств, домашніх господарств вивела українську економіку за відносно короткий період на траєкторію зростання. За інформацією Держкомстату України, у січні - червні 2001 р. частка обробної промисловості у ВВП збільшилася на 23,2%, оптової та роздрібної торгівлі - на 13,4, добувної промисловості - на 4,8 І сільського господарства -  на 4,8%. Отже, Україна поступово нарощує фінансові ресурси для впровадження нових технологій, розвитку науково-технічного та інтелектуального потенціалу з тим, щоб забезпечити інтеграцію до світової економічної системи.

Концентрація і централізація банківського капіталу сприяють формуванню великих банків, здатних фінансувати провідні галузі. Фінансові корпоративні структури експортують товари переважно в економічно розвинуті країни і вкрай обмежено - упостсоціалістинні. Це стосується і України, де приріст іноземних інвестицій відбувався лише до 1998 р., а з 1999 р. почався зворотний процес (так, у січні-березні 2001 р. інвестиції скоротилися проти аналогічного періоду 2000 р. на 13,5%) 7. Негативну динаміку іноземного інвестування в українську економіку зумовлено не лише недосконалістю нормативнс-правової бази і податковим навантаженням, а й, що не менш важливо, корумпованою, бюрократизацією, непрозорістю інвестиційного механізму.

Економічна і фінансова глобалізація має тенденцію до розширення. Для цього використовуються різні форми об'єднань, фінансово-корпоративні структури, які сприяють проникненню передової технології в різні країни. Глобалізація особливо болісно відбивається на бідних країнах. За усунення недоліків глобалізації виступають, насамперед, представники малого і середнього бізнесу, фермери, громадські організації в галузі науки, освіти, культури. Проти виступають цілі країни. Вони - за послідовне, мирне усунення негативних сторін глобалізації, аналогічно тому, як це відбувалося в період розвитку антимонопольного законодавства в кожній державі.

Найпотужнішим фактором поглиблення фінансової глобалізації в сучасних умовах е експорт капіталу, здійснюваний у товарній та кредитній формах. У результаті зрощування банківського капіталу з промисловим утворюється фінансовий капітал, тобто капітал, який "перебуває у розпорядженні банків І використовується промисловцями"8. Таке визначення є прийнятним і для сучасного інвестиційного капіталу. Організаційною формою існування фінансового капіталу в Україні є ФПГ. Однак таких груп у нас дуже мало, до того ж їх формування відбувається з великими труднощами і перешкодами. Основна причина цього - недосконала і неповна правова база щодо злиття банківського і промислового капіталів.

В останні роки прийнято ряд законодавчих актів, які обмежують дії монополій, а також Закон України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності" (від 18 лютого 1992 р.). Антимонопольний комітет України забезпечує державний захист конкуренції у підприємницькій діяльності, контролює дотримання суб'єктами господарювання антимонопольного законодавства в процесі економічної централізації тощо. Його антимонопольна діяльність тісно пов'язана з банківською системою України. Особливо це стосується визначення монопольного становища на ринку товарів виробничого призначення, а також обігу капіталу (фінансів, цінних паперів тощо). Для цього банки повинні володіти капіталом, здатним вплинути на підприємства, які ведуть недобросовісну конкурентну боротьбу, зловживають своїм монопольним становищем. В Україні поки що налічується 8 комерційних банків, які віднесені НБУ до групи найбільших (вони володіють загальними активами на суму в 21710 млн. гри.). Інші комерційні банки віднесено до великих, середніх і малих банків. Такі банки не здатні серйозно впливати на показники промислових і сільськогосподарських підприємств, а тим більше - на фінансово-промислові компанії. Щодо найбільших комерційних банків України, то і вони потребують підвищення рівня капіталізації і повинні довести його розмір до рівня країн Центральної та Східної Європи, тобто до 40% ВВП. За цих умов вони разом з Антимонопольним комітетом України будуть здатні здійснювати превентивні заходи щодо усунення зловживань монопольним становищем на ринку.

Світова глобалізація економіки і фінансів несе виклик країнам, що розвиваються, а також постсоціалістичним державам, 3 цього приводу Президент України Л. Д. Кучма наголосив: "Глобалізація світової економіки і торгівлі несе стільки викликів та випробувань, що це вимагає сповна, без останку використовувати свій ресурс виживання. Стрижневий його компонент - конкурентоспроможність продукції1 9. Для цього в першу чергу слід зміцнити фінанси підприємств, домашніх господарств і підвищити капіталізацію комерційних банків.

Наверх страницы

Внимание! Не забудьте ознакомиться с остальными документами данного пользователя!

Соседние файлы в текущем каталоге:

На сайте уже 21970 файлов общим размером 9.9 ГБ.

Наш сайт представляет собой Сервис, где студенты самых различных специальностей могут делиться своей учебой. Для удобства организован онлайн просмотр содержимого самых разных форматов файлов с возможностью их скачивания. У нас можно найти курсовые и лабораторные работы, дипломные работы и диссертации, лекции и шпаргалки, учебники, чертежи, инструкции, пособия и методички - можно найти любые учебные материалы. Наш полезный сервис предназначен прежде всего для помощи студентам в учёбе, ведь разобраться с любым предметом всегда быстрее когда можно посмотреть примеры, ознакомится более углубленно по той или иной теме. Все материалы на сайте представлены для ознакомления и загружены самими пользователями. Учитесь с нами, учитесь на пятерки и становитесь самыми грамотными специалистами своей профессии.

Не нашли нужный документ? Воспользуйтесь поиском по содержимому всех файлов сайта:



Каждый день, проснувшись по утру, заходи на obmendoc.ru

Товарищ, не ленись - делись файлами и новому учись!

Яндекс.Метрика