andrey

Путь к Файлу: /Гуманитарный университет / Статьи / Финансы Украины 2002 №5.doc

Ознакомиться или скачать весь учебный материал данного пользователя
Скачиваний:   0
Пользователь:   andrey
Добавлен:   18.03.2015
Размер:   562.0 КБ
СКАЧАТЬ

Шнипко О.С. Финансы Укрины 2002 №5

ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНА ПОЛІТИКА В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Процеси глобалізації економіки набули надзвичайно високого темпу з 90-х років минулого століття. У зв'язку з цим практично перед усіма країнами світу виникли численні проблеми. Як скоригувати свою національну стратегію розвитку для найповнішого використання переваг глобалізації і мінімізації значної шкоди, що з нею пов'язана? Проблеми мають комплексний характер і, якщо їх не розв'язувати, це може призвести у будь-якій країні, у тому числі іі Україні, до стратегічних втрат.

На превеликий жаль, нині в Україні питанням вироблення раціональної стратегії і поточної політики в умовах поглиблення процесу глобалізації не приділяється належної уваги. Останніми роками з цієї проблематики видано лише декілька фундаментальних досліджені», здебільшого загальнотеоретичного плану. За браком таких досліджень у суспільно-політичних дискусіях із цього приполу переважають досить поверхові, а інколи популістські висновки, які є підґрунтям для формування неправильних політичних рішень.

На сьогодні нагальною є потреба у виробленні й проведенні такої стратегії економічного розвитку, котра б грунтувалася на послідовній адаптації до економічної глобалізації. Звичайно, ие потребує корекції практично всіх складових економічної політики країни, зокрема зовнішньоекономічної стратегії і політики та одного з її базових елементів — експортно-імпортної політики.

Вироблення адекватної експортно-імпортної політики мас передбачати чітке усвідомлення змісту процесу глобалізації і його відмінностей од попередніх етапів (фаз) розвитку процесу інтернаціоналізації економіки. Глобалізація означає, що:

-  під впливом революції у галузі інформатизації, комунікації та розвитку інформаційних технологій виникли якісно нові можливості для здійснення економічної діяльності, в якій фактор географічного розташування суб'єктів такої діяльності, а також ресурсів для ЇЇ здійснення вже не має домінуючого або навіть істотного значення;

-  головним рушієм розвитку економічних зв'язків у світовому господарстві стає створення транснаціональних виробничих і фінансових структур; обсяги іноземного інвестування збільшуються швидше, ніж світова торгівля товарами; дедалі більша частина (на сьогодні третина) світової торгівлі перетворюється на потоки товарів між філіями транснаціональних корпорацій (ТИК) або є результатом їхньої комерційної діяльності на відкритому ринку (на сьогодні це ще третина обсягу світової торгівлі);

-  внаслідок потужного розвитку процесів транснаціоналізації національні економічні кордони у подальшому зникають, потоки ресурсів (факторів виробництва) стають дедалі лібералізованішими, їхня концентрація збільшується під впливом не вузьконаціональних, а глобальних критеріїв ефективності;

-  піч впливом транснаціоналізації і глобальної економічної лібералізації відбувається становлення глобальної системи регулювання основних економічних процесів із покладенням відповідних функцій на провідні міжнародні організації (СОТ, МВФ, Світовий банк, ОЕСР, Всесвітню організацію інтелектуальної власності тощо), різко зростає потреба у нових інститутах глобального управління й міжнародних регулювальних нормах.

У цьому контексті дехто з учених наголошує на тому, що виникла об'єктивна необхідність створення системи глобального управління, яка, зокрема, передбачає розробку глобальних стратегій, програм і рішень, координацію роботи зі створення міждержавних управлінських структур і розробку міждержавних управлінських технологій, виконання наднаціональних і наддержавних функцій1. На рівні ООН у зв'язку з цим сформульовані пропозиції щодо формування нових інститутів глобального управління.

Ступінь участі нашої країни у процесах глобалізації, можливості отримувати від неї переважно позитивні результати значною мірою залежать від злаІності забезпечити в своєму національному господарстві розвиток у зазначених напрямах, а також дієву координацію своєї національної стратегії і поточної політики з країнами чи групами країн, які об'єктивно мають схожі стратегічні інтереси.

Проте на сьогодні Україна не зовсім вписується у ці процеси, оскільки вона:

-  значно відстає від провідних держав світу в галузі інформатизації І розвитку інформаційних технологій;

-  перебуває лише на початку формування власних ТНК, здатних нисто-яти в умовах глобальної конкуренції, і до здійснення глобальної страіеі й розвитку;

- досить непослідовно запроваджує економічну лібералізацію. Протягв 90-х років лібералізацію в Україні здебільшого сприймали як дерегуляиію, вона не асоціювалася зі створенням ефективних ринкових методів регулювання, шо значною мірою зумовлювало негативні наслідки спроб лібералізації, І

- до цього часу не є членом Світової організації торгівлі, яка на сьої одні -найбільша універсальна установа з глобального економічного регулювання;

— не приділяє належної уваги координації своєї зовнішньоекономічної політики з іншими пострадянськими і постсоціалістичними країнами й країнами, що розвиваються, — цс робить її політику малогнучкою і у цілому послаблює зовнішні позиції.

Вплив глобалізації на національну економіку досить складний і суперечливий (див. табл. 1).

Нині стало вже очевидним, що радикальне й стратегічно ефективне розв'язання проблем глобалізації не може відбуватися у вузьких рамках суто національного підходу. Воно лежить у площині послідовного впровадження загальносвітових принципів зовнішньоекономічної політики, що базуються на накопиченому за останні десятиліття міжнародному досвіді розвитку зовнішніх економічних зв'язків, адаптованому до національної специфіки економіки України.

 

 

 

 

 

Финансы Украины  2002   №5

 

 

 

 

 

Одним із найдискусійніших протягом останніх десяти років було питання співвідношення політики лібералізації зовнішньої торгівлі й захисту національного товаровиробника в умовах перехідного періоду. Узагальнення проведених останніми роками фундаментальних досліджень цієї проблеми у різних регіонах світу свідчить про таке.

Успіх трансформаційного процесу й можливості ефективного включення нашої країни в процеси економічної глобалізації багато в чому пов'язані з тим, наскільки ефективно реалізовуватиметься стратегія нарощування конкурентоспроможності національних виробників.

Стратегія конкурентоспроможності не буде успішною, якшо вона залишатиметься пасивною і уникатиме конкуренції. Надмірно протекціоністські тенденції практично повсюдно і завжди призводять до гальмування прогресивних структурних перетворень, поглиблення явищ застою й макроекономічної дестабілізації (зростання цін, збільшення дефіциту державного бюджету, підтримання неефективних виробництв тощо).

На основі практичного досвіду, який підтверджує теоретичні та емпіричні застереження шодо застосування засобів протекціонізму в міжнародній торгівлі, у тому числі п стосовно країн, що розвиваються, сформувалися новітні тенденції у галузі розвитку державного регулювання експортно-імпортних операцій.

У багатьох країнах, які раніше спиралися на моделі жорсткого захисту національного ринку, спостерігається тенденція до послаблення протекціонізму (див. табл. 2), При цьому паралельно з істотним скороченням середніх рівнів імпортних тарифів у цих країнах відбувається скасування кількісних обмежень торгівлі.

З іншого боку, досвід ряду країн, які розвиваються, переконує, що в процесі лібералізації імпорту дуже поширилася практика взяття на себе надто поспішних зобов'язань, які згодом потребуватимуть заходів щодо підвищення рівня захисту національної економіки. Не випадково останніми роками такі країни (наприклад, Алжир, В'єтнам, Еквадор, Колумбія, Мексика, Танзанія, Туніс) дещо підвищували рівень ставок свого митного тарифу або рівень чинного середньозваженого імпортного тарифу. Аналогічний підхід ми спостерігаємо і в Росії.

Позитивніш досвід реформ у Китаї доводить, шо і в цій країні тільки з кінця 1992 року означилася тенденція до зниження рівня тарифів і лише з 1994 року столи вживатися заходи шодо звуження сфери адміністративного регулювання. Причому пріоритет у лібералізації мають передусім сирошша, технічно досконалі товари, які не виробляються в Китаї, готові вироби, конкурентоспроможні на міжнародних ринках. Водночас тарифи на готові споживчі вироби у більшості випадків були встановлені на рівні понад 60%, а на окремі категорії — більш як 80%. Наїнть тепер, коли Китай став членом Сві-Іоіюї організації торгівлі і має знизити середній рівень Імпортного міма на промислову продукцію до 8,7%, мито на окремі види товарів встановлене на досить високому рівні: на автомобілі — 51,9—61,7% (із зниженням його до 2006 року до 25%), на кольорові телевізори, відеомагнітофони — 31,7—39% (із зниженням його в 2002 році до 30%).

Не менш показовий щодо цього й досвід Польщі, Угоршини, Чеської Республіки, Словаччини, які теж є членами СОТ.

Втілення в життя па початковій фазі ринкових перетворень коїшсіщії радикальної лібералізації імпорту спричинило в цих країнах сильний зовнішній шок для багатьох національних підприємств, які за умов швидкої лібералізації виявилися некопк>рсншспроможними. Ця обставина сприяла зовнішнії! дестабілізації внаслідок надмірного зростання імпорту й виникнення у більшості країн сунєвою дефіциту торіовельного і платіжного балансу. Це згодом тепло шукати компроміс між завданнями лібералізації, з одного боку, і] збереженням зовнішньої збалансованості економіки й конкурентоспроможності національних підприємств — із другого. У різний час це призвело до використання таких регулятивних інструментів, як додатковий імпортний збір чи мито (Боліарія, Словаччина, Угорщина) або додаткові податки на окремі

види імпорту (Польща, Словаччина), квоти і ліцензії шодо імпорту окремих нидів товарів, головним чином споживчих (Польща, Угорщина, Словаччина, Чеська Республіка), впровадження гак званих попередніх імпортних депозитів І Словаччина, Чеська Республіка), диференційоване імпортне мито на окремі сільськогосподарські товари, контроль за цінами імпорту щодо деяких сільськогосподарських товарів (Польща)2.

Отже, можна дійти висновку, що лібералізація імпорту в менш розвинутих країнах, які здійснюють структурні реформи, спрямована на підвищення конкурентоспроможності національної економіки у галузях із підвищеним рівнем доланої вартості, об'єктивно має орієнтуватися на певний оптимальний рівень захисту, котрий може знижуватися лише в міру того, як підиишу-ьатиметься конкурентоспроможність національних виробників у процесі здійснення структурних реформ.

Слід ураховувати також тимчасову неготовність до міжнародної конкуренції тих країн, які стали на шлях структурних реформ і в перспективі мають бу-Іп конкурентоспроможнішими. У період здійснення активних структурних перетворень використання обмежених заходів протекціонізму може дати пози-пінний ефект. Важливо при цьому мітко окреслити часові рамки, з наближенням до яких повинні прогресуюче послаблюватися захисні заходи. Крім того, застосування заходів щодо підтримки національних виробників в умовах зростаючої глобалізації економічного регулювання має підпорядковуватися міжнародним правилам, сформульованим у рамках СОТ.

Важливу роль у підтримці національних виробників повинна відігравати система фінансового стимулювання і кредитування експорту, яка має забезпечувати дешевими фінансовими ресурсами. З цією метою варто використовувати досвід багатьох країн світу із застосуванням систем стимулювального фінансування експорту й страхування експортних кредитів, що підтримуються державою. Так, на сьогодні експортні кредитні агентства функціонують у більш як 70 країнах світу, у тому числі майже у всіх країнах Східної Європи (Польщі, Чехії, Угорщині, Словаччині, Румунії, Словенії, Хорватії), а також у Прибалтиці. Причому установи з фінансування експорту й страхування можуть набирати різних організаційно-правових форм, наприклад Державний департамент із гарантування експортних кредитів у Великій Британії, Цкспортно-імпортний банк у США, приватна компанія "Гермес" у Німеччині, намівдержавна компанія "КОФАСЕ" у Франції, спеціальна-установи САМЕ при Національному інституті страхування в Італії, Корпорація страхування експортних кредитів у Польщі, державна страхова компанія "Россксімгарант" у Росії та ін. Належне місце тут має посісти і правильне використання механізмів промислової політики. Хоча остання і здатна вносити в економіку викривлення, що перешкоджають раціональному розподілу ресурсів', створювати надмірну залежність уряду від окремих галузей, які лобіюють вигідні їм рішення, проте повна відмова від інструментарію промислової політики в умовах глобалізації була б для менш розвинутих країн неприпустимою помилкою.

У нових економічних умовах глобалізації важливо дедалі більше переходити від вертикальної (засіб підтримки державою окремих галузей) до горизонтальної промислової політики, шо характерно для промислової політики країн ЄС. Тобто йдеться про необхідність створення гнучких законодавчих норм, ін-фраструктурни.ч передумов, у рамках яких підприємства можуть пристосовуватися до структурних змін.

В Україні політика експортно-імпортного регулювання у 90-х роках призвела до досить суперечливих результатів. Поряд із тим, шо лібералізація експорту сприяла збільшенню поставок на зарубіжні ринки українських товарів, його структура залишається недосконалою. Більше того, вільне вивезення окремих видів сировини і матеріалів, які використовуються у національному виробництві, спричинило зменшення їх пропозиції на внутрішньому ринку, підвищення внутрішніх цін на них, і в результаті знизилася конкурентоспроможність відповідних видів національного виробництва.

Найяскравіше такі тенденції виявилися в галузі чорної металургії (вивезення брухту чорних металів), у виробництві олії (експорт насіння), у харчовій промисловості (вивезення живої худоби), в легкій промисловості (експорт шкірсировини), у галузях — споживачах кольорових металів (експорт металобрухту)- Тому було прийнято низку урядових рішені, про обмеження відповідних ьидів експорту через запровадження експортного (вивізного) мита або навіть введення заборон (щодо експорту кольорових металів).

Реіулюваннн імпорту на початку 90-х років було мінімальним. І навіть на-1 рошування тарифного захисту галузей національної економіки із середини 90-х років у цілому не наблизило України до того рівня тарифного зачисту, який практикується у більшості країн, шо розвиваються, з їхнім розвиїком національної промисловості. Нині Україна, ше не будучи членом СОТ, мав середньоарифметичний рівень імпортного мита нижчий за 10%, а середньої зважений — 7,1%, у тому числі з промислових товарів — лише 5,5%. Цс помітно менше, ніж у багатьох країнах — членах СОТ.

Водночас спроби в умовах України значно підвищити рівень імпортного]

та на окремі товари, як правило, не давали ефекту. Основні причини такого стану полягають у тому, шо:

|  Зростання протекціонізму наштовхувалося на контртенденцію до зрос-•Іючого зсуву імпорту в "тіньову економіку", за якого спостерігалося масове \и Іяння від сплати мита і податків на імпорт (ПДВ, акцизний збір). Отже, підвищення рівня митного захисту за таких умов спричинило фактичне зниження рівня захисту тих, хто у повному обсязі сплачував податки.

2.  Надто пасивний захист національного виробника призвів до штучного нагородження його від зовнішнього конкурентного середовища. Підтримка з боку держави надавалася без чітко сформульованих пріоритетів структурної політики, в результаті чого гальмувалися прогресивні структурні зрушення, зберігалася висока енергомісткість економіки, її високий рівень залежності від імпортних енергоносіїв. Нерідко уряд обирав структурні орієнтири, які не спиралися на наявні в країні потенційні конкурентні переваги. Таким чином, у країні фактично згорталося виробництво різноманітної побутової техніки, котра інтенсивно заміщувалася імпортом, хоч Україна мала всі передумови для успішного розвитку цієї галузі, у тому числі й на основі міжнародної кооперації з провідними зарубіжними фірмами світу.

3.  В Україні не тільки відсутні механізми пільгового фінансування й страхування експорту, а й спостерігається хронічне неповернення експортерам сплаченого ПДВ, причому сума заборгованості держави становить, за різними оцінками, від 3,5 до 6 млрл. гри. Це істотно знижує конкурентоспроможність українських експортерів на міжнародних ринках.

4.  Не було створено стимулів для нарощування імпорту високих технологій, закупівлі ліцензій, ноу-хау для виробництва національних конкурентоспроможних виробів. З цією мстою не застосовувалися ані пільгові ставки імпортного мита, ані знижені ставки податку при ввезенні  машин та

Ібладнання. вироблених на основі запатентованих технічних рішень і захищених новітніх технологій.

Недосконалими залишалися механізми регулювання імпорту за допо-гою стандартів, екологічних, санітарних та інших норм гарантування безпе-споживання, що не виключає можливості збуту на ринку України за нпзь-Іми цінами неякісних і небезпечних для здоров'я або навколишнього едовища товарів. Існування в Україні понад 20 тис. застарілих стандартів, нерджених ше за часів колишнього Радянського Союзу, не дає змоги ефективно захищати внутрішній ринок. -р_

аким чином, пріоритетами політики зовнішньоторговельного реіулю-І мають стати усі ті проблеми, які треба розв'язувати у контексті адап-

І законодавства України до норм загальносвітової системи регулювання торгівлі

иіцнення міжнародної конкурентоспроможності українських під-

 

 

 

 

 

Наверх страницы

Внимание! Не забудьте ознакомиться с остальными документами данного пользователя!

Соседние файлы в текущем каталоге:

На сайте уже 21970 файлов общим размером 9.9 ГБ.

Наш сайт представляет собой Сервис, где студенты самых различных специальностей могут делиться своей учебой. Для удобства организован онлайн просмотр содержимого самых разных форматов файлов с возможностью их скачивания. У нас можно найти курсовые и лабораторные работы, дипломные работы и диссертации, лекции и шпаргалки, учебники, чертежи, инструкции, пособия и методички - можно найти любые учебные материалы. Наш полезный сервис предназначен прежде всего для помощи студентам в учёбе, ведь разобраться с любым предметом всегда быстрее когда можно посмотреть примеры, ознакомится более углубленно по той или иной теме. Все материалы на сайте представлены для ознакомления и загружены самими пользователями. Учитесь с нами, учитесь на пятерки и становитесь самыми грамотными специалистами своей профессии.

Не нашли нужный документ? Воспользуйтесь поиском по содержимому всех файлов сайта:



Каждый день, проснувшись по утру, заходи на obmendoc.ru

Товарищ, не ленись - делись файлами и новому учись!

Яндекс.Метрика