Скачиваний:   1
Пользователь:   byrish
Добавлен:   18.10.2015
Размер:   916.0 КБ
СКАЧАТЬ

Зміст

1. Задача № 1   3

2. Задача № 2   8

3. Задача № 3   13

4. Задача № 4   15

5. Задача № 5   17

6. Задача № 6   19

7. Задача № 7   21

Список використаних джерел   28

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Задача № 1

Дано: АВС-аналіз. Розбити номенклатуру деталей на групи АВС на основі даних табл. 1.1.

Таблиця 1.1 - Величина витрат і вартість запасних частин

№ п/п

Найменування запасної частини

Ціна запасної частини, грн.

Витрати запасної частини, шт.

Ц1

Р3

1

Деталь 1

87

2234

2

Деталь 2

250

50

3

Деталь 3

35

6125

4

Деталь 4

902

20

5

Деталь 5

21

513

6

Деталь 6

22

352

7

Деталь 7

4360

27

8

Деталь 8

115

243

9

Деталь 9

23

401

10

Деталь 10

160

184

11

Деталь 11

180

62

12

Деталь 12

2650

82

13

Деталь 13

1860

23

14

Деталь 14

105

136

15

Деталь 15

300

912

16

Деталь 16

165

1462

17

Деталь 17

1080

156

18

Деталь 18

99

789

19

Деталь 19

85

1632

20

Деталь 20

312

258

21

Деталь 21

595

93

22

Деталь 22

260

248

23

Деталь 23

65

931

24

Деталь 24

27

845

25

Деталь 25

1

23651

26

Деталь 26

110

315

Продовження табл.1.1.

№ п/п

Найменування запасної частини

Ціна запасної частини, грн.

Витрати запасної частини, шт.

Ц1

Р3

27

Деталь 27

32

568

28

Деталь 28

170

154

29

Деталь 29

1156

61

30

Деталь 30

36

462

31

Деталь 31

59

213

32

Деталь 32

1,9

5612

33

Деталь 33

143

79

34

Деталь 34

1189

15

35

Деталь 35

25

421

36

Деталь 36

235

35

37

Деталь 37

2,9

1462

38

Деталь 38

459

23

39

Деталь 39

1,5

2596

40

Деталь 40

0,9

1465

41

Деталь 41

0,8

1569

42

Деталь 42

0,33

2465

43

Деталь 43

0,25

2756

44

Деталь 44

0,05

5934

45

Деталь 45

0,02

11362

46

Деталь 46

0,03

1956

47

Деталь 47

0,02

1142

48

Деталь 48

268

132

49

Деталь 49

49

299

50

Деталь 50

1296

32

 

Використовуючи диференційний метод розіб'ємо номенклатуру запасних частин на групи А, В, С. Результат представимо в таблиці 1.2.

 

 


Таблиця 1.2 Груповання методом А, В, С.

Найменування запасної частини

Ціна запасної частини, грн.

Витрати запасної частини, шт.

Реалізація продукту, грн.

Частка в загальній реалізації,%

Частка кількості в загальній кількості, %

Кількість позицій асортименту впорядкованого списку наростаючим підсумком у відсотках до общ.колічеству позицій, %

Частка продукту наростаючим підсумком,%

Виділення груп

Деталь 15

300

912

273600

11,0003

2

2

11,0003

А

Деталь 16

165

1462

241230

9,6988

2

4

20,6991

А

Деталь 12

2650

82

217300

8,7367

2

6

29,4358

А

Деталь 3

35

6125

214375

8,6191

2

8

38,0549

А

Деталь 1

87

2234

194358

7,8143

2

10

45,8692

А

Деталь 17

1080

156

168480

6,7739

2

12

52,6431

А

Деталь 19

85

1632

138720

5,5773

2

14

58,2204

А

Деталь 7

4360

27

117720

4,7330

2

16

62,9534

А

Деталь 20

312

258

80496

3,2364

2

18

66,1898

А

Деталь 18

99

789

78111

3,1405

2

20

69,3303

А

Деталь 29

1156

61

70516

2,8351

2

22

72,1654

В

Деталь 22

260

248

64480

2,5925

2

24

74,7579

В

Деталь 23

65

931

60515

2,4330

2

26

77,1909

В

Деталь 21

595

93

55335

2,2248

2

28

79,4157

В

Деталь 13

1860

23

42780

1,7200

2

30

81,1357

В

Деталь 50

1296

32

41472

1,6674

2

32

82,8031

В

Деталь 48

268

132

35376

1,4223

2

34

84,2254

В

Деталь 26

110

315

34650

1,3931

2

36

85,6185

В

Деталь 10

160

184

29440

1,1837

2

38

86,8022

В

Деталь 8

115

243

27945

1,1235

2

40

87,9257

В

Деталь 28

170

154

26180

1,0526

2

42

88,9783

В

Деталь 25

1

23651

23651

0,9509

2

44

89,9292

В

Деталь 24

27

845

22815

0,9173

2

46

90,8465

С

Деталь 27

32

568

18176

0,7308

2

48

91,5773

С

Деталь 4

902

20

18040

0,7253

2

50

92,3026

С

Деталь 34

1189

15

17835

0,7171

2

52

93,0197

С

Деталь 30

36

462

16632

0,6687

2

54

93,6884

С

Деталь 49

49

299

14651

0,5891

2

56

94,2775

С

Деталь 14

105

136

14280

0,5741

2

58

94,8516

С

Деталь 31

59

213

12567

0,5053

2

60

95,3569

С

Деталь 2

250

50

12500

0,5026

2

62

95,8595

С

Деталь 33

143

79

11297

0,4542

2

64

96,3137

С

Деталь 11

180

62

11160

0,4487

2

66

96,7624

С

Деталь 5

21

513

10773

0,4331

2

68

97,1955

С

Деталь 32

1,9

5612

10662,8

0,4287

2

70

97,6242

С

Деталь 38

459

23

10557

0,4245

2

72

98,0487

С

Деталь 35

25

421

10525

0,4232

2

74

98,4719

С

Деталь 9

23

401

9223

0,3708

2

76

98,8427

С

Деталь 36

235

35

8225

0,3307

2

78

99,1734

С

Деталь 6

22

352

7744

0,3114

2

80

99,4848

С

Деталь 37

2,9

1462

4239,8

0,1705

2

82

99,6553

С

Деталь 39

1,5

2596

3894

0,1566

2

84

99,8119

С

Деталь 40

0,9

1465

1318,5

0,0530

2

86

99,8649

С

Деталь 41

0,8

1569

1255,2

0,0505

2

88

99,9154

С

Деталь 42

0,33

2465

813,45

0,0327

2

90

99,9481

С

Деталь 43

0,25

2756

689

0,0277

2

92

99,9758

С

Деталь 44

0,05

5934

296,7

0,0119

2

94

99,9877

С

Деталь 45

0,02

11362

227,24

0,0091

2

96

99,9968

С

Деталь 46

0,03

1956

58,68

0,0024

2

98

99,9992

С

Деталь 47

0,02

1142

22,84

0,0009

2

100

100,000

С


ABC-аналіз дозволяє розподілити матеріали по категоріях, що показують ступінь важливості контролю запасів. Для цього застосовується стандартний аналіз Парето або "правило 80\20", при якому вважається, що 20% матеріальних запасів вимагають 80% уваги, а що залишилися 80% запасів – тільки 20% уваги. АВС-аналіз виділяє запаси:

Категорії А – дорогі, такі, що вимагають особливої уваги;

Категорії В – звичайні, такі, що вимагають звичайного відношення;

Категорії С – дешеві, такі, що вимагають невеликої уваги.

Як правило, підприємство застосовує автоматичні способи обробки інформації для запасів категорії В. Рішення по запасах категорії А приймаються індивідуально виходячи з особливостей і обставин, що склалися. Запаси категорії С можна виключити з оперативного контролю, користуючись традиційними періодичними методами перевірок.

АВС-аналіз починається з обчислення загального річного використання кожної одиниці по показнику її вартості. Зазвичай на декілька дорогих одиниць доводиться значна частина вартості, тоді як сукупність дешевих запасів має незначну вартість. У такому аналізі перелік матеріалів приводиться в порядку зниження їх річної вартості. При цьому перші матеріали складуть запаси категорії А, потім – категорії В, а в кінці списку – запаси категорії С.

Таблиця 1.3

Класифікація запасів за категоріями

Категорія

Кількість, %

Сукупна кількість,

%

Використання по вартості,

%

Сукупне використання по вартості, %

А

20

20

70

70

В

24

44

20

90

С

56

100

10

100

 

Залежність сукупного споживання запасів від сукупної кількості матеріалів представлено на рис.1.1.

 

С

 

В

 

А

 
Логистика вариант 3Логистика вариант 3Логистика вариант 3Логистика вариант 3Логистика вариант 3Логистика вариант 3Логистика вариант 3Логистика вариант 3Логистика вариант 3

Рис.1.1. Крива АВС аналізу

 

 

2. Задача № 2

Постановка завдання: XYZ-аналіз. Розбити номенклатуру запасних частин на групи X, Y, Z на основі даних табл.2.1 розбити номенклатуру деталей на групи X, У, Z використовуючи для варіантів: 1-4 – стовпець 2,3.

Таблиця 2.1 Дані про варіацію споживання запасних частин

№ п/п

Найменування запасної частини

Коефіцієнт варіації, %

1

2

3

1

Деталь 1

35

2

Деталь 2

28

3

Деталь 3

20

4

Деталь 4

27

5

Деталь 5

21

6

Деталь 6

19

7

Деталь 7

13

8

Деталь 8

44

9

Деталь 9

26

10

Деталь 10

47

11

Деталь 11

41

12

Деталь 12

22

Продовження таблиці 2.1

№ п/п

Найменування запасної частини

Коефіцієнт варіації, %

1

2

3

13

Деталь 13

39

14

Деталь 14

21

15

Деталь 15

46

16

Деталь 16

40

17

Деталь 17

58

18

Деталь 18

51

19

Деталь 19

6

20

Деталь 20

11

21

Деталь 21

36

22

Деталь 22

37

23

Деталь 23

46

24

Деталь 24

30

25

Деталь 25

36

26

Деталь 26

29

27

Деталь 27

31

28

Деталь 28

12

29

Деталь 29

76

30

Деталь 30

9

31

Деталь 31

47

32

Деталь 32

5

33

Деталь 33

30

34

Деталь 34

79

35

Деталь 35

47

36

Деталь 36

25

37

Деталь 37

4

38

Деталь 38

68

39

Деталь 39

1

40

Деталь 40

2

41

Деталь 41

8

42

Деталь 42

1,5

43

Деталь 43

2

44

Деталь 44

16

45

Деталь 45

14

46

Деталь 46

6

47

Деталь 47

21

48

Деталь 48

37

49

Деталь 49

77

50

Деталь 50

56

 

Крім того, сформувати групи запасів відповідно до критеріїв двома критеріями АВС і XYZ.

Виконання завдання:

XYZ-аналіз дозволяє поділити асортимент на три групи в залежності від рівномірності попиту і точності прогнозування.

У групу „Х” включають товари, попит на які є рівномірним або може незначно коливатися; обсяг реалізації даної групи товарів добре передбачається.

У групу „У” включають товари, які споживаються в обсягах, що коливаються. В цю групу можуть бути включені товари із сезонним характером попиту. Можливості прогнозування попиту даної групи товарів середні.

У групу „Z” включають товари, попит на які виникає лише епізодично, будь-які тенденції відсутні. Прогнозувати обсяги реалізації товарів групи „Z” складно.

Ознакою, на основі якої конкретну позицію асортименту зараховують до групи X, Y або Z, є коефіцієнт варіації попиту цієї номенклатурної позиції:

Логистика вариант 3,

де Логистика вариант 3 - середнє значення попиту;

Логистика вариант 3 - і-те значення попиту номенклатурної позиції.

Величина коефіцієнта варіації змінюється в межах від нуля до нескінченності. Поділ на групи X, Y і Z здійснюється наступним чином:

група „Х” - Логистика вариант 3

група „У” - Логистика вариант 3

група „Z” - Логистика вариант 3

Результаты группировки представим в таблице 2.2.

 

 

 

Таблиця 2.2 Груповання номенклатуру методом XYZ

№ п.п

Найменування запасної частини

Коефіцієнт варіації, %

Група

39

Деталь 39

1

Х

42

Деталь 42

1,5

Х

40

Деталь 40

2

Х

43

Деталь 43

2

Х

37

Деталь 37

4

Х

32

Деталь 32

5

Х

19

Деталь 19

6

Х

46

Деталь 46

6

Х

41

Деталь 41

8

Х

30

Деталь 30

9

Х

20

Деталь 20

11

Y

28

Деталь 28

12

Y

7

Деталь 7

13

Y

45

Деталь 45

14

Y

44

Деталь 44

16

Y

6

Деталь 6

19

Y

3

Деталь 3

20

Y

5

Деталь 5

21

Y

14

Деталь 14

21

Y

47

Деталь 47

21

Y

12

Деталь 12

22

Y

36

Деталь 36

25

Z

9

Деталь 9

26

Z

4

Деталь 4

27

Z

2

Деталь 2

28

Z

26

Деталь 26

29

Z

24

Деталь 24

30

Z

33

Деталь 33

30

Z

27

Деталь 27

31

Z

1

Деталь 1

35

Z

21

Деталь 21

36

Z

25

Деталь 25

36

Z

Продовження таблиці 2.2

№ п.п

Найменування запасної частини

Коефіцієнт варіації, %

Група

22

Деталь 22

37

Z

48

Деталь 48

37

Z

14

Деталь 13

39

Z

16

Деталь 16

40

Z

11

Деталь 11

41

Z

8

Деталь 8

44

Z

15

Деталь 15

46

Z

23

Деталь 23

46

Z

10

Деталь 10

47

Z

31

Деталь 31

47

Z

35

Деталь 35

47

Z

18

Деталь 18

51

Z

50

Деталь 50

56

Z

17

Деталь 17

58

Z

38

Деталь 38

68

Z

29

Деталь 29

76

Z

49

Деталь 49

77

Z

34

Деталь 34

79

Z

 

Грунтуючись на даних завдань 1, 2, розділимо матеріальні ресурси на класи за двовимірним критерієм.

Таблиця 2.3 Результати поділу на класи з двовимірному критерієм.

 

А

В

С

Х

19

-

39,40,41,42,43,46,37,30,32

У

12,3,7,20

28

44,45,47,6,14

Z

15,16,17,1,18

29,22,23,21,13,50,

48,26,10,8,25,24,27

21,27,4,36,9,34,49,31,2,11,33,5,38,35

 

 

3. Задача № 3

Постановка завдання: Розрахунок параметрів системи управління запасами з фіксованим розміром замовлення і моделювання її роботи. Від розподільного складу до підприємства запасні частини доставляються в середньому за час t = 2 днів, причому можлива затримка в постачаннях tз = 1 днів. Витрати на подачу замовлення складають С0 = 400 грн. Потреба в запасних частинах даної номенклатурної групи дорівнює S=3100 од.. Витрати на зберігання однієї запасної частини складають I=5 грн. грн. Кількість робочих днів в році рівна N = 233. Розрахувати параметри системи управління запасами на період 3 місяці.

Виконання завдання:

Використовуючи формулу Вільсона, визначаємо оптимальний рівень запасу:

                Логистика вариант 3704 шт.

Розрахунок параметрів системи наведено в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Розрахунок параметрів системи управління запасами з фіксованим розміром замовлення

Показник

Порядок розрахунків

Річне

1.

Потреба, шт.

3100

2.

Оптимальний розмір замовлення, шт.

Формула Вільсона

704

3.

Час поставки, дн.

2

4.

Можлива затримка в поставках, дн.

1

5.

Очікуване денне споживання, шт./дн.

[1] / [число робочих днів]

13

6.

Строк споживання замовлення, дн.

[2] / [5]

53

7.

Очікуване споживання за час поставки, шт.

[3] * [5]

27

8.

Максимальне споживання за час поставки, шт.

([3] + [4]) * [5]

40

9.

Гарантійний запас, шт.

[8] – [7]

13

10.

Граничний рівень запасу, шт.

[9] + [7]

40

11.

Максимальний бажаний запас, шт.

[9] + [2]

718

12.

Строк витрати до граничного рівня, дн.

([11] – [10]) / [5]

51

 

Традиційно рух запасів у системі представляють графічно.

704

 
Логистика вариант 3Логистика вариант 3Логистика вариант 3Логистика вариант 3Логистика вариант 3Логистика вариант 3Логистика вариант 3

 

Рис.3.1. Графік системи з фіксованим розміром замовлення зі збоями в постачаннях

 

Поставка може бути виконана із затримкою, яка дорівнює максимально можливої ​​– 1 день. Це призводить до використання гарантійного запасу та виникає необхідність його поповнення. Перше замовлення поповнює запас до рівня менше порогового значення.

Це вимагає введення в систему додаткової умови видачі замовлення: якщо  замовлення, яке надійшло не поповнює систему до порогового рівня, то нове замовлення виконується в день надходження замовлення. В іншому випадку система з даними розрахунковими параметрами не може працювати при наявності затримки в постачанні.

Дана ситуація виникає через невідповідність конкретних значень оптимального розміру замовлення та часових параметрів поставки (час поставки та можлива затримка поставки).

 

4. Задача № 4

Постановка завдання: Розрахунок параметрів системи управління запасами з фіксованим інтервалом між замовленнями і моделювання її роботи. Потреба підприємства в продукті, що замовляється, складає S = 9500 ед.  Витрати на подачу замовлення складають С0=150 грн. Витрати на зберігання одиниці продукту, що замовляється, складають I =30 грн. Термін доставки на підприємство продукції складає t =8 днів. Можлива затримка постачання - tз = 3 днів. Кількість робочих днів в році рівна N =253. Розрахувати параметри системи управління запасами на період 3 місяці.

Виконання завдання: Оптимальний розмір замовлення в системі з фіксованим інтервалом часу між замовленнями використовується для визначення оптимального інтервалу часу між замовленнями, величина якого розраховується по формулі:

Логистика вариант 3,                                                        (4.1)

де N – число робочих днів у періоді, дні.

Розрахунки параметрів системи з фіксованим інтервалом часу між замовленнями наведено у табл.4.1.

Таблиця 4.1

Розрахунки параметрів системи керування запасами з фіксованим інтервалом часу між замовленнями

Показник

Порядок розрахунків

Річне значення

1.

Потреба, шт.

9500

2.

Інтервал часу між замовленнями, дн.

Формула 4.1

6

3.

Час поставки, дн.

8

4.

Можлива затримка в поставках, дн.

3

5.

Очікуване денне споживання, шт./дн.

[1] / [число робочих днів]

38

6.

Очікуване споживання за час поставки, шт.

[3] * [5]

300

7.

Максимальне споживання за час поставки, шт.

([3] + [4]) * [5]

413

8.

Гарантійний запас, шт.

[7] – [6]

113

9.

Максимальний бажаний запас, шт.

[8] + [2] * [5]

340

 

Логистика вариант 3Логистика вариант 3

РЗ2=190

 
Логистика вариант 3

РЗ1=338

 
Логистика вариант 3

ТЗ1=113

 
Логистика вариант 3

ТЗ1=302

 
Логистика вариант 3Логистика вариант 3

Рис.4.1. Графік  параметрів системи управління запасами з фіксованим інтервалом між замовленнями

В перший день обсяг запасу дорівнює максимально бажаного запасу, тобто поточний запас в 1-й день дорівнює ТЗ1 = МЖЗ = 340 шт. Замовлення проводиться на 1 день.

ТЗ2 = ТЗ1 - ОДП *1= 340-38=302 шт.,

РЗ2 = МЖЗ - ТЗ + ОП = 340-302+300=338 шт.

Але на 8 день замовлення не приходить, воно приходить лише через час можливої ​​затримки в постачаннях (ВЗ), яка дорівнює 3 днів. Тобто замовлення приходить на 11-й день (8+3), а в 6-й день ми робимо нове замовлення (минуло 6 днів з моменту замовлення): ТЗ3 = ТЗ2 - ОДП *5 = 302-38*5=112 шт.,

РЗ3= МЖЗ – ТЗ3 + ОП = 340-112+300-338=190 шт.

 

 

 

 

5. Задача № 5

Постановка завдання: Розрахунок параметрів системи управління запасами з встановленою періодичністю поповнення запасу до постійного рівня і моделювання її роботи. Потреба підприємства в продукті, що замовляється, складає S =9500. Витрати на подачу замовлення складають С0=150. Витрати на зберігання одиниці продукту, що замовляється, складають I=30 грн. Термін доставки на підприємство продукції складає t =8 днів. Можлива затримка постачання - tз = 3 днів. Кількість робочих днів в році рівна N =255. Розрахувати параметри системи управління запасами на період 3 місяці.

Виконання завдання: Система керування запасами з установленою періодичністю поповнення до постійного рівня використовує параметри системи з фіксованим розміром замовлення та з фіксованим інтервалом часу між замовленнями. Розрахунки параметрів системи із установленою періодичністю поповнення до постійного рівня наведені в табл.5.1.

Таблиця 5.1

Розрахунки параметрів системи із установленою періодичністю поповнення до постійного рівня

Показник

Порядок розрахунків

Річне значення

1.

Потреба, шт.

9500

2.

Інтервал часу між замовленнями, дн.

Формула 4.1

6

3.

Час поставки, дн.

8

4.

Можлива затримка в поставках, дн.

3

5.

Очікуване денне споживання, шт./дн.

[1] / [число робочих днів]

38

6.

Очікуване споживання за час поставки, шт.

[3] * [5]

304

7.

Максимальне споживання за час поставки, шт.

([3] + [4]) * [5]

418

8.

Гарантійний запас, шт.

[7] – [6]

114

9.

Граничний рівень, шт.

[8] + [6]

418

10.

Максимальний бажаний запас, шт.

[9] + [2] * [5]

646

У системі з встановленою періодичністю поповнення запасів до постійного рівня замовлення проводиться у фіксований момент часу, а також коли досягається пороговий рівень запасу. Розмір замовлення має бути перерахований таким чином, щоб надійшов замовлення поповнив запас до максимального бажаного рівня. При досягненні порогового рівня розрахунок здійснюється за формулою:

Р3 = МЖЗ - ПУ + ОП

де РЗ - розмір замовлення, шт.; МЖЗ - максимальний бажаний запас, шт.; ПУ - гранічній рівень запасу, шт.; ОП - очікуване споживання до моменту поставки, шт.

У фіксований момент часу розмір замовлення визначається наступним чином: Р3 = МЖЗ - ТЗ-1-ОП

де Р3 - розмір замовлення, шт.; ТЗ - поточний запас, шт.; ОП - очікуване споживання до моменту поставки, шт.

(1) = 646-418+228=456

(2) = 646-418+418-(456) = 190;  (3) = 646-494+418-(190) = 380; (4) = 646-418+418-(380) = 266

380

 

190

 

456

 
Логистика вариант 3Логистика вариант 3Логистика вариант 3Логистика вариант 3Логистика вариант 3Логистика вариант 3Логистика вариант 3Логистика вариант 3

Рис.5.1. Система керування запасами з установленою періодичністю поповнення до постійного рівня

 

 

6. Задача № 6

Постановка завдання: Розрахунок параметрів системи управління запасами „мінімум-максимум” і моделювання її роботи. Потреба підприємства в продукті, що замовляється, складає S = 9500. Витрати на подачу замовлення складають С0 =150. Витрати на зберігання одиниці продукту, що замовляється, складають I =30 грн. Термін доставки на підприємство продукції складає t = 8днів. Можлива затримка постачання - tз =3днів. Кількість робочих днів в році рівна N =253. Розрахувати параметри системи управління запасами на період 3 місяці.

Виконання завдання: Розрахунок параметрів системи «мінімум-максимум» збігається з розрахунком параметрів системи з встановленою періодичністю поповнення запасів до постійного рівня

Таблиця 5.1

Розрахунки параметрів системи із установленою періодичністю поповнення до постійного рівня

Показник

Порядок розрахунків

Річне значення

1.

Потреба, шт.

9500

2.

Інтервал часу між замовленнями, дн.

Формула 4.1

6

3.

Час поставки, дн.

8

4.

Можлива затримка в поставках, дн.

3

5.

Очікуване денне споживання, шт./дн.

[1] / [число робочих днів]

38

6.

Очікуване споживання за час поставки, шт.

[3] * [5]

300

7.

Максимальне споживання за час поставки, шт.

([3] + [4]) * [5]

413

8.

Гарантійний запас, шт.

[7] – [6]

113

9.

Граничний рівень, шт.

[8] + [6]

313

10.

Максимальний бажаний запас, шт.

[8] + [2] * [5]

340

 

Система "мінімум -максимум" може реагувати на всі види збоїв у поставках (затримка, передчасна поставка, неповна поставка, постачання завищеного обсягу), оскільки ведеться облік поточного рівня запасу при розрахунку розміру оформлюваного замовлення та гарантійний запас включається в пороговий рівень запасу. Збої в споживанні пов'язані з можливістю прискорення або скорочення інтенсивності споживання протягом часу.

У системі " мінімум -максимум" використання розрахункового розміру замовлення, а також порядок визначення моменту видачі замовлення дозволяють врахувати можливі зміни споживання за час поставки. Модель роботи системи в умовах наявності збоїв в споживанні припускає, що зміна інтенсивності споживання відбувається кожен цикл роботи системи. Графічна модель роботи системи наведена на рис.6.1.

Логистика вариант 3

РЗ1=89

 
Логистика вариант 3

РЗ1=327

 
Логистика вариант 3Логистика вариант 3

ТЗ2=113

 
Логистика вариант 3

ТЗ1=313

 
Логистика вариант 3Логистика вариант 3Логистика вариант 3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7. Задача № 7

Постановка завдання: Обґрунтування постачальника і обсягу постачання. В підприємства є чотири постачальники – F1, F2, F3, F4. Необхідно визначити їх оптимальний склад для закупівлі 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 і 10 одиниць запасу відповідно, якщо відомі витрати на придбання ресурсів.

В3

F1

F2

F3

F4

1

37

12

15

16

2

50

29

35

30

3

62

45

48

42

4

66

56

56

49

5

71

63

63

54

6

74

70

70

57

7

76

74

74

59

8

79

78

76

63

9

82

82

77

66

10

86

84

78

79

 

Виконання завдання:

I етап. Умовна оптимізація.  1-ий шаг. k = 4.

Припустимо, що всі запаси в кількості x4 = 10 постачаються підприємством №4. У цьому випадку, мінімальні витрати, як це видне з таблиці, складають f4(u4) = 79, отже, F4(e4) = f4(u4)

e3

u4

e4 = e3 - u4

f4(u4)

F*4(e4)

1

0

1

0

 

 

1

0

16

16

2

0

2

0

 

 

1

1

16

 

 

2

0

30

30

3

0

3

0

 

 

1

2

16

 

 

2

1

30

 

 

3

0

42

42

4

0

4

0

 

 

1

3

16

 

 

2

2

30

 

 

3

1

42

 

 

4

0

49

49

5

0

5

0

 

 

1

4

16

 

 

2

3

30

 

 

3

2

42

 

 

4

1

49

 

 

5

0

54

54

6

0

6

0

 

 

1

5

16

 

 

2

4

30

 

 

3

3

42

 

 

4

2

49

 

 

5

1

54

 

 

6

0

57

57

7

0

7

0

 

 

1

6

16

 

 

2

5

30

 

 

3

4

42

 

 

4

3

49

 

 

5

2

54

 

 

6

1

57

 

 

7

0

59

59

8

0

8

0

 

 

1

7

16

 

 

2

6

30

 

 

3

5

42

 

 

4

4

49

 

 

5

3

54

 

 

6

2

57

 

 

7

1

59

 

 

8

0

63

63

9

0

9

0

 

 

1

8

16

 

 

2

7

30

 

 

3

6

42

 

 

4

5

49

 

 

5

4

54

 

 

6

3

57

 

 

7

2

59

 

 

8

1

63

 

 

9

0

66

66

10

0

10

0

 

 

1

9

16

 

 

2

8

30

 

 

3

7

42

 

 

4

6

49

 

 

5

5

54

 

 

6

4

57

 

 

7

3

59

 

 

8

2

63

 

 

9

1

66

 

 

10

0

79

79

 

 

2-ий шаг. k = 3.  Визначаємо оптимальну стратегію при розподілі постачання запасів між підприємствами № 3, 4. При цьому рекуррентное співвідношення Беллмана має вигляд: F3(e3) = max(x3 ≤ e3)(f3(u3) + F4(e3-u3))

e2

u3

e3 = e2 - u3

f3(u3)

F*3(e2)

F2(u3,e2)

F*3(e3)

1

0

1

0

16

16

16

 

1

0

15

0

15

 

2

0

2

0

30

30

 

 

1

1

15

16

31

 

 

2

0

35

0

35

35

3

0

3

0

42

42

 

 

1

2

15

30

45

 

 

2

1

35

16

51

51

 

3

0

48

0

48

 

4

0

4

0

49

49

 

 

1

3

15

42

57

 

 

2

2

35

30

65

65

 

3

1

48

16

64

 

 

4

0

56

0

56

 

5

0

5

0

54

54

 

 

1

4

15

49

64

 

 

2

3

35

42

77

 

 

3

2

48

30

78

78

 

4

1

56

16

72

 

 

5

0

63

0

63

 

6

0

6

0

57

57

 

 

1

5

15

54

69

 

 

2

4

35

49

84

 

 

3

3

48

42

90

90

 

4

2

56

30

86

 

 

5

1

63

16

79

 

 

6

0

70

0

70

 

7

0

7

0

59

59

 

 

1

6

15

57

72

 

 

2

5

35

54

89

 

 

3

4

48

49

97

 

 

4

3

56

42

98

98

 

5

2

63

30

93

 

 

6

1

70

16

86

 

 

7

0

74

0

74

 

8

0

8

0

63

63

 

 

1

7

15

59

74

 

 

2

6

35

57

92

 

 

3

5

48

54

102

 

 

4

4

56

49

105

105

 

5

3

63

42

105

 

 

6

2

70

30

100

 

 

7

1

74

16

90

 

 

8

0

76

0

76

 

9

0

9

0

66

66

 

 

1

8

15

63

78

 

 

2

7

35

59

94

 

 

3

6

48

57

105

 

 

4

5

56

54

110

 

 

5

4

63

49

112

112

 

6

3

70

42

112

 

 

7

2

74

30

104

 

 

8

1

76

16

92

 

 

9

0

77

0

77

 

10

0

10

0

79

79

 

 

1

9

15

66

81

 

 

2

8

35

63

98

 

 

3

7

48

59

107

 

 

4

6

56

57

113

 

 

5

5

63

54

117

 

 

6

4

70

49

119

119

 

7

3

74

42

116

 

 

8

2

76

30

106

 

 

9

1

77

16

93

 

 

10

0

78

0

78

 

 

 3-ий шаг. k = 2.  Визначаємо оптимальну стратегію при розподілі постачання запасів між підприємствами №2, 3, 4. При цьому рекуррентное співвідношення Беллмана має вигляд: F2(e2) = max(x2 ≤ e2)(f2(u2) + F3(e2-u2))

e1

u2

e2 = e1 - u2

f2(u2)

F*2(e1)

F1(u2,e1)

F*2(e2)

1

0

1

0

16

16

16

 

1

0

12

0

12

 

2

0

2

0

35

35

35

 

1

1

12

16

28

 

 

2

0

29

0

29

 

3

0

3

0

51

51

51

 

1

2

12

35

47

 

 

2

1

29

16

45

 

 

3

0

45

0

45

 

4

0

4

0

65

65

65

 

1

3

12

51

63

 

 

2

2

29

35

64

 

 

3

1

45

16

61

 

 

4

0

56

0

56

 

5

0

5

0

78

78

 

 

1

4

12

65

77

 

 

2

3

29

51

80

80

 

3

2

45

35

80

 

 

4

1

56

16

72

 

 

5

0

63

0

63

 

6

0

6

0

90

90

 

 

1

5

12

78

90

 

 

2

4

29

65

94

 

 

3

3

45

51

96

96

 

4

2

56

35

91

 

 

5

1

63

16

79

 

 

6

0

70

0

70

 

7

0

7

0

98

98

 

 

1

6

12

90

102

 

 

2

5

29

78

107

 

 

3

4

45

65

110

110

 

4

3

56

51

107

 

 

5

2

63

35

98

 

 

6

1

70

16

86

 

 

7

0

74

0

74

 

8

0

8

0

105

105

 

 

1

7

12

98

110

 

 

2

6

29

90

119

 

 

3

5

45

78

123

123

 

4

4

56

65

121

 

 

5

3

63

51

114

 

 

6

2

70

35

105

 

 

7

1

74

16

90

 

 

8

0

78

0

78

 

9

0

9

0

112

112

 

 

1

8

12

105

117

 

 

2

7

29

98

127

 

 

3

6

45

90

135

135

 

4

5

56

78

134

 

 

5

4

63

65

128

 

 

6

3

70

51

121

 

 

7

2

74

35

109

 

 

8

1

78

16

94

 

 

9

0

82

0

82

 

10

0

10

0

119

119

 

 

1

9

12

112

124

 

 

2

8

29

105

134

 

 

3

7

45

98

143

 

 

4

6

56

90

146

146

 

5

5

63

78

141

 

 

6

4

70

65

135

 

 

7

3

74

51

125

 

 

8

2

78

35

113

 

 

9

1

82

16

98

 

 

10

0

84

0

84

 

 

 4-ий шаг. k = 1. Визначаємо оптимальну стратегію при розподілі постачання запасів між підприємствами №1, 2, 3, 4. При цьому рекуррентное співвідношення Беллмана має вигляд: F1(e1) = max(x1 ≤ e1)(f1(u1) + F2(e1-u1))

e0

u1

e1 = e0 - u1

f1(u1)

F*1(e0)

F0(u1,e0)

F*1(e1)

1

0

1

0

16

16

 

 

1

0

37

0

37

37

2

0

2

0

35

35

 

 

1

1

37

16

53

53

 

2

0

50

0

50

 

3

0

3

0

51

51

 

 

1

2

37

35

72

72

 

2

1

50

16

66

 

 

3

0

62

0

62

 

4

0

4

0

65

65

 

 

1

3

37

51

88

88

 

2

2

50

35

85

 

 

3

1

62

16

78

 

 

4

0

66

0

66

 

5

0

5

0

80

80

 

 

1

4

37

65

102

102

 

2

3

50

51

101

 

 

3

2

62

35

97

 

 

4

1

66

16

82

 

 

5

0

71

0

71

 

6

0

6

0

96

96

 

 

1

5

37

80

117

117

 

2

4

50

65

115

 

 

3

3

62

51

113

 

 

4

2

66

35

101

 

 

5

1

71

16

87

 

 

6

0

74

0

74

 

7

0

7

0

110

110

 

 

1

6

37

96

133

133

 

2

5

50

80

130

 

 

3

4

62

65

127

 

 

4

3

66

51

117

 

 

5

2

71

35

106

 

 

6

1

74

16

90

 

 

7

0

76

0

76

 

8

0

8

0

123

123

 

 

1

7

37

110

147

147

 

2

6

50

96

146

 

 

3

5

62

80

142

 

 

4

4

66

65

131

 

 

5

3

71

51

122

 

 

6

2

74

35

109

 

 

7

1

76

16

92

 

 

8

0

79

0

79

 

9

0

9

0

135

135

 

 

1

8

37

123

160

160

 

2

7

50

110

160

 

 

3

6

62

96

158

 

 

4

5

66

80

146

 

 

5

4

71

65

136

 

 

6

3

74

51

125

 

 

7

2

76

35

111

 

 

8

1

79

16

95

 

 

9

0

82

0

82

 

10

0

10

0

146

146

 

 

1

9

37

135

172

 

 

2

8

50

123

173

173

 

3

7

62

110

172

 

 

4

6

66

96

162

 

 

5

5

71

80

151

 

 

6

4

74

65

139

 

 

7

3

76

51

127

 

 

8

2

79

35

114

 

 

9

1

82

16

98

 

 

10

0

86

0

86

 

Пояснимо побудову таблиць і послідовність проведення розрахунків.

Стовпці 1 (запасі, які отримало підприємство), 2 (проект) і 3 (залишок запасів) для всіх трьох таблиць однакові, тому їх можна було б зробити загальними. Стовпець 4 заповнюється на основі вихідних даних про функції витрат, значення в стовпці 5 беруться зі стовпця 7 попередньої таблиці, стовпець 6 заповнюється сумою значень стовпців 4 і 5 (у таблиці 4-го кроку стовпці 5 і 6 відсутні).

У стовпці 7 записується максимальне значення попереднього стовпця для фіксованого початкового стану, і в 8 стовпці записується керування з 2 стовпця, на якому досягається максимум в 7.

Етап II. Безумовна оптимізація.

 З таблиці 4-го кроку маємо F*1(e0 = 10) = 173.

Тобто мінімальні витрати усієї системи при кількості засобів e0 = 10 дорівнюють173. Із цієї ж таблиці одержуємо, що 1-му підприємству слід виділити u*1(e0 = 10) = 2.  

При цьому залишок засобів складе:

e1 = e0 - u1  e1 = 10 - 2 = 8

 З таблиці 3-го кроку маємо F*2(e1 = 8) = 123. Тобто мінімальні витрати усієї системи при кількості засобів e1 = 8 дорівнюють 123. Із цієї ж таблиці одержуємо, що 2-му підприємству слід виділити u*2(e1 = 8) = 3.

При цьому залишок засобів складе:

e2 = e1 - u2  e2 = 8 - 3 = 5

 З таблиці 2-го кроку маємо F*3(e2 = 5) = 78. Тобто мінімальні витрати усієї системи при кількості засобів e2 = 5 дорівнюють 78. Із цієї ж таблиці одержуємо, що 3-му підприємству слід виділити u*3(e2 = 5) = 3

При цьому залишок засобів складе:  e3 = e2 - u3   e3 = 5 - 3 = 2

Останньому підприємству дістається 2.

Висновок: Для закупівлі 10 одиниць запасу необхідно, що  підприємство № 1 постачало 2 одиниці  запасів, підприємство № 2 2- 3 одиниці запасів, підприємство № 3 3 одиниць запасів, підприємство № 4 – 2 одиниці запасів .

Список використаних джерел

1. Логистика: Учебник / А. М. Гаджинский. — 20-е изд. —. М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К°»,. 2012. — 484 с. 

2. Крикавський Є.В. Логістика. Основи теорії. Підручник - 2-е вид., доп. і переробл. - Львів: Інтелект-Захід, 2006. - 456с.

3. Крикавський Є.В., Чухрай Н.І., Чорнописька Н.В. Логістика: компендіум і практикум. Навч.посібник. - К., Кондор, 2006 р. - 340с.

4. Даниленко А. С., Варченко О. М., Шубравська О. В. та ін. Логістика: теорія і практика : Навч. Посібник. – К.: «Хай-Тек Прес», 210. – 408 с.

5. Сумець О.М. Логістика: теорія, ситуації, практичні завдання. Частина 1. Логістика як інструмент ринкової економіки : Навч. посібник / О.М. Сумець, О.Б. Білоцерківський, І.П. Голофаєва. – Харків: Міськдрук, 2010. – 212 с.

 

 

 

 

 

Наверх страницы

Внимание! Не забудьте ознакомиться с остальными документами данного пользователя!

Соседние файлы в текущем каталоге:

На сайте уже 21970 файлов общим размером 9.9 ГБ.

Наш сайт представляет собой Сервис, где студенты самых различных специальностей могут делиться своей учебой. Для удобства организован онлайн просмотр содержимого самых разных форматов файлов с возможностью их скачивания. У нас можно найти курсовые и лабораторные работы, дипломные работы и диссертации, лекции и шпаргалки, учебники, чертежи, инструкции, пособия и методички - можно найти любые учебные материалы. Наш полезный сервис предназначен прежде всего для помощи студентам в учёбе, ведь разобраться с любым предметом всегда быстрее когда можно посмотреть примеры, ознакомится более углубленно по той или иной теме. Все материалы на сайте представлены для ознакомления и загружены самими пользователями. Учитесь с нами, учитесь на пятерки и становитесь самыми грамотными специалистами своей профессии.

Не нашли нужный документ? Воспользуйтесь поиском по содержимому всех файлов сайта:



Каждый день, проснувшись по утру, заходи на obmendoc.ru

Товарищ, не ленись - делись файлами и новому учись!

Яндекс.Метрика