Скачиваний:   0
Пользователь:   byrish
Добавлен:   18.10.2015
Размер:   1.2 МБ
СКАЧАТЬ

Зміст

1. Задача № 1  3

2. Задача № 2  8

3. Задача № 3  13

4. Задача № 4  15

5. Задача № 5  17

6. Задача № 6  19

7. Задача № 7  21

Список використаних джерел   21

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Задача № 1

Дано: АВС-аналіз. Розбити номенклатуру деталей на групи АВС на основі даних табл. 1.1.

Таблиця 1.1 - Величина витрат і вартість запасних частин

№ п/п

Найменування запасної частини

Ціна запасної частини, грн.

Витрати запасної частини, шт.

Ц2

Р2

1

Деталь 1

79

1512

2

Деталь 2

248

31

3

Деталь 3

37

5623

4

Деталь 4

956

6

5

Деталь 5

18

426

6

Деталь 6

19

239

7

Деталь 7

4298

56

8

Деталь 8

112

189

9

Деталь 9

27

296

10

Деталь 10

168

156

11

Деталь 11

195

45

12

Деталь 12

2651

70

13

Деталь 13

1896

13

14

Деталь 14

98

132

15

Деталь 15

293

516

16

Деталь 16

162

1236

17

Деталь 17

1056

103

18

Деталь 18

91

712

19

Деталь 19

84

991

20

Деталь 20

315

149

21

Деталь 21

612

56

22

Деталь 22

271

186

23

Деталь 23

59

684

24

Деталь 24

28

776

25

Деталь 25

2

18963

26

Деталь 26

115

146

Продовження табл.1.1.

№ п/п

Найменування запасної частини

Ціна запасної частини, грн.

Витрати запасної частини, шт.

Ц2

Р2

27

Деталь 27

33

518

28

Деталь 28

167

95

29

Деталь 29

1123

12

30

Деталь 30

34

326

31

Деталь 31

56

192

32

Деталь 32

2,3

5123

33

Деталь 33

128

74

34

Деталь 34

1124

12

35

Деталь 35

23

391

36

Деталь 36

234

31

37

Деталь 37

3

1416

38

Деталь 38

429

15

39

Деталь 39

2,3

2136

40

Деталь 40

1,2

1221

41

Деталь 41

0,7

1325

42

Деталь 42

0,4

2245

43

Деталь 43

0,2

2546

44

Деталь 44

0,05

5900

45

Деталь 45

0,03

9956

46

Деталь 46

0,02

1874

47

Деталь 47

0,02

1030

48

Деталь 48

217

111

49

Деталь 49

47

295

50

Деталь 50

1195

27

 

Використовуючи диференційний метод розіб'ємо номенклатуру запасних частин на групи А, В, С. Результат представимо в таблиці 1.2.

 

 


Таблиця 1.2 Груповання методом А, В, С.

Найменування запасної частини

Ціна запасної частини, грн.

Витрати запасної частини, шт.

Реалізація продукту, грн.

Частка в загальній реалізації,%

Частка кількості в загальній кількості, %

Кількість позицій асортименту впорядкованого списку наростаючим підсумком у відсотках до общ.колічеству позицій, %

Частка продукту наростаючим підсумком,%

Виділення груп

Деталь 7

4298

56

240688

12,3602

2

2

12,3602

А

Деталь 3

37

5623

208051

10,6842

2

4

23,0444

А

Деталь 16

162

1236

200232

10,2827

2

6

33,3271

А

Деталь 12

2651

70

185570

9,5297

2

8

42,8568

А

Деталь 15

293

516

151188

7,7641

2

10

50,6209

А

Деталь 1

79

1512

119448

6,1341

2

12

56,755

А

Деталь 17

1056

103

108768

5,5856

2

14

62,3406

А

Деталь 19

84

991

83244

4,2749

2

16

66,6155

А

Деталь 18

91

712

64792

3,3273

2

18

69,9428

А

Деталь 22

271

186

50406

2,5885

2

20

72,5313

В

Деталь 20

315

149

46935

2,4103

2

22

74,9416

В

Деталь 23

59

684

40356

2,0724

2

24

77,014

В

Деталь 25

2

18963

37926

1,9476

2

26

78,9616

В

Деталь 21

612

56

34272

1,7600

2

28

80,7216

В

Деталь 50

1195

27

32265

1,6569

2

30

82,3785

В

Деталь 10

168

156

26208

1,3459

2

32

83,7244

В

Деталь 13

1896

13

24648

1,2658

2

34

84,9902

В

Деталь 48

217

111

24087

1,2370

2

36

86,2272

В

Деталь 24

28

776

21728

1,1158

2

38

87,343

В

Деталь 8

112

189

21168

1,0871

2

40

88,4301

В

Деталь 27

33

518

17094

0,8778

2

42

89,3079

В

Деталь 26

115

146

16790

0,8622

2

44

90,1701

С

Деталь 28

167

95

15865

0,8147

2

46

90,9848

С

Деталь 49

47

295

13865

0,7120

2

48

91,6968

С

Деталь 34

1124

12

13488

0,6927

2

50

92,3895

С

Деталь 29

1123

12

13476

0,6920

2

52

93,0815

С

Деталь 14

98

132

12936

0,6643

2

54

93,7458

С

Деталь 32

2,3

5123

11782,9

0,6051

2

56

94,3509

С

Деталь 30

34

326

11084

0,5692

2

58

94,9201

С

Деталь 31

56

192

10752

0,5522

2

60

95,4723

С

Деталь 33

128

74

9472

0,4864

2

62

95,9587

С

Деталь 35

23

391

8993

0,4618

2

64

96,4205

С

Деталь 11

195

45

8775

0,4506

2

66

96,8711

С

Деталь 9

27

296

7992

0,4104

2

68

97,2815

С

Деталь 2

248

31

7688

0,3948

2

70

97,6763

С

Деталь 5

18

426

7668

0,3938

2

72

98,0701

С

Деталь 36

234

31

7254

0,3725

2

74

98,4426

С

Деталь 38

429

15

6435

0,3305

2

76

98,7731

С

Деталь 4

956

6

5736

0,2946

2

78

99,0677

С

Деталь 39

2,3

2136

4912,8

0,2523

2

80

99,32

С

Деталь 6

19

239

4541

0,2332

2

82

99,5532

С

Деталь 37

3

1416

4248

0,2182

2

84

99,7714

С

Деталь 40

1,2

1221

1465,2

0,0752

2

86

99,8466

С

Деталь 41

0,7

1325

927,5

0,0476

2

88

99,8942

С

Деталь 42

0,4

2245

898

0,0461

2

90

99,9403

С

Деталь 43

0,2

2546

509,2

0,0261

2

92

99,9664

С

Деталь 45

0,03

9956

298,68

0,0153

2

94

99,9817

С

Деталь 44

0,05

5900

295

0,0151

2

96

99,9968

С

Деталь 46

0,02

1874

37,48

0,0019

2

98

99,9987

С

Деталь 47

0,02

1030

20,6

0,0011

2

100

100

С


ABC-аналіз дозволяє розподілити матеріали по категоріях, що показують ступінь важливості контролю запасів. Для цього застосовується стандартний аналіз Парето або "правило 80\20", при якому вважається, що 20% матеріальних запасів вимагають 80% уваги, а що залишилися 80% запасів – тільки 20% уваги. АВС-аналіз виділяє запаси:

Категорії А – дорогі, такі, що вимагають особливої уваги;

Категорії В – звичайні, такі, що вимагають звичайного відношення;

Категорії С – дешеві, такі, що вимагають невеликої уваги.

Як правило, підприємство застосовує автоматичні способи обробки інформації для запасів категорії В. Рішення по запасах категорії А приймаються індивідуально виходячи з особливостей і обставин, що склалися. Запаси категорії С можна виключити з оперативного контролю, користуючись традиційними періодичними методами перевірок.

АВС-аналіз починається з обчислення загального річного використання кожної одиниці по показнику її вартості. Зазвичай на декілька дорогих одиниць доводиться значна частина вартості, тоді як сукупність дешевих запасів має незначну вартість. У такому аналізі перелік матеріалів приводиться в порядку зниження їх річної вартості. При цьому перші матеріали складуть запаси категорії А, потім – категорії В, а в кінці списку – запаси категорії С.

Таблиця 1.3

Класифікація запасів за категоріями

Категорія

Кількість, %

Сукупна кількість,

%

Використання по вартості,

%

Сукупне використання по вартості, %

А

18

18

70

70

В

24

42

20

90

С

58

100

10

100

 

Залежність сукупного споживання запасів від сукупної кількості матеріалів представлено на рис.1.1.

Логистика вариант 5Логистика вариант 5

А

 

В

 

С

 
Логистика вариант 5Логистика вариант 5Логистика вариант 5Логистика вариант 5Логистика вариант 5Логистика вариант 5Логистика вариант 5

Рис.1.1. Крива АВС аналізу

 

2. Задача № 2

Постановка завдання: XYZ-аналіз. Розбити номенклатуру запасних частин на групи X, Y, Z на основі даних табл.2.1 розбити номенклатуру деталей на групи X, У, Z використовуючи для варіантів: 5-8 – стовпець 2, 4.

Таблиця 2.1 Дані про варіацію споживання запасних частин

№ п/п

Найменування запасної частини

Коефіцієнт варіації, %

1

2

4

1

Деталь 1

36

2

Деталь 2

12

3

Деталь 3

26

4

Деталь 4

26

5

Деталь 5

20

6

Деталь 6

19

7

Деталь 7

10

8

Деталь 8

40

9

Деталь 9

26

10

Деталь 10

54

11

Деталь 11

38

12

Деталь 12

21

 

Продовження таблиці 2.1

№ п/п

Найменування запасної частини

Коефіцієнт варіації, %

1

2

4

13

Деталь 13

41

14

Деталь 14

19

15

Деталь 15

43

16

Деталь 16

40

17

Деталь 17

57

18

Деталь 18

51

19

Деталь 19

5

20

Деталь 20

6

21

Деталь 21

37

22

Деталь 22

38

23

Деталь 23

47

24

Деталь 24

31

25

Деталь 25

38

26

Деталь 26

30

27

Деталь 27

29

28

Деталь 28

12

29

Деталь 29

70

30

Деталь 30

8

31

Деталь 31

30

32

Деталь 32

11

33

Деталь 33

29

34

Деталь 34

69

35

Деталь 35

46

36

Деталь 36

26

37

Деталь 37

5

38

Деталь 38

59

39

Деталь 39

2

40

Деталь 40

2

41

Деталь 41

7

42

Деталь 42

3

43

Деталь 43

1

44

Деталь 44

5

45

Деталь 45

10

46

Деталь 46

5

47

Деталь 47

20

48

Деталь 48

26

49

Деталь 49

81

50

Деталь 50

40

 

Крім того, сформувати групи запасів відповідно до критеріїв двома критеріями АВС і XYZ.

Виконання завдання:

XYZ-аналіз дозволяє поділити асортимент на три групи в залежності від рівномірності попиту і точності прогнозування.

У групу „Х” включають товари, попит на які є рівномірним або може незначно коливатися; обсяг реалізації даної групи товарів добре передбачається.

У групу „У” включають товари, які споживаються в обсягах, що коливаються. В цю групу можуть бути включені товари із сезонним характером попиту. Можливості прогнозування попиту даної групи товарів середні.

У групу „Z” включають товари, попит на які виникає лише епізодично, будь-які тенденції відсутні. Прогнозувати обсяги реалізації товарів групи „Z” складно.

Ознакою, на основі якої конкретну позицію асортименту зараховують до групи X, Y або Z, є коефіцієнт варіації попиту цієї номенклатурної позиції:

Логистика вариант 5,

де Логистика вариант 5 - середнє значення попиту;

Логистика вариант 5 - і-те значення попиту номенклатурної позиції.

Величина коефіцієнта варіації змінюється в межах від нуля до нескінченності. Поділ на групи X, Y і Z здійснюється наступним чином:

група „Х” - Логистика вариант 5

група „У” - Логистика вариант 5

група „Z” - Логистика вариант 5

Результаты группировки представим в таблице 2.2.

 

 

 

Таблиця 2.2 Груповання номенклатуру методом XYZ

№ п.п

Найменування запасної частини

Коефіцієнт варіації, %

Група

43

Деталь 43

1

Х

39

Деталь 39

2

Х

40

Деталь 40

2

Х

42

Деталь 42

3

Х

19

Деталь 19

5

Х

37

Деталь 37

5

Х

44

Деталь 44

5

Х

46

Деталь 46

5

Х

20

Деталь 20

6

Х

41

Деталь 41

7

Х

30

Деталь 30

8

Х

7

Деталь 7

10

Y

45

Деталь 45

10

Y

32

Деталь 32

11

Y

2

Деталь 2

12

Y

28

Деталь 28

12

Y

6

Деталь 6

19

Y

14

Деталь 14

19

Y

5

Деталь 5

20

Y

47

Деталь 47

20

Y

12

Деталь 12

21

Y

3

Деталь 3

26

Z

4

Деталь 4

26

Z

9

Деталь 9

26

Z

36

Деталь 36

26

Z

48

Деталь 48

26

Z

27

Деталь 27

29

Z

33

Деталь 33

29

Z

26

Деталь 26

30

Z

31

Деталь 31

30

Z

24

Деталь 24

31

Z

1

Деталь 1

36

Z

Продовження таблиці 2.2

№ п.п

Найменування запасної частини

Коефіцієнт варіації, %

Група

21

Деталь 21

37

Z

11

Деталь 11

38

Z

22

Деталь 22

38

Z

25

Деталь 25

38

Z

8

Деталь 8

40

Z

16

Деталь 16

40

Z

50

Деталь 50

40

Z

13

Деталь 13

41

Z

15

Деталь 15

43

Z

35

Деталь 35

46

Z

23

Деталь 23

47

Z

18

Деталь 18

51

Z

10

Деталь 10

54

Z

17

Деталь 17

57

Z

38

Деталь 38

59

Z

34

Деталь 34

69

Z

29

Деталь 29

70

Z

49

Деталь 49

81

Z

 

Грунтуючись на даних завдань 1, 2, розділимо матеріальні ресурси на класи за двовимірним критерієм.

Таблиця 2.3 Результати поділу на класи з двовимірному критерієм.

 

А

В

С

Х

19

20

43,39,40,42,30,46,44,42,43,41,37

У

7,12

-

28,14,32,5,2,47,45,6

Z

17,3,16,1,15,18

22,23,25,21,50,10,13,48,24,8,27

49,29,34,38,26,31,33,35,11,9,36,4

 

 

 

 

3. Задача № 3

Постановка завдання: Розрахунок параметрів системи управління запасами з фіксованим розміром замовлення і моделювання її роботи. Від розподільного складу до підприємства запасні частини доставляються в середньому за час t = 8 днів, причому можлива затримка в постачаннях tз = 1 днів. Витрати на подачу замовлення складають С0 = 160 грн. Потреба в запасних частинах даної номенклатурної групи дорівнює S=3200 од.. Витрати на зберігання однієї запасної частини складають I=10 грн. грн. Кількість робочих днів в році рівна N = 235. Розрахувати параметри системи управління запасами на період 3 місяці.

Виконання завдання:

Використовуючи формулу Вільсона, визначаємо оптимальний рівень запасу:

                Логистика вариант 5320 шт.

Розрахунок параметрів системи наведено в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Розрахунок параметрів системи управління запасами з фіксованим розміром замовлення

Показник

Порядок розрахунків

Річне

На період 3 місяца

1.

Потреба, шт.

3200

800

2.

Оптимальний розмір замовлення, шт.

Формула Вільсона

320

80

3.

Час поставки, дн.

8

8

4.

Можлива затримка в поставках, дн.

1

1

5.

Очікуване денне споживання, шт./дн.

[1] / [число робочих днів]

14

14

6.

Строк споживання замовлення, дн.

[2] / [5]

24

6

7.

Очікуване споживання за час поставки, шт.

[3] * [5]

109

109

8.

Максимальне споживання за час поставки, шт.

([3] + [4]) * [5]

123

123

9.

Гарантійний запас, шт.

[8] – [7]

14

14

10.

Граничний рівень запасу, шт.

[9] + [7]

123

123

11.

Максимальний бажаний запас, шт.

[9] + [2]

334

94

12.

Строк витрати до граничного рівня, дн.

([11] – [10]) / [5]

16

2

 

Традиційно рух запасів у системі представляють графічно.

 

Логистика вариант 5Логистика вариант 5

 

Рис.3.1. Графік системи з фіксованим розміром замовлення зі збоями в постачаннях

 

Поставка може бути виконана із затримкою, яка дорівнює максимально можливої ​​– 1 день. Це призводить до використання гарантійного запасу та виникає необхідність його поповнення. Перше замовлення поповнює запас до рівня менше порогового значення.

Це вимагає введення в систему додаткової умови видачі замовлення: якщо  замовлення, яке надійшло не поповнює систему до порогового рівня, то нове замовлення виконується в день надходження замовлення. В іншому випадку система з даними розрахунковими параметрами не може працювати при наявності затримки в постачанні.

Дана ситуація виникає через невідповідність конкретних значень оптимального розміру замовлення та часових параметрів поставки (час поставки та можлива затримка поставки).

4. Задача № 4

Постановка завдання: Розрахунок параметрів системи управління запасами з фіксованим інтервалом між замовленнями і моделювання її роботи. Потреба підприємства в продукті, що замовляється, складає S = 9700 ед.  Витрати на подачу замовлення складають С0=600 грн. Витрати на зберігання одиниці продукту, що замовляється, складають I =55 грн. Термін доставки на підприємство продукції складає t =5 днів. Можлива затримка постачання - tз =1 днів. Кількість робочих днів в році рівна N =255. Розрахувати параметри системи управління запасами на період 3 місяці.

Виконання завдання: Оптимальний розмір замовлення в системі з фіксованим інтервалом часу між замовленнями використовується для визначення оптимального інтервалу часу між замовленнями, величина якого розраховується по формулі:

Логистика вариант 5,                                                        (4.1)

де N – число робочих днів у періоді, дні.

Розрахунки параметрів системи з фіксованим інтервалом часу між замовленнями наведено у табл.4.1.

Таблиця 4.1

Розрахунки параметрів системи керування запасами з фіксованим інтервалом часу між замовленнями

Показник

Порядок розрахунків

Річне значення

На період 3 місяца

1.

Потреба, шт.

9700

2425

2.

Інтервал часу між замовленнями, дн.

Формула 4.1

12

3

3.

Час поставки, дн.

5

5

4.

Можлива затримка в поставках, дн.

1

1

5.

Очікуване денне споживання, шт./дн.

[1] / [число робочих днів]

38

38

6.

Очікуване споживання за час поставки, шт.

[3] * [5]

190

190

7.

Максимальне споживання за час поставки, шт.

([3] + [4]) * [5]

228

228

8.

Гарантійний запас, шт.

[7] – [6]

38

38

9.

Максимальний бажаний запас, шт.

[8] + [2] * [5]

498

153

 

Логистика вариант 5Логистика вариант 5

Рис.4.1. Графік  параметрів системи управління запасами з фіксованим інтервалом між замовленнями

У системі з фіксованим інтервалом часу між замовленнями останній видається у фіксований момент часу. Розмір замовлення повинен бути перелічений таким чином, щоб замовлення, яке зроблено, поповнило запас до максимального рівня:

РЗ= МЖЗ-ТЗ+П,

де  РЗ – розмір замовлення, шт.; МЖЗ – розмір максимального бажаного запасу, шт.; ТЗ – розмір поточного запасу, шт.; П – очікуване споживання за час поставки, шт. Система з фіксованим інтервалом часу між замовленнями не орієнтована на облік збоїв в обсязі поставок (затримка поставки, передчасна поставка, неповна поставка, поставка завищеного обсягу). У ній не передбачені параметри, що підтримують систему в бездефіцитному стані.

У разі, якщо перша поставка затрималася на 1 добу, то в цьому випадку гарантійний запас використовується повністю і необхідно його поповнити. Перший надійшов замовлення РЗ1 поповнює запас до рівня менше порогового: РЗ1 = 498-228+190=460 шт. 

 

5. Задача № 5

Постановка завдання: Розрахунок параметрів системи управління запасами з встановленою періодичністю поповнення запасу до постійного рівня і моделювання її роботи. Потреба підприємства в продукті, що замовляється, складає S =9700. Витрати на подачу замовлення складають С0=600. Витрати на зберігання одиниці продукту, що замовляється, складають I=55 грн. Термін доставки на підприємство продукції складає t =5 днів. Можлива затримка постачання - tз = 1 днів. Кількість робочих днів в році рівна N =255. Розрахувати параметри системи управління запасами на період 3 місяці.

Виконання завдання: Система керування запасами з установленою періодичністю поповнення до постійного рівня використовує параметри системи з фіксованим розміром замовлення та з фіксованим інтервалом часу між замовленнями. Розрахунки параметрів системи із установленою періодичністю поповнення до постійного рівня наведені в табл.5.1.

Таблиця 5.1

Розрахунки параметрів системи із установленою періодичністю поповнення до постійного рівня

Показник

Порядок розрахунків

Річне значення

На період 3 місяца

1.

Потреба, шт.

9700

2425

2.

Інтервал часу між замовленнями, дн.

Формула 4.1

12

3

3.

Час поставки, дн.

5

5

4.

Можлива затримка в поставках, дн.

1

1

5.

Очікуване денне споживання, шт./дн.

[1] / [число робочих днів]

38

38

6.

Очікуване споживання за час поставки, шт.

[3] * [5]

190

190

7.

Максимальне споживання за час поставки, шт.

([3] + [4]) * [5]

228

228

8.

Гарантійний запас, шт.

[7] – [6]

38

38

9.

Граничний рівень, шт.

[8] + [6]

228

228

10.

Максимальний бажаний запас, шт.

[8] + [2] * [5]

498

153

У системі із установленою періодичністю поповнення запасів до постійного рівня замовлення проводиться у фіксований момент часу, а також коли досягається граничний рівень запасу. Розмір замовлення повинен бути визначений таким чином, щоб замовлення, яке зроблено, поповнило до максимального можливого рівня. При досягненні граничного рівня розрахунки виконується по формулі:

РЗ= МЖЗ-ПУ+П,

де ПУ – граничний рівень, шт.

У фіксований момент часу розмір замовлення визначається в такий спосіб:

РЗ= МЖЗ-ТЗ+П.

Система із установленою періодичністю поповнення запасів дозволяє реагувати на всі види збоїв у поставках (затримка, передчасна поставка, неповна поставка, поставка завищеного обсягу). На рис.5.1. представлене графічне зображення роботи системи при наявності затримок у поставках.

Логистика вариант 5Логистика вариант 5

Рис.5.1. Система керування запасами з установленою періодичністю поповнення до постійного рівня

 

 

6. Задача № 6

Постановка завдання: Розрахунок параметрів системи управління запасами „мінімум-максимум” і моделювання її роботи. Потреба підприємства в продукті, що замовляється, складає S = 9500. Витрати на подачу замовлення складають С0 =150. Витрати на зберігання одиниці продукту, що замовляється, складають I =30 грн. Термін доставки на підприємство продукції складає t = 8днів. Можлива затримка постачання - tз =3днів. Кількість робочих днів в році рівна N =253. Розрахувати параметри системи управління запасами на період 3 місяці.

Виконання завдання: Розрахунок параметрів системи «мінімум-максимум» збігається з розрахунком параметрів системи з встановленою періодичністю поповнення запасів до постійного рівня

Таблиця 5.1

Розрахунки параметрів системи із установленою періодичністю поповнення до постійного рівня

Показник

Порядок розрахунків

Річне значення

На період 3 місяца

1.

Потреба, шт.

9700

2425

2.

Інтервал часу між замовленнями, дн.

Формула 4.1

12

3

3.

Час поставки, дн.

5

5

4.

Можлива затримка в поставках, дн.

1

1

5.

Очікуване денне споживання, шт./дн.

[1] / [число робочих днів]

38

38

6.

Очікуване споживання за час поставки, шт.

[3] * [5]

190

190

7.

Максимальне споживання за час поставки, шт.

([3] + [4]) * [5]

228

228

8.

Гарантійний запас, шт.

[7] – [6]

38

38

9.

Граничний рівень, шт.

[8] + [6]

228

228

10.

Максимальний бажаний запас, шт.

[8] + [2] * [5]

498

153

 

 

 

Система "мінімум -максимум" може реагувати на всі види збоїв у поставках (затримка, передчасна поставка, неповна поставка, постачання завищеного обсягу), оскільки ведеться облік поточного рівня запасу при розрахунку розміру оформлюваного замовлення та гарантійний запас включається в пороговий рівень запасу. Збої в споживанні пов'язані з можливістю прискорення або скорочення інтенсивності споживання протягом часу.

У системі " мінімум -максимум" використання розрахункового розміру замовлення, а також порядок визначення моменту видачі замовлення дозволяють врахувати можливі зміни споживання за час поставки. Модель роботи системи в умовах наявності збоїв в споживанні припускає, що зміна інтенсивності споживання відбувається кожен цикл роботи системи. Графічна модель роботи системи наведена на рис.6.1.

Логистика вариант 5Логистика вариант 5

 

 

 

 

 

 

7. Задача № 7

Постановка завдання: Обґрунтування постачальника і обсягу постачання. В підприємства є чотири постачальники – F1, F2, F3, F4. Необхідно визначити їх оптимальний склад для закупівлі 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 і 10 одиниць запасу відповідно, якщо відомі витрати на придбання ресурсів.

В5

F1

F2

F3

F4

1

16

18

37

5

2

30

28

50

19

3

42

45

62

32

4

49

63

66

43

5

54

82

71

48

6

57

93

74

57

7

59

95

76

67

8

62

97

79

80

9

66

101

82

95

10

72

105

86

108

 

Виконання завдання:

I етап. Умовна оптимізація. 1-ий шаг. k = 4.  Припустимо, що всі запаси в кількості x4 = 10 постачаються пыдприэмством №4. У цьому випадку, мынымальны витрати, як це видне з таблиці, складають f4(u4) = 108, отже, F4(e4) = f4(u4)

e3

u4

e4 = e3 - u4

f4(u4)

F*4(e4)

u4(e4)

1

0

1

0

 

 

 

1

0

5

5

1

2

0

2

0

 

 

 

1

1

5

 

 

 

2

0

19

19

2

3

0

3

0

 

 

 

1

2

5

 

 

 

2

1

19

 

 

 

3

0

32

32

3

4

0

4

0

 

 

 

1

3

5

 

 

 

2

2

19

 

 

 

3

1

32

 

 

 

4

0

43

43

4

5

0

5

0

 

 

 

1

4

5

 

 

 

2

3

19

 

 

 

3

2

32

 

 

 

4

1

43

 

 

 

5

0

48

48

5

6

0

6

0

 

 

 

1

5

5

 

 

 

2

4

19

 

 

 

3

3

32

 

 

 

4

2

43

 

 

 

5

1

48

 

 

 

6

0

57

57

6

7

0

7

0

 

 

 

1

6

5

 

 

 

2

5

19

 

 

 

3

4

32

 

 

 

4

3

43

 

 

 

5

2

48

 

 

 

6

1

57

 

 

 

7

0

67

67

7

8

0

8

0

 

 

 

1

7

5

 

 

 

2

6

19

 

 

 

3

5

32

 

 

 

4

4

43

 

 

 

5

3

48

 

 

 

6

2

57

 

 

 

7

1

67

 

 

 

8

0

80

80

8

9

0

9

0

 

 

 

1

8

5

 

 

 

2

7

19

 

 

 

3

6

32

 

 

 

4

5

43

 

 

 

5

4

48

 

 

 

6

3

57

 

 

 

7

2

67

 

 

 

8

1

80

 

 

 

9

0

95

95

9

10

0

10

0

 

 

 

1

9

5

 

 

 

2

8

19

 

 

 

3

7

32

 

 

 

4

6

43

 

 

 

5

5

48

 

 

 

6

4

57

 

 

 

7

3

67

 

 

 

8

2

80

 

 

 

9

1

95

 

 

 

10

0

108

108

10

 2-ий шаг. k = 3. Визначаємо оптимальну стратегію при розподілі постачання запасів між підприємствами №3, 4. При цьому рекуррентное співвідношення Беллмана має вигляд: F3(e3) = max(x3 ≤ e3)(f3(u3) + F4(e3-u3))

 e2

u3

e3 = e2 - u3

f3(u3)

F*3(e2)

F2(u3,e2)

F*3(e3)

u3(e3)

1

0

1

0

5

5

5

0

 

1

0

3

0

3

 

 

2

0

2

0

19

19

 

 

 

1

1

3

5

8

 

 

 

2

0

50

0

50

50

2

3

0

3

0

32

32

 

 

 

1

2

3

19

22

 

 

 

2

1

50

5

55

 

 

 

3

0

62

0

62

62

3

4

0

4

0

43

43

 

 

 

1

3

3

32

35

 

 

 

2

2

50

19

69

69

2

 

3

1

62

5

67

 

 

 

4

0

66

0

66

 

 

5

0

5

0

48

48

 

 

 

1

4

3

43

46

 

 

 

2

3

50

32

82

82

2

 

3

2

62

19

81

 

 

 

4

1

66

5

71

 

 

 

5

0

71

0

71

 

 

6

0

6

0

57

57

 

 

 

1

5

3

48

51

 

 

 

2

4

50

43

93

 

 

 

3

3

62

32

94

94

3

 

4

2

66

19

85

 

 

 

5

1

71

5

76

 

 

 

6

0

74

0

74

 

 

7

0

7

0

67

67

 

 

 

1

6

3

57

60

 

 

 

2

5

50

48

98

 

 

 

3

4

62

43

105

105

3

 

4

3

66

32

98

 

 

 

5

2

71

19

90

 

 

 

6

1

74

5

79

 

 

 

7

0

76

0

76

 

 

8

0

8

0

80

80

 

 

 

1

7

3

67

70

 

 

 

2

6

50

57

107

 

 

 

3

5

62

48

110

110

3

 

4

4

66

43

109

 

 

 

5

3

71

32

103

 

 

 

6

2

74

19

93

 

 

 

7

1

76

5

81

 

 

 

8

0

79

0

79

 

 

9

0

9

0

95

95

 

 

 

1

8

3

80

83

 

 

 

2

7

50

67

117

 

 

 

3

6

62

57

119

119

3

 

4

5

66

48

114

 

 

 

5

4

71

43

114

 

 

 

6

3

74

32

106

 

 

 

7

2

76

19

95

 

 

 

8

1

79

5

84

 

 

 

9

0

82

0

82

 

 

10

0

10

0

108

108

 

 

 

1

9

3

95

98

 

 

 

2

8

50

80

130

130

2

 

3

7

62

67

129

 

 

 

4

6

66

57

123

 

 

 

5

5

71

48

119

 

 

 

6

4

74

43

117

 

 

 

7

3

76

32

108

 

 

 

8

2

79

19

98

 

 

 

9

1

82

5

87

 

 

 

10

0

86

0

86

 

 

 

 3-ий шаг. k = 2. Визначаємо оптимальну стратегію при розподілі постачання запасів між підприємствами №2, 3, 4. При цьому рекуррентное співвідношення Беллмана має вигляд: F2(e2) = max(x2 ≤ e2)(f2(u2) + F3(e2-u2))

 e1

u2

e2 = e1 - u2

f2(u2)

F*2(e1)

F1(u2,e1)

F*2(e2)

u2(e2)

1

0

1

0

5

5

 

 

 

1

0

18

0

18

18

1

2

0

2

0

50

50

50

0

 

1

1

18

5

23

 

 

 

2

0

28

0

28

 

 

3

0

3

0

62

62

 

 

 

1

2

18

50

68

68

1

 

2

1

28

5

33

 

 

 

3

0

45

0

45

 

 

4

0

4

0

69

69

 

 

 

1

3

18

62

80

80

1

 

2

2

28

50

78

 

 

 

3

1

45

5

50

 

 

 

4

0

63

0

63

 

 

5

0

5

0

82

82

 

 

 

1

4

18

69

87

 

 

 

2

3

28

62

90

 

 

 

3

2

45

50

95

95

3

 

4

1

63

5

68

 

 

 

5

0

82

0

82

 

 

6

0

6

0

94

94

 

 

 

1

5

18

82

100

 

 

 

2

4

28

69

97

 

 

 

3

3

45

62

107

 

 

 

4

2

63

50

113

113

4

 

5

1

82

5

87

 

 

 

6

0

93

0

93

 

 

7

0

7

0

105

105

 

 

 

1

6

18

94

112

 

 

 

2

5

28

82

110

 

 

 

3

4

45

69

114

 

 

 

4

3

63

62

125

 

 

 

5

2

82

50

132

132

5

 

6

1

93

5

98

 

 

 

7

0

95

0

95

 

 

8

0

8

0

110

110

 

 

 

1

7

18

105

123

 

 

 

2

6

28

94

122

 

 

 

3

5

45

82

127

 

 

 

4

4

63

69

132

 

 

 

5

3

82

62

144

144

5

 

6

2

93

50

143

 

 

 

7

1

95

5

100

 

 

 

8

0

97

0

97

 

 

9

0

9

0

119

119

 

 

 

1

8

18

110

128

 

 

 

2

7

28

105

133

 

 

 

3

6

45

94

139

 

 

 

4

5

63

82

145

 

 

 

5

4

82

69

151

 

 

 

6

3

93

62

155

155

6

 

7

2

95

50

145

 

 

 

8

1

97

5

102

 

 

 

9

0

101

0

101

 

 

10

0

10

0

130

130

 

 

 

1

9

18

119

137

 

 

 

2

8

28

110

138

 

 

 

3

7

45

105

150

 

 

 

4

6

63

94

157

 

 

 

5

5

82

82

164

164

5

 

6

4

93

69

162

 

 

 

7

3

95

62

157

 

 

 

8

2

97

50

147

 

 

 

9

1

101

5

106

 

 

 

10

0

105

0

105

 

 

 

 4-ий шаг. k = 1.  Визначаємо оптимальну стратегію при розподілі постачання запасів між підприємствами №1, 2, 3, 4. При цьому рекуррентное співвідношення Беллмана має вигляд: F1(e1) = max(x1 ≤ e1)(f1(u1) + F2(e1-u1))

e0

u1

e1 = e0 - u1

f1(u1)

F*1(e0)

F0(u1,e0)

F*1(e1)

u1(e1)

1

0

1

0

18

18

18

0

 

1

0

16

0

16

 

 

2

0

2

0

50

50

50

0

 

1

1

16

18

34

 

 

 

2

0

30

0

30

 

 

3

0

3

0

68

68

68

0

 

1

2

16

50

66

 

 

 

2

1

30

18

48

 

 

 

3

0

42

0

42

 

 

4

0

4

0

80

80

 

 

 

1

3

16

68

84

84

1

 

2

2

30

50

80

 

 

 

3

1

42

18

60

 

 

 

4

0

49

0

49

 

 

5

0

5

0

95

95

 

 

 

1

4

16

80

96

 

 

 

2

3

30

68

98

98

2

 

3

2

42

50

92

 

 

 

4

1

49

18

67

 

 

 

5

0

54

0

54

 

 

6

0

6

0

113

113

113

0

 

1

5

16

95

111

 

 

 

2

4

30

80

110

 

 

 

3

3

42

68

110

 

 

 

4

2

49

50

99

 

 

 

5

1

54

18

72

 

 

 

6

0

57

0

57

 

 

7

0

7

0

132

132

132

0

 

1

6

16

113

129

 

 

 

2

5

30

95

125

 

 

 

3

4

42

80

122

 

 

 

4

3

49

68

117

 

 

 

5

2

54

50

104

 

 

 

6

1

57

18

75

 

 

 

7

0

59

0

59

 

 

8

0

8

0

144

144

 

 

 

1

7

16

132

148

148

1

 

2

6

30

113

143

 

 

 

3

5

42

95

137

 

 

 

4

4

49

80

129

 

 

 

5

3

54

68

122

 

 

 

6

2

57

50

107

 

 

 

7

1

59

18

77

 

 

 

8

0

62

0

62

 

 

9

0

9

0

155

155

 

 

 

1

8

16

144

160

 

 

 

2

7

30

132

162

162

2

 

3

6

42

113

155

 

 

 

4

5

49

95

144

 

 

 

5

4

54

80

134

 

 

 

6

3

57

68

125

 

 

 

7

2

59

50

109

 

 

 

8

1

62

18

80

 

 

 

9

0

66

0

66

 

 

10

0

10

0

164

164

 

 

 

1

9

16

155

171

 

 

 

2

8

30

144

174

174

2

 

3

7

42

132

174

 

 

 

4

6

49

113

162

 

 

 

5

5

54

95

149

 

 

 

6

4

57

80

137

 

 

 

7

3

59

68

127

 

 

 

8

2

62

50

112

 

 

 

9

1

66

18

84

 

 

 

10

0

72

0

72

 

 

 

Пояснимо побудову таблиць і послідовність проведення розрахунків.  Стовпці 1, 2 і 3 для всіх трьох таблиць однакові, тому їх можна було б зробити загальними. Стовпець 4 заповнюється на основі вихідних даних про функції доходу, значення в стовпці 5 беруться зі стовпця 7 попередньої таблиці, стовпець 6 заповнюється сумою значень стовпців 4 і 5 (у таблиці 4-го кроку стовпці 5 і 6 відсутні). У стовпці 7 записується максимальне значення попереднього стовпця для фіксованого початкового стану, і в 8 стовпці записується керування з 2 стовпця, на якому досягається максимум в 7.

Етап II. Безумовна оптимізація.

 З таблиці 4-го кроку маємо F*1(e0 = 10) = 174. Тобто мінімальні витрати усієї системи при кількості засобів e0 = 10 дорівнюють 174.  Із цієї ж таблиці одержуємо, що 1-му підприємству слід виділити u*1(e0 = 10) = 2

При цьому залишок засобів складе:

e1 = e0 - u1

e1 = 10 - 2 = 8

 З таблиці 3-го кроку маємо F*2(e1 = 8) = 144. Тобто мінімальні витрати усієї системи при кількості засобів e1 = 8 дорівнюють 144. Із цієї ж таблиці одержуємо, що 2-му підприємству слід виділити u*2(e1 = 8) = 5

При цьому залишок засобів складе:

e2 = e1 - u2   

e2 = 8 - 5 = 3

 З таблиці 2-го кроку маємо F*3(e2 = 3) = 62. Тобто мінімальні витрати усієї системи при кількості засобів e2 = 3 дорівнюють 62. Із цієї ж таблиці одержуємо, що 3-му підприємству слід виділити u*3(e2 = 3) = 3

При цьому залишок засобів складе:

e3 = e2 - u3

e3 = 3 - 3 = 0

Останньому підприємству дістається 0.

Висновок: 1-му підприємству виділити постачання 2 одиниць  запасів.

2-му підприємству виділити постачання 5 одиниць запасів.

3-му підприємству виділити постачання 3 одиниць запасів

4-му підприємству виділити 0.

Список використаних джерел

1. Логистика: Учебник / А. М. Гаджинский. — 20-е изд. —. М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К°»,. 2012. — 484 с. 

2. Даниленко А. С., Варченко О. М., Шубравська О. В. та ін. Логістика: теорія і практика : Навч. Посібник. – К.: «Хай-Тек Прес», 2010. – 408 с.

3. Сумець О.М. Логістика: теорія, ситуації, практичні завдання. Частина 1. Логістика як інструмент ринкової економіки : Навч. посібник / О.М. Сумець, О.Б. Білоцерківський, І.П. Голофаєва. – Харків: Міськдрук, 2010. – 212 с.

 

Наверх страницы

Внимание! Не забудьте ознакомиться с остальными документами данного пользователя!

Соседние файлы в текущем каталоге:

На сайте уже 21970 файлов общим размером 9.9 ГБ.

Наш сайт представляет собой Сервис, где студенты самых различных специальностей могут делиться своей учебой. Для удобства организован онлайн просмотр содержимого самых разных форматов файлов с возможностью их скачивания. У нас можно найти курсовые и лабораторные работы, дипломные работы и диссертации, лекции и шпаргалки, учебники, чертежи, инструкции, пособия и методички - можно найти любые учебные материалы. Наш полезный сервис предназначен прежде всего для помощи студентам в учёбе, ведь разобраться с любым предметом всегда быстрее когда можно посмотреть примеры, ознакомится более углубленно по той или иной теме. Все материалы на сайте представлены для ознакомления и загружены самими пользователями. Учитесь с нами, учитесь на пятерки и становитесь самыми грамотными специалистами своей профессии.

Не нашли нужный документ? Воспользуйтесь поиском по содержимому всех файлов сайта:



Каждый день, проснувшись по утру, заходи на obmendoc.ru

Товарищ, не ленись - делись файлами и новому учись!

Яндекс.Метрика