Скачиваний:   1
Пользователь:   byrish
Добавлен:   18.10.2015
Размер:   762.0 КБ
СКАЧАТЬ

Зміст

1. Задача № 1   3

2. Задача № 2   3

3. Задача № 3   8

4. Задача № 4   10

5. Задача № 5   12

6. Задача № 6   14

7. Задача № 7   16

Список використаних джерел   23

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Задача № 1

Дано: АВС-аналіз. Розбити номенклатуру деталей на групи АВС на основі даних табл. 1.1.

Таблиця 1.1 - Величина витрат і вартість запасних частин

№ п/п

Найменування запасної частини

Ціна запасної частини, грн.

Витрати запасної частини, шт.

Ц2

Р3

1

Деталь 1

79

2234

2

Деталь 2

248

50

3

Деталь 3

37

6125

4

Деталь 4

956

20

5

Деталь 5

18

513

6

Деталь 6

19

352

7

Деталь 7

4298

27

8

Деталь 8

112

243

9

Деталь 9

27

401

10

Деталь 10

168

184

11

Деталь 11

195

62

12

Деталь 12

2651

82

13

Деталь 13

1896

23

14

Деталь 14

98

136

15

Деталь 15

293

912

16

Деталь 16

162

1462

17

Деталь 17

1056

156

18

Деталь 18

91

789

19

Деталь 19

84

1632

20

Деталь 20

315

258

21

Деталь 21

612

93

22

Деталь 22

271

248

23

Деталь 23

59

931

24

Деталь 24

28

845

25

Деталь 25

2

23651

26

Деталь 26

115

315

Продовження табл.1.1.

№ п/п

Найменування запасної частини

Ціна запасної частини, грн.

Витрати запасної частини, шт.

Ц2

Р3

27

Деталь 27

33

568

28

Деталь 28

167

154

29

Деталь 29

1123

61

30

Деталь 30

34

462

31

Деталь 31

56

213

32

Деталь 32

2,3

5612

33

Деталь 33

128

79

34

Деталь 34

1124

15

35

Деталь 35

23

421

36

Деталь 36

234

35

37

Деталь 37

3

1462

38

Деталь 38

429

23

39

Деталь 39

2,3

2596

40

Деталь 40

1,2

1465

41

Деталь 41

0,7

1569

42

Деталь 42

0,4

2465

43

Деталь 43

0,2

2756

44

Деталь 44

0,05

5934

45

Деталь 45

0,03

11362

46

Деталь 46

0,02

1956

47

Деталь 47

0,02

1142

48

Деталь 48

217

132

49

Деталь 49

47

299

50

Деталь 50

1195

32

Використовуючи диференційний метод розіб'ємо номенклатуру запасних частин на групи А, В, С. Результат представимо в таблиці 1.2.


Таблиця 1.2 Груповання методом А, В, С.

Найменування запасної частини

Ціна запасної частини, грн.

Витрати запасної частини, шт.

Реалізація продукту, грн.

Частка в загальній реалізації,%

Частка кількості в загальній кількості, %

Кількість позицій асортименту впорядкованого списку наростаючим підсумком у відсотках до общ.колічеству позицій, %

Частка продукту наростаючим підсумком,%

Виділення груп

Деталь 15

293

912

267216

10,81

2

2

10,81

А

Деталь 16

162

1462

236844

9,58

2

4

20,39

А

Деталь 3

37

6125

226625

9,17

2

6

29,56

А

Деталь 12

2651

82

217382

8,79

2

8

38,35

А

Деталь 1

79

2234

176486

7,14

2

10

45,49

А

Деталь 17

1056

156

164736

6,66

2

12

52,15

А

Деталь 19

84

1632

137088

5,55

2

14

57,70

А

Деталь 7

4298

27

116046

4,69

2

16

62,39

А

Деталь 20

315

258

81270

3,29

2

18

65,68

А

Деталь 18

91

789

71799

2,90

2

20

68,58

А

Деталь 29

1123

61

68503

2,77

2

22

71,36

В

Деталь 22

271

248

67208

2,72

2

24

74,07

В

Деталь 21

612

93

56916

2,30

2

26

76,38

В

Деталь 23

59

931

54929

2,22

2

28

78,60

В

Деталь 25

2

23651

47302

1,91

2

30

80,51

В

Деталь 13

1896

23

43608

1,76

2

32

82,28

В

Деталь 50

1195

32

38240

1,55

2

34

83,82

В

Деталь 26

115

315

36225

1,47

2

36

85,29

В

Деталь 10

168

184

30912

1,25

2

38

86,54

В

Деталь 48

217

132

28644

1,16

2

40

87,70

В

Деталь 8

112

243

27216

1,10

2

42

88,80

В

Деталь 28

167

154

25718

1,04

2

44

89,84

В

Деталь 24

28

845

23660

0,96

2

46

90,80

С

Деталь 4

956

20

19120

0,77

2

48

91,57

С

Деталь 27

33

568

18744

0,76

2

50

92,33

С

Деталь 34

1124

15

16860

0,68

2

52

93,01

С

Деталь 30

34

462

15708

0,64

2

54

93,65

С

Деталь 49

47

299

14053

0,57

2

56

94,22

С

Деталь 14

98

136

13328

0,54

2

58

94,76

С

Деталь 32

2,3

5612

12907,6

0,52

2

60

95,28

С

Деталь 2

248

50

12400

0,50

2

62

95,78

С

Деталь 11

195

62

12090

0,49

2

64

96,27

С

Деталь 31

56

213

11928

0,48

2

66

96,75

С

Деталь 9

27

401

10827

0,44

2

68

97,19

С

Деталь 33

128

79

10112

0,41

2

70

97,60

С

Деталь 38

429

23

9867

0,40

2

72

98,00

С

Деталь 35

23

421

9683

0,39

2

74

98,39

С

Деталь 5

18

513

9234

0,37

2

76

98,76

С

Деталь 36

234

35

8190

0,33

2

78

99,09

С

Деталь 6

19

352

6688

0,27

2

80

99,36

С

Деталь 39

2,3

2596

5970,8

0,24

2

82

99,61

С

Деталь 37

3

1462

4386

0,18

2

84

99,78

С

Деталь 40

1,2

1465

1758

0,07

2

86

99,85

С

Деталь 41

0,7

1569

1098,3

0,04

2

88

99,90

С

Деталь 42

0,4

2465

986

0,04

2

90

99,94

С

Деталь 43

0,2

2756

551,2

0,02

2

92

99,96

С

Деталь 45

0,03

11362

340,86

0,01

2

94

99,97

С

Деталь 44

0,05

5934

296,7

0,01

2

96

99,99

С

Деталь 46

0,02

1956

39,12

0,002

2

98

99,99

С

Деталь 47

0,02

1142

22,84

0,001

2

100

100,00

С


ABC-аналіз дозволяє розподілити матеріали по категоріях, що показують ступінь важливості контролю запасів. Для цього застосовується стандартний аналіз Парето або "правило 80\20", при якому вважається, що 20% матеріальних запасів вимагають 80% уваги, а що залишилися 80% запасів – тільки 20% уваги. АВС-аналіз виділяє запаси:

Категорії А – дорогі, такі, що вимагають особливої уваги;

Категорії В – звичайні, такі, що вимагають звичайного відношення;

Категорії С – дешеві, такі, що вимагають невеликої уваги.

Як правило, підприємство застосовує автоматичні способи обробки інформації для запасів категорії В. Рішення по запасах категорії А приймаються індивідуально виходячи з особливостей і обставин, що склалися. Запаси категорії С можна виключити з оперативного контролю, користуючись традиційними періодичними методами перевірок.

АВС-аналіз починається з обчислення загального річного використання кожної одиниці по показнику її вартості. Зазвичай на декілька дорогих одиниць доводиться значна частина вартості, тоді як сукупність дешевих запасів має незначну вартість. У такому аналізі перелік матеріалів приводиться в порядку зниження їх річної вартості. При цьому перші матеріали складуть запаси категорії А, потім – категорії В, а в кінці списку – запаси категорії С.

Таблиця 1.3

Класифікація запасів за категоріями

Категорія

Кількість, %

Сукупна кількість,

%

Використання по вартості,

%

Сукупне використання по вартості, %

А

20

20

70

70

В

24

44

20

90

С

56

100

10

100

 

Залежність сукупного споживання запасів від сукупної кількості матеріалів представлено на рис.1.1.

 

С

 

В

 

А

 
Логистика вариант 24Логистика вариант 24Логистика вариант 24Логистика вариант 24Логистика вариант 24Логистика вариант 24Логистика вариант 24Логистика вариант 24Логистика вариант 24

Рис.1.1. Крива АВС аналізу

 

 

2. Задача № 2

Постановка завдання: XYZ-аналіз. Розбити номенклатуру запасних частин на групи X, Y, Z на основі даних табл.2.1 розбити номенклатуру деталей на групи X, У, Z використовуючи для варіантів: 21-30 – стовпець 2, 8.

Таблиця 2.1 Дані про варіацію споживання запасних частин

№ п/п

Найменування запасної частини

Коефіцієнт варіації, %

1

2

8

1

Деталь 1

35

2

Деталь 2

22

3

Деталь 3

11

4

Деталь 4

27

5

Деталь 5

21

6

Деталь 6

29

7

Деталь 7

13

8

Деталь 8

44

9

Деталь 9

20

10

Деталь 10

47

11

Деталь 11

30

12

Деталь 12

22

Продовження таблиці 2.1

№ п/п

Найменування запасної частини

Коефіцієнт варіації, %

1

2

8

13

Деталь 13

39

14

Деталь 14

23

15

Деталь 15

46

16

Деталь 16

40

17

Деталь 17

58

18

Деталь 18

51

19

Деталь 19

4

20

Деталь 20

11

21

Деталь 21

36

22

Деталь 22

37

23

Деталь 23

40

24

Деталь 24

32

25

Деталь 25

36

26

Деталь 26

29

27

Деталь 27

31

28

Деталь 28

12

29

Деталь 29

76

30

Деталь 30

9

31

Деталь 31

47

32

Деталь 32

5

33

Деталь 33

30

34

Деталь 34

79

 

35

Деталь 35

41

 

36

Деталь 36

25

 

37

Деталь 37

4

 

38

Деталь 38

62

 

39

Деталь 39

1

 

40

Деталь 40

2

 

41

Деталь 41

8

 

42

Деталь 42

3

 

43

Деталь 43

2

 

44

Деталь 44

17

 

45

Деталь 45

14

 

46

Деталь 46

6

 

47

Деталь 47

24

 

48

Деталь 48

37

 

49

Деталь 49

71

 

50

Деталь 50

54

 

 

Крім того, сформувати групи запасів відповідно до критеріїв двома критеріями АВС і XYZ.

Виконання завдання:

XYZ-аналіз дозволяє поділити асортимент на три групи в залежності від рівномірності попиту і точності прогнозування.

У групу „Х” включають товари, попит на які є рівномірним або може незначно коливатися; обсяг реалізації даної групи товарів добре передбачається.

У групу „У” включають товари, які споживаються в обсягах, що коливаються. В цю групу можуть бути включені товари із сезонним характером попиту. Можливості прогнозування попиту даної групи товарів середні.

У групу „Z” включають товари, попит на які виникає лише епізодично, будь-які тенденції відсутні. Прогнозувати обсяги реалізації товарів групи „Z” складно.

Ознакою, на основі якої конкретну позицію асортименту зараховують до групи X, Y або Z, є коефіцієнт варіації попиту цієї номенклатурної позиції:

Логистика вариант 24,

де Логистика вариант 24 - середнє значення попиту;

Логистика вариант 24 - і-те значення попиту номенклатурної позиції.

Величина коефіцієнта варіації змінюється в межах від нуля до нескінченності. Поділ на групи X, Y і Z здійснюється наступним чином:

група „Х” - Логистика вариант 24

група „У” - Логистика вариант 24

група „Z” - Логистика вариант 24

Результаты группировки представим в таблице 2.2.

 

 

 

Таблиця 2.2 Груповання номенклатуру методом XYZ

№ п.п

Найменування запасної частини

Коефіцієнт варіації, %

Група

39

Деталь 39

1

X

40

Деталь 40

2

X

43

Деталь 43

2

X

42

Деталь 42

3

X

19

Деталь 19

4

X

37

Деталь 37

4

X

32

Деталь 32

5

X

46

Деталь 46

6

X

41

Деталь 41

8

X

30

Деталь 30

9

X

3

Деталь 3

11

Y

20

Деталь 20

11

Y

28

Деталь 28

12

Y

7

Деталь 7

13

Y

45

Деталь 45

14

Y

44

Деталь 44

17

Y

9

Деталь 9

20

Y

5

Деталь 5

21

Y

2

Деталь 2

22

Y

12

Деталь 12

22

Y

14

Деталь 14

23

Y

47

Деталь 47

24

Y

36

Деталь 36

25

Y

4

Деталь 4

27

Z

6

Деталь 6

29

Z

26

Деталь 26

29

Z

11

Деталь 11

30

Z

33

Деталь 33

30

Z

27

Деталь 27

31

Z

24

Деталь 24

32

Z

1

Деталь 1

35

Z

21

Деталь 21

36

Z

Продовження таблиці 2.2

№ п.п

Найменування запасної частини

Коефіцієнт варіації, %

Група

25

Деталь 25

36

Z

22

Деталь 22

37

Z

48

Деталь 48

37

Z

13

Деталь 13

39

Z

16

Деталь 16

40

Z

23

Деталь 23

40

Z

35

Деталь 35

41

Z

8

Деталь 8

44

Z

15

Деталь 15

46

Z

10

Деталь 10

47

Z

31

Деталь 31

47

Z

18

Деталь 18

51

Z

50

Деталь 50

54

Z

17

Деталь 17

58

Z

38

Деталь 38

62

Z

49

Деталь 49

71

Z

29

Деталь 29

76

Z

34

Деталь 34

79

Z

 

Грунтуючись на даних завдань 1, 2, розділимо матеріальні ресурси на класи за двовимірним критерієм.

Таблиця 2.3 Результати поділу на класи з двовимірному критерієм.

 

А

В

С

Х

19

-

30,32,39,37,40,42,41,43,4630,32,39,37,40,41,42,43,46

У

12,3,7,20

28

14,2,9,5,36,45,44,47

Z

1,15,16,17,18

29,22,21,23,25,13,50,26,10,8,48

24,4,27,34,49,11,31,33,38,35,6

 

 

3. Задача № 3

Постановка завдання: Розрахунок параметрів системи управління запасами з фіксованим розміром замовлення і моделювання її роботи. Від розподільного складу до підприємства запасні частини доставляються в середньому за час t = 11 днів, причому можлива затримка в постачаннях tз = 3 днів. Витрати на подачу замовлення складають С0 = 185 грн. Потреба в запасних частинах даної номенклатурної групи дорівнює S=8100 од.. Витрати на зберігання однієї запасної частини складають I=14 грн. грн. Кількість робочих днів в році рівна N = 254 Розрахувати параметри системи управління запасами на період 3 місяці.

Виконання завдання:

Використовуючи формулу Вільсона, визначаємо оптимальний рівень запасу:

                Логистика вариант 24462 шт.

Розрахунок параметрів системи наведено в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Розрахунок параметрів системи управління запасами з фіксованим розміром замовлення

Показник

Порядок розрахунків

Річне

1.

Потреба, шт.

8100

2.

Оптимальний розмір замовлення, шт.

Формула Вільсона

462

3.

Час поставки, дн.

11

4.

Можлива затримка в поставках, дн.

3

5.

Очікуване денне споживання, шт./дн.

[1] / [число робочих днів]

32

6.

Строк споживання замовлення, дн.

[2] / [5]

14

7.

Очікуване споживання за час поставки, шт.

[3] * [5]

352

8.

Максимальне споживання за час поставки, шт.

([3] + [4]) * [5]

448

9.

Гарантійний запас, шт.

[8] – [7]

96

10.

Граничний рівень запасу, шт.

[9] + [7]

448

11.

Максимальний бажаний запас, шт.

[9] + [2]

558

12.

Строк витрати до граничного рівня, дн.

([11] – [10]) / [5]

3

 

Традиційно рух запасів у системі представляють графічно.

Логистика вариант 24Логистика вариант 24

28

 

490

 
Логистика вариант 24Логистика вариант 24

476

 
Логистика вариант 24

14

 

462

 
Логистика вариант 24Логистика вариант 24Логистика вариант 24

Рис.3.1. Графік системи з фіксованим розміром замовлення зі збоями в постачаннях

 

Поставка може бути виконана із затримкою, яка дорівнює максимально можливої ​​– 1 день. Це призводить до використання гарантійного запасу та виникає необхідність його поповнення. Перше замовлення поповнює запас до рівня менше порогового значення.

Це вимагає введення в систему додаткової умови видачі замовлення: якщо  замовлення, яке надійшло не поповнює систему до порогового рівня, то нове замовлення виконується в день надходження замовлення. В іншому випадку система з даними розрахунковими параметрами не може працювати при наявності затримки в постачанні.

Дана ситуація виникає через невідповідність конкретних значень оптимального розміру замовлення та часових параметрів поставки (час поставки та можлива затримка поставки)

 

 

4. Задача № 4

Постановка завдання: Розрахунок параметрів системи управління запасами з фіксованим інтервалом між замовленнями і моделювання її роботи. Потреба підприємства в продукті, що замовляється, складає S = 9700 ед.  Витрати на подачу замовлення складають С0=310 грн. Витрати на зберігання одиниці продукту, що замовляється, складають I =45 грн. Термін доставки на підприємство продукції складає t =9 днів. Можлива затримка постачання - tз = 2 днів. Кількість робочих днів в році рівна N =254. Розрахувати параметри системи управління запасами на період 3 місяці.

Виконання завдання: Оптимальний розмір замовлення в системі з фіксованим інтервалом часу між замовленнями використовується для визначення оптимального інтервалу часу між замовленнями, величина якого розраховується по формулі:

Логистика вариант 24,                                                        (4.1)

де N – число робочих днів у періоді, дні.

Розрахунки параметрів системи з фіксованим інтервалом часу між замовленнями наведено у табл.4.1.

Таблиця 4.1

Розрахунки параметрів системи керування запасами з фіксованим інтервалом часу між замовленнями

Показник

Порядок розрахунків

Річне значення

1.

Потреба, шт.

9700

2.

Інтервал часу між замовленнями, дн.

Формула 4.1

10

3.

Час поставки, дн.

9

4.

Можлива затримка в поставках, дн.

2

5.

Очікуване денне споживання, шт./дн.

[1] / [число робочих днів]

38

6.

Очікуване споживання за час поставки, шт.

[3] * [5]

342

7.

Максимальне споживання за час поставки, шт.

([3] + [4]) * [5]

418

8.

Гарантійний запас, шт.

[7] – [6]

76

9.

Максимальний бажаний запас, шт.

[8] + [2] * [5]

456

 

В перший день обсяг запасу дорівнює максимально бажаного запасу, тобто поточний запас в 1-й день дорівнює ТЗ1 = МЖЗ = 456 шт. Замовлення проводиться на другій день (через один день, I - ВП = 10-9=1 доба).

ТЗ2 = ТЗ2 - ОДП *1 = 456-38=418 шт.,

РЗ2 = МЖЗ - ТЗ + ОП = 456-418+342=380 шт.

Але на десятий день замовлення не приходить, воно приходить лише через час можливої ​​затримки в постачаннях (ВЗ), яка лорівнює 2-м дням. Тобто замовлення приходить на 11-й день (9 + 2), а в 10-й день ми робимо нове замовлення (минуло 10 днів з моменту замовлення):

ТЗ10 = ТЗ2 - ОДП *10 = 418-380=38 шт.,

РЗ10= МЖЗ – ТЗ10 + ОП = 456-38+342=760 шт.

Але, так як на наступний день ми отримуємо перші замовлення, то з РЗ10 ми віднімаємо отриманий РЗ2, тобто новий РЗ10 = 760-380=380 шт.

Друге замовлення приходить вчасно, тобто через 9 днів після моменту його розміщення (на 20 день).

Коли має прийти замовлення ТЗ20 = (ТЗ10 + РЗ2) - ОП = 38+380-342=76 шт., ТЗ20 = ГЗ. Після надходження замовлення ТЗ20 = ТЗ20 + РЗ10 = 76+380=456 шт. Отже, ТЗ20 = МЖЗ. Відбулася нормалізація роботи системи.

Логистика вариант 24Логистика вариант 24Рис.4.1. Графік  параметрів системи управління запасами з фіксованим інтервалом між замовленнями

5. Задача № 5

Постановка завдання: Розрахунок параметрів системи управління запасами з встановленою періодичністю поповнення запасу до постійного рівня і моделювання її роботи. Потреба підприємства в продукті, що замовляється, складає S =9700. Витрати на подачу замовлення складають С0=310. Витрати на зберігання одиниці продукту, що замовляється, складають I=45 грн. Термін доставки на підприємство продукції складає t =9 днів. Можлива затримка постачання - tз = 2 днів. Кількість робочих днів в році рівна N =253. Розрахувати параметри системи управління запасами на період 3 місяці.

Виконання завдання: Система керування запасами з установленою періодичністю поповнення до постійного рівня використовує параметри системи з фіксованим розміром замовлення та з фіксованим інтервалом часу між замовленнями. Розрахунки параметрів системи із установленою періодичністю поповнення до постійного рівня наведені в табл.5.1.

Таблиця 5.1

Розрахунки параметрів системи із установленою періодичністю поповнення до постійного рівня

Показник

Порядок розрахунків

Річне значення

1.

Потреба, шт.

9700

2.

Інтервал часу між замовленнями, дн.

Формула 4.1

10

3.

Час поставки, дн.

9

4.

Можлива затримка в поставках, дн.

2

5.

Очікуване денне споживання, шт./дн.

[1] / [число робочих днів]

38

6.

Очікуване споживання за час поставки, шт.

[3] * [5]

342

7.

Максимальне споживання за час поставки, шт.

([3] + [4]) * [5]

418

8.

Гарантійний запас, шт.

[7] – [6]

76

9.

Граничний рівень, шт.

[8] + [6]

418

10.

Максимальний бажаний запас, шт.

[8] + [2] * [5]

456

У системі із установленою періодичністю поповнення запасів до постійного рівня замовлення проводиться у фіксований момент часу, а також коли досягається граничний рівень запасу. Розмір замовлення повинен бути визначений таким чином, щоб замовлення, яке зроблено, поповнило до максимального можливого рівня. В перший день обсяг запасу дорівнює максимально бажаного запасу, тобто поточний запас в 1-й день дорівнює ТЗ0 = МЖЗ = 456 шт. Замовлення проводиться на другій день (через один день, I - ВП = 10-9=1 доба).

ТЗ1 = ТЗ1 - ОДП *1 = 456-38=418 шт.,

РЗ1 = МЖЗ - ТЗ + ОП = 456-418+342=380 шт.

Але на десятий день замовлення не приходить, воно приходить лише через час можливої ​​затримки в постачаннях (ВЗ), яка лорівнює 2-м дням. Тобто замовлення приходить на 11-й день (9 + 2), а в 10-й день ми робимо нове замовлення (минуло 10 днів з моменту замовлення):

ТЗ2 = ТЗ2 - ОДП *10 = 418-380=38 шт.,

РЗ2= МЖЗ – ТЗ2 + ОП = 456-38+342=760 шт.

Але, так як на наступний день ми отримуємо перші замовлення, то з РЗ2 ми віднімаємо отриманий РЗ1, тобто новий РЗ2 = 760-380=380 шт.

Друге замовлення приходить вчасно, тобто через 9 днів після моменту його розміщення (на 20 день).

Коли має прийти замовлення ТЗ3 = (ТЗ2 + РЗ2) - ОП = 38+380-342=76 шт., ТЗ3 = ГЗ. Після надходження замовлення ТЗ3 = ТЗ3 + РЗ3 = 76+380=456 шт. Отже, ТЗ3 = МЖЗ. Відбулася нормалізація роботи системи.

Логистика вариант 24Логистика вариант 24Рис.5.1. Система керування запасами з установленою періодичністю поповнення до постійного рівня

6. Задача № 6

Постановка завдання: Розрахунок параметрів системи управління запасами „мінімум-максимум” і моделювання її роботи. Потреба підприємства в продукті, що замовляється, складає S = 9700. Витрати на подачу замовлення складають С0 =310. Витрати на зберігання одиниці продукту, що замовляється, складають I =45 грн. Термін доставки на підприємство продукції складає t = 9 днів. Можлива затримка постачання - tз =2 днів. Кількість робочих днів в році рівна N =254. Розрахувати параметри системи управління запасами на період 3 місяці.

Виконання завдання:

Розрахунок параметрів системи «мінімум-максимум» збігається з розрахунком параметрів системи з встановленою періодичністю поповнення запасів до постійного рівня

Таблиця 5.1

Розрахунки параметрів системи із установленою періодичністю поповнення до постійного рівня

Показник

Порядок розрахунків

Річне значення

1.

Потреба, шт.

9700

2.

Інтервал часу між замовленнями, дн.

Формула 4.1

10

3.

Час поставки, дн.

9

4.

Можлива затримка в поставках, дн.

2

5.

Очікуване денне споживання, шт./дн.

[1] / [число робочих днів]

38

6.

Очікуване споживання за час поставки, шт.

[3] * [5]

342

7.

Максимальне споживання за час поставки, шт.

([3] + [4]) * [5]

418

8.

Гарантійний запас, шт.

[7] – [6]

76

9.

Граничний рівень, шт.

[8] + [6]

418

10.

Максимальний бажаний запас, шт.

[8] + [2] * [5]

456

 

Система "мінімум -максимум" може реагувати на всі види збоїв у поставках (затримка, передчасна поставка, неповна поставка, постачання завищеного обсягу), оскільки ведеться облік поточного рівня запасу при розрахунку розміру оформлюваного замовлення та гарантійний запас включається в пороговий рівень запасу. Збої в споживанні пов'язані з можливістю прискорення або скорочення інтенсивності споживання протягом часу.

У системі " мінімум -максимум" використання розрахункового розміру замовлення, а також порядок визначення моменту видачі замовлення дозволяють врахувати можливі зміни споживання за час поставки. Модель роботи системи в умовах наявності збоїв в споживанні припускає, що зміна інтенсивності споживання відбувається кожен цикл роботи системи. Графічна модель роботи системи наведена на рис.6.1.

Логистика вариант 24Логистика вариант 24Логистика вариант 24Логистика вариант 24Логистика вариант 24Логистика вариант 24

418

 
Логистика вариант 24Логистика вариант 24Логистика вариант 24

 

Рис.6.1. Графічна модель роботи системи "мінімум -максимум"

 

 

 

 

 

 

 

7. Задача № 7

Постановка завдання: Обґрунтування постачальника і обсягу постачання. В підприємства є чотири постачальники – F1, F2, F3, F4. Необхідно визначити їх оптимальний склад для закупівлі 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 і 10 одиниць запасу відповідно, якщо відомі витрати на придбання ресурсів.

В24

F1

F2

F3

F4

1

9

17

29

45

2

6

12

16

20

3

16

30

42

49

4

15

35

48

56

5

62

71

77

82

6

25

30

36

42

7

54

57

59

62

8

63

70

74

76

9

85

56

66

77

10

87

72

72

78

 

Виконання завдання:

I етап. Умовна оптимізація.

1-ий шаг. k = 4.  Припустимо, що всі запаси в кількості x4 = 10 постачаються підприємством №4. У цьому випадку, мынымальны витрати, як це видне з таблиці, складають f4(u4) = 78, отже, F4(e4) = f4(u4)

e3

u4

e4 = e3 - u4

f4(u4)

F*4(e4)

1

0

1

0

 

 

1

0

45

45

2

0

2

0

 

 

1

1

45

45

 

2

0

20

 

3

0

3

0

 

 

1

2

45

 

 

2

1

20

 

 

3

0

49

49

4

0

4

0

 

 

1

3

45

 

 

2

2

20

 

 

3

1

49

 

 

4

0

56

56

5

0

5

0

 

 

1

4

45

 

 

2

3

20

 

 

3

2

49

 

 

4

1

56

 

 

5

0

82

82

6

0

6

0

 

 

1

5

45

 

 

2

4

20

 

 

3

3

49

 

 

4

2

56

 

 

5

1

82

82

 

6

0

42

 

7

0

7

0

 

 

1

6

45

 

 

2

5

20

 

 

3

4

49

 

 

4

3

56

 

 

5

2

82

82

 

6

1

42

 

 

7

0

62

 

8

0

8

0

 

 

1

7

45

 

 

2

6

20

 

 

3

5

49

 

 

4

4

56

 

 

5

3

82

82

 

6

2

42

 

 

7

1

62

 

 

8

0

76

 

9

0

9

0

 

 

1

8

45

 

 

2

7

20

 

 

3

6

49

 

 

4

5

56

 

 

5

4

82

82

 

6

3

42

 

 

7

2

62

 

 

8

1

76

 

 

9

0

77

 

10

0

10

0

 

 

1

9

45

 

 

2

8

20

 

 

3

7

49

 

 

4

6

56

 

 

5

5

82

82

 

6

4

42

 

 

7

3

62

 

 

8

2

76

 

 

9

1

77

 

 

10

0

78

 

 

 2-ий шаг. k = 3. Визначаємо оптимальну стратегію при розподілі постачання запасів між підприємствами №3, 4. При цьому рекуррентное співвідношення Беллмана має вигляд: F3(e3) = max(x3 ≤ e3)(f3(u3) + F4(e3-u3))

e2

u3

e3 = e2 - u3

f3(u3)

F*3(e2)

F2(u3,e2)

F*3(e3)

1

0

1

0

45

45

45

 

1

0

29

0

29

 

2

0

2

0

45

45

 

 

1

1

29

45

74

74

 

2

0

16

0

16

 

3

0

3

0

49

49

 

 

1

2

29

45

74

74

 

2

1

16

45

61

 

 

3

0

42

0

42

 

4

0

4

0

56

56

 

 

1

3

29

49

78

 

 

2

2

16

45

61

 

 

3

1

42

45

87

87

 

4

0

48

0

48

 

5

0

5

0

82

82

 

 

1

4

29

56

85

 

 

2

3

16

49

65

 

 

3

2

42

45

87

 

 

4

1

48

45

93

93

 

5

0

77

0

77

 

6

0

6

0

82

82

 

 

1

5

29

82

111

 

 

2

4

16

56

72

 

 

3

3

42

49

91

 

 

4

2

48

45

93

 

 

5

1

77

45

122

122

 

6

0

36

0

36

 

7

0

7

0

82

82

 

 

1

6

29

82

111

 

 

2

5

16

82

98

 

 

3

4

42

56

98

 

 

4

3

48

49

97

 

 

5

2

77

45

122

122

 

6

1

36

45

81

 

 

7

0

59

0

59

 

8

0

8

0

82

82

 

 

1

7

29

82

111

 

 

2

6

16

82

98

 

 

3

5

42

82

124

 

 

4

4

48

56

104

 

 

5

3

77

49

126

126

 

6

2

36

45

81

 

 

7

1

59

45

104

 

 

8

0

74

0

74

 

9

0

9

0

82

82

 

 

1

8

29

82

111

 

 

2

7

16

82

98

 

 

3

6

42

82

124

 

 

4

5

48

82

130

 

 

5

4

77

56

133

133

 

6

3

36

49

85

 

 

7

2

59

45

104

 

 

8

1

74

45

119

 

 

9

0

66

0

66

 

10

0

10

0

82

82

 

 

1

9

29

82

111

 

 

2

8

16

82

98

 

 

3

7

42

82

124

 

 

4

6

48

82

130

 

 

5

5

77

82

159

159

 

6

4

36

56

92

 

 

7

3

59

49

108

 

 

8

2

74

45

119

 

 

9

1

66

45

111

 

 

10

0

72

0

72

 

 

 3-ий шаг. k = 2.  Визначаємо оптимальну стратегію при розподілі коштів між підприємствами №2, 3, 4. При цьому рекуррентное співвідношення Беллмана має вигляд: F2(e2) = max(x2 ≤ e2)(f2(u2) + F3(e2-u2))

e1

u2

e2 = e1 - u2

f2(u2)

F*2(e1)

F1(u2,e1)

F*2(e2)

1

0

1

0

45

45

45

 

1

0

17

0

17

 

2

0

2

0

74

74

74

 

1

1

17

45

62

 

 

2

0

12

0

12

 

3

0

3

0

74

74

 

 

1

2

17

74

91

91

 

2

1

12

45

57

 

 

3

0

30

0

30

 

4

0

4

0

87

87

 

 

1

3

17

74

91

91

 

2

2

12

74

86

 

 

3

1

30

45

75

 

 

4

0

35

0

35

 

5

0

5

0

93

93

 

 

1

4

17

87

104

104

 

2

3

12

74

86

 

 

3

2

30

74

104

 

 

4

1

35

45

80

 

 

5

0

71

0

71

 

6

0

6

0

122

122

122

 

1

5

17

93

110

 

 

2

4

12

87

99

 

 

3

3

30

74

104

 

 

4

2

35

74

109

 

 

5

1

71

45

116

 

 

6

0

30

0

30

 

7

0

7

0

122

122

 

 

1

6

17

122

139

 

 

2

5

12

93

105

 

 

3

4

30

87

117

 

 

4

3

35

74

109

 

 

5

2

71

74

145

145

 

6

1

30

45

75

 

 

7

0

57

0

57

 

8

0

8

0

126

126

 

 

1

7

17

122

139

 

 

2

6

12

122

134

 

 

3

5

30

93

123

 

 

4

4

35

87

122

 

 

5

3

71

74

145

145

 

6

2

30

74

104

 

 

7

1

57

45

102

 

 

8

0

70

0

70

 

9

0

9

0

133

133

 

 

1

8

17

126

143

 

 

2

7

12

122

134

 

 

3

6

30

122

152

 

 

4

5

35

93

128

 

 

5

4

71

87

158

158

 

6

3

30

74

104

 

 

7

2

57

74

131

 

 

8

1

70

45

115

 

 

9

0

56

0

56

 

10

0

10

0

159

159

 

 

1

9

17

133

150

 

 

2

8

12

126

138

 

 

3

7

30

122

152

 

 

4

6

35

122

157

 

 

5

5

71

93

164

164

 

6

4

30

87

117

 

 

7

3

57

74

131

 

 

8

2

70

74

144

 

 

9

1

56

45

101

 

 

10

0

72

0

72

 

 

 

4-ий шаг. k = 1. Визначаємо оптимальну стратегію при розподілі запасів між підприємствами №1, 2, 3, 4. При цьому рекуррентное співвідношення Беллмана має вигляд: F1(e1) = max(x1 ≤ e1)(f1(u1) + F2(e1-u1))

e0

u1

e1 = e0 - u1

f1(u1)

F*1(e0)

F0(u1,e0)

F*1(e1)

1

0

1

0

45

45

45

 

1

0

9

0

9

 

2

0

2

0

74

74

74

 

1

1

9

45

54

 

 

2

0

6

0

6

 

3

0

3

0

91

91

91

 

1

2

9

74

83

 

 

2

1

6

45

51

 

 

3

0

16

0

16

 

4

0

4

0

91

91

 

 

1

3

9

91

100

100

 

2

2

6

74

80

 

 

3

1

16

45

61

 

 

4

0

15

0

15

 

5

0

5

0

104

104

104

 

1

4

9

91

100

 

 

2

3

6

91

97

 

 

3

2

16

74

90

 

 

4

1

15

45

60

 

 

5

0

62

0

62

 

6

0

6

0

122

122

122

 

1

5

9

104

113

 

 

2

4

6

91

97

 

 

3

3

16

91

107

 

 

4

2

15

74

89

 

 

5

1

62

45

107

 

 

6

0

25

0

25

 

7

0

7

0

145

145

145

 

1

6

9

122

131

 

 

2

5

6

104

110

 

 

3

4

16

91

107

 

 

4

3

15

91

106

 

 

5

2

62

74

136

 

 

6

1

25

45

70

 

 

7

0

54

0

54

 

8

0

8

0

145

145

 

 

1

7

9

145

154

154

 

2

6

6

122

128

 

 

3

5

16

104

120

 

 

4

4

15

91

106

 

 

5

3

62

91

153

 

 

6

2

25

74

99

 

 

7

1

54

45

99

 

 

8

0

63

0

63

 

9

0

9

0

158

158

158

 

1

8

9

145

154

 

 

2

7

6

145

151

 

 

3

6

16

122

138

 

 

4

5

15

104

119

 

 

5

4

62

91

153

 

 

6

3

25

91

116

 

 

7

2

54

74

128

 

 

8

1

63

45

108

 

 

9

0

85

0

85

 

10

0

10

0

164

164

 

 

1

9

9

158

167

167

 

2

8

6

145

151

 

 

3

7

16

145

161

 

 

4

6

15

122

137

 

 

5

5

62

104

166

 

 

6

4

25

91

116

 

 

7

3

54

91

145

 

 

8

2

63

74

137

 

 

9

1

85

45

130

 

 

10

0

87

0

87

 

 

З таблиці 4-го кроку маємо F*1(e0 = 10) = 167. Тобто мінімальні витрати усієї системи при кількості коштів e0 = 10 дорівнюють 167.  Із цієї ж таблиці одержуємо, що 1-му підприємству слід виділити u*1(e0 = 10) = 1

При цьому залишок коштів складе:  e1 = e0 - u1  e1 = 10 - 1 = 9

 З таблиці 3-го кроку маємо F*2(e1 = 9) = 158. Тобто мінімальні витрати усієї системи при кількості коштів e1 = 9 дорівнюють 158. Із цієї ж таблиці одержуємо, що 2-му підприємству слід виділити u*2(e1 = 9) = 5

При цьому залишок коштів складе:  e2 = e1 - u2   e2 = 9 - 5 = 4

З таблиці 2-го кроку маємо F*3(e2 = 4) = 87. Тобто мінімальні витрати усієї системи при кількості коштів e2 = 4 дорівнюють 87.  Із цієї ж таблиці одержуємо, що 3-му підприємству слід виділити u*3(e2 = 4) = 3

При цьому залишок коштів складе: e3 = e2 - u3  e3 = 4 - 3 = 1

Останньому підприємству дістається 1

Отже, постачання запасів в розмірі 10 необхідно розподілити в такий спосіб: 1-е підприємству постачає 1 одиницю запасів, 2-е підприємство постачає 5 од. запасів, 3-е підприємство - 3 од., 4-е підприємство 1 од. запасів.

 

Список використаних джерел

1. Логистика: Учебник / А. М. Гаджинский. — 20-е изд. —. М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К°»,. 2012. — 484 с. 

2. Крикавський Є.В. Логістика. Основи теорії. Підручник - 2-е вид., доп. і переробл. - Львів: Інтелект-Захід, 2006. - 456с.

3. Крикавський Є.В., Чухрай Н.І., Чорнописька Н.В. Логістика: компендіум і практикум. Навч.посібник. - К., Кондор, 2006 р. - 340с.

4. Даниленко А. С., Варченко О. М., Шубравська О. В. та ін. Логістика: теорія і практика : Навч. Посібник. – К.: «Хай-Тек Прес», 210. – 408 с.

5. Сумець О.М. Логістика: теорія, ситуації, практичні завдання. Частина 1. Логістика як інструмент ринкової економіки : Навч. посібник / О.М. Сумець, О.Б. Білоцерківський, І.П. Голофаєва. – Харків: Міськдрук, 2010. – 212 с.

 

 

 

 

 

Наверх страницы

Внимание! Не забудьте ознакомиться с остальными документами данного пользователя!

Соседние файлы в текущем каталоге:

На сайте уже 21970 файлов общим размером 9.9 ГБ.

Наш сайт представляет собой Сервис, где студенты самых различных специальностей могут делиться своей учебой. Для удобства организован онлайн просмотр содержимого самых разных форматов файлов с возможностью их скачивания. У нас можно найти курсовые и лабораторные работы, дипломные работы и диссертации, лекции и шпаргалки, учебники, чертежи, инструкции, пособия и методички - можно найти любые учебные материалы. Наш полезный сервис предназначен прежде всего для помощи студентам в учёбе, ведь разобраться с любым предметом всегда быстрее когда можно посмотреть примеры, ознакомится более углубленно по той или иной теме. Все материалы на сайте представлены для ознакомления и загружены самими пользователями. Учитесь с нами, учитесь на пятерки и становитесь самыми грамотными специалистами своей профессии.

Не нашли нужный документ? Воспользуйтесь поиском по содержимому всех файлов сайта:



Каждый день, проснувшись по утру, заходи на obmendoc.ru

Товарищ, не ленись - делись файлами и новому учись!

Яндекс.Метрика