Скачиваний:   0
Пользователь:   byrish
Добавлен:   18.10.2015
Размер:   922.0 КБ
СКАЧАТЬ

Зміст

1. Задача № 1   3

2. Задача № 2   8

3. Задача № 3   13

4. Задача № 4   15

5. Задача № 5   17

6. Задача № 6   19

7. Задача № 7   21

Список використаних джерел   28

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Задача № 1

Дано: АВС-аналіз. Розбити номенклатуру деталей на групи АВС на основі даних табл. 1.1.

Таблиця 1.1 - Величина витрат і вартість запасних частин

№ п/п

Найменування запасної частини

Ціна запасної частини, грн.

Витрати запасної частини, шт.

Ц3

Р2

1

Деталь 1

67

1512

2

Деталь 2

234

31

3

Деталь 3

30

5623

4

Деталь 4

897

6

5

Деталь 5

17

426

6

Деталь 6

16

239

7

Деталь 7

3599

56

8

Деталь 8

110О

189

9

Деталь 9

21

296

10

Деталь 10

158

156

11

Деталь 11

160

45

12

Деталь 12

2590

70

13

Деталь 13

1782

13

14

Деталь 14

97

132

15

Деталь 15

286

516

16

Деталь 16

147

1236

17

Деталь 17

1056

103

18

Деталь 18

95

712

19

Деталь 19

84

991

20

Деталь 20

302

149

21

Деталь 21

568

56

22

Деталь 22

249

186

23

Деталь 23

57

684

24

Деталь 24

26

776

25

Деталь 25

1

18963

26

Деталь 26

99

146

Продовження табл.1.1.

№ п/п

Найменування запасної частини

Ціна запасної частини, грн.

Витрати запасної частини, шт.

Ц3

Р2

27

Деталь 27

30

518

28

Деталь 28

168

95

29

Деталь 29

1150

12

30

Деталь 30

33

326

31

Деталь 31

56

192

32

Деталь 32

1,5

5123

33

Деталь 33

140

74

34

Деталь 34

1180

12

35

Деталь 35

21

391

36

Деталь 36

228

31

37

Деталь 37

2,5

1416

38

Деталь 38

416

15

39

Деталь 39

1,5

2136

40

Деталь 40

1

1221

41

Деталь 41

0,6

1325

42

Деталь 42

0,4

2245

43

Деталь 43

0,2

2546

44

Деталь 44

0,06

5900

45

Деталь 45

0,02

9956

46

Деталь 46

0,025

1874

47

Деталь 47

0,015

1030

48

Деталь 48

215

111

49

Деталь 49

41

295

50

Деталь 50

1156

27

 

Використовуючи диференційний метод розіб'ємо номенклатуру запасних частин на групи А, В, С. Результат представимо в таблиці 1.2.

 

 


Таблиця 1.2 Груповання методом А, В, С.

Найменування запасної частини

Ціна запасної частини, грн.

Витрати запасної частини, шт.

Реалізація продукту, грн.

Частка в загальній реалізації,%

Частка кількості в загальній кількості, %

Кількість позицій асортименту впорядкованого списку наростаючим підсумком у відсотках до общ.колічеству позицій, %

Частка продукту наростаючим підсумком,%

Виділення груп

Деталь 8

1100

189

207900

10,5986

2

2

10,5986

А

Деталь 7

3599

56

201544

10,2746

2

4

20,8732

А

Деталь 16

147

1236

181692

9,2625

2

6

30,1357

А

Деталь 12

2590

70

181300

9,2425

2

8

39,3782

А

Деталь 3

30

5623

168690

8,5997

2

10

47,9779

А

Деталь 15

286

516

147576

7,5233

2

12

55,5012

А

Деталь 17

1056

103

108768

5,5449

2

14

61,0461

А

Деталь 1

67

1512

101304

5,1644

2

16

66,2105

А

Деталь 19

84

991

83244

4,2437

2

18

70,4542

В

Деталь 18

95

712

67640

3,4482

2

20

73,9024

В

Деталь 22

249

186

46314

2,3611

2

22

76,2635

В

Деталь 20

302

149

44998

2,2940

2

24

78,5575

В

Деталь 23

57

684

38988

1,9876

2

26

80,5451

В

Деталь 21

568

56

31808

1,6215

2

28

82,1666

В

Деталь 50

1156

27

31212

1,5912

2

30

83,7578

В

Деталь 10

158

156

24648

1,2565

2

32

85,0143

В

Деталь 48

215

111

23865

1,2166

2

34

86,2309

В

Деталь 13

1782

13

23166

1,1810

2

36

87,4119

В

Деталь 24

26

776

20176

1,0286

2

38

88,4405

В

Деталь 25

1

18963

18963

0,9667

2

40

89,4072

В

Деталь 28

168

95

15960

0,8136

2

42

90,2208

С

Деталь 27

30

518

15540

0,7922

2

44

91,013

С

Деталь 26

99

146

14454

0,7369

2

46

91,7499

С

Деталь 34

1180

12

14160

0,7219

2

48

92,4718

С

Деталь 29

1150

12

13800

0,7035

2

50

93,1753

С

Деталь 14

97

132

12804

0,6527

2

52

93,828

С

Деталь 49

41

295

12095

0,6166

2

54

94,4446

С

Деталь 30

33

326

10758

0,5484

2

56

94,993

С

Деталь 31

56

192

10752

0,5481

2

58

95,5411

С

Деталь 33

140

74

10360

0,5281

2

60

96,0692

С

Деталь 35

21

391

8211

0,4186

2

62

96,4878

С

Деталь 32

1,5

5123

7684,5

0,3917

2

64

96,8795

С

Деталь 2

234

31

7254

0,3698

2

66

97,2493

С

Деталь 5

17

426

7242

0,3692

2

68

97,6185

С

Деталь 11

160

45

7200

0,3671

2

70

97,9856

С

Деталь 36

228

31

7068

0,3603

2

72

98,3459

С

Деталь 38

416

15

6240

0,3181

2

74

98,664

С

Деталь 9

21

296

6216

0,3169

2

76

98,9809

С

Деталь 4

897

6

5382

0,2744

2

78

99,2553

С

Деталь 6

16

239

3824

0,1949

2

80

99,4502

С

Деталь 37

2,5

1416

3540

0,1805

2

82

99,6307

С

Деталь 39

1,5

2136

3204

0,1633

2

84

99,794

С

Деталь 40

1

1221

1221

0,0622

2

86

99,8562

С

Деталь 42

0,4

2245

898

0,0458

2

88

99,902

С

Деталь 41

0,6

1325

795

0,0405

2

90

99,9425

С

Деталь 43

0,2

2546

509,2

0,0260

2

92

99,9685

С

Деталь 44

0,06

5900

354

0,0180

2

94

99,9865

С

Деталь 45

0,02

9956

199,12

0,0102

2

96

99,9967

С

Деталь 46

0,025

1874

46,85

0,0024

2

98

99,9991

С

Деталь 47

0,015

1030

15,45

0,0008

2

100

100

С


ABC-аналіз дозволяє розподілити матеріали по категоріях, що показують ступінь важливості контролю запасів. Для цього застосовується стандартний аналіз Парето або "правило 80\20", при якому вважається, що 20% матеріальних запасів вимагають 80% уваги, а що залишилися 80% запасів – тільки 20% уваги. АВС-аналіз виділяє запаси:

Категорії А – дорогі, такі, що вимагають особливої уваги;

Категорії В – звичайні, такі, що вимагають звичайного відношення;

Категорії С – дешеві, такі, що вимагають невеликої уваги.

Як правило, підприємство застосовує автоматичні способи обробки інформації для запасів категорії В. Рішення по запасах категорії А приймаються індивідуально виходячи з особливостей і обставин, що склалися. Запаси категорії С можна виключити з оперативного контролю, користуючись традиційними періодичними методами перевірок.

АВС-аналіз починається з обчислення загального річного використання кожної одиниці по показнику її вартості. Зазвичай на декілька дорогих одиниць доводиться значна частина вартості, тоді як сукупність дешевих запасів має незначну вартість. У такому аналізі перелік матеріалів приводиться в порядку зниження їх річної вартості. При цьому перші матеріали складуть запаси категорії А, потім – категорії В, а в кінці списку – запаси категорії С.

Таблиця 1.3

Класифікація запасів за категоріями

Категорія

Кількість, %

Сукупна кількість,

%

Використання по вартості,

%

Сукупне використання по вартості, %

А

18

18

70

70

В

24

42

20

90

С

58

100

10

100

 

Залежність сукупного споживання запасів від сукупної кількості матеріалів представлено на рис.1.1.

Логистика вариант 8

В

 

С

 
Логистика вариант 8Логистика вариант 8Логистика вариант 8Логистика вариант 8Логистика вариант 8

А

 
Логистика вариант 8Логистика вариант 8Логистика вариант 8

Рис.1.1. Крива АВС аналізу

 

2. Задача № 2

Постановка завдання: XYZ-аналіз. Розбити номенклатуру запасних частин на групи X, Y, Z на основі даних табл.2.1 розбити номенклатуру деталей на групи X, У, Z використовуючи для варіантів: 5-8 – стовпець 2, 4.

Таблиця 2.1 Дані про варіацію споживання запасних частин

№ п/п

Найменування запасної частини

Коефіцієнт варіації, %

1

2

4

1

Деталь 1

36

2

Деталь 2

12

3

Деталь 3

26

4

Деталь 4

26

5

Деталь 5

20

6

Деталь 6

19

7

Деталь 7

10

8

Деталь 8

40

9

Деталь 9

26

10

Деталь 10

54

11

Деталь 11

38

12

Деталь 12

21

 

Продовження таблиці 2.1

№ п/п

Найменування запасної частини

Коефіцієнт варіації, %

1

2

4

13

Деталь 13

41

14

Деталь 14

19

15

Деталь 15

43

16

Деталь 16

40

17

Деталь 17

57

18

Деталь 18

51

19

Деталь 19

5

20

Деталь 20

6

21

Деталь 21

37

22

Деталь 22

38

23

Деталь 23

47

24

Деталь 24

31

25

Деталь 25

38

26

Деталь 26

30

27

Деталь 27

29

28

Деталь 28

12

29

Деталь 29

70

30

Деталь 30

8

31

Деталь 31

30

32

Деталь 32

11

33

Деталь 33

29

34

Деталь 34

69

35

Деталь 35

46

36

Деталь 36

26

37

Деталь 37

5

38

Деталь 38

59

39

Деталь 39

2

40

Деталь 40

2

41

Деталь 41

7

42

Деталь 42

3

43

Деталь 43

1

44

Деталь 44

5

45

Деталь 45

10

46

Деталь 46

5

47

Деталь 47

20

48

Деталь 48

26

49

Деталь 49

81

50

Деталь 50

40

 

Крім того, сформувати групи запасів відповідно до критеріїв двома критеріями АВС і XYZ.

Виконання завдання:

XYZ-аналіз дозволяє поділити асортимент на три групи в залежності від рівномірності попиту і точності прогнозування.

У групу „Х” включають товари, попит на які є рівномірним або може незначно коливатися; обсяг реалізації даної групи товарів добре передбачається.

У групу „У” включають товари, які споживаються в обсягах, що коливаються. В цю групу можуть бути включені товари із сезонним характером попиту. Можливості прогнозування попиту даної групи товарів середні.

У групу „Z” включають товари, попит на які виникає лише епізодично, будь-які тенденції відсутні. Прогнозувати обсяги реалізації товарів групи „Z” складно.

Ознакою, на основі якої конкретну позицію асортименту зараховують до групи X, Y або Z, є коефіцієнт варіації попиту цієї номенклатурної позиції:

Логистика вариант 8,

де Логистика вариант 8 - середнє значення попиту;

Логистика вариант 8 - і-те значення попиту номенклатурної позиції.

Величина коефіцієнта варіації змінюється в межах від нуля до нескінченності. Поділ на групи X, Y і Z здійснюється наступним чином:

група „Х” - Логистика вариант 8

група „У” - Логистика вариант 8

група „Z” - Логистика вариант 8

Результаты группировки представим в таблице 2.2.

 

 

 

Таблиця 2.2 Груповання номенклатуру методом XYZ

№ п.п

Найменування запасної частини

Коефіцієнт варіації, %

Група

43

Деталь 43

1

Х

39

Деталь 39

2

Х

40

Деталь 40

2

Х

42

Деталь 42

3

Х

19

Деталь 19

5

Х

37

Деталь 37

5

Х

44

Деталь 44

5

Х

46

Деталь 46

5

Х

20

Деталь 20

6

Х

41

Деталь 41

7

Х

30

Деталь 30

8

Х

7

Деталь 7

10

Y

45

Деталь 45

10

Y

32

Деталь 32

11

Y

2

Деталь 2

12

Y

28

Деталь 28

12

Y

6

Деталь 6

19

Y

14

Деталь 14

19

Y

5

Деталь 5

20

Y

47

Деталь 47

20

Y

12

Деталь 12

21

Y

3

Деталь 3

26

Z

4

Деталь 4

26

Z

9

Деталь 9

26

Z

36

Деталь 36

26

Z

48

Деталь 48

26

Z

27

Деталь 27

29

Z

33

Деталь 33

29

Z

26

Деталь 26

30

Z

31

Деталь 31

30

Z

24

Деталь 24

31

Z

1

Деталь 1

36

Z

Продовження таблиці 2.2

№ п.п

Найменування запасної частини

Коефіцієнт варіації, %

Група

21

Деталь 21

37

Z

11

Деталь 11

38

Z

22

Деталь 22

38

Z

25

Деталь 25

38

Z

8

Деталь 8

40

Z

16

Деталь 16

40

Z

50

Деталь 50

40

Z

13

Деталь 13

41

Z

15

Деталь 15

43

Z

35

Деталь 35

46

Z

23

Деталь 23

47

Z

18

Деталь 18

51

Z

10

Деталь 10

54

Z

17

Деталь 17

57

Z

38

Деталь 38

59

Z

34

Деталь 34

69

Z

29

Деталь 29

70

Z

49

Деталь 49

81

Z

 

Грунтуючись на даних завдань 1, 2, розділимо матеріальні ресурси на класи за двовимірним критерієм.

Таблиця 2.3 Результати поділу на класи з двовимірному критерієм.

 

А

В

С

Х

-

19,20

43,39,40,42,37,44,46,41,30

У

7,2

-

45,32,28,6,14,5,47,12

Z

8,16,3,15,1,17

18,22,21,23,50,10,48,13,25,24

26,4,9,36,27,33,26,31,11

 

 

 

 

3. Задача № 3

Постановка завдання: Розрахунок параметрів системи управління запасами з фіксованим розміром замовлення і моделювання її роботи. Від розподільного складу до підприємства запасні частини доставляються в середньому за час t = 6 днів, причому можлива затримка в постачаннях tз = 2 днів. Витрати на подачу замовлення складають С0 = 700 грн. Потреба в запасних частинах даної номенклатурної групи дорівнює S=3500 од.. Витрати на зберігання однієї запасної частини складають I=12 грн. грн. Кількість робочих днів в році рівна N = 238. Розрахувати параметри системи управління запасами на період 3 місяці.

Виконання завдання:

Використовуючи формулу Вільсона, визначаємо оптимальний рівень запасу:

                Логистика вариант 8639 шт.

Розрахунок параметрів системи наведено в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Розрахунок параметрів системи управління запасами з фіксованим розміром замовлення

Показник

Порядок розрахунків

Річне

1.

Потреба, шт.

3500

2.

Оптимальний розмір замовлення, шт.

Формула Вільсона

639

3.

Час поставки, дн.

6

4.

Можлива затримка в поставках, дн.

2

5.

Очікуване денне споживання, шт./дн.

[1] / [число робочих днів]

15

6.

Строк споживання замовлення, дн.

[2] / [5]

43

7.

Очікуване споживання за час поставки, шт.

[3] * [5]

88

8.

Максимальне споживання за час поставки, шт.

([3] + [4]) * [5]

118

9.

Гарантійний запас, шт.

[8] – [7]

29

10.

Граничний рівень запасу, шт.

[9] + [7]

118

11.

Максимальний бажаний запас, шт.

[9] + [2]

668

12.

Строк витрати до граничного рівня, дн.

([11] – [10]) / [5]

37

 

Традиційно рух запасів у системі представляють графічно.

Логистика вариант 8Логистика вариант 8Логистика вариант 8

26

 
Логистика вариант 8

160

 
Логистика вариант 8Логистика вариант 8Логистика вариант 8Логистика вариант 8

Рис.3.1. Графік системи з фіксованим розміром замовлення зі збоями в постачаннях

 

Поставка може бути виконана із затримкою, яка дорівнює максимально можливої ​​– 1 день. Це призводить до використання гарантійного запасу та виникає необхідність його поповнення. Перше замовлення поповнює запас до рівня менше порогового значення.

Це вимагає введення в систему додаткової умови видачі замовлення: якщо  замовлення, яке надійшло не поповнює систему до порогового рівня, то нове замовлення виконується в день надходження замовлення. В іншому випадку система з даними розрахунковими параметрами не може працювати при наявності затримки в постачанні.

Дана ситуація виникає через невідповідність конкретних значень оптимального розміру замовлення та часових параметрів поставки (час поставки та можлива затримка поставки).

 

 

4. Задача № 4

Постановка завдання: Розрахунок параметрів системи управління запасами з фіксованим інтервалом між замовленнями і моделювання її роботи. Потреба підприємства в продукті, що замовляється, складає S = 10090 ед.  Витрати на подачу замовлення складають С0=330 грн. Витрати на зберігання одиниці продукту, що замовляється, складають I =50 грн. Термін доставки на підприємство продукції складає t =5 днів. Можлива затримка постачання - tз =3 днів. Кількість робочих днів в році рівна N =258. Розрахувати параметри системи управління запасами на період 3 місяці.

Виконання завдання: Оптимальний розмір замовлення в системі з фіксованим інтервалом часу між замовленнями використовується для визначення оптимального інтервалу часу між замовленнями, величина якого розраховується по формулі:

Логистика вариант 8,                                                        (4.1)

де N – число робочих днів у періоді, дні.

Розрахунки параметрів системи з фіксованим інтервалом часу між замовленнями наведено у табл.4.1.

Таблиця 4.1

Розрахунки параметрів системи керування запасами з фіксованим інтервалом часу між замовленнями

Показник

Порядок розрахунків

Річне значення

1.

Потреба, шт.

10090

2.

Інтервал часу між замовленнями, дн.

Формула 4.1

9

3.

Час поставки, дн.

5

4.

Можлива затримка в поставках, дн.

3

5.

Очікуване денне споживання, шт./дн.

[1] / [число робочих днів]

39

6.

Очікуване споживання за час поставки, шт.

[3] * [5]

196

7.

Максимальне споживання за час поставки, шт.

([3] + [4]) * [5]

313

8.

Гарантійний запас, шт.

[7] – [6]

117

9.

Максимальний бажаний запас, шт.

[8] + [2] * [5]

482

 

РЗ3=182

 

РЗ2=352

 

ТЗ2=131

 

ТЗ2=326

 
Логистика вариант 8Логистика вариант 8Логистика вариант 8Логистика вариант 8Логистика вариант 8Логистика вариант 8Логистика вариант 8

Рис.4.1. Графік  параметрів системи управління запасами з фіксованим інтервалом між замовленнями

В перший день обсяг запасу дорівнює максимально бажаного запасу, тобто поточний запас в 1-й день дорівнює ТЗ1 = МЖЗ = 482 шт. Замовлення проводиться на 5 день (через 4 дня, I - ВП = 9-5=4 дня).

ТЗ2 = ТЗ1 - ОДП *4= 482-39*4=326 шт.,

РЗ2 = МЖЗ - ТЗ + ОП = 482-326+196=352 шт.

Але на 5 день замовлення не приходить, воно приходить лише через час можливої ​​затримки в постачаннях (ВЗ), яка дорівнює 3 днів. Тобто замовлення приходить на 8-й день (5+3), а в 9-й день ми робимо нове замовлення (минуло 9 днів з моменту замовлення): ТЗ3 = ТЗ2 - ОДП *5 = 326- 39*5=131 шт.,

РЗ3= МЖЗ – ТЗ3 + ОП = 482-131+196=547 шт.

Але, так як на наступний день ми отримуємо перші замовлення, то з РЗ3 ми віднімаємо отриманий РЗ2, тобто новий РЗ3 = 182 шт. Друге замовлення приходить вчасно, тобто через 5 днів після моменту його розміщення (на 14 день). Коли має прийти замовлення ТЗ4 = (ТЗ3 + РЗ3) - ОП = 131+182-196=117 шт., ТЗ4 = ГЗ. Після надходження замовлення ТЗ4 = 117+365=482 шт. Отже, ТЗ4 = МЖЗ. Відбулася нормалізація роботи системи.

5. Задача № 5

Постановка завдання: Розрахунок параметрів системи управління запасами з встановленою періодичністю поповнення запасу до постійного рівня і моделювання її роботи. Потреба підприємства в продукті, що замовляється, складає S =10090. Витрати на подачу замовлення складають С0=330. Витрати на зберігання одиниці продукту, що замовляється, складають I=50 грн. Термін доставки на підприємство продукції складає t =5 днів. Можлива затримка постачання - tз = 3 днів. Кількість робочих днів в році рівна N =258. Розрахувати параметри системи управління запасами на період 3 місяці.

Виконання завдання: Система керування запасами з установленою періодичністю поповнення до постійного рівня використовує параметри системи з фіксованим розміром замовлення та з фіксованим інтервалом часу між замовленнями. Розрахунки параметрів системи із установленою періодичністю поповнення до постійного рівня наведені в табл.5.1.

Таблиця 5.1

Розрахунки параметрів системи із установленою періодичністю поповнення до постійного рівня

Показник

Порядок розрахунків

Річне значення

1.

Потреба, шт.

10090

2.

Інтервал часу між замовленнями, дн.

Формула 4.1

9

3.

Час поставки, дн.

5

4.

Можлива затримка в поставках, дн.

3

5.

Очікуване денне споживання, шт./дн.

[1] / [число робочих днів]

39

6.

Очікуване споживання за час поставки, шт.

[3] * [5]

196

7.

Максимальне споживання за час поставки, шт.

([3] + [4]) * [5]

313

8.

Гарантійний запас, шт.

[7] – [6]

117

9.

Граничний рівень, шт.

[8] + [6]

313

10.

Максимальний бажаний запас, шт.

[8] + [2] * [5]

482

Логистика вариант 8

РЗ3=182

 
Логистика вариант 8

РЗ2=352

 

ТЗ2=131

 
Логистика вариант 8Логистика вариант 8

ТЗ2=326

 
Логистика вариант 8Логистика вариант 8Логистика вариант 8

 

Рис.5.1. Система керування запасами з установленою періодичністю поповнення до постійного рівня

В перший день обсяг запасу дорівнює максимально бажаного запасу, тобто поточний запас в 1-й день дорівнює ТЗ1 = МЖЗ = 482 шт. Замовлення проводиться на 5 день (через 4 дня, I - ВП = 9-5=4 дня).

ТЗ2 = ТЗ1 - ОДП *4= 482-39*4=326 шт.,

РЗ2 = МЖЗ - ТЗ + ОП = 482-326+196=352 шт.

Але на 5 день замовлення не приходить, воно приходить лише через час можливої ​​затримки в постачаннях (ВЗ), яка дорівнює 3 днів. Тобто замовлення приходить на 8-й день (5+3), а в 9-й день ми робимо нове замовлення (минуло 9 днів з моменту замовлення): ТЗ3 = ТЗ2 - ОДП *5 = 326- 39*5=131 шт.,

РЗ3= МЖЗ – ТЗ3 + ОП = 482-131+196=547 шт.

Але, так як на наступний день ми отримуємо перші замовлення, то з РЗ3 ми віднімаємо отриманий РЗ2, тобто новий РЗ3 = 182 шт. Друге замовлення приходить вчасно, тобто через 5 днів після моменту його розміщення (на 14 день). Коли має прийти замовлення ТЗ4 = (ТЗ3 + РЗ3) - ОП = 131+182-196=117 шт., ТЗ4 = ГЗ.

 

6. Задача № 6

Постановка завдання: Розрахунок параметрів системи управління запасами „мінімум-максимум” і моделювання її роботи. Потреба підприємства в продукті, що замовляється, складає S = 10090. Витрати на подачу замовлення складають С0 =330. Витрати на зберігання одиниці продукту, що замовляється, складають I =50 грн. Термін доставки на підприємство продукції складає t = 5 днів. Можлива затримка постачання - tз =3 днів. Кількість робочих днів в році рівна N =258. Розрахувати параметри системи управління запасами на період 3 місяці.

Виконання завдання: Розрахунок параметрів системи «мінімум-максимум» збігається з розрахунком параметрів системи з встановленою періодичністю поповнення запасів до постійного рівня

Таблиця 5.1

Розрахунки параметрів системи із установленою періодичністю поповнення до постійного рівня

Показник

Порядок розрахунків

Річне значення

1.

Потреба, шт.

10090

2.

Інтервал часу між замовленнями, дн.

Формула 4.1

9

3.

Час поставки, дн.

5

4.

Можлива затримка в поставках, дн.

3

5.

Очікуване денне споживання, шт./дн.

[1] / [число робочих днів]

39

6.

Очікуване споживання за час поставки, шт.

[3] * [5]

196

7.

Максимальне споживання за час поставки, шт.

([3] + [4]) * [5]

313

8.

Гарантійний запас, шт.

[7] – [6]

117

9.

Граничний рівень, шт.

[8] + [6]

313

10.

Максимальний бажаний запас, шт.

[8] + [2] * [5]

482

 

Система "мінімум -максимум" може реагувати на всі види збоїв у поставках (затримка, передчасна поставка, неповна поставка, постачання завищеного обсягу), оскільки ведеться облік поточного рівня запасу при розрахунку розміру оформлюваного замовлення та гарантійний запас включається в пороговий рівень запасу. Збої в споживанні пов'язані з можливістю прискорення або скорочення інтенсивності споживання протягом часу.

У системі " мінімум -максимум" використання розрахункового розміру замовлення, а також порядок визначення моменту видачі замовлення дозволяють врахувати можливі зміни споживання за час поставки. Модель роботи системи в умовах наявності збоїв в споживанні припускає, що зміна інтенсивності споживання відбувається кожен цикл роботи системи. Графічна модель роботи системи наведена на рис.6.1.

 

ТЗ2 =131

 

РЗ1 =365

 

ТЗ1 =313

 
Логистика вариант 8Логистика вариант 8Логистика вариант 8Логистика вариант 8Логистика вариант 8Логистика вариант 8

 

 

 

 

 

 

 

 

7. Задача № 7

Постановка завдання: Обґрунтування постачальника і обсягу постачання. В підприємства є чотири постачальники – F1, F2, F3, F4. Необхідно визначити їх оптимальний склад для закупівлі 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 і 10 одиниць запасу відповідно, якщо відомі витрати на придбання ресурсів.

В8

F1

F2

F3

F4

1

20

21

15

4

2

25

25

35

6

3

30

30

48

8

4

32

42

56

24

5

34

45

63

35

6

40

54

70

48

7

48

60

74

63

8

55

68

76

72

9

70

72

77

81

10

72

85

78

90

 

Виконання завдання:

I етап. Умовна оптимізація. 1-ий шаг. k = 4. Припустимо, що всі запаси в кількості x4 = 10 постачаються підприємством №4. У цьому випадку, мінімальні витрати, як це видне з таблиці, складають f4(u4) = 90, отже, F4(e4) = f4(u4)

e3

u4

e4 = e3 - u4

f4(u4)

F*4(e4)

1

0

1

0

 

 

1

0

4

4

2

0

2

0

 

 

1

1

4

 

 

2

0

6

6

3

0

3

0

 

 

1

2

4

 

 

2

1

6

 

 

3

0

8

8

4

0

4

0

 

 

1

3

4

 

 

2

2

6

 

 

3

1

8

 

 

4

0

24

24

5

0

5

0

 

 

1

4

4

 

 

2

3

6

 

 

3

2

8

 

 

4

1

24

 

 

5

0

35

35

6

0

6

0

 

 

1

5

4

 

 

2

4

6

 

 

3

3

8

 

 

4

2

24

 

 

5

1

35

 

 

6

0

48

48

7

0

7

0

 

 

1

6

4

 

 

2

5

6

 

 

3

4

8

 

 

4

3

24

 

 

5

2

35

 

 

6

1

48

 

 

7

0

63

63

8

0

8

0

 

 

1

7

4

 

 

2

6

6

 

 

3

5

8

 

 

4

4

24

 

 

5

3

35

 

 

6

2

48

 

 

7

1

63

 

 

8

0

72

72

9

0

9

0

 

 

1

8

4

 

 

2

7

6

 

 

3

6

8

 

 

4

5

24

 

 

5

4

35

 

 

6

3

48

 

 

7

2

63

 

 

8

1

72

 

 

9

0

81

81

10

0

10

0

 

 

1

9

4

 

 

2

8

6

 

 

3

7

8

 

 

4

6

24

 

 

5

5

35

 

 

6

4

48

 

 

7

3

63

 

 

8

2

72

 

 

9

1

81

 

 

10

0

90

90

 

2-ий шаг. k = 3. Визначаємо оптимальну стратегію при розподілі постачання запасів між підприємствами №3, 4. При цьому рекуррентное співвідношення Беллмана має вигляд: F3(e3) = max(x3 ≤ e3)(f3(u3) + F4(e3-u3))

 

 e2

u3

e3 = e2 - u3

f3(u3)

F*3(e2)

F2(u3,e2)

F*3(e3)

1

0

1

0

4

4

 

 

1

0

15

0

15

15

2

0

2

0

6

6

 

 

1

1

15

4

19

 

 

2

0

35

0

35

35

3

0

3

0

8

8

 

 

1

2

15

6

21

 

 

2

1

35

4

39

 

 

3

0

48

0

48

48

4

0

4

0

24

24

 

 

1

3

15

8

23

 

 

2

2

35

6

41

 

 

3

1

48

4

52

 

 

4

0

56

0

56

56

5

0

5

0

35

35

 

 

1

4

15

24

39

 

 

2

3

35

8

43

 

 

3

2

48

6

54

 

 

4

1

56

4

60

 

 

5

0

63

0

63

63

6

0

6

0

48

48

 

 

1

5

15

35

50

 

 

2

4

35

24

59

 

 

3

3

48

8

56

 

 

4

2

56

6

62

 

 

5

1

63

4

67

 

 

6

0

70

0

70

70

7

0

7

0

63

63

 

 

1

6

15

48

63

 

 

2

5

35

35

70

 

 

3

4

48

24

72

 

 

4

3

56

8

64

 

 

5

2

63

6

69

 

 

6

1

70

4

74

74

 

7

0

74

0

74

 

8

0

8

0

72

72

 

 

1

7

15

63

78

 

 

2

6

35

48

83

83

 

3

5

48

35

83

 

 

4

4

56

24

80

 

 

5

3

63

8

71

 

 

6

2

70

6

76

 

 

7

1

74

4

78

 

 

8

0

76

0

76

 

9

0

9

0

81

81

 

 

1

8

15

72

87

 

 

2

7

35

63

98

98

 

3

6

48

48

96

 

 

4

5

56

35

91

 

 

5

4

63

24

87

 

 

6

3

70

8

78

 

 

7

2

74

6

80

 

 

8

1

76

4

80

 

 

9

0

77

0

77

 

10

0

10

0

90

90

 

 

1

9

15

81

96

 

 

2

8

35

72

107

 

 

3

7

48

63

111

111

 

4

6

56

48

104

 

 

5

5

63

35

98

 

 

6

4

70

24

94

 

 

7

3

74

8

82

 

 

8

2

76

6

82

 

 

9

1

77

4

81

 

 

10

0

78

0

78

 

 

3-ий шаг. k = 2. Визначаємо оптимальну стратегію при розподілі постачання запасів між підприємствами №2, 3, 4. При цьому рекуррентное співвідношення Беллмана має вигляд: F2(e2) = max(x2 ≤ e2)(f2(u2) + F3(e2-u2))

e1

u2

e2 = e1 - u2

f2(u2)

F*2(e1)

F1(u2,e1)

F*2(e2)

1

0

1

0

15

15

 

 

1

0

21

0

21

21

2

0

2

0

35

35

 

 

1

1

21

15

36

36

 

2

0

25

0

25

 

3

0

3

0

48

48

 

 

1

2

21

35

56

56

 

2

1

25

15

40

 

 

3

0

30

0

30

 

4

0

4

0

56

56

 

 

1

3

21

48

69

69

 

2

2

25

35

60

 

 

3

1

30

15

45

 

 

4

0

42

0

42

 

5

0

5

0

63

63

 

 

1

4

21

56

77

77

 

2

3

25

48

73

 

 

3

2

30

35

65

 

 

4

1

42

15

57

 

 

5

0

45

0

45

 

6

0

6

0

70

70

 

 

1

5

21

63

84

84

 

2

4

25

56

81

 

 

3

3

30

48

78

 

 

4

2

42

35

77

 

 

5

1

45

15

60

 

 

6

0

54

0

54

 

7

0

7

0

74

74

 

 

1

6

21

70

91

91

 

2

5

25

63

88

 

 

3

4

30

56

86

 

 

4

3

42

48

90

 

 

5

2

45

35

80

 

 

6

1

54

15

69

 

 

7

0

60

0

60

 

8

0

8

0

83

83

 

 

1

7

21

74

95

 

 

2

6

25

70

95

 

 

3

5

30

63

93

 

 

4

4

42

56

98

98

 

5

3

45

48

93

 

 

6

2

54

35

89

 

 

7

1

60

15

75

 

 

8

0

68

0

68

 

9

0

9

0

98

98

 

 

1

8

21

83

104

 

 

2

7

25

74

99

 

 

3

6

30

70

100

 

 

4

5

42

63

105

105

 

5

4

45

56

101

 

 

6

3

54

48

102

 

 

7

2

60

35

95

 

 

8

1

68

15

83

 

 

9

0

72

0

72

 

10

0

10

0

111

111

 

 

1

9

21

98

119

119

 

2

8

25

83

108

 

 

3

7

30

74

104

 

 

4

6

42

70

112

 

 

5

5

45

63

108

 

 

6

4

54

56

110

 

 

7

3

60

48

108

 

 

8

2

68

35

103

 

 

9

1

72

15

87

 

 

10

0

85

0

85

 

 

 4-ий шаг. k = 1. Визначаємо оптимальну стратегію при розподілі постачання запасів між підприємствами №1, 2, 3, 4. При цьому рекуррентное співвідношення Беллмана має вигляд: F1(e1) = max(x1 ≤ e1)(f1(u1) + F2(e1-u1))

e0

u1

e1 = e0 - u1

f1(u1)

F*1(e0)

F0(u1,e0)

F*1(e1)

1

0

1

0

21

21

21

 

1

0

20

0

20

 

2

0

2

0

36

36

 

 

1

1

20

21

41

41

 

2

0

25

0

25

 

3

0

3

0

56

56

56

 

1

2

20

36

56

 

 

2

1

25

21

46

 

 

3

0

30

0

30

 

4

0

4

0

69

69

 

 

1

3

20

56

76

76

 

2

2

25

36

61

 

 

3

1

30

21

51

 

 

4

0

32

0

32

 

5

0

5

0

77

77

 

 

1

4

20

69

89

89

 

2

3

25

56

81

 

 

3

2

30

36

66

 

 

4

1

32

21

53

 

 

5

0

34

0

34

 

6

0

6

0

84

84

 

 

1

5

20

77

97

97

 

2

4

25

69

94

 

 

3

3

30

56

86

 

 

4

2

32

36

68

 

 

5

1

34

21

55

 

 

6

0

40

0

40

 

7

0

7

0

91

91

 

 

1

6

20

84

104

104

 

2

5

25

77

102

 

 

3

4

30

69

99

 

 

4

3

32

56

88

 

 

5

2

34

36

70

 

 

6

1

40

21

61

 

 

7

0

48

0

48

 

8

0

8

0

98

98

 

 

1

7

20

91

111

111

 

2

6

25

84

109

 

 

3

5

30

77

107

 

 

4

4

32

69

101

 

 

5

3

34

56

90

 

 

6

2

40

36

76

 

 

7

1

48

21

69

 

 

8

0

55

0

55

 

9

0

9

0

105

105

 

 

1

8

20

98

118

118

 

2

7

25

91

116

 

 

3

6

30

84

114

 

 

4

5

32

77

109

 

 

5

4

34

69

103

 

 

6

3

40

56

96

 

 

7

2

48

36

84

 

 

8

1

55

21

76

 

 

9

0

70

0

70

 

10

0

10

0

119

119

 

 

1

9

20

105

125

125

 

2

8

25

98

123

 

 

3

7

30

91

121

 

 

4

6

32

84

116

 

 

5

5

34

77

111

 

 

6

4

40

69

109

 

 

7

3

48

56

104

 

 

8

2

55

36

91

 

 

9

1

70

21

91

 

 

10

0

72

0

72

 

 

 Пояснимо побудову таблиць і послідовність проведення розрахунків.

Стовпці 1, 2 і 3 для всіх трьох таблиць однакові, тому їх можна було б зробити загальними. Стовпець 4 заповнюється на основі вихідних даних про функції доходу, значення в стовпці 5 беруться зі стовпця 7 попередньої таблиці, стовпець 6 заповнюється сумою значень стовпців 4 і 5 (у таблиці 4-го кроку стовпці 5 і 6 відсутні). У стовпці 7 записується максимальне значення попереднього стовпця для фіксованого початкового стану, і в 8 стовпці записується керування з 2 стовпця, на якому досягається максимум в 7.

Етап II. Безумовна оптимізація.

З таблиці 4-го кроку маємо F*1(e0 = 10) = 125. Тобто мінімальні витрати усієї системи при кількості запасів e0 = 10 дорівнюють 125. Із цієї ж таблиці одержуємо, що 1-му підприємству слід виділити u*1(e0 = 10) = 1

При цьому залишок засобів складе:

e1 = e0 - u1

e1 = 10 - 1 = 9

 З таблиці 3-го кроку маємо F*2(e1 = 9) = 105. Тобто мінімальні витрати усієї системи при кількості запасів e1 = 9 дорівнюють 105. Із цієї ж таблиці одержуємо, що 2-му підприємству слід виділити u*2(e1 = 9) = 4

При цьому залишок засобів складе:

e2 = e1 - u2

e2 = 9 - 4 = 5

 З таблиці 2-го кроку маємо F*3(e2 = 5) = 63. Тобто мінімальні витрати усієї системи при кількості запасів e2 = 5 дорівнюють 63. Із цієї ж таблиці одержуємо, що 3-му підприємству слід виділити u*3(e2 = 5) = 5

При цьому залишок засобів складе:

e3 = e2 - u3

e3 = 5 - 5 = 0

Останньому підприємству дістається 0.

Висновок: Постачання запасів слід розподілити наступним чином: 1 підприємство постачає 1 од.  запасів, 2-е підприємство постачає 4 од. запасів, 3-е підприємство постачає 5 од. запасів.

Список використаних джерел

1. Крикавський Є.В. Логістика. Основи теорії. Підручник - 2-е вид., доп. і переробл. - Львів: Інтелект-Захід, 2006. - 456с.

2. Даниленко А. С., Варченко О. М., Шубравська О. В. та ін. Логістика: теорія і практика : Навч. Посібник. – К.: «Хай-Тек Прес», 2010. – 408 с.

3. Сумець О.М. Логістика: теорія, ситуації, практичні завдання. Частина 1. Логістика як інструмент ринкової економіки : Навч. посібник / О.М. Сумець, О.Б. Білоцерківський, І.П. Голофаєва. – Харків: Міськдрук, 2010. – 212 с.

 

 

 

Наверх страницы

Внимание! Не забудьте ознакомиться с остальными документами данного пользователя!

Соседние файлы в текущем каталоге:

На сайте уже 21970 файлов общим размером 9.9 ГБ.

Наш сайт представляет собой Сервис, где студенты самых различных специальностей могут делиться своей учебой. Для удобства организован онлайн просмотр содержимого самых разных форматов файлов с возможностью их скачивания. У нас можно найти курсовые и лабораторные работы, дипломные работы и диссертации, лекции и шпаргалки, учебники, чертежи, инструкции, пособия и методички - можно найти любые учебные материалы. Наш полезный сервис предназначен прежде всего для помощи студентам в учёбе, ведь разобраться с любым предметом всегда быстрее когда можно посмотреть примеры, ознакомится более углубленно по той или иной теме. Все материалы на сайте представлены для ознакомления и загружены самими пользователями. Учитесь с нами, учитесь на пятерки и становитесь самыми грамотными специалистами своей профессии.

Не нашли нужный документ? Воспользуйтесь поиском по содержимому всех файлов сайта:



Каждый день, проснувшись по утру, заходи на obmendoc.ru

Товарищ, не ленись - делись файлами и новому учись!

Яндекс.Метрика