Скачиваний:   1
Пользователь:   byrish
Добавлен:   18.10.2015
Размер:   754.0 КБ
СКАЧАТЬ

Зміст

1. Задача № 1   3

2. Задача № 2   8

3. Задача № 3   13

4. Задача № 4   15

5. Задача № 5   17

6. Задача № 6   19

7. Задача № 7   21

Список використаних джерел   28

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Задача № 1

Дано: АВС-аналіз. Розбити номенклатуру деталей на групи АВС на основі даних табл. 1.1.

Таблиця 1.1 - Величина витрат і вартість запасних частин

№ п/п

Найменування запасної частини

Ціна запасної частини, грн.

Витрати запасної частини, шт.

Ц3

Р1

1

Деталь 1

67

1420

2

Деталь 2

234

21

3

Деталь 3

30

5350

4

Деталь 4

897

8

5

Деталь 5

17

305

6

Деталь 6

16

220

7

Деталь 7

3599

31

8

Деталь 8

110О

156

9

Деталь 9

21

365

10

Деталь 10

158

170

11

Деталь 11

160

52

12

Деталь 12

2590

65

13

Деталь 13

1782

18

14

Деталь 14

97

119

15

Деталь 15

286

460

16

Деталь 16

147

1115

17

Деталь 17

1056

91

18

Деталь 18

95

605

19

Деталь 19

84

987

20

Деталь 20

302

158

21

Деталь 21

568

76

22

Деталь 22

249

195

23

Деталь 23

57

612

24

Деталь 24

26

780

25

Деталь 25

1

22563

26

Деталь 26

99

158

Продовження табл.1.1.

№ п/п

Найменування запасної частини

Ціна запасної частини, грн.

Витрати запасної частини, шт.

Ц3

Р1

27

Деталь 27

30

520

28

Деталь 28

168

90

29

Деталь 29

1150

9

30

Деталь 30

33

312

31

Деталь 31

56

186

32

Деталь 32

1,5

4986

33

Деталь 33

140

62

34

Деталь 34

1180

10

35

Деталь 35

21

382

36

Деталь 36

228

24

37

Деталь 37

2,5

1421

38

Деталь 38

416

9

39

Деталь 39

1,5

2396

40

Деталь 40

1

1317

41

Деталь 41

0,6

1212

42

Деталь 42

0,4

2316

43

Деталь 43

0,2

2465

44

Деталь 44

0,06

5896

45

Деталь 45

0,02

10612

46

Деталь 46

0,025

1718

47

Деталь 47

0,015

1015

48

Деталь 48

215

81

49

Деталь 49

41

278

50

Деталь 50

1156

19

 

Використовуючи диференційний метод розіб'ємо номенклатуру запасних частин на групи А, В, С. Результат представимо в таблиці 1.2.

 

 


Таблиця 1.2 Груповання методом А, В, С.

Найменування запасної частини

Ціна запасної частини, грн.

Витрати запасної частини, шт.

Реалізація продукту, грн.

Частка в загальній реалізації,%

Частка кількості в загальній кількості, %

Кількість позицій асортименту впорядкованого списку наростаючим підсумком у відсотках до общ.колічеству позицій, %

Частка продукту наростаючим підсумком,%

Виділення груп

Деталь 8

1100

156

171600

9,8160

2

2

9,816

А

Деталь 12

2590

65

168350

9,6301

2

4

19,4461

А

Деталь 16

147

1115

163905

9,3759

2

6

28,822

А

Деталь 3

30

5350

160500

9,1811

2

8

38,0031

А

Деталь 15

286

460

131560

7,5256

2

10

45,5287

А

Деталь 7

3599

31

111569

6,3821

2

12

51,9108

А

Деталь 17

1056

91

96096

5,4970

2

14

57,4078

А

Деталь 1

67

1420

95140

5,4423

2

16

62,8501

А

Деталь 19

84

987

82908

4,7426

2

18

67,5927

А

Деталь 18

95

605

57475

3,2877

2

20

70,8804

В

Деталь 22

249

195

48555

2,7775

2

22

73,6579

В

Деталь 20

302

158

47716

2,7295

2

24

76,3874

В

Деталь 21

568

76

43168

2,4693

2

26

78,8567

В

Деталь 23

57

612

34884

1,9955

2

28

80,8522

В

Деталь 13

1782

18

32076

1,8348

2

30

82,687

В

Деталь 10

158

170

26860

1,5365

2

32

84,2235

В

Деталь 25

1

22563

22563

1,2907

2

34

85,5142

В

Деталь 50

1156

19

21964

1,2564

2

36

86,7706

В

Деталь 24

26

780

20280

1,1601

2

38

87,9307

В

Деталь 48

215

81

17415

0,9962

2

40

88,9269

В

Деталь 26

99

158

15642

0,8948

2

42

89,8217

В

Деталь 27

30

520

15600

0,8924

2

44

90,7141

С

Деталь 28

168

90

15120

0,8649

2

46

91,579

С

Деталь 34

1180

10

11800

0,6750

2

48

92,254

С

Деталь 14

97

119

11543

0,6603

2

50

92,9143

С

Деталь 49

41

278

11398

0,6520

2

52

93,5663

С

Деталь 31

56

186

10416

0,5958

2

54

94,1621

С

Деталь 29

1150

9

10350

0,5921

2

56

94,7542

С

Деталь 30

33

312

10296

0,5890

2

58

95,3432

С

Деталь 33

140

62

8680

0,4965

2

60

95,8397

С

Деталь 11

160

52

8320

0,4759

2

62

96,3156

С

Деталь 35

21

382

8022

0,4589

2

64

96,7745

С

Деталь 9

21

365

7665

0,4385

2

66

97,213

С

Деталь 32

1,5

4986

7479

0,4278

2

68

97,6408

С

Деталь 4

897

8

7176

0,4105

2

70

98,0513

С

Деталь 36

228

24

5472

0,3130

2

72

98,3643

С

Деталь 5

17

305

5185

0,2966

2

74

98,6609

С

Деталь 2

234

21

4914

0,2811

2

76

98,942

С

Деталь 38

416

9

3744

0,2142

2

78

99,1562

С

Деталь 39

1,5

2396

3594

0,2056

2

80

99,3618

С

Деталь 37

2,5

1421

3552,5

0,2032

2

82

99,565

С

Деталь 6

16

220

3520

0,2014

2

84

99,7664

С

Деталь 40

1

1317

1317

0,0753

2

86

99,8417

С

Деталь 42

0,4

2316

926,4

0,0530

2

88

99,8947

С

Деталь 41

0,6

1212

727,2

0,0416

2

90

99,9363

С

Деталь 43

0,2

2465

493

0,0282

2

92

99,9645

С

Деталь 44

0,06

5896

353,76

0,0202

2

94

99,9847

С

Деталь 45

0,02

10612

212,24

0,0121

2

96

99,9968

С

Деталь 46

0,025

1718

42,95

0,0025

2

98

99,9993

С

Деталь 47

0,015

1015

15,225

0,0009

2

100

100

С


ABC-аналіз дозволяє розподілити матеріали по категоріях, що показують ступінь важливості контролю запасів. Для цього застосовується стандартний аналіз Парето або "правило 80\20", при якому вважається, що 20% матеріальних запасів вимагають 80% уваги, а що залишилися 80% запасів – тільки 20% уваги. АВС-аналіз виділяє запаси:

Категорії А – дорогі, такі, що вимагають особливої уваги;

Категорії В – звичайні, такі, що вимагають звичайного відношення;

Категорії С – дешеві, такі, що вимагають невеликої уваги.

Як правило, підприємство застосовує автоматичні способи обробки інформації для запасів категорії В. Рішення по запасах категорії А приймаються індивідуально виходячи з особливостей і обставин, що склалися. Запаси категорії С можна виключити з оперативного контролю, користуючись традиційними періодичними методами перевірок.

АВС-аналіз починається з обчислення загального річного використання кожної одиниці по показнику її вартості. Зазвичай на декілька дорогих одиниць доводиться значна частина вартості, тоді як сукупність дешевих запасів має незначну вартість. У такому аналізі перелік матеріалів приводиться в порядку зниження їх річної вартості. При цьому перші матеріали складуть запаси категорії А, потім – категорії В, а в кінці списку – запаси категорії С.

Таблиця 1.3

Класифікація запасів за категоріями

Категорія

Кількість, %

Сукупна кількість,

%

Використання по вартості,

%

Сукупне використання по вартості, %

А

18

18

70

70

В

24

42

20

90

С

58

100

10

100

 

Залежність сукупного споживання запасів від сукупної кількості матеріалів представлено на рис.1.1.

Логистика вариант 7Логистика вариант 7

А

 

В

 

С

 
Логистика вариант 7Логистика вариант 7Логистика вариант 7Логистика вариант 7Логистика вариант 7Логистика вариант 7Логистика вариант 7

Рис.1.1. Крива АВС аналізу

 

2. Задача № 2

Постановка завдання: XYZ-аналіз. Розбити номенклатуру запасних частин на групи X, Y, Z на основі даних табл.2.1 розбити номенклатуру деталей на групи X, У, Z використовуючи для варіантів: 5-8 – стовпець 2, 4.

Таблиця 2.1 Дані про варіацію споживання запасних частин

№ п/п

Найменування запасної частини

Коефіцієнт варіації, %

1

2

4

1

Деталь 1

36

2

Деталь 2

12

3

Деталь 3

26

4

Деталь 4

26

5

Деталь 5

20

6

Деталь 6

19

7

Деталь 7

10

8

Деталь 8

40

9

Деталь 9

26

10

Деталь 10

54

11

Деталь 11

38

12

Деталь 12

21

 

Продовження таблиці 2.1

№ п/п

Найменування запасної частини

Коефіцієнт варіації, %

1

2

4

13

Деталь 13

41

14

Деталь 14

19

15

Деталь 15

43

16

Деталь 16

40

17

Деталь 17

57

18

Деталь 18

51

19

Деталь 19

5

20

Деталь 20

6

21

Деталь 21

37

22

Деталь 22

38

23

Деталь 23

47

24

Деталь 24

31

25

Деталь 25

38

26

Деталь 26

30

27

Деталь 27

29

28

Деталь 28

12

29

Деталь 29

70

30

Деталь 30

8

31

Деталь 31

30

32

Деталь 32

11

33

Деталь 33

29

34

Деталь 34

69

35

Деталь 35

46

36

Деталь 36

26

37

Деталь 37

5

38

Деталь 38

59

39

Деталь 39

2

40

Деталь 40

2

41

Деталь 41

7

42

Деталь 42

3

43

Деталь 43

1

44

Деталь 44

5

45

Деталь 45

10

46

Деталь 46

5

47

Деталь 47

20

48

Деталь 48

26

49

Деталь 49

81

50

Деталь 50

40

 

Крім того, сформувати групи запасів відповідно до критеріїв двома критеріями АВС і XYZ.

Виконання завдання:

XYZ-аналіз дозволяє поділити асортимент на три групи в залежності від рівномірності попиту і точності прогнозування.

У групу „Х” включають товари, попит на які є рівномірним або може незначно коливатися; обсяг реалізації даної групи товарів добре передбачається.

У групу „У” включають товари, які споживаються в обсягах, що коливаються. В цю групу можуть бути включені товари із сезонним характером попиту. Можливості прогнозування попиту даної групи товарів середні.

У групу „Z” включають товари, попит на які виникає лише епізодично, будь-які тенденції відсутні. Прогнозувати обсяги реалізації товарів групи „Z” складно.

Ознакою, на основі якої конкретну позицію асортименту зараховують до групи X, Y або Z, є коефіцієнт варіації попиту цієї номенклатурної позиції:

Логистика вариант 7,

де Логистика вариант 7 - середнє значення попиту;

Логистика вариант 7 - і-те значення попиту номенклатурної позиції.

Величина коефіцієнта варіації змінюється в межах від нуля до нескінченності. Поділ на групи X, Y і Z здійснюється наступним чином:

група „Х” - Логистика вариант 7

група „У” - Логистика вариант 7

група „Z” - Логистика вариант 7

Результаты группировки представим в таблице 2.2.

 

 

 

Таблиця 2.2 Груповання номенклатуру методом XYZ

№ п.п

Найменування запасної частини

Коефіцієнт варіації, %

Група

43

Деталь 43

1

Х

39

Деталь 39

2

Х

40

Деталь 40

2

Х

42

Деталь 42

3

Х

19

Деталь 19

5

Х

37

Деталь 37

5

Х

44

Деталь 44

5

Х

46

Деталь 46

5

Х

20

Деталь 20

6

Х

41

Деталь 41

7

Х

30

Деталь 30

8

Х

7

Деталь 7

10

Y

45

Деталь 45

10

Y

32

Деталь 32

11

Y

2

Деталь 2

12

Y

28

Деталь 28

12

Y

6

Деталь 6

19

Y

14

Деталь 14

19

Y

5

Деталь 5

20

Y

47

Деталь 47

20

Y

12

Деталь 12

21

Y

3

Деталь 3

26

Z

4

Деталь 4

26

Z

9

Деталь 9

26

Z

36

Деталь 36

26

Z

48

Деталь 48

26

Z

27

Деталь 27

29

Z

33

Деталь 33

29

Z

26

Деталь 26

30

Z

31

Деталь 31

30

Z

24

Деталь 24

31

Z

1

Деталь 1

36

Z

Продовження таблиці 2.2

№ п.п

Найменування запасної частини

Коефіцієнт варіації, %

Група

21

Деталь 21

37

Z

11

Деталь 11

38

Z

22

Деталь 22

38

Z

25

Деталь 25

38

Z

8

Деталь 8

40

Z

16

Деталь 16

40

Z

50

Деталь 50

40

Z

13

Деталь 13

41

Z

15

Деталь 15

43

Z

35

Деталь 35

46

Z

23

Деталь 23

47

Z

18

Деталь 18

51

Z

10

Деталь 10

54

Z

17

Деталь 17

57

Z

38

Деталь 38

59

Z

34

Деталь 34

69

Z

29

Деталь 29

70

Z

49

Деталь 49

81

Z

 

Грунтуючись на даних завдань 1, 2, розділимо матеріальні ресурси на класи за двовимірним критерієм.

Таблиця 2.3 Результати поділу на класи з двовимірному критерієм.

 

А

В

С

Х

19

20

43,39,40,42,30,46,44,42,43,41,37

У

7,12

-

28,14,32,5,2,6,45

Z

17,3,16,1,15,8

22,23,25,21,10,13,48,24,18,26

38,36,4,9,27,34,31,49,29,33,11,35

 

 

 

 

3. Задача № 3

Постановка завдання: Розрахунок параметрів системи управління запасами з фіксованим розміром замовлення і моделювання її роботи. Від розподільного складу до підприємства запасні частини доставляються в середньому за час t = 11 днів, причому можлива затримка в постачаннях tз = 4 днів. Витрати на подачу замовлення складають С0 = 420 грн. Потреба в запасних частинах даної номенклатурної групи дорівнює S=3870 од.. Витрати на зберігання однієї запасної частини складають I=50 грн. грн. Кількість робочих днів в році рівна N = 237. Розрахувати параметри системи управління запасами на період 3 місяці.

Виконання завдання:

Використовуючи формулу Вільсона, визначаємо оптимальний рівень запасу:

                Логистика вариант 7255 шт.

Розрахунок параметрів системи наведено в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Розрахунок параметрів системи управління запасами з фіксованим розміром замовлення

Показник

Порядок розрахунків

Річне

1.

Потреба, шт.

3870

2.

Оптимальний розмір замовлення, шт.

Формула Вільсона

255

3.

Час поставки, дн.

11

4.

Можлива затримка в поставках, дн.

4

5.

Очікуване денне споживання, шт./дн.

[1] / [число робочих днів]

16

6.

Строк споживання замовлення, дн.

[2] / [5]

16

7.

Очікуване споживання за час поставки, шт.

[3] * [5]

180

8.

Максимальне споживання за час поставки, шт.

([3] + [4]) * [5]

245

9.

Гарантійний запас, шт.

[8] – [7]

65

10.

Граничний рівень запасу, шт.

[9] + [7]

245

11.

Максимальний бажаний запас, шт.

[9] + [2]

320

12.

Строк витрати до граничного рівня, дн.

([11] – [10]) / [5]

5

 

Традиційно рух запасів у системі представляють графічно.

Логистика вариант 7Логистика вариант 7

60

 
Логистика вариант 7

255

 
Логистика вариант 7Логистика вариант 7Логистика вариант 7Логистика вариант 7

Рис.3.1. Графік системи з фіксованим розміром замовлення зі збоями в постачаннях

 

Поставка може бути виконана із затримкою, яка дорівнює максимально можливої ​​– 1 день. Це призводить до використання гарантійного запасу та виникає необхідність його поповнення. Перше замовлення поповнює запас до рівня менше порогового значення.

Це вимагає введення в систему додаткової умови видачі замовлення: якщо  замовлення, яке надійшло не поповнює систему до порогового рівня, то нове замовлення виконується в день надходження замовлення. В іншому випадку система з даними розрахунковими параметрами не може працювати при наявності затримки в постачанні.

Дана ситуація виникає через невідповідність конкретних значень оптимального розміру замовлення та часових параметрів поставки (час поставки та можлива затримка поставки).

 

 

4. Задача № 4

Постановка завдання: Розрахунок параметрів системи управління запасами з фіксованим інтервалом між замовленнями і моделювання її роботи. Потреба підприємства в продукті, що замовляється, складає S = 10980 ед.  Витрати на подачу замовлення складають С0=150 грн. Витрати на зберігання одиниці продукту, що замовляється, складають I =25 грн. Термін доставки на підприємство продукції складає t =3 днів. Можлива затримка постачання - tз =1 днів. Кількість робочих днів в році рівна N =257. Розрахувати параметри системи управління запасами на період 3 місяці.

Виконання завдання: Оптимальний розмір замовлення в системі з фіксованим інтервалом часу між замовленнями використовується для визначення оптимального інтервалу часу між замовленнями, величина якого розраховується по формулі:

Логистика вариант 7,                                                        (4.1)

де N – число робочих днів у періоді, дні.

Розрахунки параметрів системи з фіксованим інтервалом часу між замовленнями наведено у табл.4.1.

Таблиця 4.1

Розрахунки параметрів системи керування запасами з фіксованим інтервалом часу між замовленнями

Показник

Порядок розрахунків

Річне значення

1.

Потреба, шт.

10980

2.

Інтервал часу між замовленнями, дн.

Формула 4.1

8

3.

Час поставки, дн.

3

4.

Можлива затримка в поставках, дн.

1

5.

Очікуване денне споживання, шт./дн.

[1] / [число робочих днів]

43

6.

Очікуване споживання за час поставки, шт.

[3] * [5]

128

7.

Максимальне споживання за час поставки, шт.

([3] + [4]) * [5]

171

8.

Гарантійний запас, шт.

[7] – [6]

43

9.

Максимальний бажаний запас, шт.

[8] + [2] * [5]

406

РЗ2=3433

 

РЗ1=3433

 

ТЗ2=62

 

ТЗ1=191

 
Логистика вариант 7Логистика вариант 7Логистика вариант 7Логистика вариант 7Логистика вариант 7Логистика вариант 7Логистика вариант 7Логистика вариант 7Логистика вариант 7

Рис.4.1. Графік  параметрів системи управління запасами з фіксованим інтервалом між замовленнями

В перший день обсяг запасу дорівнює максимально бажаного запасу, тобто поточний запас в 1-й день дорівнює ТЗ1 = МЖЗ = 406 шт. Замовлення проводиться на 6 день (через 5 днів, I - ВП = 8-3=5 днів).

ТЗ2 = ТЗ1 - ОДП *5= 406-43*5=191 шт.,

РЗ2 = МЖЗ - ТЗ + ОП = 406-191+128=343 шт.

Але на 3 день замовлення не приходить, воно приходить лише через час можливої ​​затримки в постачаннях (ВЗ), яка лорівнює 1 дню. Тобто замовлення приходить на 4-й день (3 + 1), а в 8-й день ми робимо нове замовлення (минуло 8 днів з моменту замовлення): ТЗ3 = ТЗ2 - ОДП *3 = 191-43*3=62 шт.,

РЗ3= МЖЗ – ТЗ3 + ОП = 406-62+128=472 шт.

Але, так як на наступний день ми отримуємо перші замовлення, то з РЗ3 ми віднімаємо отриманий РЗ2, тобто новий РЗ3 = 472-129=343 шт. Друге замовлення приходить вчасно, тобто через 3 дня після моменту його розміщення (на 12 день). Коли має прийти замовлення ТЗ4 = (ТЗ3 + РЗ3) - ОП = 62+129-128=63 шт., ТЗ4 = ГЗ. Після надходження замовлення ТЗ4 = 343+63=406 шт. Отже, ТЗ4 = МЖЗ. Відбулася нормалізація роботи системи.

5. Задача № 5

Постановка завдання: Розрахунок параметрів системи управління запасами з встановленою періодичністю поповнення запасу до постійного рівня і моделювання її роботи. Потреба підприємства в продукті, що замовляється, складає S =10980. Витрати на подачу замовлення складають С0=150. Витрати на зберігання одиниці продукту, що замовляється, складають I=25 грн. Термін доставки на підприємство продукції складає t =3 днів. Можлива затримка постачання - tз = 1 днів. Кількість робочих днів в році рівна N =257. Розрахувати параметри системи управління запасами на період 3 місяці.

Виконання завдання: Система керування запасами з установленою періодичністю поповнення до постійного рівня використовує параметри системи з фіксованим розміром замовлення та з фіксованим інтервалом часу між замовленнями. Розрахунки параметрів системи із установленою періодичністю поповнення до постійного рівня наведені в табл.5.1.

Таблиця 5.1

Розрахунки параметрів системи із установленою періодичністю поповнення до постійного рівня

Показник

Порядок розрахунків

Річне значення

1.

Потреба, шт.

10980

2.

Інтервал часу між замовленнями, дн.

Формула 4.1

8

3.

Час поставки, дн.

3

4.

Можлива затримка в поставках, дн.

1

5.

Очікуване денне споживання, шт./дн.

[1] / [число робочих днів]

43

6.

Очікуване споживання за час поставки, шт.

[3] * [5]

128

7.

Максимальне споживання за час поставки, шт.

([3] + [4]) * [5]

171

8.

Гарантійний запас, шт.

[7] – [6]

43

9.

Граничний рівень, шт.

[8] + [6]

171

10.

Максимальний бажаний запас, шт.

[8] + [2] * [5]

406

 

РЗ2=3433

 

РЗ1=3433

 

ТЗ2=62

 

ТЗ1=191

 
Логистика вариант 7Логистика вариант 7Логистика вариант 7Логистика вариант 7Логистика вариант 7Логистика вариант 7Логистика вариант 7Логистика вариант 7Логистика вариант 7

Рис.5.1. Система керування запасами з установленою періодичністю поповнення до постійного рівня

В перший день обсяг запасу дорівнює максимально бажаного запасу, тобто поточний запас в 1-й день дорівнює ТЗ1 = МЖЗ = 406 шт. Замовлення проводиться на 6 день (через 5 днів, I - ВП = 8-3=5 днів).

ТЗ2 = ТЗ1 - ОДП *5= 406-43*5=191 шт.,

РЗ2 = МЖЗ - ТЗ + ОП = 406-191+128=343 шт.

Але на 3 день замовлення не приходить, воно приходить лише через час можливої ​​затримки в постачаннях (ВЗ), яка лорівнює 1 дню. Тобто замовлення приходить на 4-й день (3 + 1), а в 8-й день ми робимо нове замовлення (минуло 8 днів з моменту замовлення): ТЗ3 = ТЗ2 - ОДП *3 = 191-43*3=62 шт.,

РЗ3= МЖЗ – ТЗ3 + ОП = 406-62+128=472 шт.

Але, так як на наступний день ми отримуємо перші замовлення, то з РЗ3 ми віднімаємо отриманий РЗ2, тобто новий РЗ3 = 472-129=343 шт. Друге замовлення приходить вчасно, тобто через 3 дня після моменту його розміщення (на 12 день). Коли має прийти замовлення ТЗ4 = (ТЗ3 + РЗ3) - ОП = 62+129-128=63 шт., ТЗ4 = ГЗ. Після надходження замовлення ТЗ4 = 343+63=406 шт. Отже, ТЗ4 = МЖЗ. Відбулася нормалізація роботи системи.

 

6. Задача № 6

Постановка завдання: Розрахунок параметрів системи управління запасами „мінімум-максимум” і моделювання її роботи. Потреба підприємства в продукті, що замовляється, складає S = 10980. Витрати на подачу замовлення складають С0 =150. Витрати на зберігання одиниці продукту, що замовляється, складають I =25 грн. Термін доставки на підприємство продукції складає t = 3днів. Можлива затримка постачання - tз =1 днів. Кількість робочих днів в році рівна N =257. Розрахувати параметри системи управління запасами на період 3 місяці.

Виконання завдання: Розрахунок параметрів системи «мінімум-максимум» збігається з розрахунком параметрів системи з встановленою періодичністю поповнення запасів до постійного рівня

Таблиця 5.1

Розрахунки параметрів системи із установленою періодичністю поповнення до постійного рівня

Показник

Порядок розрахунків

Річне значення

1.

Потреба, шт.

10980

2.

Інтервал часу між замовленнями, дн.

Формула 4.1

8

3.

Час поставки, дн.

3

4.

Можлива затримка в поставках, дн.

1

5.

Очікуване денне споживання, шт./дн.

[1] / [число робочих днів]

43

6.

Очікуване споживання за час поставки, шт.

[3] * [5]

128

7.

Максимальне споживання за час поставки, шт.

([3] + [4]) * [5]

171

8.

Гарантійний запас, шт.

[7] – [6]

43

9.

Граничний рівень, шт.

[8] + [6]

171

10.

Максимальний бажаний запас, шт.

[8] + [2] * [5]

406

 

Система "мінімум -максимум" може реагувати на всі види збоїв у поставках (затримка, передчасна поставка, неповна поставка, постачання завищеного обсягу), оскільки ведеться облік поточного рівня запасу при розрахунку розміру оформлюваного замовлення та гарантійний запас включається в пороговий рівень запасу. Збої в споживанні пов'язані з можливістю прискорення або скорочення інтенсивності споживання протягом часу.

У системі " мінімум -максимум" використання розрахункового розміру замовлення, а також порядок визначення моменту видачі замовлення дозволяють врахувати можливі зміни споживання за час поставки. Модель роботи системи в умовах наявності збоїв в споживанні припускає, що зміна інтенсивності споживання відбувається кожен цикл роботи системи. Графічна модель роботи системи наведена на рис.6.1.

Логистика вариант 7

РЗ1=276

 
Логистика вариант 7

ТЗ2=43

 
Логистика вариант 7

РЗ1=363

 

ТЗ1=171

 
Логистика вариант 7Логистика вариант 7Логистика вариант 7Логистика вариант 7Логистика вариант 7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7. Задача № 7

Постановка завдання: Обґрунтування постачальника і обсягу постачання. В підприємства є чотири постачальники – F1, F2, F3, F4. Необхідно визначити їх оптимальний склад для закупівлі 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 і 10 одиниць запасу відповідно, якщо відомі витрати на придбання ресурсів.

В7

F1

F2

F3

F4

1

15

5

6

25

2

17

15

10

40

3

23

25

20

54

4

25

30

35

73

5

30

34

45

78

6

40

42

60

82

7

44

50

80

86

8

56

65

95

89

9

62

74

110

95

10

80

86

120

100

 

Виконання завдання:

I етап. Умовна оптимізація. 1-ий шаг. k = 4. Припустимо, що всі запаси в кількості x4 = 10 постачаються підприємством №4. У цьому випадку, мінімальні витрати, як це видне з таблиці, складать f4(u4) = 100, отже, F4(e4) = f4(u4)

e3

u4

e4 = e3 - u4

f4(u4)

F*4(e4)

1

0

1

0

 

 

1

0

25

25

2

0

2

0

 

 

1

1

25

 

 

2

0

40

40

3

0

3

0

 

 

1

2

25

 

 

2

1

40

 

 

3

0

54

54

4

0

4

0

 

 

1

3

25

 

 

2

2

40

 

 

3

1

54

 

 

4

0

73

73

5

0

5

0

 

 

1

4

25

 

 

2

3

40

 

 

3

2

54

 

 

4

1

73

 

 

5

0

78

78

6

0

6

0

 

 

1

5

25

 

 

2

4

40

 

 

3

3

54

 

 

4

2

73

 

 

5

1

78

 

 

6

0

82

82

7

0

7

0

 

 

1

6

25

 

 

2

5

40

 

 

3

4

54

 

 

4

3

73

 

 

5

2

78

 

 

6

1

82

 

 

7

0

86

86

8

0

8

0

 

 

1

7

25

 

 

2

6

40

 

 

3

5

54

 

 

4

4

73

 

 

5

3

78

 

 

6

2

82

 

 

7

1

86

 

 

8

0

89

89

9

0

9

0

 

 

1

8

25

 

 

2

7

40

 

 

3

6

54

 

 

4

5

73

 

 

5

4

78

 

 

6

3

82

 

 

7

2

86

 

 

8

1

89

 

 

9

0

95

95

10

0

10

0

 

 

1

9

25

 

 

2

8

40

 

 

3

7

54

 

 

4

6

73

 

 

5

5

78

 

 

6

4

82

 

 

7

3

86

 

 

8

2

89

 

 

9

1

95

 

 

10

0

100

100

 

 2-ий шаг. k = 3. Визначаємо оптимальну стратегію при розподілі постачання запасів між підприємствами №3, 4. При цьому рекуррентное співвідношення Беллмана має вигляд: F3(e3) = max(x3 ≤ e3)(f3(u3) + F4(e3-u3))

 

e2

u3

e3 = e2 - u3

f3(u3)

F*3(e2)

F2(u3,e2)

F*3(e3)

1

0

1

0

25

25

25

 

1

0

6

0

6

 

2

0

2

0

40

40

40

 

1

1

6

25

31

 

 

2

0

10

0

10

 

3

0

3

0

54

54

54

 

1

2

6

40

46

 

 

2

1

10

25

35

 

 

3

0

20

0

20

 

4

0

4

0

73

73

73

 

1

3

6

54

60

 

 

2

2

10

40

50

 

 

3

1

20

25

45

 

 

4

0

35

0

35

 

5

0

5

0

78

78

 

 

1

4

6

73

79

79

 

2

3

10

54

64

 

 

3

2

20

40

60

 

 

4

1

35

25

60

 

 

5

0

45

0

45

 

6

0

6

0

82

82

 

 

1

5

6

78

84

84

 

2

4

10

73

83

 

 

3

3

20

54

74

 

 

4

2

35

40

75

 

 

5

1

45

25

70

 

 

6

0

60

0

60

 

7

0

7

0

86

86

 

 

1

6

6

82

88

 

 

2

5

10

78

88

 

 

3

4

20

73

93

93

 

4

3

35

54

89

 

 

5

2

45

40

85

 

 

6

1

60

25

85

 

 

7

0

80

0

80

 

8

0

8

0

89

89

 

 

1

7

6

86

92

 

 

2

6

10

82

92

 

 

3

5

20

78

98

 

 

4

4

35

73

108

108

 

5

3

45

54

99

 

 

6

2

60

40

100

 

 

7

1

80

25

105

 

 

8

0

95

0

95

 

9

0

9

0

95

95

 

 

1

8

6

89

95

 

 

2

7

10

86

96

 

 

3

6

20

82

102

 

 

4

5

35

78

113

 

 

5

4

45

73

118

 

 

6

3

60

54

114

 

 

7

2

80

40

120

120

 

8

1

95

25

120

 

 

9

0

110

0

110

 

10

0

10

0

100

100

 

 

1

9

6

95

101

 

 

2

8

10

89

99

 

 

3

7

20

86

106

 

 

4

6

35

82

117

 

 

5

5

45

78

123

 

 

6

4

60

73

133

 

 

7

3

80

54

134

 

 

8

2

95

40

135

135

 

9

1

110

25

135

 

 

10

0

120

0

120

 

 

 3-ий шаг. k = 2. Визначаємо оптимальну стратегію при розподілі постачання запасів між підприємствами №2, 3, 4. При цьому рекуррентное співвідношення Беллмана має вигляд: F2(e2) = max(x2 ≤ e2)(f2(u2) + F3(e2-u2))

e1

u2

e2 = e1 - u2

f2(u2)

F*2(e1)

F1(u2,e1)

F*2(e2)

1

0

1

0

25

25

25

 

1

0

5

0

5

 

2

0

2

0

40

40

40

 

1

1

5

25

30

 

 

2

0

15

0

15

 

3

0

3

0

54

54

54

 

1

2

5

40

45

 

 

2

1

15

25

40

 

 

3

0

25

0

25

 

4

0

4

0

73

73

73

 

1

3

5

54

59

 

 

2

2

15

40

55

 

 

3

1

25

25

50

 

 

4

0

30

0

30

 

5

0

5

0

79

79

79

 

1

4

5

73

78

 

 

2

3

15

54

69

 

 

3

2

25

40

65

 

 

4

1

30

25

55

 

 

5

0

34

0

34

 

6

0

6

0

84

84

 

 

1

5

5

79

84

 

 

2

4

15

73

88

88

 

3

3

25

54

79

 

 

4

2

30

40

70

 

 

5

1

34

25

59

 

 

6

0

42

0

42

 

7

0

7

0

93

93

 

 

1

6

5

84

89

 

 

2

5

15

79

94

 

 

3

4

25

73

98

98

 

4

3

30

54

84

 

 

5

2

34

40

74

 

 

6

1

42

25

67

 

 

7

0

50

0

50

 

8

0

8

0

108

108

108

 

1

7

5

93

98

 

 

2

6

15

84

99

 

 

3

5

25

79

104

 

 

4

4

30

73

103

 

 

5

3

34

54

88

 

 

6

2

42

40

82

 

 

7

1

50

25

75

 

 

8

0

65

0

65

 

9

0

9

0

120

120

120

 

1

8

5

108

113

 

 

2

7

15

93

108

 

 

3

6

25

84

109

 

 

4

5

30

79

109

 

 

5

4

34

73

107

 

 

6

3

42

54

96

 

 

7

2

50

40

90

 

 

8

1

65

25

90

 

 

9

0

74

0

74

 

10

0

10

0

135

135

135

 

1

9

5

120

125

 

 

2

8

15

108

123

 

 

3

7

25

93

118

 

 

4

6

30

84

114

 

 

5

5

34

79

113

 

 

6

4

42

73

115

 

 

7

3

50

54

104

 

 

8

2

65

40

105

 

 

9

1

74

25

99

 

 

10

0

86

0

86

 

 

 4-ий шаг. k = 1. Визначаємо оптимальну стратегію при розподілі постачання запасів між підприємствами №1, 2, 3, 4. При цьому рекуррентное співвідношення Беллмана має вигляд: F1(e1) = max(x1 ≤ e1)(f1(u1) + F2(e1-u1))

e0

u1

e1 = e0 - u1

f1(u1)

F*1(e0)

F0(u1,e0)

F*1(e1)

1

0

1

0

25

25

25

 

1

0

15

0

15

 

2

0

2

0

40

40

40

 

1

1

15

25

40

 

 

2

0

17

0

17

 

3

0

3

0

54

54

 

 

1

2

15

40

55

55

 

2

1

17

25

42

 

 

3

0

23

0

23

 

4

0

4

0

73

73

73

 

1

3

15

54

69

 

 

2

2

17

40

57

 

 

3

1

23

25

48

 

 

4

0

25

0

25

 

5

0

5

0

79

79

 

 

1

4

15

73

88

88

 

2

3

17

54

71

 

 

3

2

23

40

63

 

 

4

1

25

25

50

 

 

5

0

30

0

30

 

6

0

6

0

88

88

 

 

1

5

15

79

94

94

 

2

4

17

73

90

 

 

3

3

23

54

77

 

 

4

2

25

40

65

 

 

5

1

30

25

55

 

 

6

0

40

0

40

 

7

0

7

0

98

98

 

 

1

6

15

88

103

103

 

2

5

17

79

96

 

 

3

4

23

73

96

 

 

4

3

25

54

79

 

 

5

2

30

40

70

 

 

6

1

40

25

65

 

 

7

0

44

0

44

 

8

0

8

0

108

108

 

 

1

7

15

98

113

113

 

2

6

17

88

105

 

 

3

5

23

79

102

 

 

4

4

25

73

98

 

 

5

3

30

54

84

 

 

6

2

40

40

80

 

 

7

1

44

25

69

 

 

8

0

56

0

56

 

9

0

9

0

120

120

 

 

1

8

15

108

123

123

 

2

7

17

98

115

 

 

3

6

23

88

111

 

 

4

5

25

79

104

 

 

5

4

30

73

103

 

 

6

3

40

54

94

 

 

7

2

44

40

84

 

 

8

1

56

25

81

 

 

9

0

62

0

62

 

10

0

10

0

135

135

135

 

1

9

15

120

135

 

 

2

8

17

108

125

 

 

3

7

23

98

121

 

 

4

6

25

88

113

 

 

5

5

30

79

109

 

 

6

4

40

73

113

 

 

7

3

44

54

98

 

 

8

2

56

40

96

 

 

9

1

62

25

87

 

 

10

0

80

0

80

 

 

 Пояснимо побудову таблиць і послідовність проведення розрахунків. Стовпці 1, 2 і 3  для всіх трьох таблиць однакові, тому їх можна було б зробити загальними. Стовпець 4 заповнюється на основі вихідних даних про функції доходу, значення в стовпці 5 беруться зі стовпця 7 попередньої таблиці, стовпець 6 заповнюється сумою значень стовпців 4 і 5 (у таблиці 4-го кроку стовпці 5 і 6 відсутні). У стовпці 7 записується максимальне значення попереднього стовпця для фіксованого початкового стану, і в 8 стовпці записується керування з 2 стовпця, на якому досягається максимум в 7.

Етап II. Безумовна оптимізація.

З таблиці 4-го кроку маємо F*1(e0 = 10) = 135. Тобто мінімальні витрати усієї системи при кількості запасів e0 = 10 дорівнюють135. Із цієї ж таблиці одержуємо, що 1-му підприємству слід виділити u*1(e0 = 10) = 0

При цьому залишок засобів складе:

e1 = e0 - u1

e1 = 10 - 0 = 10

 З таблиці 3-го кроку маємо F*2(e1 = 10) = 135. Тобто мінімальні витрати усієї системи при кількості запасів e1 = 10 дорівнюють 135.  Із цієї ж таблиці одержуємо, що 2-му підприємству слід виділити u*2(e1 = 10) = 0

При цьому залишок засобів складе:

e2 = e1 - u2

e2 = 10 - 0 = 10

 З таблиці 2-го кроку маємо F*3(e2 = 10) = 135. Тобто мінімальні витрати усієї системи при кількості запасів e2 = 10 дорівнюють 135. Із цієї ж таблиці одержуємо, що 3-му підприємству слід виділити u*3(e2 = 10) = 8

При цьому залишок засобів складе:

e3 = e2 - u3

e3 = 10 - 8 = 2

Останньому підприємству дістається 2

Висновок: Постачання запасів слід розподілити наступним чином:  підприємство 3 постачає 8 од. запасів, підприємство 4 – 2 од. запасів.

Список використаних джерел

1. Логистика: Учебник / А. М. Гаджинский. — 20-е изд. —. М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К°»,. 2012. — 484 с. 

2. Даниленко А. С., Варченко О. М., Шубравська О. В. та ін. Логістика: теорія і практика : Навч. Посібник. – К.: «Хай-Тек Прес», 2010. – 408 с.

3. Сумець О.М. Логістика: теорія, ситуації, практичні завдання. Частина 1. Логістика як інструмент ринкової економіки : Навч. посібник / О.М. Сумець, О.Б. Білоцерківський, І.П. Голофаєва. – Харків: Міськдрук, 2010. – 212 с.

 

Наверх страницы

Внимание! Не забудьте ознакомиться с остальными документами данного пользователя!

Соседние файлы в текущем каталоге:

На сайте уже 21970 файлов общим размером 9.9 ГБ.

Наш сайт представляет собой Сервис, где студенты самых различных специальностей могут делиться своей учебой. Для удобства организован онлайн просмотр содержимого самых разных форматов файлов с возможностью их скачивания. У нас можно найти курсовые и лабораторные работы, дипломные работы и диссертации, лекции и шпаргалки, учебники, чертежи, инструкции, пособия и методички - можно найти любые учебные материалы. Наш полезный сервис предназначен прежде всего для помощи студентам в учёбе, ведь разобраться с любым предметом всегда быстрее когда можно посмотреть примеры, ознакомится более углубленно по той или иной теме. Все материалы на сайте представлены для ознакомления и загружены самими пользователями. Учитесь с нами, учитесь на пятерки и становитесь самыми грамотными специалистами своей профессии.

Не нашли нужный документ? Воспользуйтесь поиском по содержимому всех файлов сайта:



Каждый день, проснувшись по утру, заходи на obmendoc.ru

Товарищ, не ленись - делись файлами и новому учись!

Яндекс.Метрика