prepod

Путь к Файлу: /Гуманітарний Університет / Країни СНД у регіональних геополітичних системах.doc

Ознакомиться или скачать весь учебный материал данного пользователя
Скачиваний:   0
Пользователь:   prepod
Добавлен:   11.04.2015
Размер:   44.0 КБ
СКАЧАТЬ

Миколаївський державний гуманітарний університет                  імені Петра Могили

 

 

 

 

 

 

Кафедра політичних наук

 

 

 

 

 

 

Країни СНД у регіональних геополітичних системах
Країни СНД у регіональних геополітичних системах
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


                                                          Виконала: студентка 331групи

                                                                            Безкоровайна Ірина

                                                         Перевірив: Бобіна О.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Миколаїв 2004

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Після розпаду СРСР на його території утворилась низка нових незалежних держав, більшість з яких за своїм політичним і насамперед економічним потенціалом, не могла претендувати на високе місце в геополітичній структурі світового та навіть регіонального рівнів.

Ціль доповіді висвітлити становище країн СНД в геополітичних системах та перспективи їх розвитку.

Саме господарські труднощі, успадковані від командно-адміністративної моделі, та нові, що виникли під час ринкових реформ, зумовили підвищений вплив геоекономіки на вибір цими країнами варіантів власної геополітичної орієнтації.

Незбігання інтересів та суб’єктивних намірів їх керівних кіл призвело до несамостійності пострадянського геополітичного простору. Всі вони е об’єктами геоекономічної політики більш могутніх  акторів, серед яких і Росія.

 

Крім чотирьох європейських членів Співдружності з їх рівними, часто протилежними геополітичиими позиціями, в регіоні СНД можна вирізнити (перш за все за географічною ознакою) два субрегіони - Центральної Азії та Закавказзя.

На Центральну Азію припадає найбільша кількість членів Співдружності - 5. Особливе значення для забезпечення регіональної та світової стабільності цей субрегіон набуває з другої полонини 90-х років внаслідок різкої активізації іноземних та місцевих мусульманських сил спочатку в Таджикистані, а з часом  на території всіх п’яти держав.

Серед них за потенційними можливостями на регіональне лідерство вагомі шанси є у трьох країн - Казахстан, Узбекистану та Туркменістану. Киргизстан (внаслідок обмежених ресурсів господарського розвитку і високого рівня економічної залежності від Казахстану та Росії) та Таджикистан (з його нестійким внутрішньополітичним становищем) не можуть відігравати в регіоні значної ролі.

Казахстан — один із найважливіших  учасників СНД, ініціатор поглиблення інтеграційних процесів, але, переважно, в економічній площині. При цьому для керівництва Казахстану характерна різка реакція на наміри вирішувати проблеми пострадянського простору без його участі. Цього не можна сказати про Туркменістан.

Особливістю всіх держав Центральної Азії є їх участь в Організації економічної співпраці  мусульманських  країн, до якої також входять Азербайджан, Туреччина, Іран та Пакістан.  Взаємне суперництво трьох південних сусідів, а також стримана позиція керівництва самих центральноазіатських країн не дали змоги Пакістану, Ірану або Туреччині до цього часу стати вагомим геополітичним чинником в цьому регіоні. Ця організація переважно служить розширенню взаємної торгівлі та залученню іноземних інвестицій, забезпечує присутність даних мусульманських держав в цьому секторі  їхніх   геополітичних   інтересів.  

Таким чином, провідним геополітичним й геоекономічним суб’єктом в Центральній Азії залишається Росія, хоча стосовно окремих країн, активізується втручання й інших суб’єктів  ТНК та великих держав (стосовно Казахстану та Туркменістану) й мусульманських країн (щодо Таджикістану, Узбекістану, певною мірою Киргизстану).

 

Ситуація в Кавказькому регіоні близька до ситуації в Центральній Азії. Крім національних відмінностей, на можливість знаходження спільних позицій трьох його країн впливають постійні міжнаціональні конфлікти, докорінно різні        можливості відродження національної економіки сприятливі для Азербайджану, невисокі для Грузії та вкрай складі для Вірменії. Закавказзя є предметом особливої уваги Росії, як фронтова смуга чеченської війни, а також у зв’язку з російськими інтересами в басейнах Каспійського та Чорного морів. Розробка родовищ та варіанти транспортування азербайджанської нафти, а також ключове розташування на історичному кордоні християнського та мусульманського світів посилили активність в цьому субрегіоні інших суб’єктів світової геополітики — від великих держав та ТНК до південних сусідів Закавказзя.

 

Серед інших країн СНД особливо заплутаним є геополітичне становище Молдови внаслідок як підвищеного інтересу  з боку Румунії, України та Росії, так і складної внутрішньої політичної й економічної ситуації, вийти з якої власними силами вона неспроможна. Для Молдови характерна сукупність таких негативних явищ, як надтяжка господарська криза, загострення зовнішньо - та внутрішньополітичних проблем. До останніх належить існування самопроголошеної Придністровської Молдавської республіки, гостре протистояння прихильників (Націонал-ліберальна партія, християнські демократи, Альянс за демократію та реформи тощо) та супротивників               прорумунської орієнтації, в основному з числа лівих.

 

Геополітичні орієнтири Білорусі пов’язують із особистістю її президента Олександра Лукашенка. Але цей суб’єктивний чинник є лише однією з передумов сучасної позиції цієї держави в європейському та євразійському геополітичних просторах. Не менш важливе значення мають історичні  та ментальні чинники, насамперед специфіка економічної ситуації. За вкрай обмежених мінерально-сировинних ресурсів індустрія Білорусі формувалася за принципом “складального цеху”, який міг функціонувати лише на основі виробничої кооперації з іншими радянськими республіками, повністю залежачи від поставок з них енергоносіїв, напівфабрикатів та комплектуючих компонентів та від зворотних закупок білоруської продукції. Тому орієнтація на Росію та на інтеграцію пострадянського геополітичного простору була наслідком дії не лише суб’єктивних, але й суто об’єктивних чинників.

Таким чином, кожна країна СНД відрізняється за своєю геополітичною роллю, на яку впливають як зовнішньополітичні чинники так і чинники внутрішнього об’єктивного та суб’єктивного характеру.

 

 

 

Будкін В. Країни СНД у регіональних геополітичних системах// Політична думка. – 2000. - №3.

 

Наверх страницы

Внимание! Не забудьте ознакомиться с остальными документами данного пользователя!

Соседние файлы в текущем каталоге:

На сайте уже 21970 файлов общим размером 9.9 ГБ.

Наш сайт представляет собой Сервис, где студенты самых различных специальностей могут делиться своей учебой. Для удобства организован онлайн просмотр содержимого самых разных форматов файлов с возможностью их скачивания. У нас можно найти курсовые и лабораторные работы, дипломные работы и диссертации, лекции и шпаргалки, учебники, чертежи, инструкции, пособия и методички - можно найти любые учебные материалы. Наш полезный сервис предназначен прежде всего для помощи студентам в учёбе, ведь разобраться с любым предметом всегда быстрее когда можно посмотреть примеры, ознакомится более углубленно по той или иной теме. Все материалы на сайте представлены для ознакомления и загружены самими пользователями. Учитесь с нами, учитесь на пятерки и становитесь самыми грамотными специалистами своей профессии.

Не нашли нужный документ? Воспользуйтесь поиском по содержимому всех файлов сайта:



Каждый день, проснувшись по утру, заходи на obmendoc.ru

Товарищ, не ленись - делись файлами и новому учись!

Яндекс.Метрика