prepod

Путь к Файлу: /Гуманітарний Університет / РОЛЬ МОЛОДІ У РОЗВИТКУ ДЕМОКРАТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНІ.doc

Ознакомиться или скачать весь учебный материал данного пользователя
Скачиваний:   0
Пользователь:   prepod
Добавлен:   11.04.2015
Размер:   105.5 КБ
СКАЧАТЬ

Миколаївський державний гуманітарний університет

імені Петра Могили

 

 

 

 

Кафедра політичних наук

 

 

 

 

 

Реферат на тему:

“РОЛЬ МОЛОДІ У РОЗВИТКУ ДЕМОКРАТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНІ” 

 

 

 

Виконала: студенка 531 гр м

                                                                        Кудряшова С.

 

                                                                                           Перевірила: Андріяш В.І.

 

 

 

 

 

 

 

 

Миколаїв - 2005
ЗМІСТ

 

ВСТУП

I. Морально-психологічний стан молоді України: сучасний стан та перспективи

§1. Зв’язок структури демократичних цінностей і соціального самопочуття молоді України.

§ 2. Становлення демократичної орієнтації молоді: зміст та особливості

II. Особливості демократичного вибору молоді: проблеми залежності і відповідальності

§1. Включення молоді в політику: Україна і світ у порівняльній перспективі.

§ 2. Особливості формування політичної свідомості української молоді

ВИСНОВКИ

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Молодь - це відносно велика соціально - демографічна група, котра вирізняється на основі сукупності вікових характеристик, особливостей соціального стану, соціально - психологічних властивостей, котрі визначаються суспільним ладом, культурою, закономірностями соціалізації і вихованням в даному суспільстві. ООН та ЮНЕСКО відносять до соціальної групи хлопців та дівчат віком від 16 до 30 років.

Молодь - це покоління, заради якого здійснюються зміни у суспільстві, яке має стати його головним об'єктом і рушієм.

Протягом довгого часу молодь звинувачували у байдужості, політичній апатії, їй закидали споживацькі настрої та утриманство, прагнення до розваг та легкодумної поведінки. Але на сучасному етапі у короткий час виявилося, що молодь -- це одна з найбільш соціально занедбаних і найменш захищених спільностей нашої країни.

Україна є достатньо динамічним, неструктурованим суспільством перехідного періоду, у котрому молодь одержала найважливіше право - право вибору власного життєвого шляху. Цей вибір став ще більш складним та не прогнозуючим. У суспільстві з'явилися проблеми, що раніше не існували: безробіття, величезні масштаби міграції, проблеми дітей, що лишились без нагляду, високий рівень злочинності, наркоманія, токсикоманія, алкоголізм.

Соціальне    самопочуття    доволі    тісно    пов'язане    із    соціально економічними та політичними орієнтаціями молоді, котре реалізовується через різні молодіжні структури: рухи, спільноти, організації.

На сьогодні в Україні діє близько 60 Всеукраїнських молодіжних суспільних організацій і понад 300 регіональних (обласних, районних, міських), спектр соціально- політичних орієнтацій котрих - найрізноманітніший: яскраво політизовані, нейтральні, культурні, спортивні, дозвільні і т. д. 3

Проте на сучасному етапі, на мою думку, молодь повинна не лише усвідомлювати свою роль в створенні власної, суверенної, самостійної, демократичної держави і здійснювати необхідні перетворення в Україні, а й внести свій вклад в реалізацію спільної ідеї культури, миру і демократії.

Молоді потрібно навчитися жити в епоху нових цінностей, нової етики взаємовідносин між людьми, народами, країнами; цінуючи досягнуте минулими поколіннями, засвоюючи його, розвивати при цьому нову систему ідей і цінностей.

У скрутному становищі, яке склалося, на мою думку, очевидним є необхідність нових підходів до аналізу молоді і молодіжних проблем. Вони передбачають відмову від оджилих стереотипів та ідеологічних штампів, дослідження складних соціальних реалій сьогодення, їх впливу на духовний світ юнаків і дівчат, розробки досконалих методик і програм соціальних і психологічних досліджень.

 

 

 

 

 

 

 

 


I. Морально-психологічний стан молоді України: сучасний стан та перспективи

§1. Звязок структури демократичних цінностей і соціального самопочуття молоді України.

Становлення державності в Україні проходить в складних  умовах. Невизначеність і нестабільність у політичній, економічній, фінансовій, ідеологічній, правовій, культурній, духовній та інших сферах зумовило виникнення і загострення негативних процесів і тенденцій соціальної дійсності. Народ України зіткнувся з раніше невідомими соціальними явищами: економічною кризою, масовими страйками, постійним падінням об'ємів виробництва. Девальвацією національної грошової одиниці, невиправданим ростом цін на товари першої необхідності, неспроможність широких верств населення забезпечити себе мінімальним прожитковим мінімумом, безробіттям тощо.4

Це водночас позначається і на соціально-психологічному стані населення. Як ніколи, набули поширення прояви зневіри в спроможність державних структур забезпечити захист особи; байдужого ставлення до дотримання законів, правового нігілізму.

На цьому тлі різко загострюється криміногенна ситуація, розширюються масштаби злочинності, все більше громадян втягуються в коло протиправних відносин.

Особливо незахищеними від соціальних потрясінь і вразливими до впливу криміногенних факторів є молодь.

Ставлення до молоді – це моральний показник здоров'я суспільства. Багато в чому місце держави на міжнародній арені визначається ставленням до наймолодших, забезпеченістю і охороною  їх прав.

Ще за часів перебудови, на прикінці 80-х років, був розвіяний міф про радянських дітей як єдиний привілейований клас суспільства. Проголошуване десятиліттями гасло – все найкраще дітям – швидко спливло  в небуття.

На жаль, слід констатувати, що наявне соціальне середовище в якому народжуються. Ростуть і виховуються наші діти, щороку все віддаляється від позначки відносного благополуччя. Стандарти, закріплені в міжнародно – правових актах і рекомендаціях щодо забезпечення прав дітей та їх належного виховання, лишаються тільки побажанням.

Безумовно, основною причиною такого стану є деформована соціально – економічна система нашого суспільства.

Із проголошенням 1991 року незалежності в Україні почалось будівництво нової держави і нового суспільства. Як основні цілі декларувалися побудова демократичних принципів у політиці й ринкових – в економіці. Ці засадові принципи побудови нової держави підтримувала більшість населення: близько 80% підтримували демократичні перетворення в політиці (свободу слова, багатопартійність тощо), майже 60% висловились за розвиток підприємництва і приватної власності; 56% населення вважали, що найкращий шлях розвитку – на зразок західних країн. 5

Та оскільки декларовані принципи не забезпечувались законами і політичними рішеннями вони не ставали реальними регуляторами соціального життя і домінуючими цінностями та нормами поведінки. За умов аномії численні дані соціологічних  опитувань фіксували зростання песимістичних настроїв, негативних оцінок, песимізм стосовно прогнозування свого становища в майбутньому

Порівняльний аналіз соціальної затребуваності різних соціально – демографічних груп доводив, що практично всім контингентам населення України притаманна соціальна вітчуженність.  І якщо апріорно можна було припустити, що для старших генерацій соціальна відчуженість виявилась більш характерною, ніж для молоді або  середнього покоління, то отриманні дані спростовували цю гіпотезу  як показник результати репрезентативного опитування 2001 року - саме серед молоді фіксується найнижчий відсоток задоволених тим, що вони дають суспільству (близько 19%), тоді як серед інших вікових категорій питома вага “ соціально затребуваних” становила майже 28%. Таким чином у перший рік незалежності України саме молодь найгостріше відчувала стан соціальної нестабільності.

Застосування від 1995 року в щорічному загальнонаціональному моніторингу  Інституту соціології НАН України тесту ІІСС-44 дає змогу проаналізувати які саме соціальні потреби молоді не задовольнялися суспільством, їх співвідносну структуру, динаміку, а також встановити зв'язок з психологічним станом і формуванням орієнтацій та побудову або того типу суспільства. З результатів моніторингу випливає, що загальний рівень соціального самопочуття молоді у січні 2000 року, як і 5 років тому, залишався на попередньому – досить низькому – ріні, кількісне значення якого свідчить про переважання негативних оцінок достатності основних соціальних благ.6

Але якщо загальний рівень соціального самопочуття молоді не зазнав суттєвих змін, (зафіксованих, наприклад, у людей старшого віку),  то профіль ціннісних орієнтацій свідчить про певні  структурні зміни.

Найсуттєвіші зміни порівняно з 1995 роком у 2000 році спостерігаються  у молоді  в сфері ставлення до праці: зросли актуальні потреби у задовільній роботі, можливості підробляти і працювати з повною віддачею. Цей процес може стати однією з найважливіших умов поступового подолання економічної кризи, бо поряд із цією тенденцією визначається  і деякий процес підвищення “споживчої дисципліни” – зменшення “суб'єктивної недостатності”  окремих матеріальних благ:  предметів тривалого користування і нерухомості.  Якщо ця тенденція збережеться, існуватимуть підстави для конкретних висновків щодо формування співвідносного балансу орієнтацій у сферах праці та споживання,  що має вагоме значення для формування нової  ціннісно- нормативної системи, яка відповідає вимогам побудови  декларованої ринкової економіки. Втім, про позитивну оцінку цього процесу впевнено можна буде говорити лише в тому разі, якщо зростуть не тільки актуальні потреби в цій сфері, а й задоволеність забезпеченням їх. А поки ми бачили, що загальний рівень соціального самопочуття молоді доволі низький. Аналіз ціннісних профілів дає змогу з'ясувати конкретні соціальні потреби молоді, недостатнє забезпечення яких з боку суспільства може призводити до загального зниження соціального самопочуття.

Зіставлення особливостей структури цінностей молоді з іншими віковими групами дає змогу виявити загальні тенденції формування цінностей системи, характерні для населення країни загалом, і з'ясувати особливості цінностях структур, властивих різним генераціям.7

Порівняння структур цінностей у різних вікових контингентів показує, що існують “спільні цінності” , які зумовлюють високе “напруження”  в усіх груп населення; є цінності напруження за якими більшою мірою притаманне певним віковим контингентам.

До загальних цінностей, які створюють напруженість у суспільстві, передусім належать : “ державних захист від падіння рівня життя”, стабільність у державі та суспільстві”, “екологічна безпека”, “впевненість в тому, що ситуація в країни поліпшуватиметься”, “можливість харчуватися відповідно до своїх смаків”, “керівники, здатні управляти державою”. Слід наголосити, що в усіх вікових категорій населенні України “державний захист від падіння рівня життя” як соціальне благо, якого бракує, за рівнем напруженості виходить на перше місце:  за даними соціологічного дослідженння 2001 року нестачу цього блага відзначили 81% молоді, 88% людей, як середнього, так і старшого віку.

Загальна тенденція полягає в тому, що кожне покоління має свої проблеми і задоволення соціальних проблем у найзначущеших для них царинах: молодь у сфері професійного самовизначення її зовнішнього вигляду, люди середнього віку – у забезпеченні можливостей для повноцінної праці та відпочинку. Люди похилого віку – у підтримці здоров'я, нормальному харчуванні, збереження морального духу за умов суспільства, що трансформується.

Хоча кожне покоління відчуває брак матеріальних благ в найвагоміших для себе сферах, утім, перебувають за напруженістю в усіх вікових категоріях спільні цінності, пов'язані з проблемою в соціальній стабільності. Недостатність соціальної стабільності не може не позначитись на загальному морально – психологічному стані людей, який визначає суб'єктивні передумови формування ціннісно – нормативної системи суспільства.

Що стосується картини морально – психологічного стану молоді, то слід, загалом відзначити несприятливі показники морального здоров'я (рівень аномічної деморалізованості, авторитаризму, цинізму і національно – етнічного ізоляціонізму), тоді як її психологічне і психічне здоров'я перебуває на відносно на відносно прийнятному рівні ( на відміну від середнього і старшого поколінь).

Було зафіксовано великий рівень аномії серед молоді тільки 12,9% характеризуються низьким рівнем аномії, 28,8% середнім і 58,3 – високим; тобто різну міру деморалізованості відчувають понад 87% молодих респондентів. І хоча рівень аномічної деморалізованості  у молоді дещо нижчий за інші вікові категорії, його абсолютне значення, свідчить про те, що в українському суспільстві аномічна деморалізованість є переважаючим тлом масових настоїв у всіх вікових категоріях.8

Розгляд змісту тих суджень, згода з якими дає змогу стверджувати про високий рівень аномії, показує наступне: 82% молодих людей упевнені, що “проблема зараз у тому, що більшість людей взагалі ні в що не вірить”; 73% “зараз усе таке непевне, то ж здається, що може статися будь що”; 72% “тепер усе так швидко змінюється, що не збагнеш, яким законам слідувати”; 71% “за теперішнього безладдя і неясності важко зрозуміти у що вірити” і т.н.

Психологічне здоров'я молоді значимо краще, ніж у середнього і старшого поколінь: індекс задоволенням життям у молоді знаходиться у межах позитивних значень шкали, тоді як у середнього покоління він розташований у межах умовного нуля між позитивними і негативними осями координат, а в старшого в межах негативних (відмінності є статистично значимими за р/ 0,1. Більш високий рівень психологічного здоров'я молоді передусім зумовлений тим, що вони куди оптимістичніше оцінюють своє майбутнє життя, зокрема особисті плани і перспективи..

Показники психічного здоров'я в молоді також більш благополучні, ніж в інших груп населення, так, індекс тривожності молоді істотно нижчий за представників решт генерацій р/ 0,1, оскільки на рівень тривожності, як доводить аналіз даних, крім соціальних і особистих чинників, суттєво впливає фізичне здоров'я.

Психологічне здоров'я молоді значимо краще, ніж у середнього і старшого покоління: індекс задоволення життям у молоді знаходиться у межах позитивних значень шкали, тоді як у середнього покоління він розташований у межах умовного нуля між позитивними і негативними осями координат, а старшого в межах негативних. Більш високий рівень психологічного здоров'я молоді передусім зумовлений тим, що вони куди оптимістичніше оцінюють своє майбутнє життя, зокрема особисті плани і перспективи. Показники психічного здоров'я молоді також більш благополучні ніж    в інших груп населення,   так,   індекс   тривожності   молоді   істотно   нижчий   за  представників  решт генерацій, оскільки на рівень тривожності, як доводить аналіз даних, крім соціальних і особистих чинників суттєво впливає фізичне здоров'я людини, яке з віком погіршується.

І хоча рівень аномічної деморалізованості    й тривожності у молоді значно нижчий , ніж в інших вікових категоріях,   взаємозв'язок   саме між цими параметрами моральшмісихологічного   стану   та соціального   самопочуття у молодих   людей більш тісний9.

Отже  низький рівень соц. самопочуття стабільності державного захисту від падіння рівня життя й екологічної безпеки, призводить не тільки до підвищення аномічної деморалізованості, а й до зростання рівня тривожності як одного з основних показників психічного здоров'я населення. Цілком природно припустити, що знижене тло морально-психічного стану та соціального самопочуття аж ніяк не є сприятливим грунтом формування нової ціннісної системи, зорієнтованої на побудову демократичного суспільства.

§2. Становлення демократичної орієнтації молоді: зміст та особливості

Соц. самопочуття, як засвідчують результати моніторингу, доволі тісно пов'язане із соціальне - економічними та політичними орієнтаціями молоді.

Головною економічною метою побудови нової держави виступає запровадження приватної власності й ринкових принципів регулювання економіки, тож одним із суттєвих психологічних чинників реалізації цієї мети є підтримка масовою свідомістю відповідних ціннісних орієнтацій.

Па початку 90-х р. в Україні серед молоді переважали орієнтації на ринкові принципи і запровадження приватної власності. Проте відсутність необхідної законодавчої бази і послідовної економічної політики призвела не так до формування відповідної до цих орієнтацій ціннісно-нормативної основи, як до посилення аномічної полйики з боку молоді. Суттєвим чинником такого зниження є низький рівень соц.самопочуття 10.

Зауважимо, що в 1992році "ринкову орієнтацію" на " високі ціни за відсутності дефіциту й черг" (черги та дефіцит товарів найхарактерніші риси повсякденного життя за умов соціалістичної регульованої економіки), підтримував 41% молоді; і на користь "цілковитого переходу до ринку" висловлювалися 42,8%. Заданими, вміщеними у табл., можна судити проте, що орієнтації на соціалістичну економіку пов'язані зі зниженням рівня соціального самопочуття: в осіб із чітко вираженими орієнтаціями на ринкову економіку рівень соціального самопочуття значно вищий.

Така тенденція простежується й у політичних орієнтаціях молоді: по-перше, в підтримці інституту багатопартійності (як принципу, що вможлює здійснення демократичного вибору ); а, по-друге, в реальній електоральній поведінці11.

Індекс соціального самопочуття нижчий у тієї частини молодих людей, яка підтримує партії соціалістичного, і особливо комуністичного спрямування. Що стосується  виборів президента України, то, як відомо кандидатура Л.Кучми розглядалася виборцями як альтернатива лівим кандидатам, і насамперед -- лідеру комуністів П. Симоненку. На жаль, політична ситуація в Україні складається таким чином, що реальної партії з демократичною програмою соцільно-демократичних перетворень в Україні практично не має це, звісно, впливає на поширення аномії, оскільки в країні яка декларує курс на демократичні перетворення, практично відсутня політична сила з програмою спрямованою на здійснення цих перетворень. З огляду на те, шо в політичному спектрі претендентів на президентське крісло Л.Кучма виявився " найдемократичнішою" фігурою,

Його підтримка також пов'язана з більш високим рівнем соціального самопочуття: чим вищий          рівень соц. Самопочуття , тим вищою є оцінка Кучми як президента

України(коефщієнт кореляції індексу соціального самопочуття з оцінкою Л. Кучми як президента - 0.28). Разом з тим, оцінка О. Лукашенка як президента Білорусі має з індексом соціального самопочуття молоді України зворотній зв'язок ( - 0.26); чим нижчий рівень соціального самопочуття, тим вищою є оцінка Лукашенка.

Певною мірою на підставі одного лише цього показника можна припустити, що соціальне самопочуття пов'язане як із внутрішніми так і зовнішніми орієнтаціями молоді,

Цей висновок підтверджується з іншими даними: люди з вищим рівнем соціального самопочуття більшою мірою підтримують інтеграцію України із Заходом (вступ до Європейського Союзу, співробітництво з НАТО та Міжнародним Валютним Фондом), тоді як зниження іздіального самопочуття зумовлює орієнтації на тіснішу інтеграцію з Росією і Білорусією12.

Підсумовуючи викладене вище, наголосимо на таких основних положеннях.

1.За    умов    відмови    від    колишньої    ціннісно          нормативної    системи

(соціалістичної) і декларування нової (демократичної) у суспільстві було нагальним створення відповідної законодавчої бази і державної політики. Оскільки цей процес затягнувся, суспільство опинилося в стані тотальної аномії.

2.    Аномія   призводить  до   погіршення   морального   стану   населення,   яке   є психологічним підґрунтям формування  ціннісно -- нормативної системи і відповідного політичного вибору.

3.  За умов тривалої аномії є 2 типи реакції масової свідомості; ненормативна і нормативна.

Ненормативна реакція на аномію - це формування зневажливого ставлення до норм як засобів досягнення цілей. Безнормність у цьому разі сприймається як норма поведінки. Можна виділити 2 основні моделі ненормативної реакції: цинічну - всі засоби підходять для досягнення мети та агресивно -- екстремістську - найбільше підходять насильницькі засоби, які дають змогу дуже швидко досягти мети.

Нормативна реакція - це гостра потреба у встановленні бодай якихось норм. Тут також можливі 2 моделі нормативної реакції. Так звана модель повернення до попередніх норм і цінностей. Виникає потреба у приведенні до влади сильної особистості, яка зможе встановити новий твердий порядок - це авторитарна модель.

Отже, можна зробити висновок, що за умов тотальної аномії для молоді тією самою мірою, що й для старших притаманні низький рівень соціального самопочуття, схильність до анемічної деморалізованості, авторитаризму та соціального цинізму у молодих людей. Внаслідок аномічної деморалізованості у молоді не формується усталеної системи цінностей, яка відповідає перспективі демократичного розвитку суспільства. А отже, й сама перспектива виходу суспільства із соціальне  - економічної кризи демократичним шляхом дотепер залишається невизначеною.

 

 

II. Особливості демократичного вибору молоді: проблеми залежності і відповідальності

§1. Включення молоді в політику: Україна і світ у порівняльній перспективі.

Становище молоді розглядається як одна з гуманітарних проблем нашого часу. Незважаючи на роль молоді в окремих сферах життєдіяльності суспільства, насправді вона є найменш  впливовою групою в світовому співтоваристві. Молоддю аніпулюють. На її інтересах грають  для досягнення комерційних, політичних або інших цілей. В усіх країнах світу є  немало свідчень зростаючого відчуження молоді від суспільства, держави, політики. У її середовищі зберігається невіра,  зростаюча озлобленість, агресивність, схильність до насильмства як засобу зміни умов свого життя. Це серйозна загроза для поліичної стабільності і громадськог порядку в багатьох крахїнах світу.

Політики світу часто-густо підтримуюь молодь словесно. Це, звичайно, не мало. Але помітна тенденція ототожнювати молодь з айбутнім створюється своєрідна психологічна пастка: патерналістськи мислячі державні бюрократи вирішення проблем молоді повсякчас переносять на “завтра”. Проблема не вирішується, а нагромаджується і загострюється.

Очевидно, що Україна, обравши шлях свободи і демократї, не має іншого вибору в житті, крім як зробити ставку на молодь..

Як свідчать опитування населення останніх років  молодь україни більшою мірою, ніж старші покління, зорієнтована на демократичні реформи у політиці та економіці. Молодь куди частіше віддає перевагу перспективі розвитку України, повязаний  із переходом до ринкової економіки і демократичними політичними перетвореннями.

Зафіксовані міжгенераційні розбіжності засвідчують  істотну відміність молоді від старших поколінь  стосовно питання про принциповий соціально- - політичний вибір.

Виходячи з таких гіпотетичних засад  чимало аналітиків висувають припущення , що проблема демократичного розвитку україни  та інших пострадянськх держав, власне,  зводиться до конфлікту генерацій: молодь прагне політичної демократії і радикальних ринкових реформ, середнє покоління вагається між  перспективою демократичного  відновлення і консервативного вибору, а старша генрація (переважно пенсіонери) гальмує демократичний розвиток, вддаючи перевагу  поверненню до соціалістичого минулого.

А якщо так, то проблему розвяже час, -зійде нанівець генерація консерваторів, до активного соціального життя залучатиться демократично зорієнтовані когорти молоді, й суспільство рішуче відмовиться від стереотипів комуністичного минулого на користь демократії.

Раціональний політичний вибір за умов явного емоційного неприйняття соціальної дійсності є одним із найзагадковіших феноменів пострадянського суспільства. Він притаманний не тільки молоді, проте саме у молодих людей вияскравлюється найчіткіше. Так, за даними порівняльного досілодження молоді в Росії, Україні, Білорусіъ виявилось що серед позитивних і негативних наслідків для них особливо молоді люди відзначали саме негативні наслідки.

З огляду на ці дані очевидним стає наслідок: якщо ринкові реформи принесли тобі куди більше втрат, ніж надбать,  голосуй проти таких реформ. Одначе молодь переважно гаолосує “за”! Ця суперечність повязана з феноменом абвівалентності оцінок минулого і майбутнього, властивих переважно молодіжній свідомості: колишні витрати  не екстраполюються на майбутнє. У майбутньому молоді люди очікуюьб більше надбань, ніж втрат, а тому із майбутніми ринковими реформами повязують зовсім не пісимістичні очікування, котрі диктує їм минулий досвід. Такого роду феномен відомий у соціально – психологічній літературі як “нереалістичний оптимізм”

І як висновок, слід зауважити, що від рівня розвитку молоді (розумового, естетичного, практичного) залежать її можливості впливу на розвиток суспільства та внесок у політичний процес. Розвивати молодь -–означає посилювати інноваційний, творчий потенціал молодого покоління, закладати основи майбутнього благополуччя, нагромаджувати сили для прискореного виходу України з кризового стану. Від того, наскільки широко і глибоко молодь включена в усі сфери життя суспільства, наскільки широко і глибоко осягає своєю активністю всі сфери життя, зокрема політичну, залежать темпи розвитку і молоді, і суспільства.

 


§ 2. Особливості формування демократичної свідомості української молоді

Вступ у життя сучасної української молоді супроводжується динамічними та неординарними процесами зміни не лише політичної системи або економіних механізмів господарювання – вражаючою є зміна системи духовних, моральних цінностей, ідеалів та орієнтирів.

Вона змінювалась під впливом перебудови не тільки суспільства, але й свідомості попереднього покоління, їхніх батьків.  Зараз ідейно – політична  зрілість свідомості молоді перебуває  на суперечливому етапі становення, відмові від ідеологічних і політичних стеротипів тоталітарної доби, утвердження нових політико – цінісних орієнтацій,  переконань і соціально- політичних почуттів, установок на вироблення політичної компетентності, формування культури толерантності, політичної коректності. Водночас відбувається переосмислення і переоцінка політичних ідеалів.  Поглиблення кризи, труднощі економічних і соціальних перетворень  в країні впливають на характер і спрямованність цінностей, соцільно- політичних орієнтацій молоді, рівень і форми її активності.

Вищезазначене підтверджується матеріалами  соціологічного дослідження 2000 року серед молоді.  Як свідчать результати дослідження,  у молодіжному середовищі спостерігається зацікавленість  політичним життям України.

За даними опитування жоден з студентів  не визнав, що зовсім не цікавиться політичним життям України. Понад третини студентів(37%) намагається бути в курсі справ політичних подій. Серед опитуваних майже кожний девятий цікавиться політикою лише у тому разі, коли це  стосується його особисто.  Ситуативне відношення до політики притамане третині (34%) студентів.  Цікавляться і беруть активну участь у житті країни 18 % опитаних.

Характерною особливістю політичної свідомості сучасної молоді є поліцентризм політичних орієнтацій.  За даними соціологічого дослідження молоді, найбільш розповсюдженими  ідейно – політичними напрямками виявились: екологічний (підтримують 32 % респондентів) та національно – демократичний (29 % респондентів).  Серед опитаних однакова кількість прихильників неоконсерватизму  та анархізму ( по 1% респондентів).  Загалом в результаті  дослідження  виявились такі типи  політичної орієтації молоді: національно – демократичний,  екологічний,  соціально -  демократичний, соціально – ринковий, ліберальний, християнсько – демократичний. Взагалі не орієнтуються  в ідейно – політичних напрямках  5% респондентів, а 10% виявили політичний нігілізм. Про рівень як свідомості загалом, так і політичної культури студентів деякою мірою свідчить їх ставлення до політичних партій, громадських, найперше молодіжних обєднань,  бажання увійти до складу таких обєднань.

 Проте результати соціологічних опитувань молоді застерігають від перебільшення ролі  молодіжних оргінгізацій у розвязані молодіжних проблем.  Тобто молодіжні громадські організації, хоч і є одним із елементів механізму  реалізації державної молоджної політики, не взмозі активно впливати на політичне становище молоді.  Дослідженя останніх років свідчать про те,  що членами молодіжних організацій  є лише незначна частка (2-3 відсотки) молоді.  Та й самі молодіжні оргагнізації, як правило, не користуються великим авторитетом  серед юнаків та дічат, їх діяльність мало відома населенню.  За відповідями респондентів у травні 2000 року  членами молодіжних організацій є 2%  молоді України, 2% іноді відвідують окремі заходи, 7% - дізнаються про їх діяльнісь з засобів масової інформації, а 19 – лише знають, що такі існують.

 Таким чином, можна зробити висновок, що молодіжні організації мають невеликий вплив  на широкий загал молоді, але,  зважаючи на їх зростаючу чисельність,  безпосередню включеність у молодіжне середовище, їх потенціал як субєкта молодіжної політики є досить перспективним.

 У молодіжному середовищі спостерігається також низький рівень  інформованості та байдужість  до існування й діяльності молодіжних громадських обєднань.

 Досить суттєвим є те, що  за даними соціологічного дослідження  майже всі опитані молоді люди при розвязані власних проблем  розраховують на свої сили та допомогу батьків  і нечекають допомоги з боку дежави.   На державну допомогу розраховують тільки 3% респондентів.

Між іншим,  надія на допомогу з боку держави  - це одна справа,  а повага до держави, органів влади  - інша.

Спостерігаєься зневра молоді щодо органів влади, оскільки їх діяльність щодо вирішення молодіжних проблем у різних сферах молоддю оцінюється негативно.

Молодь поважає владні структури держави за умови,  коли ця влада дійсно моральна, етична, правова.

Плануючи своє майбутнє, людина керується певною ієрархією цінностей, що існує у свідомості.  Формуання її відбувається у відповідності  зі структурою домінуючих потреб людини. Орієнтуючись у широкому спектрі цінісних утворень, людина обирає ті, що найтісніше повязані з її головними потребама.

Отже, пріорітетами молоді є здоровя, впевненість у собі, хороша сімя,  цікава робота, матеріальна забезпеченність, вища освіта, а вже потім йдуь ті, що власне, базуються на них – свобода совісті й думки, відродження й розиток національної культури, прагнення до професійного росту тощо.

Гроші в структурі цінностей молоді  відіграють велику роль. Потреба в грошах, ставлення до них  змінюються по мірі розвитку ринкових відносин. У такій ситуації молодь стає  однією з уразливих  категорій населення. Враховуючи те, що в останні роки матеріальний стан більшої частни населення помітно погіршився, то й зрозумілим стає ставлення молоді до грошей (V позиція) як до засобу отримання . передусім, освіти (VІ позиція). З іншого боку, сьогодні суспільство формує громадянина  нової якості – власника. Гроші стають для молоді водночас і метю і засобом життя.

 Зважаючи на дестабілізацію економіки, подальше зубожіння більшої частини населення, можна сказати,  що політичні проблеми в орієнтаціях  значної частини студентів  відходять на другий план. 

 Сьогодні політична свідомість молоді має характер “розколотої” на її рівні і особливості не можуть не позначитись  кризові явища в нашому суспільстві. Саме під їх впливом молода генерція  здебільшого виховується в атмосфері духовного зубожіння, спустошення, бездумності, аномії, зневіри в майбутньому. Некритичне перенесення на наш власний національний грунт  сумнівних цінностей та моральних норм  сучасної масової культури західного світу значною мірою деформували свідомість, психологію населення загалом, а молоді – особливо.  Все це не могло не призвести до зниження рівня політичної свідомості української молоді. В усьому світі молодь важають найактивнішою, радикально налашованою політичною силою. Але стверджувати це про українську молодь було б пеебільшенням.  Врховуючи данні соціологічних досліджень, можна сказати, що молоді властива аномічність, яка виявляється в індеферентному ставленні  до політичних партій, політичних мітингів, демонстрацій. У студентів більше викликають симпатію екологічні та благодійні рухи.

Але ситуації, що склалася в країні, політична пасивність молоді швидше благо, ніж зло.  Відсутність у молоді чітко визначених політичних орієнтирів, “розмитість” свідомості, слабке оформлення молодіжних оргінізаційних структур, слабкість і нерозвиненість партійної системи, повязаною зі слабкою впливовістю й низьким авторитетом політичних партій, які могли бути центрами  кристалізації політичної активності молоді, нерідко робить її потенційно легкою здобиччю деструктивних сил суспільства, навіть кримінальних елементів.

Однак подальше погіршення економічної систуації в країні та посилення інших кризових явищ може спричинити зростання політичної активності молоді:  чи піде вона тоді шляхом створення демократичного суспільства, чи стане на позиції деструктивних, дестабілізуючих суспільних сил – залежитиме від рівня політичної, громадської свідомості, що визначить політичну поведінку особи, її соціально – політичні орієнтації.

 

 

 


Висновок

Підсумовуючи, можна зробити такий висновок, що політична  свідомість молоді України знаходиться на  досить низькому рівні, тому і роль молоді у формуванні демократичних процесів незначна. На думку багатьох авторів політичній свідмості молоді притаманна аномічність,  котра проявляється в негативному ставленні до політики, недовіри до органів влади,  політичних партій, політичній пасивності та байдужості.

Багато разів ми чули, що зміни в країнах нової демократії відбудуться, якщо відійде старе покоління, прийдуть нові молоді лідери, котрі здійснюватимуть реформи і т, д. Але Україна вже 13 років живе за новими правилами, але й до сьогодні  не відчувається "дихання" нового покоління.  Нові   молоді обличчя з'являються в політиці, бізнесі, на державній службі, але ситуація залишається незмінною - нової генерації, яка б уособлювала в собі тип нового лідерства немає. Так в чому причина?

А причина в тому, що саме по собі нове покоління не несе на своїх молодих плечах нові ідеї, а являється продовженням справи "старших товаришів".

Для  молоді  політика не є пріоритетною сферою  інтересів і  потреб, хоча молоді люди й почувають певний вплив політичних подій в країні на своє життя. Політична зацікавленість сучасної молоді має "виборчий" характер.

 

 

 


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1.   Біленчук П. Д., Клименко П. І. Концептуальні положення підліткової політики в Україні/Матеріали міжнародної науково - практичної конференції "Девіантна поведінка неповнолітніх і молоді - можливості впливу". - Харків. - 1994. - с. 8-10.

2.   Біленчук П. Д., Ситник О. М., Маковський В. І. Формування нової концепції підліткової політики в Україні // Домашній адвокат України. - 1994. - с. 13.

3.   Вашоропин А. С. Политические ориентации студенчества // Социологические исследования. - 2000. - №6. - с. 39-43.

4.   Головаха Є. 1. Ставлення до влади і політичний вибір молоді України // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. -2002. -№1.-с. 117-127.

5.   Головаха Є. І. Життєва перспектива і професійне самовизначення молоді // АН. Укр. ССР. - К.: Наукова думка. - 1988. - с. 144.

6.   Головатий Н. Ф. Соціологія молоді. - К.: МАУП. - 1999. - с. 223.

7.   Зубок Ю.А. Молодежь между интеграцией й исключением: социально-зкономический аспект // Социально - гуманитарньїе знання. - 2000. - №2. -с. 183-198

8.   Карпухин О. Легко ли быть молодим? // Диалог. - 1999. - №2. - с. 14-19.

9.   Лебединська 1., Григор'ев В. Політична культура молоді на зламі світоглядної парадигми // Нова політика. - 1998. - №3. -с. 15-19.

10. Лисовский В. Т. Молодежь о времени й о себе: результати социологического исследования // Педагогика. - 1998. - №4. - с. 40-46.

11. Паніна Н. Молодь України: структура цінностей, соціальне самопочуття та морально психологічний стан за умов тотальної аномії// Соціологія: теорія, методи, маркетинг.

2001. -№8.-с. 114.154.5- &£

12. Парамонова С. П. Типы морального сознания молодежи // Социс. - 1997. - №10. -с 69-78.

13. Попов В. А., Кондратьева О. Ю. Изменения мотивационно - ценностных ориентаций учащейся молодежи // Социологические исследования. - 1999. - №6. - с. 96-99.

14. Політична робота з молоддю в Україні / Під ред. І. Д. Звєрєвої. - К.: АТ видавництво столиця. - 1997. - с. 157.

15. Політичне становище молоді в Україні ( За підсумками 1999 року ): Щорічна доповідь Президентові України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України. -К.: Український інститут соціологічних досліджень. - 2000. - с. 159.

16. Раковская О. А. Социальные ориентиры молодежи: тенденции, проблеми, перспективи. - М.: Наука. - 1993. - с. 192.

17. Сунгатуллина Г. А. Ценностные ориентации й мотивационная сфера подростков и молодежи, приобретающих опыт социально значимой деятельности // Вестник МГУ Сер. 18. Социология й политология. -2002, - №3. -с. 158-163.

18. Скриптунова Е.А., Морозов А.А. О предпочтениях городской молодежи // Социс. -2002. -№1.-с. 105-110.

19. Черниш Н. Й. Суспільна свідомість молоді. - Л.: Світ. - 1990. - с. 368.

20. Чупров В. Й. Молодежь в общественном воспроизводстве // Социс. - 1998. -№3.-с 93-106.

21. Ярошенко В. М. Соціально - політичні орієнтації молоді як засоби гуманізації. -Миколаїв: УДМГУ. - 2000. -с.35.

 


3 Головатий Н.Ф. Соціологія молоді : К.: МАУП. – 1999. – с.151 - 152

4 Політичне становище молоді в Україні (за підсумками 1999 року): Щорічна доповідь Президента України, Верховної Раді України; Кабінету міністів України. – К.: Українській інститут соіологічних досліджень. – 2000. – с.159

5 Паніна Н. Молодь України: структура цінностей, соціальне самопочутя та морально – психологічний стан за умов тотальної аномії// Соціологія: теорія, методи, маркетинг, - 2001. – №8. – с.10

6 там же. – с.11

7 там же. – с.15

8 там же. – с 21

9 там же. – с 22

10 там же с.23

11 там же. – с.24

12 там же с.25

Наверх страницы

Внимание! Не забудьте ознакомиться с остальными документами данного пользователя!

Соседние файлы в текущем каталоге:

На сайте уже 21970 файлов общим размером 9.9 ГБ.

Наш сайт представляет собой Сервис, где студенты самых различных специальностей могут делиться своей учебой. Для удобства организован онлайн просмотр содержимого самых разных форматов файлов с возможностью их скачивания. У нас можно найти курсовые и лабораторные работы, дипломные работы и диссертации, лекции и шпаргалки, учебники, чертежи, инструкции, пособия и методички - можно найти любые учебные материалы. Наш полезный сервис предназначен прежде всего для помощи студентам в учёбе, ведь разобраться с любым предметом всегда быстрее когда можно посмотреть примеры, ознакомится более углубленно по той или иной теме. Все материалы на сайте представлены для ознакомления и загружены самими пользователями. Учитесь с нами, учитесь на пятерки и становитесь самыми грамотными специалистами своей профессии.

Не нашли нужный документ? Воспользуйтесь поиском по содержимому всех файлов сайта:



Каждый день, проснувшись по утру, заходи на obmendoc.ru

Товарищ, не ленись - делись файлами и новому учись!

Яндекс.Метрика