prepod

Путь к Файлу: /Гуманітарний Університет / Завдання політичних партій як суспільного інституту.doc

Ознакомиться или скачать весь учебный материал данного пользователя
Скачиваний:   0
Пользователь:   prepod
Добавлен:   11.04.2015
Размер:   115.0 КБ
СКАЧАТЬ

Завдання політичних партій як суспільного інституту

Олена Ковшик, м. Суми

Україна вступила у третє тисячоліття як незалежна, суверенна, демократична держава з високим рівнем політичної активності. Найбільш вираженими формами такої активності являються політичні партії, кількість яких зростає, при цьому партії відіграють все більш помітну роль в житті суспільства.

Завдання політичних партій як суспільного інститутуДеякі політологи розглядають партії, як групи людей, об’єднані ідеологією. Інші вказують на організацію, як основну рису партії. Німецький соціолог Макс Вебер бачив в партіях громадські організації, що ставлять за свою мету завоювання влади. Більшість політологів схильні думати, що визначальним фактором діяльності політичних партій є їх виборча функція – проведення виборів, вплив на електорат з метою загарбання державної влади.

В. Бебік визначає партію, як політичну організацію, яка об’єднує на добровільних засадах людей за спільними інтересами, що реалізовані в ідейних установах та програмах з метою запровадження їх через оволодіння політичної влади й державне керівництво країною.

Політичні партії, як інститут політичної системи, взаємодіють з державою в особі її різноманітних органів, неполітичними громадськими об’єднаннями, засобами масової інформації. Сучасне законодавство в певному обсязі регламентує відносини, які встановлюються між партіями та іншими інститутами політичної системи. Однак основні законодавчі акти – конституції і закони про політичні партії – визначають лише принципи правового регулювання цих відносин, а докладно вони регламентуються іншим законодавством і виборчими законами, актами парламентського права та ін.

Згідно ст. 2 Закону України ”Про політичні партії в Україні”( від 05. 04. 2001р.) політичні партії – добровільне об’єднання громадян, прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, зареєстроване згідно з законом, його мета – сприяти формуванню і вираженню політичної волі громадян, брати участь у виборах та інших політичних заходах.

Виникнення політичних партій в Україні вперше відбулося на зламі ХІХ – ХХ ст., як на території Російської імперії ( Наддніпрянська Україна ), так і в Австро-Угорщині (Галичина). Слід згадати Українсько-Руську радикальну партію, яка утворилась в 1890 році в Львові, Революційну українську партію – утворилась в Харкові 1800 року, Українська народна партія – 1802 рік, Харків, Українська демократична партія (1804р.), Українська партія соціалістів-революціонерів (1807р.)

У 1908 році було засновано Товариство українських поступовців, яке не було партією( у сучасному розумінні), а лише політичним об’єднанням. Однак, саме воно заснувало Центральну Раду в березні 1917 році.

Після утвердження радянської влади в Україні розпочалася епоха однопартійної системи. В той же час у 20-30 роках ХХ століття у Галичині, Буковині і Закарпатті діяли близько 100 політичних партій.

Відродження політичних партій в Україні було пов’язане з боротьбою проти тоталітаризму за демократію та незалежність української держави. Головною й наймасовішою політичною силою, яка стояла проти політики КПРС, був Народний Рух України, який значною мірою вплинув на утворення нових політичних партій. Це насамперед, Українська республіканська партія, заснована 15.11.1990, Народна партія України (28.08.1991р.), Ліберальна партія України (10.10.1991р.), Соціал–демократична партія України (01.11.1991р.), Соціалістична партія України (25 .11.1991р.) та ін [ 1, с.327]

У період 1993 – 1994 років відбувається перереєстрація деяких і реєстрація нових політичних партій в Міністерстві Юстиції України. Так, на 20 травня 1996 року в країні офіційно було зареєстровано 39 політичних партій, серед яких і Всеукраїнське об’єднання „Громада”, Демократична партія України, Комуністична партія України, Конгрес українських націоналістів, Партія зелених, Соціалістична партія України, три селянських партії, дві християнсько-демократичних партій і навіть партія любителів пива. Згодом, в листопаді 1997 року в Україні було зареєстровано 50 політичних партій, на 1 жовтня 2000 р. – 105, на початок 2004 року – більше 150.[2, с.43].

На сьогодні в Україні зареєстровано -- 127 партій.

Політичні партії покликані виконувати ряд важливих функцій у житті сучасного суспільства, таких як :

· боротьба за позиції у виборчих органах влади;

· участь у політичному управлінні. Часто декілька партій створюють коаліцію, що формує склад уряду і підтримує його діяльність у парламенті. Їх називають правлячими партіями, які постійно зазнають критики з боку опозиції. Через своїх представників у законодавчій та виконавчій владі партії впливають на процес прийняття політичних рішень;

· узгодження різних соціальних інтересів;

· добір політичних лідерів і еліт;

· представництво суспільних інтересів;

· залучення громадян до участі в політиці;

· формування й забезпечення легітимності політичної системи.

Ідеологія є одним із критеріїв класифікації політичних партій, насамперед їх поділу на дві великі групи: ліві і праві. Серед лівих найбільш відомими є: соціал-демократичні, соціалістичні та комуністичні партії, а серед правих – ліберальні та консервативні;

Головна функція – електоральна, яка визначається самою сутністю їх , як організацій, призначених для завоювання і здійснення державної влади. У демократичному суспільстві ця мета може бути досягнута тільки легальним шляхом, тобто участь партій у виборах, насамперед глави держави і парламенту.

Доктор політичних наук М. Примуш зазначає: „Реальний вплив партій визначається не тільки і не стільки електоральною підтримкою, скільки конфіденційною наближеністю до влади. Не маючи надійної опори і навіть сприятливого середовища в суспільстві (ставлення до політичних партій у населення залишається переважно негативним) партії не так формують владу як орієнтуються на неї.

Ті ж політичні партії, що не одержали заступництва влади і при цьому претендують на яку-небудь політичну роль, стають об’єктом тиску, змушені терпіти переслідування” [5,с.26]. На жаль, партійна система України характеризується організаційною слабкістю партій, аморфністю їх програм, нестабільністю і неефективністю.

Турбує й те, що останнім часом намічається тенденція до злиття керівництва політичних партій з органами державної влади, як в центрі так і на місцях, намагання використати становище державного службовця в інтересах своєї партії, забезпечити їй хоч би незначну перевагу перед іншими партіями. Це явно спостерігалось на осінніх виборах Президента України. У 2004 році відбулось широкомасштабне використання адмінресурсу, а звідси і порушення виборчого законодавства; переслідування представників опозиції й незалежних засобів масової інформації.

Якщо проаналізувати програми багатьох нині існуючих партій, то можна зробити висновок, що вони здебільшого орієнтовані на залучення недосвідченого виборця, ніж на показ альтернативних стратегій розвитку суспільства і шляхів їх реалізації у разі приходу до влади.

Досить низьким є рівень політичної відповідальності партій у сучасній Україні. Це зумовлено слабкістю самих політичних партій як інститутів. Більшість з них залишаються політичними клубами, або „клубами за інтересами”, які об’єднуються для досягнення особистих цілей, не маючи чітко сформованих ідеологічних концепцій, програм, висуваючи тільки пропагандистські гасла, і не мають бажання відстоювати певні політичні погляди. Безперечно, однією з причин цього явища є доволі низький рівень політичної культури українського суспільства.

Кандидат наук державного управління О. Радченко зазначає, що ”особливої значимості заслуговує питання розвитку політичної культури в Україні, яка уже хоч і сформувала необхідні демократичні інститути, але сталості нової демократичної політичної культури ще не досягнуто” [6,с.170]. Тому закономірно, що політичні партії серед інститутів політичної системи сучасної України користується найнижчою довірою.

Згідно результатів загальноукраїнського опитування дорослого населення України, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" та Київським міжнародним інститутом соціології (ДІ/КМІС) 14-24 квітня 2005 року та опубліковані 05.05.2005р. (методом інтерв'ю опитано 2045 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки становить 2,2%.) слід зазначити наступне.

З поміж політичних напрямів населення України найбільше прихильне до націонал-демократичного (15%), соціал-демократичного (13%), екологічного (12%), комуністичного (9%) та соціалістичного (8,5%). Проте значна частина населення (27%) не ідентифікує себе з жодним політичним напрямом. Більше 10% прихильників в Україні в цілому мають три політичні напрями - національно-демократичний, соціал-демократичний та екологічний. Національно-демократичний напрям має переважний пріоритет лише у Західному регіоні; у Центральному він поділяє друге і третє місце із соціалістичним напрямом, а у Південному регіоні - третє, четверте і п'яте місце з комуністичним та екологічним напрямами. Соціал-демократичний напрям займає перше місце у двох регіонах - Східному і Південному, та поділяє перше і друге місце з екологічним напрямом у Центральному регіоні та друге і третє місце з комуністичним напрямом у регіоні.

З точки зору організаційної структури політичної партії суттєво відрізняються між собою. Партії європейських країн, як правило, є централізованішими, мають чітку ієрархічну організацію, сильний керівний центр, єдину програмну лінію і сувору дисципліну. Високий рівень централізації при висуванні доборі кандидатів характерний для таких країн ліберальної демократії як Франція, Японія, а також окремих партій Італії, Ірландії, Нідерландів, Ізраїлю, Нової Зеландії. Натомість у політичних партіях Великої Британії місцеві партійні організації завжди мали високий ступінь автономії у висуванні і доборі кандидатів.

У США Демократична і Республіканська партії мають слабку внутрішню структуру, їм притаманна відсутність жорсткої партійної дисципліни. Децентралізована модель характерна також для Бельгії, Німеччини, Норвегії, Австралії, Фінляндії й Австрії. Централізація внутрішньої структури політичної партії не означає, що вона є недемократичною. Централізація сприяє ефективності діяльності партії, але підвищення рівня Ії рівня, посилює ризик Ії олігархізації та бюрократизації.

Слід відзначити, що політичні партії можуть висувати кандидатами не тільки своїх членів, але й позапартійних , особливо, якщо йдеться про відомих і авторитетних у суспільстві людей. Це допомагає партіям ефективніше виконувати функцію добору політичної еліти.

В Україні більшість громадян, згідно даних соціального опитування, не є членами політичних партій (5-6% членів партій, не найгірший показник серед країн Європи), але не знаходять політичних партій, близьких для себе за програмами, політичними переконаннями, ідеологічними поглядами, а тим більш таких які могли б відстояти їх соціально-економічні інтереси, добились успіхів у реальному полегшенню умов життя громадян з наболілих проблем [ 4, с.28].

Українське партійне життя характеризується тим, що кількість партій постійно збільшується, зокрема напередодні виборів шляхом розколу існуючих.

Формуються партії за принципом клієнтності, який означає створення партій навколо відомих діячів, де члени пов’язані відносинами особливої лояльності та вірності лідеру. Неефективність діяльності багатьох партій зумовлена тим, що члени партії сприймають її тільки як трамплін для проникнення в вищі ешелони влади. Це призводить до нестабільності членства в партіях, на що вказує часта зміна депутатами своєї партійної належності. Про відсутність механізму відповідальності свідчить те, що депутати в рамках однієї фракції дозволяють собі змінювати переконання і переходити в іншу фракцію. Звичайно, партійна дисципліна, насамперед має значення для тих партій, що мають фракції в парламенті та пов’язана з необхідністю організованого голосування членів партії у парламентській фракції. Тому контроль з боку центрального керівництва будь-якою партії за процедурою голосування необхідний, особливо це стосується політичних партій, що підтримують коаліційний уряд. Чітка партійна дисципліна здатна значно підвищити послідовність законодавчої політики, якщо, звичайно партія має реальну програму дій.

В цьому сенсі становить інтерес стаття Проекту закону про зміни до Конституції щодо повноважень депутата, які припиняються „ в разі виходу ( виключення ) народного депутата України, обраного від політичної партії (виборчого блоку політичних партій ), а також відсутності його без поважних причин на засіданнях палати Верховної Ради України, спільних засіданнях палат Верховної Ради протягом двадцяти пленарних днів”. Якщо партія дисциплінована, то вона стає реальним конструктивним суб’єктом управління державою.

Таким чином, партії покликані відігравати певну роль на всіх етапах демократичного процесу – до, під час та після виборів. Вони відрізняються від груп специфічних інтересів залученням до сфери діяльності широкого спектра проблем, що є значущими для великих соціальних груп, концентрують в законодавчому органі ресурси для реалізації цілей.

На нашу думку, трансформація партійної системи України в одну із стабільних і ефективних партійних систем цілком можлива. Передумовою цього служить подальше формування громадянського суспільства і правової держави, обмеження влади правом. Політичні партії є основою розвитку громадянського суспільства. Вони забезпечують якомога ширшу участь у політичних процесах. А слабкість партії – це слабкість української демократичної держави.

Ось чому таким важливим є реальне посилення ролі партій, їхньої активності і ефективності в рамках демократичних „ правових ігор”.

В умовах молодої української демократії політичні партії ще не набули тих ознак і того ступеня впливу, які мають партії в розвинутих та стабільних демократичних країнах , поки що вони слабо виконують свої прямі й латентні функції. Однак, їх здатність до організації змагального процесу в боротьбі за владу, до представництва й узгодження інтересів, так само як і їх соціалізуюча роль, зростають.

Вважаємо, що без політичної реформи , яка б суттєво підвищила б роль партій у формуванні уряду та владних структур на місцях , без запровадження пропорційної виборчої системи неможливо змінити і масову свідомість громадян щодо ролі партії у житті України.

Зростання ефективності інституту політичних партій, їх впливу на суспільство є одним із основних шляхів консолідації та розвитку демократичної політичної системи в Україні.

Література:

1. Основи демократії.- Посібник за ред. проф. А.Колодія.- К.-2002.-678с.

2. Закревський М. Партійна система України - етапи становлення// Персонал.-2004.-№7.- с.41-43.

3. Музика В. Реалії і перспективи партійного будівництва в Україні// Власть и политика.- 2005.-№ 24.-с.12-13.

4. Вишняк О.Партії в політичній системі України: соціологічний вимір// Вища освіта.-2004.-№3.

5. Примуш М.Політичні партії у виборчому процесі// Трибуна.2004.-№9-10.- с.26-27.

6. Радченко О. Політична культура громадян як чинник взаємодії влади та суспільства.// Актуальні проблеми внутрішньої політики.-2004.-№3.-с.169- 174.

7. Рейтинг політичних партій// Столичные новости.-2005 від 01.03.- с.3

8. Дергачов О., Полохало В. Метаморфози політичної влади// Політична думка.- 1996.-№1

9. Лісничий В.Політичні та адміністративні системи зарубіжних країн. - Навч. посіб.-Харків” Торнадо”.- 2001р.- 343с.

10. Третяк А. Відповідальність політичних партій у контексті становлення громадянського суспільства//Актуальні проблеми внутрішньої політики.-2004.-№3.-с.174 -181.

 

Про автора: Ковшик Олена Вікторівна, слухач денного відділення магістерської підготовки Харківського регіонального інституту Національної академії державного управління при Президентові України

 

Наверх страницы

Внимание! Не забудьте ознакомиться с остальными документами данного пользователя!

Соседние файлы в текущем каталоге:

На сайте уже 21970 файлов общим размером 9.9 ГБ.

Наш сайт представляет собой Сервис, где студенты самых различных специальностей могут делиться своей учебой. Для удобства организован онлайн просмотр содержимого самых разных форматов файлов с возможностью их скачивания. У нас можно найти курсовые и лабораторные работы, дипломные работы и диссертации, лекции и шпаргалки, учебники, чертежи, инструкции, пособия и методички - можно найти любые учебные материалы. Наш полезный сервис предназначен прежде всего для помощи студентам в учёбе, ведь разобраться с любым предметом всегда быстрее когда можно посмотреть примеры, ознакомится более углубленно по той или иной теме. Все материалы на сайте представлены для ознакомления и загружены самими пользователями. Учитесь с нами, учитесь на пятерки и становитесь самыми грамотными специалистами своей профессии.

Не нашли нужный документ? Воспользуйтесь поиском по содержимому всех файлов сайта:



Каждый день, проснувшись по утру, заходи на obmendoc.ru

Товарищ, не ленись - делись файлами и новому учись!

Яндекс.Метрика