prepod

Путь к Файлу: /Гуманітарний Університет / Болонський процес.doc

Ознакомиться или скачать весь учебный материал данного пользователя
Скачиваний:   0
Пользователь:   prepod
Добавлен:   11.04.2015
Размер:   54.5 КБ
СКАЧАТЬ

Миколаївський державний гуманітарний університет                  імені Петра Могили

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Болонський  процес 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


                                                         Виконала: студентка групи  531-М

                                                                    Безкоровайна Ірина

                                                       Перевірив: д.п.н.,Букач М.М.

 

 

 

 

 

 

Миколаїв 2005

 

 

Сучасний світ глобалізується. Безумовно, світові інтеграційні події торкаються і нашої держави. Однією з таких подій є приєднання України до Болонського процесу, метою якого є гармонізація системи європейської вищої освіти.  Визначальними якостями Європейсько вищої освіти є:

l конкурентоспроможність вищих навчальних закладів Європи;

l взаємна довіра держав і вищих навчальних закладів;

l мобільність студентів;

l привабливість освіти [1,с.190]

Основними завданнями та принципами зони європейської вищої освіти (шість цілей Болонського процесу) є наступні принципи:

1. введення двоциклового навчання;

2. запровадження кредитної системи;

3. формування системи контролю якості освіти;

4. розширення мобільності студентів і викладачів;

5. забезпечення працевлаштування випускників;

6. привабливість європейської системи освіти [9,с.52].

Сьогодні склалася трирівнева структура політичної і економічної нерівності. Одним із показників, що визначає цю нерівність, є освіта. Наприклад, в США спеціалісти з вищою освітою становлять 36% від загальної кількості працівників, в Європі – 20%, у колишній радянській республіці Латвія – 15% [5,с.57].Україна як невід'ємна частина європейської спільноти теж проголосила курс до наближення до стандартів освіти даного континенту та підписала Болонську угоду.

Зокрема, подібне приєднання до Болонського процесу викликало неоднозначну реакцію громадськості. Існує багато поглядів чи то позитивних, чи таких, що ставляться з сумнівом чи відверто засуджуючих. Та мета доповіді розглянути кілька підходів до оцінки наслідків підписання цієї угоди Україною, зокрема зазначити позитивні, негативні наслідки та труднощі впровадження.

Серед труднощів, які стоять перед Україною на шляху реалізації принципів Болонської угоди  можна назвати наступні:

1. ліквідувати ступені “спеціаліста” і “кандидата наук”;

2. змінити 4-рівневу систему акредитації вищої освіти, зокрема, виключити технікуми з переліку;

3. перейти на модульно-кредитну систему навчання, встановити єдину систему взаємозаліків як за періодами, так і за обсягами навчання [1, с.192];

4. впровадити європейський рівень освіти в навчальних планах, програмах з поєднанням навчання, дослідницьких робіт і практики;

5. потрібно кілька років, щоб вітчизняний роботодавець зміг оцінити потребу в спеціалістах з вищою освітою різних рівней. Таким чином виникло протиріччя між кількісними характеристиками потенціалу (співвідношення працівників з вищою освітою із загальною кількістю спеціалістів) та потребою ринку праці               [8, с.14].

Назвавши протиріччя, тобто питання, які викликають труднощі в реалізації та запровадження Болонського процесу в країні, можна визначити негативи, які, на думку деяких науковців, стали наслідком приєднання до даного процесу.

1. Потік висококваліфікованих спеціалістів за кордон різко збільшиться. Та в літературі можна знайти спростування даного пункту, зокрема:

1) Практика визнання документа про освіту для працевлаштування за кордоном – складна процедура, яка ґрунтується на принципі захисту інтересів держави-роботодавця;

Підписання Болонської угоди і, навіть, реалізація її положень не означає автоматичної  “еквівалентності” документа про освіту  [5, с.56];

2) Головною перешкодою мобільності студентів і викладачів є недостатнє фінансування вищих навчальних закладів і слабка розвиненість державних і корпоративних програм, що підтримують цю форму праці;

3) І, нарешті, обмежити практику виїзду за кордон і працевлаштування в іншій країні не може законодавство держави не до, і не після підписання Болонської угоди.

2. Другим недоліком приєднання до Болонського процесу називають руйнування кафедри як інституціональної ланки наукових шкіл.

В свою чергу, зазначається,   що кафедри не зникають, а починають виконувати іншу роль. У зв'язку з парадигмальною зміною “ідеології спеціаліста” відбуваються зміни як змісту освіти, так і суті діяльності викладача кафедри. Проте це не означає зникнення цієї структури взагалі. Кафедра стає не тільки методично-освітнім, скільки науково-освітнім центром. Парадигма європейської освіти кардинально змінюється. Логіка навчання зсувається у бік самостійної роботи студента. Причому, вона переходить на якісно новий рівень. Формальні курсові, реферати поступаються місцем проекта,  що розробляються в реальному професійному просторі. Звідси випливають відповідні вимоги до викладачів.

3. Сумнів щодо того, що система кредитів обов'язково стимулюватиме студентів краще опановувати знання.

Але ця система передбачає, що вона вводиться для технічного забезпечення змістовності навчання.

4. Викладацький склад отримає більше навантаження, треба буде інтенсивніше працювати із студентам і організовувати їх самопідготовку.

5. Збільшиться навантаження на студентів, доведеться добре вивчити англійську мову, відпрацювати 200 (бакалаври) і 240-300 (магістри) кредитів, підготувати щорічно понад 60 заліків [1,с.193]

Та окрім негативів називаються і позитиви, за якими приєднання до Болонської угоди є потрібним та буде корисним.

1. Українська система вищої освіти  потребує реформування, оскільки відбулось зниження рівня підготовки студентів вищих навчальних закладів.   Ректори не мають підстав пишатися подвоєнням кількості студентів університетів, але в цьому випадку кількість обернена пропорційно якості підготовки. Тому, при приєднання до Болонського процесу якість освіти і знання студента будуть на високому рівні.

2. За радянських часів лекція домінувала у навчанні. Вже в незалежний Україні  нормативні документи Міністерства освіти  і науки з 2002/2003 навчального року вимагають 30-годиної аудиторної роботи на тиждень (раніше 36). Це передбачає співвідношення аудиторних і самостійних робіт 1:1. 50% навчального часу займає лекція [1,с.192] В тім, студенти мають великий вибір і фахової і додаткової літератури і інтернет-видання, тому користування ними розвиватиме і самостійні навички і методичність у підготовці до занять та самодисципліну.

3. Швидкість науково-технічного прогресу така, що ¾  сучасних випускників вищих навчальних закладів скоріше за все прийдеться працювати за спеціальностями з недостатнім обсягом знань. Болонська система забезпечить дотримання навчальним планом вимог часу.

4. Враховуючи стан української системи вищої освіти, головним напрямом Болонського процесу для України стане лібералізація вищої школи, навчання студентів принципам свободи і відповідальності за свій вибір. Оскільки лише внутрішньо-вільна людина яка засвоїла мистецтво прийняття рішень може бути по-справжньому свідомим громадянином. Західна практика показує, що студент, який обрав курс на основі власного інтересу, вчиться зовсім по-іншому [8,с.14]

 

Таким чином, Україна  визначила за мету інтеграцію до Європи, і вступ держави до ЄС значною мірою залежить від наближення нашої вищої освіти до європейських, отже світових стандартів. Тому потрібно зважити, позитиви і негативи приєднання до Болонської угоди для України з тим, щоб зменшити небажані впливи на вищу освіту держави та все ж таки взяти краще для реформування та покращення вищих навчальних закладів країни.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Волович В. Болонський процес і нова парадигма освіта в Україні // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2004. - №4. – С.189-199.

2. Жук Ю. Треба вміти дивитись у вічі // Освіта. – 2005. – 16 вересня. – С.4-5.

3. Журавський В. Основні завдання вищої школи щодо реалізації в Україні принципів і завдань Болонського процесу // Вища школа. – 2004. - №1. – С42-44.

4. Коміренко В. Економічні аспект приєднання України до Болонського процесу // Економічний часопис ХХІ. – 2004. - №6. – С.49-53.

5. Нечаєв В., Шаранова С. Болонський процес: міфи, ілюзії, реалії // Вища школа. – 2005. - №1. – С.56-65.

6. Поляков М. Болонський процес: зближення, а не уніфікація // Вища освіта України. – 2004. - №2. – С.47.

7. Реформування вищої освіти і Болонський процес // Освіта України. – 2003. - №92. – С.3

8. Степанюк А., Сененко С. Болонское соглашение: кому это нужно // Зеркало недели. – 2004. – 30 окт. – С.14.

9. Якименко Ю. Кредитно-модульна система як важлива складова інтеграції вищої освіти до загальноєвропейського освітнього процесу // Вища школа. – 2004. - №1. – С.50-62.

 

 

 

 

 

 

 

 

Наверх страницы

Внимание! Не забудьте ознакомиться с остальными документами данного пользователя!

Соседние файлы в текущем каталоге:

На сайте уже 21970 файлов общим размером 9.9 ГБ.

Наш сайт представляет собой Сервис, где студенты самых различных специальностей могут делиться своей учебой. Для удобства организован онлайн просмотр содержимого самых разных форматов файлов с возможностью их скачивания. У нас можно найти курсовые и лабораторные работы, дипломные работы и диссертации, лекции и шпаргалки, учебники, чертежи, инструкции, пособия и методички - можно найти любые учебные материалы. Наш полезный сервис предназначен прежде всего для помощи студентам в учёбе, ведь разобраться с любым предметом всегда быстрее когда можно посмотреть примеры, ознакомится более углубленно по той или иной теме. Все материалы на сайте представлены для ознакомления и загружены самими пользователями. Учитесь с нами, учитесь на пятерки и становитесь самыми грамотными специалистами своей профессии.

Не нашли нужный документ? Воспользуйтесь поиском по содержимому всех файлов сайта:



Каждый день, проснувшись по утру, заходи на obmendoc.ru

Товарищ, не ленись - делись файлами и новому учись!

Яндекс.Метрика