prepod

Путь к Файлу: /Гуманітарний Університет / Загальні засади та питання макроекономіки перехідного періоду.doc

Ознакомиться или скачать весь учебный материал данного пользователя
Скачиваний:   0
Пользователь:   prepod
Добавлен:   11.04.2015
Размер:   76.5 КБ
СКАЧАТЬ

Міністерство освіти і науки України

Миколаївський державний гуманітарний університет ім. П. Могили

 

 

 

 

кафедра політичних наук

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

 

з дисципліни “Актуальні проблеми розвитку

українського суспільства”

 

на тему: “Загальні засади та питання

макроекономіки перехідного періоду...”

 

 

 

 

Виконав: студент гр. 531-м

Чоботар М. Я.

Перевірив: доцент, к.і.н.

Курілло В. Є.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Миколаїв 2006

 

План

 

1. Вступ

2. Теоретичні основи та засади перехідної економіки.

3. Роль держави в економіці перехідного періоду

4. Висновки

5. Література

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Вступ

 

     Різні економічні системи рано чи пізно проходять етап своєї трансформації. Економіка такого періоду називається перехідною.    

     Питання перехідної економіки на сучасному етапі є актуальним, але в більшій мірі воно є актуальним для країн Центрально-Східної Європи та країн Співдружності Незалежних Держав.

     Перехідна економіка є переходом від адміністративно-командної, планової системи до ринкової економічної системи (тобто, переходом від “плану” до “ринку”).

2. Теоретичні основи та засади перехідної економіки

     Перехідна економіка – економічна система країни, яка здійснює перехід від одного способу виробництва до іншого. [5, с. 49]

     Перехідним називають процес, у якому одна система знаходиться у стадії формування, а інша – в стадії розпаду. Перехідний процес може тривати десятиліття, століття або тисячоліття. За логікою розвитку економічної системи суспільства перехідні процеси передбачають: формування господарської системи первісного суспільства; розпад первісного господарства і формування рабства як системи; розпад рабства і формування феодалізму; розпад феодалізму і формування ринкової капіталістичної системи; перехід від ринкової капіталістичної до соціально орієнтованої постіндустріальної економіки, метою якої є відтворення і розвиток у процесі виробництва людських здібностей. [16, с. 16-17] 

     Основними напрямами (елементами) реформування економіки, необхідних і достатніх для становлення або розширення сфери ринкових відносин є: 1) лібералізація господарства; 2) інституційні перетворення і формування господарського порядку, який відповідає принципам соціально-орієнтованої ринкової економіки; 3) реформування реального сектору економіки (суспільного виробництва). [1, с. 79]

     При всій багатоманітності особливостей перехідного періоду, які породжені зміною різних економічних систем, що відбувалися в у різні історичні епохи і в різних країнах, можна тим не менш виділити загальні риси, які притаманні будь-якій перехідній економіці. Найбільш суттєвими з них є наступні:

- перехідний період – це тривала історична полоса;

- наявність двох ліній розвитку: висхідної, що знаменує становлення нової системи економічних відносин, і нисхідної, що виражається у відмиранні попередньої, взаємодія яких протягом усього перехідного періоду досить драматична, так як пов’язана з долями агентів – носіїв цих відносин;

- перехідний період характеризується нестійкістю розвитку внаслідок гостроти протиріч між відмираючи ми старими і економічними відносинами, які зароджуються, що породжують гострі соціальні потрясіння, крайньою формою прояву яких стає громадянська війна:

- неоднозначність долі старих економічних відносин: вони або повністю витісняються новими, або інтегруються в нову економічну систему у суттєво оновленому вигляді;

- при рівності вихідного і кінцевого пунктів перетворень в тих або інших країнах неминуча в найбільш суттєвих моментах спільність способів, методів, послідовності, темпів перетворень, хоча національні особливості і тим більше розбіжності історичних епох, в яких здійснюється один і той же за своїм змістом перехід в країнах-лідерах і країнах наздоганяю чого типу розвитку, надають їм дуже суттєву специфіку. [17]

Якщо говорити про головні причини переходу від “плану” до “ринку”, то серед них можна виділити такі:

- загальна впевненість в тому, що планова економіка вичерпала себе (різкий спад темпів зростання реального ВВП, промислового виробництва), всезагальний дефіцит, “чорний” ринок, відсутність стимулів до ефективної праці: накопичення негативних наслідків політики і вроджених пороків планової системи;

- запровадження елементів ринку а планову економіку (госпрозрахунок, фінансова самостійність підприємств, кооперативний рух та ін.) стикається з адміністративними бар’єрами, які мають бути усунені в результаті радикальних реформ. [10, с. 19] 

     Я. Корнаі  у книзі “Соціалістична система” виділяє три головні групи мотивів переходу від “плану” до “ринку”. Перша група мотивів – накопичення економічних складностей. Весь період існування соціалістичної системи супроводжується серйозними економічними проблемами: хронічним відставанням у технологічному розвитку і в області споживання, дефіцитом, нераціональним використанням ресурсів та ін. Друга група мотивів до змін – це невдоволення народу. Низька якість і вузький вибір товарів, відсталість сектора послуг, постійний дефіцит та ін. прикмети соціалістичної системи викликають соціальну апатію, почуття безнадійності і невдоволення. І третьою групою мотивів є втрата віри у соціалізм тими, хто сам знаходиться при владі. [18]

     Також деякі дослідники виділяють такі причини перехідного періоду, як суб’єктивні пояснення; ситуативні пояснення; адаптаційна пояснення і теорію ідеального переходу. [6, с. 52-53]

      Для проведення комплексних реформ протягом 1990-х років були запропоновані декілька програм економічних трансформацій. Серед них основними можна назвати такі програми, як “Вашингтонський консенсус” та “Поствашингтонський консенсус”. Зупинимося на основних положенням цих програм.

     “Вашингтонський консенсус” являє собою концепцію економічних реформ в постсоціалістичних країнах, розроблену в 1989-1991 рр. групою провідних американських економістів (Р. Дорнбуш, О. Бланкард, П. Кругман, Р. Лайард, Л. Саммерс) і яка базувалася на традиційних методологічних підходах: гіпотеза ефективної ринкової алокації (розподілу) благ та ресурсів, значна роль монетаристських методів і інструментів макроекономічної політики та ін.

Основні положення Вашингтонського консенсусу:

1. Фінансова дисципліна: дефіцит бюджету не повинен бути великим, щоб його можна було б покрити без застосування інфляційного податку;

2. Пріоритет суспільних витрат: витрачання коштів повинно бути переорієнтовано з областей, важливих з політичної точки зору, на сфери з високою економічною віддачею;

3. Податкова реформа повинна включати в себе розширення податкової бази і зниження податкових ставок;

4. Фінансова лібералізація: вищим її пріоритетом є ринково орієнтовані відсоткові ставки;

5. Лібералізація торгівлі і валютного курсу;

6. Ліквідація бар’єрів для прямих іноземних інвестицій;

7. Приватизація державних підприємств;

8. Дерегулювання: усунення адміністративних обмежень для розвтку нового бізнесу;

9. Дотримання і гарантія прав власності. [13, с. 18-19]

     Однак в процесі реалізації, вже до 1998 р. стало ясно, що Вашингтонський консенсус частково зазнав невдачі, так як недооцінив важливість створення нових соціально-економічних. І тому не випадково, що в 1996-1998 рр. виникла необхідність у перегляді основних положень Вашингтонського консенсусу. У Декларації тимчасової комісії МВФ “Партнерство для стійкого світового зростання” (вересень 1996 р.) були вперше сформульовані принципи Поствашингтонського консенсусу. Його основні принципи зводяться до наступного:

1. Монетарна, фіскальна і структурна політика є взаємодоповнюючими і повинні підкріплювати одна одну.

2. Необхідно створити сприятливе середовище для приватних інвестицій.

3. Структурні реформи повинні приділяти особливу увагу ринкам праці.

4. Необхідно забезпечити високу якість корпоративного управління.

5. Для перешкоджання відмиванню грошей необхідно посилити моніторинг банківської системи. [13, с. 20]

     Якщо говорити про умови успішної реалізації економічних перетворень, то серед них дослідники визначають такі:

1. Необхідні наявність і публічне оголошення ідеології реформування (його цілей і засобів) і конкретного плану розгортання реформ; потрібна відповідна широка пропаганда.

2. Треба домогтися підтримки реформ значними суспільними силами (групами, прошарками), перш за все – об’єктивно зацікавлених у ринкових перетвореннях.

3. Потрібна тверда політична воля, кваліфіковані і дієздатні державні органи, кваліфікований апарат і активні функціонери.

4. Обов’язковим є детально розроблений алгоритм здійснення реформ.

5. Формування економічних резервів.

6. Проводити диференційований підхід до реформування галузей і сфер економіки. [11, с. 6-7]

     Варто також назвати основні моделі, за якими здійснюються ринкові трансформації в економіці. Отже, дослідники цієї проблематики виділяють такі основні моделі:

а) модель ринкового соціалізму;

б) ліберально-монетариська модель;

в) інституційна модель;

г) ордоліберальна модель. [7, с. 119] 

     В процесі розгляду перехідної економіки також слід приділити увагу питанню економічного зростання в такий період, і перш за все факторам, які йому сприяють.

    За К. Макконнеллом зростання країни визначається 6 складовими. Чотири фактори зумовлюють фізичну здатність економіки до зростання. Це кількість і якість природних та трудових ресурсів, обсяг капітальних благ і технологія. Такі фактори називаються факторами пропозиції, вони є необхідною умовою для забезпечення розширення обсягів виробництва, але не достатній для економічного зростання. Крім того, економічне зростання залежить від фактору попиту, адже вироблені економікою товари й послуги повинні бути підкріплені відповідним рівнем сукупного попиту. Шостою складовою цієї класифікації є фактор ефективності, завданням якого є забезпечення максимально ефективного розподілу ресурсів з метою виробництва найкориснішої для суспільства продукції. [2, с. 110]

     Існує ще класифікація, згідно якої до факторів економічного зростання відносять наступні:

І. Об’єктивні економічні фактори: дія об’єктивних економічних законів (закони попиту і пропозиції, закон вартості та ін.); наявність підприємницьких ризиків; час; циклічні коливання.

ІІ. Фактори державного регулювання економіки: законодавча база; бюджетно-податкова політика; грошово-кредитна політика; політика у сфері зовнішньоекономічної діяльності; соціальна політика; структурна політика; інституційні чинники.

ІІІ. Інноваційні фактори: рівень розвитку науки; інноваційна політика; сприяння НТП; технічна оснащеність виробництва; оновлення основних виробничих фондів; інформаційні ресурси.

IV. Інвестиційні фактори: рівень залучення іноземних інвестицій; інвестиційна активність всередині країни; ефективність розміщення інвестиційних ресурсів; капітальні блага.

V. Об’єктивні природні чинники: географічне положення країни; кліматичні умови; наявність корисних копалин, мінеральних ресурсів; багатство флори і фауни; родючість земель.

VI. Демографічні фактори: кількість населення; рівень зайнятості; рівень освіти населення.

VII. Суб’єктивні психологічні фактори: ментальність, рівень свідомості нації; ставлення до праці; економічна культура (рівень економічної злочинності, корупція); підприємницькі здібності; загальна соціально-політична атмосфера в державі.

VIII. Форсмажорні фактори: природні катастрофи, стихійні лиха; техногенні катастрофи, аварії; війна, терористичні акти. [3, с. 52]

     Деякі дослідники важливим фактором переходу до “ринку” вважають демократію. Демократія уможливила вільне політичне волевиявлення, вибір політичного ладу і державної системи, які забезпечили свободу підприємництва та стимулювання виробництва. Демократія забезпечує права і свободи будь-якого суб’єкту ринку,  в т. ч. у сфері виробництва товарів і послуг. Вона спонукає до активної підприємницької діяльності, розширення її видів, справедливого розподілу продуктів, обє’днання зусиль, праці і капіталу для досягнення позитивних економічних і соціальних результатів. [4, с. 39-40] 

3. Роль держави в економіці перехідного періоду

     Діяльність держави досить різноманітна за масштабами та методами впливу на економіку на різних етапах перехідного періоду, але переважно обмежується виконанням таких основних функцій.

     У сфері економіки держава визначає “правила гри” щодо ринкових відносин, їх суб’єктів, застосовує антимонопольне регулювання, забезпечує підтримку малого бізнесу, розробку й фінансування економічних, науково-технічних та регіональних програм, визначає промислову і аграрну політику, систему закупівель для державних потреб.

     Стосовно фінансово-кредитних відносин та грошового обігу – встановлює бюджетну політику включно з визначенням бюджетного дефіциту та способів його покриття, податкову політику, опікується формуванням та обслуговуванням державного боргу, регулюванням грошового обігу та антиінфляційними заходами, процентною політикою.

     У зовнішньоекономічній діяльності – займається митною політикою, регулюванням валютного курсу, захистом вітчизняних підприємців, регулюванням іноземних інвестицій, участю у міжнародних фінансових та економічних організаціях.

     У соціальній сфері держава визначає політику зайнятості, регулювання умов праці, соціального захисту малозабезпечених верств населення, займається розробкою та реалізацією державних програм у галузі освіти, медицини, розвитку науки, культури, економічних програм та регулюванням умов природокористування, забезпеченням соціального захисту населення країни. [8, с. 15-16]            

     Загалом регулювання економіки з боку держави на макроекономічному рівні, в тому числі і у перехідний період, має наступні завдання:

1. Забезпечення оптимізації рівня результативності діяльності суб’єктів  господарювання на макрорівні, який відповідає їхньому ресурсному потенціалу та ринковій кон’юнктурі.

2. Забезпечення оптимального співвідношення між рівнем результативності діяльності суб’єктів господарювання на макрорівні, що формується, та допустимим рівнем ризику.

3. Забезпечення високоякісного формування рівня результативності діяльності господарського комплексу країни.

4. Забезпечення виплати необхідного рівня доходу інвесторам на інвестований капітал.

5. Забезпечення формування достатнього обсягу фінансових ресурсів за рахунок певного рівня результативності діяльності господарського комплексу країни у відповідності із завданнями розвитку комплексу у майбутньому періоді.

6. Постійне забезпечення оптимізації рівня результативності діяльності господарського комплексу країни.

7. Поєднання високоефективної дієвості програм участі суб’єктів господарювання на макрорівні у формуванні та розподілі прибутку з інтересами держави. [14, с. 111-112]

     Держава реалізує свою головну мету і основні завдання шляхом здійснення певних функцій. До таких функцій дослідники відносять наступні:

- відповідна розробка та здійснення цілеспрямованої комплексної політики регулювання;

- забезпечення ефективної роботи створених організаційних структур, які приймають і реалізують управлінські рішення щодо формування і використання результативності;

- забезпечення високоефективної дієвості сформованих інформаційних систем, які здійснюють обґрунтування альтернативних варіантів управлінських рішень;

- аналіз різних аспектів формування і використання результативності;

- планування формування і використання рівня результативності;

- розробка дієвої системи стимулювання формування рівня результативності;

- ефективний контроль за виконанням рішень у сфері формування і використання результативності. [15, с. 36]         

     Народження нових ринкових форм господарювання в умовах перехідної економіки має відбуватися не тільки за присутності державного сектора, але й за його активної підтримки. До того ж, значну роль у перехідній економіці відіграють монополії, що утворюють як власне державні, так і приватизовані фірми, які успадкували від колишньої системи можливість реальної економічної влади і не втратили її в новому ринковому оточенні.

        У перехідній економіці роль держави об’єктивно має бути вищою, оскільки ринковий механізм саморегулювання ще не повністю сформувався і ще не здатний належним чином підтримувати стан рівноваги. Отже, як існуючі в ринковій економічній системі неспроможності, так і породжувані ними суперечності викликають об’єктивну потребу у взаємодії держави й ринку. [12, с. 51-52]              

Висновки

     Провівши дослідження з даного питання можна зробити висновки.

     На думку автора, серед основних проблем економіки перехідного періоду можна виділити наступні:

1. зменшення обсягів виробництва (включаючи промислове);

2. збільшення частки тіньової економіки;

3. тотальна приватизація державного майна (яка проводиться елітою і багатими дуже часто з численними порушеннями закону);

4. стара законодавча база, яка не відповідає вимогам і потребам ринку;

5. проблема нерівномірного розподілу ресурсів та матеріальних благ та ін.

    Держава, особливо у період перехідної економіки, грає важливу роль певного арбітру, який не допускає свавілля та хаос у сфері господарювання, коли нова економічна система ще не сформувалася.

 

 

 

Література

1. Кириченко В. Рыночные трансформации экономики: теория и опыт: Тема 1: закономерности и методы рыночных трансформаций планово-распредилительной экономики // Российский экономический журнал. – 2001. - №1, - с. 79-99.

2. Перепьолкіна О. О. Економічне зростання в умовах перехідної економіки // Фінанси України. – 2005. – № 5. – с. 110 – 121.

3. Шостак Л. Механізм ініціювання економічного зростання держав пост планової економіки // Економіка України. – 2001. - №11. – с. 50-56.

4. Заблоцький Б. Ф. Перехідна економіка: Посіб. для вузів. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2004. – 512 с.

5. Чистилін Д. Проблеми самоорганізації у перехідній економіці // Економіка України. – 2000. - №4. – с. 49-55.

6. Переходная экономика: аспекты, российские проблемы, мировой опыт: (Монография) / Отв. Ред. В.А. Мартынов, В. С. Автономов, И. М. Осадчая. – М.: Экономика, - 2005. – 718 с.

7. Теория переходной экономики. Макроэкономика. Учебн. пос. / под ред. В. В. Герасименко. – М.: ТЕИС. – 1998. – 318 с.

8. Бєляєв О. О. Держава і перехідна економіка: механізм взаємодії: Монографія / О. О. Бєляєв, А. С. Бебело, О. М. Комяков. – К.: КНЕУ. – 2003. – 189 с.  

9. Кулиш А.  К вопросу анализа этапов развития трансформационной экономики // Економіка України. – 2002. - №6. – с. 47-51.

10.  Бродский Б. Е. Лекции по макроэкономике переходного периода: Учебн. пособ. – М.: ИД ГУВШЭ. – 2005. – 222 с.

11.  Чечетов М., Жадан И. Особенности макроэкономической трансформации в условиях переходной экономики // Економіка України. – 2002. - №6. – с. 4-12.

12.  Кредисов В. Держава і ринок: необхідність взаємодії у перехідній економіці // Економіка України. – 2002. - №2. – с. 50-57.

13.   Красникова Е. В. Экономика переходного периода: Учебн. пособ. – М.: ОМЕГА-Л. – 2005. – 295 с.

14.  Поліщук Н. В. Деякі аспекти регулювання господарської діяльності на макрорівні // Фінанси України. – 2003. – №3. – с. 110 – 115.

15.  Мудрак Р. Державна регуляторна політика як складова економічного розвитку // Економіка України. – 2006. - №7. – с. 34-41.

16.  Перехідна економіка: Підручник для вузів / за ред. В. М. Гейця. – К.: Вища школа. – 2003. – 591 с.

17.  Колодко В. Особливості економічної стратегії в перехідних економіках // www.ji.lviv.ua

18.  Філіпенко Є. Економіка перехідних суспільств // www.library.if.ua

 

 

 

      

    

Наверх страницы

Внимание! Не забудьте ознакомиться с остальными документами данного пользователя!

Соседние файлы в текущем каталоге:

На сайте уже 21970 файлов общим размером 9.9 ГБ.

Наш сайт представляет собой Сервис, где студенты самых различных специальностей могут делиться своей учебой. Для удобства организован онлайн просмотр содержимого самых разных форматов файлов с возможностью их скачивания. У нас можно найти курсовые и лабораторные работы, дипломные работы и диссертации, лекции и шпаргалки, учебники, чертежи, инструкции, пособия и методички - можно найти любые учебные материалы. Наш полезный сервис предназначен прежде всего для помощи студентам в учёбе, ведь разобраться с любым предметом всегда быстрее когда можно посмотреть примеры, ознакомится более углубленно по той или иной теме. Все материалы на сайте представлены для ознакомления и загружены самими пользователями. Учитесь с нами, учитесь на пятерки и становитесь самыми грамотными специалистами своей профессии.

Не нашли нужный документ? Воспользуйтесь поиском по содержимому всех файлов сайта:



Каждый день, проснувшись по утру, заходи на obmendoc.ru

Товарищ, не ленись - делись файлами и новому учись!

Яндекс.Метрика