prepod

Путь к Файлу: /Гуманітарний Університет / АПСРУС / 5.1.doc

Ознакомиться или скачать весь учебный материал данного пользователя
Скачиваний:   0
Пользователь:   prepod
Добавлен:   11.04.2015
Размер:   63.0 КБ
СКАЧАТЬ

Миколаївський Державний Гуманітарний Університет

імені Петра Могили

 

 

факультет політичних наук

 

 

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                   

 

 

 

Реферат на тему:

“Гуманітарно-етичні аспекти переходу до постіндустріального суспільства та його розвитку”

 

 

 

 

 

                                                     Виконала: студентка групи №531

Бочкарьова Н.Ю.

Перевірив: к. і. н., доцент Курілло В. Є.

 

 

 

Миколаїв 2005

 

 

План

 

1. Формування інформаційного простору як тенденція переходу до постіндустріального суспільства.

1.1. Роль телебачення;

1.2. Роль Інтернета і виникнення нових комунікаційних можливостей;

1.3. Тенденції інформаційного суспільства;

1.4. Риси постіндустріального суспільства;

2. Людина як інтелектуальна сила, що рухає інформаційне  суспільство.

2.1. Освіта - найважливіший чинник впливу на суспільні перетворення;

3. Негативні сторони інформаційного суспільства

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Формування інформаційного простору як тенденція переходу до постіндустріального суспільства.

     На тлі сучасних суспільних перетворень і переходу до постіндустріального суспільства спостерігається тенденція формування всеохоплюючого інформаційного простору, інформаційного суспільства. Економіка, політика і інші сфери соціального життя визначаються інформаційним простором. Формування інформаційного суспільства пройшло 2 етапи: 1) 1960-ті роки- розповсюдження телебачення, 2) 1990-ті роки- розвиток Інтернету.

Телебачення- ключовий інстумент політичного впливу і це обумовлено такими його характеристиками:

· Широта аудиторії, можливість звертатися до всього світу;

· Ефективні технологічні інструменти передачі інформації (динамічна “картинка” з поясненням);

· Дуже високий рівень довіри з боку громадян;

· Є інструментом створення у суспільній свідомості політичної картини світу

Доброхотов розрізняє два види інфомаційного простору[1]: монополістичний і плюралістичний. В цій роботі нас більше  цікавить другий вид, який визначається суспільним попитом, значним суспільним впливом. В період суспільних перетворень інформаційні технолгії є інструментом впливу на масову свідомість. Сучасне інформаційне середовище характеризується так: воно в більшій мірі вільне, але недостатньо моральне. В перехідних суспільствах плюралістичний інформаційний простір з'являється швидше ніж ефективні демократичні інститути і виконують важливу роль: можут бути  мобілізційним потенціалом або провокувати демонстрації.

З появою Інтернета виокремились такі риси:

· Створення єдиної і доступної інформаційної бази (можливість одночасно створювати, зберігати., розповсюджувати великі масиви інформації);

· Створення якісно нових комунікативних можливостей.

Перша риса має на меті рішення проблеми росту інформації, що може загрожувати прогресу цивілізації. Така проблема виникла в 1960-ті роки і розглядалалася в контексті поширення наукового знання. Наука розвивається, готуються нові покоління фахівців, які пишуть публікації, обсяг літератури настільки збільшується, що необхідну інфомацію відшукати майже неможливо. Завдяки Інтернету, кожний може знайти потрібну інформацію за ключовими словами.

Завдяки Інтернету у громадян з'являється можливість стійкого зворотнього зв'язку (одержувати інформацію про роботу урядових структур, і надавати їм свою інформацію). Тобто, перенесення діяльності уряду в Інтернет, так званий “електронний уряд”. Золотухін називає цю можливість “моральним ресурсами”[2], тобто ресурси, обсяги яких у процесі використання не зкорочуються, а наростають.

Отже, можна зазначити перші важливі тенденції, які виокремлюються в інформаційному супільстві. Це:

Ø Набувають ваги аналітичні здібності людини, здібність швидко і якісно обробляти інформацію, виокремлювати необхідну інформацію;

Ø Виникнення саме комунікативних функцій, можливість швидко відшукати однодумців і напряму зв'язатися з ними, що полегшує процес формування громадянського суспільства.

Ці тенденції набувають ваги з розповсюдженням глобального павутиння, разом з цим маніпулювання свідомістю виявиться майже не ефективним.

Інформаційне суспільство встановлює нові політичні і економіні відносини: трансакії здійснюються з мінімальною кількістю посередників, розвивається інтернет – торгівля. В такому суспільстві вигідним є співрбітництво і узгодження інтересів, а не конфронтація.

У статті Бондаренка увага звертається на те, що в умовах сучасних суспільних перетворень “реальна політична влада концентрується в руках тих суб'єктів політичного процесу, які спроможно швидко оволодіти необхідним масивом достовірної і точної інформації, обробити її, сформулювати вигідний для себе проект політичного рішення”[3]. Тобто, на сьогоднішній день впливовими є інформаційно-аналітичні центри.

На думку автора, з інфомаційними технологіями пов'язуються всі галузі суспільного життя: фінансвий обіг та ринок цінних паперів, державні і корпоративні системи управління, механізми політичної діяльності, зв'язок, транспорт, високотехнологічні виробництва. Саломон виділяє такі риси сучасного постіндустріального суспільства: 1) кібернетизація, 2) автоматизація, 3) роботизація.

 Електроніфікація комунікаційних засобів із застосуванням космічних технологій передбачає такі надзвичайні можливості:

- Передача візуальної інформації в будь-яку точку світу;

- Досягення нового рівня посторово-часових інформаційних процесів;

- Глобалізація візуальних ЗМІ;

- Збільшення швидкості і об'єму інформаційних потоків;

- Можливість окремих осіб, організацій і компаній в різних країнах напряму зв'язуватися один з одним, не втручаючи в цей процес державу.

 

2. Людина як інтелектуальна сила, що рухає інформаційне  суспільство.

Саломон наголошує, що в інформаційному суспільстві людина основну увагу приділяє науці. Саме людина і її наукові здобутки рухають світ у напрямку найсучасніших інформаційних процесів. Автор пропонує таку схему: [Фундаментальні наукові розробки]→[створення технологічних і технічних інновацій]→[виробництво товарів на основі передових технологій][4]. Наголошується на тому, що людина повинна освоювати високі технології, а для цього виникає потреба в нових знаннях.

На думку Степанової, в інформаційному суспільстві перед людиною постає завдання: знайти розуміння природи знань, які радикально змінилися протягом десятиліть. Тому інформатизація має не лише зовніші ознаки, вона передбачає перехід до нового типу знань, коли зближуються гуманітарна і наукова складові. Потреба в гуманітарній культурі буде рости. Особливу роль буде відігравати людина, яка матиме такі риси і можливості як[5]:

v Творчість;

v Інформаційна свобода (доступ до сучасних баз даних)

v Намагання будувати гуманітарний і етичний простори, розробляти оригінальні концепції і моделі явищ і процесів на основі інформаційнї свободи;

v Набуття нових знань, інформаційних технологій, які дозволять самостійно обирати потрібні бази даних і необхідну інформацію;

v Можливість здобування освіти у вузах, які підключені до інформаційної мережі,

v Обов'язкове знання іноземних мов, особливо англійської.

Перехід до постіндустріального суспільства обумовлюється гуманітарно-етичним чинниками. Головну роль в інформаційному суспільстві відіграє людина. Вона є його центральним елементом. На думку Золотухіна, саме етичні аспекти повинні виходити на перший план, а саме:[6]

 Людство усвідомлює себе єдиним цілим із загальною долею;

 Могутність науки і техніки звільняє людини з матеріального рабства і відкриває можливості до вільного самовираження, всебічного розвитку духовних і моральних цінностей;

 Відбуваються зсуви у свідомості людини: від насильницького та споживацького відношення до природи до розумного використання природних ресурсів, спосіб ненасильницького вирішення конфліктів;

 Пошук, розробка, розповсюдження засобів, завдяки освіта стане носієм культури миру

Але не можна заперечувати, що гуманітарно-етичні аспекти переходу до постіндустріального суспільства можуть знаходитися у стані занепаду, нехтуватися. Аваков висловлює таку думку: “в процесі переходу до постіндустріалоного суспільства зростають матеріально-споживчі елементи, а духовно-культурні і етичні відходять на другий план. А це неодмінно призводить до занепеду суспільства. В тих країнах, де духовні і етичні елементи присутні в повній мірі при нових перетвореннях, спостерігаються такі риси, як різноманітність і “долговечность”.[7]

Золотухін також вважає, що для суспільств, які трансформуються найнебезпечнішим став розпад духовного середовища. Майже всі суб'єкти економіки не обтяжують себе думкою щодо дотримання загальнолюдських норм і правил, не застосовуються моральні і етичні принципи. Для таких суб'єктів не існує таких понять як: “чесна справа”, “виконання обов'язків”, “пунктуальність”. Автор наводить висловлювання Дж. Тойнбі: “Прогрес суспільства зумовлюється передусім його духовним середовищем. Реальний прогрес суспільства можливий лише на цій основі”[8]. Динамічна природа трансформаційних процесів певним чином позначається на соціальній психології. Соціальна база формується за рахунок активності молоді, політичної еліти. Тільки завдяки якісним змінам у суспільстві, зрушенням у психології, ментальності, світосприйнятті громадян можна позбавитися всіх неврозів цього часу.

 Освіта як найважливіший чинник впливу на постіндустріальне суспільство.

Зважаючи на те, що в інформаційному суспільстві роль людини повинна зростати, то логічном буде те, що для цього грунтовну роль стане відігравати освіта. Система освіта – один із найважливіших чинників впливу на трансформацію суспільства. У 21 ст. вона стане пріоритетом у будь-якій країні. Спостереження дослідників виявили таку тенденцію: зростання конкурсів не гуманітарні спеціальності, зокрема на “соціальну роботу”. Це пояснюється тим, що далеко не всі юнаки і дівчата співчуття, співпереживання, співучасть в сучасний прагматичний час сприймають як “пережиток минулого”. Це є своєрідною реакцією на надтехнологізацію життя, комерціалізацію життя.

Корчак вважає, що у багатьох країнах спостерігається цілеспрямована орієнтація на:

 Гуманітаризацію (збільшення комплексу гуманітарних дисциплін);

 Гуманізацію (особистісний підхід).

Не можне не відмитити, що під час переходу до постіндустріального суспільства у перехідних суспільствах не виправдовуються сподівання щодо пріоритетного розвитку науки, культури, освіти. Освіта втрачає свою гуманістичну особливість і набуває ознак еклектичності. В таких суспільствах змінюється соціально-професійна структура і кількість нових професій, таких як менеджер, брокер, охоронець, приватний детектив. Недооцінка збагачення духовного середовища-одна з найсуттєвіших помилок стратегії системної трансформації і суспільних перетворень. Брак морально-мотиваційних джерел сучасних суспільних перетворень позначається на світогляді людей. Виникає загроза сприйняття людини як особу без поглядів, збайдужілу і відчужену від трансформаційних подій.

Михальченко вважає, що для розвинених країн характерна “органічна” криза, пов'язана з глибоким трансформаціями при переході від індустріального до постіндустріального суспільства, інформаційного суспільства. Це є швидше хворобою зростання при переході суспільства до вищої стадії розвитку, коли коригується мета освіти й засоби її досягнення.

Популярна нині концепція Болонської системи освіти, на думку Зоотухіна, не сприятиметь гуманізації суспільства. Тести, рейтинги, кредити, модулі лише формалізують навчання і виховання, але й певною мірою дегуманізують його, суперечать концепції”людиноцентризму”.

 

3. Негативні сторони інформаційного суспільства

Інформаційне суспільство викликає багато дискусій у дослідників. Авжеж, його поява і розвиток не носять абсоютно позитивного знвчення лля людства. Аналізуючі різні підходи до недоліків інформаційного супільства, можна виокремити такі:

 Залежність громадян від тих, хто складає бази даних, розробляє програмні продукти;

 Цифровий (дигитальний) розрив в стартових позиціях різних країн;

 Доступ до Інтернету створює розрив між освіченими і неосіченими, багатими і бідними, жителям міста і села;

 Не знання англійської мови, якою користуються біля 80 сайтів;

 Виникнення так званого “сервісного покоління” і “розширення цинізму і аморальності”;

 Телебачення може перетворитися на зброю масового знищення (поєднання реального життя з віртуальним);

 Використання злочинними угрупованями у власних інтересах інформаційно-телекомунікаційної революції;

 Зростання інформаційного тероризму, що зумовлено транспарентнісю інформаційно-телекомунікаційного простору;

 Проблема важкопрогнозованого збільшення помилок у процесі високошвидкісної трансляції інформації

 

 

Список використаної літератури

 

        1. Доброхотов Р. А. Политика в информационном обществе//Полис.-   2004.-  №3.-С. 154-161

4. Пугачев В. П., Соловьев А. И. Введение в политологию. М., 1999.-Раздел 2

5. Панарин А. С. Политология. 2-е издание.-М., 2000.- Раздел 7

6. Геннадій Золотухін. Освіта-не товар, студенти- не покупці//Соціальна психологія.-2004.-№6

7. Бондаренко В. О. Інформаційна безпека держави//Віче.-2004.-№4 С.8-10

8. Аваков С. Духовно-культурная домининта развития//МЭ и МО.-2003.-№12

9. Шепєлєв М. А. Теорія міжнародних відносин за ред. Д. В. Табачника.-К., 2004.-662 с.

10. Скаленко А. Глобальные резервы роста: информация + интеллект + инновации.-К., 2003

11. Бурлачук В. Соціальні переживання та політичний міф//Політична думка.-2001.-№1-2.-С.110-121

12.  Сіленко А. “Електронна Україна”//Політичний менеджмент.-№3.-2003

13. Чугунов А. В. Политика и интернет:политическая коммуникация в условиях развития современных информационных технологий.- М., 2000

14.  Землянова Л. М. Зарубежная коммуникативистика в преддверии информационного общества.-М., 2003

15. Саломон К. Культурная експансия и экономическая глобализация//МЭ и          МО.-2001.№1.-

16. Степанова О. Інтернет для гуманітарієв.Alma mater.-2000.-№10.

17.  Юрлов Ф. Социальные издержки глобализации//Социс.-2001.-№7

18.  Цыганков П. А. Теория международных отношений.-М., 2002

 

 

 

 

 

 

 

 


[1] Р. А. Доброхотов. Политика в информационном обществе//Полис.-2004.-№3.-С. 157

 

[2] Геннадій Золотухін. Освіта-не товар, студенти- не покупці//Соціальна психологія.-2004.-№6.-С.72

 

[3] Бондаренко В. О. Інформаційна безпека держави//Віче.-2004.-№4 С.8

[4] Саломон К. Культурная експансия и экономическая глобализация//МЭ и МО.-2001.№1.-С.106

[5] Степанова О. Інтернет для гуманітарієв.Alma mater.-2000.-№10.-С.36

[6] Золотухін Г. Освіта-не товар, студенти- не покупці//Соціальна психологія.-2004.-№6

 

[7] Аваков С. Духовно-культурная домининта развития//МЭ и МО.-2003.-№12.-С.83

[8] Геннадій Золотухін. Освіта-не товар, студенти- не покупці//Соціальна психологія.-2004.-№6.-С.42

Наверх страницы

Внимание! Не забудьте ознакомиться с остальными документами данного пользователя!

Соседние файлы в текущем каталоге:

На сайте уже 21970 файлов общим размером 9.9 ГБ.

Наш сайт представляет собой Сервис, где студенты самых различных специальностей могут делиться своей учебой. Для удобства организован онлайн просмотр содержимого самых разных форматов файлов с возможностью их скачивания. У нас можно найти курсовые и лабораторные работы, дипломные работы и диссертации, лекции и шпаргалки, учебники, чертежи, инструкции, пособия и методички - можно найти любые учебные материалы. Наш полезный сервис предназначен прежде всего для помощи студентам в учёбе, ведь разобраться с любым предметом всегда быстрее когда можно посмотреть примеры, ознакомится более углубленно по той или иной теме. Все материалы на сайте представлены для ознакомления и загружены самими пользователями. Учитесь с нами, учитесь на пятерки и становитесь самыми грамотными специалистами своей профессии.

Не нашли нужный документ? Воспользуйтесь поиском по содержимому всех файлов сайта:



Каждый день, проснувшись по утру, заходи на obmendoc.ru

Товарищ, не ленись - делись файлами и новому учись!

Яндекс.Метрика