prepod

Путь к Файлу: /Гуманітарний Університет / Реферати / Реферат по екологии.doc

Ознакомиться или скачать весь учебный материал данного пользователя
Скачиваний:   0
Пользователь:   prepod
Добавлен:   11.04.2015
Размер:   892.5 КБ
СКАЧАТЬ

                                  

Міністерство освіти та науки України

Миколаївський державний гуманітарний університет імені Петра Могили

 

 

 

 

 

                                                                                                 Кафедра екології

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕЦЕНЗІЯ НА СТАТТЮ

 

 

 

“Політичні аспекти екологічної кризи в Україні ”

Хилько М. //Нова політика 1999 №2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала студентка групи 231                                   І . Безкоровайна

 

Перевірив доцент кафедри екології                           Ю. Щербак

 

 

 

 

 

 

Миколаїв 2002

 

 

 

 

 

                                 

 

 

Реферат по екологии 

 

 

 

 


1. Дмитрій Люри . Что лучше: быть богатым, но больным  или бедным, но здоровым. // Знание- сила  2002 год  №4 с. 27-35

 

2. Олександр Перепелиця. Деякі проблеми сучасної екохімії.        // Біологія і хімія в школі 2001 №6 с. 19-24

 

3. Злобін Ю.А. Основи екології.: К.- Видавництво “ Лібра”, ТОВ, 1998, 248 с.

 

4. К.Я. Кондратьев Глобальные изменения на рубеже тысячелетий   // Экология и жизнь.   2002  №1 с.38-43

 

5. Гайнріх Д., Гергт.М. Екологія: DTV- ATLAS. –К.: Знання-Прес, 2001 – 287 с.

 

6. Батлук В.А. Основы экологии и охрана окружающей природной среды. Учебное пособие.- Львів.: Афіша 2001-337 с.

 

7. Богуславский П. Кризис экологии // Экология  и жизнь 2001 №3 с 28

 

8. Виталий Межжрин. Причини екологічних катастроф. // День  2001 № 41

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат по екологии
 

 

 

 

 


1. Вступ …………………………………………………

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат по екологии
 

 

 

 


Глибоке порушення природної екологічної рівноваги та напружений стан взаємин між людиною  та природою, що пов’язане з невідповідністю виробничих сил та виробничих відносин в людському суспільстві ресурсним можливостям біосфери, називають екологічною кризою. Кризи за своєю природою зворотні, тоді як перехід кризових явищ  в екологічну катастрофу означає необоротний характер змін, що відбулися.

Екологічна криза XX ст. має якісно іншу природу порівняно з усіма попередніми кризами. Це перша криза, що охопила всю планету та цілком зумовлена не природними процесами, а технолого – виробничими причинами. Темпи зміни параметрів біосфери, причиною яких є екологічна криза, виявились в сотні і тисячі разів більшими, ніж темпи її природної еволюції. Почалась загальна глобальна деградація природного середовища.

Чималу роль грає в розвитку екологічної кризи розкол людського суспільства на конкуруючи блоки. Економічна та соціальна нерівність породжує прагнення досягти більш високого рівня за будь - яку ціну. Національний сепаратизм веде до ігнорування глобальних екологічних проблем.

Витоки екологічної кризи бачаться в типові організації людського суспільства за Мюрреєм Букчином, і в тому, що екологічна криза - це криза духовності, зубожіння моральністю в суспільстві за Р.Котляревським.

Техногенний тип розвитку цивілізації в умовах швидкого росту населення вимагає залучення до виробничих процесів все більшої кількості природних ресурсів. В результаті порушуються геологічні структури масивів гірських порід, виникають кар’єрно- відвальні  комплекси, рови. Змінюється  ландшафт величезних територій.

У світі зареєстровано більше, ніж 9 млн. видів штучно отриманих хімічних речовин, і штучно органічних речовин 2 млн. Багато з них токсичні для живих організмів, але гранично допустимі концентрації розроблено тільки для 4,5 тис. з них.

Широке споживання ресурсів та матеріалів веде до  зростання кількості відходів промислових, сільськогосподарських та побутових відходів. В країнах ЄС відходи розділяють на три категорії: 1) “ зелені” – безпечні, 2) “ жовті” – шкідливі, і на їхнє складування потрібен спеціальний дозвіл, 3) “ червоні” – дуже небезпечні, що знаходяться під суворим контролем. Але далеко не всі сучасні промислові та сільськогосподарські технології передбачають знешкодження відходів, а якщо й передбачать, то найчастіше ефективність  цього процесу низька.

Розрізняють такі види антропогенного забруднення. Як:хімічне,фізичне, термічне, радіоактивне, засмічення і біологічне.

Різновидностей порушень, що приносить людина в біосферу, і що ведуть до її деградації досить багато. Внаслідок демографічного вибуху та урбанізації туризм став масовим.

                                                    1.

Туристи подорожують до різних місць , і тваринам під час розмноження заважають, тим самим тварини припиняють свій репродуктивний цикл, не залишаючи потомства. Безперечні збитки природнім  екосистемам задає спорт, такий як гольф, лихварський спорт та любительське полювання.          

Окремо слід звернутися до військових аспектів забруднення біосфери. Воєнні конфлікти  приносять величезні збитки навколишньому середовищу.

Навіть саме існування збройних сил та воєнної промисловості є джерелом забруднення та деградації природного середовища. В 1981 р. на воєнні потреби використовувалось близько 1% Землі [3, с.160] . Для потреб військової промисловості ведуться видобувні розробки та виплавляються в величезній кількості такі метали , як алюміній, нікель, залізо, платина. Відходи є токсичними і безперервно йде знищення застарілого  забруднення, пов’язане з забрудненням довкілля. Польоти військових літаків спричиняють значне забруднення атмосфери, запуски ракет ведуть до  надходження  до верхніх шарів великої кількості окислів азоту, які руйнують стратосферний озон.

Найбільшу потенційну небезпеку для людства та природного середовища становить ядерна зброя. За 40- річний  період випробувань у повітря планети  викинуто приблизно 12,5 тонн радіоактивних речовин. [3, с 161]. Застосування ядерної зброї у військових цілях означало б глобальну катастрофу. Ядерна зброя – це засіб самогубства людства та руйнування біосфери планети. “ Ядерна війна – це зовсім не війна, а самознищення. Болісне та страшне” – писав академік Н.Н. Мойсеєв. Небезпечною є і хімічна зброя.  Все більшу загрозу становлять прагнення ряду розвинутих країн світу використати у воєнних цілях космічний простір. Це не тільки підвищить загрозу війни і означає новий виток гонки озброєнь, а й веде до забруднення поверхні планети.

У цілому, екологічна криза кінця XX, початку XXI  ст. виявилась наслідком спільних дій багатьох факторів. Тому простого шляху виходу з неї немає, хоча варіантів вирішення кризової ситуації розглядається чимало. Один із них зорієнтований головним чином на контроль демографічних процесів у формі обмеження народжуваності. Другий – на докорінне перетворення менталітету людини. Варіанти створення на заміну деградуючої біосфери нової оболонки    життя – техносфери і освоєння Космосу є доволі ілюзорними.

А.Тріпак вважав лише реальними 2 моделі виходу із кризи. Одна відповідає світові, що поволі змінюється. Друга – світу, що змінюється, з форсованою конверсією усіх виробництв та регулюванням народжувальності.Ніякої відстрочки в прийняті рішень природа не дає. Екологічні проблеми , що повстали зараз, і вимагають швидких рішень. Це забруднення природного середовища відходами промислового та сільського виробництва, потепління клімату та викликане цим підняття рівня Світового океану,  кислотні опади, запустелювання великих територій, швидкі темпи зниження біологічного різноманіття, вирубка лісів та втрата цілих екосистем.

Виявити проблеми екології та вирішити їх є найважливішим завданням людства заради його  існування

 

 

                                                             2.

Реферат по екологии
 

 

 

 


В результаті відведення земель під міське та сільське будівництво, транспортні комунікації, водосховища та ін. площа ґрунтів, придатних для землеробства скорочується. Забруднення ґрунтів полягає в тому, що до них надходять нові, не характерні для них речовини, або поселяються та розмножуються  в них нові мікроорганізми.

У другій половині XX ст. в результаті забруднення стала  характерна масова деградація ґрунтів з втратою родючості. Головні фактори деградації:

1) неправильне землекористування, що призводить до втрати родючості шару ґрунти та ерозії;

2) знищення екосистеми, в межах яких формувався даний тип ґрунту;

3) забруднення промисловими, сільськогосподарського та  побутовими відходами;

4) змін кліматичних факторів і, в першу чергу, гідрологічних умов.

Для ґрунтів є  небезпечним накопичення в них металів. Важки метали в ґрунт поділяються на:  літогенні ( в складі гірських порід), педогенні ( пов’язані з ґрунтом), антропогенні ( в результаті діяльності людини і найнебезпечніші).

Найбільш токсичними для ґрунту є свинець, ртуть, уран, торій, кадмій, берилій, хром, нікель та кобальт. Токсичні  також германій, олово, вольфрам, молібден, літій, вісмут, марганець, мідь, миш’як, селен, алюміній. Більшість з цих речовин концентрується в трофічних ланцюгах. В підвищених концентраціях важкі метали приводять до біологічної шкоди всім живим організмам. Наприклад, при концентрації алюмінію, джерелом якого є посуд, чай та аспірин, більше ніж 10 мкг/ л, розвивається хвороба Альцгеймера. Сильно забруднюють ґрунти пестициди та залишкова кількість мінеральних добрив. Аварії на АЕС та випробування ядерної зброї супроводжуються забрудненням ґрунту радіонуклідами.

Зараз перше місце серед видів хімічного забруднення належить діоксинам. Під назвою “діоксин” виступає більше 15 поліхлорованих  похідних дибензодіоксину  та фуранів, що утворюються при відбілюванні целюлози та спалюванні побутових відходів та характеризується великою токсичністю. Діоксин отруйний для всіх аеробних організмів. У сільськогосподарських районах велика кількість ґрунтів втрачається через ерозійні процеси, у ряді районів деградація ґрунтів  пов’язана з  неправильно проведеною меліорацією: ґрунт або висушується або перезволожується. Стан ґрунтів контролюється в наш час погано. Серед великої кількості ксенобіотиків реєструється тільки декілька десятків. Продукти їх перетворення часто більш токсичні , ніж сама початкова речовина, взагалі ніяк не враховується. Темпи втрат ґрунтової родючості та самих ґрунтів стали такими високими, що ставиться питання про підготовку     “ Червоної книги ґрунтів”

 

 

                                                   3.

Реферат по екологии
Реферат по екологии
 

 

 

 

 

 


Забруднення їх здійснюється через три основних джерела.:

1. стічні води промисловості;

2. стоки сільськогосподарського виробництва;

3. стоки населених пунктів.

Розрізняють первинне і вторинне забруднення водоймів. Перинне пов’язане з надходженням  до акваторії відходів господарської діяльності людини Вторинним називають забруднення, що розвивається внаслідок  біохімічних порушень в життєдіяльності живих організмів морів та прісних вод.

Найбільш небезпечне хімічне забруднення водойомів. Різноманітними токсичними речовинами. Загальний об’єм стічних вод в світі ,  з яких 95% не очищені або недостатньо очищені, складають 1870 куб км/ рік. У Північній Америці він дорівнює 440 куб км/рік, в Європі – 308 куб км/рік,  в Китаї – 36, 8      куб км/ рік.

Максимальну забрудненість мають деякі ділянки узбережжя водойм до глибини у 100 м. Особливо небезпечним є забруднення внутрішніх морів. Велика кількість забруднювачів утримається в воді дуже довго, ще довше проходить їхня циркуляція в ланцюгах живлення. Негативною дією характеризуються і біологічно корисні речовини, якщо їхня кількість у воді перевищує певний рівень. Зокрема ріст концентрації біогенних елементів            ( особливо фосфору в концентрації біль ніж 0,07 мг/л) у водоймах веде до евтрофікації – посиленому розвитку рослинності водойм ( “цвітіння води”) без паралельного росту численності гетеротрофів. В наслідок дефіциту кисню евтрофікація завершується гнилісними процесами та втратою чистої води. Головною причиною “ цвітіння води” є посилений стік до водойм залишкової кількості азотних та фосфорних добрив, а також залишкової кількості миючих засобів ( детергентів), що застосовуються в побуті та вміщують фосфор.

Серйозною проблемою, що призводить до виникнення епідемічних захворювань,є забруднення водойм заразними хвороботворними мікроорганізмами. Особливим видом забруднення акваторії є засмічення твердими відходами, які звичайно називають  “ уламками”. Забруднюється Світовий океан також при розлитті нафти, що має місце при аваріях танкерів та при стоці нафти з прибережної території у воду. В останні роки до Світового океану  щорічно скидається від 2,4 до 6 млн. тонн сирої нафти.

Для України особливо важливим є стан Чорного моря. Яке є повністю            “ закритим” водоймищем і тому особливо чутливим до забруднення. За останні десятиліття до Чорного моря з території Грузії, України, Росії та Туреччини солей важких металів, пестицидів, залишкової кількості добрив настільки великі, що чітко реєструється збіднення іхтіофауни.

 

                                              4.

Реферат по екологии
 

 

 

 

 


До забруднення атмосфери найбільший внесок додає промисловість. Атмосферне забруднення спричинюють тверді часточки  (попіл та пил) та різноманітні газоподібні речовини. Забруднення атмосфери метаном, аміаком , пилом створює сільськогосподарське виробництво. Загальні об’єми промислових  викидів в повітряний простір колосальні.

Найбільш небезпечним забрудненням атмосфери є кислотоутворюючі окисли – окисли азоту, оксли сірки, а також вуглекислий газ, чадний газ,  аміак, фтор, хлор та промисловий пил.Їхнє надходження у повітря помітно змінило склад сучасної атмосфери порівняно з доіндустріальним періодом ( Табл 1)

Сірчаний газ утворюється як побічний продукт при металургійному виробництві та спалюванні кам’яного вугілля або нафти, що вміщують домішки сірки. Об’єми викидів сірчаного газу залишаються великими в промислово розвинутих країнах. ( Табл. 2), де введений жорсткий державний контроль та економічні санкції на наднормальні викиди окислів сірки.

У країнах, що розвиваються, промислові підприємства обладнані установками, що уловлюють такі окисли в меншій мірі.  В утворенні окислів азоту велику роль відіграють теплові електростанції. На їхню долю припадає більше 50% викидів цих окислів.

До сумарних викидів вуглекислого газу чималий внесок робить автотранспорт – його внесок оцінюють в 47%. Навіть така невелика країна, як Японія, створює викиди вуглекислого газу завдяки автомобілям в 144077 х 10 в третій степені тонн на рік.

Викидається в атмосферу метан. Його кількість за останні 100 років збільшилась в 100 разів . Стала зростати кількість в повітрі тропосферного  озону, який відіграє негативну роль – це сильний фотоокислювач.  У цілому, за рахунок промислових та сільськогосподарських викидів газовий склад атмосфери  на даному етапі почав якісно змінюватися.

У ній у все більшій кількості почали накопичуватися небажані речовини. Під загрозою опинився і кисень атмосфери – його кількість падає. За підрахунками В.І. Вульфсона ( 1969 ), до 2000 року  тільки на спалювання палива буде витрачатися  57 млрд. тонн кисню , що складає 13% його об’єму, що продукують зелені рослини. [3 с 148].

Така зміна хімічного складу повітря несприятливо впливає на більшість біосферних процесів. Забруднення повітря токсичними хімічними речовинами навіть при малій їхній концентрації веде до зниження не специфічної стійкості організму та сприяє розвитку багатьох захворювань людини, не сприятливо впливає на стан тварин і рослин.

 

 

 

                                                 5.

 

Реферат по екологии                                              

 

 

 

Ця проблема загострилась після виникнення ядерної зброї та атомної енергетики. Взагалі радіоактивні матеріали небезпечні своїм іонізуючим випромінюванням, яке буває кількох видів—альфа-випромінюваня , бета - та гама- випромінювання.

А саме антропогенне  радіоактивне забруднення довкілля починається з  урановидобувних та переробних підприємств, які спричиняють забруднення ураном –238 та торієм –232.

При виробництві ядерної зброї та роботі АЕС накопичуються відходи. Полігони з відходами АЕС фактично втрачені для людства на термін у 100 тис. років. Не вирішує проблему і   захоронення радіоактивних речовин в океанах. Чорнобильська аварія є прикладом того, що атомна енергетика може бути смертельно небезпечною.

В результаті навколишнє середовище було забруднено радіоактивними ізотопами свинцю – 239, цезію – 137, стронцію – 90, плутонію – 240. Всього в атмосферу надійшло 77 кг радіоактивних речовин, що відповідає випроміненню у 1019 Бк або 50 млн Кі. Маса радіоактивних речовин була викинута на висоту близько 10 тис. м та під впливом розносу вітрами охопила радіоактивним забрудненням площу, більшу за 10 тис. кв. км.

Радіоактивні речовини, що були викинуті під час аварії, потрапили у всі шари атмосфери  і вітром були рознесені по всьому світу.

Вітер у нижніх шарах атмосфери розніс радіонукліди на захід від Чорнобиля,  в середніх шарах атмосфери , де була основна маса радіонуклідів – на Білорусь та Скандинавію, а у верхніх шарах – на Китай, Японію та США. Із загального радіоактивного викиду в Україну потрапило 25 % , Білорусь – 70%, Росію та інші країни – 5%. В нашій  країні від наслідків аварії постраждало 2,5 млн. людей , які проживають в 11 областях.

У Білорусії в тій чи іншій мірі ураженою виявилась територія в 40 тис кв. км., на якій проживало 2,2 млн. людей. В Україні в зоні вираженого радіоактивного забруднення опинилося 169 населених пунктів та 2 міста – Чорнобиль і Прип’ять.

Крім поступових змін клімату людство може викликати його різкі катастрофічні зміни, що миттєво можуть знищити не тільки людство, але і всю планету. До таких причин відноситься ядерна війна, зриви ядерного реактора на атомних електростанціях, зриви ядерної  лабораторії чи  невдалі іспити ядерної зброї.

Найбільшу потенційну небезпеку для людства та природного середовища становить ядерна зброя. Гонка ядерного озброєння йшла  та йде високими темпами. У нас час ядерною зброєю володіють або близькі до цього 30 держав світу. Великої шкоди  завдали  численні випробовування ядерної зброї. За 40 – річний період випробувань у повітря планети було викинуто приблизно 12,5 тонн радіоактивних речовин.

                                                             6.

Застосування ядерної зброї у військових цілях означало б глобальну катастрофу. Ядерна зброя – це  засіб  самогубства  людства  та руйнування біосфери планети. “ Ядерна війна – це зовсім не війна, а самознищення. Болісне та страшне” – писав академік Н.Н. Мойсєєв.

Сьогодні у світі створено близько 50 тисяч ядерних боєголовок, кожна з який могутніше в кілька разів атомної бомби, скинутої на Хіросіму в 1945 році. Мова йде про локальний ядерний вибух з використанням 1000 Мт ядерної вибухівки, що приведе до:

Ø тепловому нагріванню атмосфери приблизно на 10 °С через вибух і пожежі, що у свою чергу викликає сильні вітри й урагани;

 

Ø забрудненню радіоактивними речовинами, що за короткий час поширяться по всій планеті;

 

Ø підвищення глобальної температури Землі на 4—5 °С через виділення, вуглекислого газу, метану, етану і пропану через пожежі і руйнування родовищ;

 

Ø руйнування 40—60% озонового шару через утворення великої кількості окислів азоту з азоту повітря, що збільшить ультрафіолетове опромінення поверхні Землі;

 

Ø забруднення атмосфери сажею і пилом через вибухи і пожежі.

 

Вибух такої потужності (1000 Мт) підніме в повітря близько 5 млрд. тонн дрібного пилу і сажі, що затягнуть усе небо над Землею, що до 200 разів зменшить прозорість атмосфери — настане ядерна ніч тривалістю до декількох місяців, що у свою чергу погубить усі врожаї і рослинний покрив.

 Це приведе до нагрівання тропосфери й охолодженню приземного шару на десятки градусів — виникне ядерна зима тривалістю в кілька місяців.

Нагрівання верхніх шарів атмосфери й охолодження нижніх приведуть до відсутності конвекції повітря, що у свою чергу знизить кількість опадів і збільшить час перебування пилу в атмосфері.

Нарешті через кілька місяців темряви і холоду пил і сажа осядуть і тоді піде зворотний процес — нагрівання атмосфери, що приведе до паводків, повеням і селям. Неоднорідність температур над сушею і морем створять ураганні вітри і снігопади.

Загибель рослинності і людей, радіоактивні забруднення, руйнування енергетичних систем і зв'язку, ніч і мороз, ураганні вітри викликають глобальну загибель людства, а можливо і всієї біосфери. [ 6, с.70]

Людство заради продовження свого існування і існування планети повинне піклуватися не про економічні вигоди , чи політичні інтереси к будь -  якої держави чи корпорації, а  повинне відволіктись від цього і почати вирішувати  військові і політичні проблеми не за допомогою зброї масового знищення , а мирним шляхом переговорів і світових  конференцій.

                                                         7.

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат по екологии
 

 

 


Серед природних ресурсів, необхідних для людського суспільства, мається три основні групи:

— сировинні ресурси — для виробництва;

— енергетичні ресурси, необхідні для транспорту і побутових нестатків;

— харчові ресурси.

Потреба в сировинних і енергетичних ресурсах зростає в період науково-технічної революції з великою швидкістю. Наприклад, споживання нафти подвоюється кожні 20 років. Нестатки в харчових ресурсах ростуть трохи меншими темпами, пропорційно збільшенню чисельності населення Землі.

 

Проблема сировинних ресурсів

Промисловість розділяється на видобувну й обробну. Для деяких галузей (харчова, текстильна промисловість) сировина надходить від сільського господарства, для інших (целюлозно-паперова, деревообробна) сировиною служить деревина, що добувають лісозаготівники. Останнім часом ліс використовується значно ширше. Гідроліз деревини з одержанням кормових дріжджів, потрібних для хімічної промисловості продуктів, сильно розширив сировинну базу багатьох, переважно, хімічних виробництв. Усе це ресурси — що поновлюються, що піддаються природному поновленню і господарському відтворенню.

Однак важка індустрія базується переважно на викопній сировині. Метали, мінерали й інші багатства надр використовуються як би в три етапи, вони повинні бути розвідані, добуті, використані. Хоча потенційні запаси тих чи інших речовин увесь час поповнюються, однак оскільки в основному багато чого вже розвідано, процес добування йде швидше, а так до багатства надр, як правило, — ресурси, що не поповнюються, їхня кількість безупинна зменшується.

Розрахунки запасів, звичайно, проводяться, однак розходження результатів, отриманих різними фахівцями, уже саме по собі показує, що ці розрахунки вкрай приблизні. По деяким даної, наприклад, міді й олова вистачить на Землі усього на 20—30 років, по іншим же — це час вичислюється сторіччями. Справа ще  й у тім, що викопні багатства добуваються дуже неповно. [6, с.72 ] Наприклад, для одержання металів використовуються тільки самі багаті руди, бідні ж — йдуть у відвал. Дефіцит того чи іншого металу неминуче змусить добувати його з бідних руд, що сильно підвищить вартість металу, але багаторазово збільшить його використовувані запаси. У зв'язку з цим ведуться пошуки замінників (так пластмаси в ряді випадків заміняють дефіцитні метали).

Проблема енергетики  завжди для людства першорядне значення. Вона може бути прикладом складності питань, що має бути вирішувати в процесі розвитку людського суспільства, питань,

 

                                                    8.

прямо зв'язаних із впливом людської діяльності на біосферу, з охороною природи.

На початку XX в. головним джерелом енергії стає кам'яне вугілля (65%) і починається використання нафти (3%). У наступні десятиліття роль вугілля як джерела енергії знизилася, а роль нафти і природного газу зросла; з'явилося нове джерело енергії — атомні електростанції.

Вуглеводне, мінеральне пальне. В даний час вуглеводне, мінеральне пальне стало головним джерелом енергії: кам'яне вугілля, нафта і природний газ дають більш 80% всієї енергії, споживаної людиною в його виробничій діяльності.

Основа розвитку держави: органічне паливо (Табл. 3). Наприкінці XX в. усе ще відзначався невеликий ріст споживання нафти (0,8% у рік), але вугілля людству  уже потрібно менше (на 2,5 На 7% менше його сталі споживуть у Китаї (де він основний енергоносій), так що, схоже, використання самого екологічно небезпечного палива йде на спад.У Західній Європі і Північній Америці (особливо в США) нафти споживають з  кожним  роком  і більше. Трохи скоротилося споживання в Японії і ряді інших країн Азії. Стійким залишався  ринок  природного газу  — його споживання зросло в 1998 р. на 1,6 %. ( Табл.4)

1996—1998 р. відзначені спадом інтересу до атомної енергетики в більшості країн світу при стабілізації світової потужності АЕС. З 1990 р. потужність АЕС виросла на 4,4%. Основний регіон, де розвивають ядерну енергетику, — Азія (особливо Південна Корея), хоча і тут у наявності уповільнення темпів. У Китаї діють три реактори і будуються ще шість. Можливо, до 2020 р. їх буде близько 50. Перспективи розвитку атомної енергетики залишаються предметом бурхливих дискусій, породжених чорнобильською          катастрофою, але в доступному для огляду майбутньому подальший розвиток енергетики навряд чи можливо без АЕС через обмеженість запасів викопних вуглеводнів і серйозних екологічних наслідків такого подібного їхнього загального  спалювання.

Продовжувалося масове створення вітроенергетичних установок (ВЕУ), потужність яких у 1998 р. зросла на 2100 Мвт. Їхнє виробництво стає однієї з найбільше що швидко розвиваються галузей. Ведуче місце в ній належить Німеччини, де приріст потужності ВЕУ досяг 800 Мвт, а сама потужність — 2800 Мвт (близько 1 % виробництва електроенергії).Але справжнім ентузіастом вітроенергетики залишається Данія, де сумарна потужність досягла 1400 Мвт (більш 8% усієї виробленої електроенергії в країні), а приріст у 1998 р. дорівнює 308 Мвт. У 1998 р. у Данії зроблене близько 50% усіх вітрових турбін, що принесло країні близько 1 млрд. дол. Важливого значення набуває вітроенергетика в країнах, що розвиваються, серед яких лідирує Індія (900 Мвт). [4, с.39]

На жаль, усе ще недостатньо використовується сонячна енергія. З 1971 р. по 1998 р. її сумарна потужність у світі зросла з 0,1 до 152 Мвт. Лідерами в розвитку сонячної енергетики вже довгий час залишаються США (54 Мвт) і Японія (49 Мвт). У той же час помітно розширилося застосування сонячних батарей, монтуємих на дахах житлових будинків. Країни ЄС і США оголосили про програми створення мільйона подібних установок до 2010 р.

 

                                                         9.

(Після прийняття законів про державну підтримку виробництва енергії від альтернативних джерел на ведуче позиції в цій області до 2001 р. вийшла Німеччина.)

 

Харчові  ресурси. За останні роки площа під зерновими культурами зменшилася (Табл. 5), а на душу населення приходилося 0,12 га ріллі. З 1981 р., коли площа орних земель досягла максимуму, вона скоротилася на 48 млн. га (на людину — удвічі), але виробництво зерна зросло майже втроє за рахунок росту врожайності.

Зернові, що займають приблизно половину ріллі, забезпечують більш половини споживаних людиною калорій і білків, а також кормів для тваринництва і птахівництва. У 1998 р. площа під пшеницею зменшилася майже на 2% (225 млн. га), не змінилася площа рисових полів (150 млн. га) і на 2% зросла площа під кукурудзою (140 млн. га). З 1950 р. утроє виросла площа під соєю, що поступово витісняє зернові.

По оцінках ООН, у 1950-1990 р. якість культивуємих земель погіршилося на 38% (особливо в Латинській Америці й Африці) через порушення правил землекористування (за різними оцінками, 5—12 млн. га сільськогосподарських земель утрачено безповоротно). У таких країнах, як Пакистан, Ефіопія, Іран і ін., площа посівів на душу населення набагато менше середньогодових показників, що створює проблему забезпечення зростаючого населення продуктами. [4, с.40]

У 1998 р. врожай зерна на планеті склав 1,85 млрд. т (на 2% менше, ніж у 1997 р.). Оскільки за рік на Землі з'явилися ще 78 млн. чоловік, подушний врожай скоротився до 312 кг (Табл. 6). Зменшення збору зернових на 30 млн. т — в основному результат сильної посухи і спаду економіки в Росії, де пшениці зібрали майже на 40% менше.Важливе джерело росту врожаїв — іригація   (Табл. 7). Близько 40% їжі вирощується на зрошуваних землях, що займають 17% ріллі. Головна проблема цього виду землеробства — вичерпання водяних ресурсів (Індія, Китай і ін.) і засолення земель. За прогнозами, до 2025 р. близько 1 млрд. людей будуть відчувати гострий дефіцит води.Проблема харчових ресурсів постає доволі серйозною, причиною цього є збільшення кількості насклення у країнах, що розвиваються.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат по екологии
 

 

 

 


1).  Вплив кислотних опадів на навколишнє середовище

Кислотними називають будь – які види опадів—дощ, сніг, туман. коли їхнє  рH нижче від 7,0, тобто вони мають кислу реакцію. Вперше зареєстровані в Манчестері, причиною цього було надходження до атмосфери окислів азоту і сірки. Кислотні опади в наш час випадають всюди. Високою кислотністю характеризуються опади в Західній Європі.

Об'єктами шкідливого впливу кислотних дощів є всі процеси і предмети, на які впливає зміна рн середовища, тобто зміна концентрації іонів кисню. Це відноситься також і до живих організмів, оскільки більшість біологічних процесів відчутно до зміни рн.

Вплив кислотності позначається на стані прісних вод і лісів., найбільш чутливі ялинкові і смерекові ліси Європи почали всихати.(Табл.8) Звичайно впливу бувають непрямими, тобто небезпеку представляють не самі опади, а протікають під їх впливом процеси. У визначених об'єктах (ґрунт, вода, іл і т.д.) у залежності від кислотності можуть зрости концентрації важких металів, тому що в результаті зміни рн зміниться їхня розчинність. Через питну воду і тваринну їжу в організм людини теж можуть потрапити токсичні метали. Якщо під дією кислотності змінюється будівля ґрунту, її біологія і хімія, то це може привести до загибелі рослин.

Непрямі впливи — впливу на ліси і ріллі. Кислотні дощі впливають, або через ґрунт і кореневу систему, або безпосередньо (в основному на листя) На відміну від вод, ґрунт має здатність до вирівнювання кислотності середовища, тобто до визначеного ступеня вона пручається посиленню кислотності, у залежності від хімічних і фізичних властивостей шарів ґрунтів. [6.с.66]

Безпосередні (прямі) впливу — загибель рослин у декількох десятках кілометрів від джерела забруднень. Головна причина — двоокис сірки, що адсорбируется на листах і бере участь у різних окисних процесах. Впливу на рослини можуть приймати наступні форми: генетичні, видові зміни, нанесення прямої шкоди.

Пряме руйнування рослинності кислотними атмосферними речовинами відбуваються в Україні: починаючи зі зниження врожайності і кінчаючи — загибеллю рослинності.

 

                            2) Потепління клімату.

 

Зміни клімату під впливом великої кількості чинників. Потепління клімату за Мюллером  викликає головним чином тепличний ефект, якому 46 % сприяє виробництво енергії внаслідок спалювання викопного палива з викидами в атмосферу вуглекислого газу, на 24% - забруднення хімічними речовинами,

                                                11.

метаном, на 18% вирубкою лісі та ерозією ґрунтів, на 9% інтенсифікацією сільського господарства, на 3% спалювання сміття. Вуглекислий газ, як і інші тепличні гази , має здатність утримувати теплове випромінювання у поверхні планети і цим викликати підвищення повітря. Висновки сучасних спеціалістів співпадають в тому, що антропогенні забруднення атмосфери тепличними газами дійсно ведуть до потепління клімату, хоча вченні по-різному оцінюють розміри цього потепління. За даними спеціалістів ООН. До 2100 року температура Землі  зросте на 3%.

Потепління клімату загрожує всьому живому: перерозподіл  опадів. Ця причина послугувала інтенсивному прояву  течії Ель-Ніньо та безпрецедентного потепління Індійського океану. [2,с 41] За останні 100 років у Північній півкулі їхня кількість зросла  на 6-8 мм на рік, відбувся зсув сезону опадів:максимум з квітня – червня перенісся на вересень-листопад, що несприятливо відбивається на сільськогосподарському виробництві. високогір'я. Світове потепління може викликати прискорення метоболізму.Призведе до нових епідемій людей і тварин.

Економічні збитки від майбутнього потепління будуть сягати сотні млрд. доларів Людство не має таких грошей. Запобігти швидкому потеплінню клімату можна, скоротивши викиди в атмосферу тепличних газів.

 

3) Руйнування озонового екрану атмосфери

 

Озоновий шар знаходиться в атмосфері на висоті 12-23 км та захищає поверхню планети від жорсткої ультрафіолетової радіації з довжиною хвилі 320-400 нм. Причини руйнування: хлор- та бромпохідні, які називають фреоном, а також тетрахлоид вуглецю, метилхлороформ та інші речовини. Основний внесок фреонів, які застосовуються в холодильних установках , аерозольних балончиках та миючих засобах. Світове виробництво фреонів на початку 90-х років перевищило 1 млн. 360 тисяч тонн  на рік. У руйнуванні озону стратосфери певний внесок має космічна та ракетна техніка завдяки  викидам продуктів згорання їхнього палива. Найбільш шкідливі ракети, що працюють на твердому паливі., а також сучасні надзвукові літаки.

За даними” Грінпіс” зменшення товщі озонового шару на кожні 10%  веде до збільшення числа випадків захворювань раку шкіри на 300 тис. Стає більш частішим захворювання катарактою очей. Підвищення ультрафіолетового опромінення знижує імунітет, стають більш важкими та частими інфекційні захворювання людей та тварин.

 

Важливою проблемою сучасності виступає запустелювання – виснаження аридних та напіваридних систем під впливом діяльності людини та посух. Відбувається головним чином в посушливих зонах. Воно проявляється в сильній деградації природних біомів і втратою родючості. Території не самовідновлюються.Цього процесу зазнали у світі 4 млрд. 616 млн. га і ці площі продовжують зростати.

                                       

                                                  12.

 

 

Реферат по екологии
Реферат по екологии
 

 


Не уникнула впливу глобальної екологічної кризи територія України. Знаходячись у східній частині Європи, вона займає територію 60355 тисяч га. ресурсами але структурна деформація економіки з орієнтацією на продаж сировини та ресурсоємкі виробництва в сполученні з екстенсивним розвитком сільського господарства при низькій екологічній культурі виробництва призвели до того, що на кінець XX століття природне середовище України також потерпіло деградаційні  процеси. Найбільш забрудненими районами Європи є Донбас та Придніпров'я. Це природно, оскільки в цьому регіоні, що складають 18% від ycieї території , проживає 28% населення та виробляється 40% всієї продукції. Виробнича сфера України щорічно залучає у використання більш ніж 1,5 млрд. тонн природних речовин, з яких більше 1 млрд. тонн надходить у відходи. Ряд промислових підприємств України недостатньо очищують відходи від токсичних речовин. Це веде до того, що до навколишнього середовища надходить неприпустимо велика кількість забруднюючих i навіть отруйних речовин.

У 1991 році у повітряний простір України надійшло з різних джерел 14,3 млн. тонн забруднюючих речовин. Основні викиди дають металургійні підприємства ( 33%), енергетика (30%), вугільна промисловість (10%) та хімічна  промисловість (7%). Це веде до сильної загазованості міст, що є промисловими центрами України. В м. Горлівка викидається ртуті до 0,015 кг/людину, в м. Костянтинівка — кадмію до 0,01 кг/людину, в м. Комунарську — промислового пилу до 1,9 т/людину, в м. Рубіжному — сірчаної  кислоти до 2,9 кг/людину, в м. Красноперекопську — азотної  кислоти до 381,5 кг/людину. У доповнення до цього мали місце випадки завозу на територію Україну шкідливих відходів виробництв із Німеччини та інших країн Західної  Європи.

Запаси прісної води в Україні характеризуються такими показниками: загальний стік складає 52,4 км куб, об'єм прісної води в 1087 водосховищах дорівнює 55,1 км куб. Але використовується та зберігається вода погано. Велика кількість підприємств споживає води в 2 — 3 рази, а деякі в 10—13 разів більше, ніж це передбачено технологією. Основний споживач води в Україні сільське господарство, яке використовує на зрошення 7,8 млрд.  куб м.

В Україні спостерігається процес швидкої втрати якості поверхневих та підземних вод, що пов'язано зі скиданням сильно забруднених стічних вод. Основний стік (до 48%) неочищеної води дає комунальне господарство України. Це зумовлено недосконалістю очисних споруд. Забруднення ряду рік України перевищує ГДК в декілька разів. Вода в р. Дністер сильно забруднена аміаком та органічними речовинами. Забрудненість рік басейну р. Дніпр в ряді випадків перевищує 14 норм ГДК нітратів, 11 ГДК нафтопродуктів, 10 ГДК фенолу.

 

                                                       13.

Майже усі підземні води, як показують аналізи, вміщують залишкову кількість пестицидів, в тому числі ДДТ, мінеральних добрив та інших речовин. У промисловому м. Донецьк р. Кальміус та Нижньо-Кальміуське водосховище вміщують сульфатів в 2 рази, нафтопродуктів в 3 — 4,5 разів та фенолів в 2 — 10 разів більше від санітарних норм.

У неблагополучному стані знаходиться весь Азово-Чорноморський басейн, що складає південний кордон України. До нього надходить велика кількість побутових та промислових стічних вод, нафтопродуктів та залишкової кількості добрив та пестицидів. Азовське море за ступенем забруднення в розрахунку на 1 м куб води знаходиться на першому місці в світі. За даними В.Н.Білоконя та Е.П.Нахшиної (1993), в ряді водосховищ Дніпра донні відклади вміщують значну кількість важких металів. Ріка Дніпро та її притоки протікають в районах інтенсивного сільськогосподарського використання. самоочищення Дністер виявився найбільш забрудненою рікою України. Тільки з 1991 — 1992 років, коли була вдосконалена система пропуску води в системі Дніпровського водосховища, стан цієї ріки став покращуватися.( Табл. 9).

Забруднення рік та підземних вод призводить до різкого забруднення Азовського та Чорного морів. Щорічно в Азовське море скидається 1,1 млрд. м куб неочищених стоків, в Чорне море — 2 млрд. м куб. із цим стоком тільки в Чорне море в 1990 році було скинуто 5,1 млрд. тонн різного роду забруднюючих та токсичних речовин.

Матеріали обстеження ґрунтів України показують, що їхнє забруднення небезпечно зростає. Так, В.В.Гріневич та ін. (1989) при вивченні стану ґрунтів Київської області виявили, що 43% проб мали вміст азоту, що перевищував ГДК. Концентрація нітратів у ряді колодязів досягала 265 — 273 мл/л при нормі не більше  50. Має місце техногенне забруднення сільськогосподарських ґрунтів викидами промислових підприємств. Воно особливо велике в Донецькій, Луганській та Харківській областях.У цілому в Україні йде процес безперервного погіршення якості ґрунтів та зниження їхньої  родючості.

Глобальна екологічна криза кінця ХХ початку ХХІ століття охопила всі країни і території. Ступінь деградованості навколишнього середовища є вищою в тих регіонах, де висока щільність населення і досягнута найбільша інтенсифікація промислового та сільськогосподарського виробництва. Економічно розвинені країни роблять найбільший внесок  антропогенне забруднення  навколишнього середовища, але вони мають і більші можливості щодо ліквідації наслідків забруднення. На Європейському континенті за рік утворюється до 2 млрд. відходів. Зараз тільки 4% рік чисті. Однією з найзабрудненіших країн є Угорщина, Чехія і Словаччина,де під загрозою зникнення знаходяться 65% флори та 62% ссавців., процесом висихання охоплено 70,5% лісів. У другій половині ХХ ст. демографічний вибух та індустріалізація привели  до швидкої деградації природного середовища в країнах, що розвиваються. Це стосується особливо Китаю та країн Африканського континенту.

 

 

                                                         14.

 

 

Реферат по екологии 


Головне занепокоєння викликає  стрімке зростання населення, яке загострює протиріччя між виробництвом і споживанням. В контексті ілюзорності                    “ стійкого розвитку” очевидна необхідність  зміни парадигми з урахуванням змін стану біосфери і соціально-економічного розвитку.

Економічний капітал країн, що розвиваються, складається в основному із запасів природних pecypciв:

гpyтів, лісів, води, рибних запасів. Усе споживається швидше, ніж відновлюється або може бути замінено. Деякі країни, що розвиваються, майже вичерпали весь свій екологічний капітал i стоять на межі економічного банкрутства з наслідками зростання голоду, соціальної нестабільності та політичних криз. Вичерпання pecypcie та деградація гонять численних біженців через національні  кордони (Табл. 10).

Площа лісів Ефіопії: 40 років тому — 30%,12 років тому — 4, нині — 1%. Тягар боргів країн, що розвиваються , має бути зменшений, поки економічний та екологічний розклад не спричинить ще більші розміри  принизливої бідності.

Грошова допомога сільському господарству (Північна. Америка, Західна. Європа, Японія) заохочує господарів землі залишати малорентабельні культурні землі та розчищати ліси з подальшими наслідками надмірного споживання добрив та пестицидів, а також витрачання ґрунтових та поверхневих вод для зрошування.

Це означає торгові бар'єри для країн, що розвиваються, та надвиробництво індустріальних країн.

Нинішні торгові структури  спричиняють масове переведення витрат на навколишнє середовище глобального чистого національного продукту на бідніші господарства  сировинних країн, що базується на ресурсах. (оцінюється: 14 млрд. дол. США за рік = 1/3 всієї  річної допомоги на розвиток).

Доіндустріальні народи зберігають спосіб життя, базований на досвіді. Прогресивні технології, очевидно зміцнюють думку про те, що людина має необмежену владу над природою. Нерозвинуті країни та ті, що розвиваються, показують прагнення до прогресу за рахунок навколишнього середовища:вирубування лісів, зміна місцевого, бережливого щодо навколишнього середовища сільського господарства на таке, що зорієнтоване на експорт (чистий прибуток) із зловживаннями на чутливих ґрунтах та будівництвом промислових центрів без відповідних заходів щодо охорони навколишнього середовища.

Місцеві заходи для розвитку мають відповідати глобальним цілям щодо навколишнього середовища. Свідоме ставлення деяких груп до навколишнього середовища до цього часу не справляло вирішального впливу на життя більшості людей. Нова, скерована на стійкий, тривалий розвиток свідомість мала б

 

                                                            15.

 

 включати поняття: людина як вид є частиною природи, задоволення її життєвих потреб пов'язане з обмеженим природним світом, подальше існування залежить від уникнення руйнування природних систем, що самовідновлюються. Господарська діяльність має враховувати витрати на навколишнє середовище, оскільки потрібно враховувати і життя наших майбутніх нащадків.  Г.Гардін говорить про трагедію загального майна: атмосфери , морів,  озер, риби та товарів громадської власності. [5, с.251]

Одного лише підтвердження зміни світових структур недостатньо для зміни навколишнього середовища. Чіткі визначення цінностей, які узгоджуються з орієнтованою на довгострокову здатність виживання свідомістю, мають бути сформульовані керівниками громадськості та економіки.

Мають бути створенні мотивації, які підтримують ці цінності, побудовані та зміцненні установи, щоб активно їх застосовувати. Ефективний захист навколишнього середовища не може бути досягнутий лише законами та завжди технічно  відшліфованими приписами.

З поступовою інтеграцією проблем навколишнього середовища в економічні рішення мають створюватись фонди, щоб фінансувати витрати на захист навколишнього середовища та відшкодування завданих збитків. ( Конференція з питань атмосфери, 1988 р.,Торонто, фонд захисту клімату від парникового ефекту, на жаль, лише пропозиція), для можливості управління екологією             ( наприклад, енергія, забруднення , упаковка).

Якби ставилися завдання , зазначені нижче, то можна було б розраховувати на щорічні видатки в сумі 45 млрд. дол.США зі збільшенням до 150 млрд. у 2000 р. (Табл. 11)

Ø уповільнення зростання чисельності населення;

Ø захист ґрунту культурних земель;

Ø насадження лісів у всьому світі;

Ø підвищення  ефективності використання енергії;

Ø розвиток використання відновлюваної енергії;

Ø ліквідація боргів країн, що розвиваються.

Військові витрати являють собою надзвичайний запас капіталу, людських винаходів та ресурсів.

Нації віддають майже 1 трлн.дол.США за рік на воєнну безпеку ( більше 2,7 млрд. дол. США за день.

Країни,  що розвиваються, за останні 20 років збільшили свій  воєнний бюджет  у 5 разів, деякі витрачають на збройні сили більше, ніж на виховання, охорону здоров’я, соціальну допомогу. Та на охорону  навколишнього середовища, разом узяті.

Глобальна зовнішня політика з охорони навколишнього середовища та розвитку могла б запровадити більшу уніфікацію в цих галузях, якби потенціал конфлікту не зростав. Найважливішими міжнародними установами нині є  установи грошей, торгівлі,або національної оборони (Світовий банк, мультинаціональні підприємства, НАТО), екологічних установ серед них немає.                                

 

                                                               16.

Реферат по екологии
 

 

 

 

 


       Таблиця 1. Концентрація деяких газоподібних речовин  в атмосфері в доіндустріальну та сучасну епоху. Концентрація в частинах на мільйон Концентрація в частинах на мільйон

      РЕЧОВИНИ

      Концентрація в частинах на мільйон

   Доіндустріальна епоха

         Сучасність

Вуглекислий газ

               275

               354

Метан

               0,7

               1,7

Окисли азоту

               0,228

               0,310

Тропосферний озон

               0,015

               0,035

Хлорфторвуглеводні

                0

               0,00028

 

 

Таблиця 2. Викиди оксиде сірки в атмосферу в деяких країнаї Європи в 1988 році з розрахунку на 1 кв.км території країни

 

          КРАЇНА

Р   Розміри викидів оксиду сірки  в тонн/рік

     Великобританія

                                   14,8

     Німеччина

                                   10,6

     Франція

                                   3,1

     Чехія, Словаччина

                                   25

     Австрія

                                   1,6

     Швеція

                                   0,6

 

 

 

 

Таблиця 3. Споживання вуглеводнів, млн. т нафтового еквіваленту

 

         РІК

     Вугілля

       Нафта

       Газ

1950

      1043

           436

         187

1955

      1234

           753

         290

1960

      1500

           1020

         444

1965

      1533

           1485

         661

1970

      1635

           2189

         1022

1975

      1709

           2616

         1199

1980

      2021

           2873

         1406

1985

      2100

           2654

         1640

1990

      2241

           2958

         1945

1995

     2200

           3235

         2075

1998

      2236

           3423

         2210

 

 

 

      Таблиця 4. Розвиток енергетики в 1990-1998 рр.

 

 

 

             ДЖЕРЕЛА

 Щорічний приріст потужності,%

Вітер

                   22,2

Сонце

                   15,9

Геотермальна енергія

                   4,3

ГЕС

                   1,9

Нафта

                   1,8

Газ

                   1,6

АЕС

                    0,6

Вугілля

                    0

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 5. Площа під зернові

 

    РІК

     Площа, млн. га

Площа на душу населення, га

     1950

              587

                  0,23

     1955

              639

                  0,23

     1960

              639

                  0,21

      1965

              653

                  0,2

     1970

              663

                  0,18

     1975

              708

                  0,17

     1980

              722

                  0,16

     1985

              715

                  0,15

     1990

              694

                  0,13

     1995

              682

                  0,12

     1998

              684

                  0,12

 

 

 

Таблиця 6. Виробництво зерна

 

         РІК

   Сума, млн т

На душу населення, кг

     1950

            631

                247

     1955

            759

                273

     1960

            824

                271

     1965

            905

                270

     1970

            1079

                291

     1975

            1237

                303

     1980

            1430

                321

     1985

            1647

                339

     1990

           1769

                335

     1995

            1712

                301

     1998

            1845

                312

 

 

 

                                                   

 

Таблиця 7. Площа зрошувальних земель

 

            РІК

   Сума, млн т

На душу населення, 10² га

      1965

         150

              4,49

      1970

         167

              4,52

      1975

         189

              4,63

      1980

         209

              4,71

      1985

         224

              4,62

      1990

         241

              4,58

      1995

         259

              4,56

      1996

         363

              4,58

²²

Таблиця 8. Пошкодження лісів кислотними дощами  в окремих      країнах Європи

 

           ДЕРЖАВА

Площа пошкоджених лісів в %%

       до загальної лісової площі

              Данія

                      61

              Нідерланди

                      57-59

              Велика  Британія

                      56

              Швейцарія

                      52-56

              Ліхтенштейн

                      55

              Німеччина

                      52

              Чехія

                      57

              Словаччина

                      16

              Польща

                      40-60

              Бельгія

                      46

              Югославія

                      39

              Іспанія

                      37

              Норвегія

                      36

              Фінляндія

                      35

              Швеція

                      32

              Греція

                      20-30

              Румунія

                      20-30

 

 

 

Таблиця 9. Баланс позанормових забруднень  водотоків на кордоні України з Росією

 

 

Забруднююча речовина

  ГДК

  г/м³

Маса сверхнормативних трансгра-

ничних забруднень, тонн/рік                                                                                                      

Сальдо

України

   З Росії в

   Україну

З України

в Росію

1

Завислі частки

30,0

  31059

  82272

+51213

2

Сульфати

500,0

  43

  3382

+3339

3

Хлоріди

350,0

  515

  1484

+969

4

Кальцій

180,0

  0

  1558

+1558

5

Магній

50,0

  3129

  7806

+4677

6

Натрій

200,0

  430

  13141

+12711

7

ВПК

3,0

  2229

  526

-1703   

8

Нафтопродукти

0,05

  324

  1811

+1487

9

Феноли

0,001

  12

  11

-1

10

СПАВ

0,1

  21

  7

-14

11

ДДЄ

0,001

  10

  0

-10

12

ДДТ

0,001

  14

  0

-14

13

Азот омонієвий

0,5

  128

  668

+540

14

Азот нітрітний

0,02

  11

  231

+221

15

Фосфати

0,05

  575

  727

+152

16

Залізо

0,3

 92

  453

+361

 

 

 

Реферат по екологии 

 


Реферат по екологииВеликий приріст населення

        ( до 4 % за рік)

Реферат по екологии

Реферат по екологии
Реферат по екологии

Обробіток землі, несумісний з біотопом

 
Реферат по екологии

 


Реферат по екологииРеферат по екологииРеферат по екологии

Обїдання деревної рослинн.

 

Посилене  викорис- тання наявних грунтів

 
Реферат по екологии

Обробіток нових площ

 
Підвищений попит

 на дрова та

 будматеріал

Реферат по екологии

Збільшення поголів’я худоби

 
Реферат по екологии
Реферат по екологии
Реферат по екологии

Випалювання та викорчовування

 
Реферат по екологии

Руйнування рослинного грунту

 

Вирубування

 
Реферат по екологии

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Реферат по екологии

Реферат по екологии
Реферат по екологии
Реферат по екологии

ЗАГОСТРЕННЯ  КРИЗИ

 
 

 

 

 

 

 

 


Реферат по екологии                                           

 

 

 

Таблиця 11. Біженці як наслідок заподіяння шкоди навколишньому середовищу в країнах третього світу.

 

Таблиця 12. Необхідні витрати на 1990-2000 рр. ля глобального розвитку, в млрд нім марок ( розрахунки Всесвітнього інституту спостережень)

 

Реферат по екологии
 


1990

 

 

 

1992

 

 

 

1994

 

 

 

1996

 

 

 

1998

 

 

 

2000

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 12. Необхідні витрати на 1990-2000 рр. для глобального розвитку, в млрд нім марок ( розрахунки Всесвітнього інституту спостережень)

 

 

Реферат по екологии
  Захист від ерозії                                                Уповільнення зростання населеня

Реферат по екологии

Реферат по екологии
Реферат по екологии

Поліпшене використання енергії          Розвиток відновлюваних джерел енергії

 

 

 

Реферат по екологии

                                      

                                    Повторне насадження лісів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                         

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат по екологии

Великий приріст населення        (до 4% за рік)

 
 

 

 


Реферат по екологииРеферат по екологии 

Експлуатація тропічних лісів

 
Реферат по екологии

Обробітока нових площ

 
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Великий приріст

     населення

 (до 4% за рік)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат по екологии
 

 

 

 

 

 


Людина за весь час свого існування створила науку, культуру, розвинуту економіку і політику, для того, щоб покращити своє життя створила безліч заводів, фабрик, підприємств, видобувати корисні копалини, нові добрива,  атомну енергетику. Але, якщо до ХІХ століття  наука оцінювалась доволі однозначно й позитивно, то вже в  ХХ і на початку нашого століття віра в те, що наука приносить лише користь зникла.

 Економіка і політика  довгий час була спрямована на те, щоб  збільшити врожаї та  видобуток корисних копалин, збільшити продуктивність заводів для того, щоб заробити більше коштів у тому числі і за рахунок економії на очисних спорудах. Уряди великої кількості держав вважають за необхідне збільшувати військовий потенціал, створювати нову зброю, випробовувати її. На жаль, намагаючись здобути швидкі блага, людство втратило дуже багато.

Глибоке порушення природної екологічної рівноваги та напружений стан взаємин між людиною  та природою, що пов’язане з невідповідністю виробничих сил та виробничих відносин у людському суспільстві ресурсним можливостям біосфери, називають екологічною кризою.

Кризи за своєю природою зворотні, тоді як перехід кризових явищ  в екологічну катастрофу означає необоротний характер змін, що відбулися. Криза ХХ - ХХІ - це перша криза. Що охопила весь світ, тобто, якщо не шукати шляхи її подолання , то вона може загостритись до такої міри, що  на планеті трапиться жахлива катастрофа, наслідки якої подолати не можливо.

Тому висвітлення причин екологічної кризи є надзвичайно актуальними  в нас час.

Основна ціль цього реферату – виявити джерела екологічної кризи, форми її прояви та її соціально-економічні аспекти, для цього в рефераті звернено увагу на:

Ø джерела кризи,

Ø форми її прояву: зокрема деградація ґрунту, забруднення Світового океану і континентальних водойомів; забруднення атмосфери й проблеми радіоактивного забруднення.

Ø проблеми природних ресурсів, зокрема сировинних, енергетики і харчових ресурсів.

Ø глобальні біосферні процеси – вплив кислотних опадів  на навколишнє середовище, потепління клімату, стан озонового екрана атмосфери;

Ø не можна обминути питання стану на території України та інших держав;

Ø та  соціально-економічні аспекти екологічної кризи.

 

 

 

 

Реферат по екологии
 

 

 

 

 

 


Таким чином можна зробити висновок про те,  що екологічна криза XX ст. має якісно іншу природу порівняно з усіма попередніми кризами. Це перша криза, що охопила всю планету та цілком зумовлена не природними процесами, а технолого–виробничими причинами. Почалась загальна глобальна деградація природного середовища.

Економічна та соціальна нерівність, тип організації людського суспільства, техногенний тип розвитку цивілізації в умовах швидкого росту населення вимагає залучення до виробничих процесів все більшої кількості природних ресурсів. Воєнні конфлікти, воєнна зброя приносять величезні збитки навколишньому середовищу.

Площа ґрунтів, придатних для землеробства, скорочується. Забруднення ґрунтів полягає в тому, що до них надходять нові, не характерні для них речовини, або поселяються та розмножуються  в них нові мікроорганізми у другій половині XX ст. в результаті забруднення стала  характерна масова деградація ґрунтів з утратою родючості..

Найбільш небезпечним забрудненням атмосфери є кислотоутворюючі окисли, автотранспорт. Загальні об’єми промислових  викидів у повітряний простір колосальні. Крім поступових змін клімату людство може викликати його різкі катастрофічні зміни, що миттєво можуть знищити не тільки людство, але і всю планету. До таких причин відноситься ядерна війна, зриви ядерного реактора на атомних електростанціях, зриви ядерної  лабораторії чи  невдалі іспити ядерної зброї.

Потреба в сировинних і енергетичних ресурсах зростає в період науково-технічної революції з великою швидкістю. Наприклад, споживання нафти подвоюється кожні 20 років, але і нафти, і газу залишилось дуже мало. Нестатки в харчових ресурсах ростуть трохи меншими темпами, пропорційно збільшенню чисельності населення Землі.

До важливих глобальних біосферних процесів відноситься кислотні опади, потепління клімату, руйнування озонового шару призводять до захворювань людей та знищення живої природи.

Людство повинне зробити все  можливе для того, щоб зберегти життя на нашій планеті, навіть якщо нам і доведеться  від багатьох благ,  заради майбутнього. Ведуться на рівні урядів держав різноманітні конференції по вирішенню екологічних проблем, багато коштів направляється на подолання кризи, але все ж таки  проблема  екологічної кризи постає гостро і потребує більш організованих рішень.

 

 

 

 

Реферат по екологии
 

 

 

 

 

 

 


Вступ

1.Джерела екологічної кризи ХХ століття…………………………1

2.Забруднення та деградація грунту………………………………..3

3.Забруднення Світового океану і

континентальних водойомів………………………………………..4

4.Забруднення атмосфери…………………………………………..5

5.Проблеми радіоактивного забруднення………………………....6

6.Проблеми природних ресурсів…………………………………...8

7. Глобальні  біосферні процеси………………………………….11

9. Стан навколишнього середовища

В Україні та інших територіях……………………………………13

10.Соціально-економічні аспекти екологічної  кризи ………… 15

Висновок

Список використаної літератури

Додатки

Наверх страницы

Внимание! Не забудьте ознакомиться с остальными документами данного пользователя!

Соседние файлы в текущем каталоге:

На сайте уже 21970 файлов общим размером 9.9 ГБ.

Наш сайт представляет собой Сервис, где студенты самых различных специальностей могут делиться своей учебой. Для удобства организован онлайн просмотр содержимого самых разных форматов файлов с возможностью их скачивания. У нас можно найти курсовые и лабораторные работы, дипломные работы и диссертации, лекции и шпаргалки, учебники, чертежи, инструкции, пособия и методички - можно найти любые учебные материалы. Наш полезный сервис предназначен прежде всего для помощи студентам в учёбе, ведь разобраться с любым предметом всегда быстрее когда можно посмотреть примеры, ознакомится более углубленно по той или иной теме. Все материалы на сайте представлены для ознакомления и загружены самими пользователями. Учитесь с нами, учитесь на пятерки и становитесь самыми грамотными специалистами своей профессии.

Не нашли нужный документ? Воспользуйтесь поиском по содержимому всех файлов сайта:



Каждый день, проснувшись по утру, заходи на obmendoc.ru

Товарищ, не ленись - делись файлами и новому учись!

Яндекс.Метрика