prepod

Путь к Файлу: /Правоведение / ПравоДополнительн / СЛОВПР.DOC

Ознакомиться или скачать весь учебный материал данного пользователя
Скачиваний:   0
Пользователь:   prepod
Добавлен:   26.10.2015
Размер:   95.5 КБ
СКАЧАТЬ

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ  УКРАЇНИ

 

ХАРКІВСЬКИЙ  ДЕРЖАВНИЙ  ТЕХНІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ  РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КОРОТКИЙ  СЛОВНИК  ІНШОМОВНИХ  ЮРИДИЧНИХ  ТЕРМІНІВ  З  КУРСУ  «ОСНОВИ  ДЕРЖАВИ  І  ПРАВА  УКРАЇНИ»

 

 

 

Для  студентів  1 - 5  курсів  всіх  форм  навчання

 

 

                                                                                                Затверджено

                                                                                                кафедрою філософії.

                                                                                                Протокол №4 від 30.11.98

 

 

 

 

 

 

 

 

Харків 1999


 

Короткий словник іншомовних юридичних термінів з курсу «Основи держави і права України» для студентів 1 - 5 курсів всіх форм навчання / Упоряд. Ю.Г.Борисенко, В.О.Ковальов - Харків: ХТУРЕ, 1999 -      с.

 

Упорядники:       Ю.Г.Борисенко

                             В.О.Ковальов

 


ВСТУП

 

 

Автори словника дають тлумачення найбільш вживаних іншомовних термінів загальнополітичного та юридичного характеру в сучасні українській мові.

Публікація підготовлена професором кафедри філософії Борисенком Юрієм Григоровичем та доцентом Ковальовим В’ячеславом Олександровичем.


Аболіціонізм – сучасний рух, спрямований проти запровадження якогось закону.

Аборигени – корінні жителі країни чи якоїсь місцевості.

Аброгація – скасування застарілого закону.

Абсентеїзм – ухилення від участі у виборах, зборах тощо як одна з форм протесту, проти існуючої в даній країні виборчої системи, а також систематична відсутність представників колегіальних органі на засіданнях.

Абсолютизм – необмежена монархія, форма державного правління, за якої верховна влада повністю належить одній особі.

Авізо – письмове повідомлення банку клієнтові або іншому банкові про виконані операції.

Автаркія – створення замкненого самодостатнього господарства в межах окремої країни або групи країн, спрямоване на максимальне обмеження імпорту, стимулювання експорту товарів і капіталу.

Автокефальність – повне самоврядування церкви, її незалежність від інших єдиновірних церков.

Автократія – форма правління, що являє собою необмежене і безконтрольне повновладдя однієї особи в державі (див. Також абсолютизм, деспотія, тиранія).

Автономія – самоврядування певної частини держави, що здійснюється в межах, передбачених конституцією держави або іншим загальнодержавним законом.

Авторитаризм – антидемократична система політичного керівництва, що характеризується повною відсутністю або фіктивністю демократії, зосередженням в руках однієї особи або невеликої групи осіб необмеженої влади.

Авуари – 1) гроші, чеки, векселі, перекази, акредитиви та інші активи, за рахунок яких можуть бути проведені платежі; 2) засоби банку, які є на його рахунках у закордонних банках в іноземній валюті.

Агреман – в міжнародному праві попередня згода держави на прийняття певної особи як глави дипломатичного представництва іншої держави.

Адекватний – рівний, відповідний, тотожний.

Адепт – 1) посвячений у таємницю якогось вчення, організації, секти тощо; 2) у переносному значенні – ревний прихильник якоїсь ідеї, вчення, ладу.

Ажіо – відхилення курсу грошових знаків, векселів та інших цінних паперів від їхньої номінальної вартості або паритету в бік перевищення.

Акваторія – 1) ділянка водної поверхні у визначених межах; 2) водна частина морського порту з внутрішньою гаванню.

Акламація – прийняття чи відхилення зборами тієї чи іншої пропозиції без підрахунку голосів, на основі реакції учасників зборів, що виявляється у вигуках, репліках тощо.

Акредитація, акредитування – у міжнародному праві  – сукупність дій, пов’язаних з призначенням і вступом на посаду глави дипломатичного представництва або постійного представництва держави при будь-яких міжнародних організаціях.

Актив – 1) найдіяльніші члени якоїсь організації; 2) частина бухгалтерського балансу, що відображає на певну дату всі наявні на даному підприємстві чи організації, установі матеріальні цінності та кошти.

Актуальний – важливий у даний момент, злободенний, незрілий.

Акцепт – 1) згода на оплату грошових і товарних документів, оформлена відповідним написом на них; одна з форм безготівкових розрахунків між організаціями; 2) згода з пропозицією іншої сторони укласти угоду на умовах, зазначених у пропозиції.

Акциз – непрямий податок, здебільшого на предмети широкого вжитку, комунальні та транспортні послуги.

Акціонерний – заснований на акціях; акціонерне товариство – організаційна форма підприємств, капітал яких утворюється із внесків пайовиків (акціонерів) шляхом купівлі акцій.

Акція – 1) цінний папір, що свідчить про внесення певного паю в підприємство і дає власникові право на одержання долі прибутку; 2) дія, вчинена з будь-якою політичною, економічною або іншою метою.

Аларміст – людина, яка поширює неперевірені, необгрунтовані чутки, що викликають тривожний настрій, неспокій, паніку.

Алібі – доказ невинності особи в злочині, оскільки вона в момент вчинення його перебувала в іншому місті.

Альма-матер – 1) старовинна студентська назва університету; 2) у переносному значенні – місце, де хтось виховувався, здобув професію.

Альтернат – у міжнародному праві сукупність правил, що регулюють порядок підписання договору: черговість згадування сторін у тексті договору, розташування підписів, печаток та інші.

Альтернатива – необхідність вибору між двома можливостями, що виключають одна одну; кожна з цих можливостей.

Альтруїзм – безкорисливе прагнення до діяльності на благо інших, готовність заради цього зректися власних інтересів.

Альянс – 1) союз, об¢єднання держав, організацій тощо на основі договірних зобов’язань; 2) шлюбний союз.

Амбасада – посольство (вживається переважно українськими емігрантами, які проживають в країнах Північної і Південної Америки).

Амбівалентність – суперечливе, двоїсте емоційне переживання щодо тієї самої події або предмета.

Амністія – 1) передбачене актом найвищого органу влади чи глави держави повне або часткове звільнення від покарання та його правових наслідків і пом’якшення покарання певної категорії осіб, засуджених судом, дотримання і припинення порушення кримінального переслідування, а також зняття судимості з осіб, що відбули покарання або звільнені від покарання; 2) у переносному значенні – прощення, помилування взагалі.

Аморалізм – етичний принцип, що виправдовує індивідуалістичну психологію і поведінку; негативне ставлення до загальнолюдських моральних цінностей.

Амфіболія – вираз, який можна тлумачити двузначно.

Анархія – 1) безвладдя; 2) розпущеність, безладдя, хаос.

Анархо-синдикалізм – дрібнобуржуазна опортуністична течія в робітничому русі, яка вважає профспілки як найвищу форму організації робітничого класу, а його економічну боротьбу як єдину форму боротьби.

Анахронізм – 1) помилка літочислення, хронології подій; 2) перенесення на будь-яку епоху рис минулого, що їй не властиві; 3) пережиток старовин; застарілі, не властиві даному часові звичаї, погляди, судження.

Ангажемент – 1) контракт з артистом або театральним колективом на певний строк і на певних умовах; 2) прийняття на будь-яку службу.

Анексія – насильницьке приєднання, загарбання однією державою всієї території (або частини її) іншої держави.

Анклав – територія або частина території держави, повністю оточена територією іншої держави.

Антипод – 1) мешканці діаметрально протилежних пунктів земної кулі; 2) у переносному значенні – люди протилежних поглядів, характерів.

Антрепренер – власник, орендар, утримувач приватного видовищного закладу.

Антропофобія – хворобливий психічний стан, що характеризується страхом перед людьми.

Антураж – оточення, середовище, навколишня обстановка.

Апартеїд – принцип нерівноцінності людей в залежності від расової приналежності, який покладено в основу політики відокремлення “кольорового” населення від “білого”, заборони “кольоровому” населенню селитися в районах, де живе “біле” населення.

Апеляція – 1) оскарження будь-якої постанови чи судового рішення до вищої інстанції, що має право переглянути справу; 2) звернення за підтримкою до авторитетної інстанції (організації, окремих осіб) чи до громадської думки.

Апломб – 1) надмірна, підкреслена самовпевненість у поведінці, розмові; 2) у танцях – стійкість, додержання вертикальної лінії (від голови до ніг).

Апогей – 1) найвіддаленіша від Землі точка орбіти Місяця або штучного супутника Землі; 2) у переносному значенні – найвищий ступінь розвитку, найбільше піднесення, розквіт.

Аподиктичний – безумовний, достовірний, той, що базується на логічній необхідності.

Апологет – захисник тих чи інших учень, теорій, течій.

Апорія – суперечність у міркуванні, яка здається непереборною.

Апостеріорі – залежно від досвіду.

Апофеоз – 1)прославлення, звеличення особи, події, явища; 2) заключна урочиста масова сцена вистави чи святкової концертної програми; 3) урочисте завершення події.

Апперцепція – зумовленість сприйняття людиною тих чи інших предметів і явищ об’єктивного світу її попереднім досвідом та її психічним станом в момент сприйняття.

Апріорі – незалежно від досвіду.

Арго – мова якоїсь вузької соціальної чи професіональної групи, не цілком зрозуміла для сторонніх; жаргон.

Архаїзм – 1) слово чи мовний зворот, що застарів або вийшов із ужитку; 2) пережиток минулого.

Асиміляція – 1) засвоєння та використання організмом необхідних для його розвитку речовин, що надходять з навколишнього середовища; 2) злиття одного народу з іншим шляхом засвоєння його мови, звичаїв тощо.

Асоціація – 1) добровільне об¢єднання осіб або організацій для досягнення спільної мети; 2) сполучення, з¢єднання чого-небудь в єдине ціле; 3) психологічний зв’язок між окремими нервово-психічними актами – уявленнями, думками, почуттями, внаслідок якого одне уявлення, почуття тощо спричинює інше.

Аташе – 1) молодший дипломатичний ранг співробітника дипломатичних представництв та відомств закордонних справ; 2) службові особи – представники різних відомств, відрядженні до дипломатичних представництв країни перебування (пресаташе, військові аташе тощо).

Аторней – в англо-саксонських країнах повірений або представник іншої особи, який веде справи в суді.

Аудитор – 1) учень, якого призначає учитель для вислухування уроків інших учнів; 2) фахівець фінансової справи, який на прохання зацікавленої особи здійснює глибоку перевірку бухгалтерської діяльності підприємства, організації, приватної фірми.

Аукціон – продаж товарів, майна з публічного торгу покупцеві, який запропонував найвищу ціну.

Аутсайдери – 1) окремі підприємства, що не входять до монополістичних об’єднань і ведуть з ними конкурентну боротьбу; 2) біржові спекулянти-непрофесіонали; 3) спортсмени або команда, що займають останні місця у змаганнях.

Афектація – неприродність, штучність у поведінці, манерах, надмірна піднесеність у мові.

Афера – шахрайський вчинок, шахрайство.

Афоризм – короткий влучний оригінальний вислів, що зробився усталеним.

Бакалавр – 1) перший вчений ступінь у ряді країн; 2) особа, що одержала диплом про закінчення середньої освіти.

Бізнес – 1) справа, діло; 2) підприємницька діяльність, що дає прибуток.

Блеф – вигадка, обдурювання з метою злякати когось, вдатися до хвастощів, перебільшити свою роль у чомусь.

Бліцкриг – авантюристична теорія ведення агресивної війни, розрахована на капітуляцію противника в найкоротші строки внаслідок раптового нападу на нього і швидкого просування вглиб країни.

Блок – угода, союз між державами, партіями, групами людей для досягнення спільних політичних цілей.

Бойкот – 1) спосіб політичної або економічної боротьби, що полягає в повній або частковій відмові від зносин з будь-якою особою, організацією, державою, від участі в тих чи інших організаціях, органах тощо.

Бомонд – “вищий світ”, верхівка аристократичних і буржуазних кіл.

Бонза – 1) буддійський монах, у країнах Азії; 2) у переносному значенні – пихатий, зарозумілий чиновник.

Боніфікація – доплата до ціни товару, якщо фактично якість його вища за передбачену договором, стандартом або технічними умовами.

Бравада – показні хоробрість і зневага до небезпеки.

Брифінг – 1) короткий виклад справи; 2) коротка інформація про поточні події.

Брокер – оцінювач, маклер на біржі.

Бум – 1) спекулятивне, короткочасне піднесення капіталістичної промисловості й торгівлі; 2) у переносному значенні – необгрунтоване, штучно створюване пожвавлення навколо якогось заходу, події, діяча.

Валіза – 1) чемодан, ручна скринька; 2) опечатаний поштовий мішок дипломатичного кур’єра.

Валоризація – штучне підвищення ціни будь-якого товару (найчастіше через скорочення його виробництва) або курсу паперових грошей.

Валюта – 1) грошова одиниця країни; 2) тип грошової системи, що діє в країні (золота, срібна, паперова); 3) іноземні гроші та цінні папери, що використовуються у міжнародних розрахунках (іноземна валюта).

Вальвація – визначення цінності іноземної монети в грошовій одиниці даної держави  не за її номіналом, а за вагою вміщеного в ній дорогоцінного металу (золота, срібна тощо).

Вандалізм – безглузде знищення культурних і матеріальних цінностей.

Ваучер – один з видів цінних паперів.

Вексель – письмове боргове зобов’язання встановленої форми, що дає власникові незаперечне право вимагати від боржника сплати зазначеної у векселі суми грошей у зазначений строк.

Вербалізм – марнослів’я, намагання приховати за великою кількістю наукових термінів відсутність глибоких знань і серйозної думки.

Вердикт – рішення присяжних засідателів у суді з приводу винності чи невинності підсудного. Останнім часом цей термін почав широко вживатися у значенні будь-якого рішення судового чи адміністративного органу.

Верифікація – перевірка істинності, встановлення достовірності.

Вермахт – збройні сили фашистської Німеччини у 1935-1945 роках.

Версія – 1) у слідчій і судовій діяльності – припущення з приводу вчиненого злочину, що підлягає перевірці процесуальним порядком; 2) один із кількох, відмінних один від одного викладів або пояснень якого-небудь факту, події, проблеми.

Віват – заздравний або схвальний вигук у деяких народів, зокрема польського.

Віза – 1) позначка, зроблена службовою особою на документі, що свідчить про його вірогідність або надає йому юридичної сили; 2) позначка на закордонному паспорті, яка є дозволом на в’їзд, виїзд, проживання або проїзд через територію відповідної держави.

Візаві – 1) супротивник; 2) той, хто сидить або стоїть навпроти.

Віндикація – у цивільному праві позов власника про вилучення свого майна з чужого незаконного володіння.

Віртуальний – можливий, той, що може або має проявитися.

Волонтер – особа, що добровільно вступила на військову службу, доброволець.

Вульгаризація – занадто спрощений виклад вчення, теорії, поняття, що викривляє їх зміст і сутність; опошлення.

Вундеркінд – дитина, яка має виняткові здібності, талант. Термін “вундеркінд” вживається також в іронічному значенні.

Галантний – вишукано ввічливий, привітний, чемний.

Гангстери – поширена в США назва бандитів, бандитських угруповань.

Гастарбайтери – жителі України, Росії, Польщі, які виїжджають (в тому числі нелегально) до Німеччини та інших країн Заходу у пошуках роботи.

Гегемонія – керівництво, керівна роль якого-небудь класу, держави щодо інших класів або держав.

ГмбХ (німецькою мовою скорочено GmbH) – товариство з обмеженою відповідальністю.

Ген – елементарна одиниця спадковості.

Генеалогія – 1) допоміжна історична дисципліна, що досліджує походження родів, окремих осіб, їхні родинні та інші зв’язки; 2) родовід, історія роду, родовідний запис.

Генерація – покоління.

Геноцид – винищення окремих груп населення за расовими, національними, релігійними та деякими іншими мотивами.

Геополітика – течія в соціології, яка обгрунтовує зовнішню політику держави її географічним середовищем.

Герострат – ім’я грека, який прагнув увічнити своє ім’я і в 356 р. до н.е. спалив храм  Артеміди в Ефесі. Нині вживається відносно людей, які мають ганебну славу (наприклад Горбачов, Єльцин, Кравчук і т.д.).

Гетто – частина території в містах, відведена для примусового поселення певної расової, національної, професійної, релігійної групи населення. В період 2-ї світової війни у багатьох містах Східної Європи, окупованих гітлерівською Німеччиною, нацистами були створені гетто для знищення євреїв. Термін “гетто” вживається також для позначення району капіталістичного міста, в якому оселяються дискриміновані національні меншості (наприклад, “негритянського гетто” в Нью-Йорку – Гарлем).

Гідра – 1) в давньогрецькій міфології потвора з тілом змії і дев’ятьма головами дракона; 2) у переносному значенні – страховисько. В роки громадянської війни був поширений вираз “гідра контрреволюції”.

Глобальний – 1) поширений на всю земну кулю; 2) взятий в цілому, загальний, всебічний.

Гносеологія – вчення про сутність і закономірності пізнання, теорія пізнання.

Гратифікація – відзначення, нагородження.

Графоманія – хворобливий потяг до безплідного писання наукових статей, віршів, оповідей та інших жанрів літератури.

Дактилограма – відбиток, утворений внаслідок притиснення пальців рук, вкритих відповідною речовиною, до поверхні паперу з метою встановлення ідентифікації особи.

Дальтонизм – 1) часткова колірна сліпота, здебільшого природжена, дальтоніки не відрізняють червоного, зеленого або синього кольорів; 2) у переносному значенні – обмеженість поглядів, невміння чи небажання вникнути у суть справи.

Дамніфікація – зазнання збитків, втрата майна.

Даунінг-стріт – вулиця в центрі Лондона, на якій розташовані основні урядові установи. Термін “Даунінг-стріт” часто вживається в пресі як символ англійського уряду (подібно до того, як Кремль символізує президентську владу в нинішній Росії).

Дебати – обмін думками на зборах, засіданнях, конференціях тощо.

Дебентура – свідоцтво про повернення мита.

Дебет – ліва сторона бухгалтерського рахунку, на якій відображають господарські операції.

Дебош – прояв хуліганства, бешкет, бійка.

Девальвація – законодавче зменшення золотого вмісту (вартості) грошової одиниці, зниження курсу паперових грошей щодо золота або твердої іноземної валюти.

Девіз – 1) стисле формулювання провідної ідеї, програми дій; 2) слово чи вислів як псевдонім автора проекту або твору, що його висувають на закритий конкурс; 3) короткий напис на гербі, ордені, рицарському щиті тощо.

Девізи – платіжні засоби (векселі, чеки, перекази), виражені в іноземній валюті і використовувані в міжнародних розрахунках.

Деградація – рух назад, поступове погіршення, занепад, втрата якихось позитивних властивостей.

Дегресія – 1) сходження, спуск, падіння; 2) пропорційне оподаткування із зниженням процентної ставки для меншових доходів.

Дедвейт – повна вантажопідйомність судна (сумарна вага вантажу, пасажирів, екіпажу, палива, продуктів харчування тощо).

Дедикація – присвята.

Дедукція – метод дослідження, який полягає в переході від загального до окремого; одна з форм умовиводу, при якій на основі загального правила з одних положень, як істинних, виводиться нове істинне положення.

Дезавуювання – 1) заява про свою незгоду з діями довіреної особи або про те, що дана особа не має повноважень діяти від імені того, хто про це заявляє; 2) в міжнародному праві спростування главою держави або уряду дій дипломатичного представника у зв’язку з перевищенням ним своїх повноважень.

Дезидерати – 1) побажання, вимоги; 2) книги, речі, потрібні для поповнення колекції, бібліотеки.

Дезінтеграція – розпад цілого на складові частини.

Дезорієнтація – 1) введення в оману, позбавлення правильної орієнтації; 2) втрата здатності орієнтуватися.

Декларація – 1) офіційне проголошення державою або міждержавними, міжнародними організаціями основних принципів, а також документ, у якому вони викладені, оголошення, заява приватної особи чи організації; 2) заява платника податку про розмір і характер своїх доходів; 3) заява до митниці вантажоперевізника про кількість товарів, їх вагу, ціну, сорт для визначення мита; документ, що додається до грошових і цінних пакетів, які пошта надсилає за межі країни.

Декорт – знижка ціни товару за цого дострокову оплату; застосовується також у випадках, коли якість товару нижча, ніж передбачено угодою, або коли постачається товар іншого зразка.

Декорум – зовнішня, показна пристойність, належна обстановка.

Делікт – будь-яке правопорушення, тобто вчинення дії, що суперечить законові.

Демагог – 1) у Стародавній Греції політичний діяч демократичного напряму; 2) особа, яка намагається завоювати довіру мас, вдаючись до брехливих обіцянок, лестощів, навмисного перекручування фактів тощо.

Демаркація – визначення лінії державного кордону на місцевості.

Демарш – дипломатичні дії, заходи держави, спрямовані на застереження уряду іншої держави від певних дій, на те, щоб домогтися якихось поступок.

Демократія – 1) форма політичної організації суспільства, що характеризується участю (формальною або фактичною) народу в управлінні державними справами; 2) в широкому розумінні – форма керівництва колективом  чи будь-якою організованою групою людей, яка забезпечує їх активну участь у здійсненні всіх заходів.

Демпінг – 1) продаж товарів за викидними цінами, значно нижчими, ніж витрати виробництва, з метою завоювання зовнішніх ринків збуту й придушення конкурентів; 2) демпінг валютний – знецінення валюти даної країни щодо валюти країни-імпортера.

Денатуралізація – 1) один з видів втрати підданства громадянином тієї чи іншої держави; 2) відновлення товарно-грошових відносин у державі, або окремому господарстві.

Денді – елегантно одягнений чоловік, чепурун, франт.

Деномінація – зміна номінальної вартості грошових знаків з обміном за певним співвідношенням старих грошових знаків на нові.

Денонсація – в міжнародному праві відмовлення однієї з сторін міжнародного договору від його виконання, що призводить до припинення дії цього договору.

Денунціація – донос.

Департамент – 1) адміністративно-територіальна одиниця у Франції; 2) відділ в органах місцевого управління  або установах в окремих країнах, в тому числі Україні та Росії; 3) назва міністерства, відомства (наприклад, Державний департамент у США).

Депеша – термінове повідомлення, телеграма.

Депозит – гроші або цінні папери, що їх вносять до банків та інших кредитних установ для зберігання.

Депонент – особа або організація, яка є власником депозиту.

Депортація – примусове виселення з місця постійного проживання особи або групи осіб, які визнані соціально небезпечними.

Дервіш – мусульманський чернець-жебрак.

Дескрипція – опис, перелік.

Десперація – відчай, розпач.

Деспотія – форма державного устрою і правління, що характеризується крайньою централізацією влади й сваволею правителя, не обмеженого законом.

Десцендент – нащадок.

Де-факто – фактично, на ділі; у міжнародному праві – одна з форм фактичного визнання однією державою іншої держави або уряду, що не зумовлює встановлення дипломатичних відносин.

Дефензива – 1) охоронний відділ й охоронна поліція в Польщі в 1918-1939 рр.; 2) оборонна тактика на війні.

Дефетизм – невіра в успіх якоїсь справи, передрікання поразки.

Дефілювання – 1) проходження урочистим маршем, рядами, колоною перед ким-небудь; 2) у переносному значенні – некваплива прогулянка в людних місцях.

Дефінітив – спосіб ведення бухгалтерського обліку, що полягає в копіюванні записів у бухгалтерських ордерах і облікових реєстрах.

Дефляція – зменшення маси паперових грошей та нерозмінних на золото банкнотів, випущених в обіг у період інфляції, шляхом вилучення їх надлишку.

Децимація – страта одного з десяти чоловік, якщо не знайдено винного; цей засіб розправи існував у стародавньому світі, пізніше його відродили гітлерівці.

Де-юре – згідно з законом, офіційно, формально; у міжнародному праві – офіційне визнання держави або уряду, що веде до встановлення дипломатичних та інших відносин між державами.

Джентльмен – 1) особа “шляхетного” походження, дворянин; 2) у Великобританії та інших англомовних країнах особа, що дотримується прийнятих у буржуазно-аристократичному суспільстві правил поведінки; 3) шанобливе звертання до чоловіків в англомовних країнах; 4) у широкому значенні – коректна, добре вихована людина.

Джинго – назвисько англійських шовіністів, для яких характерні розпалювання національної ворожнечі та завойовницькі наміри.

Джихад – одна з настанов ісламу, за якою всі боєздатні мусульмани повинні вести “священну війну” проти представників інших релігій (“невірних”).

Диверсифікація – одна з форм концентрації капіталу в умовах науково-технічної революції; суть її полягає в тому, що фірми, прагнучи вистояти в умовах нерівномірного розвитку економіки проникають у нові для себе галузі й сфери, розширюють асортимент товарів і поступово перетворюються на багатогалузеві комплекси.

Девіденд – частина прибутку акціонерних товариств, яку щорічно розподіляють між акціонерами за акціями.

Дигресія – відхилення, відступ.

Дизажіо – відхилення біржового курсу грошових знаків та фондових цінностей у бік зниження від їхньої номінальної вартості.

Дизайн – вид діяльності, пов’язаний з проектуванням предметного світу, художнє  конструювання. Фахівці з дизайну (дизайнери) розробляють зразки раціональної побудови та внутрішнього оформлення різних споруд, вивчають естетичні властивості промислових виробів тощо.

Диктат – 1) у міжнародному праві – нерівноправний договір, нав’язаний однією державою іншій; 2) політика нав’язування своїх умов, вимог, угод сильнішою стороною іншій, слабшій стороні.

Дилема – 1) судження, в якому предметові приписуються дві ознаки, що суперечать одна одній і виключають можливість третьої; 2) у переносному значенні – необхідність вибору між двома небажаними можливостями.

Дилетант – особа, яка займається якоюсь справою (в галузі науки, мистецтва тощо) без належних знань і досвіду.

Дисидент – 1) особа, релігійні погляди якої розходяться з догмами пануючої в даній країні релігії; 2) після другої світової війни буржуазна пропаганда стала використовувати цей термін щодо окремих відступників з числа громадян, які активно виступали  проти соціалістичного ладу, вели антикомуністичну підривну діяльність.

Дисконт – купівля банками векселів до закінчення їхнього строку; процент, що його стягують банки за цю операцію.

Дискредитація – підрив довір’я до когось, приниження чиєїсь гідності чи авторитету.

Дискреційний – той, що діє за власним розсудом.

Дискримінація – 1) обмеження або позбавлення прав певної категорії громадян за расовою чи національною належністю, релігійними і політичними переконаннями, статтю тощо; 2) в міжнародних відносинах – створення умов, що ставлять якусь державу (або групу держав) у гірше становище порівняно з іншими державами.

Диспаратний – несумісний.

Диспаша – у морському праві документ, що містить розрахунок збитків та розподіл їх між власниками судна й вантажів у випадку аварії.

Диспонент – 1) уповноважений у справах фірми; 2) той, що має вільні суми на рахунках у комісіонерів чи кореспондентів банку.

Дифамація – оголошення (як правило, через засоби масової інформації) дійсних або вигаданих відомостей, що ганьблять честь і гідність громадянина або установи, організації, колективу тощо.

Діалог – 1) розмова між двома або кількома особами; 2) літературно-публіцистичний твір у формі розмови.

Діаспора – перебування значної частини народу (етнічної спільності) за межами країни його походження (наприклад, українців у Канаді, США, Аргентині і т. ін.).

Ділер – торговець спеціальним товаром.

Догма – 1) поняття, ідея, вчення, які вважаються істинними за будь-яких умов; 2) основне положення якого-небудь вчення (наприклад, релігійного), яке приймається без доказів.

Догматизм – спосіб засвоєння й застосування знань, в якому те чи інше вчення або положення сприймається як закінчена, вічна істина, як догма, застосовується без урахування конкретних умов життя.

Доктрина – наукова або філософська теорія, політична система, керівний теоретичний або політичний принцип (наприклад, воєнна доктрина) або нормативна формула.

Доктринер – людина, яка захищає або дотримується застарілої, відірваної від життя доктрини, схоластик.

Домінантний – переважаючий, пануючий.

Донор – 1 ) людина, яка дає свою кров для переливання хворому з лікувальною метою або тканину чи орган для пересадки в інший організм; 2) у широкому значенні – особа чи організація, яка надає фінансову підтримку іншим особам та організаціям.

Досьє – сукупність документів, матеріалів, що стосуються певного питання, справи, особи, а також папка, в якій містяться ці матеріали.

Драгоман – перекладач при дипломатичних представництвах і консульствах Сходу.

Дуайєн – найстаріший за часом вручення вірчих грамот дипломатичний представник, який очолює своїх колег по дипломатичному корпусу впродовж свого перебування послом.

Евальвація – оцінювання, обчислення.

Евдемонізм – етичний принцип, який вважає, що основою моральності є прагнення людини до щастя.

Евентуальний – можливий у якомусь випадку, за певних обставин.

Егалітарний – зрівняльний.

Егіда – 1 ) у давньогрецькій міфології щит бога Зевса; 2) у переносному значенні – захист, опіка, покровительство.

Егоїзм – моральний принцип і негативна риса характеру, що полягають у нехтуванні інтересами суспільства, колективу, членів сім'ї заради особистих інтересів.

Еготизм – переоцінення своєї особи, самозакоханість.

Едем – 1 ) за біблійною легендою, земний рай, місцеперебування людини до гріхопадіння; 2) у переносному значенні – благодатний куточок Землі.

Езотеричний – той, що містить внутрішній, глибинний або таємний, прихований зміст.

Екзекутивний – виконавчий, повноважний, відповідальний, урядовий, президентський.

Екзиль – вигнання, заслання, вимушена еміграція.

Екзотеричний – загальнодоступний, призначений для оприлюднення.

Екзотика – дивні, незвичні з погляду людей даної країни, особливості природи, звичаїв, мистецтва віддалених країн.

Еківок – 1) двозначність; 2) натяк на щось, викрут.

Еклектика – 1) механічне поєднання в одному вченні різнорідних, органічно несумісних елементів; безпринципне запозичення й змішування суперечливих ідей, оцінок вчень і теорій; 2) у переносному значенні – відсутність самостійності й оригінальності поглядів.

Ексгумація – у слідчій і судовій практиці викопування трупа з метою його судово-медичного обстеження.

Ексклюзивний – виключний, особливий.

Екскульпація – 1) виправдання, реабілітація; 2) причина, обставини, що виправдовують.

Експансія – 1) зростання, розвиток, розповсюдження; 2) загарбання імперіалістичними державами чужих територій, ринків, джерел сировини; економічне й політичне поневолення інших країн.

Експатріація – добровільне або примусове залишення батьківщини.

Експозе – 1) короткий виклад якогось документа, твору тощо; 2) в парламентській практиці – коротке повідомлення представників уряду з питань поточної політики.

Екстерпація –  викорінення, ліквідація, винищення, виведення.

Екстравагантний – той, що привертає увагу своєю незвичайністю, виділяється чимось, що не відповідає загальноприйнятим звичаям, нормам, моді.

Екстрадиція – видача іноземній державі особи, що вчинила злочин.

Екстраполяція – 1) наближене знаходження за рядом даних значень функції інших її значень, що містяться поза цим рядом; 2) поширення кількісних даних, одержаних в результаті вивчення соціально-економічних явищ і процесів досліджуваної сукупності, на іншу однорідну сукупність, на інший час.

Екстремізм – схильність до крайніх поглядів і дій (переважно в політиці).

Ексцентричний – своєрідний, незвичний, дивовижний.

Ексцес – 1) зловживання, нестриманість, надмірність, крайній прояв у чомусь; 2) у переносному значенні – порушення громадського порядку.

Електорат – виборці, контингент виборців.

Елімінація – вилучення, виключення, видалення, ліквідація, знищення.

Еліта – 1) група людей з пануючих верств буржуазного суспільства, яких вважають найрозумнішими, найкращими тощо; 2) у переносному значенні – добірне військо, найдосвідченіші фахівці і т.п.

Елоквенція – красномовність.

Емансипація – звільнення від залежності, гніту, скасування якихось обмежень у правах.

Ембарго – 1) встановлення державною владою будь-якої країни переліку товарів, які забороняються до ввозу чи вивозу; 2) заборона заходити в порти і виходити з них іноземним суднам; 3) накладення арешту на іноземну власність.

Еміграція – 1) масове переселення людей з батьківщини в іншу країну; тривале проживання за межами батьківщини внаслідок переселення; 2) сукупність емігрантів, що живуть у якійсь країні.

Емісія – випуск паперових грошей та цінних паперів державними установами та акціонерними товариствами.

Емітент – установа або підприємство, що здійснює емісію.

Емфаза – напруженість мови, посилення її емоційної виразності, якої досягають за допомогою риторичних вигуків, звертань до аудиторії, запитань тощо. Іноді емфазою і називають також пишномовну, бундючну мову.

Енігматичний – незрозумілий, загадковий.

Енцикліка – письмове звернення папи римського до всіх католиків або до віруючих якоїсь однієї країни з релігійними або політичними настановами.

Епатаж – незвичайна поведінка, скандальна витівка.

Епігон – зневажлива назва осіб, які в нових умовах механічно відтворюють ідеї або мистецькі прийоми й засади своїх попередників.

Ера – 1 ) час, з якого запроваджується система літочислення; 2) період, що корінним чином відрізняється від попереднього; 3) один з найбільших відрізків часу в хронології геологічної історії Землі.

Ескалація – один із часто вживаних термінів воєнно-політичних доктрин буржуазних держав. Має такі значення: 1) планомірне нарощування військової могутності держави, армії; 2) планомірне збільшення чисельності військових сил у певному регіоні;3) заплановане нарощування інтенсивності воєнних дій; 4) розширення театру воєнних дій, перенесення воєнних операцій в інші райони.

Есперанто – міжнародна штучна мова, яку створив у 1887 р. польський лікар Л.Заменгоф (він виступив під псевдонімом Есперанто, звідси і походить назва цієї мови).

Етатизм – політика активного втручання держави в економічну та інші сфери життя суспільства, що призводить до бюрократизації суспільного життя і кризи демократії.

Етнічний – той, що належить до якогось народу, його культури, звичаїв і традицій.

Етногенез – походження народів.

Ефемерний – недовговічний, швидкоминучий.

Ешелон – 1) частина бойового порядку військ; 2) частина загальної колони військ, що рухається на певній відстані від іншої її частини; 3) під час перевезення залізницею –кожний військовий поїзд; у широкому значенні – залізничний поїзд або автоколона, що прямує за певним цільовим призначенням. Словосполучення “вищі ешелони влади”, що набув поширення останнім часом у засобах масової інформації, не вкладається в усталене, загальноприйняте значення цього слова.

Євродолари – тимчасово вільні кошти в доларах США, вкладені організаціями й особами різних країн в європейські банки і використовувані цими банками для надання кредитів.

Єресь – 1} релігійне вчення, що заперечує догмати та організаційні форми пануючої церкви; 2) у переносному значенні – відступ від панівних, загальноприйнятих поглядів, правил, положень тощо. Інколи вживається також у значенні: те, що позбавлене здорового глузду, дурниця.

Жандармерія – особливий вид державної поліції, орган політичного розшуку.

Жиро – вид безготівкових розрахунків; передавальний напис на звороті векселів, чеків або інших кредитних засобів.

Жюрі – 1) група експертів-спеціалістів, яка розв'язує питання про розподіл призових місць і вручення нагород на конкурсах, змаганнях, фестивалях, виставках тощо; 2) в деяких західних країнах (наприклад, в Англії, Франції, США) склад присяжних засідателів у суді.

Ідентичність – рівнозначність, тотожність, однаковість.

Ідіосинкразія – хвороблива реакція, що виникає в окремих людей, яка в більшості інших не викликає подібних явищ, несумісність будь-яких організмів або явищ.

Ієрархія – 1) поділ на вищі й нижчі посади, чини; суворий порядок підлеглості нижчих щодо посади або чину осіб вищим; 2) у широкому значенні – розташування частин або елементів цілого в певному порядку від вищого до нижчого.

Ілюзорний – примарний, уявний, нездійсненний.

Іманентний – внутрішньо притаманний предметам або явищам, той, що випливає з їхньої природи.

Імедіатизм – принцип негайних дій.

Імідж – 1) зображення зовнішнього вигляду людини або предмета, образ, форма, символ; 2) у переносному значенні –рівень популярності в народі.

Імітація – 1) наслідування; 2) підроблення; 3) повторення музичної теми або мелодії одним з голосів безпосередньо за іншим голосом.

Імперія – 1) назва великої монархічної держави, очолюваної імператором; 2) назва капіталістичних держав, що, як правило, мали колоніальні володіння.

Імпічмент – 1) вираження недовіри президентові або урядові держави; 2) спеціальні правила (процедура) усунення з посади та притягнення до відповідальності вищих службових осіб у випадках порушення ними законів даної країни.

Імпозантний – показний, поважний, здатний привертати до себе увагу зовнішнім виглядом, манерами.

Імпонент – той, хто наділений владою або певними повноваженнями.

Інавгурація – урочиста церемонія введення на посаду глави держави або посвячення в сан.

Інвазія – 1) вторгнення, напад, набіг; 2) зазіхання на що-небудь.

Інваріантний – незмінний за певних перетворень.

Інвектива – різкий викривальний виступ, образлива промова, лайка, випад.

Інвестиція – довгострокове вкладення коштів у різні галузі економіки, переважно у зарубіжних країнах.

Індульгенція – 1) в римському праві – помилування з нагоди якогось торжества; 2) в католицькій церкві – грамота про повне або часткове “відпущення гріхів”.

Інконклюзивний – бездоказовий, непереконливий, незавершений.

Інсинуація – неправдива, наклепницька вигадка з метою заплямувати, знеславити когось.

Інспірація – намова, навіювання, підбурювання, спонукання зовні до якихось дій.

Інсурекція – збройне повстання проти державної влади.

Інтеграція – об’єднання в ціле будь-яких окремих частин.

Інтелідженс Сервіс – державна розвідувальна служба Англії.

Інтенсифікація – посилення, збільшення напруженості, продуктивності, дієвості.

Інтервенція – втручання однієї або кількох держав у справи іншої держави або в її взаємовідносини з третіми державами.

Інтерв'ю – жанр публіцистики, розмова журналіста з політичним, громадським або іншим діячем з актуальних питань.

Інтернет – міжнародна комп’ютерна мережа.

Інтернування – 1) затримання й роззброєння нейтральною державою військ або окремих осіб воюючих держав, що вступили на територію цієї держави; 2) затримання однією з воюючих держав громадян ворожої держави, що проживають на її території, до кінця війни.

Інтерпеляція – в буржуазних державах особливий вид запиту депутата в парламенті, звернений до уряду в цілому або до окремих його членів з приводу загальної політики або з окремих питань. Інтерпеляція вимагає обов'язкової відповіді.

Інтерпретація – 1) роз'яснення, тлумачення, розкриття змісту чого-небудь; 2) творче виконання художнього твору, що грунтується на самостійному тлумаченні виконавця.

Інтерцесія – прийняття на себе в установленому нормами цивільного права порядку чужого боргу, поручительства.

Інфантилізм – 1) затримка в розвитку організму, яка виявляється в збереженні у дорослої людини фізичних і психічних рис, властивих дитячому вікові; 2) у переносному значенні – млявість, повільність, безініціативність.

Інфляція – переповнення каналів грошового обігу надлишком паперових грошей, що викликає їх знецінювання, зростання цін на предмети першої необхідності, зниження валютного курсу, падіння реальної заробітної плати.

Інфраструктура – сукупність галузей та видів діяльності, що обслуговують як виробничу, так і невиробничу сфери економіки (транспорт, зв'язок, комунальне господарство, загальна і професійна освіта, охорона здоров'я та ін.)

Інцидент – неприємна подія, непорозуміння.

Іпотека – застава нерухомого майна (переважно землі і будівель) для одержання позички.

Істеблішмент – 1) високий рівень прибутків, стійке становище в суспільстві, 2) у переносному значенні – пануюча верхівка в країні.

Кавалькада – 1) група вершників; 2) у переносному значенні – супровід високих посадових осіб.

Казначейство – державний фінансовий орган, що відає касовим виконанням державного бюджету.

Казуїстика – 1) застосування чинних норм права до окремих юридичних випадків (казусів); 2) у переносному значенні – спритність у доведенні хибних або сумнівних положень, хитросплетіння у суперечці, крутійство.

Какофонія – безладне, хаотичне нагромадження звуків.

Каламбур – дотепна гра слів, побудована переважно на гумористично-пародійному використанні різних значень того самого слова.

Камарилья – 1 ) група впливових придворних короля Іспанії в XIX ст., які виражали інтереси духівництва і дворянства і фактично правили країною; 2) нині у багатьох мовах вживається як прозивне слово.

Камікадзе – 1) тайфун, який у 1281 році відігнав від берегів Японії і знищив монгольський флот; 2) добровільні смертники з числа японських військовослужбовців (льотчиків, мінерів, тощо) під час 2-ї світової війни.

Канібал – 1) людожер; 2) у переносному значенні – жорстока людина.

Канон – 1) твердо встановлене правило, норма; 2) художній твір, що служить нормативним зразком, панівна форма в мистецтві будь-якого періоду, яка зумовлює певну композицію, систему пропорцій тощо; 3) правило, релігійна книга, догмат, обряд, піднесений церквою до рівня закону; 4) музична форма, в якій усі голоси виконують одну мелодію, але починають її в різний час, виступаючи послідовно один за одним; 5) друкарський шрифт, кегль якого становить 40 пунктів.

Капітуляція – 1) припинення опору збройних сил або частини їх на умовах, запропонованих переможцем чи погоджених внаслідок переговорів; 2) у переносному значенні – відступ перед труднощами, нездатність сміливо й твердо долати перешкоди на шляху до поставленої мети.

Карт-бланш – 1) чистий бланк, підписаний особою, яка надає іншій особі право заповнити його; 2) у переносному значенні – необмежене повноваження.

Картель – 1) одна з форм капіталістичних монополій, об’єднання підприємств (однієї чи кількох країн), на яких виробляють однорідну продукцію; 2) об’єднання політичних партій чи угода між ними у якому-небудь питанні.

Лабільний – нестійкий, рухливий.

Лаж – підвищення ринкової “ціни” золота в паперових грошах, що стихійно встановлюється на ринку.

Ламентація – скарга, ремствування.

Лапідарний – 1) той, що стосується написів на кам’яних пам’ятниках; 2) у переносному значенні – стислий, виразний.

Латифундія – велике приватне земельне володіння, маєток, помістя.

Легітимація – 1) визначення або підтвердження законності якогось права чи повноваження; 2) документи, що засвідчують це право або повноваження; 3) у деяких країнах цей термін вживається при узаконенні позашлюбних дітей, тобто присвоєнні їм у встановленому порядку прав законних дітей.

Легітимний – узаконений.

Ленд-ліз – система передачі США в оренду або у вигляді позики зброї, боєприпасів, стратегічної сировини, продовольства тощо країнам антигітлерівської коаліції під час другої світової війни.

Летальний – смертельний.

Ліга – спілка, товариство, асоціація, об'єднання окремих осіб, організацій, держав.

Лізінг – договір про здачу в оренду обладнання або іншого майна з правом або без права його викупу після закінчення терміну оренди.

Лінчування – самосуд, звіряча розправа без суду і слідства, що її здійснюють у США над своїми противниками різні терористичні організації, насамперед ку-клус-клан.

Літеральний – буквальний.

Ліцензія – дозвіл, що надається державними органами виробничим чи торговельним організаціям на право ввозу певних товарів з-за кордону й вивозу їх за кордон.

Лобізм – система впливу на членів законодавчих органів з метою ухвалення або неухвалення того чи іншого законопроекту.

Локо – 1) ціна товару, визначена за місцем його перебування (без урахування доставки); 2) операція з іноземною валютою або цінними паперами, розрахунок за якою провадять готівкою на тій самій біржі, де було здійснено цю операцію.

Лоро – рахунок, відкритий банком своєму кореспондентові для внесення сум, що надходять на його користь.

Лояльний – 1) той, що тримається у межах законності, іноді тільки зовнішньо, формально; 2) той, що нейтрально ставиться до когось або до чогось.

Люмпени – декласовані елементи (жебраки, волоцюги, шахраї, злодії тощо).

Мажоритарний – той, що належить до більшості, заснований на більшості; мажоритарна виборча система – система виборів до представницьких органів, за якою враховуються лише голоси, подані за кандидата тієї чи іншої партії, що дістав більшість у даному виборчому окрузі.

Макіавеллізм – політика, що здійснюється підступними методами, не гребує нічим заради досягнення мети.

Маклер – професіональний посередник при укладанні торговельних і біржових угод.

Маніфест – 1) письмове звернення верховної влади до населення у зв'язку із значними політичними подіями; інколи містить законодавчі норми або сповіщає про прийняття важливих законів; 2) урочисте звернення, декларація політичних партій, громадських організацій тощо з викладом своїх політичних поглядів, програм; 3) документ, який подається до митниці з переліком вантажу, що його перевозять на судах.

Марго – поле на комерційних листах і інших ділових документах, залишене для поміток.

Маркетинг – організація збуту товарів.

Мартиролог – 1) збірник церковних оповідань про християнських “святих” і “мучеників за віру”; 2) у переносному значенні – перелік осіб, що зазнали гонінь, утисків, або перелік покійників.

Масонство – релігійно-етичний рух, що виник у країнах Європи у XVIII ст. (головним чином серед аристократії і буржуазії). У масонів проповідь морального вдосконалення поєднується із спеціальною обрядовістю і таємничістю.

Мафія – 1) терористична селянська організація, що виникла в кінці XVIII ст. на острові Сіцилія для боротьби проти поміщиків. Згодом до мафії увійшло багато декласованих елементів і вона перетворилася на бандитську організацію; 2) у переносному значенні–таємна організація, яка шляхом терору й залякування втручається у політичне життя країни, захищаючи корисливі інтереси реакційних сил суспільства.

Медіація – у міжнародному праві один із засобів мирного розв'язання спорів між двома державами при посередництві третьої держави або міжнародної організації.

Мезальянс – шлюб, нерівний з погляду соціального або майнового стану.

Меморандум – 1) доповідна записка, пояснювальна письмова довідка, лист з приводу певних питань, нотатка для пам'яті; 2) у міжнародних відносинах – один з видів дипломатичного листування з викладом поглядів уряду з якогось питання; 3) в торгівлі – нагадувальні листи з різних питань; 4) при страхуванні (особливо в морських перевезеннях) – перелік випадків, за які страхувач не бере на себе відшкодування збитків.

Менеджери – соціальний прошарок сучасного суспільства, який сформувався з найманих професійних керуючих у концернах, трестах, синдикатах тощо.

Меркантильний – 1) торговельний, комерційний; 2) у переносному значенні – своєкорисливий, гендлярський, пов'язаний з матеріальною вигодою.

Меценат – багатий покровитель наук і мистецтв (походить від імені римського політичного діяча 1 ст. до н.е., який уславився покровительством поетам і художникам).

Містифікація – 1) умисне введення когось в оману, жартома або із злісним наміром; 2) тлумачення реальних явищ у містичному дусі.

Модус вівенді – тимчасова угода між державами або іншими суб'єктами міжнародного права, що її ухвалюють тоді, коли обставини не дозволяють укласти постійний або довготривалий договір.

Монетаризм – державна політика, яка в механізмі функціонування економіки країни вирішального значення надає грошовому функціонуванню.

Монополія – 1) виключне право на володіння будь-чим або на здійснення якихось заходів (наприклад, валютна монополія); 2) характерне для капіталізму панування у певній галузі; 3) зосередження будь-чого у розпорядженні держави, однієї організації, фірми, особи тощо.

Монофобія – психічний стан, при якому людина боїться залишатися на самоті.

Мораторій – 1) відстрочка платежів, встановлена урядом на певний час у зв'язку з настанням надзвичайних обставин – війни, стихійного лиха тощо; 2) у широкому значенні – відстрочка, відкладання певних дій.

Муніципалітет – 1) в ряді країн виборний орган місцевого, переважно міського, самоврядування; 2) будинок, у якому міститься орган місцевого самоврядування.

Натуралізація – надання державою свого громадянства особам, які мають громадянство іншої країни або зовсім не мають.

Нацизм – назва фашизму в гітлерівській Німеччині.

Нігоціатор – особа, яка бере участь у переговорах, член делегації.

Неофіт – 1) новохрещений, ново-посвячений, взагалі – новий прихильник релігії; 2) у переносному значенні – новак, що пристав до якогось вчення, громадського чи релігійного руху, політичної партії тощо.

Неофобія – патологічний страх перед усім новим, перед будь-якими змінами у звичайній для людини обстановці.

Непотизм – заміщення посад за протекцією, влаштування родичів на вигідні прибуткові посади, кумівство.

Ніктофобія – прояв психічного розладу людини, що характеризується нав'язливим страхом перед темрявою.

Номінація – 1) висунення кандидата для обрання у виборний орган або для призначення на посаду; 2) найменування окремих умов при проведенні конкурсів, фестивалів, виставок тощо.

Нонсенс – безглуздість, нісенітниця.

Ноосфера – оболонка Землі, у якій виявляється вплив людини на структуру й хімічний склад живих організмів, що населяють цю оболонку.

Нордизм – реакційне антинаукове вчення про те, що творцями головних здобутків людської цивілізації є нібито лише представники “вищої”, так званої нордичної раси (німці, англо-сакси, скандинавські народи).

Нота – у дипломатичній практиці офіційне письмове звернення однієї держави до іншої чи до кількох держав.

Ноу-хау (буквально “знаю як”) – позначення технічних знань, виробничого досвіду, навичок, комерційної та іншої інформації, необхідних для виготовлення певних виробів, відтворення виробничого процесу, технології тощо.

Нувориш – особа, яка спритно й швидко розбагатіла на спекуляціях; багатій-вискочка.

Нудизм – пропаганда культу оголеного тіла.

Нуліфікація – 1) позбавлення сили, значення; 2) анулювання, визнання недійсним.

Обструкція – демонстративна дія, що застосовується з метою якихось заходів, пропозицій тощо.

Одіозний – неприємний, небажаний; той хто викликає негативне до себе ставлення.

Олігархія – одна з форм державного правління, за якої політичне й економічне панування здійснюється невеликою купкою багатіїв.

Олігополія – панування в деяких галузях економіки кількох компаній (трестів, концернів) на відміну від монополії, де панує одна компанія.

Онколь – позичка, що її видають банки клієнтам під заставу цінних паперів або товарів за спеціальним (онкольним) рахунком.

Опортуніст – пристосованець, угодовець, зрадник інтересів свого класу, руху, своєї партії тощо.

Оптація – добровільний вибір громадянства особою, яка досягла повноліття.

Оргія – 1) культовий обряд на честь давньосхідних, давньогрецьких і давньоримських богів; 2) у переносному значенні – розгульний бенкет.

Ординарний – звичайний, пересічний.

Оригінальний – 1) справжній, первісний, непідробний; 2) у переносному значенні – своєрідний, самобутній, дивний.

Ортодокс – той, хто неухильно дотримується певних переконань, напрямів, учень.

Остракізм – 1) у Стародавній Греції спосіб вигнання небезпечних для держави осіб шляхом таємного голосування на народних зборах черепками, на яких писалося ім’я небажаної особи; 2) у переносному значенні – вигнання, гоніння.

Оферта – пропозиція однієї особи іншій укласти угоду з докладним переліком усіх її умов.

Офіціоз – газета, журнал, бюлетень або інше друковане видання, що офіційно не є органом уряду або правлячої партії, але виражає їхні погляди з питань внутрішнього й міжнародного життя.

Офшор – закупівля певної продукції за кордоном.

Пабліситі – прагнення до самореклами, популярності, славнозвісність.

Пагамент – платіж готівкою.

Пакгауз – закрите складське приміщення на залізничних станціях, при митницях тощо.

Паліатив – 1) засіб, що тимчасово полегшує хворобу, але не ліквідує її; 2) у переносному значенні – малодійовий захід, на півзахід.

Парафування – попереднє підписання міжнародного документа ініціалами уповноважених осіб, які брали участь у його виробленні

Паупер – у буржуазному суспільстві злидень, позбавлений будь-яких засобів існування.

Пенітенціарний – той, що стосується покарання, головним чином кримінального.

Перлюстрація – розпечатування й перегляд поштової кореспонденції без відома адресата.

Перманентний – постійний, неперервний.

Петиція – письмове колективне прохання, звернене до органів державної влади.

Пієтет – глибока пошана до когось, до чогось.

Піфічній – неясний, двозначний.

Плагіат – привласнення або запозичення тексту з чужого літературного чи іншого твору без дозволу автора і без посилання на джерело запозичення.

Плутократія – політичний лад, за якого влада належить найбагатшим представникам пануючого класу.

Прелімінарії – попередня угода, що згодом може бути замінена іншою; тимчасові рішення.

Преференція – перевага, привілей, пільга.

Прецедент – випадок, що стався в минулому і є прикладом або виправданням для наступних подібних випадків.

Продюсер – особа, яка організаційно й матеріально забезпечує постановку кінофільмів, випуск окремих телепередач, проведення концертів та інших масових видовищ.

Прожект – нездійсненний, необгрунтований план.

Пролонгація – продовження строку чинності договору, угоди, векселя, а також законної діяльності органу влади, громадської організації, політичної партії тощо.

Промульгація – оприлюднення якого-небудь державного акта.

Путч – збройний авантюрницький виступ групи змовників, що не мають співчуття й підтримки в масах, з метою вчинити переворот.

Радикальний – 1) докорінний, основний, рішучий; 2) той, що дотримується крайніх поглядів.

Радіомутації – раптові спадкові зміни ознак або властивостей організму, що виникли від дії іонізуючого випромінювання.

Рамадан (рамазан) – у мусульманському календарі дев'ятий місяць, протягом якого мусульманам, за догмами ісламу, не можна їсти й пити від сходу до заходу сонця.

Раритет – цінна рідкісна річ.

Раут – урочистий званий вечір без танців; прийом.

Ревальвація – вид грошової реформи з метою стабілізації валюти; підвищення державного курсу паперових грошей щодо золота або іноземної валюти.

Регалії – 1) предмети, що символізують монархічну владу (корона, скіпетр, трон тощо); 2) відзнаки (ордени, медалі).

Регіон – територія, що характеризується комплексом притаманних їй ознак (фізико-географічних, економічних тощо).

Редемаркація – перевірка визначеної раніше (на підставі міжнародних договорів і угод) лінії державного кордону й відновлення прикордонних знаків, якщо вони зникли або зруйновані.

Рейтинг – оцінювання, оцінка якостей людини у співставленні з іншими людьми.

Рекет – шантаж, здирство шляхом залякування чи грубого насильства й фізичної розправи.

Рекреаційний – призначений для користування під час відпочинку.

Ренегат – той, хто перейшов у табір противників; зрадник, відступник.

Ресконтро – допоміжна бухгалтерська книга, що складається з окремих особових рахунків.

Респектабельний – поважний, гідний, солідний.

Ретрата – поворотний переказний вексель.

Ретроспективний – звернений у минуле, присвячений розглядові минулого.

Рецепція – 1) запозичення даним суспільством соціологічних і культурних норм, що виникли в іншій країні або іншу епоху; 2) запозичення однією державою більш розвинутого права іншої держави.

Ригоризм – непохитне додержання якихось принципів, часто з проявами дріб'язкової вимогливості.

Риторика – 1) наука красномовства; 2) у переносному значенні – зовнішньо ефектне, але малозмістовне красномовство.

Рутина – побоювання змін, відсутність почуття нового, консерватизм, косність, слідування шаблону, віджитим правилам і навичкам.

Садизм – 1) статеве відхилення, пов'язане з намаганням заподіяти партнерові біль; 2) ненормальна пристрасть до жорстокості, мордування

Сакраментальний – священний; звичаєвий; традиційний.

Саміт – 1) верх, вершина; 2) у переносному значенні – зустріч державних діячів на найвищому рівні.

Санація – 1) оздоровлення; 2)збільшення кредиту, надання субсидій та інші фінансові заходи капіталістичної держави або банків з метою допомоги великим підприємцям, компаніям, що перебувають під загрозою банкрутства.

Сардонічний – злісно-насмішкуватий, в'їдливий, глузливий.

Сателіт – 1) супутник планети; 2) в давнину назва озброєних найманців, які супроводили володаря; 3) зубчасте колесо, що обертається навколо своєї осі і водночас навколо осі іншого колеса; 4) держава, яка формально є незалежною, але фактично підпорядкована іншій, більшій державі; 5) у переносному значенні – покірний виконавець чужої волі, поплічник.

Секвестр – заборона чи обмеження права користування фінансами чи будь-яким майном за розпорядженням органів державної влади.

Сервілізм – раболіпство, прислужництво; рабська підлесливість.

Сибарит – зніжена, розбещена розкошами і неробством людина.

Сноб – особа, яка беззастережно схиляється перед модою, манерами, смаками, перед усім, що прийнято в буржуазно-аристократичному середовищі.

Софізм – навмисне хибно зроблений умовивід, який має видимість істинного.

Спіч – коротка застільна промова з нагоди торжества, ювілею тощо.

Спонтанний – 1) той, що виникає не під впливом зовнішніх дій і причин, а внаслідок внутрішніх причин–власного саморуху; 2) мимовільний.

Спорадичний – поодинокий, випадковий.

Стагнація – 1) застій у виробництві, торгівлі тощо; 2) застій крові у венах.

Статус-кво – становище, що існувало або існує в якийсь визначений момент.

Стенд бай – буквально: стояти поблизу, поруч; бути готовим (кредит стенд бай – кредит, що видається негайно за проханням його замовника).

Субвенція – форма фінансової допомоги держави окремим галузям господарства, банкам, підприємствам у період економічних криз або для розгортання певної галузі (найчастіше військової) промисловості.

Чартер – 1) грамота, хартія; 2) договір морського перевезення вантажів.

Шантаж – погроза розголосити компрометуючі або нібито компрометуючі матеріали з метою одержання якихось вигод.

Шаріат – система норм мусульманського феодального права, а також релігійно-обрядових настанов і правил, що мають силу закону для мусульман.

Шериф – 1) у мусульманських країнах особа знатного походження, що веде свій родовід від засновника ісламу Мухаммеда; 2) В Марокко титул правителя країни; 3) в деяких капіталістичних країнах виборна (наприклад, у США) або призначувана королем (у Великобританії) службова особа, що здійснює адміністративні, поліцейські та деякі судові функції.

Штрейкбрехер – 1) особа, яка не бере участі в страйку або умовлена підприємцем для заміни страйкарів; 2) зрадник інтересів свого класу, партії, громадської організації, колективу тощо.

Ювенальний – статево незрілий.

Юрисдикція – повноваження давати правову оцінку фактам, розв'язувати правові питання.

Юрисконсульт – постійний консультант з правових питань в установах, на підприємствах, в організаціях, навчальних та наукових закладах.

Якобінці – 1) революційні демократи, члени паризького політичного клубу часів Французької буржуазної революції кінця XVIII століття (походить від назви приміщення в монастирі святого Якоба в Парижі, де вони збиралися); 2) у переносному значенні – революціонери, радикали.

Янкі – 1) американець; 2) мешканець одного з північних штатів США; 3) солдат армії Півночі у громадянській війні в США 1861-1865 рр.

Янус – 1) у давньоримській міфології бог часу, всякого початку й кінця; зображався з двома обличчями – старим і молодим, оберненими в різні боки; 2) у переносному значенні – дворушник, підступна людина.

Наверх страницы

Внимание! Не забудьте ознакомиться с остальными документами данного пользователя!

Соседние файлы в текущем каталоге:

На сайте уже 21970 файлов общим размером 9.9 ГБ.

Наш сайт представляет собой Сервис, где студенты самых различных специальностей могут делиться своей учебой. Для удобства организован онлайн просмотр содержимого самых разных форматов файлов с возможностью их скачивания. У нас можно найти курсовые и лабораторные работы, дипломные работы и диссертации, лекции и шпаргалки, учебники, чертежи, инструкции, пособия и методички - можно найти любые учебные материалы. Наш полезный сервис предназначен прежде всего для помощи студентам в учёбе, ведь разобраться с любым предметом всегда быстрее когда можно посмотреть примеры, ознакомится более углубленно по той или иной теме. Все материалы на сайте представлены для ознакомления и загружены самими пользователями. Учитесь с нами, учитесь на пятерки и становитесь самыми грамотными специалистами своей профессии.

Не нашли нужный документ? Воспользуйтесь поиском по содержимому всех файлов сайта:



Каждый день, проснувшись по утру, заходи на obmendoc.ru

Товарищ, не ленись - делись файлами и новому учись!

Яндекс.Метрика